Що потрібно зробити в першу чергу за підозри на набряк Квінке

0 Comments

Набряк Квінке – симптоми та невідкладна допомога, причини розвитку

Одним із найважчих проявів алергічної реакції є набряк Квінке. Цей стан вперше описав лікар Генріх Квінке, на його прізвище і названа ця патологія. Ще одна медична назва цієї недуги – ангіоневротичний набряк. Захворювання зустрічається тільки у 2% людей, які схильні до алергічних реакцій. Хвороба розвивається стрімко та потребує невідкладного медичного втручання. У силу не до кінця вивчених причин частіше виникає у жінок чи дитини.

  1. Що таке набряк Квінке
  2. Невідкладна допомога при набряку Квінке
  3. Симптоми
  4. Причини виникнення набряку Квінке
  5. Класифікація
  6. Ускладнення
  7. Діагностика
  8. Лікування набряку Квінке
  9. Пігулки
  10. Дексаметазон
  11. Дієта
  12. Наслідки
  13. Прогноз та профілактика
  14. Фото ангіоневротичного набряку
  15. Відео

Що таке набряк Квінке

Ангіоотек цього типу характеризується локальною набряклістю шкіри, ураженням слизових оболонок, підшкірної клітковини псевдоалергічної або алергічної природи. Як правило, виникає реакція на щоках, губах, повіках, язиці, шиї, набагато рідше може проявитися на слизових оболонках, наприклад, сечостатевих органів, ШКТ, дихальних шляхах. У разі може порушитися прохідність повітря, що викликає загрозу асфіксії.

Невідкладна допомога при набряку Квінке

Лікувати алергічний та ідіопатичний набряк необхідно різними методами, але самостійно визначити тип патології людина не зможе. З цієї причини починати терапію потрібно з медикаментів, ефективних при обох формах хвороби (антигістамінні ліки, адреналін, глюкокортикоїдні препарати). Відразу необхідно викликати швидку та постаратися зупинити поширення набряку. Невідкладна допомога при набряку Квінке, яка може бути надана до приїзду лікаря:

  • звільніть дихальні шляхи;
  • перевірте наявність дихання;
  • виміряйте тиск, пульс;
  • якщо є потреба, проведіть серцево-легеневу реанімацію (штучне дихання);
  • введіть медикаменти, описані вище.

Симптоми

Хвороба Квінке має яскраво виражені ознаки, зберігатися вони можуть від кількох хвилин до кількох годин, в окремих випадках не минають добу. Як правило, всі прояви зникають безвісти, але при хронічній формі патології відбуваються рецидиви . Основні симптоми набряку Квінке:

  1. Розвивається дуже швидко і раптово, за 5-20 хвилин (у поодиноких випадках 1-2 години).
  2. Відбувається серйозний набряк підшкірної клітковини, слизових до щільного безболісного здуття, виникає він на щоках, носі, язиці, губах, повіках, слизових оболонках рота, трахеобронхіальних шляхах, гортані, внутрішньому вусі, іноді вражає мозкові оболонки, шлунок, статеві органи, кишечник.
  3. Одна з характерних ознак Квінке – відсутність болю, неприємні відчуття з’являються лише при обмацуванні, є відчуття розпирання, напруження тканин, щільність.
  4. Типова локалізація набряку знаходиться на верхній частині тіла (особа). Вкрай небезпечною для життя людини буде набряклість гортані, трахеї. Цей стан потребує невідкладної медичної допомоги.
  5. У 20% випадків синдрому Квінке патологія не супроводжується свербінням шкіри, але у половини пацієнтів спостерігається кропив’янка, якій притаманні печіння та пухирі.
  6. Загальна алергічна реакція викликає закладеність носа, сльозогінність, свербіж кон’юнктиви, чхання, температуру, слабкість, головний біль.

Причини виникнення набряку Квінке

Щоб уникнути небезпечного життя стану, необхідно знати, що викликає алергічні набряки. Це можуть бути індивідуальні для кожної людини обставини, але до найпоширеніших факторів ризику відносять таке:

  1. Продукція. Існує їжа, яка може з більшою ймовірністю спровокувати алергію у схильних до неї людей, до неї належать: цитрусові, копченості, мед та продукти бджільництва, риба, молоко, шоколад, горіхи, молюски, малина, бобові, сир, полуниця, томати.
  2. Отрути комарів, ос, бджіл, москітів та шершнів.
  3. Деякі харчові добавки, небезпечні за індивідуальної непереносимості: сульфіти, тартразин, консерванти, нітрати, барвники, сульфіти, саліцилати.
  4. Медикаменти. До цієї групи належать інгібітори АПФ, антибіотики, йодовані препарати, аспірин, імуноглобуліни, вакцини та лікувальні сироватки. Небезпечні фармакологічні засоби для людей, які схильні до алергії, є ризиком і для дитини, батьки якої мають алергічні реакції.
  5. Пилок дерев, квітів.
  6. Провокуючим фактором можуть бути хвороби крові, пухлини, ендокринні патології.
  7. Токсини при паразитарних, бактеріальних, вірусних, грибкових інфекціях, наприклад: гельмінтоз, гепатит, лямбліоз, корости.
  8. Предмети з латексу: презервативи, рукавички, трубки для дренажу та інтубації, внутрішньовенні, сечові катетери.
  9. Пух, пір’я, шерсть, слина (перебування поруч із тваринами).
  10. Побутові порошки, лак або туш, хімічні промислові засоби, домашній пил.
  11. Фізичні фактори: вібрація, сонце, холод, тиск.
  12. Уроджений спадковий фактор.

Класифікація

У медицині синдром Квінке з урахуванням супутніх і основних факторів прийнято класифікувати за наступним алгоритмом:

  • гострий набряк – симптоми зберігаються до 45 днів;
  • хронічний – ознаки триматимуться довше 6 тижнів із періодичними рецидивами;
  • придбаний – за весь час спостережень був зафіксований такий тип лише 50 разів у людей, старших 50 років;
  • спадковий ангіоневротичний набряк – фіксується 1 випадок на 150 тисяч пацієнтів;
  • набряк разом із симптоматикою кропив’янки;
  • ізольований – без додаткових станів.

Медики акцентують увагу обов’язково на двох видах небезпечного набряку зі схожими зовнішніми проявами:

  • ангіоневротичний набряк;
  • спадковий (неалергічний).

За однакових ознак захворювання причиною розвитку стають абсолютно різні фактори. Така ситуація призводить часто до постановки невірного діагнозу, що загрожує серйозними ускладненнями, застосуванням неправильної схеми невідкладної допомоги, подальшої терапії. Дуже важливо на етапі надання допомоги визначити, який із видів патології отримав розвиток у хворого.

Ускладнення

Якщо вчасно не допомогти людині, то синдром Квінке може отримати розвиток і спровокувати серйозні ускладнення. Ось основні наслідки, які можуть бути спричинені даною патологією:

  1. Найбільш загрозливим ускладненням може стати набряк гортані, що поступово наростатимуть ознаки гострої дихальної недостатності. Симптомами цього ускладнення стане гавкаючий кашель, захриплість голосу, прогресування утруднення дихання.
  2. Набряк слизової шлунково-кишкового тракту може викликати гостру абдомінальну патологію. Розвивається гострий біль у животі, диспептичні розлади, посилення перистальтики, у поодиноких випадках симптоми перитоніту.
  3. Набряк урогенітальної системи може супроводжуватись ознаками гострого циститу, це стає причиною затримки сечі.
  4. Небезпечні ускладнення може викликати синдром Квінке, що локалізується на обличчі. У процес можуть бути залучені мозкові оболонки, з’являться симптоми менінгеальних захворювань або лабіринтних систем (проявляється ознаками синдрому Меньєра). Такий набряк може призвести до смерті без надання невідкладної медичної допомоги.
  5. Може поєднуватися гостра кропив’янка разом із реакцією Квінке.

Діагностика

Після подолання кризи та ліквідації загрози життю можуть бути призначені такі лабораторні дослідження:

  1. Вимірювання кількості загального імуноглобуліну (IgE), що входить у реакцію з алергеном та провокує розвиток алергічних симптомів негайного типу. Проводять дослідження ІХЛА (імунохемілюмінесцентне), у результатах показник IgE в нормі повинен бути в діапазоні 1,31-165,3 МО/мл.
  2. Тести на виявлення специфічних IgE, які допомагають визначити першопричину (алергени), що провокують набряк негайного типу. Від результату цієї методики залежить ефективність профілактики алергії, її лікування.
  3. Визначення порушень у системі комплементу, аналіз функції контролю та діагностики аутоімунних захворювань.

Після одужання через кілька місяців, коли в організмі присутні антитіла, що відповіли на алерген, проводять наступні дослідження:

  1. Шкірні алергопроби. Класичний метод, при якому на поверхню шкіри наносять передбачуваний алерген. Якщо людина має сприйнятливість до цього реагента, на шкірі проявляється легке запалення навколо місця нанесення агента.
  2. Аналіз імунограми чи дослідження імунної системи.
  3. Пошук системних захворювань, які часто спричиняють синдром Квінке.
  4. Якщо був псевдоалергічний набряк, необхідно обстежити весь організм, виконати широкий комплекс аналізів (біохімічні, бактеріологічні), зробити УЗД, рентгенограму органів.

Лікування набряку Квінке

Якщо у пацієнта спостерігається набряклість гортані, трахеї або горла, його одразу ж спрямовують на лікування до стаціонару. Проводяться лікувальні заходи у два етапи:

  • усунення алергічної реакції;
  • усунення симптомів, визначення причин, призначення лікування.

Екстрена допомога під час гострого періоду у лікарні спрямована на усунення загрозливих симптомів, забезпечення нормальної роботи життєвих функцій, якщо спостерігається шоковий стан. Лікарі повинні зменшити реакцію організму за алерген. З появою описаних симптомів необхідно обов’язково викликати швидку допомогу. Основні заходи, які можна вжити для терапії Квінке:

  1. Щоб запобігти симптомам ядухи, небезпечному падінню тиску, вводять внутрішньовенно, підшкірно або внутрішньом’язово Епінефрін (Адреналін) у дозах за віком пацієнта. Між уколами має бути проміжок щонайменше 20 хвилин.
  2. Зняти набряк можна за допомогою ін’єкції гормонів у віковій дозі за інструкцією (Дексаметазон, Преднізолон).
  3. Введення препаратів внутрішньовенно проти шоку для виведення токсинів з організму (Гемодез, Реополіглюкін, 5% розчин глюкози).
  4. Внутрішньом’язове, внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів (Дімедрол, Супрастин).
  5. Щоб підвищити небезпечний низький тиск і відновити об’єм крові, вливають через крапельницю колоїдні, сольові розчини.
  6. Хворому дають сечогінні медикаменти (розчин Манніта, Лазікс, Фуросемід), які виводять алергени, зайву рідину з тіла, зменшують набряклість. Можуть призначатися при високому та нормальному тиску.
  7. Якщо спостерігається спазм бронхів, внутрішньовенно ставлять Дексаметазон з Еуфілліном.
  8. Маска з чистим киснем показана, якщо спостерігається виражений дефіцит його в крові, поверхневому, утрудненому диханні, хрипах, посиненні слизових оболонок та шкіри.
  9. Гемосорбція – це метод активного виведення алергенів, токсинів із крові, що пропускається через сорбенти-поглиначі.

Пігулки

Лікувати цю патологію необхідно ліками, які можуть блокувати Н1-рецептори. До таких належать такі препарати:

Щоб антигістамінна дія ліків була максимальною, додатково призначають комплекс препаратів для блокування Н1 та Н2. До цієї групи медикаментів належать:

Існує кілька форм ліків для лікування Квінке, для максимального ефекту, як правило, призначають розчини для внутрішньовенного введення. Це найшвидший спосіб на алерген в організмі людини. Якщо причина набряку відома, наприклад, хронічне захворювання, або він не загрожує життю людини, можна використовувати таблетовані форми. Їхня головна відмінність – ефект настає дещо пізніше.

Дексаметазон

Це потужний синтетичний глюкокортекостероїд, який у складі містить гормони кори надниркових залоз, їх синтетичні аналоги. Прописують цей медикамент контролю обмінних процесів (вуглеводів, білків, мінералів). Якщо необхідно лікувати Дексаметазоном реакцію Квінке, слід правильно підібрати дозування. Робиться це лікарем в індивідуальному порядку, враховується стан хворого та чутливість до медикаментів. В інструкції до препарату вказані наступні варіанти прийому засобу:

  • вранці приймається невелика доза 2-6 мг;
  • за добу 2-3 рази приймається більша доза 10-15 мг;
  • після досягнення необхідного результату дозування знижується до 05-45 мг за добу;
  • вихід із курсу лікування проводиться плавно;
  • якщо лікування проходить дитина, а не доросла, то розрахунок дози проводиться з розрахунку на 1 кг ваги 0,083-0,33 мг медикаменту.

Дієта

Харчові алергени часто стають причиною реакції Квінке, тому раціон харчування повинен підбиратися дуже ретельно. Існують певні продукти, які найчастіше стають причиною захворювання:

  • суниця;
  • риба;
  • яйця;
  • морепродукти;
  • цитрусові;
  • полуниця;
  • горіхи.

Якщо їжа стала причиною патології, лікарі різко обмежують раціон, але довго таку дієту підтримувати не можна. Організм повинен отримувати весь спектр необхідних речовин, тому голодування має бути тривалим. Вводять продукти плавно, як правило, з якогось одного виду, наприклад:

  1. Хворий починає вживати напіврідке картопляне пюре без додавання олії. Порція становить по 100 г натще, потім по 200 г 4 десь у день.
  2. Коли організм адаптується до необхідності повноцінного перетравлення їжі, за такою самою схемою до картоплі додають інші продукти. Важливо, щоб у стравах не було жодних добавок (виключіть олію, молоко, фрукти, овочі).
  3. Перед введенням кожного продукту спочатку проводять «провокацію»: натще потрібно з’їсти 100 г цієї страви.

Існує умовний порядок, за яким слід запроваджувати гіпоалергенні продукти. План включення додаткових страв залежить від харчових особливостей пацієнта (виявлених небезпечних продуктів). Найраціональнішою вважається наступна послідовність:

  • картопля;
  • морква;
  • молочні продукти;
  • хліб (бажано черствий);
  • крупи;
  • яловичина;
  • риба;
  • м’ясо птиці;
  • яйця.

Наслідки

Коли проходить гострий стан після розвитку патології, у людини протягом кількох днів спостерігається диспепсія, абдомінальний біль. Якщо уражена урогенітальна система, то є гостра затримка сечі, з’являються симптоми циститу. Найгірший наслідок при синдромі Квінке – летальний кінець через гостру дихальну недостатність. При менінгеальних ознаках патології часто спостерігаються:

Прогноз та профілактика

Результат патології Квінке залежатиме від ступеня прояву набряку, своєчасності надання невідкладної допомоги. Наприклад, при алергічної реакції у сфері гортані за відсутності швидких лікувальних процесів результат може бути летальним. Якщо хвороба рецидивує та супроводжується кропив’янкою протягом півроку, то у 40% хворих патологія спостерігатиметься ще 10 років, а у 50% – настає тривала ремісія навіть без профілактичного лікування. Спадковий тип ангіоотека рецидивуватиме протягом усього життя.

Уникнути рецидиву допоможе правильно підібране профілактичне лікування, яке підтримує, яке значно знижує ймовірність розвитку патології або ускладнень. Заходи щодо попередження реакції Квінке залежать від виду патології:

  1. Якщо в анамнезі стоїть алергічний генезис, то важливо дотримуватися дієтичного харчування, виключити потенційно небезпечні медикаменти.
  2. Якщо вдалося розпізнати спадковий ангіоотек, слід уникати вірусних інфекцій, травм, прийому інгібіторів АПФ, стресових ситуацій, естрогеновмісних ліків.

Що потрібно зробити в першу чергу за підозри на набряк Квінке

  1. Головна
  2. Лікарні та медицина
  3. Домедична допомога
  4. Як допомогти при набряку Квінке?

Як допомогти при набряку Квінке?

Набряк Квінке – вид алергічної реакції, що може бути викликаний укусом комахи або пилком, реакцією на медичний препарат чи їжу, косметику чи навіть фізичні фактори (холод чи спека). Набряк виникає досить швидко, здебільшого в області губ, язика, повік чи щік; якщо уражена слизова, колір може бути незмінний, але варто зауважити, що набряк безболісний і досить стрімкий, то випадки ураження язика та гортані – найбільш небезпечні.

Що потрібно зробити у разі підозри на таку алергічну реакцію:

  1. Викликати швидку і за потреби отримати додаткові інструкції від диспетчера.
  2. Припинити контакт з алергеном (не торкатись рідини, не приймати ліки тощо).
  3. Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти постраждалого, при необхідності звільнити від зайвого одягу чи аксесуарів.
  4. На уражене місце можна накласти прохолоднй компрес та дати антигістамінний препарат для зменшення набряку.