Казка про конвалію
«Конвалія» Леся Українка
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, —
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.
Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крав.
То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.
Промовила конвалія:
“Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!”
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів’ялу
Кинула додолу.
Може, й тобі, моя панно.
Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
Як щастя минеться.
Недовго й ти, моя панно,
Будеш утішатись
Та по балах у веселих
Таночках звиватись.
Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів’ялу,
Залишить байдуже.
- «Лісова пісня» Леся Українка
- «Соntra spem spero!» Леся Українка
- «Зоряне небо» Леся Українка
- «Ангел помсти» Леся Українка
- «Давня весна» Леся Українка
- «До мого фортепіано» Леся Українка
- «Досвітні огні» Леся Українка
- «Дим» Леся Українка
- «Епілог» Леся Українка
- «Fait Nox!» Леся Українка
- «Я бачила, як ти хиливсь додолу. » Леся Українка
- «Як дитиною, бувало. » Леся Українка
- «Як я люблю оці години праці. » Леся Українка
- «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка
- «І все-таки до тебе думка лине. » Леся Українка
- «Хотіла б я піснею стати. » Леся Українка
- «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти. » Леся Українка
- «Хто вам сказав, що я слабка. » Леся Українка
- «Хвиля» Леся Українка
- «Колискова» Леся Українка
- «Королівна» Леся Українка
- «Красо України, Подолля!» Леся Українка
- «Квіток, квіток…» Леся Українка
- «Мрії» Леся Українка
- «Мріє, не зрадь. » Леся Українка
- «Напис в руїні» Леся Українка
- «На роковини» Леся Українка
- «Сафо» Леся Українка
- «Скрізь плач, і стогін, і ридання. » Леся Українка
- «Слово, чому ти не твердая криця. » Леся Українка
- «Сон літньої ночі» Леся Українка
- «Співець» Леся Українка
- «Стояла я і слухала весну. » Леся Українка
- «To be or not to be. » Леся Українка
- «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами. » Леся Українка
- «Тиша морська» Леся Українка
- «Уста говорять: “він навіки згинув!”» Леся Українка
- «Уже весняне сонце припікає. » Леся Українка
- «Вечірня година» Леся Українка
- «Веснянка» Леся Українка
- «Все, все покинуть, до тебе полинуть. » Леся Українка
- «Ви щасливі, пречистії зорі. » Леся Українка
- «Зоряне небо» Леся Українка
- «Біда навчить» Леся Українка
- «Бояриня» Леся Українка
- «Давня казка» Леся Українка
- «Думи і мрії (збірка)» Леся Українка
- «Екбаль-ганем» Леся Українка
- «Грішниця» Леся Українка
- «Якутська поема» Леся Українка
- «Ізольда білорука» Леся Українка
- «Камінний господар» Леся Українка
- «Кассандра» Леся Українка
- «Казка про Оха-чародія» Леся Українка
- «Місячна легенда» Леся Українка
- «Одержима» Леся Українка
- «Одно слово» Леся Українка
- «Оргія» Леся Українка
- «Подорож до моря» Леся Українка
- «Про Велета» Леся Українка
- «Приязнь» Леся Українка
- «Роберт Брюс, король Шотландський» Леся Українка
- «Розмова» Леся Українка
- «Русалка» Леся Українка
- «Самсон» Леся Українка
- «Сім струн» Леся Українка
- «Триптих 1. “Що дасть нам силу?”» Леся Українка
- «Триптих 2. Орфеєве чудо» Леся Українка
- «Триптих 3. Про велета» Леся Українка
- «Віла-посестра» Леся Українка
- «В катакомбах» Леся Українка
- Всі твори автора
Конвалія
Українська народна казка Кіровоградщини
Жили собі дід та баба. Одного разу вирішили вони піти в ліс. Ходили, блукали лісом аж раптом побачили під листям красиву квітку конвалію.
— Зірвемо її і поставимо у вазу. Буде око милувати, — сказала баба.
— Ні! Нехай росте собі тут, а ми будемо приходити до неї кожного дня, — відповів дід.
Надивившись на квітку, вони пішли додому. З наступного дня дідусь з бабусею ходили до диво-квітки і не могли нею намилуватися.
Одного разу бабуся викрикнула, сплеснувши в долоні:
— Діду, поглянь, яка красива і велика наша квітка!
Конвалія промовила людським голосом:
— Дякую вам, що ви мене не зірвали! За це я зроблю так, щоб навкруги вашої хатини завжди цвіли квіти.
Як сказала, так і сталося. Відтоді біля їхньої хати росте вічнозелений барвінок, пишні мальви, чорнобривці і матіола і навіть сама цариця конвалія.
А прийде зима, засипле все снігом, то дід і баба не можуть дочекатися весни, щоб знову милуватися квітами.
Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.
245 (8145). Конвалія. СУС —, новотвір. Записав Перевєдєнцов Володимир 2010 року. Лотар Ніна Миколаївна (1938). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Липняжки