Які захворювання підходять під третю групу інвалідності

0 Comments

Зміст:

Третя група інвалідності в Україні в 2023: як оформити, які пільги можна отримати, розмір пенсії

Розповідаємо все про інвалідність третьої групи в Україні у 2023 році – встановлення, перетин кордону, звільнення від військової служби, отримання пенсії.

МОЗ України нагадує, що групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або уродженими вадами.

Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення і обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:

  • самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
  • самостійного пересування (пересування з великою втратою часу),
  • навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб),
  • праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності),
  • орієнтації, спілкування,
  • контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Ви можете докладно ознайомитися з процедурою встановлення інвалідності під час дії військового стану в Україні у нашій статті.

Пенсія українців з інвалідністю у 2023 році

Розмір пенсії по інвалідності у 2023 році залежатиме від групи інвалідності:

  • особи з 1-ою групою та страховим стажем від 1 до 10 років, залежно від віку визначення інвалідності, матимуть 100% розміру пенсії за віком;
  • особи з 2-ою групою інвалідності та страховим стажем від 1 до 14 років — 90% пенсії за віком;
  • особи з 3-ою групою інвалідності та страховим стажем від 1 до 14 років — 50% пенсії за віком.

Виїзд за кордон для людей з інвалідністю 3 групи

Під час воєнного стану чоловіки призовного віку (від 18 до 60 років) не можуть перетинати кордон. Ці обмеження розповсюджуються майже на всіх чоловіків. Втім, правило має свої винятки.
Згідно з пунктом 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю.
Тому чоловіки, що мають інвалідність І, ІІ, ІІІ групи, можуть вільно перетинати кордон.

Документи для перетину кордону у 2023 році

Інвалідність потрібно підтвердити відповідними документами на кордоні. Тому при собі потрібно мати:

  • посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;
  • пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України;
  • довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Раніше у цьому переліку документів також була довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о). Однак документ був виключений. Так, 28 жовтня Кабінет міністрів України прийняв постанову №1212, якою вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до цих змін, довідка №157-1/о не надає можливість перетинати кордон.

Також не варто забувати про документи, які б підтвердили зняття чоловіка з військового обліку.

Мобілізація осіб з інвалідністю III групи

Закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначає список осіб, які мають право на відстрочку під час мобілізації. Серед них ― особи з інвалідністю І, ІІ і ІІІ груп.

«Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)», ― вказано в частині 2 статті 23.

В кінці статті є доповнення, яке звучить так: Особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому-дев’ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Тобто, особи з інвалідністю І-ІІІ групи можуть мобілізуватися, проте їх не можна мобілізувати без їх згоди.

Все про третю групу інвалідності: кому встановлюють, як отримати, розмір виплат, пільги

На сьогодні в Україні налічується близько 2,7 млн. людей з інвалідністю. На превеликий жаль, їх кількість у зв’язку з війною буде зростати. В цій статті ми зібрали всю необхідну інформацію для людей з інвалідністю третьої групи.

Третя група інвалідності в Україні (Pixabay)

Хто може отримати 3 групу інвалідності?

3 групу інвалідності встановлюють людям, у яких є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Людина отримує такий статус як інвалід 3 групи через наявність захворювань, обумовлених вродженими дефектами, травмами. В силу них її здатність до обслуговування себе і працездатність помірно обмежені. Особі потрібен соціальний захист і допомога, в тому числі в побуті. При цьому громадянин з таким статусом може навчатися, працювати, вести звичайне життя нормальної якості, якщо компенсувати наявні порушення за допомогою спеціальних засобів, препаратів.

Щоб був оформлений такий статус як інвалід 3-ї групи, враховується наявність таких обмежень:

  • можливість обслуговувати себе із застосуванням допоміжних засобів;
  • наявність труднощів при пересуванні без допомоги;
  • наявність труднощів при отриманні професії;
  • можливість отримання освіти тільки в домашніх умовах або з тьютором на інклюзії;
  • здатність орієнтуватися в просторі лише із застосуванням додаткових засобів;
  • втрата можливості виконувати трудову діяльність на 25 %;
  • нездатність контролювати свою поведінку без сторонньої допомоги;
  • проблеми в спілкуванні, що полягають в зниженій інтенсивності і швидкості обміну інформацією.

Якщо вам необхідна підтримка друзів, порада експерта чи психолога або ви просто бажаєте поспілкуватися – ласкаво просимо до

Як отримати 3 групу інвалідності?

Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Яка б група не була присвоєна інваліду, раз на рік він повинен проходити повторну комісію. Це стосується і дітей-інвалідів, які повинні проходити переогляд щорічно до свого повноліття.

Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково).

Які захворювання дають право на отримання 3 групи інвалідності?

Третя група інвалідності встановлюється при:

  • відсутності однієї легені;
  • відсутності чи субатрофії одного ока;
  • стійкому повному птозі на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування;
  • практичній сліпоті на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град, від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми. Третя група інвалідності встановлюється при одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії;
  • двобічній глухоті;
  • стійкій трахеостомі при неможливості пластичного закриття;
  • стенозі гортані II—III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією;
  • стійкій афонії органічного генезу;
  • дефекті щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
  • гіпофізарному нанізмі (зріст менше 150 см);
  • паралічі кисті;
  • паралічі верхньої кінцівки або паралічі нижньої кінцівки;
  • вираженому парезі верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча — більше 4 см, передпліччя — більше 3 см, стегна — більше 8 см, гомілки — більше 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи;
  • чужородному тілі в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом;
  • значному дефекті кісток черепа (3×1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом);
  • відсутності кисті і вищому рівні ампутації верхньої кінцівки;
  • хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
  • відсутності всіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого;
  • відсутності трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілозі чи вираженій контрактурі тих самих пальців у функціонально невигідному положенні;
  • відсутності першого, другого пальців з відповідними п’ястковими кістками;
  • відсутності перших пальців обох кистей;
  • відсутності трьох пальців кисті з відповідними п’ястковими кістками;
  • куксі стегна чи гомілки;
  • куксі стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні;
  • двобічній куксі стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом;
  • різко вираженій контрактурі чи анкілозі 2-х гомілково-ступневих суглобів; різко вираженій контрактурі чи анкілозі гомілково-ступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні;
  • різко вираженій контрактурі чи анкілозі кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укороченні кінцівки більше 7 см після резекції суглоба;
  • уродженому чи набутому вивиху кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба із значним порушенням функції;
  • деформації грудної клітини внаслідок резекції п’яти і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ст. і більше;
  • неконсолідованому переломі стегна чи обох кісток гомілки;
  • нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
  • укороченні нижньої кінцівки на 7 см і більше;
  • ендопротезі колінного чи кульшового суглоба;
  • остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менше 150 см;
  • кіфосколіозі III ст. з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіозі IV ст.;
  • екстирпації шлунка;
  • тотальній тиреоідектомії з приводу раку;
  • штучному клапані серця;
  • штучному водії ритму серцевої діяльності;
  • інородному тілі в серцевому м’язі чи у перикарді;
  • відсутності однієї нирки з патологією другої;
  • двобічній мастектомії.

Пенсія для людей з 3 групою інвалідності

Відповідно до статті 32 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058) особи, яким встановлено інвалідність III групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності від 1 до 14 років страхового стажу залежно від віку особи на час, коли її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, або ж від часу звернення за призначенням пенсії.

Розмір пенсії особам з інвалідністю III групи становить 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Тобто для визначення розміру пенсії по інвалідності спочатку обчислюється розмір пенсії за віком, на яку особа мала б право після досягнення пенсійного віку.

Українцям, яким призначено пенсію відповідно до Закону 1058, забезпечено мінімальний розмір пенсії, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність (на 01 січня 2022 року — 1 934 гривні, з 1 липня 2022 року – 2027 гривень, з 1 грудня 2022 року – 2093 гривні).

Про соціальні виплати в 2023 році для людей з інвалідністю читайте у нашій статті.

Окрім цього, постановою Уряду від 22 лютого 2021 року № 1271 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» визначено, що щомісячний розмір пенсійної виплати осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону 1058, і мають не менше як 35 років страхового стажу чоловіки і 30 років жінки, не може бути меншим ніж 2 200 гривень.

Отже, за наявності 30/35 років страхового стажу (відповідно для жінок та чоловіків) особа може розраховувати на отримання пенсії по інвалідності III групи в розмірі, не меншому за 2 200 гривень.

Щоб пенсію по інвалідності було призначено з дня встановлення групи інвалідності, заяву про її призначення треба подати до Пенсійного фонду України не пізніше як через три місяці з дня встановлення інвалідності. У разі пропущення цього терміну, пенсія по інвалідності призначається із дня звернення із заявою та відповідним пакетом документів.

Інвалідам з дитинства 3 групи допомога призначається в розмірі 60%, а на дітей-інвалідів – 70% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Особи, які є інвалідами 3 групи і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу в зв’язку з інвалідністю, мають право на державну соціальну допомогу, розмір якої становить 60% від вищевказаного прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум визначається і затверджується щорічно. Тому розміри допомоги підвищуються залежно від збільшення прожиткового мінімуму.

Пільги особам з інвалідністю 3 групи

Для надання пільг інвалідам 3 групи необхідна наявність одного з наступних документів:

1. посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;

2. пенсійне посвідчення;

3. посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України;

4. довідка, видана інвалідам, які не мають права на пенсію або соціальну допомогу відповідно до законів України.

Пільги працюючим інвалідам 3 групи

Роботодавці зобов’язані враховувати програми реабілітації при створенні умов праці для інвалідів 3 групи, створювати або виділяти робочі місця (в т.ч. спеціальні) для їх працевлаштування.

Інвалідність не може стати причиною відмови в укладенні трудового договору або в просуванні по службі працівника, переведення без його згоди на іншу роботу, звільнення з ініціативи роботодавця (хіба що інше передбачено у висновку медико-соціальної експертизи – МСЕ).

Немає випробувального терміну при прийомі на роботу інвалідів 3 групи. В законодавчо передбачених випадках роботодавець повинен створити пільгові умови праці для таких осіб: організувати їх навчання та / або перекваліфікацію відповідно до рекомендацій МСЕ, встановити на їх прохання неповний робочий час (день або тиждень).

Для працюючих інвалідів 3 групи надаються пільги, що стосуються часу для відпочинку, а саме:

• щорічна основна відпустка на 2 дні довше звичайного (26 календарних днів);

• обов’язкове надання за їх бажанням відпустки без збереження зарплати – до 30 календарних днів на рік;

• для інвалідів війни надається додаткова відпустка зі збереженням зарплати – 14 календарних днів на рік;

• можливість в перший рік роботи на підприємстві використовувати щорічні відпустки повної тривалості (за бажанням) до настання 6-місячного терміну безперервної роботи і в зручний для них час.

Якщо інвалідність перешкоджає виконанню роботи за строковим трудовим договором, працівник має право достроково припинити трудові відносини з його ініціативи.

Якщо працівник отримав трудове каліцтво або професійне захворювання і втратив працездатність, за ним зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Пільги інвалідами 3 групи з дитинства при отриманні освіти

При професійній підготовці або перепідготовці інвалідів 3 групи повинні враховуватися медичні показання і протипоказання для майбутньої їх роботи. Форми і методи такої підготовки підбираються відповідно до висновків МСЕ, не виключається застосування поряд із загальними альтернативних форм навчання.

Талановиті діти-інваліди можуть безкоштовно навчатися в загальних або спеціальних позашкільних навчальних закладах музиці, образотворчому, художньо-прикладного мистецтва.

Абітурієнти з числа дітей-інвалідів, які показали високий результат при вступних випробуваннях, мають право на зарахування поза конкурсом у ВНЗ, а в ПТУ – діти-інваліди та інваліди 3 групи, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За цими студентами зберігається пенсія (державна соціальна допомога) і виплачуються академічна стипендія (в разі призначення) в повному розмірі.

Пільги на ЖКГ інвалідам 3 групи

Такі особи мають право на обладнання спеціальними пристосуваннями житлових приміщень, де вони проживають, під’їздів, сходових майданчиків, відповідно до індивідуальної програми реабілітації. Якщо інваліди 3 групи знаходяться в будинках-інтернатах або інших установах соціальної допомоги, то за ними зберігається житлова площа протягом 12 місяців.

При більш тривалих строках звільнена житлоплоща передається іншим інвалідам, які потребують поліпшення житлових умов.

Існують окремі пільги для найбільш вразливих категорій – дітей-інвалідів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають в сім’ях опікунів, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу або в соціальних установах.

Вони мають право отримати позачергово житло та матеріальну допомогу на його облаштування по досягненні повноліття, якщо за висновком МСЕ вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійну життєдіяльність.

Інваліди також мають переважне право на поліпшення житлових умов.

Пільги та знижки на ліки інвалідам 3 групи

На підставі індивідуальної програми реабілітації інвалідам 3 групи та дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування. На таких же пільгових умовах вони можуть отримувати:

1. технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби тощо),

2. вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати, ендопротези тощо),

3. автомобілі, крісла колісні з електроприводом – при наявності відповідного медичного висновку.

Якщо розмір пенсії, яку отримують інваліди 3 групи, не перевищує мінімального розміру пенсії, то вони, а також діти-інваліди (незалежно від розміру допомоги) мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, а при наявності медичних показань – на безкоштовне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Пільги на транспорт для інвалідів 3 групи

Діти-інваліди та особи, які їх супроводжують, мають право на безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) при наявності відповідних документів, а в разі впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Інваліди 3 групи, діти-інваліди та особи, які їх супроводжують, мають право на 50% знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня. Жодне підприємство транспорту не може відмовити цим громадянам в пільговому перевезенні, мотивуючи відмову його формою власності або підпорядкування.

Для того, щоб придбати залізничні квитки зі знижкою 50%, необхідно або купити квитки у касі або на сайті Укрзалізниці при купівлі квитка скористатись знижкою, обравши в меню пункт «Пільговий», (після того, як нажали на «Оформити квитки»), вказавши серію та номер посвідчення. Якщо при заведенні номеру посвідчення програма видає інформацію, що номер відсутній в Централізованому банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), необхідно звернутись до місцевого Управління праці та соціального захисту населення для того, щоб дані були внесені до ЦБІ. (У разі відмови вносити дані, пред’явіть постанову Кабміну від 16/02/2011 № 121 – пункт 7.1, постанова знаходиться за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121-2011-п).

Про пільги та виплати для дітей з інвалідністю в Україні в 2022 році читайте тут

Вся необхідна інформація про

Інвалідність та порядок її встановлення

Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій
організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з
уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності,
до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у відновленні здоров’я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.

Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається
шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної
експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.

Крім того, зазначена експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.

Залежно від ступеня втрати здоров’я інвалідність поділяється на три групи (I, II та III). Причинами інвалідності є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців – поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках – захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” МСЕК перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я України і проводять свою роботу за таким територіальним принципом:

– Кримська, обласні, центральні міські (в містах Києві і Севастополі);

– міські, міжрайонні, районні.

МСЕК проводять роботу на базі лікувально-профілактичних закладів, які надають їм приміщення, медичне і господарське обладнання, необхідне для проведення експертизи хворих та зберігання документів, а також забезпечують їх санітарним автотранспортом для огляду хворих удома та здійснення контролю за виконанням індивідуальних програм реабілітації. Перелік необхідного обладнання й інвентаря затверджується Міністерством охорони здоров’я України.

В окремих випадках залежно від місцевих умов МСЕК можуть розміщуватись в приміщеннях, що надаються їм за рішенням місцевих органів виконавчої влади.

Залежно від рівня, структури захворюваності та інвалідності утворюються такі МСЕК: загального профілю; спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору, органів кровообігу тощо.

Міські, міжрайонні, районні МСЕК:

– визначають ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у процентах) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням своїх трудових обов’язків;

– встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі, що була б спрямована на полегшення наслідків погіршення здоров’я (протезування, засоби пересування, робочі пристосування, постійний догляд тощо);

– надають трудові рекомендації інвалідам працездатного віку та розробляють заходи медико-соціальної реабілітації під час складання індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів, здійснюють контроль за їх реалізацією;

– вивчають структуру і динаміку інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, в розрізі окремих підприємств тощо;

– разом з лікувально-профілактичними заходами вивчають результати диспансеризації, переважно осіб, які часто й тривалий час хворіють, та інвалідів;

– вивчають наслідки подовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування, переогляду інвалідів з метою виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;

– надають консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів;

– разом з лікувально-профілактичними закладами, підприємствами, установами, організаціями, профспілками аналізують умови праці з метою виявлення факторів, що небезпечно впливають на здоров’я й працездатність працівників, а також визначення умов та видів праці, робіт і професій для хворих та інвалідів;

– оцінюють стан здоров’я населення, прогнозують динаміку первинної інвалідності;

– інформують органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, профспілкові органи та громадськість про рівень інвалідності, її причини, заходи медико-соціальної реабілітації;

– визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім’ї померлого.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські МСЕК:

– здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно Кримської республіканської, обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, міських МСЕК, перевіряють прийняті ними рішення і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

– переоглядають осіб, які оскаржили рішення міських, міжрайонних чи районних МСЕК, та перевіряють якість розробки індивідуальних реабілітаційних програм;

– проводять у складних випадках огляд хворих та інвалідів за направленнями відповідно Кримської республіканської, обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, міських МСЕК;

– визначають потреби інвалідів у автомобілях з ручним керуванням або мотоколясках;

– надають консультативну допомогу лікарям МСЕК з питань медико-соціальної експертизи;

– впроваджують у практику роботи медико-соціальної експертизи наукові принципи й методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;

– розробляють комплексні заходи щодо профілактики та зниження рівня інвалідності, а також медико-соціальної реабілітації інвалідів;

– здійснюють у межах своїх повноважень контроль за поліпшенням соціального стану інвалідів та наданням їм пільг;

– аналізують рівень та динаміку інвалідності, стан медико-соціальної реабілітації інвалідів в Україні (Автономній Республіці Крим, області, місті, районі);

– вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців МСЕК;

– провадять разом з господарськими, профспілковими та іншими громадськими організаціями конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів.

Огляд громадян у МСЕК проводиться за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу при пред’явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Хворого, який направляється на комісію, представляє лікар, який лікує, або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники власника підприємства, установи, організації, де працює хворий, або уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

Важливо відмітити, що МСЕК повинна здійснюватися після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обгрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу.

МСЕК проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та протоколу засідання, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою.

МСЕК при встановленні інвалідності керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 7 квітня 2004 р. N 183, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2004 р. за N 516/9115.

Якщо голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, то до акта огляду вноситься їх окрема думка і акт у триденний строк подається Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, яка приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласних, центральних МСЕК (у тому числі при огляді в складних випадках) приймаються більшістю голосів членів комісії. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням викладає свою окрему думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. При наполяганні цього члена комісії акт огляду надсилається до Міністерства охорони здоров’я України.

Якщо хворий за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу не може з’явитися до МСЕК, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості) МСЕК можуть приймати рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.

Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів, необхідних для огляду хворого.

Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, наступного за місяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.

Переогляд інвалідів з нестійкими, оборотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться через 1 – 3 роки.

Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яких встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров’я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.

Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах, стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда, а також чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше п’ятдесяти п’яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає: у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок – п’ятдесяти п’яти років.

МСЕК видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов’язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

Форми документів, що використовуються у роботі МСЕК, затверджуються Міністерством охорони здоров’я України.

У разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров’я. Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров’я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК, яка не пізніш як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.

Рішення республіканської, Кримської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я при виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу обласної або республіканській МСЕК з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути питання, рішення з якого оскаржується, а також вживає інших заходів, що забезпечують дотримання чинного законодавства при проведенні медико-соціальної експертизи.

Рішення МСЕК може бути оскаржене до суду в установленому порядку.

Провідний спеціаліст
Департаменту соціального, трудового
та гуманітарного законодавства
Міненко Віталій Вікторович