Куди зник Морґенштерн

0 Comments

Військовий зник безвісти: куди звертатися? Коротка інструкція

Зниклі безвісти військові можуть перебувати у полоні, в інших випадках це можуть бути загиблі, тіла яких не вдалося евакуювати через запеклі бої на території. На фото – знищена Мар’їнка, яку Росія штурмує вже 17 місяців. Травень 2023 року

В Україні з травня 2023 року працює Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються. ЗСУ самі в обов’язковому порядку запускають розшук і подають інформацію до реєстру, якщо мають підстави вважати військового зниклим безвісти або полоненим. Але зазвичай першими б’ють на сполох родичі військового, щойно він перестає виходити на зв’язок. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) часто отримує поштою і в месенджерах звернення з проханням допомогти з пошуком. Тому ми зібрали найважливішу інформацію – як діяти, щоб якнайшвидше знайти зниклого захисника.

Матеріал вперше був опублікований 30 червня 2023 року і оновлений в зв’язку зі змінами у розподілі функцій між органами, які виконують розшук зниклих безвісти військових. Станом на початок 2024 січня в Єдиному реєстрі осіб зниклих безвісти, який адмініструє МВС, перебували 17 тисяч осіб – як військовослужбовців, так і цивільних.

Що необхідно зробити в першу чергу

  • Звернутися до Територіального центру комплектування (колишній військкомат), від якого була мобілізована особа, чи до військової частини. Там повинні підтвердити або спростувати статус військового (полонений чи зниклий безвісти).
  • Звернутися із заявою до найближчого територіального органу Національної поліції України. Також можна надіслати лист на електронну пошту: [email protected] та зателефонувати на гарячу лінію (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151.
  • За кожним фактом зникнення поліція відкриває справу, яка реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Обов’язково зафіксуйте реєстраційний номер заяви, а також заберіть витяг із ЄРДР, де буде зазначено ПІБ слідчого.

Важливо! Заяву може подати будь-яка особа. Не обов’язково родич.

Ймовірно, на цьому етапі вас попросять здати генетичний матеріал для експертизи ДНК. Це прискорить пошук.

«Мамо, не переживай. Треба захищати свій дім». Історія бійця, який втратив зір внаслідок поранення

Здати генетичний матеріал родичі зниклих безвісти тепер зможуть і за межами України. Пункти збору запрацюють на базі закордонних представництв Державної міграційної служби. Подробиці тут

Якщо поліцією встановлюється факт, що захисник перебуває в полоні або є докази його смерті – тоді поліція передає за підслідністю цю справу до СБУ для продовження досудового розслідування. Родині варто звернутися до СБУ, щоб дізнатися контакти слідчого у справі, аби комунікувати надалі з ним.

Після поліції зателефонуйте на гарячу лінію уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та подайте туди також заявку на розшук. Номер гарячої лінії – 0 800 103 333. Також МВС запустив телеграм-канал Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Хто зараз безпосередньо займається розшуком:

  • Міністерство внутрішніх справ України — розшук зниклих та Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин
  • Головне управління розвідки Міноборони України (Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими) — повернення полонених та тіл загиблих
  • Міністерство оборони — діяльність пошукових груп

Ці органи користуються спільним електронним реєстром зниклих осіб, куди стікається вся встановлена інформація.

Ще ви можете зателефонувати в Національне інформаційне бюро (НІБ) за коротким номером 1648 або +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону). Усі способи зв’язку тут. Ця служба теж збирає, обробляє та фіксує інформацію про осіб, зниклих безвісти, незаконно переміщених, полонених та загиблих.

Сюди можна подати заявку на розшук, звернутися за консультацією, алгоритмом дій, уточнити чи повідомити інформацію. Інформація, подана до НІБ, потрапляє до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР Міноборони.

Суд над «азовцями»: чому правозахисники називають російські обвинувачення воєнним злочином РФ?

Куди ще варто звертатися

  • До Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ за телефонами (067) 650-83-32, (098) 087-36-01, або ж надіслати листа на електронну адресу: [email protected]
  • Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє під координацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України: 0 800 300 529 (безкоштовно всередині країни), +38 (044) 390 43 90 (з-за кордону за тарифами оператора). На сайті штабу ви можете знати докладну, покрокову дорожню карту для родичів зниклих безвісти військових та військовополонених.

Далі родичам рекомендовано звернутися на гарячу лінію Міжнародного Комітету Червоного Хреста за телефоном 0-800-300-155. Контакти є на сайті організації. Ця організація веде власний реєстр та іноді може відвідувати людей у полоні (про такі візити вона має повідомити родичам).

Також можна підготувати звернення до Європейського суду з прав людини та до Комітету з прав людини ООН.

Родичі військовополонених та зниклих безвісти війсковослужбовців на мітингу у Львові

Родичам рекомендується подавати заявки в усі офіційні установи, які займаються питаннями осіб, що розшукуються.

Яку інформацію про зниклого військового знадобиться підготувати:

  1. ПІБ, дата народження, номер мобільного телефону.
  2. Копія паспорта, військового квитка.
  3. Військова частина, де проходив службу або територіальний центр комплектування, звідки призивався.
  4. Посада/звання, військово-облікова спеціальність (якщо відома).
  5. Дата зникнення.
  6. Дата, час, спосіб останнього зв’язку.
  7. Місце зникнення, обставини зникнення (якщо відомо).
  8. ПІБ та контакти товаришів по службі.
  9. Фотографії, опис особливих прикмет (татуювання, шрами, родимі плями, імпланти, переломи тощо)
  10. Додаткова інформація: фото, відео, свідчення інших осіб, які підтверджують можливе перебування в полоні або загибель (якщо володієте) чи будь-яка інформація, яка може допомогти з розшуком.

«Ніби людина загинула, але потім ми її звільняємо з полону»: Олег Котенко про пошук зниклих безвісти військових

Як родичі самостійно можуть допомогти розшуку:

  • Поговорити з побратимами, які служать у тому ж підрозділі, або брали участь у тих бойових діях, під час яких зник захисник.
  • Переглядати фото, відео та дописи на російських пропагандистських ресурсах, де викладають інформацію про українців, які потрапили в полон або загинули.
  • Зустрітися з колишніми військовополоненими, що повернулися з полону. Поговорити з ними, показати фото, відео людини, яка розшукується.
  • Бути на зв’язку та відстежувати в месенджерах, чи не з’явився номер в мережі.

Що не варто робити:

  • Публікувати в соціальних мережах або надсилати стороннім особам фото зниклого військовослужбовця, особливо в військовій формі.
  • Публікувати його особисті дані, номери військової частини, бригади, де проходить службу, звання, місце зникнення.

Ці дані збирає загарбник та шахраї.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту [email protected], у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.

Донбас.Реалії

Зниклий батальйон. Історія морпіхів, які за загадкових обставин опинилися в полоні росіян

У квітні 2022 року з кількома сотнями бійців зник зв’язок, а потім виявилося, що всі вони опинилися в полоні. Російські ЗМІ гучно заявили, що майже 300 українських військових добровільно здалися.

Рідним морпіхів не виплачували допомогу, оскільки тих вважали дезертирами, а ДБР взялося розслідувати обставини цієї справи.

І ось через рік після тих подій слідчі нарешті пролили світло у цій заплутаній історії.

В оточенні

Від початку війни росіянам вдалося швидко оточити Маріуполь, але оборона цього міста тривала майже три місяці – до кінця травня 2022 року.

Місто захищали військові Збройних сил, Нацгвардії, прикордонники та тероборона. Серед них був і 501-й окремий батальйон, який діяв у складі 36-ї бригади морської піхоти ЗСУ і до війни базувався у Бердянську Запорізької області.

Позиції бійців постійно змінювалися. У березні морпіхи опинилися на таких місцях: завод Ілліча та завод “Азовмаш” на околицях Маріуполя.

Наприкінці березня ситуація погіршувалася, росіяни мали перевагу у всьому, а українські військові втрачали сили і засоби, їм бракувало боєприпасів, щоб тримати оборону. Були великі втрати, вода та медикаменти швидко закінчувалися.

Вже на той час частина сил оборони перебувала на території “Азовсталі”, а 501-ий батальйон – й далі на заводі Ілліча та “Азовмаші”.

На початку квітня 501-й батальйон зник зі своїх позицій, зв’язок перервався.

Увечері 4 квітня 2022 року російські медіа опублікували відео, на якому кілька десятків українських військових йдуть з піднятими руками. Пізніше стало відомо, що в руках росіян опинилися 277 морських піхотинців 501-го батальйону. Йшлося про ймовірну “добровільну здачу в полон”. За яких обставин – ніхто не знав.

Загадкове зникнення

Епізод потрапляння 501 батальйону в полон – це загадкова історія, за яку взялася “Медійна ініціатива за права людини” (МІПЛ).

Їхнє розслідування показало, що спочатку військові 501-го батальйону чекали на підкріплення, а через ускладнення ситуації почали обговорювати, як іти на прорив.

4 квітня 2022 року кілька сотень бійців зникли зі своїх позицій. Військовослужбовці, які залишалися на заводі, намагалися встановити з ними зв’язок. І навіть є свідки, які говорять, що зв’язок встановили, але на той час бійці 501-го батальйону вже потрапили у полон.

Автор фото, Getty Images

Оборона Маріуполя тривала майже три місяці. Росіяни практично зруйнували місто, точна кількість загиблих невідома – називають цифри від десятків тисяч до ста тисяч цивільних.

Дружина одного з морпіхів Анастасія розповіла МІПЛ, що її чоловік теж тоді потрапив у полон. Всіх обставин жінка не знає, але запевняє, що чоловік ніколи б не погодився добровільно здатися.

“Вони там трималися місяць, за певних обставин могли б ще. Але це була нерівна битва: 20 тисяч військових регулярної армії Росії, які постійно мінялися, проти п’яти тисяч українських військових, у яких закінчувались їжа та боєкомплект. Всі до останнього вірили, що має прийти допомога ззовні, але її не було”, — каже вона.

У розмові Анастасія посилається на слова звільнених із полону військовослужбовців 501-го батальйону, яких наразі близько десяти. Ці військові, за її словами, стверджують: вони не знали, що їм доведеться здаватися у полон. Декому повідомили, що мають йти на підкріплення, декому — що організовано “зелений коридор” для відведення.

Родичі полонених морпіхів 501-го батальйону стверджують, що військових називають дезертирами, тому за результатами службового розслідування, вирішили не виплачувати родинам грошову допомогу. Через це багато хто опинився у скрутному становищі. Але найбільше родичів турбує відновлення справедливості та чесного імені бійців.

Що встановило слідство

Рік тому Державне бюро розслідувань взялося за цю справу і ось нарешті відзвітувало про результати.

Слідство встановило, що заступник командира 501-го батальйону вступив у змову з росіянами і вмовив командира здатися.

“Користуючись важкою ситуацією, в якій опинилися сили оборони в Маріуполі, зрадник спонукав командира припинити оборонні дії, здати зброю та особовий склад. 277 військовослужбовцям батальйону був відданий наказ на передислокацію, а насправді їх переправили до “ДНР”, – йдеться в повідомленні ДБР, оприлюдненому 16 травня.

Тобто за версією слідства, військових “ввели в оману, й тому вони не усвідомлювали й не могли усвідомлювати протиправного характеру наказу про здачу в полон”.

Військовослужбовиця батальйону Наталія, яка перебувала в той час на металургійному комбінаті ім. Ілліча, розповідає МІПЛ подробиці тієї ситуації. Напередодні цих подій вона опікувалася пораненими.

“У наш бункер на заводі ім. Ілліча зайшов старший лейтенант Костянтин Безсмертний (заступник командира батальйону). Він сказав зібрати всю зброю та боєприпаси — ми виступаємо на підмогу хлопцям у Мирному (на околицях Маріуполя)”, — розповідає вона. І додає, що на той час частину хлопців уже забрали на позиції в район цього селища.

Для військових підготували автобуси, всю зброю і боєприпаси вони мали здати Безсмертному. Тоді дехто з військових подумав, що організували “зелений коридор”.

“У бусі поїхали з заводу. Де-не-де бахкало, фосфор скидали по дорозі. Коли машина зупинилася, ми вже були на ворожій території. Нам сказали лягти лицем до асфальту, стало остаточно зрозуміло, що ні на яке підкріплення ми не їхали. Якби ж знали тоді, що ми в полон прямуємо, ніхто б на це не погодився”, — розповідає Наталія.

Тоді ж вночі Костянтин Безсмертний зв’язався з військовими на “Азовмаші” і сказав прибути у підвальне приміщення, де повідомив, що треба виїжджати на підмогу іншому підрозділу.

Один зі свідків стверджує, що коли військові вже їхали машиною, Безсмертний кілька разів говорив по рації і отримував інструкції. А коли бійців привезли і вигрузили, то зустрічали їх вже росіяни.

Автор фото, Telegram/AZOV

Виходили військові 501-го батальйону групами впродовж ночі з 3 на 4 квітня. Перші групи опинилися в полоні ще затемна, інші потрапили в полон на світанку. Все це знімали росіяни.

За версією російських ЗМІ, автором та виконавцем операції з “масової здачі в полон українських військових” був так званий “міністр внутрішніх справ ДНР” Олексій Дикий. Він же і зустрічав полонених українських військових.

Хто підозрювані

ДБР заявило, що припиняє розслідування відносно військовослужбовців 501-го батальйону за підозрою у дезертирстві, більша частина яких і досі в полоні. Це дає підстави відновити виплати їхнім родичам.

А от Костянтину Безсмертному повідомили про підозру у державній зраді – частина 2 статті 111 Кримінального кодексу. Розслідування триває. За цією статтею він може отримати довічне.

Проте підозру оголосили заочно, адже Безсмертний втік до окупованого Бердянська. Представники спільноти “Євромайдан” помітили колишнього заступника командира 501-го батальйону морпіхів в місцевому кафе.

В цьому ж повідомленні спільнота згадує і командира батальйону Миколу Бірюкова. Його участь у цих подіях до кінця незрозуміла. Є свідчення, що він разом із Безсмертним ввели в оману військових і діяли спільно з росіянами.

І Бірюков, і Безсмертний давали інтерв’ю російському воєнкору Олександру Сладкову, в яких стверджували, що намагалися “вийти без жертв і без втрат”.

Військовослужбовиця Наталія розповідає, що спочатку її та частину інших військових відвезли до Сартани у “фільтраційний табір” під Маріуполем. А більшість батальйону перевезли кудись в інше місце. В цьому таборі був комбат — підполковник Микола Бірюков. Він зібрав військових і попросив вибачення. “Ви ж розумієте, що я вам життя рятував?” — переповідає вона його слова.

14 квітня полонених з Сартани перевезли до Оленівської колонії, тоді між військовими та командиром виникла суперечка. Від нього хотіли пояснень, але зрозумілої відповіді так і не отримали.

За свідченнями морпіхів 501 батальйону, згодом Бірюкова та Безсмертного вивезли з Оленівки. І якщо останній засвітився у Бердянську, то місце перебування колишнього командира 501-го батальйону невідоме.

Джерела ВВС в правоохоронних органах кажуть, що росіяни його не відпустили, він і досі в полоні.

Імовірно, з цих міркувань, українські слідчі не оголошують комбату підозру.

Також на цю тему