Що таке протипротозойні препарати

0 Comments

3.17: Антипротозойні препарати

Використовуючи наведену вище інформацію про сітку, розглянемо наступне питання клінічного сценарію: У пацієнта розвивається С-дифф після прийому множинних антибіотиків для незагоюваної рани. Які ліки зазвичай використовують для лікування С-дифф, і який шлях використовується? Примітка: Відповіді на дії критичного мислення можна знайти в розділах «Ключ відповідей» в кінці книги.

  1. «Лямблії лямблії SEM 8698 lores.jpg” по CDC/Дженіс Хейні Карр ліцензується під CC0
  2. Ця робота є похідною від мікробіологіїOpenSTAX, ліцензованою під CC BY 4.0. Доступ безкоштовно за адресою https://openstax.org/books/microbiology/pages/1-introduction
  3. UCentral від незв’язаної медицини. https://www.unboundmedicine.com/ucentral :05
  4. Щоденний Мед, dailymed.nlm.nih.gov/dailymed/index.cfm, використовується для гіперпов’язаних ліків у цьому модулі. Отримано 27 червня 2019 :05

Антипротозойні засоби

За лікуванні лямбліозу застосовують метронідазол, тинідазол, амінохінол та ін., трихоманозу — метронідазол, тинідазол, нітазол, орнідазол та ін., балантидіазу — антибіотики тетрациклін, доксициклін, мономіцин та ін., токсоплазмозу — піриметамін, кліндаміцин, хлоридин та ін.

Протималярійні препарати представлені похідними хіноліну (хінін, хлорохін, мефлохін, примахін та ін.) та піримідину (піриметамін). До похідних піримідину також відносять ко-тримоксазол, що пригнічує дигідрофолатредуктазу малярійного плазмодію.

За тропністю до певних форм розвитку плазмодія в організмі людини виділяють:

  • гематошизотропні засоби, які впливають на еритроцитарні шизонти (наприклад, хлорохін);
  • гістошизотропні засоби, які впливають на тканеві шизонти (наприклад, хлоридин);
  • гамонтотропні засоби, що впливають на статеві форми малярійного плазмодію (наприклад, примахін, хлоридин).

Застосовують індивідуально та в комбінаціях для профілактики та лікування малярії.

Для лікування лейшманіозів використовують препарати п’ятивалентної сурми (солюсурмін та стибоглюконат натрію), антибіотик мономіцин, а також метронідазол (зокрема в разі шкірного лейшманіозу).

У лікуванні південноафриканського трипаносомозу застосовують препарати миш’яку (меларсопрол та ацетарсол), ароматичний діамідинпентамідин та поліаніонну сполуку сурамін, за південноамериканського трипаносомозу (хвороба Шагаса) — протималярійний препарат примахін, антибіотик пуроміцин та ін.

Література

  1. Машковский М. Д. Лекарственные средства. 16-е изд., перераб., испр. и доп. Москва : Новая волна, 2012. 1216 с.
  2. Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія / Ред. І. С. Чекман. 3-є вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2016. 784 с.
  3. Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhub.info
  4. Энциклопедия лекарств РЛС®. URL: https://www.rlsnet.ru/
  5. ATC / DDD Index 2018 // WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. URL: https://www.whocc.no/atc_ddd_index/
  6. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск десятий. Київ, 2018. 1222 с.

Автор ВУЕ