Володимир Маяковський

Володимир Володимирович Маяковський народився 19 липня 1893 року в місті Багдаді, що в тодішній Кутаїської губернії. Прославився як драматург, поет, кінорежисер і кіносценарист, журналіст і художник. Маяковський став одним з найбільш відомих радянських діячів мистецтва і символом епохи.

Володимир Маяковський народився у родині Володимира Костянтиновича Маяковського, який працював лісничим у Ериванське губернії. Мати, Олександра Олексіївна Павленко, була родом з кубанського козацького роду і перебралася в Кутаисскую губернію слідом за чоловіком.

У 1902 році Маяковського віддали на навчання в міську гімназію в Кутаїсі. Провчитися тут йому довелося всього чотири роки. У 1906 році помирає батько Маяковський-старший, після чого вся родина перебралася до Москви.

У Москві Маяковський надходить в класичну гімназію. І тут йому не довелося провчитися повністю: у 1908 році майбутнього поета вигнали з гімназії через несплату грошей за навчання.

Саме в цей період починається становлення Маяковського-революціонера. Покинувши гімназію, він знайомиться зі студентами, що поширюють революційні ідеї. Незабаром після цього Володимир стає членом РСДРП.

Активну участь у роботі марксистів не могло не накликати неприємності: у 1908-1909 Маяковський тричі потрапляв за ґрати. Йому пред’явлені звинувачення у співпраці з анархістами-експропріаторами, в організації підпільної друкарні та сприяння втечі з Новинской в’язниці політв’язнів-жінок. В результаті слідства по всіх трьох справах Маяковський був звільнений як неповнолітній і за браком доказів. Тим не менш, 11 місяців до звільнення йому все ж довелося провести.

Перебування у в’язниці є періодом початку творчого становлення Маяковського. Тут він пише свої перші вірші, які згодом викликали у нього не дуже позитивні емоції. Тим не менш, рукописна зошит з віршами часів “відсидки” – перша чернетка творів Володимира Володимировича.

У 1910 році Маяковський виходить з в’язниці, а вже через рік починає дуже активно цікавитися живописом. Незабаром Московське училище живопису, ліплення і зодчества роздобув Володимира в якості студента. А в 1912 році його вірші починають публікуватися в футуристичних альманахах. Становлення Маяковського як поета переходить у нову стадію. І знову бунтарський характер не дав можливості Маяковському закінчити освіту: за участь у публічних виступах Володимира виключають і з Московського училища живопису.

Незабаром після цього Маяковський відправляє просувати футуристичне мистецтво в маси по містах країни. Він подорожує з групою однодумців, але у творчості є вже цілком самостійним.

Перша світова війна викликала активний протест Маяковського. Він створює ряд творів, в яких таврує ганьбою жорстокість і безглуздість війни. Створена в 1915 році п’єса “Хмара в штанях” – твір, в якому Маяковський пророкує швидку революцію, яка повинна очистити суспільство. П’єса стала поворотним етапом у творчості Володимира Володимировича – вона показала чітко сформульовану ідею про необхідність революції.

Жовтнева революція, природно, була зустрінута Маяковським з великою радістю. Нова соціалістична дійсність була естетично осмислена поетом. Раніше ніякої соціальної перспективи Маяковський не мав, тепер же у своїх творах він закликає до боротьби за комуністичні ідеали.

Футуризм Маяковського, незважаючи на комуністичну спрямованість, далеко не завжди подобався Леніну. Вождь світової революції не надто любив футуристів, з-за чого критика діставалася і творів Володимира Володимировича. Наприклад, була розкритикована поема “150 000 000”, яку Ленін вважав надто незвичайною.

У цей же період Маковський проявляє себе і як художник. У 1919 році, перебравшись до Москви, він приступає до створення серії агітаційних плакатів. За три роки їх кількість досягла 1 100. Ці плакати демонструють роботу досвідченого художника з помітною і лаконічній манерою вираження своєї думки. Сам Володимир називав себе “поетом-робітникам”, трудящим пензлем на потреби революції.

На початку 1920-х років Маяковський створює цілу низку творів, спрямованих на пропаганду світової революції. Риси футуризму в його творчості знаходять нові елементи. Поет стає одним з членом творчого об’єднання ЛЕФ (Лівий Фронт), де співпрацює з Б. Пастернаком, С. Третьяковим, Н. Асєєвом та іншими представниками літератури, філології та інших галузей мистецтв.

У цей же період Маяковський плідно працює над створенням реклами і дизайну упаковки для “Резинотреста”, “Моссельпрома” і інших торгових державних об’єднань. Маяковський-“дизайнер” добився великих успіхів, про що свідчить отримана на паризькій Виставці декоративно-прикладного мистецтва срібна медаль і почесний диплом. Поет же представляв свої досліди в рекламі не тільки як джерело заробітку, але і як спосіб вираження своїх ідей про перемогу революції.

З 1923 року практично всі твори шикуються в стилі “драбинки”, який залишається справжньою “візитною карткою” поета і зараз. “Драбинка” пояснювалася самим Маяковським як прийом, який потрібен, щоб донести ідею вірша до “середнього” читача, так як звичайній пунктуації для цього недостатньо.

У 1920-х роках Маяковський працював відразу за декількома напрямками: працював кореспондентом цілого ряду газет Радянського Союзу, писав вірші (у тому числі і для дітей), створював агітаційні плакати. Часто бував за кордоном, де черпала ідеї для своїх “анти-буржуазних” віршів. Поет багато їздив по всій країні, читаючи свої вірші зі сцени. Його виступи обов’язково супроводжувалися цікавими імпровізаціями з читанням записок із залу і жартами, розраховані на невибагливий смак простих слухачів.

До кінця 1920-х років Маяковський вирішив більше уваги приділяти драматургії. У цей час були написані одні з кращих його п’єс: “Клоп” і “Лазня”. Ці твори – сатиричний опис реалій того часу. У п’єсах Маяковський застосував свій улюблений прийом: воскресіння і подорожі в майбутнє.

Висміювання в “Клопе” бюрократизму та інших проблем накликало на Маяковського серйозну критику. Комусь зверху не сподобалося, що поет висміює ті недоліки, яких у Радянській державі, за офіційною версією, не існує. Посипалися різкі статті в газетах, гасла “Геть маяковщину”.

Прихильна до цього доля різко відвертається від поета. Його критикують за “попутничество”, виключають з творчих об’єднань. В березні 1930 року Володимир Володимирович організував виставку-ретроспективу “20 років роботи”, де розмістив свої твори. На виставку не звернули ніякої уваги навіть колишні колеги з творчим об’єднанням. Природно, відвернулося від поета і партійне керівництво.

У цей час ніби всі напасті звалилися на Маяковського відразу: він терпить поразку в особистому житті, його постійно і дуже жорстко критикують, йому загрожує втрата голосу, а спектакль “Лазня” провалюється. Швидше за все, це і стало причиною самогубства Маяковського 14 квітня 1930 року.

Незабаром після смерті поета від його творчості постаралися швидше відхреститися: його творчість потрапляє під негласну заборону. Лише в 1936 році, за клопотанням Лілі Брік перед Сталіним, заборону було знято. Відразу ж починають публікувати збірники творів Маяковського, його називають найкращим поетом епохи, створюють його музей. Йому віддають всілякі почесті, але – вже посмертно.

Цікаві факти з життя Маяковського

Знаменита “драбинка” Маяковського багатьма його колегами-поетами вважалася шахрайством. Поетів тоді платили відповідно з кількістю рядків.

Маяковський все життя дуже сильно боявся мікробів і мив руки при кожному зручному випадку. Фобія розвинулася після того, як батько поета помер в результаті звичайного уколу голкою.

Маяковський любив азартні ігри і під час поїздок по Європі вважав за краще проводити час за картковими столами.

Одна з версій причин смерті поета – невдала гра в російську рулетку.

Одного разу, програвшись в більярд, Маяковський розплатився довіреністю на отримання гонорару за свою збірку віршів.

Текст вірша “Лиличке!” був використаний для створення пісні “Маяк” групою “Сплін”.

Біографія Володимира Маяковського

Маяковський Володимир Володимирович був російським радянським поетом, публіцистом, драматургом та громадським діячем , популярність якого не згасає і донині.

$Ранні роки

Майбутній письменник народився у селі Багдад, Кутаїська губернія (нині Грузія) влітку 7 (19) липня 1893 року та був наймолодшим у родині. Батько хлопця був дворянином предки якого були родом з Запорізької Січі. Мати його також з козацького роду, але згодом разом за чоловіком послідувала до Багдаду.

$Освіта

У році 1902 – му юнак почав навчатися у гімназії міста Кутасія, та провчився там усього 4 роки, оскільки в зв’язку з тим що його батько помер у 1906 – му родина хлопця і він разом з нею переїхали до Москви. По приїзді Володимира одразу віддали на навчання у класичну гімназію, але й тут він не довчився. Так, у 1908 році його відрахували через несплату коштів за навчання. Приблизно у цей період Маяковський почав своє становлення в якості революціонера. І одразу після відрахування познайомившись з декількома студентами почав поширювати революційні ідеї. І вже зовсім скоро долучився до РСДРП, після чого був заарештований. Усього хлопця заарештовувати тричі. Правда цього разу покарання він уникнув, тому що ще не був повнолітнім. В період перебування під арештом у Бутирській в’язниці, у 1909 році, світ побачили перші його вірші.

Після звільнення з в’язниці, через деякий час письменник активно почав цікавитися світом живопису. А вже у 1911 –му він став студентом Московського училища живопису, скульптури та зодчества, де звів знайомство з учасниками Російського футуристичного руху. Після чого доволі швидко його обирали лідером групи «Гілея».

$Творчість

Перші кроки у письменництві Маяковський зробив ще у студентські роки, а першим опублікованим віршем була «Ніч». Він увійшов до збірника футуристичного напряму під назвою «Ляпас суспільного смаку» , який вийшов у 1912 році. А вже через рік після цього, у 1913-му Маяковський звертає свою увагу на драматургію в результаті чого було створено трагедію яку поет назвав своїм ім’ям « Володимир Маяковський», та яку він сам не тільки поставив, але й виконав у ній головну роль.

У році 1914-му Маяковського з його товаришем було виключено з університетських рядів через занадто активну діяльність у політичній сфері. Після чого він в період між 1914 -1915 роками створив поему «Облако в штанах» на написання якої письменника спонукали революційні реалії. Саме вона стала так би мовити центром творчості письменника, в якій він уміло переплітав такі важливі людські теми як кохання, релігія і мистецтво та все це на фоні революції. І саме цей твір прославив Маяковського не тільки на території Росії але й далеко за її межами.

В період між 1915 – 1917 роками письменник був задіяний на посаді кресляра у Петроградському військовому автомобільному училищі. А по повернені до Москви влаштовувався на роботу до Російського телеграфного агентства де працював над написанням текстів та графічних зображень(дизайну) до агітаційних плакатів. В цей же час він продовжував розвиватись у сфері письменництва в результаті чого у 1919 – му році світ побачила поема «150 000 000», яка була свого роду гімном світовій революції.

У 1923 –му ним було організовано ЛЕФ(«Левый фронт»), а також журнал з ідентичною назвою, проте у 1928 – му він, розчарувавшись і цій справі вирішує покинути її. Якраз у той період, у 1925 – му Маяковський написав твір «Мое открытие Америки», на яку його надихнули подорожі Великобританії, Німеччини, Америки, Мексики та ще низки країн.

Але повернемося до кінця 20- х років, коли Маяковський був задіяний як співробітник в «Известиях» та«Комсомольській правді», та паралельно з цим публікуючи свої твори у таких журналах як: «Новый мир», «Молодая гвардия», «Красная нива» та ін. Також Маяковським були написані деякі п’єси, серед яких можна відзначити : «Клоп» за 1928-й рік та «Баня» 1929-й.

Далі, у 1929-му він заснував ще одну групу «РЕФ», але вже у наступному 1930-му він полишив і її вступивши до РАПП.

$Особисте життя

Творчість творчістю, та кохання вже топталося на порозі і улітку 1915-му «постукало» у двері його життя у вигляді зустрічі з Лілею Брик. Все би нічого, але він закохався, а вона була одружена. Ці почуття сильно вплинули не тільки на життя письменника але й на його творчість, що й «вилилося» у такі твори як «Флейта-позвоночник» (який письменник присвятив своїй коханій), а згодом у поему «Война и мир» у 1916 році, у якій він дуже дотошливо розписує всі неймовірні жахіття Першої світової війни. Після цього була написана поема «Людина», у якій мова йдеться про біль, яке спричиняє нам невзаємне або недосяжне кохання.

Хоч Ліля й була першим коханням письменника, однак не єдиним. Так, під час подорожування різними країнами світу у 20-х роках, письменник познайомився з Еллі Джонс, яка згодом народила йому доньку, про яку письменник взнав значно пізніше, аж у 1929 році, під час їх таємної зустрічі у Франції.

Але життя плине, і нічого не стоїть на місці змиваючи і наші почуття і змінюючи наші думки. Так, в кінці 1920-х років письменник зустрів ще одне своє кохання, Тетяну Яковлеву, якій також згодом присвятив твір «Лист Тетяні Яковлевій» у 1928 – му.

$Смерть

З часом у літературній діяльності письменника почався затор, під час якого його твори майже перестали публікуватися, п’єси не ставилися, а також йому було заборонено знаходитись на території Франції, в зв’язку з чим він не міг бачитися зі свою коханою жінкою, Еллі. Та і це ще не все, його почали ігнорувати всі його бувші колеги та навіть деякі друзі, а його виставку «20 років роботи» проігнорували не тільки чиновники, але й інші впливові літератори. Все це разом ввігнало письменника у депресивний стан наслідком якого стало його самогубство. Маяковськими вбив себе вистрілом у серце, залишивши по собі посмертну записку, якій говорилося:«Все, як кажуть, «інцидент поперчений», об побут розбився любові баркас. Життя, сподіваюсь з тобою ми квити, до біса рахунки мук, болей й образ. Щасливо залишатися. »

Помер письменник 14 квітня 1930 року у місті Москва.

Цікаві факти з життя письменника

1. Маяковський свого часу подарував своїй коханій Лілі кільце з вигравіруваними ініціалами «ЛЮБ», що по-своєму було ознакою нескінченного кохання.

2. Відомо, що письменник дуже любив азартні ігри, зокрема більярд та карти. Існує навіть одна з версій згідно якої самогубство письменника було не чим іншим як програшом у російську рулетку. Однак ці данні досі не підтвердженні.

3. Володимир, не дивлячись на великий успіх у жінок, та на більш ніж одне кохання у житті офіційно у шлюбі ніколи не був. Тим не менш у нього було двоє дітей, син – Микита, та донька Патрісія, яка до 9 – річного віку не знала хто її справжній батько.

4. Батько Маяковського помер він банального уколу шпилькою після чого в нього почалося зараження в крові. Письменника це настільки сильно шокувало та залишило такий глибокий слід у його пам’яті, що в нього навіть розвинулася фобія. Так, він боявся заразитися чим – небудь від кого – небудь тому у нього при собі завжди була мильниця, що давало змогу мити руки настільки часто наскільки йому це було потрібно.

Володимир Маяковський без сумнівно був не тільки великим письменником, але й великою людиною. Він є одним з найвідоміших поетів початку ХХ століття і мав на те повне право, бо окрім низки віршів він залишив нам не менш цікаві роботи в області живопису, кінорежисури та акторства. Тож давайте ніколи не забувати про нього, та нести його творчість крізь роки передаючи із покоління в покоління.

Всі тексти на цьому сайті подаються під ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International License ([CC BY 4.0]), якщо не вказано інакшого. Якщо Ви знайшли помилку у ліцензуванні напишіть нам