Скільки часу можна приймати тромбо ас

2024 admin 0 Comments

Тромбо АСС – інструкція, застосування, аналоги препарату

Препарат застосовують при захворюваннях серця та для профілактики захворювань серцево-судинної системи.

Застосування Тромбо АСС

Для зниження ризику:

  • летального наслідку у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
  • летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
  • транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту у пацієнтів з ТІА;
  • захворюваності і летального наслідку при стабільній і нестабільній стенокардії.
  • тромбозів та емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
  • тромбозів глибоких вен та емболій легень після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
  • інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та особам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).

Для вторинної профілактики інсульту.

Тромбо АСС – склад і форма випуску препарату

Склад. Діюча речовина: acetylsalicylic acid;

1 таблетка містить 100 мг кислоти ацетилсаліцилової;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль картопляний, тальк, триацетин, метакрилатного сополімеру дисперсія.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті кишковорозчинною плівковою оболонкою, без розподільчої риски.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби.

Тромбо АСС: як приймати препарат

Препарат призначати дорослим та дітям віком від 16 років. Препарат приймати внутрішньо до їди, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю рідини.

Для зниження ризику летального наслідку у пацієнтів із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовувати препарат у дозі 100 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями. Щоб досягти швидкої абсорбції, першу таблетку необхідно розжувати!

Для зниження ризику летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда застосовувати 100 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.

Для вторинної профілактики інсульту застосовувати препарат у дозі 100 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.

Для зниження ризику ТІА та інсульту пацієнтам з ТІА застосовувати 100-200 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.

Для зниження ризику розвитку захворювання і летального наслідку у пацієнтів зі стабільною і нестабільною стенокардією: від 100 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.

Для профілактики тромбозів та емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування) застосовувати від 100 мг до 300 мг на добу.

Для профілактики тромбозів глибоких вен та емболій легень після довготривалого стану імобілізації (після хірургічних операцій) – 100-200 мг на добу або 300 мг на добу через день.

Для профілактики інфаркту міокарда у пацієнтів із високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та особам з багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік) застосовувати 100 мг на добу. Дозування 300 мг на добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.

Дітям віком до 16 років протипоказане застосування препарату без наявності особливих показань, таких як синдром або хвороба Кавасакі, профілактика тромбоутворень після кардіологічних операцій та профілактика інфаркту міокарда у дітей з високим ризиком.

Тромбо АСС – протипоказання, побічні ефекти

  • Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компонента препарату.
  • Хронічна астма, спричинена застосуванням саліцилатів або НПЗЗ в анамнезі.
  • Гострі пептичні виразки.
  • Кровотечі та гематологічні розлади (геморагічний діатез, тромбоцитопенія, гемофілія).
  • Виражена ниркова недостатність.
  • Виражена печінкова недостатність.
  • Виражена серцева недостатність.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках – запалення шлунково-кишкового тракту, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.

З боку крові та лімфатичної системи: внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Спостерігалися такі кровотечі як інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен; рідко або дуже рідко-серйозні кровотечі, такі як геморагії шлунково-кишкового тракту, церебральні геморагії (особливо у пацієнтів з неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.

З боку імунної системи: у пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми як висип, кропив’янка, набряк, свербіж. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які потенційно вражають шкіру, респіраторний тракт, шлунково-кишковий тракт і кардіоваскулярну систему. Дуже рідко спостерігалися тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

З боку печінки: транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.

Загальні розлади: спостерігалися запаморочення і дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.

Аналоги Тромбо АСС

  • Акард;
  • Аспекард;
  • Аспенорм;
  • Аспірин Кардіо;
  • Ацекор Кардіо.

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Тромбо АСС 100 мг (Thrombo ASS 100 mg) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Ацетилсаліцилова кислота пригнічує агрегацію тромбоцитів шляхом блокування синтезу тромбоксану А2. Механізм її дії полягає в незворотній інактивації ферменту ЦОГ-1. Зазначений інгібуючий ефект особливо виражений для тромбоцитів, оскільки вони не здатні до ресинтезу вказаного ферменту. Ацетилсаліцилова кислота виявляє й інші інгібуючі ефекти на тромбоцити. Завдяки зазначеним ефектам її можна застосовувати при багатьох судинних захворюваннях.
Ацетилсаліцилова кислота належить до групи НПЗП з анальгезивними, жарознижувальними і протизапальними властивостями. Перорально в дозах 0,3 і 1 г препарат можна застосовувати для полегшення болю та при станах, які супроводжуються лихоманкою легкого ступеня, таких як застуда та грип, для зниження температури тіла і послаблення болю у суглобах і м’язах.
Фармакокінетика . Після прийому внутрішньо кислота ацетилсаліцилова швидко і повністю всмоктується у ШКТ. Під час та після абсорбції вона перетворюється на основний активний метаболіт — кислоту саліцилову. Cmax кислоти ацетилсаліцилової у плазмі крові досягається через 10–20 хв, саліцилатів — 20–120 хв відповідно. Завдяки кишково-розчинній оболонці таблеток вивільнення активної речовини здійснюється не у шлунку, а в лужному середовищі кишечнику. Тому абсорбція ацетилсаліцилової кислоти уповільнюється до 3–6 год після застосування таблетки, вкритої кишково-розчинною оболонкою, порівняно зі звичайною таблеткою.
Ацетилсаліцилова і саліцилова кислоти повністю зв’язуються з білками плазми крові і швидко розподіляються в організмі. Саліцилова кислота проникає через плаценту, а також у грудне молоко.
Кінетика виведення саліцилової кислоти залежить від дози, оскільки метаболізм обмежений активністю ферментів печінки. Т½ залежить від дози і зростає від 2–3 год при застосуванні низьких доз до 15 год при застосуванні високих доз. Саліцилова кислота та її метаболіти виділяються з організму переважно нирками.

Показання Тромбо АСС 100 мг

для зниження ризику:
– летального наслідку у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
– летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
– транзиторних ішемічних атак та інсульту у пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками;
– захворюваності та летального наслідку при стабільній і нестабільній стенокардії.
Для профілактики:
– тромбозів та емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (PTCA), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
– тромбозів глибоких вен та емболій легень після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
– інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована АГ) та особам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік).
Для вторинної профілактики інсульту.

Застосування Тромбо АСС 100 мг

препарат призначати дорослим та дітям віком від 16 років. Препарат приймати внутрішньо до їди, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю рідини.
Для зниження ризику летального наслідку у пацієнтів із підозрою на гострий інфаркт міокарда застосовувати препарат у дозі 100 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями. Щоб досягти швидкої абсорбції, першу таблетку необхідно розжувати!
Для зниження ризику летального наслідку у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, застосовувати 100 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.
Для вторинної профілактики інсульту застосовувати препарат у дозі 100 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.
Для зниження ризику транзиторної ішемічної атаки та інсульту пацієнтам з транзиторною ішемічною атакою застосовувати 100–200 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.
Для зниження ризику розвитку захворювання і летального наслідку у пацієнтів зі стабільною і нестабільною стенокардією: від 100 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.
Для профілактики тромбозів та емболій після операцій на судинах (черезшкірна транслюмінарна катетерна ангіопластика (PTCA), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування) застосовувати 100–300 мг/добу.
Для профілактики тромбозів глибоких вен та емболій легень після довготривалого стану імобілізації (після хірургічних операцій) — 100–200 мг/добу або 300 мг/добу через день.
Для профілактики інфаркту міокарда у пацієнтів із високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована АГ) та особам з багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік) застосовувати 100 мг/добу. Дозування 300 мг/добу можна короткочасно застосовувати за терапевтичними показаннями.
Діти . Дітям віком до 16 років протипоказане застосування препарату без наявності особливих показань, таких як синдром або хвороба Кавасакі, профілактика тромбоутворень після кардіологічних операцій та профілактика інфаркту міокарда у дітей з високим ризиком.
Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, у дітей із ГРВІ, яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла.
Існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою. Якщо вказані стани супроводжуються блюванням, зневодненням, порушенням свідомості і судомами, потрібне невідкладне медичне втручання.

Протипоказання

– гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або будь-якого компонента препарату.
– Хронічна БА, спричинена застосуванням саліцилатів або НПЗП в анамнезі.
– Гострі пептичні виразки.
– Кровотечі та гематологічні розлади (геморагічний діатез, тромбоцитопенія, гемофілія).
– Виражена ниркова недостатність.
– Виражена печінкова недостатність.
– Виражена серцева недостатність.
– Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиж або більше (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Побічна дія

з боку ШКТ : диспепсія, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках — запалення ШКТ, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами.
З боку крові та лімфатичної системи : внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Відмічали такі кровотечі, як інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен; рідко або дуже рідко — серйозні кровотечі, такі як геморагії ШКТ, церебральні геморагії (особливо у пацієнтів з неконтрольованою АГ та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю.
Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
З боку імунної системи : у пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми, як висип, кропив’янка, набряк, свербіж. У хворих на БА можливе підвищення частоти виникнення бронхоспазму, алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які потенційно вражають шкіру, респіраторний тракт, ШКТ і кардіоваскулярну систему. Дуже рідко відмічали тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.
З боку печінки : транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.
Загальні розлади : відмічали запаморочення і дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.
З боку обміну речовин : гіпоглікемія. При застосуванні низьких доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до виникнення подагри у пацієнтів зі зниженим виведенням сечової кислоти.

Особливості застосування

препарат застосовувати з обережністю при:
– гіперчутливості до анальгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також при наявності алергії на інші речовини;
– виразках ШКТ, включаючи хронічні та рекурентні виразкові хвороби або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
– одночасному застосуванні антикоагулянтів;
– порушеннях функцій нирок та/або печінки.
У разі тривалого застосування ацетилсаліцилової кислоти перед початком прийому ібупрофену пацієнт має проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів з алергічними ускладненнями, у тому числі з БА, алергічним ринітом, кропив’янкою, шкірним свербежем, набряком слизової оболонки і поліпозом носа, а також при їх поєднанні з хронічними інфекціями дихальних шляхів та у хворих із гіперчутливістю до НПЗП на тлі лікування ацетилсаліциловою кислотою можливий розвиток бронхоспазму або нападу БА.
При хірургічних операціях (включаючи стоматологічні) застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити імовірність появи/посилення кровотечі.
При застосуванні низьких доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до виникнення подагри у пацієнтів зі зниженим виведенням сечової кислоти.
При деяких вірусних захворюваннях, особливо грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються тривалим блюванням, це може бути ознакою синдрому Рея.
Препарат містить лактози моногідрат. Тому пацієнтам із певними рідкісними порушеннями, зокрема із спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактози Лаппа або порушенням всмоктування глюкози-галактози не можна приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування грудьми . Відомі непослідовні епідеміологічні дані щодо підвищеного ризику виникнення вад розвитку (палатосхиз («вовча паща»), вади серця) при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти на ранніх термінах вагітності. Проте при застосуванні препарату у терапевтичних дозах (50–150 мг/добу) цей ризик виявився низьким.
Під час І і ІІ триместрів вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які ймовірно можуть бути вагітними, або у І і ІІ триместри вагітності доза препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування якомога коротшою.
У зв’язку з пригніченням синтезу простагландинів прийом ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах (понад 100 мг/добу) у III триместр вагітності може призвести до переношування вагітності та послаблення переймів під час пологів, а також до кардіопульмональної токсичності (передчасного закриття ductus arteriosus) у дітей.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти незадовго до пологів може призвести до подовження часу кровотечі у жінки та до внутрішньочерепних кровотеч, особливо у недоношених дітей.
Таким чином, застосування ацетилсаліцилової кислоти протягом останнього триместру вагітності протипоказане.
Ацетилсаліцилова кислота та її метаболіти проникають у грудне молоко в невеликій кількості.
Оскільки не виявлено шкідливого впливу препарату на дитину після прийому жінками у період годування грудьми, переривати годування грудьми, як правило, не вимагається. При довготривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід вирішити питання щодо припинення годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

протипоказання для взаємодії . Застосування метотрексату у дозах 15 мг/тиж і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми крові).
Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю . При застосуванні метотрексату у дозах нижче 15 мг/тиж підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми крові).
Одночасне застосування ібупрофену перешкоджає незворотному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та антикоагулянтів підвищується ризик розвитку кровотечі.
При одночасному застосуванні високих доз саліцилатів із НПЗП (завдяки взаємопосилюючому ефекту) підвищується ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч.
Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кислоти (завдяки конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями).
При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього у плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та пероральних антидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини або інсуліну посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок гіпоглікемічного ефекту ацетилсаліцилової кислоти і витіснення сульфонілсечовини, зв’язаної з протеїнами плазми крові.
Діуретичні засоби у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують фільтрацію клубочків завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.
Системні ГКС (за винятком гідрокортизону), які застосовуються для замісної терапії при хворобі Аддісона, у період лікування ГКС знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.
При застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
Інгібітори АПФ у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації у клубочках внаслідок інгібування вазодилататорних простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.
При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність останньої.
Етиловий спирт зумовлює пошкодження слизової оболонки ШКТ і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти та алкоголю.

Передозування

передозування саліцилатів можливе внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла через тривалу терапію (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також внаслідок гострої інтоксикації, яка несе загрозу для життя (передозування), і причинами якої можуть бути, наприклад, випадковий прийом дітьми або непередбачене передозування.
Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм відмічаються, як правило, тільки після повторних прийомів високих доз.
Симптоми . Запаморочення, вертиго, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювання, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми можна контролювати зниженням дози. Дзвін у вухах може виникати при концентрації саліцилатів у плазмі крові понад 150–300 мкг/мл. Серйозніші побічні реакції розвиваються при концентрації саліцилатів у плазмі крові вище 300 мкг/мл.
Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найбільш загальним показником для дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишково-розчинною оболонкою.
Лікування . Лікування інтоксикації, спричиненої передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами і забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Усі застосовані заходи мають бути спрямовані на прискорення виведення препарату та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу. Застосовувати прийом активованого вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводити інфузійне введення р-нів електролітів. При серйозних отруєннях показаний гемодіаліз.

Умови зберігання

у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Тромбо АСС 100 мг (Thrombo ASS 100 mg) ATC-классификация

ацетилсалициловая кислота подавляет агрегацию тромбоцитов путем блокирования синтеза тромбоксана А2. Механизм его действия заключается в необратимой инактивации фермента ЦОГ-1. Указанный ингибирующий эффект особенно выражен для тромбоцитов, поскольку они не способны к ресинтезу указанного фермента. Считается также, что ацетилсалициловая кислота оказывает и другие ингибирующие эффекты на тромбоциты. Благодаря этим эффектам ее применяют при многих сосудисто-васкулярных заболеваниях.
Ацетилсалициловая кислота относится к группе НПВП с анальгезирующими, жаропонижающими и противовоспалительными свойствами. Перорально в дозах 0,3 и 1 г препарат применяют для уменьшения выраженности боли и при состояниях, сопровождающихся лихорадкой легкой степени, таких как простуда и грипп, для снижения температуры тела и уменьшения боли в суставах и мышцах.
После приема внутрь ацетилсалициловая кислота быстро и полностью всасывается в ЖКТ. Во время и после абсорбции она превращается в основной активный метаболит — кислоту салициловую. Сmax ацетилсалициловой кислоты в плазме крови достигается через 10–20 мин, салицилатов — 20–120 мин соответственно. Благодаря кишечно-растворимой оболочке таблеток высвобождение активного вещества осуществляется не в желудке, а в щелочной среде кишечника. Поэтому абсорбция ацетилсалициловой кислоты замедляется до 3–6 ч после применения таблетки, покрытой кишечно-растворимой оболочкой, по сравнению с обычной таблеткой.
Ацетилсалициловая и салициловая кислоты полностью связываются с белками плазмы крови и быстро распределяются в организме. Салициловая кислота проникает через плаценту, а также попадает в грудное молоко.
Кинетика выведения салициловой кислоты зависит от дозы, поскольку метаболизм ограничен активностью ферментов печени. Т½ зависит от дозы и увеличивается от 2–3 ч при применении в низких дозах до 15 ч при применении в высоких дозах. Салициловая кислота и ее метаболиты выделяются из организма преимущественно почками.

Показания Тромбо АСС 100 мг

Тромбо ACC 50, Тромбо ACC 75 :

  • снижение риска инфаркта миокарда у больных стенокардией;
  • профилактика рецидивов после инфаркта миокарда;
  • профилактика тромбоза после сосудистой операции, особенно после операции коронарного шунтирования;
  • вторичная профилактика транзиторных ишемических атак и апоплексии;
  • профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с сахарным диабетом и высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний.

Тромбо ACC 100
Для снижения риска:

  • смерти у пациентов с подозрением на острый инфаркт миокарда;
  • смерти у пациентов, которые перенесли инфаркт миокарда;
  • транзиторных ишемических атак (ТИА) и инсульта у пациентов с ТИА;
  • заболеваемости и смерти при стабильной и нестабильной стенокардии.
  • тромбозов и эмболий после операций на сосудах (чрескожная транслюминальная катетерная ангиопластика (РТСА), эндартерэктомия сонной артерии, аортокоронарное шунтирование (CABG), артериовенозное шунтирование);
  • тромбозов глубоких вен и эмболий легких после длительной иммобилизации (после хирургических операций);
  • инфаркта миокарда у пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений (сахарный диабет, контролируемая АГ) и лицам с многофакторным риском сердечно-сосудистых заболеваний (гиперлипидемия, ожирение, курение, пожилой возраст).

Для вторичной профилактики инсульта.

Применение Тромбо АСС 100 мг

таблетку проглатывают целиком, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости; желательно принимать в одно и то же время суток, независимо от приема пищи.
Прием таблеток в устойчивой к действию желудочного сока оболочке позволяет минимизировать нежелательные побочные действия ацетилсалициловой кислоты на желудок. Чтобы не повредить оболочку таблетки, не следует разламывать ее.
Длительность применения. Длительный прием возможен при применении минимальной дозы.
Тромбо ACC 50
Доза для взрослых:

  • снижение риска инфаркта миокарда у пациентов со стенокардией: 100–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика рецидивов после инфаркта миокарда: 100–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика тромбоза после сосудистой операции, особенно после операции коронарного шунтирования: 100–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • вторичная профилактика транзиторных ишемических атак и апоплексии: 50–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с сахарным диабетом и высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний: 100–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки.

Тромбо ACC 75
Доза для взрослых:

  • снижение риска инфаркта миокарда у пациентов со стенокардией: 75–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика рецидивов после инфаркта миокарда 75–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика тромбоза после сосудистой операции, особенно после операции коронарного шунтирования: 75–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • вторичная профилактика транзиторных ишемических атак и апоплексии: 50–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки;
  • профилактика сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с сахарным диабетом и высоким риском сердечно-сосудистых заболеваний: 100–300 мг ацетилсалициловой кислоты в сутки, в отдельных случаях — 75 мг.

Тромбо ACC 100 . Препарат назначают взрослым и детям в возрасте старше 16 лет. Препарат принимают внутрь до еды, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости.
Для снижения риска смерти у пациентов с подозрением на острый инфаркт миокарда применяют препарат в дозе 100 мг в сутки. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.
Чтобы достичь быстрой абсорбции, первую таблетку необходимо разжевать!
Для снижения риска смерти у пациентов, перенесших инфаркт миокарда, применяют 100 мг/сут. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.
Для вторичной профилактики инсульта применяют препарат в дозе 100 мг/сут. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.
Для снижения риска ТИА и инсульта у пациентов с ТИА применяют 100–200 мг/сут. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.
Для снижения риска развития заболевания и смерти у пациентов со стабильной и нестабильной стенокардией: от 100 мг/сут. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.
Для профилактики тромбозов и эмболий после операций на сосудах (РТСА, эндартерэктомия сонной артерии, аортокоронарное шунтирование, артериовенозное шунтирование) применяют 100–300 мг/сут.
Для профилактики тромбозов глубоких вен и эмболии легких после длительного состояния иммобилизации (после хирургических операций) — 100–200 мг/сут или 300 мг/сут через день.
Для профилактики инфаркта миокарда у пациентов с высоким риском развития сердечно-сосудистых осложнений (сахарный диабет, контролируемая АГ) и лицам с многофакторным риском сердечно-сосудистых заболеваний (гиперлипидемия, ожирение, курение, пожилой возраст) применяют 100 мг/сут. Дозу 300 мг можно кратковременно применять по терапевтическим показаниям.

Противопоказания

  • гиперчувствительность к ацетилсалициловой кислоте, другим салицилатам или любому компоненту препарата;
  • БА, вызванная приемом салицилатов или НПВП в анамнезе;
  • острые пептические язвы;
  • геморрагический диатез;
  • выраженная почечная недостаточность;
  • выраженная печеночная недостаточность;
  • выраженная сердечная недостаточность;
  • комбинация с метотрексатом в дозе ≥15 мг/нед (см. ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ).

Побочные эффекты

желудочно-кишечные нарушения: диспепсия, боль в эпигастральной области и боль в животе, в отдельных случаях — воспаление ЖКТ, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ, которые могут в редких случаях вызвать желудочно-кишечные геморрагии и перфорации с соответствующими лабораторными показателями и клиническими проявлениями.
Вследствие антиагрегантного действия на тромбоциты ацетилсалициловая кислота может повышать риск развития кровотечений. Отмечали такие кровотечения, как интраоперационные геморрагии, гематомы, кровотечения из органов мочеполовой системы, носовые кровотечения, кровотечения из десен, редко или очень редко — серьезные кровотечения, такие как геморрагии ЖКТ, церебральные геморрагии (особенно у пациентов с неконтролируемой АГ и/или при одновременном применении антигемостатических средств), которые в редких случаях могли потенциально угрожать жизни.
Геморрагии могут привести к острой и хронической постгеморрагической анемии/железодефицитной анемии (вследствие так называемого скрытого микрокровотечения) с соответствующими лабораторными проявлениями и клиническими симптомами, такими как астения, бледность кожного покрова, гипоперфузия.
У пациентов с индивидуальной повышенной чувствительностью к салицилатам возможно развитие аллергических реакций кожи, включая такие симптомы, как сыпь, крапивница, отек, зуд. У больных БА возможно повышение частоты возникновения бронхоспазма; аллергических реакций от незначительной до умеренной степени, которые потенциально поражают кожу, респираторный тракт, ЖКТ и кардиоваскулярную систему. Очень редко отмечали тяжелые реакции, включая анафилактический шок.
Редко — транзиторная печеночная недостаточность с повышением уровня трансаминаз печени.
Выявляли головокружение и звон в ушах, что может свидетельствовать о передозировке.

Особые указания

препарат применяют с осторожностью при:

  • чувствительности к анальгетическим, противовоспалительным, противоревматическим средствам, а также при наличии аллергии на другие вещества;
  • язвах ЖКТ, включая хроническую и рекуррентную язвенную болезнь или желудочно-кишечные кровотечения в анамнезе;
  • одновременном применении антикоагулянтов;
  • нарушениях функций почек и/или печени.

В случае длительного применения ацетилсалициловой кислоты перед началом приема ибупрофена пациент должен проконсультироваться с врачом.
У пациентов с аллергическими осложнениями, в том числе с БА, аллергическим ринитом, крапивницей, кожным зудом, отеком слизистой оболочки и полипозом носа, а также в сочетании с хроническими инфекциями дыхательных путей и у больных с гиперчувствительностью к НПВП на фоне лечения ацетилсалициловой кислотой возможно развитие бронхоспазма или приступа БА.
При хирургических операциях (включая стоматологические) применение препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту, может повысить вероятность появления/усиления кровотечения.
При применении низких доз ацетилсалициловой кислоты может снижаться выведение мочевой кислоты. Это может привести к возникновению подагры у пациентов со сниженным выведением мочевой кислоты.
При некоторых вирусных заболеваниях, особенно гриппе типов А, В и ветряной оспе, существует риск развития синдрома Рея, который является очень редким, но опасным для жизни заболеванием, требующим неотложного медицинского вмешательства. Риск может быть повышенным, если ацетилсалициловая кислота применяется как сопутствующее лекарственное средство, однако причинно-следственная связь в данном случае не доказана. Если указанные состояния сопровождаются длительной рвотой, это может быть признаком синдрома Рея.
Препарат содержит лактозы моногидрат. Поэтому больным с определенными редкими нарушениями, в частности с наследственной непереносимостью галактозы, дефицитом лактозы Лаппа или нарушением всасывания глюкозы-галактозы, нельзя принимать этот препарат.
Применение в период беременности и кормления грудью. Препарат можно применять в период беременности только в том случае, когда другие лекарственные средства неэффективны.
Применение салицилатов в I триместр беременности в некоторых ретроспективных эпидемиологических исследованиях ассоциировалось с повышенным риском развития врожденных пороков (палатосхиз (волчья пасть), пороки сердца). Однако при длительном применении препарата в терапевтических дозах, превышающих 150 мг/сут, этот риск оказался низким: в результате исследования, проведенного с участием 32 000 пар мать — ребенок, не выявлено связи между применением ацетилсалициловой кислоты и увеличением количества врожденных пороков.
Салицилаты можно применять в I и II триместр беременности только после оценки соотношения риск/польза. Согласно предварительным оценкам, при длительном применении ацетилсалициловой кислоты желательно не принимать ее в дозе, превышающей 150 мг/сут.
В III триместр беременности прием салицилатов в высоких дозах (>300 мг/сут) может вызвать перенашивание беременности и ослабление схваток во время родов, а также кардиопульмональную токсичность (преждевременное закрытие ductus arteriosus) у детей.
Применение ацетилсалициловой кислоты в высоких дозах незадолго до родов может привести к внутричерепным кровотечениям, особенно у недоношенных детей. Таким образом, кроме чрезвычайно особых случаев, обусловленных кардиологическими или акушерскими медицинскими показаниями с использованием специального мониторинга, применение ацетилсалициловой кислоты в последний триместр беременности противопоказано.
Салицилаты и их метаболиты проникают в грудное молоко в небольшом количестве.
Поскольку побочные реакции у младенцев после случайного применения ацетилсалициловой кислоты не выявлены, прерывание кормления грудью, как правило, не требуется. При длительном применении препарата или применении ацетилсалициловой кислоты в высоких дозах следует решить вопрос о прекращении грудного вскармливания.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с механизмами. Не влияет на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами.
Дети. Детям в возрасте до 16 лет противопоказано применение препарата без наличия особых показаний, таких как синдром или болезнь Кавасаки, профилактика тромбообразования после кардиологических операций и инфаркта миокарда у детей с высоким риском.
Не следует применять препараты, содержащие ацетилсалициловую кислоту, у детей с ОРВИ, которая сопровождается или не сопровождается повышением температуры тела.

Взаимодействия

противопоказания для взаимодействия . Применение метотрексата в дозах ≥15 мг/нед повышает гематологическую токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснение салицилатами метотрексата из связи с белками плазмы крови).
Комбинации, которые следует применять с осторожностью . При применении метотрексата в дозах Одновременное применение ибупрофена препятствует необратимому ингибированию тромбоцитов ацетилсалициловой кислотой. Лечение ибупрофеном пациентов с риском кардиоваскулярных заболеваний может ограничивать кардиопротекторное действие ацетилсалициловой кислоты.
При одновременном применении ацетилсалициловой кислоты и антикоагулянтов повышается риск развития кровотечения.
При одновременном применении высоких доз салицилатов с НПВП (благодаря взаимоусиливающему эффекту) повышается риск возникновения язв и желудочно-кишечных кровотечений.
Одновременное применение с урикозурическими средствами, такими как бензобромарон, пробенецид, снижает эффект выведения мочевой кислоты (благодаря конкуренции выведения мочевой кислоты почечными канальцами).
При одновременном применении с дигоксином концентрация последнего в плазме крови повышается вследствие снижения почечной экскреции.
При одновременном применении высоких доз ацетилсалициловой кислоты и пероральных противодиабетических препаратов из группы производных сульфонилмочевины или инсулина усиливается гипогликемический эффект последних за счет гипогликемического эффекта ацетилсалициловой кислоты и вытеснения сульфонилмочевины, связанной с белками плазмы крови.
Диуретики в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты снижают фильтрацию клубочков благодаря снижению синтеза простагландинов в почках.
Системные ГКС (исключая гидрокортизон), применяемые для заместительной терапии при болезни Аддисона, в период лечения кортикостероидами снижают уровень салицилатов в крови и повышают риск передозировки после окончания лечения.
При применении с ГКС повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения.
АПФ в комбинации с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты вызывают снижение фильтрации в клубочках вследствие ингибирования вазодилататорных простагландинов и снижения антигипертензивного эффекта.
При одновременном применении с вальпроевой кислотой ацетилсалициловая кислота вытесняет ее из связи с белками плазмы крови, повышая ее токсичность.
Этиловый спирт способствует повреждению слизистой оболочки ЖКТ и пролонгирует время кровотечения вследствие синергизма ацетилсалициловой кислоты и алкоголя.

Передозировка

передозировка салицилатов возможна вследствие хронической интоксикации, возникшей из-за длительной терапии (применение >100 мг/кг/сут более 2 дней может вызвать токсические эффекты), а также вследствие острой интоксикации, которая несет угрозу жизни (передозировка), и причинами которой могут быть, например, случайное применение детьми или непредвиденная передозировка.
Хроническое отравление салицилатами может иметь скрытый характер, поскольку признаки и симптомы его неспецифические. Умеренную хроническую интоксикацию, вызванную салицилатами, или салицилизм отмечают, как правило, только после повторных приемов в высоких дозах.
Симптомы. Головокружение, звон в ушах, глухота, повышенное потоотделение, тошнота и рвота, головная боль, спутанность сознания. Указанные симптомы можно контролировать снижением дозы. Звон в ушах могут отмечать при концентрации салицилатов в плазме крови >150–300 мкг/мл. Серьезные побочные реакции выявляют при концентрации салицилатов в плазме крови >300 мкг/мл.
Об острой интоксикации свидетельствует выраженное изменение кислотно-щелочного баланса, который может отличаться в зависимости от возраста и тяжести интоксикации. Наиболее общим показателем для детей является метаболический ацидоз. Тяжесть состояния не может быть оценена только на основании концентрации салицилатов в плазме крови. Абсорбция ацетилсалициловой кислоты может замедляться в связи с задержкой желудочного высвобождения, формированием конкрементов в желудке или в случае приема препарата в форме таблеток, покрытых кишечно-растворимой оболочкой.
Лечение. Лечение интоксикации, вызванной передозировкой ацетилсалициловой кислоты, определяется степенью тяжести, клиническими симптомами и обеспечивается стандартными методами, применяющимися при отравлении. Все принимаемые меры должны быть направлены на ускорение выведения препарата и восстановления электролитного и кислотно-щелочного баланса. Применяют прием активированного угля, форсированный щелочной диурез. В зависимости от состояния кислотно-щелочного равновесия и электролитного баланса проводят инфузионное введение р-ров электролитов. При серьезных отравлениях показан гемодиализ.

Условия хранения

в сухом, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.