Кращі кримські вина — білі і червоні, унікальні сорти

Кримські вина – це напої для тонких цінителів з розвиненим смаком. Завдяки дотриманню здавна усталених традицій, ці вина вже десятки років радують споживачів своїм унікальним букетом і чудовим ароматом. Багато любителі вин віддають свою перевагу саме тим екземплярів, які були виготовлені в Криму.
У статті:

• Кримські вина
• Білі вина Криму
• Червоні кримські вина
• Унікальні кримські вина

Кримські вина

Дякувати за таку якісну і затребувану продукцію слід тих майстрів, які зайняті виробництвом марочних вин на численних заводах, розташованих на Кримському півострові. Найвідоміші з них:

• Інкерман;
• Золота амфора;
• Новий світ;
• Масандра;
• Золота балка;
• Коктебель;
• Севастопольський завод шампанських вин.

Цікавий факт – завод «Коктебель», крім виробництва вин, випускає ще і вражаючої якості коньяк.

Білі вина Криму

Окремої уваги серед різноманіття сортів заслуговують білі вина з Криму. Варто лише згадати той же портвейн «Каберне» – марочне біле вино, приготоване з використанням особливого винограду «Каберне совіньйон», який росте поблизу міста Алупка.

Смак буде зрозумілий простому обивателеві не відразу – вино починає щосили грати відтінками ароматів і повністю розкривати смакову гаму, коли настає післясмак – тільки тоді можна відчути, як все всередині ніби наповнюється ледь помітним ароматом мигдалю та різноманітних тропічних плодів. В цілому, напій за смаковими відчуттями вийшов досить м’який, і в той же час злегка в’язкий.

«Південнобережний» портвейн білий

Якщо розповідь йде про білих винах Криму, не можна не згадати «Південнобережний» білий портвейн. Ще б – напій по праву визнаний кращим у своєму класі. Сорт винограду, який використовується для виготовлення «Південнобережного» портвейну, знайомий не кожному і носить вишукане назва «Аліготе», або ж може бути використана його альтернатива – «Семільон». Від того, який сорт буде обраний для виготовлення вина, залежить і його колір. Напій має кілька колірних варіантів, від яскраво-білого до темного з відтінком бурштину. У цього вина дуже незвичайний присмак, що віддалено нагадує смажений арахіс.

Від Голіцина до Поклонської: двісті років з життя кримського шампанського

У світі «шампанським» заведено називати лише ігристе вино, зроблене у французькому регіоні Шампань, проте слава шипучого виноградного напою вийшла далеко за межі Франції. Кримське шампанське теж відоме в багатьох країнах, і його по праву можна назвати таким же символом Криму, як і його побратима з Шампані ‒ символом Франції. Крим.Реалії розповідають історію кримського ігристого, яке вже зовсім скоро буде стояти в центрі новорічних столів на півострові та за його межами.

Багато хто помилково вважає, що історія кримського шампанського починається в Новому Світі ‒ з винзаводу, заснованого князем Левом Голіциним. Але у 1799 році, ще за кілька десятків років до появи винзаводу «Новий світ», у маєтку академіка Палласа спробували виготовити ігристе вино з місцевого винограду. Через декілька років виробництво кримського шампанського налагодили в Судацькому училищі виноробства, створеному з ініціативи того ж академіка.

За інформацією істориків кримського виноробства, розпочате в Судаку виробництво ігристого проіснувало недовго. Наступна глава в історії кримського шампанського пов’язана вже з ім’ям князя Лева Голіцина. У 1878 році він переїхав до Криму, придбав маєток у селищі Парадиз та зайнявся там виробництвом шампанського. Цей рік і вважають датою заснування заводу шампанських вин «Новий світ». Мистецтву виготовлення ігристого вина Голіцин навчався на батьківщині шампанського ‒ у Франції. Там він здобував освіту й захопився вивченням виноробства.

При цьому саме селище перейменували в Новий Світ лише у 1912 році, і саме через кримське шампанське: імператор Микола II, спробувавши голіцинське ігристе, оголосив, що тепер бачить усе в новому світлі. І населений пункт, який доти мав ім’я Парадиз, був перейменований на Новий Світ.

Від імператора до «регіоналів»

Останній російський імператор Микола II був знайомий з кримським шампанським ще до того знакового для селища Новий Світ візиту: у 1896 році, на честь коронації Миколи, князь Голіцин передав до двору партію свого шампанського під назвою «Коронаційне». Його відродили вже після проголошення незалежності України й випустили обмеженим тиражем у 1993 році. Це шампанське віднесли до преміальної колекції: виноград для нього збирається вручну на певних ділянках виноградників у Севастополі й лише в певні години, а в сам напій потрапляють тільки ягоди без найменших ушкоджень.

Ще одна спадщина Голіцина, яку відродили після розпаду СРСР, ‒ це «Клуб брютеріанців». У Голіцинський клуб входили меценати, відомі винороби, великі підприємці та діячі культури. Вони щорічно поповнювали грошовий фонд клубу добровільними пожертвами, які князь Голіцин інвестував у виробництво кримського шампанського. Членами відродженого у 2007 році «Клубу брютеріанців» стали тодішній директор заводу «Новий Світ» Яніна Павленко, яка зараз очолює російську адміністрацію Ялти, кримські винороби та працівники виноробної галузі на півострові, а також на той момент депутат Верховної Ради України від «Партії регіонів» Борис Дейч.

Від «Нового Світу» і «Партії регіонів» до «Масандри» і російської адміністрації Ялти: що відомо про Яніну Павленко? (фотогалерея)

Смерть «буржуазного» та народження масового

Після жовтневого перевороту у 1917 році виробництво занепало й майже зникло: більшовики оголосили «сухий закон», а ігристе вино визнали «буржуазним». Навіть могила вже покійного князя-винороба Лева Голіцина була розгромлена, а багато його досвіду ‒ втрачено. Через роки радянська влада все ж вирішили почати масове виробництво ігристого вина, зокрема й у Криму.

Хімік-аналітик лабораторії заводу шампанських вин «Новий світ» з пробою вина, 1972 рік

Це сталося у 1936 році. Нарком харчової промисловості СРСР Анастас Мікоян відвідав США, де досліджував досвід масового харчового виробництва Заходу. Саме ця поїздка принесла в СРСР багато гастрономічних нововведень ‒ «той самий» пломбір та інші види морозива, майонез у банках і навіть «гамбургери». Мікоян у США побував і на винзаводі, і вже у 1937 році в СРСР ухвалили постанову про енергійний розвиток виноробної промисловості та збільшили обсяг виробництва ігристих вин у 60 разів ‒ до 12 мільйонів пляшок за п’ятирічку. «Новий Світ» розпочав випуск «Радянського Кримського» ігристого вина.

Масове виробництво шипучого вина налагодили й у Севастополі. У 1938 році, через рік після рішення про відродження виноробства, в СРСР заснували Севастопольський винзавод. Перша партія витриманого ігристого його виробництва становила 500 тисяч пляшок і була випущена у 1940 році. На той момент ще два мільйони пляшок залишилися на витримці. Але під час Другої світової війни штольні, де вони зберігалися, були підірвані. Цех з виробництва шампанських вин відновили лише у 1961 році. У 1997 році завод повністю перепрофілювали на випуск ігристого. Продукція заводу успішно продавалася в Україні та за її межами: наприклад, у 2012 році підприємство «Севастопольський виноробний завод» випустило понад 4 мільйони пляшок ігристого вина, при цьому тільки в Німеччину відіслали понад 100 тисяч пляшок червоного. Після анексії Криму російська влада півострова його «націоналізувала».

Анексія Криму. До і після

Після проголошення незалежності України заводи на півострові продовжували виробляти кримське шампанське, а також почали активніше презентувати його на виставках в інших країнах, продавати продукцію за кордон і навіть відновлювати втрачені при радянській владі технології (наприклад, «Коронаційне» ігристе вино).

Станом на 2013 рік винзавод «Новий Світ» виробив 1,8 млн пляшок. Завод поставляв до Росії 40% продукції, 50% припадало на український ринок, близько 10% ‒ на далеке закордоння. Після анексії Криму у 2014 році російські акцизні марки кримське шампанське отримало не відразу, а ось інші ринки закрилися для ігристого з півострова моментально. Продажі винзаводу «Новий світ» впали на 90%. У червні 2014 року його тодішній директор Яніна Павленко повідомила, що підприємство має 10% продажів від звичного обсягу в сезоні. Незабаром завод отримає російський акциз, проте кримська виноробна продукція досі перебуває під санкціями в більшості країн світу.

Куди потече кримське вино після міжнародних санкцій?

Торгова марка «Новий Світ» офіційно належить державі Україна, і під нею випускають ігристі вина на потужностях «Харківського заводу шампанських вин». У 2017 році завод «Новий Світ» за 1,55 млрд рублів продали структурі банку «Росія». За інформацією Forbes, основним його акціонером (володіє безпосередньо 39,8%) є Юрій Ковальчук. Він займає 53 місце у списку найбагатших бізнесменів Росії. У березні 2014 року банк «Росія» внесли до списку санкцій США. Після цього Володимир Путін відкрив рахунок у банку, на який перераховується його президентська зарплата. У 2020 році дочірня структура банку Ковальчука купила кримський винзавод «Масандра» за 5,3 млрд рублів.