Чому Сталін не напав першим

0 Comments

Опубліковані докази того, що Сталін хотів завоювати Європу: інтерв’ю з дослідником

У США і Великій Британії вийшла монографія Шона МакМікіна «Війна Сталіна: Нова історія Другої світової». У книзі, вперше за останні два десятиліття у західній історіографії, детально аналізується і підтримується теза Віктора Суворова про те, що Радянський Союз готував напад на Німеччину влітку 1941 року.

У Росії і Східній Європі суспільство розколоте щодо оцінки Другої світової війни. Свіже дослідження київських соціологів показало: лише в Західній Україні більшість респондентів вважає, що навесні-влітку 1941 року Сталін готував Червону армію до нападу на Третій рейх. Саме там, у Північній Буковині, Східній Галичині та на Волині, були зосереджені основні сили 1-го стратегічного ешелону.

Багато істориків не згодні з думкою Суворова і вважають його висновки поспішними.

Головну ідею нової роботи МакМікіна можна зрозуміти вже із назви книги – Сталін задумував Другу світову війну як поширення комунізму. Всі інші лінії цього конфлікту були другорядними. МакМікін стверджує, що СРСР хотів вчинити світову революцію і в 1939–1945 роках цілеспрямовано просунувся до цієї мети, поширивши свій вплив так далеко, як це вдалося зробити.

На чому базуються такі висновки? Про це американський історик розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

– Є кілька головних тез.

Одна полягає в тому, що колективна безпека ніколи на сприймалася Сталіним серйозно, хоча на Заході думали, що очільник СРСР теж думає про колективний опір Гітлеру.

Сталін займався територіальним ревізіонізмом, але більш фундаментально – його головною ідеєю було використовувати війну між Гітлером та іншими державами для експансії комунізму.

Також я детально показую, що 1941 рік був важкою військовою поразкою Радянського Союзу.

Однак, головна моя архівна знахідка – це інформація про активне планування наступальних дій і агресивне розгортання Сталіним військових баз на кордоні СРСР із Німеччиною.

СРСР вів масштабну військову підготовку, проводив оперативно-штабні навчання.

В’ячеслав Молотов (ліворуч) та Адольф Гітлер під час переговорів в імперській канцелярії Третього рейху. Листопад 1940 року. (Фото з радянської газети «Правда»)

Останні мобілізаційні плани СРСР травня 1941 року включали фразу «випередити противника». Сталін збирався ударити по німцях, коли ті не були готові.

І моє дослідження, і роботи інших істориків не дають відповіді на питання про точну дату запланованого нападу СРСР на Німеччину.

Я вивчав «Особливу папку політбюро», що радянські війська до останньої хвилини не були готові до війни, більш того, ми бачимо, як вони панічно намагалися замаскувати свої аеродроми і танки в останній момент. У них це не вийшло, вони не встигли.

Якщо подивитися на документи, то видно, що в СРСР розраховували, що вчасно помітять німецьку мобілізацію, зможуть відповісти на неї і зірвати її. Думаю, це було наївно.

Я не вважаю, що СРСР був готовий до війни, але вони думали, що використають домовленості з Гітлером для підготовки.

Німецький і радянський офіцери потискають руки наприкінці Польської операції, 1939 рік. Фото ТАСС, яке було опубліковано у вересні 1940 року в газеті «Красная звезда» до першої річниці поділу території Польщі між Німеччиною і СРСР

Видно, що після німецького вторгнення через кордон біля Любліна, Сталін віддав наказ, і намагався в якійсь мірі цей військовий план здійснити. Але план не спрацював, бо не було сил для його реалізації.

Американський ленд-ліз для СРСР

Також у цій книзі багато йдеться про ленд-ліз (це система, за якою США передавали частковою оплатою і безоплатно союзникам по антигітлерівській коаліції у Другій світовій війні боєприпаси, військову техніку, продовольство, стратегічну сировину, зокрема метал і нафтопродукти – ред.)

СРСР відчував великі труднощі в 1941-42 роках. Після потужного наступу німців Червона армія втратила багато танків і літаків. Заводи, які виробляли танки і літаки, були евакуйовані, але вони не могли працювати на повну потужність, і якраз допомога союзників дала їм можливість запрацювати на повну силу.

Американці поставляли СРСР вантажівки, джипи, студебеккери, багато сировини, зокрема алюмінію. Постачання транспортних засобів серйозно вплинули на військову кампанію в 1943-45 роках.

Думаю, що для американської аудиторії моя книга буде цікавіша, ніж для російської.

Підозрюю, що в Росії не дуже дружелюбно сприймуть ці відомості про ленд-ліз і про боєздатність і мобілізацію радянської армії. Я дуже хотів побувати в Росії, в музеї ленд-лізу, але він закритий і, думаю, вже не відкриється.

Це була війна, якої Сталін по-справжньому хотів

– Ви говорили про події 1941 року, а які ще періоди Другої світової ви досліджуєте у цій книзі?

– Це книга не тільки про суперечливість подій 1941 року. Мені важливо було показати всі сторони сталінської війни. Зокрема, я розглядаю азійську політику Сталіна, починаючи з 1931 року, коли Японія напала на Маньчжурію, і до серпня-вересня 1945 року.

Я хотів показати, що Сталін у певному сенсі маніпулював Гітлером, коли в 1939 році в Європі почалася війна.

Нацистська Німеччина спочатку зіткнулася із Польщею, Францією та Британією. Радянський Союз планував залишатися нейтральним, але використав можливість і вторгся до Польщі через пару тижнів після того, як це зробили німці.

Спільний парад Вермахту і Червоної армії у Бресті 22 вересня 1939 року після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. На трибуні (зліва направо): генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Кривошеїн

Це була війна, якої Сталін по-справжньому хотів!

Він сподівався, що Німеччина, Франція і Англія розгромлять один одного. Поляки ж сподівалися, що Британія і Франція нададуть їм більш серйозну військову підтримку. Польща навіть попросила допомоги в Радянського Союзу, не знаючи, що той уже обіцяв Гітлеру довершити розчленування Речі Посполитої. Ось чого хотів Сталін. Тому так цікаво те, що трапилося в 1941 році.

Мета Сталіна – заохочувати війну між Заходом і Гітлером, а потім їх усіх ослаблених захопити

В якомусь сенсі план Сталіна був подібним і щодо Азії. В Азії він зміг триматися суворого нейтралітету, підписавши пакт в 1941 році. Нейтралітет настільки суворий, що навіть інтернували кілька американських льотчиків, які приземлилися на радянській території після бомбардування Японії.

На той час, коли СРСР вступив у війну на сході, американці, британці та китайці вже готувалися до перемоги над Японією, а поставки ленд-лізу йшли в СРСР і через Далекий Схід.

Тут сценарій Сталіна спрацював чудово. А що стосується Європи, то Сталін сподівався, що Гітлер і західні країни знищать один одного.

Мета була така – заохочувати між ними війну, і потім, коли війна їх послабить, радянська армія зможе їх захопити.

Гітлер із дивовижною швидкістю захоплював Польщу, Данію, Норвегію, Францію – за лічені тижні. Це зруйнувало сталінські плани. І Гітлер напав на СРСР до того, як той підготувався. Тому сталася така катастрофа.

І тільки пізніше, за допомогою західних союзників, СРСР зміг впоратися із цією ситуацією.

Путін на параді до Дня перемоги не згадав про союзників СРСР

Важливою була позиція американського президента Рузвельта, який вважав, що потрібно спочатку вдарити по Німеччині. Це для нього було важливіше від війни в Азії, де вона почалася для США. Політика його адміністрації була: «В першу чергу – Німеччина!» і тому, першим ділом, була допомога армії СРСР у протистоянні Гітлеру.

– Є багато істориків, які піддають сумніву існування операції «Сніг» – провокації радянської розвідки, яка нібито зіштовхнула США з Японією в 1941 році, і вважають це вигадкою марнославного ветерана КГБ Віталія Павлова. У книзі ви згадуєте ці підступи радянського агента впливу. Які основні аргументи на користь того, що «Сніг» був?

– Про цю операцію свідчить тільки одне джерело, і на цій підставі заперечують її існування.

Я зробив публікацію у The Wall Street Journal і отримав багато відгуків, зокрема таких: «ніколи не чув про це». Ми знаємо вже два десятки років, що Гаррі Декстер Уайт, який був другим у команді міністра фінансів Генрі Моргентау і склав багато меморандумів, які Моргентау підписував, – постачав відомості СРСР, зустрічався із представниками радянської розвідки.

Адже не тільки Павлов, були й інші, котрі повідомляли про це.

І Уайт передавав відомості не тільки радянським представникам, а й американським комуністам, агентам впливу, а ті вже пересилали в СРСР. Це вже не заперечується, і не тільки фахівці знають, що Уайт був радянським агентом.

Можна обговорювати масштаб їхнього впливу у Вашингтоні, наскільки вони могли маніпулювати зовнішньою політикою Моргентау і Рузвельта.

Зліва направо: Сталін, Рузвельт і Черчилль. Ялтинська конференція. Крим, 11 лютого 1945 року

У Рузвельта були свої причини для такого драконівського контролю над експортом в Японію після її вторгнення в Індокитай. США встановили щодо Японії якщо не де-юре, то де-факто нафтову заборону. Рузвельт діяв згідно з лінією, яку довго проводив.

У нас немає причин сумніватися, що у Сталіна була чітка позиція щодо Японії. У нас є розшифровки переговорів Сталіна з міністром закордонних справ Японії Мацуокою у березні-квітні 1941 року. Нам зрозуміло, для чого Сталін підписав пакт про нейтралітет.

Сталін підписав пакт про нейтралітет, що автоматично направляло увагу Японії на США, Велику Британію й інших гравців Тихоокеанського регіону.

Тож, на мою думку, книга показує, опираючись на документи, що всі фронти Другої світової війни – це була війна Сталіна за гегемонію у світі і цим вони між собою пов’язані.

Повністю інтерв’ю читайте тут

Чи має Росія право привласнювати собі перемогу в Другій світовій війні?

У Держдуму Росії напередодні Дня перемоги був внесений законопроєкт, що забороняє заперечувати вирішальну роль Радянського Союзу в перемозі над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.

Документ також передбачає заборону на зрівняння радянського і нацистського режимів у цей історичний період.

На початку квітня Путін підписав закон, що забороняє публічно принижувати честь і гідність ветеранів Другої світової війни, порушникам загрожує позбавлення волі до трьох років. Одночасно на розгляді парламенту Росії перебуває законопроєкт, що пропонує скасувати засудження так званого пакту Молотова-Ріббентропа, документа, який в історіографії розглядається як одна з основних причин, що дозволили нацистській Німеччині почати бойові дії проти Польщі в 1939 році.

В Україні закон забороняє використання символіки тоталітарних режимів: нацистського і комуністичного.

Про союз Сталіна і Гітлера. Фатальний серпень 1939 року

Москва, 23 серпня 1939 року. Цього дня був підписаний Договір про ненапад міністрами закордонних справ Німеччини та СССР, Йоахімом фон Ріббентропом (зліва) і В’ячеславом Молотовим (праворуч). Присутність Йосипа Сталінf (в центрі) підкреслює важливість підписання договору

Кожного року у серпні історики згадують пакт Молотова-Ріббентропа: як так вийшло, що у 1939 році все таки зійшлись Сталін із Гітлером, чи було це необхідним? Чи мав Сталін рацію, коли він пішов на цю угоду? Чи змінився б хід історії, якщо б Сталін не підписував би угоди із нацистською Німеччиною? Про це в інтерв’ю для Радіо Свобода поділився своїми міркуваннями російський журналіст Леонід Млечін.

– Сталіна звеличують, вважають укладення пакту дуже мудрим вчинком. Він, мовляв, відклав війну і дав підготуватися. Та ми повинні зафіксувати, що ні, він, навпаки, не дозволив у більш вигідних умовах протистояти нацистській Німеччині.

Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу

Якби Сталін у 1939 році відмовив Гітлеру в підтримці, якби Сталін твердо виступив на стороні Польщі, можливо, Гітлер не наважився б напасти на Польщу.

А якби він не зважився напасти на Польщу, як би він потім напав на Радянський Союз?

Вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники керувалися здоровим глуздом. Але цього не було

Військова кампанія в Польщі тривала три тижні – це було стільки, скільки потрібно було Червоній армії для того, щоб розвернутися. Значить, перш ніж напасти на нас, він повинен був подолати територію Польщі. Тобто, вся історія могла б піти інакше, якби радянські керівники в ту пору були в змозі тверезо оцінювати те, що відбувається, якщо б вони керувалися здоровим глуздом. Але цього не було.

– Чим тоді намагалися пояснити громадянам СРСР ось цю необхідність у новій дружбі і любові з Німеччиною, і ось цьому пакті? Чим вони його мотивували, перше питання – для себе, і друге – для своїх громадян?

Вранці 24 серпня відкрили «Правду» і з подивом прочитали, що в Кремлі підписаний пакт. Це було повною несподіванкою. Тому що всі знали, що в Німеччині при владі фашисти, нацисти

– Пропаганда змінилася за один день. Вранці 24 серпня відкрили «Правду» і з подивом прочитали, що в Кремлі підписаний пакт.

Це було для людей повною несподіванкою. Тому що всі знали, що в Німеччині при владі фашисти, нацисти, люди, які вбивали комуністів, люди, з якими воювали в Іспанії, і протягом багатьох років це було вбито в голову, і ніхто щодо природи німецького режиму не сумнівався. Але просто раз влада сказала так, значить так. Єдине, що, як завжди було присутнє: слава Богу, значить, не буде війни. Радянські люди не дуже зрозуміли, що сталося насправді.

Йосиф Сталін (другий ліворуч), міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов (ліворуч) та міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп (крайній праворуч) під час укладання пакту Молотова-Ріббентропа. Москва, 23 серпня 1939 року

– А тоді для росіян чим пояснювалася необхідність нової дружби Сталіна та Гітлера?

– Вона повинна була бути завжди, тому що у нас давні історичні зв’язки, нас намагалися роз’єднати тільки наші вороги. Зараз разом ми будемо домагатися порядку в Європі, будемо домагатися справедливого життєвого устрою на території європейській. Ми разом спільно зараз будемо творити добро. Приблизно так це звучало.

– Давайте ми повернемося до моменту самого підписання. Як ви визначаєте той період, в який «клацнуло», дозріло це рішення – це початок серпня, або ж це лист Ріббентропа від 17 серпня, коли були сформульовані пропозиції послу про підписання такого документа?

– «Клацнуло» ще давно насправді. У 1938 році Сталін відправив торговому представнику в Німеччині Давиду Канделакі, людині, яку він приймав 18 разів із завданням налагодити відносини з Німеччиною (більше ніхто з працюючих за кордоном наших представників так часто не удостоювався аудієнції у вождя). Той дуже старався, і нічого не виходило. У лютому 1939 року Сталін на 18-му з’їзді звертається фактично до Німеччини, що немає ніяких між нами нерозв’язних проблем, і чекає відповідного сигналу. А там в Берліні взагалі навіть не помітили цього.

– Тобто ініціатива, ви вважаєте, була радянською?

Посол Шуленбург весь час писав у Берлін, що Радянський Союз пропонує політичний діалог. Все змінилося влітку 1939 року, коли Гітлер ухвалив тверде рішення напасти на Польщу

– Звичайно. Посол Шуленбург був прихильником зближення двох країн, доклав для цього колосальні зусилля, весь час писав у Берлін, що Радянський Союз пропонує політичний діалог. А Молотов, розмовляючи з ним, знову і знову говорить, що ми готові до політичного діалогу. У Берліні відповідь теж була, мовляв, оскільки ми не відрізняємо політику Радянського Союзу від Комінтерну, то розмовляти нам нема про що. Все змінилося влітку 1939 року, коли Гітлер ухвалив тверде рішення напасти на Польщу.

– Тоді й знадобився Радянський Союз…

– Не просто знадобився, все залежало від позиції Радянського Союзу. Якщо Радянський Союз прийде на допомогу Польщі, тоді всі плани рухнуть. Гітлер розумів, що цю війну він не виграє. Тому йому конче був потрібен нейтралітет Радянського Союзу. Ось тоді починається інтенсивна кампанія, мовляв, ми готові, просто запрошують наших представників, посол тут напрошується до Молотова: ми готові до будь-якого політичного діалогу, до вирішення будь-яких проблем. Ось це найголовніше. Що потрібно було Гітлеру – зрозуміло, а ось що Сталіну було потрібно – це головне питання.

Сталін спостерігав і думав: якщо у цього все виходить, чому ми не можемо відновити кордони Російської імперії. З Гітлером можна просто домовитися

Звичайно, аналізувати рушійні мотиви Сталіна дуже важко,, тому що він ніколи і ні з ким не був відвертим, його прагнення ніде не зафіксовані. Тому ми можемо спиратися тільки на те, що було потім зроблено, вважаючи, що це і є реалізація його прагнень. Можна припустити, що Сталін з цікавістю спостерігав за діями Гітлера в Європі. Гітлер, не маючи ніяких ресурсів, отримував абсолютно все, чого він хотів. Повернув собі Рейнську область, приєднав собі Судети, ліквідував Чехословаччину, приєднав Австрію. Все, чого ця людина хотіла, він домагався. Хваткий, умілий.

Сталін спостерігав і думав: а ми що чимось гірші? Якщо у цього все виходить, чому ми не можемо відновити кордони Російської імперії в такому вигляді, в якому вони були? Цей, дивіться, все повертає, що втратив в результаті Першої світової війни, а чому нам цього не зробити? І питання: а хто міг Сталіну це дати? Чи можлива була домовленість з англійцями і французами про приєднання Балтики? Смішна думка – адже британський парламент повинен голосувати. А з Гітлером можна просто домовитися.

Англійська карикатура 1930-х років: Гітлер і Сталін марширують разом, взуті в один чобіт

– А ми з вами приходимо до досить однозначного висновку, що Сталін підписав з німцями угоду, щоб безперешкодно розширити території Радянського Союзу. А чому в голові у радянської, у російської людини цього немає тепер?

Аморальна політика Сталіна призвела країну до біди, країна розплатилася за його злочини

– Кожній людині, озираючись назад, хочеться бачити себе лицарем без страху і докору… Так і загальнонаціональна пам’ять, пам’ять суспільства – те ж саме. Суспільство виганяє, воно викреслює з національної пам’яті щось неприємне, іноді просто огидне, ти просто не хочеш це пам’ятати. Це одна сторона справи, а є ж і інша. Якщо ти розумієш, що ти зробив щось неймовірне, то ти повинен винести з цього урок. Якщо ти розумієш, що аморальна політика веде до біди, а аморальна політика Сталіна призвела нашу країну до біди, країна розплатилася за його злочини, то ти в подальшому повинен теж цим керуватися, а це неможливо, цього не хочеться. Якщо ти розумієш це, і сьогодні кожен свій крок, і завтра повинен узгоджувати з цим історичним досвідом і пам’ятати, що аморальність, порушення моральних норм в політиці веде до біди.

– А те, що Гітлер хотів знищити Радянський Союз – ця тема існувала в радянській пропаганді до всіх цих переговорів?

– Що він ворог, звичайно, це було присутнє…

Гітлер напав на Радянський Союз не тому, що Москва щось не так зробила, він хотів знищити. Радянський Союз залишався єдиною великою державою на європейському континенті, яка могла скласти конкуренцію, бути суперником і супротивником Німеччини. Розтрощивши Радянський Союз, Гітлер ставав би господарем всього континенту. Крім того, він від душі зневажав Росію і росіян. Відома його расова теорія, згідно з якою, народи, що населяли Радянський Союз, стояли внизу цих сходів, він зневажав, він хотів все це знищити. Він же був щирий у своїх переконаннях, він же був авантюристом, божевільним, але щирим абсолютно негідником – такий рідкісний випадок. Тому він напав би в будь-якому випадку, завжди. Питання в тому, що йому була надана ця унікальна можливість.

– Ми бачимо, що було активне листування, в якій сторони йшли назустріч один одному, вже Молотов поїхав до Берліна, були дуже довгі докладні зустрічі, і в цьому ж 1940 році, не проходить і двох місяців, як з’являється цей план «Барбаросса», цілком таємний, набагато більш секретний, ніж всі ці протоколи, про які досить велика кількість людей знала. В який момент дізнається про це Сталін?

Сталін виходив з того, що поки Гітлер не знищить Англію, він на Радянський Союз не нападе… Сталін намагався зрозуміти, чого Гітлер хоче – нафта, зерно, що він від нас хоче. Сталін чекав від Гітлера ось цих пропозицій

– Про план «Барбаросса» як такий, про це не знали – це було військовим секретом. Але не потрібно знати про наявність такого плану, не потрібно знати його назву. Перекидання військ, їх розквартирування уздовж кордонів було й так достатнім свідченням майбутнього нападу на Радянський Союз. Але Сталін не хотів в це вірити. Навіть я скажу, що Сталін по-своєму був логічним, він пам’ятав, що Німеччина і Гітлер в тому числі ухвалили рішення ніколи більше не вести війну на два фронти, тому Сталін виходив з того, що поки Гітлер не знищить Англію, він на Радянський Союз не нападе… Сталін намагався зрозуміти, чого Гітлер хоче – нафта, зерно, що він від нас хоче. Сталін чекав від Гітлера ось цих пропозицій.

– Але до Сталіна, швидше за все, доносили маніакальну теорію і бажання Гітлера розбити і перемогти Росію, він же про це знав! Чому ж він закривав очі і не хотів вірити?

– Вождю доповідають тільки те, що вождь бажає чути і бачити.

– Тобто, могли ще й не доповісти?

У 1941-му Сталін навіть 22 червня не вірив, що Гітлер напав. Він був впевнений, що це шантаж, що зараз йому пред’являть вимоги Гітлера, він чекав на них.

– Хто ж це піде до Сталіна доповідати те, що Сталін відкидає? Божевільних там точно не було в апараті. Це історія радянської держави – доповідають тільки те, що начальник хоче бачити… У 1941-му Сталін не вірив, навіть 22 червня не вірив, що Гітлер напав. Він був впевнений, що це шантаж, що зараз йому пред’являть вимоги Гітлера, він чекав на них.

– Ми закінчуємо з тим однозначним висновком, з якого починали, про те, що це була стовідсоткова помилка Сталіна і злочин. Але тим не менш, якщо все-таки спробувати змоделювати його дії без цього пакту, яку схему вибудовування відносин на той момент ви вважаєте ідеальною і можливо було б цієї війни не допустити? Могла б бути така схема, яка не допускала б принаймні війни між СРСР і Німеччиною?

– Якби Сталін твердо заявив, що він буде противником будь-якої агресії на території Європи і підтримає жертву агресії, твердо про це заявить, відмовиться в той момент від контактів з Гітлером, я думаю, можливо Гітлер і не наважився б напасти на Польщу.

Оригінал матеріалу – на російськомовному сайті Радио Свобода

НА ЦЮ Ж ТЕМУ: