Скільки коштував 1 євро у 2000 році

0 Comments

День народження гривні. Що пережила українська валюта за 25 років

Сьогодні, 2 вересня, гривні виповнюється 25 років. Про те, який шлях пройшла українська національна валюта за чверть століття, як змінювався її курс і чому українці перестали так активно бігати в обмінники за готівковим доларом – в матеріалі РБК-Україна.

Після проголошення незалежності України в 1991 році відразу ж постало питання про введення національної валюти, на зміну радянському рублю. Вона повинна була увійти в обіг у першому півріччі 1992-го. Назвати грошову одиницю було вирішено “гривнею” – з відсиланням до часів Київської Русі та визвольної боротьби 1917-1921 років.

Однак технічної можливості надрукувати достатню кількість грошей в незалежній Україні не було. Тому друкували гривню в Канаді та Великобританії, а потім переправляли в Україну морським і повітряним шляхом. Спецоперація з доставки валюти в 1992-93 роках отримала окрему назву – “Український щит”.

Дату введення гривні постійно відкладали. Замість цього в Україні ходили купоно-карбованці або просто купони, поступово витіснили рубль з обігу. Це був період катастрофічної гіперінфляції – тільки в 1993 році вона склала 10156%. Тому і кількість нулів в купонах стрімко зростала.

У 1995 році з’явилася банкнота номіналом в один мільйон, за яку тоді можна було купити близько двадцяти буханок хліба. “Нарешті ми всі стали мільйонерами”, – розхожий жарт тих років.

В Україні ходила банкнота в мільйон купонів (фото: Хроніки Любарта)

Але в 1995-96 роках економічна ситуація в країні почала потроху стабілізуватися, і час гривні нарешті прийшов. Нова національна валюта з’явилася в обігу 2 вересня 1996 року, максимальний номінал – 100 гривень. Обмін купонів на гривні проводився за курсом 100000:1. “Мільйонерів” в Україні стало набагато менше.

З самої появи гривні було вирішено підтримувати її фіксований курс, що, безумовно, сприяло довірі населення до нової валюти. Перший офіційний курс у 1996 році становив 1,76 грн за долар США.

Вже в 1998-му, під впливом світової фінансової кризи, гривня трохи “просіла” – до 2,48 за долар. Девальвація тривала і в наступні роки, майже до п’яти з половиною гривень за долар в 2000-му. І після цього курс стабілізувався майже на десятиліття. Навіть Помаранчева революція 2004 року на стійкість гривні не вплинула.

Зате вплинула чергова світова фінансово-економічна криза, що почалася у 2007 році та у 2009-му дісталася і до України. Курс впав майже до 8 гривень за долар і знову зафіксувався на цьому рівні – вже до Революції Гідності.

До того моменту в обіг увійшли нові купюри – у 200 і 500 грн. Введення кожного нового номіналу супроводжувалося суперечками: кого з видатних діячів українського минулого треба на ньому зобразити.

Як змінювався дизайн купюри у 20 гривень (пересувайте слайдер зліва направо)

Влада незмінно дотримувалася консервативного підходу – на купюрах з’являлися особистості, що не викликають особливих протиріч у суспільстві: Леся Українка і Григорій Сковорода. Пізніше, у 2019 році до них приєднається Володимир Вернадський, зображений на найбільшому на цей час номіналі в 1000 гривень.

Але сама гривня на той час пройшла через найскладніший період свого існування – Євромайдан і початок російської агресії. Ще в розпал революційних подій, 7 лютого 2014-го, Нацбанк різко “відпустив” курс, що в один день впав з 7,99 до 8,7 грн за долар.

Після втечі Віктора Януковича і початку подій в Криму і на Донбасі гривня прискорила падіння, 21 березня був подоланий психологічний рубіж в 10 гривень за долар. Новий 2015 рік Україна зустріла вже з курсом 15,76.

У лютому 2015-го сталася ще одна доленосна для гривні подія – Нацбанк відмовився від підтримки фіксованого курсу гривні – мало не головного індикатора економічної стабільності в очах обивателів. Але на його підтримку доводилося спалювати і без того мізерні золотовалютні резерви.

Ослаблена війною, втратою частини територій і промисловості країна вже не могла собі цього дозволити. Перехід до плаваючого курсу виявився шоковим – за один день, 6 лютого 2015-го, гривня впала з 18 до 23,1 за долар.

Це посилило паніку серед населення, викликану, в тому числі подіями на Донбасі – якраз у розпалі була битва за Дебальцеве. З середини лютого купити готівковий долар в обмінниках стало майже неможливо. 26 лютого був зафіксований непобитий досі рекорд – 30 гривень за долар. На чорному ринку курс був ще вище – до 40 грн/дол.

З часом ситуація дещо заспокоїлася, але свою роль зіграли об’єктивні економічні чинники: скорочення обсягів українського експорту в цілому і світових цін на зерно, руду і сталь, що складали його основу. У 2016-й Україна увійшла з курсом 24 грн за долар.

Волатильність курсу під впливом внутрішніх (сезонність, політична обстановка, інфляція, облікова ставка НБУ) і зовнішніх факторів (світові ціни, обсяг експорту і т.д.) увійшла в більш-менш усталені рамки.

Населення, очевидно, теж звикло до того, що невеликий стрибок цифр на табло обмінників – ще не привід екстрено скуповувати долари. У 2019 році гривня і зовсім стала найбільш міцною світовою валютою – ревальвація склала 19% стосовно долара.

Паралельно в останні роки триває перехід від купюр до монет. З жовтня минулого року Нацбанк вилучає з обігу найдрібніші номінали – 1 і 2 гривні. У доступній для огляду перспективі та ж доля, очевидно, чекає і купюри в 5 і 10 гривень. Всі вони замінюються на відповідні монети, які можуть перебувати в обігу набагато довше.

Втім, дизайн нових сріблястих монет викликає багато нарікань – надто вже вони схожі одна на одну за розміром і вагою. І людям старшого віку відрізнити їх буває вельми непросто.

З іншого боку, українці з кожним роком все менше користуються готівкою, і цей тренд явно збережеться, з урахуванням бурхливого розвитку фінтех-сектору. Так, у першому півріччі 2021-го кількість безготівкових операцій з платіжними картками зросла на 36% у порівнянні з таким же періодом минулого року.

У перспективі вже видно і запуск електронної гривні. У Міністерстві цифрової трансформації розглядають можливість виплати в е-гривні зарплати своїм співробітникам. Поки що в якості експерименту.

Євро виповнилося 20 років

Єдина європейська валюта відзначає 1 січня 2019 року 20-річний ювілей.

На початку 1999 року євро був введений як одиниця для безготівкових розрахунків між 11 державами Євросоюзу: Австрією, Бельгією, Німеччиною, Нідерландами, Ірландією, Іспанією, Італією, Люксембургом, Португалією, Фінляндією та Францією. Саме вони сформували початкову зону євро, пише ТАСС.

У готівковому обігу єврокупюри і евромонети замінили національні валюти держав єврозони лише три роки по тому – в 2002 році, коли стало ясно, що економічні результати введення спільної валюти позитивні. Наразі в зоні євро 19 держав. До засновників додалися Греція, Республіка Кіпр, Мальта, Латвія, Литва, Естонія, Словенія і Словаччина.

Перший курс євро до долара США був встановлений 4 січня 1999 року: тоді 1 євро коштував 1,1789 долара. Мінімальний курс євро до долара був зафіксований 26 жовтня 2000 року (0,8252 долара за 1 євро), максимальний – 15 липня 2008 року (1,599 долара за 1 євро).

Євро зберігає значення в світі як друга міжнародна резервна валюта після долара США при відсутності кращих альтернатив. Наразі його частка в міжнародних розрахунках становить близько 30%. До євро прив’язані курси валют понад 20 держав світу (Боснія і Герцеговина, Болгарія, африканські країни, що входять в зону франка КФА, та ін).

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали “УП. Кляті питання” та “УП. Off the record”

Головні новини

“Курку треба годувати”. Чи може Україна відкрити експорт для виробників зброї?

Грошей на закупівлю зброї у вітчизняних виробників не вистачає. Заводів більше, але нові потужності все частіше простоюють. Чи можливо тоді дозволити експорт зброї і чи немає альтернативних варіантів?

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти

Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.

На кордоні з Україною – висипають зерно, а з Білоруссю – вільний трафік. Як Польща купує російську агропродукцію

В той час, коли українська агропродукція блокується на кордоні, Польща сплачує сотні мільйонів доларів компаніям з Росії та Білорусі за насіння, олію та корми для тварин.

Найскладніша зима — попереду. Енергетика вимагає рішень

Які зміни необхідні енергосистемі, щоб пройти наступну зиму без блекаутів?

© 2005-2022, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

“Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”. Назва агентства “Інтерфакс-Україна” при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Як змінювався курс гривні на початку осені в останні 10 років

З початком осені гривня почала стрімко дешевшати: 17 вересня долар коштував 28,11 гривні. Востаннє вище 28 гривень він піднімався наприкінці березня, коли в Україні діяв тотальний карантин. Євро також зріс – сьогодні він коштував 33,99 гривні. «Слово і діло» відстежило, як останні 10 років змінювався курс гривні наприкінці літа – на початку осені.

У 2010 році на початку серпня курс був 789,32 гривні за 100 доларів, до кінця місяця знизився до 788,61 гривні. До кінця вересня сотня доларів коштувала 791,35 гривні, до кінця жовтня гривня зміцнилася. На початку серпня 100 євро коштували 1031,56 гривні, на початку вересня курс знизився, а потім почав рости.

У 2011 році курс долара в серпні-жовтня був досить стабільним і коливався в межах 797,07-797,27 гривні (за 100 доларів). У 2012-2013 роках у серпні-жовтні курс долара був на рівні 799,3 гривні. Євро у 2011 році таким стабільним не був: у серпні-вересня курс зростав, на початку жовтня знизився. У серпні 2012 року 100 євро коштували 981,86 гривні, наприкінці жовтня – вже 1036,05 гривні. У 2013-му курс також зріс до кінця жовтня порівняно з серпнем.

У 2014 році курс долара зріс наприкінці серпня – початку вересня, а потім гривня трохи зміцнилася. Аналогічна ситуація була з євро. У 2015-му на початку серпня гривня була на позначці 2161,18 за 100 доларів, на початку вересня – 2180,54, наприкінці жовтня – 2290,40. Євро також на початку вересня зріс, впав на початку жовтня, а потім зміцнився наприкінці місяця.

Помітне подорожчання долара було у 2016 році: на початку серпня курс був 2480,65 гривні за 100 доларів, наприкінці місяця – 2565,22 гривні, на початку вересня – вже 2608,13 гривні. Потім почалося зміцнення гривні. 100 євро на початку серпня коштували 2756,75 гривні, наприкінці вересня – початку жовтня – 2907,57 гривні, потім курс впав.

У 2017 році долар дешевшав наприкінці літа та в кінці вересня – початку жовтня. Євро значно подорожчав у вересні: на початку місяця 100 євро коштували 3038,31 гривні, наприкінці – 3123,65 гривні. Долар подорожчав і на початку осені 2018 року. На початку серпня курс був 2586,67 гривні за 100 доларів, наприкінці вересня – 2829,83 гривні. До кінця жовтня гривня зміцнилася. Аналогічна ситуація була з євро.

У минулому році долар подорожчав на початку осені, але до кінця вересня курс трохи знизився. Євро наприкінці вересня – початку жовтня теж дешевшав. Цього року курс долара на початку вересня зріс, але при цьому був нижче, ніж на початку серпня. Але до середини місяця вже значно подорожчав. Євро з початку серпня стабільно зростає.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps