Якою може бути валентність
Валентність – число ціле – від одного до восьми. Більше восьми або дробовою валентність не існує. У бінарних сполуках (складається з двох видів атомів) сумарна валентність усіх атомів одного елемента дорівнює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.
Валентність хімічних елементів Деяким хімічним елементам притаманна стала валентність, а деяким — змінна. Наприклад, Гідроген, Натрій і Калій у своїх сполуках бувають тільки одновалентні, Кальцій, Барій, Магній, Цинк і Оксиген — тільки двовалентні, а Бор і Алюміній — тільки тривалентні.
Теорія:
| Елемент | Валентність |
|---|---|
| N | I , II , III , IV , V |
| P | III , V |
| S | II , IV , VI |
| Cl , Br , I | I , III , V , VII |
Максимальна валентність елемента дорівнює номеру групи, мінімальна – для неметалів дорівнює різниці числа 8 і номеру групи, у якій стоїть елемент.
Щоб визначити валентність елемента за формулою бінарної сполуки, необхідно добуток величини валентності й індексу одного елемента поділити на індекс іншого.
Валентність Оксигену — 2, оскільки його атом приєднує два атоми Гідрогену. Нітроген у молекулі амоніаку (NH3) є тривалентним, а Карбон у молекулі метану (CH4) — чотиривалентним. Числове значення валентності традиційно позначають римськими цифрами, які записують над символами хімічних елементів.
Всі елементи можна розділити на три групи: 1. з постійною валентністю; 2. зі змінною валентністю; 3. з нульовою валентністю. Постійна валентність хімічних елементів не змінюється: 1. у лужних металів, фтору (I); 2. у лужноземельних металів, кисню (II); 3. у алюмінію (III). …