Які особливості целюлози
Целюлоза — волокниста біла або сіра речовина, без запаху і смаку, нерозчинна ні у воді, ні в органічних розчинниках. Вона є гігроскопічною.
Основна функція целюлозних стінок – захист внутрішньої частини клітини. Вони також надають клітинам форму. Що таке целюлоза? Це лінійний полімер рослинного походження, нерозгалужений полісахарид, який входить серед інших до складу харчових волокон.
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників.
Важливі представники полісахаридів — крохмаль і целюлоза. Їх молекули побудовані з ланок — (С6Н10О5), є залишками шестичленних циклічних форм молекул глюкози, що втратили молекулу води, тому склад крохмалю та целюлози виражається однією формулою (С6Н10О5).
Целюлоза складається із залишків β-глюкози. Молекули целюлози мають лише лінійну структуру (мал. в), а відносна молекулярна маса може становити кілька мільйонів.
Крохмаль — біла аморфна речовина, нерозчинна у холодній воді. У гарячій воді крохмаль набухає і утворює клейстер. Не має смаку. Характерна реакція крохмалю — реакція з йодом.
Величина Х у молекулах целюлози завжди становить приблизно 3 000, але може досягати від 6 000 до 12 000. Найчистіша природна целюлоза — бавовняне волокно — становить 85—90% целюлози.