Розведення опалення в приватному будинку

Розводка опалення в приватному будинку – це один з найважливіших етапів його будівництва. Грамотно спроектована і правильно реалізована система опалення – запорука комфорту у вашому домі. У цій статті ми розглянемо основні варіанти схем розводки опалення і визначимо найоптимальніший з них.

Розводка опалення в приватному будинку

Види розводки опалення

Розводка опалення буває:

• однотрубною і двотрубною;
• променевою і магістральною;
• з природною і примусовою циркуляцією теплоносія в трубопроводі;
• з нижньою/верхньою/комбінованою розводкою;
• горизонтальною і вертикальною.
• тупиковою і з попутною схемою руху теплоносія.

Кожен варіант має свої особливості, які ми розглянемо далі.

Варіанти схем опалення

Існують різні варіанти схем опалення приватного будинку. Кожна з них має свої особливості, переваги та недоліки.

Однотрубна схема підключення

В однотрубній схемі прилади обігріву приєднуються послідовно. Принцип роботи однотрубної системи такий:

1. Теплоносій (вода) подається в радіатори по черзі, віддаючи їм своє тепло.
2. Віддавши тепло останньому приладу в ланцюжку, теплоносій прямує назад до джерела тепла.

У кожний наступний радіатор надходить теплоносій з меншою температурою, тому рекомендується встановлювати більш габаритні радіатори наприкінці ланцюжка, тому що при нижчій температурі теплоносія знадобиться велика поверхня для ефективного розподілу необхідної кількості кіловат тепла. Це і є найголовніший недолік такої системи. Однак, на цьому вони не закінчуються:

• Регулювати подачу в одному конкретному опалювальному приладі не вийде. При зменшенні подачі в один з радіаторів, вона зменшиться і для всіх інших приладів.
• Розрахункові втрати тиску в системі – часта проблема однотрубних систем. Для її вирішення необхідно придбати потужний циркуляційний насос, який прискорюватиме рух води в системі.

Переваги:

1. Однотрубна система коштує недорого. Додатково, під час її реалізації використовується менше дорогих матеріалів (труб, трійників тощо).
2. Простий монтаж.

Для невеликих житлових приміщень, де встановлено кілька опалювальних приладів і один котел, однотрубна система буде оптимальним і економічним варіантом опалення.

Двотрубний варіант опалення

За двотрубної розводки радіатори приєднуються до котла за допомогою двох окремих труб – подачі і обратки. Опалювальні прилади в системі під’єднані паралельно один одному. У двотрубній системі кожен радіатор забезпечується водою з однаковою температурою, незалежно від того, яка відстань між розподільником тепла і його джерелом, чого не скажеш про однотрубну розводку.

Двотрубна система може бути:

1. З попутним рухом теплоносія (петля Тіхельмана). У цій схемі теплоносій циркулює по контуру в одному напрямку. Подача тепла починається з великого діаметра на першому радіаторі і зменшується в міру проходження через наступні, замикаючись на останньому. При зворотному русі теплоносія процес відбувається у зворотному порядку. Це дає змогу підтримувати однаковий гідравлічний опір на кожному опалювальному приладі. Система досить ефективна і не потребує складного регулювання.
2. З тупиковим рухом теплоносія. Двотрубну тупикову схему опалення застосовують у випадках, коли неможливо закільцювати систему (через перешкоди у вигляді дверей або сходових арок). Тупикова схема складається з двох труб: подавальної та зворотної, а їхній діаметр зменшується поступово – від початкового радіатора до кінцевого. Ця система ефективна за невеликої кількості радіаторів на контурі. За більшої кількості радіаторів на кожній гілці системи, її балансування стає складнішим. Щоб відрегулювати роботу системи, необхідно прикривати балансувальні клапани на найближчих радіаторах.

Разом з цим, двотрубна система може бути з двома варіантами розводки: променевою і магістральною.

Двотрубний варіант опалення

Система променевої розводки опалення влаштована так: усередині опалювального приміщення, найчастіше в самому центрі, встановлюється колектор. Від нього виходять труби, так звані промені – подавальні та зворотні, які укладають у конструкцію підлоги або, рідше, по стелі нижнього поверху. Промені, якими рухається гаряча вода до радіаторів, мають різну довжину, тому потрібне точне балансування для нормальної роботи системи.

Переваги такої системи полягають у тому, що втрати тиску і температури теплоносія зведені до мінімуму. Разом з цим, променева система має простий монтаж, а з’єднання труб у стяжці відсутні, за рахунок того, що промені створюються з цільних шматків.

Основним мінусом цієї системи є її висока вартість, зумовлена використанням великої кількості труб і колекторів.

Також, варто додати, що схема руху води в двотрубній системі з променевою розводкою буває тупиковою і кільцевою (петля Тихельмана).

У магістральній (трійниковій) двотрубній системі від магістралей подачі і обратки відходять відгалуження до кожного опалювального приладу в різних кімнатах. При такому підключенні ви неминуче зіткнетеся з втратами тиску і температури на кожному наступному радіаторі.

Як правильно зробити монтаж опалення в приватному домен

Щоб система опалення працювала максимально ефективно, важливо не тільки вибрати відповідний по потужності та іншим параметрам котел, правильно підключити необхідну кількість радіаторів, а й подбати про розводку. Виконуватися вона може різними способами. Від цього залежить ефективність опалення та економія коштів. Як правильно розвести опалення в приватному будинку?

Вибір схеми

Як розвести труби опалення? Зробити це можна різними способами. При виборі оптимальної розводки для конкретного будинку необхідно ознайомитися з їх особливостями.

Однотрубна розводка

Схема цього виду розводки найпримітивніша і в даний час використовується вкрай рідко. Під час монтажу системи опалення проводиться установка однієї труби. Саме з неї і буде складатися замкнутий контур. До нього будуть поперемінно підключатися різні опалювальні прилади.

Як правильно зробити монтаж опалення? Найпоширенішою є система, де нижня розводка здійснюється горизонтально. Щоб теплоносій міг природним чином циркулювати в замкнутому контурі, укладання труб проводиться під деяким ухилом.

Якщо система опалення монтується в багатоповерховому будинку, необхідно враховувати деякі нюанси робіт. На відводі, який веде до найпершого опалювального приладу, прикріплюється запірний пристрій. Він необхідний для перекривання подачі води в разі необхідності і формування тиску, який дозволить теплоносію природним способом переміщатися до верхніх поверхів будівлі.

Якщо встановити систему з вертикальним видом розводки, всі стояки будуть розміщені вертикально один до одного. Для такої системи підбираються труби, що мають більший діаметр.

Основною перевагою однотрубного типу підключення з нижнім розведенням називають можливість досягти якісної природної циркуляції води без обов’язкового монтажу насоса.

До інших позитивних моментів такої розводки варто віднести:

1. Можливість заощадити. Це пов’язано з тим, що потрібна менша кількість матеріалів і труб.
2. Доступність. Така схема вважається найпростішою і зрозумілою для кожного.
3. Простота розрахунків гідравлічного навантаження на елементи системи.

При цьому варто враховувати головний недолік такої системи опалення. Він полягає в тому, що чим далі опалювальний прилад знаходиться від котла, тим менше він буде нагріватися. Це пов’язано з тепловтратами на всьому етапі переміщення води в системі.

Щоб усунути цю проблему, досить правильно зробити опалення в будинку:

• збільшити кількість секцій опалювальних приладів, які розміщені найдалі від котла;
• монтувати насос для прискорення переміщення теплоносія, зниження втрат тепла;
• застосувати термостатичні клапани, за допомогою яких в радіаторі вдасться відрегулювати тиск води.

Як показує практика, така система розводки буде ефективною в приміщенні, площа якого не більше 100 м2.

Двотрубна розводка

Опалювальні прилади підключаються одночасно до двух труб. Одна з них подає, інша — зворотна. Це призводить до того, що для монтажу системи опалення потрібно використовувати більше матеріалу, а отже збільшуються фінансові витрати. Однак є у такої схеми і свої плюси. Це можливість регулювання температури на кожному радіаторі окремо.

Колекторна розводка

Дана система визнана найефективнішою. Вона передбачає індивідуальне використання кожного опалювального приладу в системі і під’єднання до колекторної групи за допомогою прямого і зворотного трубопроводів. Якщо монтаж опалення проведено правильно, охолодження рідини в ній не відбувається. Недоліком колекторної розводки вважається велика трудомісткість і значні фінансові витрати.

Вертикальні схеми

Схема монтажу вертикальної з нижнім розведенням виконується наступним чином:

1. На нижньому поверсі проводиться установка труб. Початком трубопроводу є котел.
2. Проводиться монтаж вертикальних труб. За ним буде проводитися подача теплоносія до радіаторів або інших приладів опалення.
3. Для виведення теплоносія на кожному радіаторі монтують відвідну трубу.

Вибираючи даний варіант розводки, важливо продумати, яким чином з системи буде регулярно виводитися повітря.

У вертикальній системі, де подача теплоносія здійснюється зверху, вода до приладів опалення йде по трубі, що подає. Назад вона рухається по зворотних трубах. Щоб уникнути скупчення повітря всередині системи, встановлюється розширювальний бак.

Горизонтальна схема

Даний вид розводки є найпопулярнішим. Виконується він за однією із схем:

1. Тупиковий варіант. Для цього не потрібно використовувати багато труб, що дозволяє заощадити на матеріалі. При цьому контур в такій системі дуже великий. Через це можуть виникнути складності з регулюванням системи.
2. Попутне пересування теплоносія. Воно здійснюється по контурах з однаковою довжиною. Це полегшує процес регулювання системи опалення. Недоліком цього варіанту є монтаж великої кількості труб, що тягне за собою підвищення витрат. Крім цього, варто врахувати, що численні труби здатні вписатися не у кожний інтер’єр.
3. Колекторна (інша назва — променева) розводка. Цей вид передбачає підключення кожного наявного в системі приладу до головного колектора. Для монтажу такої системи потрібно дуже багато матеріалу. Щоб інтер’єр при використанні такої системи не постраждав, трубопровід ховається в стіні.

Вибираючи відповідну схему розводки, необхідно враховувати площу приміщення і необхідні для монтажних робіт матеріали.

Види труб для опалення

Труби можуть бути виготовлені з металу (міді, нержавійки, оцинкованої та інших видів сталі), металопластика або поліпропілену. Кожен матеріал має свої особливості, які необхідно враховувати, вирішивши провести опалення в будинок.

Сталеві труби

Сталь може бути звичайною або нержавіючої. Перевагою цього матеріалу є підвищена міцність і теплопровідність, тривалий період експлуатації та мінімальний коефіцієнт теплового розширення.

Недоліком сталевих труб називають:

• значну питому вагу, що робить процес монтажу більш трудомістким;
• необхідність придбання спеціальних відводів для гнучкого з’єднання;
• звичайна сталь піддається корозії;
• вироби з нержавійки мають порівняно високу вартість.

Мідні труби

Труби з цього металу бувають відпаленими і невідпаленими. Їх відмінність полягає в тому, що невідпалені здатні витримувати велике навантаження, однак показники їх гнучкості незначні. Після відпалу, який полягає в нагріванні матеріалу до високих температур з різким охолодженням після цього, мідь стає більш еластичною і здатною витримувати температурні коливання. При цьому міцність металу знижується.

Перевагою розводки із застосуванням мідних труб є:

• незначна питома вага (якщо порівнювати мідь зі сталлю);
• стійкість до дії високих температур;
• привабливий зовнішній вигляд, що робить їх ідеальним варіантом для відкритого монтажу;
• невеликий коефіцієнт теплового розширення.

Однак, вибираючи мідні труби, необхідно пам’ятати про те, що цей метал здатний вступати в реакцію з алюмінієм. Тому використовувати їх разом в одній системі заборонено. Іншими недоліками матеріалу називають високу вартість труб і фітингів, а також підвищену чутливість до теплоносія (навіть незначні тверді фракції здатні пошкодити стінки труби через м’якість міді).

Поліпропіленові труби

Матеріал має масу переваг:

• невелика питома вага, що робить монтаж розводки простим;
• стійкість до корозії й дії хімічних речовин;
• доступна вартість;
• можливість використання при відкритому монтажі завдяки нейтральному зовнішньому вигляду.

З недоліків називають:

• мінімальний рівень стійкості до гідроударів (особливо, якщо використовувався неармований поліпропілен);
• низька стійкість до високих температур теплоносія.

У разі неякісно проведеного монтажу труб з поліпропілену можливе порушення герметичності системи. Тому їх не радять використовувати в місцях, де є багато стиків, або укладати прихованим способом.

Металопластикові труби

Складність укладання металопластикових труб мінімальна, тому впоратися з роботою зможе кожен. Для з’єднання тут використовують фітинги. Головною перевагою цього матеріалу є відсутність будь-яких відкладень на стінках. Але вибираючи металопластик, варто пам’ятати про те, що можливі протікання системи.

Щоб система опалення функціонувала ефективно, роботи по монтажу краще довірити фахівцям. Це допоможе уникнути помилок, здатних спричинити за собою додаткові витрати.