Чим можна замінити гонадотропін

0 Comments

ГОНАДОТРОПІН ХОРІОНІЧНИЙ (GONADOTROPINUM CHORIONICUM) Діюча речовина

жінкам слід застосовувати в якості замінника викиду ендогенного лютеїнізуючого гормону (ЛГ) в середині циклу, щоб індукувати завершальну фазу дозрівання фолікулів, що призводить до овуляції; можна застосовувати також як замінник ендогенного ЛГ під час лютеїнової фази; чоловікам слід застосовувати для стимуляції клітин Лейдига для прискорення процесу утворення тестостерону.

у жінок: стимуляція овуляції при безплідді, зумовленому ановуляцією або порушенням визрівання фолікулів; підготовка фолікулів до пункції у програмах контрольованої стимуляції яєчників (для програми допоміжної репродукції); підтримка лютеїнової фази при проведенні контрольованої стимуляції яєчників (у програмі допоміжної репродукції) із застосуванням аналогів гонадатропін-рилізинг гормону або інших засобів для стимуляції овуляції при жіночому безплідді, зумовленому ановуляцією при відсутності активності ендогенного естрогену (I група недостатності яєчників по класифікації ); у чоловіків: гіпогонадотропний гіпогонадизм; безпліддя, пов’язане з ідіопатичною диспермією; у хлопчиків: затримка статевого дозрівання, пов’язана з недостатньою продукцією гонадотропіну гіпофізом; крипторхізм, не пов’язаний з анатомічною обструкцією.

дозування для жінок: індукція овуляції при безплідді та підготовка фолікулів до пункції: зазвичай 1 ін’єкція становить 5000-10000 МО після лікування фолікулостимулюючим гормоном (ФСГ) або людським менопаузальним гонадотропіном (ЛМГ); підтримка лютеїнової фази: 2-3 ін’єкції по 1000-3000 МО кожна протягом 9 днів після овуляції або пересадки ембріона (наприклад, у 3-й, 6-й та 9-й дні після стимульованої овуляції); дозування для чоловіків: гіпогонадотропний гіпогонадизм: по 1000-2000 МО 2-3 р/тиждень, у разі безпліддя внаслідок дисспермії можливе поєднання препарату (2-3 р/тиждень) із препаратом, що містить фолітропін (ФСГ), покращення сперматогенезу можна очікувати після проведення терапії протягом щонайменше 3 міс, під час лікування необхідно тимчасово припинити тестостерон-замісну терапію, іноді для закріплення покращення стану достатньо введення людського хоріонічного гонадотропіну (ЛХГ); дозування для хлопчиків: затримка статевого дозрівання, пов’язана з недостатнім продукуванням гонадотропіну гіпофізом: 1500 МО 2-3 р/тиждень протягом не менше 6 міс; крипторхізм, не пов’язаний з анатомічною обструкцією: до 2 років: 250 МО 2 р/тиждень протягом 6 тижнів; до 6 років: 500-1000 МО 2 р/тиждень протягом 6 тижнів; старше 6 років: 1500 МО 2 р/тиждень протягом 6 тижнів, при необхідності лікування можна повторити.

підвищена чутливість до гонадотропінів людини або до будь-якого з компонентів препарату, діагностовані або підозрювані пухлини яєчників, молочних залоз, матки, тестикулів, простати, гіпофізу або гіпоталамуса, первинна гонадальна недостатність, вроджена патологія статевих органів, при якій протипоказана вагітність, фіброїдна пухлина матки, при якій протипоказана вагітність, вагінальна кровотеча невстановленої етіології, кіста яєчника або збільшення яєчників, не пов’язані з синдромом полікістозу яєчників.

генералізовані реакції гіперчутливості (генералізоване висипання або пропасниця); АР в місці ін’єкції; місцеві реакції в місці ін’єкції (синець, біль, почервоніння, припухлість та свербіж); у жінок: тромбоемболізм, асоційований із лікуванням ФСГ/ЛХГ, як правило, при тяжкій формі с-му гіперстимуляції яєчників; гідроторакс як ознака тяжкої форми с-му гіперстимуляції яєчників; абдомінальні та шлункові порушення (нудота, діарея) як ознака с-му гіперстимуляції яєчників середної тяжкості; асцит як ускладнення тяжкої форми с-му гіперстимуляції яєчників; небажана гіперстимуляція яєчників, легка (часто) та тяжка (рідко) форми с-му гіперстимуляції яєчників; СГЯ легкої форми тяжкості: болісні відчуття у молочних залозах, збільшення яєчників (від легкого до помірного), кіста яєчника, біль у животі, дискомфорт у животі, симптоми з боку ШКТ (нудота, діарея, метеоризм); СГЯ тяжкої форми тяжкості: великі кісти яєчників (схильні до розриву), г. абдомінальний біль, асцит, збільшенням маси тіла, гідроторакс, тромбоемболічні ускладнення внаслідок застосування ФСГ/ЛХГ; збільшення маси тіла як ознака тяжкої форми с-му гіперстимуляції яєчників; у чоловіків: спостерігалися затримка води та натрію в організмі після застосування препарату у високих дозах (вважається результатом надмірного продукування андрогенів); лікування ЛХГ може призводити до гінекомастії.

Форма випуску Фармакологічні властивості Показання ГОНАДОТРОПІН ХОРІОНІЧНИЙ Застосування ГОНАДОТРОПІН ХОРІОНІЧНИЙ Протипоказання Побічна дія

Гонадотропін – інструкція, застосування, аналоги препарату

Гонадотропін – це препарат, який стимулює продукцію статевих гормонів в тестикулах, яєчниках.

Застосування Гонадотропіну

  • при гіпофункції статевих залоз y чоловіків або жінок, зумовленої порушенням діяльності гіпофіза, гіпоталамуса;
  • при ановуляторних безплідді, недостатності жовтого тіла (при нормальній естрогенної функції яєчників), для індукції суперовуляції при проведенні репродуктивних методик, при звичному невиношуванні вагітності, при загрозливому мимовільному викидні;
  • при гіпогеніталізмі, євнухоїдизмі, при гіпоплазії тестикул, крипторхізмі, при адипозогенитальном синдромі, гипофизарном нанизме, статевому інфантилізмі, при олигоастеноспермии, азооспермії;
  • з метою диференціальної діагностики анархізму і крипторхизма y хлопчиків і c метою оцінки функції яєчок при гипогонадотропном гіпогонадизмі.

Гонадотропін: склад і форма випуску препарату

Гонадотропін випускається у формі ліофілізату для приготування розчину.

Діюча речовина – хоріонічний гонадотропін.

Гонадотропін: як приймати препарат

Розчин призначають внутрішньом’язово.

Жінкам для індукції овуляції призначають 5000-10000 ОД одномоментно, для стимуляції функції жовтого тіла – 1500-5000 ОД на 3-6-9 дні після овуляції.

При звичному невиношуванні вагітності лікування починають відразу після того, як вона діагностована (не пізніше 8 тижнів), продовжують до 14 тижня вагітності включно за такою схемою: в перший день – 10000 ОД, далі – по 5000 ОД х 2 рази/тиждень.

В ході проведення репродуктивних заходів (для індукції суперовуляції) – до 10000 ОД одноразово (після індукції росту множинних фолікулів).

При загрозі мимовільного викидня (в перші 8 тижнів вагітності) – 10000 ОД спочатку, далі – по 5000 ОД х 2 рази/тиждень до 14 тижня вагітності включно.

При затримці статевого розвитку хлопчиків – за 3000-5000 ОД х1 раз/тиждень протягом щонайменше 3 місяців.

Для чоловіків – 500-2000 ОД х1 раз/добу по 2-3 рази/тиждень протягом 1,5–3 місяців.

При гипогонадотропному гіпогонадизмі – 1500-6000 ОД х1 раз/тиждень (у комбінації c менотропинами).

З метою диференціальної діагностики анархізму і крипторхизма y хлопчиків, a також c метою оцінки функції яєчок при гипогонадотропному гіпогонадизмі – 5000 ОД (одноразово).

При крипторхізмі: у віці до 6 років – 500-1000 ОД х 2 рази/тиждень протягом 6 тижнів; старше 6 років – 1500 ОД х 2 рази/тиждень протягом 6 тижнів.

При ідіопатичній нормогонадотропной олігоспермії – 5000 ОД щотижня протягом 3 місяців (разом c менотропинами).

При оліго-, астеноспермии, обумовлених відносною недостатністю андрогенів, призначають 2500 ОД кожні 5 днів або 10000 ОД раз на 2 тижні протягом 3 місяців.

Гонадотропін: протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання

  • Алергія до компонентів ліки;
  • пухлина гіпофіза;
  • гормонально-активні пухлини (в т. ч. андрогензалежних) статевих залоз;
  • раннє настання менопаузи;
  • відсутність статевих залоз (вроджених, після операції);
  • тромбофлебіт;
  • період лактації;
  • рак яєчників;
  • гіпотиреоз;
  • недостатність надниркових залоз;
  • гіперпролактинемія;
  • непрохідність маткових труб.

Особливості застосування

Препарат з обережністю застосовується при ішемічній хворобі серця; у підлітковому віці; при артеріальній гіпертензії; при хронічній недостатності нирок; при бронхіальній астмі; при мігрені.

Застосування при вагітності і годуванні груддю. Не рекомендується.

Побічні ефекти

Можливі місцеві реакції (почервоніння, біль у місці введення), алергічні реакції, втомлюваність, головний біль, дратівливість, депресія, тривожність, пригнічення гонадотропної функції гіпофіза.

У жінок можливий синдром гіперстимуляції яєчників. У чоловіків – набряки, затримка рідини, підвищена чутливість сосків, збільшення тестикул в паховому каналі, гінекомастія, зменшення кількості сперматозоїдів в еякуляті.

Аналоги Гонадотропіну

  • Утрожестан
  • Андрогель
  • Генестрил
  • Ілрожин

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Загальний хоріонічний гонадотропний гормон

Хоріонічний гонадотропний гормон (хоріонічний гонадотропін, ХГЛ) – гонадотропний гормон, який виробляється плацентою вагітної жінки, починаючи з перших днів вагітності. Спочатку його синтезують ворсини хоріону – оболонки зародку на початковому етапі його розвитку, за допомогою якого відбувається обмін речовин між зародком і навколишнім середовищем. Пізніше його продукує плацента.

Разом з лютеїнізуючим і фолікулостимулюючим гормонами (які продукуються гіпофізом) належить до групи гонадотропних гормонів, завдання яких – регулювати діяльність статевої системи людини. Вміст хоріонічного гонадотропіну в крові вагітної жінки досягає максимуму приблизно на 12 тижні, після чого поступово зменшується до 16-го тижня і залишається на приблизно стабільному рівні до 33-го тижня включно. На 34-му тижні спостерігають друге збільшення концентрації ХГЛ, яке свідчить про наближення родів.

Хоріонічний гонадотропний гормон виявляють в крові вже через тиждень після запліднення, а в сечі збільшення його концентрації відзначається на другий тиждень. Практично всі експрес-тести для раннього виявлення вагітності засновані на визначенні цього гормону в сечі. У чоловіків і невагітних жінок хоріонічний гонадотропін може вироблятися лише клітинами пухлин. Завдяки цьому його визначення стало надійним інструментом в діагностиці раку, його лікуванні і контролі повторного росту пухлини.

У організмі вагітної жінки хоріонічний гонадотропін сповільнює розсмоктування жовтого тіла, яке виробляє жіночі статеві гормони (естроген і прогестерон), до того моменту, поки їх не почне синтезувати плацента. Крім того, цей гормон стимулює вироблення прогестерону у високих концентраціях, необхідних для підтримки вагітності та позитивно впливає на постачання плаценти поживними речовинами.

Норма концентрації хоріонічного гонадотропіну в крові у вагітних жінок:

Тижні вагітностіВміст, мМЕ/мл
35-71
410-750
5200-7 000
6160-32 000
73 700-163 000
832 000-150 000
964 000-151 000
10-1147 000-186 000
12-1328 000-210 000
1414 000-63 000
1512 000-71 000
169 000-56 000
178 100-56 000
188 100-58 000

Норма концентрації хоріонічного гонадотропіну в сечі у вагітних жінок:

Тижні вагітностіВміст, МЕд/доба
613 000
830 000
12-14105 000
1646 000
більше за 165000−20 000

Для достовірного аналізу необхідно значення концентрації хоріонічного гонадотропіну, одержаного при аналізі крові вагітної, розділити на медіану (середнє значення) для її терміну вагітності, який можна виявити за допомогою УЗД. Результат позначається як МоМ, а норма становить МоМ = 0,6 – 2,0. У випадку, коли плодів декілька (багатоплідна вагітність) одержане значення МоМ ділять на кількість плодів. Концентрації для медіани наведені нижче:

Тижні вагітностіМедіана, мМЕ/мл
317,5
4141
51398
63339
739759
890084
9106257
10-1185172
12-1366676
1434440
1528962
1623930
1720860
18819817

Серед пухлин, що продукують хоріонічний гонадотропін, звертають на себе увагу агресивні і злоякісні трофобластичні пухлини, які утворюються при безконтрольному розмноженні клітин оболонки плаценти, – хорионкарцинома і міхуровий занесок. Крім того, його можуть синтезувати і інші пухлини, що рідко зустрічаються, – у чоловіків яєчок, у жінок – яєчників. Слід пам’ятати, що у жінок після настання менопаузи, хоріонічний гонадотропін може вироблятися гіпофізом і давати неправдиві позитивні результати аналізу.

Визначення вмісту хоріонічного гонадотропіну є достовірним показником настання вагітності, доступним вже з 6-го дня після запліднення. Упродовж самої вагітності контроль його концентрації дозволяє виявити дефекти плоду або загрозу викидня. Для виявлення хромосомних дефектів плоду хоріонічний гонадотропін визначають в першому триместрі разом з протеїном-А плазми (РАРР-А) – за сучасною термінологією це PRISCA І (Пріска І триместру). В другому триместі його концентрацію встановлюють разом із вільним естріолом та альфа-фетопротеїном, відповідно це PRISCA ІІ (Пріска ІІ триместру). При синдромі Дауна рівень гормону підвищується, при синдромі Эдвардса – знижується. Окрім цього, визначення хоріонічного гонадотропіну застосовується для діагностики позаматкової вагітності – невідповідність його концентрації терміну вагітності може бути підставою для такого діагнозу.