Квітка, будова квітки, квітконіжка, квітколоже, оцвітина (чашолистики, пелюстки, чашечка, віночок), тичинки (пиляк, тичинкова нитка), маточка

КВІТКА – видозмінений вкорочений та обмежений в рості пагін, пристосований для утворення статевих клітин та здійснення статевого процесу, який завершується утворенням плоду з насінинами.

Квітка — це орган насінного розмноження квіткових рослин.

БУДОВА КВІТКИ.

Органи квітки: це квітконіжка з квітколожем (осьова частина), оцвітина (покривна частина), тичинки та маточки.

Частини квітки (чашолистики, пелюстки, тичинки і маточки) можуть прикріплюватися до квітколожа по спіралі або по колах, причому в кожному колі звичайно буває 3,4,6 членів), ці особливості будови квітки є сталими ознаками і відіграють роль у класифікації покритонасінних.

Квітконіжка — це стеблова частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла пагона (частина стебла, що несе квітку).

Сидячі квітки – квітки без квітконіжок (подорожник, кукурудза, соняшник, конюшина).

Квітконіжка переходить у квітколоже – верхня вкорочена стеблова розширена частина квітконіжки. До нього послідовно прикріплюються: листки оцвітини, тичинки і маточки.

Оцвітина – сукупність видозмінених листочків чашечки і віночка, які оточують тичинки й маточки.

Види оцвітини:

• проста оцвітина утворена тільки пелюстками, усі її листочки подібні за формою та забарвленням (конвалія, тюльпан);

• подвійна оцвітина складається з чашечки і віночка (шипшина, петунія, капуста, левкой);

• відсутня оцвітина, тоді такі рослини називають голими, вони притаманні рослинам, які запилюються вітром (ясен, інжир, верба).

Види простої оцвітини:

• чашоподібна, коли листочки забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки (кропива, будяк);

• віночкоподібна з яскраво забарвленими пелюстками (тюльпан, лілія, конвалія).

Чашечка утворюється видозміненими листками – чашолистиками, переважно зеленого кольору.

Види чашечки:

• вільнолиста утворена вільними чашолистиками (капуста, левкой);

• зрослолиста чашечка утворена чашолистиками, які зростаються (шипшина, петунія).

Значення чашечки:

• захищає квітку від несприятливих умов у фазі пуп’янка (бутона);

• у деяких рослин видозміна чашечки сприяє поширенню плодів (череда, кульбаба, лобода тощо).

Віночок – найпомітніша частина квітки, який утворений з пелюсток – видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори.

Види віночка:

• вільнопелюстковим з вільними пелюстками (шипшина);

• зрослопелюстковим з пелюстками, що зростаються (картопля, помідори).

Значення віночка:

• захищає тичинки і маточки.

Квітки за симетрією будови:

актиноморфні (від грец. актіс – зірка і морфе – форма), або правильні

можна провести дві і більше осей симетрії, при цьому кожного разу квітка буде розділя­тися на дві рівні половини

жовтець, шипшина, льон, лілія, яблуня, вишня

зигоморфні (від грец. дзигон – пара і морфе), або неправильні

щоб розділити її на дві рівні половини, можна провести тільки одну вісь симетрії

горох, лю­пин, квасоля, соя, біла акація

жодною віссю не можна розділити на дві рівні половини

гладіолус, канна, кінський каштан

Головні частини квітки – тичинки й маточки.

Двостатева квітка має одночасно і тичинки, і маточки (яблуня, первоцвіт).

Одностатева квітка має тільки тичинки або тільки маточки, при цьому одностатеві квітки, які мають лише тичинки, називаються тичинковими, а тільки маточки – маточковими.

Рослини за розміщенням одностатевих квіток:

• однодомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на одній особині (огірки, кукурудза, дуб);

• дводомні рослини мають тичинкові та маточкові квітки на різних особинах (верба, тополя, обліпиха, коноплі).

Нестатева, або стерильна, квітка не має ні тичинок, ні маточок, її яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до поряд статевих квіток.

ТИЧИНКИ.

Сукупність тичинок називається андроцеєм (від грец. андрос – чоловік і ойкос – дім).

Розміщення тичинок по внутрішньому краю оцвітини.

Кількість тичинок у квітці буває від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози).

Тичинки у квітці можуть бути вільними або зростатися. їх

Будова тичинки.

Типова тичинка має тичинкову нитку (нижня частина) і пиляк (верхня частина).

Довжина тичинкових ниток буває різною.

Пиляк – це верхня розширена частина тичинки, що складається з двох половинок, що з’єднані між собою за допомогою в’язальця.

У пиляку розташовані пилкові гнізда (зазвичай чотири).

У пилкових гніздах формуються пилкові зерна (чоловічі гаметофіти). Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Пилкові зерна містять чоловічі статеві клітини – спермії, що забезпечують процеси запліднення.

МАТОЧКА .

Маточка утворюється з одного, двох чи більшої кількості плодолистків – зрослих листочків.

Сукупність плодолистиків у квітці називається гінецеєм (від грец. гіне – жінка і ойкос – дім).

Якщо маточка утворюється з одного плодолистка, гінецей називається апокарпним (від грец. апо – заперечення і карпелум – плодолисток), якщо з двох і більше – ценокарпним (від грец. койнос – спільний і карпелум).

Кількість маточок у різних видів рослин буває від однієї складної (яблуня) до кількох десятків простих (суниця, жовтець).

Будова маточки.

Верхня частина маточки

Середня видовжена частина ( у деяких рослин буває декілька стовпчиків або може не бути жодного)

з’єднує між собою приймочку і зав’язь

нижня розширена частина з насінними зачатками

у насінному зачатку утворюється зародковий мішок

У квіткових насінні зачатки заховані в зав’язі, яка становить собою темну вологу камеру зі сприятливими для формування насінних зачатків умовами.

Будова насінного зачатку: кожен насінний зачаток являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором – пилковходом, крізь який в багатьох рослин проростає пилкова трубка. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок.

Значення зав’язі: добре захищає насінні зачатки від сухості повітряного середовища, до якої насінні зачатки надчутливі.

Зав’язь за розташуванням стосовно покриву квітки :

• верхня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав’яззю (помідор, горох, слива, вишня, суниці);

• напівнижня – чашолистки, пелюстки, тичинки зростаються зі стінками у нижній частині зав’язі (бузина).

• нижня – чашолистки, пелюстки, тичинки розміщуються над зав’яззю і зростаються з нею (яблуня, огірок, петрушка, смородина).

ПОЗНАЧЕННЯ БУДОВИ КВІТКИ ФОРМУЛОЮ.

Окремі види частин квітки позначають літерами. Умовні позначення: О — проста оцвітина; Ч — чашечка; В — віночок; Т — тичинки; П — плодолистки (видозмінені листки, які утворюють маточку).

Кількість листків оцвітини, чашолистків, пелюсток, тичинок і плодолистків записують цифрами праворуч від відповідної літери. Для великої або невизначеної кількості використовують позначку безкінечності — ∞.

Якщо частини квітки розташовані колами, то вказують їхнє число у кожному колі з використанням знака «+».

Зростання частин квітки позначають дужками — «()».

Положення зав’язі позначають рискою «—» під числом плодолистків (зав’язь верхня) або над ним (зав’язь нижня).

Приклади формул: квітці тюльпана відповідає формула О ₍₃₊₃₎ Т ₍₃₊₃₎ П ₍₃₎ та квітці шипшини Ч ₍₅₎ В ₍₅₎ Т _(∞) П _(∞)

У науковій літе­ратурі частини квітки у формулах позначають латинськими літерами, а пе­ред формулами особливими позначеннями вказують різноманітні загальні ознаки квіток.

§ 33. Квітка як орган статевого розмноження рослини. Будова і різноманітність квіток

Квітка – це генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин. Існує величезне розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 138).

Мал. 138. Різноманітність квіток. Завдання. З допомогою вчителя спробуйте визначити рослини, квітки яких зображено на малюнку

Яка будова квітки? Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 139). Квітконіжка – частина стебла, що несе на собі квітку. Квітки без квітконіжок називають сидячими (у кукурудзи, соняшнику, конюшини).

Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки – чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною. Вона може бути подвійною й простою. Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка.

Мал. 139. Будова квітки: 1 – квітконіжка; 2 – квітколоже; 3 – чашолисток; 4 – пелюстки; 5 — тичинки; 6 – маточка

Чашечку утворюють видозмінені листки – чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших – залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він утворений з пелюсток — видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших – ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка – приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана).

Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії).

Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

Головні частини квітки – тичинки й маточки. Тичинки розміщуються по внутрішньому краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 140, А). Пиляк – верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини, – спермії. Вони забезпечують процеси запліднення. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. У маточки розрізняють нижню розширену частину – зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену – стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню – приймочку (мал. 140, Б).

У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина – та центральна клітина (знайдіть їх на мал. 140). Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. Крізь нього в багатьох рослин проростає пилкова трубка. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із стінок зав’язі – стінка плода. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом із стінкою плода утворює плід. Плід може містити одну, кілька або багато насінин.

Мал. 140. А. Будова тичинки; 1 – тичинкова нитка; 2 – пиляк; 3 – пилок. Б. Будова маточки: 1 – приймочка; 2 – стовпчик; 3 – зародковий мішок; 4 – насінний зачаток; 5 – зав’язь; 6 – центральна клітина; 7 – яйцеклітина

Ознайомимося з будовою квітки, виконавши лабораторне дослідження.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

БУДОВА КВІТКИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі квітки вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.

3. Препарувальною голкою розгорніть квітку й розгляньте маточку. Знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку.

4. Зробіть поперечний зріз через зав’язь маточки. Покладіть її на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав’язь маточки. Знайдіть стінки зав’язі та насінний зачаток.

5. Розгляньте будову тичинки. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його за допомогою лупи. Роздивіться пилкові зерна. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, зав’язі?

Які є типи квіток? Не в усіх рослин квітки одночасно мають тичинки й маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку (мал. 141).

У деяких рослин (наприклад, у соняшнику, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими, або стерильними. Вони яскраво забарвлені і цим приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

Мал. 141. Різні типи квіток: 1 – одностатеві (голі сидячі квітки верби); 2 – двостатева квітка лілії

Мал. 142. А. Однодомна рослина кукурудза. Б. Дводомна рослина тополя: 1 – чоловіче суцвіття; 2 – чоловіча квітка; 3 – жіноче суцвіття; 4 – жіноча квітка

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки містяться на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха, коноплі) (мал. 142).

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Квітка – генеративний орган, який забезпечує розмноження квіткових рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.
• Квітки, що водночас містять тичинки й маточки, називають двостатевими, а ті, які мають тільки тичинки або маточки, – одностатевими.
• В однодомних рослин тичинкові та маточкові квітки розташовані на одній особині, у дводомних – на різних.

Поповніть свій біологічний словник: маточка, тичинки, зав’язь, насінний зачаток, зародковий мішок, однодомні та дводомні рослини, стінка плода.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Назвіть частину квітки, яка має стеблове походження: а) чашечка; б) тичинки; в) маточки; г) квітконіжка.
• 2. Зазначте, як називають квітки, у яких одночасно є тичинки й маточки: а) одностатевими; б) двостатевими; в) нестатевими; г) однодомними.

Дайте відповідь на запитання

• 1. З яких частин складається квітка?
• 2. Яка будова тичинки та маточки?
• 3. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?
• 4. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади.