Класифікатор одиниць виміру пара

0 Comments

КСПОВО | Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО) є складовою частиною державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації. КСПОВО розроблено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. N 326 “Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики”. КСПОВО гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 “Величини та одиниці”, ISO 1000:1992 “Одиниці SI та рекомендації щодо застосування кратних і частинних від них одиниць” в частині одиниць вимірювання фізичних величин і відповідає “Довіднику елементів зовнішньоторгових даних” (ДЕЗД ООН), 1987 р. в частині одиниць вимірювання, інформації та обліку, що застосовуються в міжнародній торгівлі. КСПОВО призначено для збирання, оброблення та обміну інформацією з фінансової та статистичної звітності, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в торговельних та товаросупровідних документах та ін. Об\’єктом класифікації є множина одиниць вимірювання фізичних величин (розділи 1 – 13) та одиниць обліку, які використовуються у статистиці (розділи 14 – 31). Структурно класифікація складається з таких блоків: код (чотиризначне число), назва одиниці вимірювання чи одиниці обліку, умовне позначення українське (російське) та міжнародне, код СОЕИ (код за “Общесоюзным классификатором. Система обозначений единиц измерений, используемых в АСУ”, 1988 г.). Класифікація одиниць вимірювання та одиниць обліку побудована за порядковим методом кодування. У блоці “Умовне позначення” прийнята скорочена форма запису назв одиниць вимірювання та одиниць обліку з додаванням, у разі необхідності, множників чи префіксів для позначення десяткових, кратних та частинних одиниць.

  • Довідники
  • КОАТУУ / КАТОТТГ 2021
  • КАТОТТГ 2021
  • КВЕД – 2005
  • КВЕД – 2010
  • Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку
  • КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ВАНТАЖІВ 2014 України
  • НСПГ 2014
  • НПРА 2014
  • КЗЕП 2012
  • Банки України
  • ДКУД ДК 010-98
  • КІСЕ
  • КОПФГ
  • Телефонні коди міст України
  • Міжнародні телефонні коди
  • Поштові індекси
  • ТНВЭД / УКТЗЕД 2011
  • Класифікатор будівель та споруд
  • НОМЕНКЛАТУРА ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 2014
  • Номенклатура продукції будівництва
  • Класифікатор відходів
  • Класифікація послуг, пов’язаних з відходами
  • Класифікатор професій
  • Класифікатор продукції і послуг
  • Міжнародні штрихові коди
  • Умовні позначення областей України на номерних знаках автомобілів
  • Партнери

Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96

( Зміни в текст не внесені. Додатково див. Документ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації N 114 ( v0114217-98 ) від 26.02.98 Документи Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації N 432 ( v0432565-01 ) від 29.08.2001 N 121 ( va121565-02 ) від 05.03.2002 )

1.1 Державний класифікатор системи позначень одиницьвимірювання та обліку (далі – КСПОВО) є складовою частиноюдержавної системи класифікації техніко-економічної та соціальноїінформації.

КСПОВО розроблено на підставі постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 4 травня 1993 р. N 326 ( 326-93-п ) “Про Концепціюпобудови національної статистики України та Державну програмупереходу на міжнародну систему обліку та статистики”.

КСПОВО гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992″Величини та одиниці”, ISO 1000:1992 “Одиниці SI та рекомендаціїщодо застосування кратних і частинних від них одиниць” в частиніодиниць вимірювання фізичних величин і відповідає “Довідникуелементів зовнішньоторгових даних” (ДЕЗД ООН), 1987 р. в частиніодиниць вимірювання, інформації та обліку, що застосовуються вміжнародній торгівлі.

КСПОВО призначено для збирання, оброблення та обмінуінформацією з фінансової та статистичної звітності, у сферізовнішньоекономічної діяльності, в торговельних татоваросупровідних документах та ін.

1.2 Об’єктом класифікації є множина одиниць вимірюванняфізичних величин (розділи 1-13) та одиниць обліку, яківикористовуються у статистиці (розділи 14-31).

Структурно класифікація складається з таких блоків: код(чотиризначне число), назва одиниці вимірювання чи одиниці обліку,умовне позначення українське (російське) та міжнародне, код СОЕИ(код за “Общесоюзным классификатором. Система обозначений единицизмерений, используемых в АСУ”, 1988 г.).

Одиниця виміру послуг у ПН: «послуга», «грн», штуки…

Яку одиницю виміру зазначати в гр. 4 і 5 ПН при наданні послуг? Чи можна використовувати таку одиницю виміру, як «послуга», чи краще писати «грн»? Ці та інші запитання розберемо в статті.

Основне правило, яке ми повинні пам’ятати, заповнюючи реквізити податкової накладної (ПН), — ПН повинна відповідати первинці. Податківці завжди люблять посилатися на п. 44.1 ПКУ, який вимагає вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинки. Відповідно і значення гр. 4 і 5 ПН «Одиниця виміру товару/послуги» теж повинні заповнюватися за даними з первинних документів.

Тому, насамперед, ми повинні зазирнути в договір/первинку і поглянути, до чого прив’язана вартість наших послуг.

Наприклад, послуги оренди. Якщо орендна плата:

— установлена виходячи з ціни за 1 м 2 орендованого приміщення, то використовуємо одиницю виміру «м 2 ». Одиниця виміру в ПН повинна ставитися за Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. У гр. 4 ПН «умовне позначення (українське)» зазначаємо «м 2 », а в гр. 5 код одиниці виміру з Класифікатора — «0123»;

Якщо одиниця виміру товару/послуги відсутня в Класифікаторі, то в гр. 4 зазначають умовне позначення одиниці виміру товарів/послуг, яке використовують для їх обліку та відображають у первинних документах; гр. 5 не заповнюють.

— установлена фіксованою сумою за місяць (наприклад, 20000 грн на місяць), то розглядаємо цю послугу як послугу, що не має кількісного виміру (про це йтиметься далі).

Інший приклад — послуги, які вимірюються приладами обліку. Тут одиниця виміру буде прив’язана до якогось кількісного вимірника — кубів, кіловатів та ін.

Послуга може вимірюватися й у штуках — якщо в первинних документах для обліку обсягу наданих послуг ви використали таку одиницю виміру, як штуки. Декілька прикладів такої послуги: миття автомобілів, складування та зберігання, доставка харчових продуктів додому — якщо відповідно ціна встановлена «за миття 1 авто», «за складування та зберігання 1 контейнера», «за 1 доставку».

Достатньо важливо, якщо в нас за договором передбачена кількісна одиниця виміру, щоб ми зазначали саме кількісну одиницю виміру й у ПН, а не просто писали «послуга» або «грн». Так, з одного боку, одиниця виміру не обов’язковий реквізит ПН (п. 201.1 ПКУ). Але потрібно пам’ятати, що від одиниці виміру може безпосередньо залежати інший, уже обов’язковий реквізит податкової накладної — «Кількість (об’єм, обсяг)» (гр. 6). Тому, якщо, наприклад, згідно з актом виконаних робіт підприємству надані послуги з вивезення 50 м 3 сміття, але в податковій накладній як одиниця виміру (гр. 4) буде зазначено «грн» або «послуга», а в кількості (гр. 6) — «1», то вже можуть бути претензії до зазначеного в податковій накладній обсягу наданих послуг. Тобто податківці можуть говорити, що така ПН не надає можливість ідентифікувати господарську операцію.

Тепер про те, як бути, якщо послуга не має кількісного вираження.

Слід зазначити, що такої одиниці виміру, як «послуга», Класифікатор системи позначення одиниць вимірювання не містить.

У цьому випадку, вважаємо, що як одиницю виміру можна зазначати:

(1) або «послуга» (гр. 4 «послуга»; гр. 5 — порожня). Можна натрапити на роз’яснення фіскалів, де вони говорять, що якщо в податкових накладних у графі «Одиниця виміру товару/послуги/умовне позначення (українське)» зазначено «послуга», такі податкові накладні вважаються складеними з порушенням Порядку № 1307* (див., наприклад, лист ДФСУ від 20.02.2019 р. № 640/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Але! Ці роз’яснення стосуються випадку складання «самозведених» ПН (за п. 198.5 ПКУ і п. 199.1 ПКУ). Адже Порядком № 1307 (п.п 3 п. 16) чітко визначено, що в таких ПН повинна фігурувати одиниця виміру «грн». А щодо звичайних ПН вони не проти того, щоб як одиниця виміру при наданні послуг, що не мають кількісного вираження, фігурувала «послуга».

Так, наприклад, у листі ДФСУ від 17.12.2019 р. № 1931/6/99-00-07-03-02-15/ІПК сказано:

«якщо платник податку здійснює операції з постачання послуг, то в графі 4 податкових накладних, складених за такими операціями, зазначається «послуга», а графа 5 не заповнюється»;

(2) або «грн» (гр. 4 — «грн», гр. 5 — «2454»).

На наш погляд, що саме зазначати: «послуга» чи «грн», не так принципово. Адже і та, й інша одиниця виміру ніяк не заважають ідентифікації операції. Більше того, як ми зазначали вище, одиниця виміру — це реквізит ПН, який не зазначений у п. 201.1 ПКУ серед обов’язкових. Сам запис «грн» або «послуга» не змінює обов’язкових реквізитів податкової накладної (зокрема, гр. 6, що відповідає за кількість, обсяг постачання, і гр. 7 — за ціну постачання) та суму ПДВ.

Тому обидва варіанти заповнення одиниці виміру (і «послуга», і «грн») допустимі .

Звернемо увагу й на заповнення гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» у ПН, якщо послуга не має кількісного вираження. У гр. 6 проставляємо:

— «1» — якщо ПН складається на повне постачання послуги або на повну передоплату;

— «0,5», «0,1» тощо — якщо ПН виписується на часткову оплату або часткове постачання послуги.

При отриманні часткової оплати за послугу, що не має кількісного виміру, в гр. 6 наводиться частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

У графі 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги…» завжди при цьому повинні зазначатися вартість послуги — ціна, обумовлена в договорі.

Так, якщо ви отримали передоплату в розмірі 50 % вартості послуги, вартість якої за договором становить 15000 грн, то в гр. 6 зазначаємо «0,5», у гр. 7 «15000».

Якщо, наприклад, фактично покупець здійснив передоплату послуги в сумі, що перевищує договірну величину за один місяць (що відповідало б показнику «1» у графі 6 ПН), — наприклад, сума передоплати більше у 2,5 раза, — то слід зазначити в графі 6 число 2,5.