Які є райони у Татарстані
Зміст:
- 1 Нові райони України: 15 відповідей на поширені запитання
- 1.0.1 Для чого Україну заново ділити на райони? З попереднім поділом було щось не так?
- 1.0.2 Як ділили райони?
- 1.0.3 Що зміниться з перерозподілом районів для пересічної людини?
- 1.0.4 Навіщо Україні залишаються райони? Громад і областей недостатньо?
- 1.0.5 Що тепер робитимуть районні ради та районні держадміністрації?
- 1.0.6 Але ж були чутки, що громади навпаки втратять 60% податку на дохід жителів після нового районування?
- 1.0.7 Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах?
- 1.0.8 Старенькій бабусі тепер доведеться їхати за довідкою в ЦНАП у новий райцентр, який ген як далеко?
- 1.0.9 Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, пенсійного фонду?
- 1.0.10 Як нове районування пов’язане з місцевими виборами 25 жовтня?
- 1.0.11 Навіщо ми змінюємо райони в Криму, якщо його не контролюємо? Що ми хочемо цим сказати жителям окупованих територій?
- 1.0.12 Коли фізично розпочнеться перерозподіл районів?
- 1.0.13 Тобто 25 жовтня реформа децентралізації завершиться?
- 1.0.14 Кому вигідне нове районування України?
- 1.0.15 Чи потрібно змінювати паспорти жителям ліквідованих районів?
- 2 Райони України
- 3 Опір русифікації Татарстану: чому повинні вчити татарську
Нові райони України: 15 відповідей на поширені запитання
“Українська правда” вирішила розібратися з найпоширенішими запитаннями щодо нового районування та дати на них відповіді. Допомагали нам в цьому голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін і радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.
Для чого Україну заново ділити на райони? З попереднім поділом було щось не так?
Коротко: так, попередній поділ на райони був застарілим і непропорційним.
Детальніше: нинішні райони сформували ще в минулому столітті, коли територія сучасної України була частиною Радянського Союзу. З того часу в районах змінилося чимало речей: кількість жителів, економічна спрямованість, співвідношення між сільським і міським населенням тощо. Однак самі райони залишилися незмінними.
Один із наслідків – в Україні з’явилися непропорційні райони. У найменшому, Поліському, живе близько 6 тисяч жителів, у найбільшому, Харківському – близько 180 тисяч. І, як пояснює Іван Лукеря, проблема не з верхньою позначкою, а з нижньою.
По-перше, держслужбовці в малих районах не достатньо завантажені, по-друге, настільки мала кількість населення не дозволяє об’єктивно “поміряти” економіку району. За європейськими мірками, для об’єктивної оцінки в районі має жити щонайменше 150 тисяч людей.
Ще один наслідок застарілого районування – поділ на райони не відповідає політичним завданням держави. За часів СРСР у Західній Україні “дрібнили” райони, аби утворити якомога більше партійних осередків і легше керувати людьми та територіями.
Нині тенденція інша: найбільше районів утворюють у тимчасово окупованому Криму (10) і частково окупованих Донецькій, Луганській областях (по 8) – щоб збільшити присутність влади на цих територіях після деокупації.
Ще одна причина нового районування – дублювання повноважень районних органів і органів самоврядування новостворених громад на одній території.
Так стається, коли на всій території району утворена всього одна громада – до нового поділу таких районів було 76 з 490.
Покажемо це на прикладі освіти. Раніше школи у маленьких селах утримував район – платив за комунальні послуги, отримував від держави освітню субвенцію, виплачував учителям зарплати.
Тепер кожна спроможна громада самостійно отримує субвенцію та виплачує зарплати вчителям – тобто вже не потребує опіки району.
У неспроможних громадах питанням освіти продовжують займатися райони. З 1 січня 2021 року всі школи в Україні мають перейти у власність громад.
Як ділили райони?
Коротко: за “методичкою” Мінрегіону, в основу якої ліг стандарт Європейського Союзу.
Наочно це виглядало так: облдержадміністрації та експерти запропонували своє бачення нових районів, яке згодом пройшло кілька кіл обговорень, зокрема з депутатами. У спірних моментах до обговорення залучали місцеве самоврядування.
Детальніше: серед критеріїв утворення району – розташування в межах однієї області, охоплення “як правило” щонайменше 150 тисяч жителів, компактність і нерозривність території.
Центр району обирали в такій послідовності: найперше – міста-обласні центри, далі – міста з населенням у щонайменше 50 тисяч.
До районів, як правило, зараховували громади, розташовані в 60-кілометровій зоні доступності від районного центру. Якщо громада була рівновіддаленою від 2 або більше райцентрів, її включали до того району, чий райцентр був ближчим до адмінцентру громади.
Що зміниться з перерозподілом районів для пересічної людини?
Коротко: практично нічого, пояснює Віталій Безгін.
Детальніше: фінансові зміни, про які всі говорять у контексті нових районів, стосуються переважно громад. Проте пов’язані вони не стільки з районуванням, скільки з реформою адмінтерустрою загалом.
Громади на своїй території зберуть 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на нерухомість, 100% земельного податку тощо, а також пряму освітню субвенцію (кошти на зарплату вчителям).
“Ми приходимо до того, що громади отримують більше грошей і повноважень. З районів усе це “вимивається” – райони залишаються більше для державної координації”, – пояснює Безгін.
Навіщо Україні залишаються райони? Громад і областей недостатньо?
Коротко: виключно для того, щоб держава могла ефективно керувати територіями.
Детальніше: щоб уряду було легше організовувати роботу різних структур на місцях – судів, податкової, соцзахисту, пенсійного фонду, поліції тощо. Район – це адміністративно-територіальна одиниця для уряду, а не для громадян. Для громадян – громади.
“У нас є певна радянська спадщина – люди звикли їздити в районні центри, там є “Білий дім”, адміністрація, пам’ятник Леніну і взагалі районний центр – це центр життя. Ні, вже не так!
У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП, пам’ятника Леніну, бажано, щоб не було”, – пояснює Іван Лукеря.
Чи можна обійтися без районів? Ініціатори та прихильники нового районування запевняють: не можна. У такій великій державі, як Україна, недостатньо лише громад і областей – має бути проміжний, районний рівень управління (чим він буде займатися – нижче).
Райони записані в Конституції і закріплені в концепції 2014 року, відповідно до якої в Україні відбувається реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Що тепер робитимуть районні ради та районні держадміністрації?
Коротко: райради продовжать ухвалювати рішення, а РДА – їх реалізовувати. Утім завдань стане трохи менше, адже частину повноважень – освіту, утримання ЦНАПів та іншого комунального майна – перебирають на себе громади.
За районними органами частково залишається медицина, освіта, соцзахист і логістика.
Детальніше: ключове у роботі РДА після 1 січня 2021 року – це соціальний захист, державні програми та координація різних органів на кшталт ДСНС, поліції, лісгоспів.
“Хто реагуватиме на паводок у Рахові чи Вижниці, у гірських районах Чернівецької та Закарпатської областей? Найперше – рука держави, уряду, РДА. Україна – не Естонія, Україна достатньо велика територія, щоб просто мати область. Область усе не буде бачити, з усім не впорається”, – пояснює Іван Лукеря.
Райради стануть “підтримувальною подушкою” для тих закладів, які громади не зможуть взяти собі на утримання. Це частина районних лікарень, позашкільні навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку.
Ключове, що втрачає район після передачі повноважень на громади, – це гроші, а саме 60% податку на дохід фізичних осіб (ПДФО), які проживають в межах району. Замість району вони йтимуть одразу в громади.
Районний бюджет тепер здебільшого поповнюватиметься за рахунок комунальних підприємств, які залишилися на його балансі, та дотацій з державного бюджету.
На думку Івана Лукері та Віталія Безгіна, районні ради з часом варто ліквідувати.
Але ж були чутки, що громади навпаки втратять 60% податку на дохід жителів після нового районування?
Коротко: були, але це неправда.
Детальніше: і депутати, і міністри запевняють: 60% податку на дохід залишиться на рівні громад. Чому залишаться? Бо з 2015 року їх отримують міста обласного значення та вже створені громади.
Що буде зі школами, лікарнями, будинками культури в ліквідованих районах?
Коротко: поки що це не визначено, оскільки відповідний законопроєкт ще не ухвалений. Як пояснює Іван Лукеря, йдеться про автоматичну передачу майна.
Тобто більшість об’єктів просто змінять юридичний статус – перейдуть від району до громади, на території якої вони фізично розташовані.
Детальніше: райони разом з громадами мають вирішити, які саме об’єкти вони забирають у свою власність.
Майно, на яке не буде попиту, – наприклад, спортивна школа або велика районна лікарня – може залишитися району або перейти на рівень області.
Старенькій бабусі тепер доведеться їхати за довідкою в ЦНАП у новий райцентр, який ген як далеко?
Коротко: не зовсім. Якщо в громаді, у якій проживає старенька бабуся, немає свого ЦНАПу (а таких в Україні 767 з понад тисячі), вона піде у територіально найближчий. Він може бути як у ген далекому райцентрі, так і десь значно ближче.
Якщо бабуся жила в райцентрі, який перестане бути райцентром, їй точно не доведеться їхати в новий. ЦНАП фізично залишиться стояти на місці, однак може змінити своє підпорядкування. Хіба в громаді два ЦНАПИ – власне громади та району, тоді один, можливо, доведеться ліквідувати.
Детальніше: покращити ситуацію з ЦНАПами може законопроєкт, який вже пройшов перше читання. Він зокрема зобов’язує органи місцевого самоврядування утворювати ЦНАПи та розміщувати у громадах, які не мають ЦНАПів, їхні віддалені територіальні підрозділи.
“Протягом 2 років у нас будуть ЦНАПи у кожній громаді тотально“, – переконує Віталій Безгін.
Що буде з районними судами, відділеннями прокуратури, пенсійного фонду?
Коротко: поки що вони працюватимуть у звичному форматі, але згодом їм доведеться підлаштуватися під новий територіальний устрій, пояснює Іван Лукеря.
Детальніше: рішення щодо відкриття/закриття конкретних структур ухвалюватиме Офіс генпрокурора та профільні міністерства.
“Наприклад, Верховинський район Івано-Франківської області є в новому районуванні, але прокуратури там нема. Прокуратура є в Косові (зараз центр іншого району – УП). У Верховинському районі не треба створювати ще одну прокуратуру, офіс прокурора так і залишиться в Косові – і цього буде достатньо. Він буде обслуговувати і Верховину, і Косів”, – пояснює Лукеря.
Щодо пенсійного фонду ситуація дещо інша: управління фонду буде в райцентрі, але його структурні підрозділи будуть у громадах.
Як нове районування пов’язане з місцевими виборами 25 жовтня?
Коротко: місцеві вибори 25 жовтня відбудуться за новим районуванням.
Детальніше: в Україні обиратимуть голів понад тисячі громад, депутатів до відповідних сільських, селищних і міських рад, депутатів понад ста районних рад, депутатів 22 обласних рад (у Луганській і Донецькій областях не обиратимуть).
Навіщо ми змінюємо райони в Криму, якщо його не контролюємо? Що ми хочемо цим сказати жителям окупованих територій?
Коротко: бо Крим – це територія України.
Детальніше: над районуванням по Криму працювала група, до якої увійшли переселенці з півострова та представники кримських татар.
Територію Криму поки що розмежували лише за районами, поділ на громади має відбутися після деокупації.
“Районування – це про державну владу. Якби ми в цій постанові не згадували Крим, як би ми виглядали політично й геополітично? Тобто ми ухвалюємо постанову про нове районування, у якій немає Криму? Тобто Росія це одразу використовує, що ми відмовилися від нашої території? Я це кажу як кримчанин у принципі”, – коментує Віталій Безгін.
Коли фізично розпочнеться перерозподіл районів?
Коротко: після перших місцевих виборів 25 жовтня.
Детальніше: райради втрачають свої повноваження наступного дня після виборів – тобто 26 жовтня. РДА працюватимуть до кінця 2020 року, бо на них розписані бюджетні кошти.
Перехідний період до нового районування триватиме півроку – з 1 січня по 1 липня 2021 року.
Тобто 25 жовтня реформа децентралізації завершиться?
Коротко: ні. Це завершення реформи адмінтерустрою, яка є частиною реформи децентралізації.
Детальніше: попереду, за словами Віталія Безгіна, ще багато законодавчих змін – до Конституції, до закону щодо місцевих державних адміністрацій, ЦНАПів, Бюджетного кодексу тощо.
Кому вигідне нове районування України?
Коротко: усім, запевняє Віталій Безгін.
“Це дозволить підпорядкувати державне управління, збільшить надходження в громади, дозволить людям якісніше отримувати послуги і розпоряджатися своїм.
Простіше сказати, кому не вигідно – місцевим політичним елітам, князькам і феодалам, які втрачають вплив.
Зараз певна кількість районів функціонують як типове феодальне князівство, де є чи то підприємець, чи то латифундист, чи місцевий політик, які фактично використовують територію як свою вотчину, тому тепер вони провокують певні конфлікти, бо розуміють, що втрачають контроль”, – каже депутат.
Чи потрібно змінювати паспорти жителям ліквідованих районів?
Коротко: ні.
Ольга Кириленко, УП
Нам усім хочеться бути частиною якоїсь групи – місця, де можна говорити, слухати, радити та впливати. Якщо вам цікаві люди, історії, процеси навколо (та головне, як вони відбуваються і що буде у підсумку) – Клуб “Української правди” буде вашим найкращим варіантом. І нашим, мабуть, теж.
Райони України
адміністративно-територіальна одиниці верхнього рівня в регіонах України з 17 липня 2020 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Райони України?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Райо́ни Украї́ни є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня в регіонах країни.
В Україні 136 районів. Територія деяких з них тимчасово окупована Росією.
Лише міста Київ і Севастополь не входять до складу районів, бо мають спеціальний статус.
Нижче наведено список районів України, створених у рамках адміністративно-територіальної реформи 2020 року.
Історія
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» [1] замість 490 районів і 178 міст регіонального підпорядкування створено 136 нових збільшених районів, оскільки основні повноваження райрад перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні [2] .
Список
У списку нижче наведені всі 136 районів, виділених в рамках адміністративно-територіальної реформи Постановою Верховної Ради від 17 липня 2020 року [1] з приведенням статистичних даних [3] :
№ | Назва | Адміністративний центр | Населення адмін. центру, тис. осіб | Регіон | Площа району км² | Населення району, тис. осіб | Густота населення, осіб/км² | Кількість громад | Кількість населених пунктів |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Вінницький район | Вінниця | 370,7 | Вінницька | 6888,9 | 657,6 | 95,46 | 16 | 410 |
2 | Гайсинський район | Гайсин | 25,8 | Вінницька | 5674,8 | 243,3 | 42,87 | 14 | 264 |
3 | Жмеринський район | Жмеринка | 34,3 | Вінницька | 3150,6 | 165,8 | 52,62 | 8 | 216 |
4 | Могилів-Подільський район | Могилів-Подільський | 31,2 | Вінницька | 3220,5 | 146,9 | 45,61 | 7 | 195 |
5 | Тульчинський район | Тульчин | 14,9 | Вінницька | 3858,4 | 157,2 | 40,74 | 9 | 189 |
6 | Хмільницький район | Хмільник | 27,4 | Вінницька | 3701,1 | 188,3 | 50,88 | 9 | 229 |
7 | Володимирський район | Володимир | 38,9 | Волинська | 2558,2 | 174,7 | 68,29 | 11 | 201 |
8 | Камінь-Каширський район | Камінь-Каширський | 12,5 | Волинська | 4693,4 | 132,4 | 28,21 | 5 | 155 |
9 | Ковельський район | Ковель | 68,2 | Волинська | 7647,9 | 271 | 35,43 | 23 | 380 |
10 | Луцький район | Луцьк | 221,1 | Волинська | 5247,8 | 457,3 | 87,14 | 15 | 351 |
11 | Дніпровський район | Дніпро | 987,2 | Дніпропетровська | 5605,7 | 1179,3 | 210,38 | 17 | 234 |
12 | Кам’янський район | Кам’янське | 240,5 | Дніпропетровська | 4821,2 | 439 | 91,06 | 12 | 274 |
13 | Криворізький район | Кривий Ріг | 624,6 | Дніпропетровська | 5717,4 | 772,3 | 135,08 | 15 | 283 |
14 | Нікопольський район | Нікополь | 110,7 | Дніпропетровська | 3240,4 | 262,6 | 81,03 | 8 | 130 |
15 | Новомосковський район | Новомосковськ | 71,4 | Дніпропетровська | 3482,9 | 171,7 | 49,30 | 8 | 110 |
16 | Павлоградський район | Павлоград | 105,2 | Дніпропетровська | 2420,9 | 173,3 | 71,58 | 7 | 98 |
17 | Синельниківський район | Синельникове | 31,4 | Дніпропетровська | 6616,6 | 208,3 | 31,48 | 19 | 373 |
18 | Бахмутський район | Бахмут | 74,1 | Донецька | 1747,6 | 211,4 | 120,97 | 7 | 111 |
19 | Волноваський район | Волноваха | 21,9 | Донецька | 4449,1 | 146 | 32,82 | 8 | 158 |
20 | Горлівський район | Горлівка | 244 | Донецька | 2468,4 | 690,6 | 279,78 | 9 | 133 |
21 | Донецький район | Донецьк | 924,2 | Донецька | 2895,1 | 1503,4 | 519,29 | 6 | 152 |
22 | Кальміуський район | Кальміуське | 11,5 | Донецька | 3132,6 | 122,6 | 39,14 | 5 | 157 |
23 | Краматорський район | Краматорськ | 153,9 | Донецька | 5186,3 | 568 | 109,52 | 12 | 235 |
24 | Маріупольський район | Маріуполь | 440,4 | Донецька | 2623,8 | 521,1 | 198,61 | 5 | 89 |
25 | Покровський район | Покровськ | 63,0 | Донецька | 4020 | 402,7 | 100,17 | 14 | 263 |
26 | Бердичівський район | Бердичів | 75,4 | Житомирська | 3014,1 | 163,6 | 54,28 | 10 | 162 |
27 | Житомирський район | Житомир | 264,5 | Житомирська | 10505,8 | 622,7 | 59,27 | 31 | 684 |
28 | Звягельський район | Звягель | 56,3 | Житомирська | 5242,6 | 171,7 | 32,75 | 12 | 293 |
29 | Коростенський район | Коростень | 63,3 | Житомирська | 11066,8 | 262,1 | 23,68 | 13 | 529 |
30 | Берегівський район | Берегове | 23,7 | Закарпатська | 1458,7 | 209,2 | 143,42 | 10 | 105 |
31 | Мукачівський район | Мукачево | 85,9 | Закарпатська | 2054 | 254,6 | 123,95 | 13 | 142 |
32 | Рахівський район | Рахів | 15,5 | Закарпатська | 1845,2 | 82,8 | 44,87 | 4 | 29 |
33 | Тячівський район | Тячів | 9 | Закарпатська | 1869,5 | 185,3 | 99,12 | 10 | 64 |
34 | Ужгородський район | Ужгород | 114,9 | Закарпатська | 2359,5 | 255,8 | 108,41 | 14 | 125 |
35 | Хустський район | Хуст | 28,5 | Закарпатська | 3174,4 | 269,1 | 84,77 | 13 | 143 |
36 | Бердянський район | Бердянськ | 109,2 | Запорізька | 4461,56 [4] | 183,984 [4] | 41,24 | 8 [4] | 113 |
37 | Василівський район | Василівка | 13,7 | Запорізька | 4287,33 [4] | 188,667 [4] | 44,01 | 11 [4] | 109 |
38 | Запорізький район | Запоріжжя | 731,9 | Запорізька | 4674,61 [4] | 874,150 [4] | 187,0 | 17 [4] | 282 |
39 | Мелітопольський район | Мелітополь | 153,1 | Запорізька | 7081,04 [4] | 286,574 [4] | 40,47 | 16 [4] | 208 |
40 | Пологівський район | Пологи | 19,3 | Запорізька | 6762,50 [4] | 172,461 [4] | 25,5 | 15 [4] | 240 |
41 | Верховинський район | смт Верховина | 5,8 | Івано-Франківська | 1271,7 | 30,5 | 23,98 | 3 | 43 |
42 | Івано-Франківський район | Івано-Франківськ | 236,6 | Івано-Франківська | 3913,1 | 560,1 | 143,13 | 20 | 319 |
43 | Калуський район | Калуш | 66,5 | Івано-Франківська | 3555 | 286,5 | 80,59 | 13 | 162 |
44 | Коломийський район | Коломия | 61,3 | Івано-Франківська | 2484,5 | 279,8 | 112,62 | 13 | 190 |
45 | Косівський район | Косів | 8,6 | Івано-Франківська | 853,7 | 85,7 | 100,39 | 5 | 40 |
46 | Надвірнянський район | Надвірна | 22,1 | Івано-Франківська | 1872 | 130,6 | 69,76 | 8 | 50 |
47 | Білоцерківський район | Біла Церква | 208,9 | Київська | 6513,1 | 443,4 | 68,08 | 13 | 302 |
48 | Бориспільський район | Бориспіль | 62,3 | Київська | 3874,9 | 203,7 | 52,57 | 11 | 140 |
49 | Броварський район | Бровари | 108,7 | Київська | 2883,1 | 240,7 | 83,49 | 8 | 125 |
50 | Бучанський район | Буча | 35,6 | Київська | 1544,3 | 339,5 | 219,84 | 12 | 141 |
51 | Вишгородський район | Вишгород | 29,9 | Київська | 6913,4 | 130,1 | 18,82 | 7 | 163 |
52 | Обухівський район | Обухів | 33,6 | Київська | 3526,3 | 229,8 | 65,17 | 9 | 200 |
53 | Фастівський район | Фастів | 45,9 | Київська | 2886,7 | 180,9 | 62,67 | 9 | 109 |
54 | Голованівський район | смт Голованівськ | 6 | Кіровоградська | 4244,3 | 124,9 | 29,43 | 10 | 183 |
55 | Кропивницький район | Кропивницький | 227,4 | Кіровоградська | 9716,9 | 448,1 | 46,12 | 17 | 418 |
56 | Новоукраїнський район | Новоукраїнка | 16,7 | Кіровоградська | 5198,9 | 142,7 | 27,45 | 13 | 242 |
57 | Олександрійський район | Олександрія | 79,3 | Кіровоградська | 5409,7 | 229,8 | 42,48 | 9 | 188 |
58 | Алчевський район | Алчевськ | 107,4 | Луганська | 2006,1 | 442,8 | 220,73 | 3 | 94 |
59 | Довжанський район | Довжанськ | 64,2 | Луганська | 2139 | 207,7 | 97,1 | 2 | 97 |
60 | Луганський район | Луганськ | 403,9 | Луганська | 2147,4 | 535,2 | 249,23 | 3 | 98 |
61 | Ровеньківський район | Ровеньки | 46,7 | Луганська | 2087,6 | 296,8 | 142,17 | 3 | 94 |
62 | Сватівський район | Сватове | 17,1 | Луганська | 5329,1 | 80,9 | 15,18 | 7 | 181 |
63 | Сєвєродонецький район | Сєвєродонецьк | 102,4 | Луганська | 2685,7 | 375,8 | 139,93 | 6 | 84 |
64 | Старобільський район | Старобільськ | 16,9 | Луганська | 6930,6 | 129,2 | 18,64 | 8 | 194 |
65 | Щастинський район | смт Новоайдар | 8,6 | Луганська | 3380,4 | 81,2 | 24,02 | 5 | 83 |
66 | Дрогобицький район | Дрогобич | 76 | Львівська | 1496,9 | 239 | 159,66 | 5 | 89 |
67 | Золочівський район | Золочів | 24,3 | Львівська | 2913,4 | 163,3 | 56,05 | 7 | 277 |
68 | Львівський район | Львів | 724,3 | Львівська | 4968,5 | 1150,4 | 231,54 | 23 | 531 |
69 | Самбірський район | Самбір | 34,8 | Львівська | 3250,4 | 227,7 | 70,05 | 11 | 286 |
70 | Стрийський район | Стрий | 59,3 | Львівська | 3840,5 | 327,7 | 85,33 | 14 | 292 |
71 | Червоноградський район | Червоноград | 67,2 | Львівська | 2971,6 | 233 | 78,41 | 7 | 205 |
72 | Яворівський район | Яворів | 15 | Львівська | 2378,4 | 180,9 | 76,06 | 6 | 248 |
73 | Баштанський район | Баштанка | 12,7 | Миколаївська | 6714,9 | 140,5 | 20,92 | 12 | 279 |
74 | Вознесенський район | Вознесенськ | 34,4 | Миколаївська | 6081 | 182,5 | 30,01 | 13 | 253 |
75 | Миколаївський район | Миколаїв | 483,2 | Миколаївська | 7433,7 | 656,3 | 88,29 | 19 | 238 |
76 | Первомайський район | Первомайськ | 66,1 | Миколаївська | 3797,2 | 151,8 | 39,98 | 8 | 140 |
77 | Березівський район | Березівка | 9,6 | Одеська | 5551,6 | 109,4 | 19,71 | 16 | 226 |
78 | Білгород-Дністровський район | Білгород-Дністровський | 49 | Одеська | 5220,6 | 201,4 | 38,58 | 16 | 134 |
79 | Болградський район | Болград | 15 | Одеська | 4559,4 | 154,5 | 33,89 | 10 | 99 |
80 | Ізмаїльський район | Ізмаїл | 71,8 | Одеська | 3434,4 | 206,2 | 60,04 | 6 | 52 |
81 | Одеський район | Одеса | 1017,7 | Одеська | 3922,8 | 1375,9 | 350,74 | 22 | 155 |
82 | Подільський район | Подільськ | 40,4 | Одеська | 7063,6 | 229,9 | 32,55 | 12 | 299 |
83 | Роздільнянський район | Роздільна | 17,8 | Одеська | 3564,4 | 104,2 | 29,23 | 9 | 209 |
84 | Кременчуцький район | Кременчук | 220,1 | Полтавська | 6105,8 | 399,4 | 65,41 | 12 | 325 |
85 | Лубенський район | Лубни | 46,2 | Полтавська | 5476,9 | 192,6 | 35,17 | 7 | 345 |
86 | Миргородський район | Миргород | 39,1 | Полтавська | 6287,4 | 207,9 | 33,07 | 17 | 425 |
87 | Полтавський район | Полтава | 286,7 | Полтавська | 10849,6 | 600,5 | 55,35 | 24 | 746 |
88 | Вараський район | Вараш | 42,4 | Рівненська | 3327,2 | 139 | 41,78 | 8 | 183 |
89 | Дубенський район | Дубно | 38 | Рівненська | 3294,6 | 170,4 | 51,72 | 19 | 418 |
90 | Рівненський район | Рівне | 245,6 | Рівненська | 7218 | 634,9 | 87,96 | 26 | 242 |
91 | Сарненський район | Сарни | 29,2 | Рівненська | 6219 | 213 | 34,25 | 11 | 188 |
92 | Конотопський район | Конотоп | 86,3 | Сумська | 5190,6 | 204,2 | 39,34 | 8 | 311 |
93 | Охтирський район | Охтирка | 48,5 | Сумська | 3196,6 | 125,6 | 39,29 | 9 | 185 |
94 | Роменський район | Ромни | 40,5 | Сумська | 3882,7 | 113,7 | 29,28 | 8 | 297 |
95 | Сумський район | Суми | 263,5 | Сумська | 6499,4 | 449,4 | 69,14 | 16 | 450 |
96 | Шосткинський район | Шостка | 75 | Сумська | 5072,3 | 188,5 | 37,16 | 10 | 247 |
97 | Кременецький район | Кременець | 21,2 | Тернопільська | 2635,7 | 144,7 | 54,9 | 8 | 204 |
98 | Тернопільський район | Тернопіль | 221,8 | Тернопільська | 6162,3 | 567 | 92,01 | 25 | 492 |
99 | Чортківський район | Чортків | 29 | Тернопільська | 5022 | 334,2 | 66,55 | 22 | 362 |
100 | Богодухівський район | Богодухів | 15,2 | Харківська | 4510,3 | 128,4 | 28,47 | 5 | 353 |
101 | Ізюмський район | Ізюм | 48,2 | Харківська | 5910,2 | 181,6 | 30,73 | 8 | 228 |
102 | Красноградський район | Красноград | 20,9 | Харківська | 4912,8 | 108,9 | 22,17 | 6 | 220 |
103 | Куп’янський район | Куп’янськ | 28,7 | Харківська | 4618,1 | 137,2 | 29,71 | 8 | 269 |
104 | Лозівський район | Лозова | 64,7 | Харківська | 4025,9 | 154,6 | 38,4 | 5 | 247 |
105 | Харківський район | Харків | 1443,2 | Харківська | 2644,3 | 1762,8 | 666,64 | 15 | 203 |
106 | Чугуївський район | Чугуїв | 32,5 | Харківська | 4807 | 202,2 | 42,06 | 9 | 226 |
107 | Бериславський район | Берислав | 12,4 | Херсонська | 4764 | 99,1 | 20,8 | 11 | 151 |
108 | Генічеський район | Генічеськ | 19,5 | Херсонська | 6521,7 | 122,4 | 18,77 | 4 | 165 |
109 | Каховський район | Нова Каховка | 45,4 | Херсонська | 6289,7 | 224,7 | 35,73 | 15 | 162 |
110 | Скадовський район | Скадовськ | 17,6 | Херсонська | 5248,5 | 127 | 24,2 | 9 | 114 |
111 | Херсонський район | Херсон | 289,1 | Херсонська | 3649,9 | 464,4 | 127,24 | 10 | 106 |
112 | Кам’янець-Подільський район | Кам’янець-Подільський | 99 | Хмельницька | 4521,2 | 291,1 | 64,39 | 15 | 336 |
113 | Хмельницький район | Хмельницький | 273,9 | Хмельницька | 10755,8 | 687 | 63,87 | 27 | 749 |
114 | Шепетівський район | Шепетівка | 41,2 | Хмельницька | 5346,7 | 286,5 | 53,58 | 18 | 364 |
115 | Звенигородський район | Звенигородка | 17,1 | Черкаська | 5279,9 | 204 | 38,64 | 17 | 242 |
116 | Золотоніський район | Золотоноша | 28,3 | Черкаська | 4249,1 | 142,3 | 33,49 | 11 | 186 |
117 | Уманський район | Умань | 83,1 | Черкаська | 4527,2 | 257,5 | 56,88 | 12 | 199 |
118 | Черкаський район | Черкаси | 274,8 | Черкаська | 6882,1 | 602,6 | 87,56 | 26 | 244 |
119 | Вижницький район | Вижниця | 4 | Чернівецька | 1882 | 91 | 48,35 | 9 | 95 |
120 | Дністровський район | смт Кельменці | 7,3 | Чернівецька | 2122,5 | 157,8 | 74,35 | 10 | 107 |
121 | Чернівецький район | Чернівці | 266,5 | Чернівецька | 4101,5 | 655,6 | 159,84 | 33 | 215 |
122 | Корюківський район | Корюківка | 12,9 | Чернігівська | 4578,7 | 91,7 | 20,03 | 5 | 218 |
123 | Ніжинський район | Ніжин | 71,1 | Чернігівська | 7226,6 | 228,7 | 31,65 | 17 | 318 |
124 | Новгород-Сіверський район | Новгород-Сіверський | 13 | Чернігівська | 4630,5 | 66,4 | 14,34 | 4 | 222 |
125 | Прилуцький район | Прилуки | 56,3 | Чернігівська | 5214,2 | 158,2 | 30,34 | 11 | 280 |
126 | Чернігівський район | Чернігів | 288,3 | Чернігівська | 10249 | 460,8 | 44,96 | 20 | 472 |
127 | Бахчисарайський район | Бахчисарай | АР Крим | 2500 | 473,0 | 189,2 | |||
128 | Білогірський район | Білогірськ | АР Крим | 2930 | 122,7 | 41,87 | |||
129 | Джанкойський район | Джанкой | АР Крим | 2170 | 117,9 | 54,33 | |||
130 | Євпаторійський район | Євпаторія | АР Крим | 3870 | 260,5 | 67,31 | |||
131 | Керченський район | Керч | АР Крим | 3030 | 212,9 | 70,26 | |||
132 | Курманський район | смт Курман | АР Крим | 3250 | 134,0 | 41,23 | |||
133 | Перекопський район | Яни Капу | АР Крим | 2480 | 122,8 | 49,52 | |||
134 | Сімферопольський район | Сімферополь | АР Крим | 1150 | 519,4 | 451,65 | |||
135 | Феодосійський район | Феодосія | АР Крим | 2710 | 227,6 | 83,99 | |||
136 | Ялтинський район | Ялта | АР Крим | 890 | 192,8 | 216,63 | |||
Всього: | 25 | 573 367,54 | 39 200,036 | 80,35 | 1469 | 28 681 |
Статистика
Область | Кількість районів |
---|---|
АР Крим | 10 |
Вінницька | 6 |
Волинська | 4 |
Дніпропетровська | 7 |
Донецька | 8 [5] |
Житомирська | 4 |
Закарпатська | 6 |
Запорізька | 5 |
Івано-Франківська | 6 |
Київська | 7 |
Кіровоградська | 4 |
Луганська | 8 [6] |
Львівська | 7 |
Миколаївська | 4 |
Одеська | 7 |
Полтавська | 4 |
Рівненська | 4 |
Сумська | 5 |
Тернопільська | 3 |
Харківська | 7 |
Херсонська | 5 |
Хмельницька | 3 |
Черкаська | 4 |
Чернівецька | 3 |
Чернігівська | 5 |
Всього | 136 |
У 131 районі центрами є міста, у решті 5 (Верховинський, Голованівський, Дністровський, Щастинський та Курманський) — селища міського типу.
24 райони мають у підпорядкування регіональні центри (окрім Києва, який не входить до складу Київської області та Київського району).
Усі райони мають однойменні назви зі своїми адміністративними центрами, окрім Перекопського, Щастинського та Дністровського районів.
Середня кількість територіальних громад у районі — 11-12. Середня площа — 4550,5 км 2 .
Найбільш близькі до середньостатистичних показників Уманський та Кам’янець-Подільський райони.
Населення районів
Найбільш заселеними є райони з містами-мільйонниками та іншими обласними центрами. Найбільший район за кількістю населення — Харківський. 5 районів нараховують більше одного мільйона мешканців. Найменшим за кількістю населення є гірський район — Верховинський. Середня кількість населення у районах України без урахування районів АР Крим на момент утворення — 311 тис. осіб. У 103 районах, де немає обласних центрів та мешкає 56% населення країни, середня кількість населення — 213 тис. осіб.
Середня густота населення у районах — 80,35 осіб/км 2 . Найменший за густотою населення — Новгород-Сіверський район Чернігівської області.
Опір русифікації Татарстану: чому повинні вчити татарську
У Татарстані, не чекаючи нового навчального року, скасували обов’язкове викладання татарської мови. DW поспілкувалася з директором однієї з місцевих шкіл, який бореться в суді за те, щоб уповільнити цей процес.
Павло Шмаков виступив проти скасування обов’язкового вивчення татарської мови в школахФото: Privat
Татарстан втрачає в останні місяці те незначне, що відрізняло його від інших російських регіонів. Минулого року Казань не продовжила договір про розмежування повноважень з Москвою, який давав Татарстану автономію. У місцевих школах в розпал навчального року скасували обов’язкове викладання татарської мови. Раніше її викладали на одному рівні з російською, тепер залишили лише факультативні дві години на тиждень.
Павло Шмаков, директор школи-інтернату для розумово обдарованих дітей “СОлНЦе” з Казані, обурився швидкістю ухвалення цього рішення і порушеннями, з якими воно, на його думку, ухвалювалось, і звернувся до суду. DW поговорила зі Шмаковим про те, чому він виступає за скорочення кількості уроків татарської мови, але проти її необов’язкового вивчення.
DW: 1 березня відбудеться чергове судове засідання у вашій справі. Чому ви боретеся за татарську мову в школах?
Павло Шмаков: Вся історія почалася, як вам відомо, в кінці липня 2017 року, коли Путін (президент РФ Володимир Путін – Ред.) в Йошкар-Олі сказав, що не можна примушувати людей вивчати нерідну мову. Потім на початку жовтня до нас несподівано прийшов папір з прокуратури, що у нас була проведена перевірка, проаналізовані наші навчальні плани. Перевірки насправді не проводилося. Через кілька днів відбулися збори директорів шкіл нашого району, такі збори були в всіх районах Казані в присутності прокурорів районів. Їх проводили начальники управління освіти Казані. Я задав питання, як так і чому ми отримали папери про перевірку, хоча їх не було.
На цих зборах нам було наказано почати звільнення вчителів татарської мови. Протягом двох місяців нас зобов’язали звільнити вчителів. Після цього до нас почали приходити прокурори вже з реальними перевірками. Вони стали допитувати дітей, навіщо їм потрібна татарська мова, чому вони вчать її.
. І ви подали протест.
Вид на КазаньФото: picture-alliance/GES-Sportfoto/M. Gilliar
Я подумав, що позиція неправильна. Були очевидні порушення: допити дітей за відсутності батьків, прокурори заходили без дозволу в інтернат, фотографували особисті речі дітей, такі дії за Конституцією дозволені лише з санкції суду. Я подав до суду на прокуратуру.
Вважаю, що такі дії (скорочення уроків татарської – Ред.) не можна робити швидко. В принципі, їх робити можна, навчальні плани іноді змінюються, це нормальне явище. Але такі дії робляться під час довгих літніх канікул. Відбулося вже кілька засідань суду, змінилося кілька суддів, вони не хочуть вирішувати ці питання, перекладають на пізніший час. Справа затягується. Путін просив не змушувати вчити нерідну мову. Але кілька годин в тиждень англійської у нас є, і вони є обов’язковими для вивчення.
Зрештою, були ухвалені навчальні плани і рекомендації, щоб татарську вчили лише добровільно і не більше двох годин на тиждень. Фраза Путіна суперечлива, і в ній не сказано, в які терміни це треба зробити. А у нас дуже швидко нагнітається міжнаціональна напруженість. Я живу тут з народження, тут жили мій тато, мій дідусь. Міжнаціональних конфліктів особливо не було. Напруженість була тільки на початку 1990-х років. І то це вляглося. А зараз знову стали ділити: ти татарин, а ти – росіянин. Ти будеш вибирати татарську, а ти – ні. Я згадав, що коли я був школярем, була смішна, але не дуже хороша ситуація: росіяни грали в футбол, а татари йшли вчити татарську. Але це ще не було жорстко. Це було просто не зовсім правильно. А зараз почалося жорстко.
Ваша позиція – викладання татарської скорочувати, але не поспішаючи?
Робити все повільно, наскільки можливо. До лютого ми збільшили кількість годин російської мови, оскільки у нас їх було менше, ніж повинно було бути відповідно до законодавства. Інша справа, що в цьому не винні вчителі татарської. А прокуратура і Федеральна служба з нагляду в сфері освіти і науки РФ, які повинні стежити за цим.
Рішення влади має багато прихильників. Татарську мову, кажуть вони, примушували вивчати, незалежно від того, хоче учень цього чи ні. Що б ви відповіли цим людям?
Те, що я кажу своїм батькам. У нас в школі немає жодних міжнаціональних скарг і конфліктів. Ми змінили методику викладання татарської. У нас немає домашніх завдань. У нас багато показують фільмів і мультфільмів татарською, діти ходять в музеї, запрошуються татарські співаки і вчені. Я вважаю, що на землі Татарстану – це єдине місце, де є батьківщина татар – якусь кількість годин всі повинні вивчати татарську мову. Інша справа, що можна обговорювати, скільки годин, і може, менше, ніж було. Потрібні інші методики: раніше вчили граматику і букви. Це неправильно: коли поруч багато росіян і татар, треба просто розмовляти, співати пісні, танцювати, слухати гарну татарську музику тощо. Тоді це буде природно, приємно і красиво. Перш за все, поважати один одного. Якщо цю культуру не поважати, то можливі міжнаціональні конфлікти. Це значно гірше суперечок.
Але ж з прагматичної точки зору рішення влади логічне – татарська мова для роботи або для навчання у вищих навчальних закладах не потрібна, так?
Я погоджуюся з цим. Тому коли в п’ятому класі вивчають п’ять годин татарської, то взагалі-то, це багато. Нормально було б три або дві. Людині, яка збирається їхати до Твері або в Москву, татарська мова не особливо потрібна. У нас багато міжнаціональних шлюбів. Ми щороку ходимо в туристичні походи в татарські села. Якийсь мінімальний рівень знання мови потрібен всім, хто живе в цих краях. А чи всім потрібна математика? Філологу або історику – в мінімальному ступені, але потрібна. Є якийсь культурний мінімум. На території Татарстану – це татарська мова.
Але ж дві години дозволяють. Це менше мінімуму, про який ви говорили?
Дві години було б нормально, якби вони були обов’язковими. А вони добровільні. Адже математика у нас не добровільна. І англійська, і географія, і історія теж. В нашій школі ми вирішили питання: у нас дві години за бажанням батьків стали обов’язковими для всіх, хоча формально уроки добровільні. До того ж, у нас багато гуртків татарської, тому ми не зменшили навантаження вчителям татарської. Ще один маленький приклад. У Татарстані татарську мову вивчали більше, а російську – менше, ніж в Росії. Проте, з 88 регіонів Татарстан на третьому місці за рівнем підсумкового іспиту з російської мови. Білінгвізм – це важливо. Коли діти вчили і татарську, і російську, вони при цьому російську знали краще.
“Мовне питання” в школі: як українці навчаються в Польщі, а поляки – в Україні (22.02.2018)
To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video