Літнє сонцестояння: чому у світі його відзначають сьогодні, а українці гуляють на Купала

Цей момент вважається початком астрономічного літа та важливою астрономічною подією, що відбувається в Сонячній системі, адже саме цей день знаменує початок літа в північній півкулі Землі і початок зими в південній.

У день літнього сонцестояння наша планета, обертаючись навколо уявної осі та здійснюючи рух навколо сонця, займає відносно світила таке положення, коли сонячне проміння в північній півкулі прямовисно падає на північний тропік.

За народними спостереженнями, Сонце у цей період “висвітлює дно найглибших колодязів, найглибших озер й вирів”.

Найдовший день року триватиме 17 годин і 33 хвилини, а найкоротша ніч – менш як шість з половиною годин, тобто лише чверть доби.

Звичайного року в північній півкулі літнє сонцестояння відбувається в ніч із 21 на 22 червня, а у високосний рік – з 20 на 21.

Високосного 2020 року сонцестояння за київським часом розпочнеться 21 червня о 00:43.

Пік світового часу триватиме три дні, власне, тому і називають цей період сонцестоянням. Після цього Сонце поступово схилятиметься небосхилом щодень нижче, дні ставатимуть коротшими, а тому у народі цей календарний відрізок називають ще сонцеворотом: “Сонце повертає на зиму, а літо – на спеку”.

Астрономічне явище літнього сонцестояння добре відоме населенню Європи ще з часів неоліту, коли постають перші мегалітичні обсерваторії типу славнозвісного Стоунхенджа.

Автор фото, unian Марієнко Андрій

Схожі споруди – менгіри зі стоячих каменів та викладені камінням кола-кромлехи – відомі й в Україні.

Їхнє основне призначення полягало у точній фіксації літнього й зимового сонцестояння та весняного й осіннього рівнодення, яким наші далекі предки надавали магічного значення впливати на долю кожної людини.

Всі європейські народи урочисто святкують день літнього сонцестояння, а у Фінляндії та Швеції навіть сьогодні це – національне свято державного рівня.

Справляють його в ніч із 23 на 24 червня, оскільки з прийняттям християнства святкування приурочили до дня народження Івана Хрестителя.

Тому у Франції свято називають Днем Сен-Жана, у Данії – Йонсок, день Сан-Джованнні в Італії, Іваньє — в Словенії, день святого Джона або Мідсамердей і Мідсомардаг – “день середини літа” – у Великій Британії та Швеції.

Основні елементи свята – солярні культи, ритуальне розкладання багаття, збирання трав і рослин, купання та обливання водою, віра у розгул цієї ночі нечистої сили, ворожіння та магічні дії, пов’язані з прадавніми уявленнями про надзвичайну силу енергії та могутності Сонця о цій порі.

У загальних рисах обряди й ритуальні дії, вірування й ігри, пов’язані з літнім сонцестоянням, збігаються в усіх європейських народів, що свідчить про давнє походження свята від спільного індоєвропейського кореня.

Автор фото, unian

В Україні схожі святкування кожного року відбуваються 7 липня на Івана Купала. Цього дня православні та греко-католики теж відзначають за церковним календарем народження Предтечі Івана Хрестителя.

За так званим старим стилем ця подія припадає також на 24 червня.

Розходження у датах святкування по суті одного й того ж свята пояснюється тим, що європейці в громадському та церковному житті користуються григоріанським календарем, запровадженим у 1582 році Папою Римським Григорієм XII.

Григоріанський календар нині утверджений у цивілізованому світі як міжнародний стандарт. Натомість в Україні народні свята й нині залишаються прив’язаними до церковного юліанського календаря, остаточно прийнятого ще далекого 63 року до н.е.

Сьогодні між більш точним із астрономічного боку григоріанським і старим юліанським календарями набігло відставання з різницею вже у 14 днів. Саме цим назагал і пояснюються нинішні розходження в датах проведення Іванового дня між європейцями та українцями.

Проте в Україні як Великий День Сонця в ніч на 22 червня святкують рідновірівці, рунвірівці та інші об’єднання місцевих неоязичників. Їхні святкування мало чим відрізняються від звичних для решти українців купальських обрядів, пов’язаних із пошануванням вогню земного й небесного, водної стихії та рослинності.

Цього року день літнього сонцестояння збігається із кільцеподібним сонячним затемнення, яке досягне максимуму 21 червня о 9:40, а також із настанням молодика – нового місяця.

У високосний рік такий рідкісний збіг астрономічних явищ, за народними віруваннями, віщує цілком незвичний і неочікуваний перебіг подій цього важливого дня року.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Літнє сонцестояння 2023 року: скільки годин триває найдовший день в Україні, які традиції існують

Сонцестояння — особливе явище, яким здавна люди насолоджувалися. За рік Земля переживає дві такі події — взимку і влітку. ТСН.ua дізнавалося, коли буде найдовший день і найкоротша ніч в Україні 2023 року і які традиції пов’язані з літнім сонцестоянням існували ще у наших предків.

Коли літнє сонцестояння 2023 року

В народі цей день часто називають найдовшим світловим періодом року, серединою або початком літа. Як би там не було, а літнє сонцестояння завжди відбувається приблизно в одну і ту саму дату, в залежності від зрушень календаря (20 або 21 червня).

2023 року найдовший день і найкоротша ніч року українцям слід очікувати в середу, 21 червня о 17:57 за київським часом. Саме в цей момент центр Сонця буде проходити через найпівнічнішу точку екліптики (точка літнього сонцестояння).

Що відбувається в день літнього сонцестояння

Літнім сонцестоянням називають момент, коли вісь планети Земля максимально нахилена до Сонця.

Говорячи простими словами, літнє сонцестояння припадає на найдовший день та найкоротшу ніч року. В цю дату висота піднімання Сонця на небосхилі вважається найвищою.

За визначенням, саме в цей день у Північній півкулі починається літо. Скільки триває найдовший день в Україні? 21 червня 2023 року сонце зійде о 03.46 ранку та зайде о 20.13 вечора. Тобто найдовший день триватиме 16 годин 27 хвилин.

Що потрібно робити в день літнього сонцестояння

День літнього сонцестояння вважався серед наших предків особливо містичним і таким, який відрізняється від інших сильною енергетикою. Навіть сьогодні езотерики стверджують, що в цю дату краще вставати на заході сонця, коли енергетика перебуває на найвищому рівні. Також у цей період можна загадувати бажання, які обов’язково збудуться.

Щоб привернути прихильність Сонця, варто носити яскраві кольори (помаранчевий, червоний, жовтий). Навіть якщо в вашому гардеробі важко знайти одяг таких відтінків, завжди можна додати до образу золоті прикраси чи інші деталі.

Це день позитивної енергетики, тому лаятися, кричати і підвищувати голос не варто.

Літнє сонцестояння і традиції українців

До введення григоріанського календаря на території сучасної України, наші предки святкували день літнього сонцестояння 7 липня, тобто в день Івана Купала. Здавна людям подобалися гуляння, збирання лікарських трав, стрибки через багаття, співи, танці та пошук таємничої квітки папороті. До речі саме вода мала сакральне значення для українців в день літнього сонцестояння в давнину. Зранку дівчата навіть збирали росу з трави, щоб вмитися нею. Вважалося, що так можна зберегти красу і молодість.

Також обов’язково купалися у відкритих водоймах, а незаміжні дівчата ще й ворожили на судженого: плели вінки і пускали їх за водою.

Наші предки суворо дотримувалися традицій, які споконвіку існували на території сучасної України: прокидалися на сході сонця, вітали зірку, випивали чай з медом. Цього дня було прийнято відмовлятися від їжі тваринного походження.

А ще в день літнього сонцестояння звертали увагу на природні явища, які вказували на погодні умови в майбутньому:

• велика кількість роси вранці — чекайте на великий урожай;
• хмари, дощі та грози — урожай не вдасться;
• на небі багато зірок — восени буде багато грибів.

Вірили, якщо прокинутися в день літнього сонцестояння до світанку, то можна весь рік бути здоровим. Існувала й цікаве повір’я, пов’язане з водою: якщо хлопець випадково облив дівчину — незабаром на них чекає весілля.

Читайте також: