Які частини мови мають відмінкові форми

0 Comments

Які частини мови мають відмінкові форми

Іменники мають сім відмінків:

ВідмінокДопоміжне словоПитанняПриклад
1.Називний (Н.)є— хто? що?;батько, пісня
2.Родовий (Р.)немає— кого? чого? до кого? до чого?;батька, пісні
3.Давальний (Д.)даю— кому? чому?;батькові(), пісні
4.Знахідний (Зн.)шукаю, бачу— кого? що? про кого? про що?;батька, пісню
5.Орудний (Ор.)орудую, милуюся— ким? чим?;батьком, книгою
6.Місцевий (М.)стою, знаходжуся— на (у) кому? на (у) чому?;на батькові(), у пісні
7.Кличний (Кл.)вживається як звертаннябатьку, пісне

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу-а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню-і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком показано нульове закінчення: парт, площ — .

1. Закінчення іменників І відміни

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (стіна)М’яка групаМішана гупа (круча)Тверда група (стіна)М’яка групаМішана гупа
(круча)
Основа НЕ на й
(земля)
Основа на й
(мрія)
Основа НЕ на й
(земля)
Основа на й
(мрія)
Н.
Р. (-ів) (-ей, -ів ) (-ей)
Д.-ам-ям-ям-ам
Зн.Як у називному або родовому відмінку
Ор.-ою-ею-єю-ею-ами-ями-ями-ами
М. (на)Як у давальному відмінку-ах-ях-ях-ах
Кл.-е, -юЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
Р. мн.суддів, гайдамаків, ніздрів, мамівмам), бабівбаб), губівгуб), легенівлегень); свиней, мишей, во́шей, статей.
Ор. мн.сльозамислізьми), свинямисвиньми).

2. Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (стіл)М’яка групаМішана гупа (кущ)Тверда група (стіл)М’яка групаМішана гупа
(кущ)
Основа НЕ на й
(день)
Основа на й
(край)
Основа НЕ на й
(день)
Основа на й
(край)
Н., -о-и, (-і, -а)
Р.-а, -у-я, -ю-я, -ю-а, -у-ів, ()-ів, (-ей)-їв-ів
Д.-ові/-у-еві/-ю-єві/-ю-еві/-у-ам-ям-ям-ам
Зн.Як у називному або родовому відмінкуЯк у називному або родовому відмінку
Ор.-ом, -им-ем-єм-ем-ами, ( -ьми )-ями, ( -ьми )-ями-ами
М. (на)-і/ -ові/ -у-і/ -еві/ -ю-ї/ -єві/ -ю-і/ -еві/ -у-ах-ях-ях-ах
Кл.-е, -у-е, -уЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
Н. мн.комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вусавуси), вівса, хлібахліби з іншим значенням).
Р. мн.чобі́т, цига́н, чоловік (у значенні “осіб”); госте́й, ко́ней.
Ор. мн.гістьмигостями), кіньмиконями), чобітьмичоботами, чоботями).

3. Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (село)М’яка група (поле)Мішана група (днище)Тверда група (село)М’яка група (поле)Мішана група (днище)
Н.-е, -я-а (-і)-а (-і)
Р., (-ей), (-ів), (-ей)
Д.-ам-ям-ам
Зн.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку
Ор.-ом-ем, -ям-ем-ами (-има)-ями (-ьми)-ами, -има
М.-і/ -у-і/ -ю-і/ -у-ах-ях-ах
Кл.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
1. Н. і Кл. мн.очі, плечі.
Р. мн.очей, плечейвіч, пліч); винятки із закінченням –ів, -їв.
Ор. мн.очима, плечима, коліньмиколінами), крильми крилами).
2. Іменники тім’я, вим’я у Р., Д. і М. одн. можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вименіР. одн.тім’я, вим’я; Д. і М. одн.тім’ї, вим’ї).

4. Закінчення іменників III відміни

Від-
мінки
Однина
(тінь, ніч)
Множина
Основа на НЕшиплячий
(тінь)
Основа на шиплячий
(ніч)
Н., (-и)
Р.-і (-и*)-ей (-ів)-ей
Д.-ям-ам
Зн.-і (-ів)
Ор.-ями-ами
М. (на)-ях-ах
Кл.-е (-и)Як у називному відмінку

В и н я т к и: Н. і Кл. однмати. Р. мн. і Зн. мн.матерів.
*Згідно з нормами “Українського правопису” 2019 року в іменниках III відміни на -ть після приголосного, а також словах кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь в родовому відмінку (кого? чого?) допускається варіативність закінчення –і та –и: любові й любови, радості й радости, солі й соли; гідности, крови, належности, осени, смерти, чести, Ру́си́, Білору́си.

5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:

Від-
мінки
ОднинаМножина
З суфіксом -ат-З суфіксом -ен-
(ім’я)
З суфіксом -ат-З суфіксом -ен-
(ім’я)
НЕ після шиплячого
(теля)
після шиплячого
(курча)
НЕ після шиплячого
(теля)
після шиплячого
(курча)
Н.-ята-ата-ена
Р.-яти-ати-ені/ -я-ят-ат-ен
Д.-яті-аті-ені-ятам-атам-енам
Зн.Як у називному відмінкуЯк у називному або родовому відмінку
Ор.-ям-ам-енем/ -ям-ятами-атами-енами (-ями)
М. (на)-яті-аті-ені-ятах-атах-енах (-ях)
Кл.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку

6. Закінчення множинних іменників

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на чотири групи:
1-й тип — подібні до іменників І відміни;
2-й тип — до іменників ІІ відміни чоловічого роду;
3-й тип — до іменників ІІ відміни середнього роду;
4-й тип — до іменників ІІІ відміни.

Від-
мінки
1-й тип
(ножиці)
2-й тип
(сходи)
3-й тип
(вила)
4-й тип
(сани)
Н.-и, -і-и, -і-и, -і
Р.-ів-ей
Д.-ам, -ям-ам, -ям-ам-ам, -ям
Зн.Як у називному або родовому відмінку
Ор.-ами, -ями-ами, -ями-ами-ми/ -има
М.-ах, -ях-ах, -ях-ах-ах, -ях
Кл.Як у називному відмінку

7. Незмінювані іменники

Не відмінюються:
а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім та –я: айва, манія): амплуа, буржуа, кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.);

б) жіночі прізвища на приголосний та : про Зою Гайдай, Ларисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмінюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусенком);

в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: до ВАКу, на ЛАЗі).

Визначте, у якому відмінку вжито перші іменники у словосполученнях.
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення для відмінків: називний – Н., родовий – Р., давальний – Д., знахідний – З., орудний – О., місцевий – М., кличний – К.

Все про частини мови: пояснення та таблиці

Бакалавр за освітою, отримала диплом журналістики за напрямом “Видавнича справа та редагування” у 2018 році.

Статті автора: 69

Все про частини мови: пояснення та таблиці

Які є частини мови?

Іменник, прикметник, дієслово, займенник – слова, що відомі кожному ще зі школи. На перший погляд, морфологія (розділ мовознавства, який вивчає слова як частини мови) здається складною. Безліч визначень, незрозумілі конструкції та різноманітні виключення можуть заплутати навіть досвідченого спеціаліста. Проте, є дієвий спосіб, як вивчити все про частини мови. Читайте більше на BUKI

Що таке частини мови?

Частинами мови називають певні групи слів, які можна умовно об’єднати в різні класи за спільними ознаками. Наприклад, за граматичним чи загальним значенням, синтаксичною роллю тощо. Перш ніж навчитися розрізняти ці класи слів, почнемо з основного. Читайте більше на BUKI

Які частини мови є самостійними?

Іменник як частина мови У реченні іменник використовують тоді, коли необхідно позначити предмет, речовину, природне явище, певну істоту. Він відповідає на питання «хто?» або «що?», і найчастіше виступає головним членом речення – підметом. Читайте більше на BUKI

Які частини мови є службовими?

Сполучники – це службові слова, які використовують для з’єднання однорідних членів речення і декількох частин складного речення. В українській сполучники відіграють важливу роль, оскільки вони збагачують та увиразнюють мову. Читайте більше на BUKI

Які частини мови мають відмінкові форми

Кількісні числівники змінюються за сьома зразками (типами).

Типи
відмінювання
Числівники
I типчислівник один, одне, одна, одні (1);
II типвласне кількісні: два, три, чотири (2, 3, 4), оби, кілька, багато;
збірні: двоє, троє, четверо, п’ятеро, … десятеро. (2 – 20 і 30);
займенники скільки і стільки;
III типвласне кількісні від п’яти (5) до вісімдесяти (80) (крім сорока (40)), кільканадцять, кількадесят
(числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і числівники II типу);
IV типчислівники сорок, дев’яносто, сто (40, 90, 100);
V типчислівники від двохсот (200) до дев’ятисот (900), а також кількасот;
VI типчислівники тисяча, мільйон, мільярд;
VII типдробові числівники: одна сьома, вісім десятих.

Відповідають на такі питання:

1)називний— скільки?
2)родовий— скількох?
3)давальний— скільком?
4)знахідний— скільки? скількох?
5)орудний— скількома?
6)місцевий— (на) скількох?
Від-
мінки
II тип
відмінювання
(два)
III тип
відмінювання
(п’ять)
IV тип
відмінювання
(сорок)
V тип
відмінювання
(двісті)
Н.-а/ -і, -и, -еро, -о-сті, -ста, -сот
Р.-ох-сот
Д.-ом-стам
Зн.Як у називному або родовому відмінкуЯк у називному відмінку
Ор.-ома (-ма)-ма-стами
М.-ох-стах

Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, двадцятий, сотий, тисячний, мільйонний; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м’якої групи (див. Відмінювання прикметників).

У складених кількісних числівників відмінюються : двісті тридцять шість — двохсот тридцяти шести.

У складених порядкових числівників відмінюється лише : двісті тридцять — двісті тридцять

1. Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.

Н.один, однеоднаодні
Р.одногооднієї, одноїодних
Д.одномуоднійодним
Зн.один, одногооднуодні, одних
Ор.однимоднією, одноюодними
М. (на)одному, однімоднійодних

2. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро. ) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.

Н.два, дві/двоє три/троєоби, оби п’ятеро
Р.двохтрьохобохп’ятьох
Д.двом трьом обомп’ятьом
Зн.Як у називному або родовому відмінку
Ор.двоматрьомаобома п’ятьма/п’ятьома
М. (на)двох трьох обох п’ятьох

Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьмабагать).

3. За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) . В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.

Н.шістьсімвісімп’ят
Р.шести семи восьмип’ят
Д.шести семивосьмип’ят
Зн.Як у називному відмінку
Ор.шістьмасьомавісьма п’ят
М. (на)шести семивосьмип’ят

Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.

Допускають, що числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники (тип II). Але ж не кажемо, наприклад, “п’ятьох десятих”, а тільки п’яти десятих; так само не кажемо “сімохсот” чи “сімомстам”, а тільки семисот, семистам. Тому сплутувати відмінювання числівників цих двох типів (власне кількісних і збірних) не слід.

4. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках.

5. За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник . Пишуться вони разом.

Н.три містатристап’ять містп’ятсот
Р.трьох місттрьохсотп’яти містп’ятисот
Д.трьом містамтрьомстамп’яти містамп’ятистам
Зн.Як у називному відмінку
Ор.трьома містамитрьомастамип’ятьма містамип’ятьмастами
М. (у)двох містахдвохстахп’яти містахп’ятистах

6. Числівники VІ типу тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи (див. Поділ іменників на відміни, Поділ іменників на групи, Відмінкові закінчення іменників).

Н.тисячатисячімільйонмільйони
Р.тисячітисячмільйонамільйонів
Д.тисячітисячаммільйонумільйонам
Зн.тисячутисячімільйонмільйони
Ор.тисячеютисячамимільйономмільйонами
М. (у)тисячітисячахмільйонімільйонах

7. У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника).

Н.одна сьоматри сьомі вісім десятих
Р.однієї сьомоїтрьох сьомих восьми десятих
Д.одній сьомійтрьом сьомим восьми десятим
Зн.одну сьомуЯк у називному відмінку
Ор.однією сьомоютрьома сьомими вісьма десятими
М. (на)одній сьомійтрьох сьомихвосьми десятих