Що буде якщо не лікувати аденоїди

0 Comments

Гіпертрофія аденоїдів. Аденоїдит

Гіпертрофія аденоїда – це патологічне збільшення глоткової мигдалини. Вважають, що це виключно дитяче захворювання, але така думка справедлива лише частково. Через особливості організму ускладнення носового дихання внаслідок стійкого збільшення/запалення носоглоткової мигдалини дійсно найчастіше залишаються переживаннями дитячого віку (або не залишаються, якщо проблема не виникала взагалі). Але в деяких випадках цей стан може виявитися у людини набагато пізніше, тому що не у всіх відбувається інволюція (зменшення) аденоїда. І в 20, і в 30, і в 50 років може проявитись характерними симптомами.

Як влаштована глоткова мигдалина

Глоткова мигдалина складається із скупчення лімфоїдної тканини в носоглотці. Разом з однією язичною, двома піднебінними і двома трубними мигдалинами вона утворює єдине лімфоїдне ковткове кільце (також відоме як кільце Пирогова-Вальдейера).

У нормі їх призначення — захищати організм від потрапляння патогенних мікроорганізмів у глибини організму. Але в деяких випадках лімфоїдна тканина розростається дуже сильно, починає часто запалюватися і сприяти розвитку супутньої патології, а саме: частих отитів, риносинуситів.

Що буде, якщо не лікувати

Утруднене носове дихання, стікання слизу по задній стінці глотки, хропіння, епізоди зупинки дихання уві сні — так поводиться гіпертрофія аденоїдів. Жити із цими симптомами можна, але складно, адже одне загострення захворювання тягне за собою інше – і так по колу.

По-перше, через неповноцінне носове дихання порушується сон і розвивається хронічне кисневе голодування. Це спричиняє упадок сил, тривожність, апатичність, порушення уваги та пам’яті, зниження імунітету.

По-друге, сильне розростання мигдалин провокує застійні явища в носоглотці — а це прямий шлях до частих ГРЗ, ринітів, риносинуситів, отитів.

По-третє, утруднення чи відсутність носового дихання впливає на формування прикусу і спричиняє проблеми з артикуляцією, які виникають за рахунок постійно відкритого рота.

Чому збільшується ковткова мигдалина

Причини появи гіпертрофії аденоїдів бувають дуже різні – все залежить від віку людини. Наприклад, імунна система дорослих може «відповісти» розростанням аденоїдної тканини на такі явища:

  • інфекційні та вірусні захворювання верхніх дихальних шляхів (наприклад, гайморит, синусит, алергічний риніт);
  • спадкова схильність до збільшення носоглоткової мигдалини;
  • зниження функцій щитовидної залози та інші патології ендокринної системи;
  • гормональні зміни;
  • ожиріння.

Що стосується дітей, то тут розростання глоткової мигдалини найчастіше відбувається:

  • як результат гострих вірусних інфекцій, з якими поки що не в змозі впоратися не до кінця сформована імунна система (наприклад, бактерії стрепто- та стафілококи, мікоплазми, грибок, гемофільна паличка тощо);
  • як алергічна реакція на мікроорганізми, харчові та побутові алергени;
  • проживання у містах з поганими кліматичними умовами;
  • через захворювання лімфатичної або ендокринної систем;
  • через особливості будови носоглотки.

Отоларинголог Лілія Белоус-Печена

Існують три ступені гіпертрофії глоткової мигдалини

Аденоїди трохи зменшують дихальний просвіт (хоани) і майже не впливають на дихання.

Аденоїди прикривають верхні дві третини дихального просвіту та помітно ускладнюють дихання.

Аденоїди прикривають дихальний просвіт повністю чи майже повністю. Носове дихання при цьому або дуже утруднене, або неможливе взагалі.

Перші ознаки запалення аденоїдів

Симптомами аденоїдиту (гострого назофарингіту) є:

  • часті повторення вірусно-інфекційних захворювань (риніт, синусит, фарингіт, трахеїт);
  • апное (епізодичні зупинки дихання) під час сну;
  • періодичний перехід на дихання ротом;
  • стікання слизу по задній стінці горла;
  • кашель, що довго не проходить;
  • слизові виділення з носа;
  • закладення вух, зниження слуху;
  • гугнявість голосу;
  • часті отити;
  • сильне хропіння.

Як у Медичному домі Odrex діагностують гіпертрофію аденоїдів

Діагностика в Odrex проходить у кілька етапів. Насамперед досвідчений отоларинголог (ЛОР) уважно вислухає скарги пацієнта (батьків/опікунів) та поставить уточнюючі питання: тривалість симптомів, історія, методи лікування тощо. Потім лікар виконує огляд порожнини носа шляхом передньої риноскопії, оглядає носоглоткову мигдалину методом задньої риноскопії, тобто за допомогою спеціального дзеркала, яке дозволяє побачити поверхню лімфатичної тканини, та за необхідності — пальпації (обмацування). Щоб остаточно підтвердити діагноз і встановити рівень збільшення аденоїдних вегетацій, ЛОР виконує ендоскопічний огляд носоглотки. За необхідності проведення диференціальної діагностики з іншими об’ємними утвореннями носоглотки виконується комп’ютерна томографія.

Показання до видалення аденоїдів

Чи обов’язково мені видаляти аденоїди? Чи можна якось обійтися? Це, мабуть, найпоширеніші запитання серед пацієнтів.
Відповідь: ні, якщо лімфоїдна тканина не створює перешкод для нормального носового дихання, то й не варто її чіпати. Але якщо ситуація інакша, виникає супутня патологія, яка не піддається ефективному медикаментозному лікуванню, то вирішувати її необхідно оперативно.

Абсолютні показання до видалення аденоїдів:

  • стійке ускладнення носового дихання;
  • обструктивне апное (зупинка дихання уві сні);
  • деформація лицьового скелета, порушення формування прикусу, пов’язане із ускладненням носового дихання (у дітей);
  • розвиток кондуктивної приглухуватості.

Відносні показання до видалення аденоїдів:

  • часті рецидиви вірусно-інфекційних захворювань (синусит, риніт, фарингіт, трахеїт);
  • неефективність інших методів лікування.

Чи можуть аденоїди у дитини зникнути самостійно?

Так, якщо проблема стосується малюка, то в деяких випадках вона справді може пройти «сама по собі» — через вищезгадані вікові зміни, при яких лімфоїдна тканина піддається інволюції (зворотному розвитку). Справа в тому, що в нормі до періоду статевого дозрівання глоткова мигдалина повинна поступово зменшуватися в обсязі — і до 14-15 років у носоглотці залишається зовсім небагато лімфоїдної тканини. Але чекати на це можна лише в тому випадку, якщо розростання аденоїдної тканини незначне і не шкодить здоров’ю.

Як лікують аденоїдит у Медичному домі Odrex

Первинно лікування запальних процесів глоткової мигдалини у дітей є ​​консервативним. Повне видалення аденоїдів проводиться за наявності абсолютних медичних показань у тому випадку, якщо медикаментозне лікування неефективне. Для цього в Медичному домі Odrex проводять ендоскопічну шейверну або холодноплазмову аденотомію.

Шейверна аденотомія

Повна візуалізація операційного поля під контролем ендоскопу. Аденоїдні вегетації видаляються шейвером (мікродебридером) і одномоментно виводяться з носоглотки за допомогою електровідсмоктування.

Холодноплазмова аденотомія

Лікар висікає аденоїди під дією енергії вузькосфокусованої хмари холодної плазми. Метод холодноплазмової коблації дозволяє одночасно висікати та коагулювати тканини, що робить операцію практично безкровною, малоінвазивною, короткою за часом і щадною для оточуючих тканин. Цей метод дозволяє точно впливати на обрану область, не нагріваючи і не випалюючи навколишні тканини. Все це робить холодноплазмову коблацію одним із найефективніших методів у хірургії лімфоглоткового кільця.

Плюси ендоскопічної шейверної та холодноплазмової аденотомії:

  • загальновизнані одні з найбезпечніших та малотравматичних методів лікування;
  • мінімальна ймовірність рецидиву (повторного розростання аденоїдної тканини);
  • операція проводиться під анестезією, тому пацієнт нічого не відчуває й не хвилюється.

Протипоказання:

  • порушення у роботі серця, нирок, печінки;
  • гострі та хронічні інфекції;
  • захворювання крові.

Як знизити ймовірність запалення аденоїдів

Повністю «застрахувати» себе неможливо, особливо якщо йдеться про аденоїди у дорослих. А от щодо аденоїдів у дітей, знизити ймовірність появи проблеми можна, якщо дотримуватися наступних профілактичних заходів:

  • не запускати риніти, синусити та при появі затяжних симптомів (у тому числі симптомів аденоїдів) вчасно проводити огляди у педіатра та отоларинголога;
  • забезпечувати повноцінне харчування, багате на мінерали та мікроелементи для росту та розвитку;
  • приділяти увагу фізичній активності малюка та щодня гуляти з ним на свіжому повітрі;
  • стежити за дотриманням гігієни носової та ротової порожнин;
  • уникати переохолодження та контактів із хворими людьми;
  • поступово та якісно загартовувати дитину.

Потрібна консультація отоларинголога (ЛОР)?

Записатись на прийом в Odrex або дізнатись ціну операції ви можете через форму на сайті або за телефоном +380 (48) 730-00-30.

Аденоїди: чому вони запалюються і як їх лікувати?

Аденоїди – це невеликі шматочки лімфоїдної тканини у носоглотці (місці сполучення носа з горлом).

Аденоїди є частиною імунної системи, яка допомагає боротися з інфекцією та захищає організм від бактерій і вірусів.

Аденоїди починають рости від народження і є найбільші в розмірі приблизно тоді, коли дитина має від трьох до п’яти років.

У віці від семи до восьми років аденоїди починають зменшуватися – і в підлітковому та дорослому віці стають ледь помітними або зовсім зникають.

Коли треба видаляти аденоїди?

Аденоїди дитини можуть іноді збільшуватися або запалюватися. Це може статися після алергії, бактеріальної або вірусної інфекції.

У більшості випадків збільшені аденоїди викликають дискомфорт у дітей та перешкоджають їхньому повсякденному життю. В таких випадках необхідна консультація дитячого оториноларинголога та призначення відповідного консервативного лікування. Аденоїди, які не піддаються лікуванню, зазвичай вирізають.

Аденоїди доведеться видалити, якщо ваша дитина має:

– Проблеми з диханням. Ваша дитина не може дихати через ніс і їй доводиться постійно робити це через рот, що може спричинити такі проблеми, як тріщини губ і сухість у роті, часті болі в горлі.

– Проблеми зі сном. Ваша дитина неспокійно спить і хропить, сопить уві сні; У важких випадках у деяких дітей може розвиватися апное (неправильне переривчасте дихання під час сну, тимчасові зупинки дихання та надмірна сонливість протягом дня).

– Часті або постійні проблеми з вухами: інфекції середнього вуха (середній отит) або хронічний секреторний отит.

– Рецидивуючий хронічний риносинусит, що супроводжується такими симптомами, як постійний нежить, утруднене дихання носом, болі в ділянці обличчя та гугнявість.

Як проводиться аденотомія?

Аденотомія – операція з видалення аденоїдів.

Операцію виконує лікар-оториноларинголог під загальним знечуленням, триває вона до 30 хвилин. У більшості випадків дитина може покинути стаціонар через кілька годин після операції.

Часто разом з аденотомією проводять тонзилотомію (підрізання частини збільшених піднебінних мигдаликів). В післяопераційному періоді можливі симптоми: біль у горлі чи вухах, закладання носа, гугнявість. Більшість із них проходять протягом одного-двох тижнів і не повинні тривати більше чотирьох тижнів. Зверніться до свого лікаря, якщо ваша дитина все ще відчуває побічні ефекти після цього часу. Терміново потрібно звертатися до лікаря у випадку кровотечі, порушення дихання чи підвищення температури тіла.

Ваша дитина зможе пити рідину та їсти м’яку або рідку їжу (супи або йогурти), які легше проковтнути через 2–3 години після аденотомії.

У Медичному центрі Святої Параскеви доступне сучасне обладнання, індивідуальний підхід до кожного пацієнта, суворе дотримання правил асептики й антисептики та висококваліфікований персонал, що забезпечить успішне проведення операції та комфортний післяопераційний період і одужання маленьких пацієнтів.

Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000

Аденоїдит: чому виникає, що є патологією та як її лікувати?

Зараз чи не найпоширеніша лор-патологія у дітей – це аденоїдит. Що це таке, чому захворювання виникає, який стан вважається патологічним та як його лікувати? Давайте розбиратися разом.

Аденоїдні вегетації (аденоїди) розвиваються приблизно з 3-6-ти місячного віку дитини, а після 12-ти річного віку починають поступово зменшуватись — піддаються зворотньому розвитку, у зв’язку з чим у дорослих вони бувають украй рідко. Аденоїдит — запалення патологічно збільшених аденоїдних вегетацій. Яка ж роль виділена цьому мигдалику? Аденоїдні вегетації тримають «першу лінію захисту» від хвороботворних елементів, фільтруючи повітря, яке вдихається через ніс, і захищаючи тим самим гортань, бронхи, легені. Проте, внаслідок частих інфекційних захворювань, які викликають запальну реакцію лімфоїдної тканини (якою і є аденоїдні вегетації), аденоїди можуть розростатись і перекривати просвіт носоглотки. Ось тоді дитина і починає дихати ротом! Під час сну аденоїдні вегетації дещо збільшуються за рахунок венозного кровонаповнення, внаслідок чого дихати через ніс стає ще важче. Оскільки в збільшених аденоїдних вегетаціях починають накопичуватись мікроби, це провокує збудників респіраторних захворювань. А це в багато разів збільшує ймовірність запальних процесів у глотці, трахеї, бронхах, легенях. Постійне утруднення носового дихання відображається й на функції самого носа — виникають застійні явища, набряк слизової оболонки носоглотки, довготривалий нежить, нерідко виникають синусити, змінюється голос, з’являється гугнявість.

Розростаючись, аденоїдні вегетації нерідко прикривають слухову трубу, внаслідок чого порушується вентиляція середнього вуха, і в дитини може знижуватися слух, можливі часті запалення середнього вуха (гострий середній отит, в деяких випадках гнійний). Також у дитини, яка постійно дихає ротом, неправильно розвивається лицьовий скелет: нижня щелепа «відвисає», що порушує правильний ріст зубного ряду — верхні різці починають виступати вперед. Звісно, всі ці зміни виникають не відразу. Тому зрозуміло: чим раніше буде надана дитині допомога, тим більша ймовірність ці зміни попередити.

5 причин запідозрити збільшені аденоїди у дитини:

  • якщо дитина періодично або постійно НЕ дихає носом, спить або активна з «привідкритим» ротом, під час сну сопить або хропить;
  • якщо у неї часті довготривалі нежиті (можливо з «затіканням» слизу по задній стінці глотки);
  • якщо дитина погано чує та перепитує, коли до неї звертаються;
  • якщо вона часто хворіє на середній гострий або рецидивуючий отити;
  • якщо дитина постійно гугнявить, незрозуміло артикулює.

Дитячий лікар-отоларинголог KinderKlinik Олена Липовська розповіла про методи діагностики аденоїдних вегетацій:

  1. Передня риноскопія — огляд через ніс (проводиться при звичайному огляді в лор-лікаря).
  2. Задня риноскопія — «класичний» метод огляду через рот за допомогою

спеціального дзеркала (носоглоткового). Проблематично у дітей малого віку.

  1. Пальцеве дослідження носоглотки (в сучасній практиці практично не використовується).
  2. Ендоскопічний метод — «золотий стандарт» в діагностиці аденоїдних вегетацій, проводиться як через ніс — «ендоскопічна риноскопія», так і через порожнину рота — «ендоскопічна епіфарингоскопія». У дітей використовується гнучкий ендоскоп (найменш травматичний метод).
  3. Рентгенографія носоглотки (практично не використовується, несе за собою променеве навантаження).
  4. Комп’ютерна томографія — більш інформативний, ніж попередній, проте достатньо дорогий метод, та несе більше променеве навантаження.

Аденоїдит: що є патологією і як її лікувати?

Розрізняють 3 ступені збільшення аденоїдних вегетацій, і тільки 3-тя рахується безпосередньою патологією. Всі способи лікування аденоїдитів поділяються на консервативні (їх багато) і оперативний. На ранніх стадіях захворювання ефективні консервативні методи, і тільки якщо вони не допомагають — постає питання оперативного лікування. Отож, не зволікайте, якщо Ваша дитина погано дихає носом, і звертайтеся до дитячого отоларинголога. Лікарі KinderKlinik, незважаючи на карантин, працюють в штатному режимі. Якщо Вашій дитині потрібна допомога — приходьте до нас на прийом! Для Вашої зручності наші лікарі виїжджають додому. Звертайтеся, і будьте здорові!

Уточнити подробиці і записатися на прийом можна за цілодобовими телефонами: 0800 30 75 75, 096 390 75 75, 044 390 75 75.