Що таке опік та його види

0 Comments

Зміст:

Побутові опіки: які бувають і як з ними боротися

Опік — одна із найпоширеніших травм, з якою можна зіткнутися вдома. Хоча б раз у житті кожен із нас обпалювався паром, гарячою праскою або щипцями для завивки волосся. І хоча такий тип травми може здатися тривіальним, нерідко саме опік стає причиною розвитку інфекцій, рубців, контрактур. Як оцінити ступінь опіку? Як надати першу допомогу і уберегти себе від ускладнень?

Що таке опік і як його розпізнати

Опік — стан, за якого шкіра, а іноді і більш глибокі тканини пошкоджуються, що супроводжується почервонінням, печінням, болісністю.

Класифікуються опіки залежно від глибини пошкодження шкірних покривів. Так, прийнято виділяти такі ступені травм:

  • опіки першого ступеня — поверхневі, зачіпається тільки епідерміс; на шкірі з’являється почервоніння — рана заживає досить швидко. Виникає через контакт із гарячими поверхнями — праска, щипці для завивки, плита і т. д.;
  • опіки другого ступеня — все ще поверхневі, але з частковим пошкодженням дерми — більш глибоких шарів. Виникає виражене хворобливе почервоніння, набряк і пухирі з рідиною. Такі опіки можуть супроводжуватися рубцюванням шкірних покривів;
  • опіки третього ступеня — вражають всю товщу дерми, судини, а також підшкірну клітковину і нервові закінчення. Такі опіки заживають довго (кілька місяців), іноді вимагають хірургічного лікування;
  • опіки четвертого ступеня — пошкоджуються глибокі шари шкіри, м’язи і кістки; відбувається повний некроз тканин. Як правило, такі пошкодження викликані тривалим впливом електрики або відкритого вогню.

Якщо площа опіку розміром із долоню — викликайте швидку допомогу!

Опіки від плойки, пари, духовки або випрямляча: як собі допомогти у разі термічних опіків

Здавалося б, термічний опік виникає тільки у разі контакту з температурою 100 градусів і вище. Однак виявляється, що температури в діапазоні 45-50 градусів вже досить, щоб викликати легке ушкодження тканин. А за температури вище 70 градусів спостерігається коагуляція (згортання) білкових структур і розвиток гострої запальної реакції. Тому важливо вміти дати собі раду швидко і правильно навіть за найлегших опіків. Отже, як діяти, якщо ви обпеклися:

Охолодити шкіру

Якщо опік поверхневий (перший ступінь) і не дуже великий, досить охолодити обпечену ділянку. Зніміть всі прикраси або одяг, підставте травмовану зону шкіри під прохолодну проточну воду не нижче 15 градусів. Охолоджувати травмовану ділянку тіла треба не менше 5 хвилин.

Накласти пов’язку

Після охолодження накладіть стерильну пов’язку, додатково на опік можна нанести протибактеріальну мазь, наприклад, на основі метилурацилу або левомеколю.

Провести другий етап охолодження

Після того як шкіра охолола і на опік була накладена стерильна пов’язка, слід повторно провести охолодження. Для цього з холодильника можна взяти будь-який прохолодний предмет — пляшку з водою, пачку масла і т.п. Через 10-15 хвилин температуру можна знижувати — для охолодження підійдуть заморожені продукти або лід. Але! Пам’ятайте, в жодному разі не можна прикладати заморожені продукти на відкритий опік. Це може викликати обмороження і додаткове пошкодження шкірних покривів.

Жодного жиру і сметани! Абсолютним протипоказанням у разі опіків є нанесення на рану жиру і молочних продуктів. Вони сприяють появі плівки, що гальмує процес загоєння.

Використовувати мазі глюкокортикостероїдів

У разі більшості поверхневих термічних опіків розвивається помірне запалення шкіри, яке швидко минає у разі застосування місцевих глюкокортикоїдних мазей, наприклад, в складі яких є метилпреднизолону ацепонат.

Спостерігати за розвитком опікових міхурів

Часто на місці опіку можуть виникати дрібні бульбашки, всередині яких буде перебувати рідина. В жодному разі такі бульбашки не можна самостійно проколювати, оскільки ризик розвитку бактеріальної інфекції становить майже 100%.

Сучасні методи лікування опіків — гідрогелеві пов’язки

Гідрогелеві пов’язки є стерильним раневим покриттям — різновидом перев’язувального матеріалу. Візуально мають вигляд як прозорий гелевий вкладиш товщиною близько 3,5 мм. Гідрогелеві пов’язки на 90% складаються з очищеної води, решта — суміш із натуральних і синтетичних полімерів, що надає гелеподібну консистенцію.

Багато фахівців у сфері хірургії відзначають чимало корисних властивостей таких пов’язок:

зменшують зневоднення рани, що гальмує або припиняє відмирання тканин;

знижують біль, особливо у разі опікових ран і набряків, наприклад, після операції;

мають напівпрозорий вигляд, що дозволяє спостерігати за станом рани, не знімаючи пов’язки;

є ефективною перешкодою для потрапляння бактерій і мікрочастинок ззовні в рану;

запобігають порушенню фізіологічних процесів шкіри і утворення пухирів;

прискорюють процес регенерації епідермісу, таким чином, загоєння відбувається швидше.

На думку лікарів, пов’язка з гідрогелю буде хорошим вибором у разі сонячних опіків, подряпин та синців, які проявляються болем і почервонінням, але водночас немає явних пошкоджень шкіри. Такі рани слід якомога швидше закрити гідрогелевою пов’язкою, що дозволить швидко зняти біль і охолодити місце опіку.

Біль у разі опіків

Поверхневі опіки шкіри майже в 100% випадках викликають сильний біль, тому як додаткове лікування можна використовувати знеболювальні та протизапальні препарати. Однак не забувайте використовувати такі ліки суворо відповідно до інструкцій лікаря і ніколи не перевищуйте рекомендовану добову дозу.

Як довго заживає термічний опік

Якщо поверхнева опікова рана належним чином оброблена і процес регенерації перебігає без ускладнень, загоєння зазвичай займає від 10 до 14 днів. Як правило, поверхневі опіки заживають без ускладнень і, що важливо, не залишають рубців.

Як уникнути ускладнень після опіків

Одне з найбільш частих ускладнень термічних опіків — вторинна ранова інфекція. Пам’ятайте, що обпалена шкіра не виконує свою захисну функцію і є відкритими воротами для різних типів інфекцій. Ретельна гігієна і дезінфекція рани допомагають уникнути інфікування, що значно покращує процес загоєння і знижує ризик утворення рубців.

Що покласти в аптечку у разі опіків

Кожна домашня аптечка повинна містити предмети, необхідні для лікування опіків, а саме стерильні пов’язки, дезінфікувальну рідину, пов’язки з гідрогелю, антибактеріальні мазі і засоби на основі пантенолу.

Важливо! Якщо ви розумієте, що отримали термічний опік другого ступеня і більший — накладіть стерильну пов’язку і якомога швидше зверніться по медичну допомогу.

Читайте також: Збираємо домашню аптечку: знеболювальні засоби для дітей та дорослих

Що робити при опіках в домашніх умовах?

Сайт не дає ніяких заяв або гарантій, прямих або непрямих, відносно повноти, точності, достовірності або відповідності вмісту даного блогу для будь-якої конкретної мети. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем про будь-яких медичних й пов’язаних зі здоров’ям діагнозах і методах лікування. Інформація на цьому блозі не повинна розглядатися як заміна консультації з лікарем.

Зміст: ➦ Види опіків ➦ Ступені термічних опіків та симптоми ➦ Перша допомога при опіку ➦ Лікування та загоєння опіків ➦ Що робити не можна? ➦ Коли варто звернутися до лікаря? Щорічно в Україні з опіковими травмами госпіталізують до кількох тисяч людей. Найчастіше опіки відбуваються випадково при контакті з чимось гарячим, хоча можуть бути викликані й іншими речовинами та елементами. Від правильного надання медичної допомоги в перші години після опіку залежить успіх лікування, а часом життя постраждалого. Отже, які види опіків існують? Як розпізнати серйозний стан? Якими мають бути перші дії, а що робити не можна? Про це наша стаття.

Види опіків

Шкіра – найбільший орган у нашому тілі. Вона складається з кількох шарів: зовнішнього (епідерміс), середнього (дерми) та глибокого (гіподерми) та допомагає захистити організм від зовнішніх патогенів. Всі ці шари шкіри можуть страждати від різних агресивних дій, включаючи опіки.

Хімічні опіки

Хімічні опіки виникають внаслідок реакції тканин на контакт з такими речовинами, як розчинники, засоби для чищення, бензин, нафта, вплив хлорного вапна, кислоти (соляної, азотної, сірчаної), соди, аміаку та інше. Кількість пошкоджених тканин залежить від застосовуваної хімічної речовини та часу дії. Ці опіки менш поширені, ніж термічні, але бувають дуже небезпечними. Це пов’язано з тим, що хімічна речовина може продовжувати спалювати тканини після аварії, якщо продукт проникне у шкіру.

Термічні опіки

Найпоширеніший вид. Близько 94% опіків мають термічне походження різного ступеня серйозності. Більшість із них є побутовими травмами: – вогнем: від полум’я свічки або вугілля каміна – сильним жаром: від плити або духовки – гарячим предметом: від праски, каструлі, плойки для волосся – киплячою рідиною або від пари. Кухня – найбільш поширене місце отримання опіку такого типу.

Електричні опіки

Рідкісний і завжди серйозний вид опіків. Виникає при ураженні електричним струмом через несправну електричну розетку, провід, електроприлад, втручання у мережі високої напруги, а також внаслідок удару блискавки. Електричні опіки можуть викликати пошкодження не тільки шкіри, але й інших органів: серця, м’язів, нервової системи.

Сонячні опіки

Викликані впливом УФ-променів на відкриті ділянки шкіри під час тривалого перебування під палаючими променями. Під час променевої терапії шкіра також може бути обпалена іонізуючим випромінюванням.

Холодовий опік

Є варіантом термічного опіку, але при контакті з дуже низькою температурою. Наприклад, це може бути замерзла металева поверхня, бетон, кріогенні рідини (рідкий азот).

Ступені термічних опіків та симптоми

Всі опіки заведено розділяти на ступені ураження, що визначають серйозність стану.

Опік І ступеня

Епідермальний опік, що торкається верхнього шару епідермісу. До нього належить, наприклад, сильний сонячний опік. Характеризується болем, почервонінням та набряклістю ураженої ділянки. Шкіра зневоднена (суха), червона та болюча, але везикула (пухир) не з’являється. Самостійне загоєння, як правило, завершується протягом 5-12 днів без утворення рубців та ускладнень.

Опіки II ступеня

Дермальний поверхневий опік, при якому відбувається пошкодження сосочкового шару дерми. Крім характерних симптомів першого ступеня, утворюються пухирі – бульбашки, що лопаються, з виділенням прозорої рідини та формування струпів світло-жовтого, світло-коричневого або сірого кольору в залежності від етіологічного фактора та характеру некрозу. При неправильному лікуванні або великих ураженнях шкіри такі травми можуть давати ускладнення та перетворюватися на опіки третього ступеня.

Опіки ІІІ ступеня

Це дермальний глибокий опік, який поширюється до підшкірної клітковини. Характеризується відшаруванням епідермісу на великій площі, пухирями, мармуровим або багряним кольором оголеної дерми. Уражена ділянка набрякла, нечутлива, тому що уражається глибокий шар дерми разом з нервовими закінченнями. Порушується кровообіг травмованої ділянки.

Опік IV ступеня

Субфасціальний опік, що охоплює всі шари шкіри: епідерміс, дерму та гіподерму, а також підшкірні тканини (нерви, кровоносні судини). Можливе поширення на м’язи та кістки. Оголюються органи й глибокі тканини. У цьому випадку відбувається обвуглювання, втрата чутливості, випадання волосся. У місці опіку на шкірі є запала рана білого, яскраво-червоного або чорного кольору. Навколишні тканини набряклі та болючі, але без пухирів. Болі може не бути, якщо нерви пошкоджені. Є ризик субфасциального набряку, що прогресує, тромбозу судин, можливих пошкоджень внутрішніх органів (при високовольтних електричних опіках), що є небезпечним для життя.

Оцінка ступеня тяжкості за площею ураження

Вигляд опіку не є єдиним фактором, що визначає його тяжкість. Головний показник – відсоток обпаленої поверхні тіла. Для її оцінки використовують два методи: Перший. Тіло ділиться на кілька зон, кожна з яких є відсотком від загальної поверхні. Підраховано, що у дорослих передня та задня поверхні тулуба становлять по 18% тіла. Кожна нижня кінцівка – по 18%, а верхня – по 9%. Голова та шия – це 9 %, а зовнішні статеві органи (чоловічі чи жіночі) – 1 % від усієї поверхні тіла. У дітей цей метод необхідно адаптувати, оскільки їхня поверхня голови стосовно тіла більша, ніж у дорослих. Оцінка площі поверхні тіла залежить від віку дитини. Наприклад, вважається, що у віці від 1 до 4 років вона становить 19% від загальної площі поверхні тіла, у віці від 5 до 9 років – 15%, а від 10 до 14 років – 13%. Другий. Орієнтуються на долоні (включно з пальцями). За оцінками, у дорослих та дітей вона становить 1% від загальної поверхні тіла. Щоб розрахувати площу обпаленої шкіри, потрібно подумки уявити, скільки долонь укладається на ураженої області. Підрахувавши, можна приблизно оцінити, чи є опік легким, середнім чи важким.

Легкі опіки Середні опіки Важкі опіки
Опіки першого ступеня, що покривають менш як 50% тіла.Опіки першого ступеня, що покривають від 50% до 75% тіла.Опіки першого ступеня, що покривають понад 75% тіла.
Опіки другого ступеня покривають менш як 15% тілаОпіки другого ступеня, що покривають від 15% до 30% тіла.Опіки другого ступеня, що покривають понад 30% тіла.
Опіки третього або четвертого ступеня, що покривають менш як 2% тілаОпіки третього або четвертого ступеня, що покривають від 2% до 10% тіла.Опіки третього або четвертого ступеня, що покривають понад 10% тіла.

Для оцінки тяжкості опіку враховуються також інші критерії: ► вік обпаленого: опік важчий у літньої людини або маленької дитини; ► можлива наявність хронічного захворювання: діабет, хвороби нирок, серцева або дихальна недостатність; ► проблеми з імунною системою: наприклад, через ВІЛ, СНІД чи хімієтерапію раку.

Перша допомога при опіку

Незалежно від стадії, опіки можуть бути великими та порушувати життєво важливі функції (особливо у маленьких дітей). Надання невідкладної допомоги є важливим заходом, від якого залежить подальший стан хворого, можливість швидко відновитися або, навпаки, поява ускладнень та погіршення самопочуття. Як і за будь-якого нещасного випадку, перші секунди необхідно відвести на контроль дихальних, гемодинамічних (опік викликає сильне зневоднення) і навіть неврологічних функцій.

Перша допомога при хімічному опіку

  1. По можливості, з’ясуйте, яка хімічна речовина викликала опік, та повідомте про це працівників невідкладної допомоги.
  2. При наданні допомоги комусь надягніть відповідний захисний одяг та рукавички.
  3. Зніміть з людини забруднений одяг.
  4. Якщо хімічна речовина засохла, струсіть її зі шкіри.
  5. Використовуйте проточну воду, щоб видалити будь-які сліди хімічної речовини з місця опіку.

Перша допомога при термічному опіку

Перша допомога за термічного опіку залежить від ступеня ураження. Якщо площа обпаленої ділянки становить менш як 10% (наприклад, опік пальця), загрози життю немає, можна впоратися із ситуацією вдома. Найперше – добре охолодити свіжий опік під прохолодною проточною водою, а потім, при необхідності, накласти стерильну пов’язку.

Якщо вплив вогнем, парою чи гарячою водою був масштабним, потрібно викликати службу екстреної допомоги, а в очікуванні приїзду лікарів виконати наступні дії:

  1. Якнайскоріше прибрати людину із зони вогню, залити полум’я водою або загасити вовняною ковдрою (синтетичні волокна легко спалахують). Якщо спалахнув одяг, постраждалий повинен не бігти, а кататися по землі. Вогонь живиться киснем: кожен різкий рух підживлює полум’я.
  2. Зняти одяг або прикраси поруч з обпаленою ділянкою шкіри, включаючи дитячі підгузки. При цьому не намагайтеся видалити будь-що, що прилипло до обпаленої шкіри, оскільки це може призвести до ще більшого пошкодження. У разі великого опіку не знімайте одяг, щоб не пошкодити шкіру.
  3. Охолодити уражене місце, застосовуючи правило трьох «20»: помістіть уражену ділянку під прохолодну воду температурою близько 20 градусів, на 20 хвилин на відстані 20 см від крана. Можна також використовувати компрес із вологої серветки, змоченої у холодній воді. Прохолодна вода підтримає шкіру у зволоженому стані, зменшить біль і глибину опіку, обмежить розповсюдження сильного тепла навколо місця ураження. При опіку рук добре допомагає чистий пластиковий пакет.
  4. По можливості підняти уражену ділянку для зменшення набряклості.

Щоб опік не болів використовувайте парацетамол або ібупрофен. Слід мати на увазі, що охолодження рани небезпечне переохолодженням, особливо у дітей, тому щойно опік трохи вщухне, людину необхідно зігріти, накривши ковдрою або одягом, уникаючи пошкодженої ділянки.

Перша допомога при електричному опіку

Попри несерйозний зовнішній вигляд, електричні опіки можуть бути дуже руйнівними. Людині, яка отримала таку травму, необхідна термінова допомога в стаціонарі.

Що можна зробити при отриманні опіку, наприклад, від побутової електромережі:

  1. Вимкнути подачу електроживлення.
  2. Видалити постраждалого від джерела електрики за допомогою непровідного матеріалу, використовуючи для цього, наприклад, дерев’яну палицю або дерев’яний стілець.
  3. Викликати бригаду швидкої допомоги.

Не наближайтесь до людини, яка підключена до джерела високої напруги (1000 вольтів і вище).

Перша допомога при сонячному опіку

При перших ознаках сонячного опіку (гаряча, червона та хвороблива шкіра) потрібно виконати наступне:

  • Швидко перейти в тінь або в закрите приміщення.
  • Прийняти прохолодну ванну або душ протягом 10 хвилин, або обгорнути тіло мокрим простирадлом, щоб охолодити обпалену ділянку шкіри.
  • Нанести лосьйон після засмаги на уражену ділянку, щоб не пекло. Такі засоби зволожують, охолоджують та заспокоюють запалену шкіру. Не використовуйте жирні або олійні продукти.
  • При сильному болю можна прийняти парацетамол, ібупрофен або анальгін.
  • Не допускайте зневоднення, пийте багато води.

При сонячному опіку можливий тепловий удар. Для його попередження потрібно перемістити людину в прохолодне місце, напоїти водою та розстебнути одяг. Симптоми теплового удару включають запаморочення, прискорений пульс або блювання, підвищення температури тіла до 37-40 ° C і вище.

Лікування та загоєння опіків

Опіки III та IV ступеня потрібно лікувати тільки в спеціальних опікових або комбустіологічних відділеннях, але невеликі за площею опіки І та ІІ ступеня цілком піддаються домашній терапії.

Перелік засобів для лікування побутового опіку:

✦ гіпотермічний пакет для безпечного охолодження опікової поверхні

✦ стерильні бинти для накладання на рану

✦ медичний лейкопластир для фіксації марлевої пов’язки

✦ гемостатичні серветки для зупинки невеликої кровотечі

✦ антисептичні засоби для захисту рани від патогенних мікробів

✦ протиопікові аерозолі та мазі. Їх можна почати застосовувати через 1-2 години після охолодження місця опіку.

Як знеболити опік

Опіки першого і другого ступеня можуть бути болючими. Для зниження болю та запалення лікарі рекомендують приймати ібупрофен – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що є безпечним та ефективним засобом з болезаспокійливим ефектом.

Як знизити ризик виникнення інфекції

Після охолодження опіку під прохолодною водопровідною водою необхідно ретельно, але обережно очистити рану за допомогою м’якого антибактеріального мила, щоб уникнути інфікування рани. Якщо відкриваються бульбашки, може знадобитися використання антибактеріальної мазі або крему, які запобігають зараженню рани та допоможуть їй швидше загоїтися. Можна також використовувати такі антисептики, як хлоргексидин, бетадин або аргосульфан.

При невеликому опіку, почервонінні, якщо пухирі не розкрилися, і немає ризику попадання бруду та пилу на уражену ділянку, закривати рану не обов’язково. В іншому випадку потрібно прикрити рану марлевою пов’язкою, що забезпечує захист від інфекції. Важливо вільно накладати пов’язку та уникати накладання пластирів безпосередньо на рану. Побутова поліетиленова плівка також є потенційним домашнім засобом для лікування опіків, нею можна прикрити пошкоджене місце.

Для уповільнення або повного припинення зростання бактеріальної флори в ділянці опікової рани лікар може призначити:

✓ інгібітори синтезу та обміну нуклеїнових кислот (фурацилін, фурагін, нітазол).

✓ катіонні антисептики, іонофори, нітрат срібла, поліміксини.

✓ антибіотики, що пригнічують синтез білка (левоміцетин, еритроміцин).

Дані препарати наносяться безпосередньо на рану або пов’язку, що накладається на уражену ділянку.

Як прискорити загоєння опіку

Для регенерації шкірних покривів після опіку може знадобитися чимало часу. Правильний догляд за опіковою раною є головною умовою для її якнайшвидшого загоєння.

Креми та мазі

Необхідно забезпечити зволоження та розгладжування пошкодженої ділянки шкіри, а також її захист від інфікування. У лікуванні опікових ран у домашніх умовах добре показали себе лікарські засоби із серії Пантенол, препарати Бепантен, мазь із сульфадіазином срібла, мазь Левомеколь, крем Спасатель. Для обробки вологих опіків можна використовувати антисептики Бетадин і Аргосульфан.

Пантенол спрей має у складі рідкий віск, що перешкоджає втрати вологи шкірою, а також легку мінеральну олію, що підвищує еластичність шкіри. Він зручний у нанесенні, сприяє не тільки загоєнню, а й усуненню неприємного відчуття стягнутості шкіри, відновленню її здорового та доглянутого вигляду.

Прискорити загоєння, зняти біль та захистити від інфікування рани допоможуть гідрогелеві та гідроколоїдні серветки з багатокомпонентним складом.

Серед популярних народних засобів – алое віра. Попередньо очистивши та знявши верхній шар з листа, його потрібно прикладати до обпаленої ділянки шкіри 2-3 рази на день, закріплюючи бинтом.

Алое віра має потужні антибактеріальні, регенерувальні та протизапальні властивості, стимулює кровообіг. Її гелева форма є актуальним засобом для лікування опіків та прискорення загоєння ран, тому часто входить до складу протисонцевих кремів та зволожувальних засобів.

Іншим ефективним народним засобом для лікування опіків є мед. Обзор Trusted Source від 2018 року показав, що цей продукт бджільництва може принести клінічну користь при нанесенні на опікові рани. Накладення пов’язки з медом сприяє стерилізації ураженої області, запобігає зараженню, заспокоює обпалену шкіру та полегшує біль.

Щоб зменшити біль, запобігти ускладненню та прискорити загоєння опіку потрібно обмежити перебування на сонці, носити вільний одяг, що закриває рану від пекучих променів.

Що робити не можна?

Неправильні дії після травмування, а також використання для лікування опіків засобів з непідтвердженим або сумнівним ефектом може погіршити загоєння рани та призвести до ускладнень.

Ось список того, що здатне нашкодити при опіку:

Льод. Не можна використовувати лід і крижану воду для охолодження місця ураження, оскільки це загрожує іншим термічним опіком – холодовим. Крім того, лід загальмовує кровообіг, що впливає на швидкість відновлення тканин.

Олія, жир. Багато хто радить відразу ж помазати опік жиром, вершковим маслом, або олією обліпихи. Однак така процедура лише погіршить стан. Жир утворює на поверхні рани плівку, затримує тепло та не дає шкірі охолонути. Ніякі наукові дані не підтверджують, що жир і олія допомагають для лікування опіків.

Яєчні білки. Обмежені дослідження показали, що розчини місцевого застосування, що містять яєчні білки, можуть допомогти загоєнню опікових ран. Однак це не означає, що людям слід їх використовувати. в домашніх умовах. Цілком ймовірно, що яйце поширить більше бактерій у рані та збільшить ризик зараження.

Йод, марганцівка, зеленка, спиртові розчини. Всупереч антисептичній дії, ці речовини використовувати не можна, тому що вони посилюють болючі відчуття та сприяють пересушуванню вже й так постраждалої шкіри. Особливо небезпечно лікувати спиртовими розчинами опіки, що отримані гарячими хімічними розчинами (наприклад, при виварюванні білизни). У цьому випадку площа ураження стане ще більшою.

Сметана, кефір. Дехто вважає, що ці кисломолочні продукти рятують від сонячних опіків. Однак це не так. Вони дійсно можуть принести деяке полегшення при нанесенні на шкіру, але виключно через низьку температуру. Відновленню шкірного покриву вони не допомагають, щобільше – шкодять, тому що створюють той самий “парниковий” ефект від жиру, що перешкоджає охолодженню обпаленої поверхні.

Проколювати папули з рідиною. Цього робити категорично не можна, оскільки можна занести інфекцію та погіршити стан опікової рани. Якщо пухирі заважають, потрібно звернутися до медичного закладу, де в умовах стерильності будуть проведені всі необхідні маніпуляції.

Зубна паста. Є міф, що нанесення зубної пасти на опік допоможе прискорити загоєння. Лікарі виступають проти, оскільки це може призвести до інфікування рани.

Моча. Послідовники уринотерапії широко пропагують використання сечі відразу після опіку. Однак сеча може містити хвороботворні бактерії, які здатні інфікувати рану. Крім того, урина за хімічним складом є кислотою, тому буде роз’їдати рану й посилить біль.

Віддирати тканину. Знімати обручки з рук і прибирати тканину в місці опіку можна лише, якщо вони легко відстають від тіла. При сильному опіку, якщо одяг прилип, віддирати його не можна, щоб не викликати больовий шок у постраждалого. Необхідно обрізати частини тканини, які не прилипли до рани.

Чіпати рану. Щоб не занести інфекцію не можна торкатися опікової рани руками. Крім того, лікарі наполегливо рекомендують не використовувати при лікуванні вату, оскільки вона залишає дрібні волокна, здатні з часом спровокувати загноювання.

Коли варто звернутися до лікаря?

Зверніться до відділення невідкладної допомоги, якщо:

  • поверхня опіку більше, ніж розмір руки потерпілого
  • глибокі ураження будь-якого розміру, що викликають білизну або обвуглювання шкіри
  • є опіки на обличчі, шиї, руках, ногах, будь-яких суглобах або статевих органах
  • помітні також будь-які інші травми, що вимагають лікування
  • спостерігаються симптоми шоку: холодна, липка шкіра, пітливість, прискорене поверхневе дихання, слабкість або запаморочення.

Слід також терміново звернутися до лікарні при хімічному або електричному опіку, а також якщо людина, яка отримала опік:

✓ молодше 10 років

✓ має хворобу серця, легень, печінки, діабет або ослаблений імунітет

✓ вдихнула дим або небезпечні випаровування.

Крім того, такі симптоми, як кашель, біль у горлі, утруднене дихання, обпалене волосся в носі та опіки на обличчі можуть бути відстрочені у часі та становити небезпеку в майбутньому, тому на них також варто звернути увагу.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте чи напишіть відгук.