Допомога на розведення худоби

0 Comments

В Україні ініціюють надавати дотації на розвиток козівництва

Бізнес Мережа Сільських Жінок України виступає з ініціативою підтримки сільгоспвиробників, що тримають кіз, і для цього готує офіційне звернення до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Повідомляє Kurkul.com.

Як зазначається, розведення дрібної рогатої худоби стало трендом довоєнних часів. Аграрії і зараз все частіше звертають увагу на козівництво, тому що тримати кіз простіше, ніж корів, а розпочати бізнес коштує менше.

«Зараз у козівництві задіяна велика кількість сільгоспвиробників, і вони також потребують допомоги, щоб триматися на плаву», — повідомили в асоціації.

Як розповіла Катерина Тарасенко, засновниця кооперативу Карпатські газди, проблема козівництва полягає в:

  • по-перше, багато людей не довіряють державі, побоюються офіційно реєструвати свій бізнес і худобу, а значить не зможуть претендувати на держдопомогу;
  • по-друге, оформити державну допомогу складніше, ніж грантову заявку.

«Можливо, було б краще надавати допомогу на будівництво, наприклад, доїльних комплексів чи складів. Це б мотивувало козівників та козівниць об’єднуватися в кооперативи, а разом легше і просувати свою продукцію, в тому числі й на експорт, який дуже важливий, оскільки платоспроможність українців знижується кожного дня війни», — пояснила Катерина Тарасенко.

Софія Буртрак, заступниця голови громадської спілки «Бізнес мережа сільських жінок» наголосила, що кооперація може виконувати дуже різні функції.

«Кооперація може охоплювати різні цикли бізнес-процесу, зокрема, це може бути і промоція. Спільне користування технікою — це також питання кооперації, просто треба визначити, яка техніка можлива для спільного користування, а яка мусить бути індивідуальною. Кооперація може бути різноманітною та навіть віддаленою», — додала заступниця голови спілки.

Водночас Олександра Гармаш, менеджерка проєкту SEE зазначила, що державна підтримка козівництву потрібна. Але є декілька але.

«Порядок оформлення допомоги повинен бути простим і зручним, влада на місцях – розумітися на процесах і допомагати тим, хто подається, розмір допомоги — перевищувати 1 000 грн. Допомога на голову — більш оптимальний варіант, ніж вкладання грошей в будівництво. Бо, якщо виникає великий ризик для життя, стадо можна перевезти, перегнати», — пояснила Олександра Гармаш.

Так, наразі БМСЖ готує пропозиції про внесення змін до Постанови КМУ від 16.08.2022 №918.

ПРОДУКТИВНІСТЬ АУТБРЕДНОЇ ТА ІНБРЕДНОЇ ХУДОБИ БІЛОГОЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОРОДИ

Серед методів чистопородного розведення сільськогосподарських тварин особливу зацікавленість у дослідників викликає інбридинг, без якого не можливо обійтися не лише при виведенні порід сільськогосподарських тварин, але й при збереженні біологічного різноманіття та унікальних якостей місцевих порід. І хоча проблема інбридингу має давню історію вивчення, вона достатньо складна й багатогранна навіть зараз, за сучасного розвитку генетики та селекції з урахуванням чого потребує подальших напрацювань, пошуку способів управляння стадом та породою, особливо за умови, коли порода нечисельна й розводять закритою популяцією. Дослідження проводили на аутбредних та інбредних телицях і коровах білоголової української породи в ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області, які були розподілені на 5 піддослідних груп залежно від ступеня спорідненості та коефіцієнту інбридингу. Вивчали живу масу телиць в процесі вирощування, відтворну здатність та надій корів-первісток за матеріалами бази даних системи управління молочним скотарством СУМС «Інтесел-Орсек». Встановлено, що аутбредні та інбредні телиці білоголової української породи в процесі вирощування від народження до 18-місячного віку різнилися між собою за живою масою, але різниця між групами була статистично недостовірною. В різні періоди росту перевагу мали як аутбредні, так і інбредні тварини, засвідчуючи можливість використання в стаді нарівні з неспорідненим розведенням спорідненого. Загалом за період росту від народження до 18-місячного віку аутбредні телиці за живою масою переважали тварин групи віддаленого і тісного інбридингу на 6,0 кг і 2,0 кг, але поступалися представницям помірного та близького ступенів інбридингу на 3,0 і 13,0 кг, відповідно. Доцільність отримання та використання інбредних тварин білоголової української породи підтверджують і результати вивчення відтворної здатності корів, згідно яких інбредних корів осіменяли раніше за аутбредних на 0,5–0,9 місяців. Водночас аутбредні крови за першу лактацію продукували на 41–292 кг молока більше, ніж інбредні віддаленого, помірного та близького ступенів інбридингу, але на 150 кг менше за групу корів тісного ступеня інбридингу без статистично достовірної різниці між групами. З урахуванням чого зроблений узагальнюючий висновок про можливість спорідненого розведення худоби білоголової української породи.