Як утворюється водойма

0 Comments

Водойма – це що таке? Як він утворюється? Види водойм

Дуже часто у всьому світі можна зустріти численні різні скупчення води. Як правило, вони утворюються в западинах поверхні землі. Тому виникають питання: «Водойми – це що таке? Яка причина їх виникнення? »Для того щоб відповісти на них, необхідно познайомитися з такою наукою, як гідрологія. Вона вивчає всі можливі взаємодії води з навколишнім середовищем, а також явища, що відбуваються в ній. Деякі результати, отримані гідрологами, використовуються при судноплавстві і веденні бойових дій на водних потоках.

Водойма – це місце, в якому накопичується рідина з мінімальними або повністю відсутніми стоками. Найчастіше цим місцем виступають штучні і природні западини. Якщо брати до уваги широкий зміст слова, то водоймами називають також моря і океани.

Види водойм

Водойми діляться на кілька видів по різних факторів. За своїм часу існування їх поділяють на постійні і тимчасові. Останні виникають лише в певний сезонний проміжок на деякий термін. Наприклад, калюжі і стариці, які з’являються в результаті весняного розливу великих річок. За способом формування водойми бувають штучними і природними. До штучних відносять басейни, ставки, водосховища, загати.

Водойма – це води, що відрізняються один від одного своїм хімічним складом, вмістом мікроелементів та інших біологічних речовин. Також одним з важливих показників є скупчення солей. Саме за цим фактором визначають види водойм. Вони діляться на прісні і солоні. Кожному з них відповідає певна флора і фауна.

Озеро

Створене природою озеро являє собою скупчення вод в поглибленні суші. Воно не має гирла та витоку, а також не є якою-небудь частиною Світового океану. Вода в ньому переважно стояча, без яскраво вираженого течії. Харчування відбувається в основному завдяки підземним водам, рідше дощове і снігове. Озеро – особливий водойму. Це обумовлено тим, що часом саме воно дає нове життя річках, не даючи їм пересохнути. За своїми розмірами і характеристиками озеро займає середнє місце між ставком і морем. На планеті існує більш 5000000 даних водоймищ, які в загальному покривають 1,8% суші.

Найбільшим озером в світі є Каспійське море. Воно не має стоку, розташоване на кордоні Азії та Європи. Вода відрізняється великим вмістом солей, яке коливається від 0,05% до 13% залежно від районів.

Стариця

Подібне скупчення води – явище непостійне. Як правило, утворюється під час весняних паводків. Стариця знаходиться в заплаві річки. Вона постійно піддається затопленню. Річка, змінюючи напрямок русла, залишає глибокі западини. Згодом саме вони служать місцем виникнення стариці. Стариця є повноцінним водоймою. Це можна стверджувати за її характеристиками і відсутності течії. Найчастіше вона має форму, схожу на серп або петлю. Через те що води річки перестають надходити на старицю, вона ще деякий час існує як озеро. Згодом у неї постійно заноситься пісок і мул, і через деякий проміжок часу вона перетворюється в сирій луг, болото або повністю висихає.

Ставок

Часто зустрічається водойма – це ставок. Він створюється людиною для того, щоб зберігати водні запаси, які з часом використовуються для зрошення землі, спортивних, санітарних потреб, розведення різних видів риб, птахів. У них часто можна зустріти інфузорії або рачків. Тут найчастіше розводять коропів, форель, товстолобика і севрюгу. Як правило, ставками називаються водойми, площа яких перевищує 1 млн м 3 . Раніше біля кожного села, яка слабо забезпечена водними ресурсами, існував ставок, створений найчастіше самими жителями. Живлення здійснюється завдяки дощовим, грунтовим, рідше річковим водам. Іноді ставки використовуються для очищення поруч розташованих річок від різного роду забруднень.

У водоймах біологічні, фізичні та хімічні процеси здійснюються по-різному. Це обумовлено відповідними характеристиками типів.

На жаль, думка, що річка – це водоймище, є помилковим. Вона – водний потік. Основна різниця полягає в тому, що у всіх водотоках існує течія, яка, у свою чергу, впливає на утворення рослинного і тваринного світу.

§ 25. Озера, лимани, водосховища, канали

Озера. На території України налічується майже 20 тис. озер. Більшість із них невеликі. Лише 13 озер мають площу понад 50 км 2 , а 30 — понад 10 км 2 . Озера утворюють озерні краї. Як правило, озера розташовані в заплавах річок, переважно на території Полісся. Більшість озер прісноводні, лише на півдні України кілька десятків озер солоні. Усі озера займають 0,3 % площі України.

У басейнах річок Західний Буг і Прип’ять розташовані Шацькі озера (понад 30 прісноводних водойм), що мають карстове походження. Найбільш глибоководне з-поміж них — озеро Світязь (середня глибина озера — 7 м, найбільша — 58,4 м) (мал. 71). Це ідеальне місце для відпочинку й купання — прозора вода, чисте піщане дно, глибина збільшується поступово. Також на берегах озера є поклади лікувальної грязі. З усіх Шацьких озер Світязь — найпопулярніше. Тому тут краще розвинута інфраструктура.

Шацький природний парк складається з 24 унікальних озер (Луки, Озерце, Кримне, Чорне Велике, Мошне, Люцимер, Пісочне, Соминець, Пулемецьке та ін.). Вода в них чиста, трохи мінералізована. У Шацьких озерах водиться багато риб: окунь, плотва, щука, лящ, карась, короп, сом, в’юн, вугор, канадський сом, судак, сазан амурський і білий амур. У багатьох озерах живуть раки.

Прибережні ліси багаті на ягоди. Тут ростуть суниця, малина, лохина, чорниця, ожина, брусниця, журавлина. Також у лісі багато грибів (боровики, білі, підосичники, підберезники, маслюки, лисички та ін.).

Шацькі озера — це цілісний водний комплекс. Насправді озера чітко не розмежовані, а ті, що віддалені одне від одного, — з’єднані протоками й каналами.

У Карпатських горах більшість озер невеликі, проте глибокі. Вода в них прісна, чиста й холодна. Вирізняється з-поміж них озеро Синевир (мал. 72), яке є візитною карткою Українських Карпат. Озеро розташоване на висоті 989 м над рівнем моря, має площу майже 5 га, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна — 24 м.

Мал. 71. Озеро Світязь

Мал. 72. Озеро Синевир

Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом приблизно 10 тис. років тому. Гірські кам’янисті породи перегородили швидкий струмок. Улоговину, що при цьому утворилася, заповнили води трьох гірських струмків. У прозорій воді озера водиться форель (озерна, райдужна та струмкова). Краєвиди надзвичайно мальовничі й величні: стрімкі схили, порослі стрункими ялинами, яким по 140-160 років. У центрі озера розташований острівець, через це в народі озеро називають Морським Оком.

На Подільській височині озера невеликі й неглибокі, тому вони добре прогріваються влітку. Чимало озер утворилося в дельті Дунаю: Ялпуг (найбільше прісноводне озеро України), Кагул, Катлабуг, Кугурлуй, Китай. Це – заплавні озера пониззя Дунаю, іноді їх називають дельтовими (табл. 7). Усі вони порівняно неглибокі (до 7 м), тому взимку замерзають, а влітку вода в них прогрівається іноді до +27-30 °С.

На узбережжі Чорного моря є солоні озера-лимани. Найвідоміше з них — озеро Сиваш, з якого добувають сіль та інші корисні речовини. Багато солоних озер знаходиться в Криму. Чимало кримських озер улітку пересихають.

  • Які бувають озерні улоговини за походженням та як вони утворюються?

Класифікація озер за походженням улоговин

Походження

Розташування та спосіб утворення

Приклади

1

2

3

У старицях і зниженнях заплав річкових долин

На всій території країни (найчастіше в долинах малих річок Полісся, а також у заплавах Дніпра, Прип’яті (озера Люб’язь і Нобель), Десни, Сіверського Дінця, Сули, Псла)

Заплавні озера пониззя Дунаю (дельтові)

У разі зміни течії водотоків серед намулу дельт

Дельта Дунаю (Ялпуг, Кагул, Китай та ін.)

Опускання й затоплення морем гирла річок

Сасик-Кундук, Шагани, Алібей, Хаджибейський, Тилігульський Куяльницький закриті лимани

Колишні морські затоки (відокремлені після підняття узбережжя)

Саки, Сасик, Донузлав у Криму та озера на Перекопському перешийку

У розчинених водою гірських породах(вапняках, крейді, солях)

Шацькі озера (Світязь, Пулемецьке, Луки тощо), Слов’янські озера (Донбас), Караголь (Кримські гори)

На дні колишніх лож гірських льодовиків

Бребенескул, Несамовите, Марічейка

1

2

3

У кратерах згаслих вулканів

На Закарпатті: Синє, Липовецьке, Ворочанські озера

На гірських річках, перегороджених загатами (завалами, зсувами)

Переважно в Карпатах: Синевир

  • Проаналізуйте таблицю і зробіть висновок, у яких регіонах розташовані різні за походженням озерні улоговини.

Більшість озер України використовують для водопостачання населених пунктів і зрошення, у риболовному промислі, як шляхи сполучення. Мальовничі карпатські й поліські озера — привабливі туристичні об’єкти, а лікувальні грязі деяких солоних озер на півдні України мають цілющі властивості. Із солоних озер добувають сіль та іншу сировину. Усі озера потребують охорони й раціонального використання.

Ставки. По всій території України розкидані ставки (їх налічується понад 27 тис.). Ставок — штучна водойма, утворена внаслідок перегородження греблею малої річки, потічка, балки чи яру. Ставки зосереджені в пониззях поблизу річок. Найбільше їх у лісостеповій зоні. Люди здавна створювали ставки, які слугували водосховищами й використовувалися для розведення риби та водоплавної птиці. Зазвичай ставки оточені заростями верб.

  • Чи є ставок у вашому населеному пункті? Як його використовують люди?

Лимани. На півдні України поширені лимани. Лиман — витягнута мілководна затока, що утворилася під час затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу. Лимани утворюються на берегах морів (переважно внутрішніх, не схильних до планетарних коливань рівня води). За своєю природою вони споріднені з мальовничими скандинавськими фіордами, але формуються на знижених (переважно низинних) прибережних ділянках. Найбільший лиман України Дніпровсько-Бузький — розташований у гирлі Дніпра.

Лимани утворюються в рівнинних і низинних районах, вони бувають відкриті й закриті. Відкриті лимани мають постійний зв’язок із морем і досить велику й сталу площу водного дзеркала, наприклад Тилігульський лиман в Одеській області (мал. 73). Площа закритих лиманів (лиманних озер чи озер лиманного типу) змінюється залежно від випаровування й сезонного надходження води. Рівень води в них зазвичай нижче рівня моря, а живлення відбувається переважно за рахунок поверхневого стоку, опадів або внаслідок короткочасного прориву кіс, які відокремлюють їх від моря. Відкриті лимани поступово замулюються, а закриті заболочуються й заростають. В умовах посушливого клімату й незначного припливу прісних вод, лимани поступово засолюються.

Мал. 73. Тилігульський лиман

Мал. 74. Кременчуцьке водосховище

Водосховища. Для потреб господарства в Україні збудовано чимало водосховищ. Водосховище — велика штучна водойма, створена за допомогою греблі. Найбільші водосховища (загалом їх шість — Київське, Канівське, Кременчуцьке (мал. 74), Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) збудовані на Дніпрі в 1930-х-1970-х роках. Вони утворюють каскад, тобто розташовані уступами за течією річки.

На початку 1980-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища в басейнах річок Південний Буг (Ладижинське) і Сіверський Донець (Печенізьке).

Водосховища також відіграють велику роль у забезпеченні сталості річкового стоку. Під час весняного танення снігу накопичена в чаші водосховища вода захищає розміщені нижче території від повені. У посушливе літо вода, яка надходить з водосховища, поповнює річний стік і покращує умови судноплавства. Водосховища використовують для водопостачання. Багато міст України користуються водою з водосховищ.

Канали. Для забезпечення водою міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у посушливих південних районах України споруджені водопостачальні (обводнювальні) й зрошувальні канали.

Канал (наземний водовід) — гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води. Канал може прокладатись у відкритій виїмці або в насипу (у дамбі), іноді в напіввиїмці-напівнасипі. Його улаштовують зазвичай у ґрунті для потреб дренажу, іригації, водопостачання, навігації (мал. 75).

Іригаційні (зрошувальні) канали переносять воду для зрошення з річок, озер чи свердловин. Вони влаштовані так, щоб на всій довжині каналу підтримувався певний рівень води. Іригаційні канали зазвичай утворюють систему каналів. Вода надходить самопливом або ж подається насосами. У великих іригаційних системах довжина магістральних каналів сягає декількох сотень кілометрів.

Найбільшими зрошувальними системами в Україні є Північнокримська, Північнорогачицька й Каховська системи.

Для забезпечення побутових і промислових потреб великих міст використовують також водоводи Дніпро-Донбас-Харків; Дністер-Одеса; Дністер-Чернівці; Дніпро-Кіровоград; Північнокримський та ін.

Мал. 75. Види каналів

Висновки

  • В Україні багато озер. Більшість озер прісноводні.
  • Лимани утворюються на узбережжі морів.
  • Водосховища збудовані на великих і середніх річках. Найбільші водосховища створені на Дніпрі.
  • Канали прокладені в районах, що недостатньо забезпечені водою.
  • Усі гідрологічні об’єкти України потребують охорони й раціонального їх використання.

Основні терміни й поняття

Лиман — витягнута мілководна затока, що утворилася під час затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу.

Водосховище — велика штучна водойма, створена за допомогою греблі.

Канал — гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води.

Запитання та завдання

  • 1. Як утворюються озера?
  • 2. Чому на території України багато ставків?
  • 3. Поясніть природу утворення лиманів.
  • 4. Яку роль виконують водосховища?
  • 5. Які види каналів переважають в Україні?
  • 6. Які озера та штучні водойми є у вашій місцевості?

Практична робота 7 (продовження)

Позначення на контурній карті назв найбільших озер, водосховищ, лиманів України

Позначте на контурній карті, користуючись атласом:

  • озера — Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;
  • водосховища — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське;
  • лимани — Дніпровсько-Бузький, Дністровський.

Готуємося до наступного уроку

Підготуйте невелике повідомлення про гідрологічний об’єкт України (на вибір).