Тип ґрунту для пшениці

0 Comments

Тип ґрунту для пшениці

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної ґрунтової зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур’яненості та ін.

Після основного обробітку ґрунту як найшвидше готують ґрунт до сівби. У жодному разі не можна пропускати таку можливість після дощів. Якщо ґрунт відразу не розпушити, то він засихає, утворює брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку. Крім того, надмірна кількість проходів тракторів, іншої техніки ущільнює ґрунт, руйнує його структуру, змінює об’ємну масу, що негативно позначається на врожаї.

При розміщенні озимої пшениці після багаторічних трав, які збираються на два укоси, поле орють плугами з передплужниками не пізніше як за місяць до сівби. Ґрунт добре осідає, що гарантує одержання дружних сходів і добре виживання рослин взимку. Передплужники встановлюють на глибину 10-12 см, а плуг – на 25-27 см.

З плугом агрегатують кільчасто-шпорові котки (З ККШ-6), або за достатньої вологості ґрунту – важкі борони (БЗТС-1,0). Особливо ефективним є застосування в агрегаті з плугом сучасних комбінованих знарядь (Packomat), що ущільнюють, подрібнюють і вирівнюють свіжовиораний і ще не пересохлий ґрунт. Дані пристрої одночасно з оранкою підготовлюють ґрунт практично до передпосівного стану, агрегатуються з 5-9-ти корпусними плугами. Тому можна обмежитись одним передпосівним обробітком ґрунту, що дасть змогу зменшити витрати пального і коштів. Крім того, добре розпушення ґрунту одночасно з оранкою сприяє збереженню вологи, підвищенню інтенсивності мінералізації, рівномірному загортанню насіння, виключає небезпеку осідання ґрунту в осінньо-зимовий період.

Коли попередником озимої пшениці є зернові бобові культури, після їх збирання без попереднього лущення проводять оранку на глибину 20-25 см. У міру проростання бур’янів проводять один-два поверхневі обробітки ґрунту.

З метою економії ресурсів на незабур’янених полях після гороху, кормових бобів, сої, вики можна обмежитися поверхневим обробітком ґрунту. Застосовують дискові лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 у випадку достатньої вологості ґрунту у два сліди у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину 6-8 см. Якщо ґрунт ущільнений, відносно сухий, поле погано зачищене від рослинних решток, кращі результати забезпечує використання дискових борін БДТ-3,0; БДТ-7,0. Поверхнево оброблений ґрунт менш осідає, має вищу вологість, рослини восени краще розвиваються і зимують.

Поверхневий обробіток ґрунту кращі результати забезпечує в зоні Степу. Після вико-вівсяно-горохової або інших бобово-злакових сумішок, озимого ріпаку, люпину на зелений корм, які рано звільня ють поле, є можливість зробити лущення лемішними лущильниками на глибину 10-12 см або дисковими боронами на 6-8 см.

Після проростання бур’янів, але не пізніше як через 10-12 днів, орють на 20-22 см в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками і боронами, найкраще з “Packomat”. У міру проростання бур’янів проводять два-три поверхневі обробітки ґрунту. На чистих від бур’янів площах за недостатньої вологості ґрунту, згідно з багатьма рекомендаціями, після цих попередників доцільно застосовувати поверхневий обробіток.

Вибір способу обробітку ґрунту визначається також грануломет­ричним складом ґрунту. На важких ґрунтах у західних регіонах України поверхневий обробіток сильно ущільнює ґрунт, зменшує його водопровідність, утруднюється ріст коренів у глибину, зменшується стійкість рослин проти несприятливих умов і продуктивність.

Після ранньостиглих сортів картоплі орють на глибину 20-22 см, а в зоні Полісся – на 18-20 см в агрегаті з боронами чи з “Packomat”. На легких ґрунтах та на чистих від бур’янів площах замість оранки проводять лущення з боронуванням або культивацією з боронуванням на 8-10 см. Найкраще для якісної підготовки ґрунту використовувати комбіновані агрегати типу Європак.

Найважче підготувати ґрунт до сівби після кукурудзи. Зразу ж за збиранням кукурудзи на зелений корм або силос, щоб подрібнити рослинні рештки, площу дискують добре загостреними дисковими боронами (БДТ-3,0; БДТ-7,0) у перпендикулярних напрямках. Для кращого заорювання решток передплужник встановлюють на глибину 10-12 см, а основний корпус плуга – на 23-25 см.

Від своєчасної і якісної передпосівної підготовки ґрунту залежить глибина загортання насіння, дружність і рівномірність появи сходів озимої пшениці, ріст, розвиток і продуктивність рослин.

Поверхня ґрунту має бути добре вирівняною. Різниця у висоті гребенів, утворених робочими органами культиватора чи зубами борін, повинна становити не більше 2 см.

Передпосівний обробіток ґрунту і сівбаце єдиний техно логічний процес. Розрив між ними повинен бути мінімальним – не більше 0,5-1 год. Поле при цьому не встигає пересохнути і насіння лягає у вологий ґрунт. Щоб краще було видно слід маркера, передпосівний обробіток проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.

Останній обробіток ґрунту проводять на глибину сівби 2-3 см. Відхилення глибини обробки від заданої не повинно перевищувати 0,5 см. Найкраще для цієї мети використовувати ґрунтооброблювальні агрегати РВК-3,6; РВК-5,4; РВК-7,2; ВИП-5,6 та ін. Високу якість забез­печують комбінатори провідних європейських фірм під назвами Компактор (” Lemken’.’), Європак (“BBG”), Європак 6000 (KLEINE), Термінатор (Korgskilde), Мультітілєр, Террамакс (RAU AGROTECHNIC), Сінхрожерм (FRANGUET) та ін.

Ці знаряддя створюють ущільнену підошву, на яку потрібно висіяти насіння. У підпосівному шарі внаслідок цього створюється добра можливість для капілярного підняття води, що забезпечує надходження вологи до насіння. Через верхній розпушений шар добре надходить повітря і тепло, тобто складаються найкращі умови для дії трьох основних чинників проростання насіння – вологи, тепла і повітря.

Все про вирощування пшениці з ЯРОС : від вибору посівного матеріалу до тонкощів землеобробки

Пшениця з давніх давен цінується як незамінна культура в сільському господарстві. Сучасний аграрний сектор має можливість аналізувати багатовіковий досвід культивації зернових та брати на озброєння традиційні методи вирощування. Проте, технологія вирощування пшениці за останні десятиліття суттєво змінилася. Причин цьому є кілька: виснаження українських ґрунтів внаслідок безперервного обробітку, зміна клімату та, як наслідок, поява шкідників та хвороб, про яких дідусі сучасних фермерів і не чули. Звісно, агротехнології також не стоять на місці: нині на ринку представлені багаточисельні засоби захисту рослин та добрива. Але чи існують препарати, здатні вирішити якщо не всі, то найголовніші проблеми в процесі вирощування пшениці? Про це, а також про інші особливості цього виду агро діяльності розповімо в даній статті.

Як культивація пшениці впливає на рентабельність агропідприємства?

Загалом, в сучасній агропромисловості спостерігається зменшення кількості господарств, що вирощують пшеницю. Справа в тому, що українці відкрили для себе прибутковість інших культур: ріпаку, кукурудзи, сої та соняшника. Та це не значить, що фермери остаточно відмовилися від зернових. Фахівці, які застосовують інтенсивні технології вирощування, дають можливість переконатися: пшениця ніколи не зійде з дистанції та буде ключовою культурою в агросекторі ще багато років або й століть.

Якщо ще у 2015-2016 роках відмінним врожаєм зернових вважали 42 ц/га, то за підсумками 2021 року цифра суттєво зросла: рекордні показники, продемонстровані окремими сортами, складали щонайменше 70 ц/га (а з поливом – всі 115 ц/га). Якщо вірити прогнозам, середня урожайність ярої пшениці в Україні наступні кілька років може сягнути 65 ц/га – а це відмінний показник для успішного агрогосподарства, раніше і озима не давала стільки зерна.

Тож, навіть за умови падіння вартості готового продукту, що спостерігалися впродовж попередніх кількох сезонів, вирощувати пшеницю вигідно. Хоча, на даний момент обіцяють суттєвий ріст цін. Адже пшениця є стратегічною сировиною для борошномельної, сільськогосподарської, спиртової галузей. У відповідь на заклики уряду посилювати продовольчу безпеку країни у 2022 році аграрії посіяли у 5 разів більше ярої пшениці, ніж попереднього року (майже 200 тис. га проти 42 тис. га у 2021р).

Зважаючи на ріст цін на ПММ, імпортний посівний матеріал та форс мажорні умови воєнного часу, цьогорічні жнива будуть на вагу золота. Експерти-агрономи нагадують, що помилки в технології вирощування озимої пшениці можуть позбавити 30-50% врожайності культури. Експерти-практики діляться основами вирощування пшениці. Адже прибуток – лише за умови, що фермери дотримуватимуться певних правил, про які поговоримо нижче.

Затрати на вирощування пшениці: скільки потрібно мати коштів, щоб виростити 1 т якісного зерна?

В контексті розмови про рентабельність агробізнесу, що спеціалізується на культивації зернових,зазначимо, що витрати – це не лише посівний матеріал та пальне. Відомо навіть новачкам, що в будь-якому разі доведеться закуповувати агрохімікати та добрива. Загалом, враховуючи витрати на оплату праці найманих робітників, засоби захисту, пальне, обслуговування та ремонт техніки тощо, на 1 га землі українці витрачають понад 22 тис грн. При цьому, для отримання рекордної кількості зерна, коштів на обробку 1 га може піти набагато більше.

Зважаючи на вищесказане, собівартість кожної вирощеної тонни пшениці – близько 3,6 тис грн за умови, що методи обробітку землі забезпечать отримати хоча б середню врожайність. А продажна ціна як мінімум на 30% вища, і має в майбутньому рости з огляду на продовольчу кризу в світі.

У питанні співвідношення витрат та прибутків величезну роль відіграє таке поняття, як норма висіву пшениці (показник кінцевої густоти стояння пагонів на сільськогосподарській площі). Оптимальними вважаються такі цифри:

  • озима пшениця – від 6 до 8 млн на 1 га;
  • ярі сорти – від 4 до 6 млн/га.

Слід зазначити, що норма висіву не є стабільною величиною – залежно від умов того чи іншого регіону вона може змінюватися. Також оптимальна густота рослин є різною для різних сортів. Якщо сіяти надто густо – збільшуються витрати на посівний матеріал. Але це на врожайність впливає швидше негативно, ніж позитивно. Витрачайте гроші раціонально!

Посів озимої пшениці: першочергові завдання аграрія

Отже, рішення вирощувати пшеницю вже назріло. Про що потрібно задуматися першою чергою? – Звісно, про попередників та їх вплив на культуру. Намагаючись оптимізувати виробництво, фермери значно скорочують сівозміни – замість рекомендованих 7-ми або 9-пільних систем практикують 4-5-річні. В такій практиці є свої плюси: вирощування озимої пшениці – це гарантія підготовки поля для багатьох культур. А от самій озимині попередників слід обирати дуже ретельно. Назвемо можливі варіанти:

  • відмінні – пари (як чорний, так і зайнятий), низка бобових культур, бобові трави-багаторічники;
  • добрі – соя, цукровий буряк, картопля (ранні), озимий ріпак, кукурудза (та, що вирощується на силос), льон, овочі та гречка;
  • задовільні – ранні кукурудза та соняшник, сорго, соя.

Будь-яка технологія вирощування озимої пшениці передбачає обробіток ґрунту двома методами: дискування (для регіонів з мінімальною кількістю опадів й посухами) та оранка з дискуванням (решта областей). Варто зазначити, що менш затратною вважається поверхнева обробка землі, і тому більшість господарників практикують саме її. Оранка залишається актуальною здебільшого тому, що в господарстві присутня лише застаріла техніка. Окремі фермери в межах одного господарства можуть застосовувати обидві системи, і в обох варіантах бачать потенціал.

Ключова відповідь на запитання « як вирощувати пшеницю ?» полягає і у виборі якісного посівного матеріалу. Гарним насінням вважають продукт зі схожістю від 92%. При цьому чистота має складати понад 98%, а вологість посівмату – до 15,5%. Урожайність озимої пшениці приємно здивує, якщо показник сортової чистоти посівного матеріалу буде не нижчим 98%.

Насіння обов’язково калібрують, здійснюють видалення з загальної маси бур’янів та домішок, що залишилися після жнив. Відкаліброване зерно за класичною технологією протруюють , щоб позбутися збудників хвороб та шкідників. Також застосовується обробка мікроелементами, в багатьох випадках використовуються біологічні препарати. Для кращої ефективності, вищої адгезії до протруйників додають плівкоутворюючі компоненти на основі натрієвої солі або аналогічних речовин. Якщо озиму пшеницю вирощують після таких попередників, як кукурудза, соя, ріпак, горох, які накопичують фузаріоз, то потрібно до протруйника внести відповідний фунгіцид. Вирощування ярої пшениці відбувається за аналогічними принципами.

Як і будь-яка культура, пшениця позитивно реагує на підживлення. При цьому важливо пам’ятати про баланс азоту, калію, фосфору. Порушення співвідношення мікроелементів негативно впливає на урожайність, якість зерна, виповнення колосу, стресостійкість рослини, терміни дозрівання, стійкість до хвороб.

Підживлення має ряд нюансів:

  • оптимальна кислотність ґрунту. Озима пшениця для вирощування потребує кислотності на рівні 6-7,5 рН;
  • проведіть підживлення до моменту кущіння;
  • більшість азоту (70%) пшениця засвоює із мінеральних добрив. Тому інтенсивне вирощування культури неможливе без проведення підживлення хоча б 2 рази за період вегетації;
  • брак фосфору знижує врожайність пшениці на 20%. Це пов’язано з тим, що елемент відповідає за кущення рослини. Слабке кущення – мало стебел- мало колосків- низька врожайність;
  • сірка підвищує стійкість культури до грибкових захворювань. Додатково мікроелемент покращує засвоєння азоту. Тому сірку часто називають сестрою N.

Технологія вирощування пшениці передбачає внесення добрив при підготовці грунту, в момент посіву (у рядок), під час вегетації.

Ми пропонуємо до протруйників додавати розчин інноваційного препарату ЯРОС (2 л на 1 т посівного матеріалу). Чому це важливо? – Засіб має дивовижний вплив на розвиток щойно «народжених» корінців. Він працює в кількох напрямках:

  • полегшує процес дихання, знімаючи обмеження, незворотні після обробки протруйником;
  • стимулює розвиток кореневої системи, робить її потужнішою;
  • надає майбутнім рослинам стійкості до будь-яких подальших маніпуляцій з догляду;
  • сприяє оптимізації фотосинтезу одразу ж після появи з-під землі першого листка;
  • знімає стрес, неодмінно характерний рослині на стадії проростання, цим самим гарантуючи дружні, здорові сходи.

Зауважимо, що протруєння, особливо з використанням ЯРОС, є значно екологічнішим, ніж обробки фунгіцидами та інсектицидами після сходів. Адже обробляється лише обмежена посівним матеріалом зона, і не відбувається розбризкування хімікатів по всій площі поля.

До слова, ЯРОС буде в рази ефективнішим на бідних ґрунтах, якщо вносити розчин під час другого дискування стерні попередника з розрахунку 5 л на 1 га. В чому полягає його користь? – ЯРОС-технологія забезпечує додаткову мікробіоту (як мінімум 0,5 т на 1 га). Якщо враховувати, що в середньому здорові землі містять від 3 до 5 т на 1 га мікробіоти, це досить пристойний показник. В результаті такого збагачення ґрунту майбутні сходи отримують надзвичайну потужність, оскільки засвоюють та накопичують поживні речовини набагато ефективніше.

Мікро- і макроелементи з грунту, засвоєні з допомогою впливу ЯРОС, забезпечують не лише гарні сходи, але й відмінний, багатий урожай. Навіть внесення гною не дасть такого результату, оскільки в ньому мікробіоти лише 60-65%, тоді як ЯРОС – це чиста мікробіота. Саме вона сприяє оптимальній вологомісткості грунту та забезпечує комфортні умови для росту й розвитку рослин.

Така ж норма вноситься і на більш якісних ґрунтах, якщо засіб використовується вперше. Другий сезон – та сама обробка. Лише коли застосування розчину стане системним, від внесення під час дискування можна відмовитися. Але обробки посівного матеріалу в суміші ЯРОС + протруйник (2 л/т), по сходах (у фазі 80% сходів, 5 л/га) та навесні, коли рослина відновлює вегетацію (5 л/га) – обов’язкові. Якщо ж вносити розчин з гербіцидом (бакова суміш має містити 2 л ЯРОС на га посівів), можна вберегти культуру від стресів. При цьому бур’яни стають вразливіші перед активними речовинами хімікатів, оскільки рівень засвоюваності гербіциду зростає. Догляд за посівами озимої пшениці не лише спроститься, а й стане в рази дешевшим – з ЯРОС можливість заощаджувати на агрохімії стає реальністю.

Гарні результати дає вирощування озимини по технології ЯРОС з внесенням мінеральних добрив: при посіві насіння в рядки слід додавати селітру з розрахунку 60 кг/га. Також можливе застосування селітри чи карбаміду, коли грунт перебуває в мерзло-талій стадії (100 кг/га).

Догляд за класичною технологією включає використання ЗЗР. При протруюванні посівного матеріалу додатково не потрібно вносити пестицидів до стадії кущення. Це правило дія як для озимої, так і для ярої пшениці. Проте, якщо рік видався дуже дощовим, сприятливим для розвитку грибкових, вірусних хвороб злаків, то можливо доведеться внести по листку фунгіциди на стадії 2-3 листочків.

Важливо! Сніжна плісінь, фузаріоз, мозаїчність листя — ось те, з чим може зіткнутися фермер при відновленні вегетації озимини. З метою профілактики та при перших ознаках вірусних, грибкових хвороб проводять обробку пестицидами по листу. Сучасні ЗЗР дозволяють в одній обробці комбінувати інсектициди, гербіциди та фунгіциди, що суттєво економить час, ПММ та кошти.

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає й профілактичні протигрибкові обробки. Їх проводять як мінімум дві: перший раз на фазі виходу у трубку, другий — початок колосіння. Така схема однаково добре працює на озимій та ярій пшениці.

Великої шкоди посівам завдають бур’яни. Вирощування озимої пшениці передбачає внесення гербіцидів. В осінній період на полях озимини багаторічні бур’яни (осот, талабан польовий, кривоцвіт польовий, пирій повзучий, амброзія полинолиста та соняшниковолиста та ін.) встигають сформувати потужну кореневу розетку. Вони часто встигають навіть процвісти, і повторно висипати насіння. При високому забур’янені агрономи радять практикувати пізньоосіннє внесення гербіцидів (це особливо актуально для південних регіонів України).

Вид гербіциду, яким працюватимуть по пшениці обирають в залежності від падалиці попередника, сівозміни в цілому, наявної техніки в господарстві.

Чим відрізняються технологія вирощування ярої пшениці та культивація озимини?

Попри однакову видову приналежність, озимі та ярі сорти пшениці мають багато відмінностей. А це означає, що вирощувати їх за однаковою технологією – неправильно. Відрізняється ярова пшениця від озимини багатьма характеристиками:

  • терміни посіву – озимі сорти висівають в кінці літа або восени, ярі – навесні;
  • вимоги до землі – якщо озимина краще ростиме на родючому, збагаченому фосфором, калієм і азотом ґрунті, то яра має досить розвинену кореневу систему, щоб вбирати поживні речовини навіть з бідних земель;
  • рівень залежності від погодних умов – ярі рослини більш чутливі до перепадів температури, посух, заморозків.

Як правильно сіяти пшеницю ярих сортів? Усі сорти мають нижчі показники кущення, ніж озима. Продуктивність кущення всього 1,3. Тому потрібно коригувати норму висіву. Відповідно, вирощування ярої пшениці має певні відмінності, і їх потрібно враховувати. Перш за все, норма висіву має складати від 450 до 500 рослин на 1 м. Для отримання такої густоти посіву рекомендованою нормою висіву ярої пшениці є показник 5,5-6,5 млн насінин на 1 га. Зважайте ці нюанси, організовуючи посів ярої пшениці .

Норму визначають, враховуючи сорт, терміни посіву, вологість ґрунту тощо. Варто зазначити, що коли на полі спостерігається дефіцит поживних речовин, збільшення норми висіву не допоможе – пшениця формуватиме значно коротші колоски, і на врожайність це не вплине. Густіше можна сіяти лише тоді, коли посівна з якихось причин розтяглася в часі – такий підхід може бути виправданим.

Технологія вирощування ярої пшениці, як і озимої, починається із плужного або поверхневого (мінімального обробітку mini-till,no-till). Ці операції:

  • зберігають вологу;
  • підготовлюють посівне ложе;
  • знищують багаторічні бур’яни та падалицю попередника.

При плужному обробітку спочатку проводять лущення, потім оранку, завершують культивацією. Така технологія вирощування озимої пшениці підходить і під яру.

Важливо провести підготовку ґрунту за 3-4 тижні до початку посівної. Чому так? Потрібно, щоб земля ущільнилась, аби при проростанні та кущінні культури не відбувся розрив кореневої системи.

Плануючи посів ярої пшениці , обов’язково слід потурбуватися про її захист від стресів. І в цьому найкращим та найбільш ефективним помічником також стане ЯРОС. Вносити добриво потрібно в кілька етапів:

  1. Восени, коли вдруге дискується стерня попередника. Достатньо буде 5 л на 1 га розчину.
  2. При підготовці насіння до посіву. Застосовувати ЯРОС потрібно з протруйником із розрахунку 2 л на 1 т посівного матеріалу.
  3. Коли з’явилися 80% сходів. Для стимуляції росту та стійкості рослин вистачить 5 л ЯРОС на 1 га.
  4. Під час обробки поля гербіцидом. Бакову суміш потрібно доповнити 2 л розчину на 1 га площі.

Технологія ЯРОС не виключає внесення селітри (до 100 кг/га під час осінньої обробки грунту або 30 кг/га на 1 рядок під час весняного посіву). Навесні замість селітри можна застосовувати карбамід. Примітно, що і ярій, і озимій пшениці більше ніяких стимулюючих препаратів не потрібно. Заощадити можна і на кореневому та позакореневому підживленні – ЯРОС їх повністю замінює.

Наостанок слід наголосити, як правильно сіяти пшеницю . Перш за все, необхідно дотримуватися оптимального терміну початку посівної. Ярі сорти сіють в самому початку агро-сезону: в кінці квітня або на початку березня. Озиму – починаючи з кінця серпня та впродовж всієї осені.

Одне із найскладніших питань для фермерів стосується саме часу посіву. Оптимальними термінами сівби для Лісостепового регіону є 10-25 вересня, Степу — 15-25 серпня (озима пшениця).

Найчастіше норма висіву пшениці розраховується на рівні до 5 млн/га, у несприятливі роки при дефіциті вологи норма збільшується до 6 млн. Перед тим, як розрахувати норму висіву, агрономи радять перевірити якість сходження насіння та масу 1000 насінин.

Найпоширенішими техніками сівби є рядковий із міжряддями 15-18 см, 20-22 см. Окремі господарства практикують широкорядний із шириною 25 см, дехто – вузькорядковий із 7,5 см. Глибина занурення насіння в землю для ярих сортів складає 3-4 см, для озимих – до 3 см. Якщо озимину закопати глибше, вона, звісно, проросте. Проте, кущитися все одно почне на глибині 3 см.

Збирання врожаю: що потрібно знати, щоб не ризикувати якістю зерна?

Оптимальним часом збору пшениці є стадія молочно-воскової стиглості. Аби не прогавити цей момент експерти радять кожні два дні оглядати поля. Не завадить придбати і вологомір. Портативний прилад дозволить моментально визначити вміст вологи у зерні. Оптимальний параметр вологості зерна для озимої та ярої пшениці – не більше 14%. Але слід пам’ятати, що не всі виробники мають змогу досушити пшеницю, скориставшись послугами елеваторів. Якщо господарство практикує підлогове зберігання зерна, то показник вологості має бути на рівні 12%. Це пояснюється тим, що при зберіганні пшениця активно поглинає вологість з повітря приміщення, інших зернових та сировини, що знаходиться поруч. Тому краще пересушити культуру, ніж не досушити. Тоді не лише затрати на вирощування пшениці окупляться, але й з’явиться можливість отримати гарний прибуток.

От і всі премудрості. Рясних вам врожаїв та повного колосу.