Які документи потрібні для продажу продуктів харчування

0 Comments

Придбання продуктів харчування: документи, що підтверджують якість

Із цієї статті ви дізнаєтеся: які документи необхідно мати суб’єкту господарювання (далі – СГ), що торгує продуктами харчування, щоб підтвердити їх належну якість.

Навіщо потрібно документально підтверджувати якість продуктів харчування?

Харчові продукти, як вітчизняного, так і іноземного виробництва, що реалізуються на території України, повинні бути безпечними для життя і здоров’я людей, відповідати вимогам українського законодавства з безпеки та окремим показникам якості харчових продуктів (п. 51 ст. 1, ч. 1 ст. 32 Закону від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», далі – Закон № 771; ч. 1 ст. 34 Закону від 01.12.05 р. № 3164-IV «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», далі – Закон № 3164).

Продавець зобов’язаний надати покупцеві (ст. 6 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», далі – Закон № 1023):

  • продукцію належної якості та інформацію про неї;
  • якщо покупець зажадає – документ, що підтверджує якість реалізовуваної продукції.

Якими документами підтверджується якість харчової продукції?

Документами, що підтверджують відповідність харчових продуктів вимогам українського законодавства, є:

1. Сертифікат відповідності (ст. 1 Закону від 17.05.01 р. № 2406-III «Про підтвердження відповідності», далі – Закон № 2406). В обов’язковому порядку сертифікат відповідності видається на види вітчизняної харчової продукції, що підлягають обов’язковій сертифікації. Такими є (розд. 12 Переліку, затвердженого наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28, далі – Перелік № 28):

  • вина виноградні, плодові, шампанські та ігристі, інші напої брожені міцністю від 8,5 % об.;
  • горілка, горілка особлива, лікеро-горілчані та інші алкогольні напої;
  • коньяки, коньячні напої;
  • спирт етиловий ректифікований з меляси, спирт етиловий ректифікований (крім використання в медичних цілях і фармацевтичної проми-словості).

Сертифікат відповідності видається виробникові продукції. У документах (наприклад, видаткових накладних), за якими ця продукція передається СГ, виробник зобов’язаний зазначити реєстраційні номери сертифікатів відповідності (абзац п’ятий ч. 1 ст. 13 Закону № 2406).

Не є обов’язковою сертифікація харчових продуктів вітчизняного виробництва, що реалізуються на території України (за винятком харчової продукції, зазначеної в Переліку № 28) (ч. 2 ст. 32 Закону № 771).

2. Міжнародний сертифікат і свідоцтво про визнання відповідності. Ці документи необхідно мати постачальнику на всю харчову продукцію, що ввозиться (імпортується) до України (п. 40 ст. 1, ч. 2 ст. 32 Закону № 771; ст. 1 Зако-ну № 2406).

3. Декларація про відповідність. Цим документом виробник зобов’язаний супроводжувати свою продукцію, якщо так установлено технічним регламентом на відповідний вид харчової продукції (ст. 1, 13 Закону № 2406).

Що таке технічний регламент? Це документ, який визначає характеристики харчових продуктів (це може бути закон України, нормативно-правовий акт КМУ, спільне або окреме рішення Європейської Комісії, Європейської Ради, Європейського Парламенту). Також цей документ може містити вимоги до термінології, позначень, упаковки, маркування або етикетування. У разі відсутності технічного регламенту, затвердженого законами України або актом КМУ, застосовується технічний регламент Європейського Союзу (далі – ЄС) (п. 84 ст. 1 Закону № 771, ст. 1 Зако-ну № 2406).

Оскільки відсутній технічний регламент на українські харчові продукти, затверджений законами України, нормативно-правовими актами КМУ або рішеннями законодавчих органів ЄС, у виробника немає обов’язку складати декларацію відповідності на свій товар. Тоді як же підтвердити якість харчової продукції?

Дуже просто. Згідно зі ст. 16 Закону № 2406 виробник має право скласти декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору зі споживачем.

Декларація про відповідність повинна містити такі відомості (ч. 2 ст. 32 Закону № 3164):

  • визначення продукції (назва, номер партії, склад харчової продукції);
  • сорт або категорію продукції;
  • дату оформлення декларації, назву, адресу, статус і підпис виробника або його уповноваженого представника;
  • назву, адресу та ідентифікаційний код у реєстрі призначеного органу з оцінки відповідності, який провів процедуру оцінки відповідності;
  • назву та адресу об’єкта, де зберігається технічна документація з підтвердження відповідності.

4. Ветеринарні документи. До них згідно ст. 1, 32 Закону від 25.06.92 р. № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» відносяться:

  • ветеринарне свідоцтво при переміщенні на території України;
  • ветеринарна довідка, якщо продукція переміщується в рамках адміністративного району.
  • Ветеринарні документи видаються на продукти, що підлягають ветеринарному контролю. Перелік таких продуктів наведено у додатку 1 до Тимчасового порядку, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 18.03.99 р. № 6 (далі – Тимчасовий поря-док № 6), а саме:
  • жива риба і рибопродукти;
  • раки, ракоподібні, жаби, молюски та інші гідробіонти;
  • м’ясо і м’ясопродукти;
  • молоко і молокопродукти;
  • яйця, яєчний порошок, меланж, яєчна маса для переробки;
  • тушки пернатої дичини;
  • мед, бджолиний віск та інші продукти бджільництва;
  • кров;
  • тваринні жири;
  • консерви, м’ясні, м’ясорослинні, рибні;
  • сири;
  • масло вершкове;
  • маргарин;
  • сухе, консервоване молоко і молокопродукти;
  • продукти для дитячого харчування;
  • ковбасні вироби;
  • м’ясні концентрати;
  • м’ясне, рибне, кров’яне і кісткове борошно;
  • гриби.

Зверніть увагу! Часто необхідно мати декілька документів, що підтверджують якість продукції, наприклад:

  • для алкогольних напоїв необхідні сертифікат відповідності, декларація про відповідність і висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
  • для м’яса і м’ясних продуктів потрібна декларація про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи і ветеринарні документи.

Для зручності наведемо коротко інформацію в таблиці.

Продукти, на які треба отримати документ

Експорт продукції в Європу – вимоги до харчових підприємств

Якщо Ви плануєте масштабувати бізнес на міжнародний ринок та організувати експорт продуктів харчування з України в Європу, Вам буде корисна викладена нижче інформація. Крім безпосередньої організації виробництва і поставок, логістики, митного оформлення, на Вас чекає ряд завдань, пов’язаних з підтвердженням відповідності продукції вимогам європейських регламентів.

Як організувати експорт товарів з України

Для компаній, що здійснюють або бажають організувати експорт харчової продукції України, необхідно виконання вимог щодо:

  • вимог безпеки, регламентованих в ЄС;
  • гігієни харчового виробництва;
  • виконання принципів ХАССП;
  • маркування продукції;
  • системи простежуваності;
  • системи оповіщення про ризики;
  • контролю продуктів тваринного походження;
  • контролю безпеки рослин;
  • включення до реєстру держави-члена ЄС;
  • документального супроводу;
  • системи менеджменту якості і безпеки.

Нижче зупинимося докладніше на кожному пункті і пояснимо, як реалізувати зазначені вимоги, щоб мати можливість здійснювати експорт товарів з України.

Експорт товарів з України в Європу: виконання вимог європейського законодавства (відповідних регламентів ЄС)

Для того, щоб організувати експорт молочної продукції України, або іншої харчової продукції в країни Європи, важливо забезпечити відповідність харчового продукту вимогам ЄС щодо безпечності, які зазначаються у відповідних Регламентах ЄС.

У різних регіонах вимоги до експортованої продукції можуть варіюватися. Саме тому, перш ніж здійснювати експорт сільськогосподарської продукції України, необхідно вивчити ринок збуту для наступного пошуку партнерів в ЄС та встановлення конкретних вимог до Вашої продукції.

Ви можете звернутися до експертів нашої компанії «Атестор» для отримання персональних консультацій та допомоги у визначенні регламентів і стандартів, яким повинна відповідати Ваша продукція, в залежності від того, в які регіони ви плануєте організувати експорт товарів з України.

Експорт продуктів харчування з України в Європу: вимоги щодо гігієни

Загальні правила щодо гігієни встановлені Регламентом (ЄС) №852/2004. Вони охоплюють зокрема такі положення:

  • зобов’язання операторів у моніторингу безпечності продукції і процесів;
  • загальні санітарно-гігієнічні правила та вимоги до первинних виробництв та детальні вимоги для всіх етапів виробництва, переробки і розповсюдження;
  • розроблення операторами ринку відповідних процедур на основі принципів аналізу ризиків та контролю у критичних точках НАССР;
  • загальні умови приготування харчових продуктів;
  • умови приготування харчової продукції відповідно до Директиви №89/108/ЄС щодо швидкої заморозки;
  • спеціальні умови приготування харчових продуктів;
  • матеріали і вироби, що контактують з харчовою продукцією, які мають відповідати вимогам Регламенту № 1935/2004;
  • процедури щодо забруднюючих речовин встановлені Регламентом (ЄС) №315/93;
  • мікробіологічні критерії для продукції, визначені Регламентом ЄС 2073/2005;
  • максимально допустимий вміст деяких забруднюючих речовин, в тому числі важких металів і мікотоксинів встановлено Регламентом №1881/2006;
  • максимально дозволені рівні пестицидів у деяких продуктах, зазначені у Регламенті (ЄС) №396/2005 з переліком MRLs у відповідних додатках;
  • спеціальні положення щодо генетично модифікованої продукції та нових видів їжі, викладені у Регламентах №1829/2003 та 258/97.

Таким чином, організовуючи експорт сільськогосподарської продукції, Вам необхідно забезпечити відповідність зазначених критеріїв продукції регламентам і надати пакет документів, що підтверджують відповідність.

Виконання принципів НАССР

Кожен оператор ринку, що планує експорт сільськогосподарської продукції України в ЄС, має забезпечити контроль за безпечністю харчових продуктів та процесів на підприємстві.

Відповідно до загальних санітарно-гігієнічних вимог ЄС, встановлених Регламентом (ЄС) №852/2004, майбутні експортери/імпортери повинні розробити та запровадити відповідні процедури на основі принципів аналізу ризиків та контролю у критичних точках (англ. Procedures based on Hazard Analysіs and Crіtіcal Control Poіnt, HACCP) на всіх етапах своєї діяльності.

Маркування

Маркування продукції, для якої планується експорт з України до Європи, має відповідати загальним та спеціальним правилам маркування харчових продуктів згідно Регламенту (ЄС) №1169/2011.

Обов’язковим є нанесення наступної інформації:

  1. назва харчового продукту;
  2. перелік інгредієнтів;
  3. будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для перероблення (перелік надається в додатку II Регламенту) або які походять з речовин чи продуктів, перелічених у додатку II, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість, які використовують у виробництві або приготуванні харчового продукту та які залишаються в готовому продукті, навіть у зміненій формі;
  4. кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;
  5. кількість нетто харчового продукту;
  6. мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;
  7. будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання;
  8. найменування чи комерційне найменування та адреса оператора ринку харчових продуктів;
  9. країна походження або місце походження, якщо це передбачено статтею 26 Регламенту;
  10. інструкції з використання, якщо відсутність таких інструкцій може ускладнювати належне використання харчового продукту;
  11. для напоїв, міцність яких перевищує 1,2% за об’ємною часткою спирту, – фактична міцність за об’ємною часткою спирту;
  12. інформація про поживну цінність.

Система простежуваності

Підприємство, яке планує експорт сільськогосподарської продукції України до Європи, повинне забезпечити дієву систему простежуваності, тобто наявність вичерпної інформації щодо всього ланцюга виробництва та переміщення продукту, відповідно вимог Регламенту (ЄС) №178/2002.

Система простежуваності – важливий інструмент для довіри між покупцем, дистриб’ютором і виробником, оскільки при виникненні скарг на конкретну одиницю або партію продукції, забезпечується точне встановлення причини і джерела проблеми та зменшується ймовірність помилок при ідентифікації причин появи продукції невизначеної якості або небезпечної.

Система сповіщення про ризики RASFF

Організовуючи експорт сільськогосподарської продукції України, важливо подбати й про систему реагування на ризики.

Rapid Alert System for Food and Feed (RASFF) – Європейська система швидкого оповіщення про харчові продукти і корми – створена як ефективний інструмент для швидкого та координованого обміну інформацією про вжиті заходи у відповідь на серйозні ризики, виявлені щодо харчових продуктів та кормів.

Система RASFF заснована на вимогах Регламенту ЄС/178/2002 про загальні принципи та вимоги харчового законодавства, створення Європейського органу з безпеки харчової продукції та встановлення процедури з питань безпечності харчової продукції.

Обсяг та процедури системи сповіщення RASFF викладені у статтях 50, 51, 52 Регламенту ЄС / 178/2002.

Відповідно статті 50 Регламенту визначаються учасники системи та умови необхідності застосування сповіщення про ризики.

За наявності інформації про серйозний ризик для здоров’я, пов’язаний з продуктами харчування або кормами, учасник RASFF повинен негайно сповістити Європейську комісію, що використовує RASFF.

Також учасники RASFF (оператори, що здійснюють експорт харчової продукції України) повідомляють Європейську комісію про вживання заходів вилучення або відкликання продуктів харчування чи кормів з ринку для захисту здоров’я споживачів та про необхідність швидких заходів.

Європейська комісія уповноважена вживати запобіжні заходи з реалізації статті 50 відповідно до статті 51 Регламенту ЄС / 178/2002.

Інформація в системі RASFF є загальнодоступною, проте її учасникам не дозволено розголошувати будь-яку інформацію, яка за своїм характером є професійною таємницею. Вимоги про конфіденційність встановлюються статтею 52 Регламенту ЄС / 178/2002.

Контроль за продуктами тваринного походження

Контроль за продуктами тваринного походження в ЄС, в тому числі, і за тими що становлять експорт сільськогосподарської продукції, передбачає:

  • наявність ветеринарного сертифікату, підписаного уповноваженим ветеринаром компетентного органу третьої сторони країни-експортера, який засвідчує, що відповідні продукти придатні для експорту в ЄС. Форми сертифіката визначені законодавством ЄС та залежать від категорії продукції, породи тварин, та/або спеціальних вимог до конкретної продукції;
  • перевірку ветеринарною службою після прибуття партій продукції та супровідних сертифікатів відповідно положень Регламенту №2017/625 за процедурою, що визначена Регламентом № 136/2004. Результати такої інспекції відображають в загальному ветеринарному документі доступу (Common Veterіnary Entry Document, CVED Anіmals);
  • дотримання спеціальних гігієнічних правил для продукції тваринного походження, що встановлені Регламентом №853/2004;
  • дотримання вимог Директиви №2002/99/ЄС до здоров’я тварин та вимог Регламенту №1099/2009 стосовно добробуту тварин;
  • контроль за залишками ветеринарних медичних препаратів у тваринах та продукції тваринного походження, призначеної для споживання відповідно Регламенту №470/2009.

Контроль за здоров’ям рослин

Здійснюючи експорт товарів з України в Європу, оператор має забезпечити вимоги, що стосуються безпеки товарів рослинного походження.

Контроль за продукцією рослинного походження для імпорту до ЄС включає:

  • заходи контролю відповідно Директиви №2000/29/ЄС та Регламенту (ЄС) №2016/2031.
  • забезпечення наявності фітосанітарного сертифікату.
  • попереднє повідомлення у митні органи ЄС про прибуття вантажу рослин.
  • проходження митних перевірок у пункті в’їзду на територію ЄС.

Включення до реєстру держави-члена ЄС

Оператори, що здійснюють експорт в Європу з України будь-яких об’єктів, незалежно від характеру походження продукції (рослинного, тваринного), мають бути включені до офіційного реєстру держави-члена ЄС за окремим реєстраційним номером відповідно Додатку V Частини В Директиви № 2000/29/ЄC.

Порядок внесення оператора ринку до державного реєстру затверджених експортних потужностей встановлений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 38 від 10.02.2016.

Документальний супровід

Найпоширеніше питання й тема звернень наших клієнтів: як організувати експорт товарів з України в частині пакета документів, необхідних для оформлення поставок.

Експортна продукція має супроводжуватися чисельними та коректно оформленими документами, зокрема:

  1. комерційні документи – рахунок-фактура, інвойс, рахунок-проформа;
  2. митна декларація;
  3. договір-доручення з митним брокером;
  4. картка акредитації – картка обліку особи, що здійснює операції з товарами;
  5. контракт із замовником (зовнішньоекономічний договір) – з додатками та перекладом на державну мову;
  6. товаротранспортні документи – накладні на перевезення, наприклад CMR, ТТН, Air WayBill, Bill of Lading, навантажувальні відомості, пакувальні аркуші, специфікації тощо;
  7. сертифікат якості продукції – за наявності;
  8. сертифікат походження продукції – форма EUR.1;
  9. дозвільні документи для завершення митного оформлення відповідно до законодавства України – відмітки та дозволи органів контролю (фітосанітарного, ветеринарного, екологічного, радіологічного, санітарно-епідеміологічного);
  10. Свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами на умовах Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, книжка МДП (Carnet TIR);
  11. інша документація відповідно до вимог митних органів.

Ви плануєте організувати експорт в Європу з України та маєте складнощі з підготовкою документів? Звертайтеся до компанії «Атестор»! Наші спеціалісти допоможуть оформити всю необхідну документацію правильно та швидко!

Системи управління якістю та безпечністю

Окрім цього більшість торгівельних мереж та великих харчових компаній ЄС, особливо відомі харчові бренди-виробники і глобальні мережі, вимагають від своїх постачальників наявності сертифіката відповідності системи управління, схваленої GFSI. Тобто, якщо плануєте експорт молочної продукції України або іншої харчової продукції, знадобиться один з цих сертифікатів.

До GFSI-схвалених схем належать: FSSC 22000, GLOBAL GAP, IFS Food Standard, IFS PACsecure, BRC Global Standard, SQF CODE, Global Red Meat Standard (GRMS), Global Aquaculture Alliance Seafood Processing Standard, PrimusGFS Standard.

Отже, як стає зрозуміло, експорт сільськогосподарської продукції України є багатокомпонентним та досить складним процесом, однак вихід на міжнародні ринки та масштабування бізнесу – це прямий шлях до значного зростання ефективності та прибутковості компанії. Звертайтеся до наших експертів за консультацією та отримайте вичерпні відповіді на всі питання, пов’язані з організацією експорту та можливими нюансами у Вашому конкретному випадку.

Експорт продукції в Європу – вимоги до харчових підприємств