Оскільки відлітають оси

0 Comments

Зміст:

Оса: фото, опис, ТОП-8 цікаві факти про комаху

Оса – комаха, що має славу агресивної істоти з болючим укусом. Проте насправді більшість ос є миролюбними. Ці комахи споріднені з бджолами та мурахами, але мають чимало відмінностей від них.

Оса – класифікація та наукова назва

Зазвичай назву «оса» застосовують до кількох родин жалких комах, що найчастіше за все мають чорно-жовте забарвлення. Усі вони належать до ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), підряду Стебельчасточеревні (Apocrita).

Найбільш відомими родинами є:

  • складчастокрилі або справжні оси (Vespidae) – понад 4800 видів;
  • оси-блискітки або золоті оси (Chrisididae) – близько 3000 видів;
  • оси-павуколови або дорожні оси (Pompilidae) – майже 5000 видів;
  • сфециди або риючі оси (Sphecidae) – 7700 видів;
  • сколієві (Scoliidae) – понад 500 видів.

Родина справжніх ос налічує 6 підродин, кожна з яких об’єднує чимало родів. Серед останніх найбільш відомим є рід Шершень (Vespa), що належить до підродини Паперові оси.

Походження назви «оса» є доволі цікавим та пов’язаним з особливістю поведінки цих комах. Загалом це слов’янське слово має індоєвропейське коріння.

Вважається, що у своєму початковому значенні воно було пов’язано зі словами «тканина» та «ткач». Поява такої назви зумовлена дивовижним виглядом осиного гнізда, яке наче створене з паперу або тканини. Проте існує й інша версія, за якою слово «оса» є зменшеним варіантом «гострий», що пов’язано з болючим укусом оси та її жалом.

Як виглядає комаха оса?

Чимало різновидів ос, й особливо тих, що належать до справжніх, мають жовті та чорні позначки. Через це забарвлення люди нерідко плутають цих комах з бджолами.

Проте не всі оси мають винятково жовто-чорний колір. Деякі підвиди відрізняються винятковим різнобарвним забарвленням, яке охоплює майже всі кольори. Залежно від певного виду оси можуть бути коричневими, металево-синіми та яскраво-червоними. Найбільш яскраве забарвлення мають представники родини справжніх ос.

Оси зазвичай мають загострений низ черевця та вузьку «талію», яка відокремлює черевце від грудей. На вигляд вони набагато тонше за бджіл. Осине тіло тонке, гладке, із невеликою кількістю волосків.

У більшості різновидів цих комах наявні дві пари вузьких прозорих крил, що дозволяють швидко та маневрено літати. Також оси мають три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками. Останні дозволяють цим комахам чіплятися за поверхню.

Оси також мають кусаючі ротові апарати та вусики з 12-13 сегментів. Сильні щелепи дозволяють їм подрібнювати частинки деревини, щоб отримати матеріал для будівництва гнізда. Жало мають лише самиці оси. По суті, воно є зміненою структурою для відкладання яєць, яка проколює та вставляє отруту у жертву.

Розмір оси залежно від виду може коливатися від 1,2 до 4,5 см. Деякі з найбільших представників Перетинчастокрилих є поодинокими осами.

Найбільшою у світі є тропічна оса тарантуловий яструб (Pepsis grossa). Вона може сягати 6,8 см завдовжки. До того ж ці дорожні оси мають розмах крил, що становить 11,4 см, та відомі своїм дуже болючим укусом.

Цікавий факт! Оса-кат (Polistes carnifex) має найболючіше жало з усіх видів ос у світі. Вона є різновидом жовтої паперової оси, яка мешкає у Центральній та Південній Америці.

Справжні оси або складчастокрилі (Vespidae)

Ще на початку 20 ст. цю родину поділяли на 3 окремі самостійні родини, до яких належали паперові, квіткові та поодинокі складчастокрилі оси. Проте у 1990-х роках вони були об’єднані в єдину родину Справжні оси. Найбільш відомим у ній є рід Шершень (Vespa).

Представники цієї родини мають смугасте чорно-жовте забарвлення та крила, що складаються вздовж спини. До них належать як поодинокі, так і суспільні (мають матку-королеву та самиць-робітниць) види.

Чимало справжніх ос, які ще відомі як паперові, будують свої гнізда з паперу. Квіткові оси харчуються винятково пилком, тоді як інші різновиди родини Складчастокрилі є хижаками та полюють на різних комах.

Дорожні оси або оси-павуколови (Pompilidae)

Ця родина об’єднує поодиноких паразитоїдних ос, личинки яких розвиваються на павуках, яких і з’їдають. Дорослі особини харчуються пилком та нектаром квітів. До цієї родини належать переважно оси середнього розміру (від 1,5 до 4 см).

Налічується майже 5 тисяч видів дорожніх ос, які об’єднані у 5 підродин та 125 родів. Більшість з них зустрічається у тропічному кліматі. Проте на теренах України також існує понад 50 видів ос-павуколовів. Дорожніми їх звуть через те, що вони ривками повзають по дорогах та ґрунту.

Дорожні оси зустрічаються по всьому світу. При цьому майже 1000 видів мешкає на теренах Палеарктики. Найбільш численні ці оси у тропіках. Також вони доволі поширені у Середній Азії та Закавказзі.

Ще приблизно 35 родів дорожніх зустрічається у Північній Америці та понад 40 родів – в Австралії. На теренах Мексики мешкає 305 різновидів дорожніх ос.

Дорожні оси ведуть переважно поодинокий спосіб життя. Вони риють норки у деревині або ліплять гнізда з глини. Свої яйця ці оси відкладають на паралізованих укусом жала павуків. Деякі з цих ос крадуть здобич в інших різновидів перетинчастокрилих.

Оси-блискітки (Chrisididae)

Інколи цих ос ще звуть золотими. Вони мають дуже яскраве, металеве, переливчасте, часто строкате забарвлення. Зазвичай переважають зелені, червоні та сині барви. Оси-блискітки доволі мініатюрні. Довжина тіла у них – у межах від 2 мм до 2,7 см.

Ці оси не мають розвиненого жала та отруйних залоз. Вони ведуть паразитичний спосіб життя, обираючи як хазяїв бджіл та інших ос. Проте є також один різновид ос-блискіток, що паразитує на певному виді метеликів.

Переважна більшість ос-блискіток зустрічається в Палеарктиці та на теренах Середземномор’я. В Європі налічується 483 види цих ос. Проте науковці вважають, що приблизно 50 європейських різновидів цих комах ще не описані.

Оси-блискітки зустрічаються у Палеарктиці, Афротропіках, Індо-малайській зоні, Австралії, Неарктиці та Неотропіках. На теренах Європи найбільша кількість різновидів цих ос мешкає в Італії (236 видів) та Німеччині (майже 100 видів). Ще близько 100 видів ос-блискіток зустрічається в Індії.

Риючі оси або сфециди (Sphecidae)

Представники цієї родини сягають 2-6 см завдовжки. Вони поширені по всьому світу, переважно у південних регіонах. Ці оси ведуть поодинокий спосіб життя та зазвичай населяють місцевості, де переважає піщаний ґрунт.

Свої гнізда вони будують у піщаних норах, проте деякі різновиди – з глини. Личинки харчуються паралізованою здобиччю, а дорослі особини – винятково нектаром, хоча можуть полювати на комах та павуків.

Найбільш відомим представником риючих ос є сфекс рудуватий (Sphex funerarius). Він має переважно чорне забарвлення та черевце з червоним малюнком. Довжина тіла у нього становить 1,6-3 см. Ці оси поширені у Південній Європі (також зустрічаються на півдні України), Середній Азії та Північній Африці.

Сколієві оси (Scoliidae)

До цієї родини належать переважно великі оси, які ведуть поодинокий спосіб життя. Їхні личинки розвиваються, паразитуючи на пластинчатовусих жуках, яких згодом з’їдають. Дорослі сколієві оси живляться переважно пилком та нектаром.

Окремі види цих ос сягають 4,5 см завдовжки. Загалом довжина тіла у них може варіюватися від 1 до 6 см, тоді як крила у розмаху сягають 10 см.

Найбільшим представником цієї родини на теренах Європи є сколія-гігант, що сягає 4,5 см. Зустрічається вона й на теренах України, де занесена до Червоної книги.

Також в Україні можна побачити сколію степову, що є доволі рідкісним видом, та сколію односмугову. Загалом на українських теренах зустрічається 10 видів ос цієї родини. Взагалі сколієві оси є найбільш поширеними у тропічних та субтропічних регіонах, та лише деякі з них зустрічаються на півночі.

Забарвлення у сколієвих ос може бути темним, синьо-чорним або суцільно чорним, нерідко з рудим чи жовтим малюнком. Тіло у них вкрито довгими та товстими волосками.

Де живе оса?

Оси зустрічаються у різних куточках світу, на всіх континентах, крім Антарктиди. Усі види цих комах будують гнізда, що схожі на бджолині, але зроблені з паперу. Оси створюють свої домівки, пережовуючи деревні волокна до м’якоті за допомогою твердих нижніх щелеп, а потім виділяючи м’якоту у вигляді комірок.

Чорно-білі оси використовують бруд для будівництва своїх гнізд, що виглядають як довгі труби. Підвали, сараї та інші темні та прохолодні приміщення – основні місця, де можна побачити осине гніздо.

У дикій природі оси найчастіше за все зустрічаються на луках, у лісі та на скелях. Вони будують свої гнізда у дуплах старих дерев, під дахом будинків, у садовому компості, на гілках дерев тощо.

Риючі оси (сфециди) мають більш різноманітні звички гніздування. Їхні гнізда можна знайти у деревині та стеблах рослин, а також у глиняних будинках. Дорожні оси будують своє житло у гнилій деревині або ущелинах скель.

Поведінка оси: ТОП-8 цікаві факти

  • Оси поділяються на 2 типи: соціальні та поодинокі. Більшість ос надають перевагу життю поодинці, тоді як соціальні оси живуть колоніями до 10 тисяч особин.
  • Оси не роблять мед, але, подібно до бджіл, вони допомагають запилювати рослини.
  • На відміну від бджіл, оси не створюють стільники, проте їхнє гніздо трохи схоже за структурою, хоча й зроблене не з воску, а з пожованої деревини або багнюки.
  • Рій утворюють лише бджоли, проте у разі небезпеки оса може виділяти феромони, які приваблюють інших ос та викликають у них агресію.
  • Попри те, що осині соціальні колонії спочатку невеликі, вони можуть налічувати понад 10 тисяч особин у розпал літа.
  • Хоча оси-матки не такі плідні, як бджоли, вони можуть відкладати до 100 яєць на день.
  • Головна різниця між осами та бджолами полягає у тому, що останні використовують пилок для виготовлення меду та мають товстішу форму тіла, а також гинуть, коли жалять людину.
  • Шершні зазвичай більші за інших ос, мають барвистіше забарвлення та утворюють рої над землею.

Що їсть оса?

Ці комахи всеїдні. Подібно до бджіл, оси надають перевагу солодкій їжі, такій як нектар, мед, фрукти, деревний сік та людська їжа. Як і бджоли, перетинчастокрилі часто беруть участь у запиленні рослин у пошуках їжі.

Однак вони також їдять майже всіх шкідників, які завдають шкоди культурам, включаючи коників, попелиць, мух, гусениць та навіть бджіл. Оси знищують багатьох садових шкідників, що робить їх дуже корисними комахами, які сприяють розмноженню фруктів та овочів.

Цікавий факт! У пошуках їжі оси часто відлітають від своїх гнізд на пів кілометра.

Укус оси

У Північній півкулі оси стають найбільш агресивними з серпня по жовтень. Пов’язано це з тим, що саме у цей час змінюється запас їжі, а молоді матки покидають колонію, щоб знайти нових партнерів. У цей час оси найімовірніше за все нападуть на людей.

Ці комахи також випромінюють феромони, коли їм загрожує небезпека. Тому ніколи не слід бити осу після того, як вона ужалила, оскільки це призведе до нападу інших ос.

На відміну від бджіл, оси не гинуть після укусу, оскільки їхні жала не зазубрені та не застрягають у шкірі. Насправді вони можуть атакувати неодноразово.

Більшість людей одужують після укусу оси. Проте ті, у кого алергія на отруту, можуть мати серйозні побічні ефекти, навіть зі смертельними випадками.

Якщо вас ужалила оса, слід промити уражене місце водою з милом, щоб видалити якомога більше отрути. Потім потрібно прикласти лід до рани, щоб зменшити біль та набряк. Однак якщо у вас алергія на ос, то потрібно негайно звернутися до лікаря.

До уваги! Укус бджоли болючий, але не у порівнянні зі звичайними осами, не кажучи вже про різновиди цих комах з дуже болючим жалом.

Оса – розмноження та життєвий цикл

Життєвий цикл оси дещо відрізняється залежно від виду та може мати тривалість від 12 до 22 днів. Шершні мають типовий життєвий цикл, який поділяють чимало інших соціальних ос.

Запліднена матка-королева починає будувати гніздо, яке зазвичай спочатку невелике. Першими на світ з’являються робочі самиці. З досягненням зрілості вони продовжують будувати гніздо, поки матка відкладає яйця та висиджує додаткових робочих особин.

Матки ос можуть відкладати яйця безперервно, створюючи власну колонію. Нові самці у цій колонії розвиваються з незапліднених яєць, які матка відкладає наприкінці літа. Вони спаровуються з новими матками, після чого зазвичай гинуть.

Робочі самиці також починають гинути наприкінці літа та на початку осені. На зимівлю залишаються лише спарені матки. Вони знаходять затишне місце, де залишаються у стані спокою до весни, коли вони відновлять цикл. Більшість маток оси живуть лише один сезон.

Чимало (але не всі) різновидів ос мають кастову систему, яка складається з однієї або кількох маток, кількох трутнів та робочих самиць. Утворені колонії існують в одному або кількох шарах папероподібних клітин, виготовлених із пережованого рослинного матеріалу, змішаного зі слиною та викинутого комахою. У деяких видів ос матки все життя присвячують відкладанню яєць.

Робочі особини годують личинок їжею, що складається з пережованих комах та іншої здобичі, причому особливо улюбленими є гусениці. Восени ці оси будують більші гнізда для нових маток, причому личинки тут отримують більшу кількість їжі.

Водночас старші матки починають відкладати яйця, з яких з’являться самці, а трутні спаровуються з новими матками, які будуть засновниками колоній наступного року. Коли матки-засновниці гинуть, робочі особини починають поводитися нестабільно, поки всі не загинуть на початку зими.

Життєвий цикл поодиноких ос

Поодинокі оси мають значно інший життєвий цикл. Зазвичай самотня самиця спаровується, а потім готує та забезпечує одне або кілька гнізд для свого потомства.

Личинки з’являються на світ та споживають отриману їжу, не виходячи зі своїх комірок. Дорослі особини з’являються з лялечки та зразу шукають пару. Самці більшості видів ос живуть коротше та гинуть після спарювання, тоді як самиця продовжує цикл.

Хижаки та загрози для ос

На ос полюють чимало різних тварин у всьому світі, включаючи птахів, плазунів та амфібій. Принаймні 24 види птахів їдять ос, проте зазвичай вони полюють на поодинокі види цих комах.

Також осами можуть харчуватися інші комахи: богомоли, бабки та навіть інші види ос. Деякі ссавці, такі як миші, щури, скунси, ракуни, борсуки, ласки та росомахи, також ризикують нападати на цих жалючих комах.

До того ж жителі Японії та Лаосу споживають личинки ос, які вважаються делікатесом. Проте оси є доволі поширеними комахами у світі, і вимирання найближчим часом їм не загрожує.

Березень 2024

ПнВтСрЧтПтСбНд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Скільки живе оса, чим харчується, навіщо потрібна в природі, де зимує, життя ос

Скільки живуть оси, зазвичай залежить від багатьох факторів, але найбільше від їх ієрархічного розташування в сім’ях. Робочі особини, як правило, гинуть найшвидше, життєвий цикл матки триває довше.

  • Термін життя
  • Матка
  • Робоча особина
  • Самці
  • Для чого потрібні оси в природі
  • Користь від комах
  • Яку користь приносять оси:
  • Особливості та середовище проживання
  • Харчування
  • Вороги
  • Зимові будинки для ос
  • Місця для зимівлі
  • Коли оси лягають спати
  • Простий спосіб боротьби з осами (відео)
  • Профілактичні заходи проти набридливих сусідів
  • Що станеться, якщо вбити осину матку?
  • Що робити з гніздом ос у квартирі?
  • Що робити, якщо вкусила оса?
  • Отрута оси

Наявність чорних і жовтих смуг по тілу – відмінна риса ос. Також комахи мають перепінчасті крила, усики, які одночасно вважаються органами дихання, і потужні щелепи. Залежно від різновиду, розміри можуть змінюватися, наприклад, для роючої оси нормальною вважається довжина від 5 до 20 мм, для сколії – від 10 до 100 мм.

Про наявність отрути у цих комах говорить яскраве забарвлення. Жало – це яйцеклад зі зміненим виглядом, вважається характерним тільки для самок, саме вони здатні атакувати.

Оси ніколи не були довгожителями. Їхнє життя залежить від багатьох факторів, пов’язаних з навколишнім середовищем і видом. Громадські сім’ї живуть за внутрішньою ієрархією, яка впливає не тільки на розподіл обов’язків, а й на період життя. Кожна особина в родині виконує свої функції і відрізняється значимістю. Всередині сімей розрізняють такі види:

  • матка – займається управлінням колонією та відкладанням яєць для вирощування потомства;
  • самиці, не здатні відкладати яйця, – вважаються робочими осами;
  • самки, які можуть зачати потомство в певний час сезону.

Популярними представниками підсемейства вважаються полісти, або паперові оси. Весна – час для молодої матки підшукати собі гніздо і почати його будівництво. Щоб спорудити місце для потомства використовуються пережована трава і кора дерев. Коли приходить літо, на світ з’являється перше потомство робітників комах, які нагадують матку, але при цьому мають розміри менші. Такий висновок може прожити до двох місяців. Ближче до середини вересня в спеціальних осередках з’являються особини, розмноження яких здатне давати молодих ос.

Поліста або паперова оса

Коли стає холодно, і приходить зима, самці починають залишати гнізда, так і гинуть. Загалом вони здатні жити до 3-х місяців. Зимівка маток проходить під корою дерев, у щілинах і трав’янистих залишках. Таким чином, тривалість життя оси може затягуватися до 4 років. В цілому, період життя оси пов’язаний з теплом, оскільки перезимувати в морози здатні лише окремі представники сімейства.

Термін життя

Різні представники осинного сімейства можуть прожити від пари місяців до декількох років. Видова приналежність, зовнішні природні фактори впливають на те, скільки живуть оси. Умовно ділять на одиночних і громадських, термін життя у них різний.

Громадські живуть у суворій ієрархічній системі, подібно до бджіл. Одиночні ведуть відокремлене існування.

Матка

Довгожителькою серед громадських ос усіх видів є самка, вона живе кілька років. Все літо матка активно поповнює населення гнізда, безперервно відкладаючи яйця. Ближче до кінця серпня в гнізді з’являються нові, великі осередки для особливого потомства. З цих осередків вилуплюються молоді самки і самці.

До настання холодів вони спарюються, після чого самці гинуть, а майбутні матері сімейства шукають місце для зимівлі. Самки ховаються під корою, залишками трави, листя. Від добре обраного місця залежить скільки років проживе матка. Розумні, везучі переживуть 3-4 зими.

Робоча особина

Робітники – основне населення осиного вулика, самки, не здатні до розмноження. Живе робоча особина близько двох місяців, склад постійно оновлюється завдяки безперервній роботі матки. До кінця літа будівництво більше не потрібно, робочі оси виконали свою функцію. Вони наводять у своїй літній резиденції лад, поїдаючи личинок, які не встигли з’явитися на світ.

Після акту канібалізму відправляються в подорож. З настанням перших морозів всі гинуть. Існують теоретичні дані, за якими матка деяких видів осинного сімейства залишає гніздо, вмираючи разом з робітниками.

Самці

У жорсткому осиному матріархаті самців не особливо скаржать. Вони народжені для запліднення самок вже в самому кінці літа, з похолоданням їх чекає вірна смерть. Тривалість життя самця близько місяця, максимум 40 днів. Все залежить від часу настання морозів.

Для чого потрібні оси в природі

Оси, на відміну від своїх смугастих родичів, не отримали достатньої поваги з боку людей. Більшою мірою пов’язано це з тим фактом, що мало хто знає, для чого потрібні оси в природі, адже вони не виробляють мед, шкодять і навіть викликають алергічні реакції. Цілком логічно виникає питання, що роблять оси, і чи є від них хоч якась користь для людей і навколишнього середовища.

Користь від комах

Яку користь приносять оси:

  1. Винищують дрібних жучків. Доросла особина годується нектарами і фруктовими соками. Личинка оси для розвитку повинна їсти білок. Для годування потомства осам потрібно полювати на шкідників, це можуть бути муха, комар, тля, павук та інші шкідники, що мешкають у саду;
  2. Знищують медведку. Комахи здатні вигнати шкідника з-під землі, потім паралізувати жертву, впорскуючи отруту. Тепер паралізоване тіло медведки стає своєрідним інкубатором. Весь цей час шкідник залишається живим, не дає померти личинкам ос, постійно підживлюючи їх необхідними компонентами. Смерть медведка зустрічає безпосередньо після останньої ліньки;
  3. Запилюють рослини і квітки. Для повноцінного розвитку багато рослин потрібно досвідити, з чим відмінно справляються оси;
  4. Використовуються в медицині для боротьби з раком. Вченими було доведено, що бразильські оси володіють отрутою з унікальним складом, який допомагає знищувати ракові клітини, не пошкоджуючи здорові ділянки;
  5. Захищають слабких комах. Знаючи про здатність ос кусати, полювати і проявляти агресію по відношенню до інших комах, слабкі особини взяли собі барвистий забарвлення хижих комах. Пов’язано це з підсвідомим небажанням стикатися з осами. Смужки рятують слабких від птахів, деяких різновидів мух, жуків, метелики та багатьох інших.

Може, оси не такі корисні, як бджоли, що дають нектар, але не варто недооцінювати їх потенціал. Там, де живуть оси, помічено суттєве зменшення мух, які розносять лапками різні бактеріальні захворювання. Також на садовій ділянці стає менше шкідників, які псують урожай, при цьому не обробляються рослини хімікатами. До того ж, щоб атакувати людину, оса повинна бачити в ній небезпеку і агресію в свою сторону.

При вигляді комах не можна розмахувати руками, панікувати і тим більше замахуватися. Все це оси сприймають як загрозу для свого життя. В інших випадках вони просто пролетять повз.

Особливості та середовище проживання

Оса – відноситься до загону перепончатокрилих, а підрядку стебельчастобрюхих.

До осів належать такі комахи, як:

  • справжні;
  • пісочні;
  • оси – блискучі;
  • дорожні;
  • сколії;
  • оси – німкені;
  • тіфії;
  • квіткові;
  • роючі;
  • паперові;
  • шершень.

Оса- комаха, тіло якої розфарбовано в смужки чорного і жовтого кольору. Довжина комахи (залежно від виду) коливається від 2 см до 3, 5 см. На спинці є дві пари крил, але оскільки задні крила міцно зчеплені з передніми, здається, що крила всього два.

Укуси оси болючі, супроводжуються набряками і можуть викликати серйозну алергічну реакцію. При цьому, на відміну від бджіл, оси жала не залишають.

Очі у цієї комахи складаються з безлічі фасеток, які дозволяють дивитися в різних напрямках одночасно, і виступають за площину рильця вниз.

Крім складних, фасеткових очей оса має ще три очі, які знаходяться в самому верху голови. Складно повірити, що така невелика комаха настільки очаста, але якщо роздивитися осу на фото, то в цьому легко можна переконатися.

На фото три додаткові очі оси

Крім величезних очей на голові є і усики- антенки. Ці усики багатофункціональні. Вони є і органами нюху і зобов’язання, вони ж сприймають коливання повітря, вони ж виконують роль смакових рецепторів і, до того ж, при будівництві гнізда вусиками вимірюється кожна комірка.

Жало є тільки у ос жіночої статі. Це пояснюється тим, що цей орган є яйцекладом і тільки при небезпеці оса впорскує через нього отруту.

Види комах досить різноманітні і існує їх безліч, але всі вони поділяються на громадські та одиночні. Вже за назвою видно, що поодинокі оси воліють жити відокремлено, без великих компаній.

Вони навіть гнізд не будують. Але зате кожна одиночна оса має можливість продовжити свій рід, тобто, розмножуватися. А ось громадські оси одні жити не можуть, вони живуть сім’ями, чисельність яких може бути в кілька тисяч ос.

Такі оси будують собі серйозне житло – міцне і надійне гніздо. На відміну від одиночних ос громадські не можуть розмножуватися всі. Тільки матка і особини чоловічої статі можуть брати участь у розмноженні, інші оси безплідні.

У громадських ос будівництво гнізда починає матка. Вона може побудувати невелике житло – розміром не більше волоського горіха. Їй, по суті, необхідно невелике гніздо, куди вона зможе відкласти свої перші яйця.

Спочатку виходить житло все в один шар. Але пізніше матка надбудовує й інші яруси. Працювати вона буде до тих пір, поки з яєць не вилупляться молоді, робочі оси.

І вже вони продовжують будівництво, звільняючи матку для найважливішого діла- збільшення осиніної чисельності. По тому, якого розміру гніздо, можна визначити, наскільки сім’я багата робочими особинами.

Поодинокі оси не дуже мудрять з будівництво гнізда, а якщо вони його будують, то у них досить багато різноманітних способом будівництва. Деякі будують невеликі комірки в місцях, захищених від негоди і від сторонніх поглядів, а, наприклад, гончарні оси будують з бруду щось, подоба вази, яке прикріплюється до стіни або до гілок дерев.

Є оси, які просто зариваються в землю або прокусують стеблі рослин, щоб там знайти собі притулок, а є й такі, які воліють знаходити невеликі щілини, що підходять їм для проживання. Для таких особин підійде і все те, що залишається від людини – занедбані робочі рукавички, шматки тришарового картону, непотрібні речі тощо.

Поодинокі оси закладають свої яйця виключно в окрему комірку, а потім її запечатують. Між дорослими осами і личинками в такому випадку, взаємодії не відбувається.

Так само, зауважено, що в менші комірки відкладаються яйця, з яких пізніше вилуплюються личинки чоловічої статі. А це означає, що чоловічі особини у них менше, ніж жіночі.

На фото кладка личинок оси

Різноманітні оси живуть скрізь, де тільки можна. Однак, найбільше їм подобається селитися поруч з людиною. Це і зрозуміло, людина для цих комах постійна їдальня, де для видобутку їжі не потрібно докладати особливих зусиль.

Читайте також: Об’єднання бджолиних сімей восени перед зимівлею

Харчування

Оси- це хижі комахи, хоча і є відомими «солодкоїжками». Не варто залишати вазочки з варенням на літній веранді після чаювання, оси неодмінно виявлять цей подарунок і будуть сюди прилітати за новою порцією. Оси можуть злизувати нектар з квітів, а можуть і закусувати більш дрібними комахами.

І все ж варто тільки згадати про осе-наїзника, як сумніви в хижості відпадуть. Ця оса підшукує вбрану гусеницю, сідає на неї верхи (як наїзник), проколює шкіру яйцекладом і відкладає в тіло жертви яйця.

Пізніше, личинки будуть забезпечені їжею, тобто, цією самою гусеницею. Деякі оси замість гусениць вибирають жуків. Оса -пепсис (дорожня оса) і зовсім вистежує павуків, нападаючи на них, часом, навіть у їхньому власному помешканні, і в тіло цього павука відкладає свої яйця.

До речі, на прокорм личинкам йдуть і цикади, які перевершують ос у розмірі. Їх просто замуровують в комірку з яйцем і, коли вилупиться личинка вона не буде голодувати.

Вороги

Вбивають ос завчасно інсектициди, що застосовуються людиною для боротьби з різними сільськогосподарськими, лісовими шкідниками, безпосередньо з осиними сім’ями. Серед головних ворогів звичайних ос – шершні, а також деякі різновиди птахів. Восени неактивних комах поїдають тварини, павуки, великі жуки.

Тривалість життя осиного сімейства залежить і від погодних умов. Знищують гнізда, вулики повені, лісові пожежі, передчасні заморозки. Жити оса генетично може довго, але практично терміни вкорачуються в кілька разів.

Зимові будинки для ос

Як тільки настають перші холоди, дачники спокійно знімають і спалюють осині гнізда. Вони прекрасно знають: комахи вже полетіли. По суті, знищення порожніх гнізд носить тільки певну профілактичну роль. Справа в тому, що оси люблять гніздитися там, де вже є неподалік інші осині гнізда. І вже краще позбутися старого гнізда: раптом оси більше не прилетять!

Перед зимівлею самки активно спарюються, а потім відлітають на пошуки відповідного містечка для зимівлі. Що приваблює комах, і де зимують оси зазвичай? Вони обожнюють повалені дерева. Підгниваючі пні теж стають домом для ос. Якщо з опалого осіннього листя утворилася хороша підстилка, в ній обов’язково заведуться комахи і пробудуть там до самої весни.

Самки, здебільшого, шукають тріщини в корі і забираються в них. Якщо у вашому заміському будинку багато щілин, то і в них можуть завестися комахи і залишитися там до перших теплих днів. Головне, щоб оси не опинилися по внутрішню сторону вашого будинку. Будь-які дерев’яні споруди, особливо старі сараї, можуть стати «квартирою» для комах. І до цього потрібно бути готовим.

Там, де зимують оси, не повинно бути великих перепадів температур. Коли випадає сувора або, навпаки, малосніжна зима, багато самиць гинуть. Ще не встигнувши відійти від сплячки, оси стають бажаними здобичами птахів, які не можуть не скористатися приходом зимових відлиг. Але, природно, частина комах залишається в живих. А нове покоління з’являється досить швидко, що в будь-якому випадку позитивно впливає на популяцію.

Місця для зимівлі

У літній період у природі ос можна зустріти практично повсюдно. До дозрівання плодів ці комахи активно поїдають шкідників. Їх чисельність, як правило, невелика. Однак у міру дозрівання плодів комах стає все більше.

Перші молоді оси – стерильні самки. Вони допомагають матці доглядати за новим поколінням і будувати гніздо. Наприкінці літа – на початку осені спарюються молоді матки і самці. З приходом холодів гнізда швидко порожніють: гине більшість чоловічих і робочих особин.

А молоді самки вибирають в якості зимового «житла» місця, які повністю приховані від людських очей. У більшості випадків – це товща деревини, старі пні і щілини госпбудівель або будинків.

Коли оси лягають спати

Багатьом цікаво, коли оси лягають спати, і чи сплять вони взагалі. Порушуючи це питання, слід врахувати, що в час, коли комахам нема чим харчуватися, вони впадають у сплячку. При цьому у них завмирає обмін речовин, а тіло не відчуває температурних змін.

Організм матки забезпечує її речовиною, яка за властивостями нагадує антифриз, що не дає їй мерзнути навіть у сильні морози. У таких випадках для виживання необхідна плавна зміна температури, щоб уникнути загибелі через занадто раннє пробудження

Також оси завжди дбають про те, де проведуть ніч. Це можуть бути високі рослини і трави, до яких вони кріпляться щелепами і лапками поодинці. Рідко, але бувають випадки, коли комахи ночують купкою.

Простий спосіб боротьби з осами (відео)

Профілактичні заходи проти набридливих сусідів

Паперові оси – клопіткі сусіди. Вони псують фрукти на деревах, кусають людей, настирливо лізуть на солодку їжу. Щоб скоротити ймовірність їх поселення поруч з будинком або під його дахом, бажано знищити гніздо. Знаючи, що роблять оси взимку, можна без побоювання зрізати споруду і спалити її. У цей час ви не ризикуєте отримати укус комахи. Самиці не селяться в старому гнізді, але нове будують на звичному місці. Якщо обробити ділянку, де знаходилася споруда, неприємно пахнущим складом (гас, машинне масло, дихлофос), то матка відлетить шукати більш відповідний притулок.

Щоб позбавити зимуючих ос укриття на ділянці, слід виконати певну роботу:

  • зібрати і спалити сухе листя;
  • вилучити згнилі пні, зрізані дерева;
  • не залишати на землі дошки, аркуші шиферу, під ними комахи шукають притулок на зиму;
  • компостні купи залити окропом;
  • можна почати підготовку матеріалу для пасток, які будуть необхідні для захисту врожаю.

Боротьба з комахами після настання холодів абсолютно безпечна. Вони в стані діапаузи перебувають до квітня-травня. Тільки з настанням тепла (+ 14 0) матки прокинуться і почнуть створення нової колонії. Профілактичні заходи допоможуть скоротити кількість комах, які доживуть до весни.

Що станеться, якщо вбити осину матку?

Загибель матки неминуче призводить до припинення існування сім’ї. Робітники поступово покидають гніздо, слабкі – гинуть від голоду. Спорожнілі притулки часто захоплюють паразити. Якщо в ньому залишилося потомство, воно гине від загарбників. Виживають лише молоді самки, здатні до розмноження, які покинуть притулок і зуміють побудувати нове.

Що робити з гніздом ос у квартирі?

Якщо осине гніздо опинилося неподалік від будинку, під карнизом або на балконі міської квартири, це стає проблемою для людей. Як прибрати гніздо і не постраждати від укусів його розлючених жителів:

  • Накрити будиночок мішком з просоченим інсектицидом шматочком тканини. Коли всі особи загинуть, зняти гніздо.
  • Спалити конструкцію або облити її киплячою водою. Попередньо треба одягнутися в щільний одяг.
  • Впорснути всередину гнізда відлякуючий засіб. Оси не будуть повертатися додому після такої обробки.

Що робити, якщо вкусила оса?

Найбільша ймовірність отримати укус в середині літа. Зрілі особини харчуються солодкими фруктами і ягодами, тому зустріти небезпечну комаху найчастіше можна в саду. Болісні укуси наносять тільки самки: жало це змінений у процесі еволюції яйцеклад. Гладка зброя стрімко висувається з тіла, завдавши удару, так само швидко втягується назад. Іноді вона здатна зробити кілька атак, поки не виснажиться запас отрути.

Прибравши жалючу зброю, яка не отримала ушкоджень оса відлітає, на відміну від бджоли, у якої є зазубрини на жалі, що не дають витягти його з тіла жертви, при цьому призводять до загибелі корисної комахи.

Отрута оси

У складі отрути паперової оси:

  • нейротоксини, здатні призвести до задухи, паралічу, порушити артеріальний тиск;
  • гіалуронідаза – руйнує мембрани клітин, викликаючи почервоніння і свербіж на місці укусу;
  • гістамін, який провокує алергічну реакцію;
  • ацетилхонін, що впливає на прояв нервових імпульсів, обумовлює болючі відчуття після укусу;
  • фосфоліпази – руйнують стінки кров’яних клітин і тканин.

Небезпека отрути в можливому набряку Квінке, який супроводжується утрудненим диханням. Анафілактичний шок, викликаний укусом, без термінового втручання медика, може мати летальний результат.

Негайно після укусу потрібно:

  1. Ретельно промити ранку.
  2. Продезінфікувати місце укусу за допомогою перекису, спирту, мила або фурациліну.
  3. Додати холодний компрес.
  4. Прийняти антигістамінний препарат. Засіб допоможе зняти набряк, свербіж, печіння після укусу.
  5. Прилягти, пити багато рідини.

Гарячий чай, підсолоджена вода допоможуть відновити сили і нейтралізувати дію отрути на організм. Відрізок від укусу може протриматися від декількох годин до декількох днів, супроводжуватися підвищенням температури. за постраждалим потрібно спостерігати постійно. При найменших ознаках алергічної реакції, надати екстрену медичну допомогу. Нейтралізувати дію осиної отрути можна соком петрушки, лимона, молочком одуванчика.

Потерпілому від таких комах необхідне місце укусу своєчасно охолодити льодом або мокрим рушником. Дуже допомагає в таких випадках подорожник. Його листочки спочатку миються, потім мнуться і прикладаються до постраждалого місця. Подібні компреси слід час від часу змінювати, і тоді болісні почервоніння і набряки зазвичай швидко зникають.