Де можна знайти дідька

0 Comments

дідько

По великій шкоді не дбаємо про малу. Дідько — злий дух.

Взяв дідько корову, хай бере й мотузок.

Значіння, що й попереднє.

Де дідько не може, там бабу пішле.

Баба більш влізлива, уперта та облесна, осягне ціль.

І Богові свічку і дідькові огарок.

Про дволичних, що удають побожних, а творять лихо.

І дідька у церкві малюють.

Для постраху забобонних людей.

І з дідьком можна говорити.

З лихими людьми мож теж прийти до слова та згоди.

Не такий дідько страшний, як намальований.

Здалека кожна небезпека виглядає дуже страшна.

Тішиться, як дідько цвячком.

Вірування в народі є, що в пеклі брак заліза, тому дідько тішиться цвячком.

То один дідько.

Оба однакі. Баба хотіла купити образ св. Микити, що держить дідька на ланцуху, і тим не пускає між нарід. Образник не мав св. Микити, і тому давав інший образ, на якім тоже був зображений чорт, та баба не хотіла цего образа хоч образник впевняв, що то один і той самий дідько.

Хоч дідька з’їж, а правду ріж.

Щоб прийшлось тобі і потерпіти, але правду все говори.

Чеши дідька зрідка.

Не задирайся з лихими людьми, та й шкоди не будеш мати.

Який дідько печений, такий і варений.

Лукавий чоловік усе найде нагоду наробити пакости.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідько — дідько: чортъ, домовой [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дідько — ді́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. дідько — Біс, чорт, сатана, ДИЯВОЛ, нечиста сила, анциболот, пекельник, нечистий дух, демон. Словник синонімів Караванського
  4. дідько — -а, ч. 1》 фольк. Те саме, що біс I. 2》 Уживається як лайливе слово. Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо?, для чого? Якого дідька? — чого?, чому? Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дідько — дідько чорт (ср, ст): Ходимо голодні. Як дістанемо цигарок або горілки, ділимося. Нема чого жалувати собі. Хто не п’є й не курить, того вхопить дідько в інший спосіб (Селепко) ◊ ті́шитисі ги дідько цви́ком → тішитися ◊ тішитися як дідько &lt. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. дідько — див. чорт Словник синонімів Вусика
  7. дідько — ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Фразеологічний словник української мови
  8. дідько — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  9. дідько — Ді́дько, -ка, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дідько — ДІ́ДЬКО, а, ч. 1. фольк. Те саме, що біс¹. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Н.-Лев., III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки. знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах
  11. дідько — Дідько, -ка с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Словник української мови Грінченка

Що таке “дідька лисого”: значення й дивовижна історія колоритної української фрази

Відомий мовознавець пояснив, що таке “дідько” в нашій мові.

Олександр Авраменко розповів історію колоритного фразеологізму про “дідька” / колаж УНІАН зі скріншотів

В українській мові є колоритний крилатий вислів (фразеологізм) “дідька лисого”, значення якого відоме далеко не всім.

Ця фраза, згідно зі словником, має дуже просте значення – “ніколи, нізащо”. Історія ж фразеологізму дуже цікава, її мовознавець Олександр Авраменко розповів в ефірі програми “Сніданок з 1+1”. “Історія фразеологізму “дідька лисого” сягає сивої давнини. “Дідьки” – це міфічні істоти, добрі або злі духи”, – зазначив експерт.

Він додав, що за легендою, колись ангели, які хотіли порівнятися з богом, були покарані – їх скинули з небес на землю, і ті, що впали у ліс, стали лісовиками, які потрапили у воду – водяниками, а у житло людей – домовиками. Авраменко підкреслив, що “дідьків” у народі вважали лисими.

“Отож, коли чуємо вислів, “дідька лисого”, – знайте, то відгомін народної фантазії наших далеких пращурів, ось і все… у нашій мові багато фразеологізмів з “дідьком”, і здебільшого вони марковані як лайливі і навіть вульгарні…”, – зазначив мовознавець.