Що написано на прапорі лезгін

0 Comments

Що написано на прапорі лезгін

Л Е ГІНЬ, геня, ч., діал. Юнак, парубок. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (Коцюб., II, 1955, 313); Шляхом урочисто, в ритм пісні, проходять дівчата і легіні (Стельмах, Над Черемошем. 1952, 120).

ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийлеґіньлеґені
Родовийлеґенялеґенів
Давальнийлеґеневі, леґенюлеґеням
Знахіднийлеґенялеґенів
Оруднийлеґенемлеґенями
Місцевийна/у леґеніна/у леґенях
Кличнийлеґенюлеґені

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Жовтий зверху: чи потрібен Україні перевернутий прапор?

Іноді, напевне, це просто помилка не надто прискіпливого мітингувальника – однак далеко не завжди. Поки що нечисленна, але активна група українців дедалі гучніше заявляє про те, що смуги на українському прапорі потрібно поміняти місцями: і замість синьо-жовтого стяга отримати жовто-блакитний.

Саме таке розташування кольорів, на думку багатьох ентузіастів, було на прапорах УНР до гетьмана Скоропадського. Проте фахові історики з цим не згодні.

Крім того, дехто звертається до езотеричних вчень, таких як фен-шуй, стверджуючи, що жовтий колір, який є символом сонячного, активного, духовного начала, має домінувати над синім – пасивним, холодним і матеріальним.

Такі заклики стали помітнішими з розгортанням Євромайдану. Але охочі поміняти місцями кольори на національному прапорі були й раніше, і навіть у Верховній Раді.

У 2007 році позафракційний депутат Олег Антипов подав на розгляд колег законопроект, в якому пропонував поміняти місцями смуги на прапорі. У пояснювальній записці він апелював до китайських національних учень і стверджував, що синьо-жовтий прапор проголошує “панування “Закону занепаду”.

Парламент відправив документ на доопрацювання, а колишні колеги пана Антипова по опозиції сказали, що “в найближчі сто років” не збираються міняти державні символи.

Третій проект України

“Символіка – це концентрований світогляд, а світогляд повинен бути правильним”, – вважає засновник сайту “Народний оглядач” Ігор Каганець.

Пан Каганець – один з палких прихильників жовто-блакитного, або, як він каже, сонячно-блакитного прапора.

За словами активіста, йдеться не про перевертання стяга, а саме про його заміну.

На думку пана Каганця, нині в Україні набуває активності третій політичний проект: поруч з владою і опозицією, які загалом існують в одній системі цінностей і розвивалися в однакових історичних умовах, на Майдані постає Українська Держава, заснована на українських традиціях та світогляді. І сонячно-блакитний прапор потрібен цьому “трохи хаотичному” майданному рухові, щоб якось ідентифікувати себе, каже активіст.

Однак львівський історик Андрій Гречило, який очолює Українське геральдичне товариство, вважає, що ідея про новий прапор може лише поглибити розкол у країні.

За його словами, сьогодні національні символи – це ледь не єдиний чинник, який об’єднує українців.

“І зараз, дивина, беруться люди брудними руками це ревізувати, не маючи ні знань, ні нічого”, – обурюється науковець.

Пан Гречило переконаний, що зміна прапора не має під собою історичних підстав, і розцінює таку ініціативу як зневагу до національних символів.

“Наївна віра, що, мовляв, прапор перевернеться і зразу життя в нас налаштується, попливуть молочні ріки по кисільних берегах – це дурне, – каже історик. – Воно якраз навпаки, відриває людей від активних дій змінювати щось на краще”.

Що пропонував Грушевський?

Прибічники жовто-блакитного прапора стверджують, що саме такий варіант стяга затвердив у 1918 році сам Михайло Грушевський, тодішній голова Центральної ради – уряду Української Народної Республіки. А те, що прапор згодом став блакитно-жовтим – це провина гетьмана Скоропадського, який, прийшовши до влади і розпустивши Центральну раду, начебто поміняв місцями кольори.

Автор фото, uht.org.ua

Ще в 1917 році, як видно з цих листівок, використовували обидва варіанти прапора

Однак Андрій Гречило називає таке трактування історії міфом. Він каже, що станом на 1917 рік не було усталеного порядку кольорів і українці використовували обидва варіанти свого прапора. Так само, як і поляки до 1919 року користувалися і біло-червоним, і червоно-білим стягом.

27 січня 1918 року Центральна Рада затвердила тимчасовий закон про флот УНР, в якому визначила прапори для військового і торговельного флотів – обидва блакитно-жовті. На тому засіданні головував Михайло Грушевський, уточнює історик.

Вигадка про те, що у березні того ж року за наполяганням Грушевського уряд УНР затвердив жовто-блакитний державний прапор, з’явилася в міжвоєнний період, коли дослідники не мали доступу до архіву документів, впевнений пан Гречило.

За його даними, документи того часу збереглися і вони не підтверджують цю гіпотезу.

Дослідник геральдики розповідає, що синьо-жовтий прапор використовували також і Західноукраїнська Народна Республіка, і Дієва армія УНР.

Фен-шуй і “прапор життя”

Не менш категорично пан Гречило ставиться і до спроб пояснити доцільність жовто-блакитного прапора езотеричними східними вченнями на зразок фен-шуй.

“Свого часу розповідали анекдот: чому розпався Радянський Союз? Тому що Ленін в Мавзолеї лежав не за фен-шуєм”, – іронізує історик.

За його словами, китайське вчення про гармонію людини і всесвіту ніяк прямо не стосується українських символів.

“Китайський прапор не відповідає фен-шую. Ніякі прапори за фен-шуєм не створюються”, – додає він.

Однак Ігор Каганець, не заперечуючи загалом принципи фен-шую, каже, що жовто-блакитний стяг відповідає “природному уявленню людини про порядок” і що правильний порядок кольорів закріплений у самій назві прапора: жовто-блакитний.

За його словами, “блакитний”, або як раніше казали – “облочистий” – означає водянистий. Це слово, каже він, має спільний корінь з такими словами, як “оболонь”, “болото” чи “волога”.

“Жовто-блакитний прапор – це прапор життя. Зверху сонце, а знизу вода. Навпаки не може бути”, – переконаний активіст.

В будь-якому разі, для того, щоб офіційно поміняти синьо-жовтий прапор, який прописаний в Загальних засадах Конституції, на жовто-блакитний, знадобиться спочатку дві третини голосів у парламенті, а потім ще й національний референдум.

Тож теза опозиціонерів про неготовність міняти державні символи в найближчі сто років видається аж ніяк не перебільшенням.

День українського прапора: історія свята та що символізує стяг країни

Свято заснували указом Леоніда Кучми в 2004 році. Його мета – виховання поваги громадян до державних символів України.

Український прапор – наша гордість і найвідоміший символ України, пише unian.

Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.

Що символізує прапор України

Державний Прапор України затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Немає офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий. Найпопулярніше “народне” тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта – золоте пшеничне поле під ним.

Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи – вогонь і воду. А за релігійним трактуванням жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій – все земне.

Як створили прапор України

Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком – роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив Золотий лев на синьому тлі.

Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з’явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під такими прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.

Досі не відомо точно, в якому порядку розташовувалися кольори на прапорі УНР. Цілком можливо, що використовувалися як синьо-жовтий, так і жовто-синій варіанти.

23 серпня – це дата, коли в Україні відзначають День прапора в наші дні. Свято відзначають за день до Дня Незалежності.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного Прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, внизу – жовтий.

Така послідовність кольорів подобається не всім. Деякі люди пропонують поміняти кольори на прапорі місцями. Вірять, що жовто-синій колір прапора принесе розквіт Україні.

Якщо ж звернутися до історії, то можна помітити, що довгий час порядок смуг на прапорі був невизначеним і використовувався в двох варіантах. Але з 1848 року поступово став переважати синьо-жовтий варіант. Врешті його і закріпили в XX столітті.

Цього року головне державне свято України – День Незалежності припадає на четвер, 24 серпня. Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують.

Торік святкування Дня Незалежності не пов’язували з додатковим відпочинком.