Що таке дивізіон Тарасова

0 Comments

Дивізіон, батарея, зенітний ракетний комплекс: з чого складається й чому все відрізняється у НАТО

Доволі часто у коментарях до публікацій відносно засобів протиповітряної оборони наші читачі починають задавати питання та будувати припущення відносно західних засобів протиповітряної оборони, наприклад, NASAMS та їх структури. Ситуація часом погіршується тим, що до сучасних зразків ЗРК намагаються використати ще радянські лекала.

Тому спробуємо пояснити, як не заплутатись у дивізіонах, батареях, зенітних ракетних комплексах, особливо, коли мова заходить про різні зразки. Й почати можливо з найпростішого, самого поняття зенітного ракетного комплекса.

ЗРК – це група засобів, які об’єднані між собою та дозволяють самостійно виконувати бойове завдання. Це має бути: система огляду та виявлення цілей, засоби ураження, система управління озброєнням, зв’язку та перезаряджання. Деякі компоненти ЗРК можуть бути змонтовані на одному шасі, деякі передбачають розміщення кожного елементу окремо.

Для розуміння, радянський зенітний ракетно-гарматний комплекс “Тунгуска”. На перший погляд – це лише одна машина. Вона має РЛС, засоби ураження, зв’язок та систему управління озброєння і все це на одній машині.

Але насправді у комплекс 2К22 “Тунгуска” входить ще: транспортно-заряджаюча машина, машини технічного забезпечення та ремонту, рухомий генератор та навіть тренувальні засоби. Звісно, враховуючи те, що це не бойові машини, про них часто забувають.

Також і ЗРК “Бук”, це не лише одна пускова, яка також має нібито все необхідне для роботи. Це ще, як мінімум, машина заряджання, оглядова РЛС, командний пункт, транспортні машини та машини забезпечення.

Частина машин ЗРК “Бук”

Поняття батарея – це організаційна складова, яка абсолютна різна для кожного окремого виду ЗРК. Батарея “Тунгусок” відрізняється за кількістю машин від батареї “Буків”, як і від, наприклад, “Торів”. На рівні батареї можуть додаватися ще й додаткові машини, наприклад, потужніша РЛС, чи командний пункт.

Так само, як і у випадку дивізіону, який є значно складнішою структурою, ніж просто декілька батарей разом. Нижче – організаційна структура типового зенітного ракетного дивізіону армії РФ “на “Торах”:

І ці організаційні структури відрізняються й від того, про яку армію йде мова: у ЗСУ може бути одна організаційна структура, у РФ інша, й може бути навіть не такою, як за часи СРСР. І вже можливо не говорити, що це саме типові варіанти, бо на практиці є ще дивізіони чи батареї посиленого та неповного складу.

Водночас, особливо у СРСР, саме батареї та дивізіони були більш-менш стандартизовані, бо всі елементи були максимально тісно пов’язані між собою, бо мова йшла про “закриту архітектуру”. До того ж ще й на аналогових електронних рішеннях. Умовно, один командний пункт міг керувати лише певною кількістю пускових та комунікувати лише з однією РЛС.

“Теплі-лампові” радянські ЗРК

Але сучасні зенітні ракетні комплекси, особливо коли мова йде про західні зразки – це вже цифрові види озброєння з максимально відкритою інфраструктурою. Умовно кажучи, це просто конструктор. Конфігурація може бути максимально широкою: одна чи декілька РЛС, оптично-локаційних станцій, 2-6-8 чи будь-яка інша кількість пускових. Зараз дійшло до того, що один ЗРК може передавати керування ракетою на інший ЗРК, навіть іншого типу, як це зробили з MSE від Patriot PAC-3, яку “відв’язали” від штатної РЛС. І звісно всі сучасні комплекси ППО працюють у єдиній інформаційній мережі, що бачить один – бачать всі.

Чи так само складно влаштовано у країнах НАТО – абсолютно так. Більше того, у кожній країні може бути по своєму, бо питання, як організувати засоби ППО – це питання генштабів різних країн, тим паче, що у ЗРК там справжній різнобій. Навіть в назвах, хтось використовує термін battery (батарея), хтось squadron (ескадрилья), і вони можуть бути не тотожними, на вищому – battalion, які є дивізіонами, але не division, бо це вже дивізія. Все складно.

Але є одна річ, яку можна вважати базовою для розуміння – fire unit. Fire unit – це група засобів, які об’єднані між собою та дозволяють самостійно виконувати бойове завдання, тобто і є максимально схожим на зенітний ракетний комплекс у радянський “системі координат”.

Склад fire unit може бути різним, як залежно від самого комплексу, так навіть від того, в якій конфігурації він був закуплений. Наприклад типовий fire unit MIM-104 Patriot це вісім пускових, один радар, одна станція зв’язку та машини забезпечення. Чи може у ньому бути інша кількість пускових – так. Так само відносно таких ЗРК, як NASAMS, IRIS-T чи навіть MIM-23 HAWK.

Чи може бути fire unit еквівалентом battery – може, але battery це організаційна структура, до якої додаються ще інші складові. Наприклад, у батарею Patriot входять ще й ПЗРК. Чи мають вони значення, коли мова йде про Patriot – навряд, але саме так вона організована.

Те що ці поняття не є тотожними чудово демонструє й наступна ілюстрація, на який зображено склад ЗРК “Бук” у “радянській системі координат” та за зразком структур країн НАТО:

Коли мова доходить до практики, наприклад, коли говорять, що Україні передали один NASAMS, то з максимальною долею вірогідності мова йде про один fire unit. Навіть коли мова йде про передачу однієї battery (батареї) NASAMS, мова у 99% буде йти саме про один fire unit. А ось як ці fire unit вже у ЗСУ будуть оформлені за організаційною структурою у батареях та дивізіонах – це вже справа ЗСУ.

Що таке пронос і чому він виникає?

Діарея (пронос) – це симптом порушення травлення, що характеризується рідким випорожненням і появою в калових масах домішок крові, слизу або неперетравленої їжі. Діарея може бути гострою чи хронічною.

Що таке діарея?

Діарея у дорослих та дітей старше 1 року – це неоформлені або рідкі випорожнення три і більше разів на добу. Внаслідок порушення всмоктування поживних речовин або пошкодження слизової оболонки кишечника в калі можуть з’явитися кров, гній, слиз, залишки неперетравленої їжі. Одночасно з проносом можуть виникати нудота, блювання, біль у животі.

Причини проносу (діареї)

Пронос виникає внаслідок пошкодження слизової оболонки кишечника патогенними (хвороботворними) мікроорганізмами: ротавірусом, аденовірусом, коронавірусом, кишковою паличкою, сальмонелою, дизентерією. Джерелами зараження є інфікована вода чи їжа, і навіть немиті руки.

Інші причини діареї:

  • тривалий та безконтрольний прийом антибактеріальних препаратів;
  • харчове отруєння;
  • непереносимість лактози (цукру, що міститься у молочних продуктах);
  • панкреатит (запалення підшлункової залози);
  • целіакія – непереносимість глютена (білка, що міститься в пшениці, ячмені та житі);
  • надмірне вживання продуктів, що містять штучні цукрозамінники — сорбіт та маніт, які додають у жувальні гумки та льодяники без цукру.

Діарея може з’явитися після вакцинації, під час вагітності та в результаті перенесеної операції на органах черевної порожнини (жовчному міхурі, товстому та тонкому кишечнику, підшлунковій залозі, шлунку). Постійна діарея виникає при хворобі Крона (хронічному запаленні кишечника), виразковому коліті (ерозивно-виразковому ураженні слизової оболонки товстої кишки) та синдромі подразненого кишечника (хронічної функціональної дисфункції кишечника).

При надмірному надходженні жовчних кислот у кишечник виникає хологенна діарея. Залежно від причин розвитку, існують такі види діареї:

  • секреторна – з’являється при інфікуванні організму вірусами і характеризується рясним водянистим випорожненням, масивною втратою рідини та електролітів (натрію, хлору, калію);
  • осмотична – виникає при вірусному пошкодженні слизової оболонки кишечника, а також при целіакії, захворюваннях печінки та підшлункової залози;
  • інвазивна – характеризується проникненням інфекційного збудника в стінку кишечника та розвитком у ній запалення, посиленням моторики (рухової активності) кишки.

Гастроентерологи також виділяють функціональну діарею – порушення функції кишечника, що проявляється збільшенням частоти випорожнень до трьох і більше разів на добу з виділенням рідкого або пастоподібного калу. Зміни характеру та частоти випорожнень виникають внаслідок підвищеної чутливості рецепторів кишечника до розтягування та частих стресів.

Симптоми проносу (діареї)

Гострий пронос починається раптово і триває 1-2 дні. Хронічна діарея триває щонайменше чотири тижні і характеризується чергуванням періодів загострення та ремісії (відсутності симптоматики). Симптоми діареї:

  • слабкість, млявість;
  • метеоризм, здуття живота;
  • домішки крові у калі;
  • тенезми (болючі позиви до дефекації).

Пронос у немовляти характеризується збільшенням частоти випорожнень (у нормі кількість випорожнень дорівнює кількості годувань) та зміною його консистенції (водянистість). Діарея при панкреатиті характеризується пінистим, частим випорожненням з різким неприємним запахом, з частинками неперетравленої їжі.

Пронос часто супроводжується болями в животі, відрижкою з тухлим запахом. При діареї може бурчати в животі, підвищуватися температура тіла до 38 ° С і вище, з’являються нудота, блювання і свербіж заднього проходу.

Діарея при ковіді

Діарея при ковіді виникає внаслідок пошкодження коронавірусом слизової оболонки органів шлунково-кишкового тракту. Крім проносу та катаральних явищ (гарячки, кашлю, нежиті), при COVID-19 також можуть виникати нудота, блювання, хворобливі відчуття в ділянці живота.

Діарея при місячних

Діарея при місячних виникає через підвищення рівня простагландинів – гормонів, що викликають скорочення гладкої мускулатури матки та кишечника. Внаслідок гормональних змін у період менструації посилюється активність м’язової тканини органів ШКТ, знижується швидкість всмоктування їжі та збільшується секреція електролітів у просвіт кишечника, що сприяє більш частому випорожненню.

Пронос водою

Пронос водою є поширеною ознакою целіакії, кишкової інфекції (холери, ротавіруса, ієрсиніозу), синдрому подразненого кишечника. Водяниста діарея також виникає при харчовому отруєнні, зміні кліматичних умов.

Часті рідкі діареї можуть призвести до зневоднення – патологічного стану, що характеризується зменшенням кількості води в організмі. Зневоднення проявляється запамороченням, сухістю слизових оболонок, спрагою та зниженням частоти сечовипускань. Для того, щоб зупинити пронос і уникнути розвитку ускладнень, потрібна консультація гастроентеролога.

Пронос із кров’ю

Кров у калі з’являється в результаті росту та розмноження в стінці кишечника патогенних мікроорганізмів (ротавіруса, шигели, амеби). Інші причини діареї з кров’ю:

  • хвороба Крона;
  • неспецифічний виразковий коліт;
  • тривалий прийом антибактеріальних препаратів

Причинами проносу з кров’ю можуть бути геморой, анальна тріщина, рак або поліпи прямої кишки. При підозрі на ці патології необхідна консультація проктолога.

Зелений та жовтий пронос

Зелений пронос може з’явитися після вживання великої кількості овочів та фруктів, фастфуду, а також внаслідок кишкових інфекцій (сальмонельозу, лямбліозу), тривалого прийому антибіотиків. Кал зеленого кольору може виникнути при хворобі Крона, виразковому коліті, синдромі подразненого кишечника.

Жовтий пронос характерний для захворювань печінки (гепатиту, цирозу, синдрому Жильбера) та підшлункової залози (хронічного панкреатиту, раку підшлункової залози), целіакії. Жовте випорожнення виникає при вірусній або бактеріальній кишковій інфекції, а також при вживанні продуктів з високим вмістом барвників, моркви, батату.

Як зупинити пронос?

Для діагностики діареї гастроентеролог збирає анамнез та проводить огляд, спрямовує на загальний та біохімічний аналізи крові. Лікування діареї залежить від причини її появи та ступеня вираженості симптомів.

Для того, щоб позбавитися діареї, гастроентеролог призначає антибактеріальні препарати, ферменти, пробіотики (лікарські засоби, що містять корисні бактерії). Лікар також використовує медикаменти, які відновлюють водно-електролітний баланс. Для того, щоб нормалізувати кількість випорожнень та консистенцію калу, лікар коригує раціон харчування. Дієта при діареї:

  • нежирні види м’яса та риби на пару або в духовці;
  • рисова каша;
  • картопляне пюре;
  • сухарі із білого хліба.

До закріплюючих продуктів також відносяться свіжі банани, запечені яблука. Для запобігання зневодненню необхідно пити достатню кількість води, також можна вживати міцний чорний чай.

При проносі важливо виключити з раціону харчування жирну, гостру та смажену їжу. Заборонені продукти при діареї:

  • молоко та кисломолочні продукти;
  • бобові;
  • копченості та консерви, маринади та соління;
  • кондитерські вироби;
  • сухофрукти (чорнослив, курага);
  • чорний хліб.

Послаблюючим ефектом також володіють деякі овочі (буряк, капуста, броколі) та фрукти (сливи, виноград). При діареї не можна вживати каву, алкоголь, газовані напої та фруктові соки.

Лікування діареї народними засобами

Для того, щоб зупинити пронос, необхідно звернутися до гастроентеролога, який підбере схему лікування та розповість про правила харчування при діареї. Використання народних засобів та спроби самостійно позбутися проносу можуть призвести до зневоднення.