Яка політика у Китаї

0 Comments

Політика однієї дитини Стабільну версію було перевірено 29 січня 2020. «Полі́тика одніє́ї дити́ни» або «одна сім'я — одна дитина» — проголошена та здійснювана політичним режимом КНР політика у галузі демографії Китаю щодо обмеження народжуваності, якої країна дотримується вже майже тридцять років.

Державний устрій — соціалістична республіка, унітарна держава. Склад території — 23 провінції, 5 автономних районів, 2 спец. адміністративних райони Сянган та Аоминь, 4 міста центрального підпорядкування: Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін. Член міжнародної організації — ООН, АТЕС.

Три правителі і п'ять імператорів

ПорядокІм'яПримітки
1Хуан-ДіМіфічний засновник Китаю та пращур китайців
2Шао ХаоСин попереднього
3Чжуань-сюйСин Чанг Ї, другого сина Хуан Ді
4КуОнук Шао Хао

Китайська Народна Республіка

Форма правлінняУнітарна однопартійна марксистсько-ленінська соціалістична республіка під тоталітарною диктатурою
– ГоловаСі Цзиньпін
– Прем'єр Держради КНРЛі Цян
Становлення
Площа

Природний приріст населення знизився до 1,2 % на рік. Тепер щороку населення Китаю збільшується на 12-14 млн людей. Демографія Китаю характеризується великою кількістю населення з низькою питомою вагою молоді, що частково є результатом політики однієї дитини.





У Китаї була представлена Китайська республіка на момент заснування ООН в 1945 році. (Див. Китай і Організація Об’єднаних Націй).