✅Здібності людини – що це таке, приклади

На виконання однієї і тієї ж діяльності одній людині потрібно пара хвилин; інша справляється з тим же обсягом за кілька годин. Від чого це залежить? Вчені з’ясували, що кожен з нас має набір здібностей, які впливають на якість і швидкість роботи. Дізнаємося, що таке здібності людини, як вони розвиваються, які їх види виділяються.

Хист

Здатність в суспільствознавстві – це індивідуальна властивість особистості, що допомагає їй успішно впоратися з тією чи іншою діяльністю. Від того, наскільки розвинені такі особливості, залежить успішність і якість виконання роботи. Наприклад, людина, що володіє хорошою пам’яттю, може швидко обробляти великі обсяги інформації. Люди, що володіють просторовим мисленням, займаються архітектурою, стають інженерами.

Вважається, що при народженні людина отримує певні задатки. Це природні особливості, що відрізняють нас від інших людей. Якщо їх розвивати, то можна досягти великих успіхів в якій-небудь області. Прикладами таких задатків можуть бути:

• музичний слух;
• відмінна пам’ять;
• спостережливість;
• витривалість;
• уява.

Не менш важливим є врахування схильностей людини. Потяг до чого-небудь часто лежить в основі визначення людиною виду діяльності. Якщо у дитини є задатки в тій чи іншій області, але при цьому відсутній інтерес, то розвиток здібностей не дає результатів.

Рівні розвитку здібностей

Здібності людини розвинені у всіх людей в різному ступені. Коротко познайомимося з Рівнями їх розвитку.

• Обдарованість – це наявність у дитини декількох видів здібностей в одній області. Вони допомагають справлятися з будь-якою діяльністю більш успішно і результативно. Наприклад, діти зі схильністю до музики можуть мати розвинений слух, уяву, хорошу пам’ять.
• Талант – це наявність такого рівня здібностей, який виділяє людину серед інших. Це властивість допомагає знаходити нестандартні рішення, застосовувати незвичайні техніки. Так, талановитими можуть бути художники, письменники, поети, модельєри. Для того, щоб досягти такого рівня майстерності, необхідно постійно розвивати здібності, працювати, дізнаватися нове.
• Геніальність – це такий рівень розвитку природних задатків, при якому людина може створювати нове, незвичайне. Геніями називають тільки тих людей, які, наприклад, відкривають закони розвитку, винаходять технології. При цьому їх досягнення мають значення для розвитку всього людського суспільства.

Для того, щоб здібності дитини перейшли на новий рівень, батьки повинні проявляти участь. У школі з обдарованими дітьми також необхідно організовувати роботу (залучати до олімпіад, конкурсів). У дорослому житті значну роль відіграє саморозвиток. Без колосальної праці неможливо домогтися видатних результатів.

Що ми дізналися?

Знайомство зі здібностями людини відбувається на уроках суспільствознавства. Під здібностями розуміється такі властивості особистості, які допомагають виконувати роботу швидше і якісніше. Рівнями їх розвитку є обдарованість, талант, геніальність.

Які існують надздібності

Якщо вам здається, що надприродні здібності є тільки у супергероїв з фільмів і коміксів, ми доведемо, що у кожної людини є якась унікальна сила. Ми розповімо, які існують надздібності, як деякі можна розвинути за допомогою спеціальних тренувань. Не переживайте, якщо не вийде відразу з’ясувати, яка суперсила закладена в ваших генах. Головне, це бути впевненим, що ваше тіло зможе впоратися з будь-яким завданням, навіть з телекінезом.

Ця здатність безпосередньо залежить від вашої фізіології. Справа в тому, що на мові таких людей розташовані додаткові грибоподібні відростки, які дозволяють відчувати гіркоту навіть там, де її в помині не повинно бути, наприклад у вершковому кремі. Велика частина супердегустаторов живе в азіатських і африканських країнах. У будь-який надздібності є свої недоліки. Люди з супервкусом через сильну гіркоти не можуть вживати в їжу капусту, кава, шоколад і грейпфрут.

Суперслух – це здатність людини запам’ятовувати, розрізняти і відтворювати будь-яку тональність. Такі люди найчастіше зустрічаються серед музикантів. Найбільше людей з суперслухом знаходиться в Японії. Вчені вважають, що цей феномен лише наслідок тривалого життя в середовищі з тональними мовами. Нерідко мають суперздатність люди з поганим зором або сліпотою, а також страждають від синдрому Вільяма або аутизму.

светоощущеніє

Светоощущеніє – це можливість людського ока сприймати світло з чотирьох різних джерел. Така здатність зустрічається у тварин, наприклад, у риби-зебри, яка може бачити в червоному, синьому, зеленому та ультрафіолетовому діапазонах. За всю історію людства було всього два випадки світосприйняття у людини. До речі, така здатність, найімовірніше, буде у жінки, а чоловіки, навпаки, найчастіше страждають на дальтонізм.

ехолокація

Ехолокація – це спосіб визначення місцезнаходження об’єктів за допомогою відбитої звукової хвилі. Таким способом кажани можуть бачити в темряві. Вони видають спеціальний звук і чекають повернення луни. У людей ехолокація зустрічається досить рідко, в основному у сліпих. Але людський слух може розпізнати по звуку місцезнаходження тільки великих об’єктів.

генетичний хімерізм

Генетичний хімерізм – це свого роду мутація, яка відбувається ще в період запліднення яйцеклітини. Це фізіологічне відхилення відбувається, коли дві запліднені яйцеклітини зливаються в одне ціле. У народженої дитини особливу будову ДНК, яке іноді не збігається з батьківським. Такі люди можуть бути ідеальними донорами і допомагати людям з різними групами крові і будовою ДНК. За всю історію людства зареєстровано всього 41 випадок хімерізма.

синестезія

Ви сприймаєте світ трохи інакше? Якщо вам здається, що цифри або букви мають колір або смак, значить, у вас синестезія. Синестезія – нервовий розлад, яке плутає сприйняття, точніше, збудження одних сенсорів, які тягнуть за собою реакцію інших. Наприклад, людина з синестезією може представляти музику кольоровий або відчувати на смак слова.

геніальні математики

Люди-калькулятори можуть в розумі правильно вирішити найскладніші математичні задачі. Неймовірно те, що 50% таких людей страждають від аутизму. Такі люди набагато швидше і точніше можуть вирішувати складні рівняння, ніж натреновані вчені (математики, фізики, лінгвісти). Цей феномен пояснюється тим, що кровотік в «математичної» частини мозку перевищує норму в 7-8 разів.

Суперпамять

Якщо ваші спогади спливають у голові у вигляді картинок, значить, у вас фотографічна пам’ять, яку часто називають живою. Люди з такою суперпам’яті можуть згадати найдрібніші подробиці різних подій, переказати дослівно більше 10 000 книг або згадати 100 000 розрядів числа пі. Така пам’ять часто зустрічається у людей з добре розвиненою уявою.

вічні клітини

Як правда великий внесок в розвиток медицини внесла жінка на ім’я Генрієтта Лакс, яка померла від раку. Після смерті невідомий хірург відрізав тонкий шар тканини ракової пухлини і передав його доктору Джорджу Гі. Клітини пухлини мали активні ферменти, які стимулювали постійний розвиток нових живих клітин. В даний час велика кількість живих клітин XeLa (названих на честь покійної Лакс) більше, ніж фізична маса Генрієтти Лакс за життя.

Види здібностей та рівні їх прояву

Науковці використовують декілька класифікацій видів здібностей, що укладені за різними ознаками.

Рис. 3.7.3. Види здібностей

Загальні здібності забезпечують успішне виконання різних видів діяльності (таких, які вимагають прояву високорозвиненого інтелекту і напруженої розумової діяльності). Загальні здібності дають можливість успішно навчатись, оскільки спираються на розвинені якості інтелекту – пам’яті, мислення, уваги, уяви, сприймання, виражаються через коефіцієнт інтелекту.

Спеціальні – проявляються в певній сфері діяльності людини – музиці, математиці, малюванні, спорті, техніці тощо.

У однієї людини можливе поєднання як загальних, так і спеціальних видів здібностей.

Прикладами високого рівня розвитку як загальних, так і спеціальних здібностей є Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, М. В. Ломоносов та ін.

Учбові здібності проявляються як швидке і якісне засвоєння знань, вироблення вмінь, однак не передбачають оригінальності продуктів діяльності.

Творчі – виявляються через створення людиною нестандартних, оригінальних продуктів діяльності.

Для досягнення рівня творчих здібностей людина спочатку виробляє учбові здібності.

Розрізняють також теоретичні й практичні здібності.

Теоретичні – пов’язані з функціонуванням у людини теоретичного, абстрактного мислення. Люди, які володіють цими здібностями, схильні до наукової діяльності.

Практичні здібності передбачають наявність і переважання в діяльності практичного, наочно-дійового мислення. Люди з практичними здібностями віддають перевагу практичним справам у сферах виробництва, торгівлі, підприємницької діяльності тощо.

Кожен вид здібностей може проявлятися як в ранньому, так і в зрілому віці і досягати високого рівня розвитку.

Коли психологи говорять про здібності людини, то передбачають два рівні їх прояву:

Рис. 3.7.4. Рівні прояву здібностей

Кількісний прояв здібностей має наступні рівні:

Рис. 3.7.5. Рівні кількісного прояву здібностей

Нульовий рівень – наявність задатків (вроджених передумов для розвитку здібностей).

Перший рівень – обдарованість (виявлені задатки та розвинені до посереднього рівня здібностей, результати діяльності людини є кращими, ніж у інших).

Другий рівень – талановитість (високорозвинені здібності, результати діяльності людини визнаються суспільством).

Талант може проявлятися в будь-якій людській діяльності, а не лише в галузі науки і мистецтва. Тому талановитим може бути і лікар, і вчитель, і льотчик.

Третій рівень – геніальність (винятково розвинені та використані здібності, результати є виключно творчими, їх цінність визнається людством).

Геній, образно кажучи, створює нову епоху в своїй царині знань. Для нього характерні творча продуктивність, оволодіння культурною спадщиною минулого і водночас рішуче долання старих норм і традицій. Геніальна особистість своєю творчою діяльністю сприяє прогресивному розвитку суспільства. В якості прикладу достатньо назвати Арістотеля, Леонардо да Вінчі, Р. Декарта, М. В. Ломоносова, К. Маркса.

Механізми розвитку здібностей

Хоча визначено декілька рівнів розвитку здібностей, очевидно, що більшість людей не досягає навіть другого рівня. Це пояснюється тим, що здібності – складне утворення людини, що передбачає вплив декількох факторів для їх формування.

Спочатку у людини ще до її народження повинні закластись задатки.

Задатки – це вроджені передумови розвитку здібностей особистості (анатомо-фізіологічні особливості мозку, нервової системи, аналізаторів, які обумовлюють природні індивідуальні відмінності між людьми)

Слід відмітити, що задатки не містять в собі здібності і не гарантують їхнього розвитку. Задатки – це тільки одна з умов формування здібностей.

Якщо дитина народилась, маючи порушення в дородовому розвитку або отримавши пологові травми, то її задатки можуть не розвинутись або спотворитись. Перспектива формування чи відновлення задатків дитини після її народження складна, але можлива.

Отже, задатки складають потенціал дитини для вияву та розвитку її здібностей. У певних осіб вони проявляються досить рано і інтенсивно – через нахили дитини, її прагнення та зацікавленість займатись певним видом діяльності, що іноді

Так, В. А. Моцарт виконував свої музичні твори в 3 роки, Ф. Й. Гайдн – в 4, Ф. Мендельсон – в 5.

Схильність до художньої творчості проявляється пізніше. Так, у С. Рафаеля вона проявилася у 8 років, у Б. Мікеланджело – в 13

й створює ілюзію вродженості.

Однак у більшості дітей питання діагностики задатків є складним і потребує її залучення до різних посильних видів діяльності.

Нахили – це перша і найбільш рання ознака обдарованості, що проявляється в прагненні, тяжінні дитини (або дорослого) до певної діяльності

Обдаровані діти виявляють сильне прагнення до занять тією діяльністю, до якої вони здібні. Вони можуть буквально годинами з дня на день займатися тими справами, які їх цікавлять, не втомлюючись і особливо не напружуючись. Це для них одночасно і праця, і гра. Всі їхні інтереси, переживання, пошуки концентруються навколо цих занять.

То ж, наступним фактором формування та розвитку здібностей є сприятливий вплив соціального середовища, в якому проживає дитина. Йдеться, по-перше, про роль наставника, вчителя, за допомогою якого формуються первинні знання та виявляються задатки, і, по-друге, потрібні матеріальні речі – музичні інструменти, чи фарби з пензлем тощо.

Важливим у виявленні та розвитку здібностей є знання та врахування сензитивних (сприятливих) періодів формування тих чи інших функцій.

Кожна дитина в своєму розвитку проходить періоди підвищеної чутливості до тих чи інших впливів, до засвоєння того чи іншого виду діяльності (сензитивні періоди можуть бути дуже короткими і тривати тижні або навіть дні). При цьому слід зважати на обставини, в яких може проявитися та чи інша здібність. Наприклад в житті однієї дитини музика залунала в той момент, коли вона була готова до її сприйняття, – і вона здійснила на дитину глибокий вплив, викликавши сильні позитивні враження, в той час як інша дитина була до цього не готова через втому, хворобу.

Фактори середовища наділені вагою, узгодженою з фактором спадковості, і можуть іноді повністю компенсувати або, навпаки, нівелювати дію останнього.

Ю. Б. Гіппенрейтер

Нарешті для успішного розвитку здібностей дитини потрібна її власна активність,

що виражається через емоційні прояви – бажання, установку на працю, радість від успіхів, і вольові – докладання зусиль, цілеспрямованість та наполегливість. Воля відіграє ключову роль як рушій для розвитку здібностей людини.

З усього вищесказаного стає зрозуміло, що несприятливі умови для розвитку здібностей можуть мати різну природу. За умови високої активності дитини це може бути нестача відповідних вражень – збіднене середовище.

За несприятливих загальних умов виховання (наприклад, за умови частих психічних травм) енергія дитини може витрачатися на неконструктивні переживання і відходити в бік від здібності, що розвивається.

Нарешті, надмірний примус дитини може загасити її природну активність і не дати здібності розвитися.

Співвідношення між задатками, впливом середовища та власною активністю дитини показує значимість кожного з цих факторів, однак можлива часткова компенсація одного іншим. Так, малі задатки можна компенсувати високою та постійною власною активністю, так само як і несприятливий вплив соціуму.

Вияв і розвиток здібностей людини – надзвичайно важлива справа, оскільки “. значні здібності, істинний талант зазвичай визначають покликання людини. “. С. Л. Рубінштейн.