Казка про конвалію

0 Comments

«Конвалія» Леся Українка

Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.

Та недовго навтішалась
Конвалія біла, —
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.

Ой понесли конвалію
У високу залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.

Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крав.

То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.

Промовила конвалія:
“Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!”

Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів’ялу
Кинула додолу.

Може, й тобі, моя панно.
Колись доведеться
Згадать тую конвалію,
Як щастя минеться.

Недовго й ти, моя панно,
Будеш утішатись
Та по балах у веселих
Таночках звиватись.

Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів’ялу,
Залишить байдуже.

  • «Лісова пісня» Леся Українка
  • «Соntra spem spero!» Леся Українка
  • «Зоряне небо» Леся Українка
  • «Ангел помсти» Леся Українка
  • «Давня весна» Леся Українка
  • «До мого фортепіано» Леся Українка
  • «Досвітні огні» Леся Українка
  • «Дим» Леся Українка
  • «Епілог» Леся Українка
  • «Fait Nox!» Леся Українка
  • «Я бачила, як ти хиливсь додолу. » Леся Українка
  • «Як дитиною, бувало. » Леся Українка
  • «Як я люблю оці години праці. » Леся Українка
  • «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка
  • «І все-таки до тебе думка лине. » Леся Українка
  • «Хотіла б я піснею стати. » Леся Українка
  • «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти. » Леся Українка
  • «Хто вам сказав, що я слабка. » Леся Українка
  • «Хвиля» Леся Українка
  • «Колискова» Леся Українка
  • «Королівна» Леся Українка
  • «Красо України, Подолля!» Леся Українка
  • «Квіток, квіток…» Леся Українка
  • «Мрії» Леся Українка
  • «Мріє, не зрадь. » Леся Українка
  • «Напис в руїні» Леся Українка
  • «На роковини» Леся Українка
  • «Сафо» Леся Українка
  • «Скрізь плач, і стогін, і ридання. » Леся Українка
  • «Слово, чому ти не твердая криця. » Леся Українка
  • «Сон літньої ночі» Леся Українка
  • «Співець» Леся Українка
  • «Стояла я і слухала весну. » Леся Українка
  • «To be or not to be. » Леся Українка
  • «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами. » Леся Українка
  • «Тиша морська» Леся Українка
  • «Уста говорять: “він навіки згинув!”» Леся Українка
  • «Уже весняне сонце припікає. » Леся Українка
  • «Вечірня година» Леся Українка
  • «Веснянка» Леся Українка
  • «Все, все покинуть, до тебе полинуть. » Леся Українка
  • «Ви щасливі, пречистії зорі. » Леся Українка
  • «Зоряне небо» Леся Українка
  • «Біда навчить» Леся Українка
  • «Бояриня» Леся Українка
  • «Давня казка» Леся Українка
  • «Думи і мрії (збірка)» Леся Українка
  • «Екбаль-ганем» Леся Українка
  • «Грішниця» Леся Українка
  • «Якутська поема» Леся Українка
  • «Ізольда білорука» Леся Українка
  • «Камінний господар» Леся Українка
  • «Кассандра» Леся Українка
  • «Казка про Оха-чародія» Леся Українка
  • «Місячна легенда» Леся Українка
  • «Одержима» Леся Українка
  • «Одно слово» Леся Українка
  • «Оргія» Леся Українка
  • «Подорож до моря» Леся Українка
  • «Про Велета» Леся Українка
  • «Приязнь» Леся Українка
  • «Роберт Брюс, король Шотландський» Леся Українка
  • «Розмова» Леся Українка
  • «Русалка» Леся Українка
  • «Самсон» Леся Українка
  • «Сім струн» Леся Українка
  • «Триптих 1. “Що дасть нам силу?”» Леся Українка
  • «Триптих 2. Орфеєве чудо» Леся Українка
  • «Триптих 3. Про велета» Леся Українка
  • «Віла-посестра» Леся Українка
  • «В катакомбах» Леся Українка
  • Всі твори автора

Конвалія
Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі дід та баба. Одного разу вирішили вони піти в ліс. Ходили, блукали лісом аж раптом побачили під листям красиву квітку конвалію.

— Зірвемо її і поставимо у вазу. Буде око милувати, — сказала баба.

— Ні! Нехай росте собі тут, а ми будемо приходити до неї кожного дня, — відповів дід.

Надивившись на квітку, вони пішли додому. З наступного дня дідусь з бабусею ходили до диво-квітки і не могли нею намилуватися.

Одного разу бабуся викрикнула, сплеснувши в долоні:

— Діду, поглянь, яка красива і велика наша квітка!

Конвалія промовила людським голосом:

— Дякую вам, що ви мене не зірвали! За це я зроблю так, щоб навкруги вашої хатини завжди цвіли квіти.

Як сказала, так і сталося. Відтоді біля їхньої хати росте вічнозелений барвінок, пишні мальви, чорнобривці і матіола і навіть сама цариця конвалія.

А прийде зима, засипле все снігом, то дід і баба не можуть дочекатися весни, щоб знову милуватися квітами.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

245 (8145). Конвалія. СУС —, новотвір. Записав Перевєдєнцов Володимир 2010 року. Лотар Ніна Миколаївна (1938). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Липняжки