Яка політика у Китаї
Політика однієї дитини Стабільну версію було перевірено 29 січня 2020. «Полі́тика одніє́ї дити́ни» або «одна сім'я — одна дитина» — проголошена та здійснювана політичним режимом КНР політика у галузі демографії Китаю щодо обмеження народжуваності, якої країна дотримується вже майже тридцять років.
Державний устрій — соціалістична республіка, унітарна держава. Склад території — 23 провінції, 5 автономних районів, 2 спец. адміністративних райони Сянган та Аоминь, 4 міста центрального підпорядкування: Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін. Член міжнародної організації — ООН, АТЕС.
Три правителі і п'ять імператорів
Порядок | Ім'я | Примітки |
---|---|---|
1 | Хуан-Ді | Міфічний засновник Китаю та пращур китайців |
2 | Шао Хао | Син попереднього |
3 | Чжуань-сюй | Син Чанг Ї, другого сина Хуан Ді |
4 | Ку | Онук Шао Хао |
Китайська Народна Республіка
Форма правління | Унітарна однопартійна марксистсько-ленінська соціалістична республіка під тоталітарною диктатурою |
– Голова | Сі Цзиньпін |
– Прем'єр Держради КНР | Лі Цян |
Становлення | |
Площа |
---|
Природний приріст населення знизився до 1,2 % на рік. Тепер щороку населення Китаю збільшується на 12-14 млн людей. Демографія Китаю характеризується великою кількістю населення з низькою питомою вагою молоді, що частково є результатом політики однієї дитини.
У Китаї була представлена Китайська республіка на момент заснування ООН в 1945 році. (Див. Китай і Організація Об’єднаних Націй).