Хто власник мережі Читай місто

0 Comments

Кому належать львівські готелі і чи є там російський бізнес. Оновлено

Tvoemisto.tv вирішило з’ясувати, кому нині належать найбільші львівські готелі. Для переліку обрали 20 з них, які розташовані в центральній частині міста та в які інвестовані чималі кошти.

З’ясувалося, що принаймні п’ять з них так чи інакше пов’язані з російським капіталом. Ще в частини з готелів не до кінця зрозуміла структура власності. Більша ж частина з них мають українські, в тому числі і львівські корені, однак засновниками виступають підприємства, які засновані на Кіпрі.

І тільки в одному готелі серед власників виявилися громадяни Європи. Як пояснив Tvoemisto.tv експерт готельного бізнесу Іван Лунь, інвестори з цих країн не інвестують в готельний бізнес в Україні, зокрема і у Львові, бо бояться нестабільної політичної ситуації в країні. Також є проблеми з виведенням капіталу з України. Водночас росіяни ближчі до нас за «економічною ментальністю» і краще розуміють, як вести бізнес в Україні.

«Росіяни краще розуміють способи ведення бізнесу в Україні, бо ближчі до цього, ніж у Західній Європі, де інше законодавство та інша законодавча база, що походить не з Радянського союзу. Україна і Росія у цьому плані має спільне коріння – колишню конституцію СРСР, юридичну базу – тому вони розуміють, як ведуться справи в Україні», – каже він.

Однак при цьому, за словами експерта, ніхто не забороняє західним європейцям наймати локальних спеціалістів. Це стосується не лише готельної справи, усі вони мають свою специфіку, так само як в кожній іншій країні.

Готель «Дністер» / Premier Hotel Dnister

Будівля готелю за адресою Матейка, 6 належить ПрАТ «Туристично готельний комплекс «Дністер», 59,2246% акцій ПрАТ, за даними аналітичної системи YouControl, належать ТОВ «Східно-європейська готельна компанія», а 37,8728% – Pumori Enterprises Investments LTD (Кіпр). У свою чергу, ТОВ «Східно-європейська готельна компанія» на 100% належить згаданій компанії з Кіпру. Кінцевим бенефіціаром «Східно-європейської готельної компанії» в українському ЄДР вказана громадянка Словаччини, що живе у Франції – Наталія Селіванова, проте українські медіа пов’язують її з групою російських інвесторів, серед яких є сенатор РФ Алєксандр Бабаков. Наталія Селіванова у 2009-2014 рр. володіла однією словацькою компанією спільно з донькою Бабакова.

Мережа Reikartz

У Львові є два готелі мережі Reikartz – «Рейкарц Медіваль Львів» (вул. Друкарська, 9) та «Рейкарц Дворжец Львів» (вул. Городоцька, 107). Будівля першого належить ТОВ «Рейкарц і партнери. Україна». За даними YouControl, частка у 99,9868% у статутному фонді товариства належить кіпрській компанії Reikartz Hotels and Resorts (Cyprus) Limited. Решта – кіпрській Friotron Holdings Limited. Кінцевими бенефіціарами українського товариства в українському ЄДР вказані росіяни Леонід Лаврентьєв, Тімур Родіонов та Юрій Васін. Будівля другого готелю належить естонській AvanCard OÜ, що раніше була у засновниках кількох компаній з Reikartz Hotel Group, а кінцевими бенефіціарами, можливо, є ті самі росіяни. Окремі приміщення другого готелю у прилеглому будинку, на Городоцькій, 109, належать «Рейкарц і партнери. Україна».

Цитадель Інн / Citadel Inn

Співвласниками готелю на вул. Грабовського, 11 у львівських медіа раніше називали місцевих підприємців Володимира Губицького та Олега Шуптаря. Вони справді були у засновниках ТОВ «Галицька цитадель», що володіє будівлями готелю та орендує земельну ділянку навколо нього. Пізніше вони вибули зі засновників, частка у 100% у статутному фонді товариства донедавна належала кіпрській Rimida Holdings LTD, а бенефіціарними власниками в українському ЄДР були громадяни Грузії та Сербії.

У лютому цього року власником частки у 100% у статутному фонді «Галицької цитаделі» стало львівське ТОВ «Рент Авто Україна», а кінцевим бенефіціаром зазначений Володимир Каїнський. Йому належать 20% у «Рент Авто Україна», решта ж – ТОВ «Плеяда Львів», Засновником останнього є Володимир Каїнський (90%) та АТ ЗНВКІФ «Діловий Світ» (10%). Володимир Каїнський є головою наглядової ради «Ділового Світу». Із 2020 року фонд перебуває в управлінні ТОВ КУА «Спарроу Інвест». Протоколи засідань наглядової ради з моменту зміни компанії з управління активами не оприлюднені, тому не можемо з впевненістю писати про інвесторів фонду.

BANKHOTEL

Будівля готелю на Листопадового Чину, 8 належить ТОВ «Марія». За даними YouControl, 89,3994% у статутному фонді товариства належать ТОВ «НРБ-Клуб», 10,3953% – АТ ЗНВКІФ «Трильйон», а решта – киянці Юлії Матвієнко. Кінцевим бенефіціаром «Марії» в українському ЄДР вказаний киянин Вячеслав Юткін. За даними YouControl, 100% акцій у «Трильйоні» належать самому Юткіну. Натомість, в «НРБ-Клуб» Юткіну належить частка у 93,8088% статутного фонду, решта – кіпрській Halbuser Investments LTD.

Як розповідало Tvoemisto.tv, до 2012 року будівлю займав «Промінвестбанк». Юткін став першим заступником голови правління «Промінвестбанку» у березні 2009, після того, як контрольний пакет акцій банку отримав російський державний «Зовнішекономбанк».

До «Промінвестбанку» Вячеслав Юткін працював головою правління «Сбербанку Росії» в Україні, а перед тим – президентом «Банку НРБ-Україна» та керівником представництва «Національного резервного банку» (РФ) в Україні. До переходу у бізнес Юткін, за його ж словами, служив в СБУ, а раніше – у КДБ.

Hotel Leopolis

За даними аналітичної системи YouControl, приміщення готелю на Театральній, 16, Шевській 14 та 16 належать ПрАТ «Європейський Дім» (більша частина) і ТОВ «Ейч Ті Проперті Вест». Структура власності в них подібна. Пакет акцій у 69,8688% в «Європейському домі» належить естонській HT Property Development OÜ, пакет акцій у 29,9769% – фінській інвестиційній компанії Kusinkapital AB, зовсім незначний пакет – керівнику «Європейського дому» Тарасу Добрянському. Кінцевими бенефіціарами в українському ЄДР зазначені громадяни Фінляндії – родини Хартвалл та Терман. У «Ейч Ті Проперті Вест» частка у 70% належить HT Property Development OÜ, а 30% належать Kusinkapital AB.

Готель «Панорама» / Panorama Lviv Hotel

За даними YouControl, будівля готелю на проспекті Свободи, 45, належить ТОВ «Будівельний альянс». Частка у 75% статутного фонду товариства належить підприємцю та екс-банкіру Віталію Ломаковичу. 15% належать ТОВ «КУА «Оптіма Капітал», ще 10% – тій самій «Оптіма-Капітал» в інтересах її інвестиційного фонду «Професійний». Кінцевим бенефіціаром в ЄДР зазначений Віталій Ломакович. У 2005-2011 роках Віталій Ломакович працював головою правління «БМ-Банку». Згідно з річними звітами банку, головним його акціонером з пакетом у понад 99% акцій тоді був російський «Банк Москви». До БМ-Банку Віталій Ломакович очолював львівське «НДI Побутової радiоелектронної апаратури», працював у «Кредит Банку (Україна)» (а також його попереднику, «Західно-Українському комерційному банку») та банку «Тернопіль-Кредит».

Готель «Львів»

Будівля готелю на пр. Вячеслава Чорновола, 7 належить ТОВ «Готель «Львів». Засновниками товариства є вінничани Володимир Продивус (20,02%), його жінка Світлана Продівус (49,98%) та брат Володимира Продивуса від іншого батька – львівський підприємець Степан Продивус (30%), відомий ще як перший віце-президент Львівської обласної федерації боксу. Володимир Продивус – відомий у Вінниці підприємець, у 2012-2014 рр. депутат Верховної Ради, обраний за списком Партії Регіонів. З інформації, що є в аналітичній системі YouControl, випливає, що родина Продивусів володіє готелем з початку 2010-х рр.

Готель «Асторія» / Astoria Hotel

Будівля готелю на Городоцькій, 15, належить ТОВ «Готель Асторія». За даними системи YouControl, частка у 41,4593% у статутному фонді товариства належить австрійській R.K.D. HOTEL Holding GmbH, зареєстрованій у Відні. Решта (58,5407%) – Риммі Мидзі, зареєстрованій у селі Підгородне під Тернополем. В українському ЄДР Римма Мидза зазначена як кінцевий бенефіціар R.K.D. HOTEL Holding GmbH. Вона є родичкою Юрія Мидзи — тернопільського підприємця та топ-менеджера, а також, як стверджували російські медіа, номінального власника російського концерну «Росенергомаш» (зараз у стадії банкрутства). У концерну було кілька заводів в Україні. Юрій Мидза помер у січні 2015 р. Усі українські заводи концерну проходять або вже пройшли процедуру банкрутства.

Готель «Нобіліс» / Nobilis Hotel

Будівля готелю на Фредра, 5, була збудована наприкінці 2000-х рр. на місці скверу, що утворився після зруйнованих під час ІІ Світової війни будинків. За даними аналітичної системи YouControl, будівля належить ПП «Кук». Єдиним засновником ПП є львів’янка Лілія Кук, партнерка львівських підприємців Андрія Харачка та Володимира Губицького у ТОВ «Пам’ять», що розвиває мережу торговельних центрів «ВАМ».

Готель «Ріус» / Rius Hotel

Будівлю бізнес-центру, в якій міститься готель на вул. Академіка Гнатюка, 12а, звели на місці господарських одноповерхових споруд на перехресті вулиць Наливайка та Гнатюка у першій половині 2010-х рр. Будівля належить дочірньому підприємству «Інтергал-Буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», на яке записано чимало нерухомості у багатьох областях України. ДП «Інтергал-Буд» входить у так звану групу компаній «Інтергал-буд» Володимира Зубика, президента «Асоціації підприємств будівельників «Інтергал-Буд».

Володимир Зубик народився у Львові, був народним депутатом чотирьох скликань (у 2006-2019 рр.), двічі успішно балотувався до ВР від Партії Регіонів. ДП «Інтергал-Буд» Зубик контролює через пайовий венчурний інвестиційний фонд «ІнтерГалБудінвест» недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ «КУА «Крістал Ессет Менеджмент».

Готель «Атлас Делюкс» / Hotel Atlas Deluxe

Будівля готелю на пр. Шевченка, 27, з кількома квартирами у прилеглому будинку на Фредра, 7, належить ТОВ «Проджект Інвест Капітал», зареєстрованому у Пустомитах. Частка у 30% у статутному фонді товариства належить сокільницькому підприємцю Ігорю Назаркевичу, решта (70%) – кіпрській Marwon Investments Limited, кінцевими бенефіціарами якої в українському ЄДР була зазначена спочатку одна громадянка Кіпру, а тепер — громадянка Панами.

Ibis Styles Lviv Center

Будівля готелю на Шухевича, 3, була закінчена у 2015 р. За даними аналітичної системи YouControl, будівля належить ТОВ «Аракс Холдинг». Частка у 90% статутного фонду товариства належить кіпрській I.S. Worldwide Management LTD, решта — АТ ЗНВКІФ «Камет». Кінцевими бенефіціарами «Аракс Холдингум та й «Камету» в українському ЄДР зазначені троє іноземців, серед них – доктор права Маркус Зуммер (Markus Summer), партнер та нотаріус у юридичній компанії Marxer & Partner Rechtsanwälte з Ліхтенштейну. Судячи з його професійних інтересів та публікацій, він займається реєстрацією приватних фундацій і трастів за місцевим законодавством.

Львівські медіа вважають, що через цю кіпрську компанію та фонд «Камет» готель насправді контролює львів’янин з громадянством Кіпру Юрій Федорів. Раніше він був у співзасновниках «Аракс Холдингу» а також з 2008 р. до листопада 2020 р. єдиним засновником і кінцевим бенефіціаром ТОВ «Інноваційні системи менеджменту», зареєстрованого за адресою готелю. Зараз у засновниках «Інноваційних систем менеджменту» – лише фонд «Камет», а в бенефіціарах та сама трійка іноземців, що й в «Аракс Холдингу».

Модерн Арт-Готель / Modern Art Hotel

За даними аналітичної системи YouControl, ті приміщення, які займає готель у будинках на пр. Шевченка, 26 та 28, належать Павлу Дубневичу. Раніше, принаймні ще на етапі реставрації у 2018 р., вони належали, крім нього, ще й його батьку – Богдану Дубневичу (підприємцю, екснардепу, нині голові Солонківської ОТГ), й матері – Тетяні Дубневич.

Готель «Таурус» / Taurus City Hotel

Будівля готелю, зведена на площі князя Святослава, 5 у 2010-х рр., належить ТОВ «Готельний комплекс «Таурус». Єдиним засновником товариства є львів’янин Юрій Канюк, девелопер, що веде будівництво на території колишнього заводу «Кінескоп» у Львові.

Готель «Швейцарський» / Swiss Hotel

Готель займає два будинки на вулиці Князя Романа, 20 у Львові – №20 та №22. Власницею обох є зареєстрована у Сокалі Наталія Горбачук (раніше зареєстрована у Львові). Вона ж займається реконструкцією під готель будинку на Залізничній, 30 у Львові. За даними аналітичної системи YouControl, Наталія Горбачук є також співзасновницею полтавського ТОВ «Санрайс Логистикс», основним видом діяльності якого є гуртова торгівля паливом, засновницею фермерського господарства «Фруттосвіт» на Мостищині та кінцевим бенефіціаром АТ ЗНВКІФ «Онест Капітал».

Готель «Шопен» / Chopin Hotel

Будівля готелю на площі Євгена Маланюка, 7, як і земельна ділянка під ним, належить Ірині Сердюк (частка у 62%) та Анастасії Тиртичній (частка у 38%). Ірина Сердюк – підприємець зі Львова, депутат Львівської міської ради попереднього скликання (2015-2020 рр.), обрана від Громадянської позиції. Цивільний чоловік Ірини Сердюк – член ОПЗЖ Олександр Смірнов є керівником кількох компаній Тиртичної.

Готель «Жорж» / George Hotel

Будівля готелю на площі Адама Міцкевича, 1, належить ТОВ «Готелький комплекс «Жорж». Засновницею товариства є Ольга Філатова-Кривецька, дружина Ігоря Кривецького, львівського підприємця, члена ВО «Свобода”, народного депутата у 2012-2014 рр.

Гранд-готель / Grand Hotel Lviv Luxury & Spa

Готель складається з кількох будівель і приміщень за адресами пр. Свободи, 11, 13, 13а та 15а. Власником усіх Софія Максимець-Козловська, донька Григорія Козловського – відомого львівсько-винниківського підприємця, нині депутата обласної ради від «ЄС», у минулому депутата міської ради.

Готель «Відень»

Приміщення готелю у будинку на пр. Свободи, 12, належать ТОВ «Готель «Відень». Частка у 2% у статутному фонді товариства належить Володимиру Грубрину, депутату Львівської міської ради у 2010-2015 рр. від ВО «Свобода». Решта ж (98%) – канадській компанії з Торонто, що в українському ЄДР записана як «КАНСАМЕР ІНС», а кінцевими бенефіціарами останньої – «Томас Лінд» та «Стін Елгард», зареєстровані у Канаді. Відшукати цю компанію у реєстрі федеральних корпорацій та реєстрі корпорацій Онтаріо, не вдалось – мабуть, через дивну транслітерацію назви.

«Євроготель» / Eurohotel

Будівля готелю на Тершаковців, 6А, записана на ТОВ «Євроготель». Співзасновниками товариства є львівський підприємець Ігор Машталер (80%) та Світлана Порайко (20%). Керує готелем дружина Ігоря Машталера – Ірена Машталер. Ігорю Машталеру належить також частка у 50% у статутному фонді ТОВ «Сихів-Сервіс», якому належить будівля готелю «Соната» на Сихові.

Готель «Рудольфо»/Boutique Hotel Rudolfo

Готель розташований у колишній кам’яниці Обухівській за адресою: вулиця Вірменська, 4. Власником кам’яниці є громадянин Австрії Франц Пісек (так транслітеровано його прізвище в українських реєстрах, якщо його транскрибувати, воно звучить як Пізек – нім. Franz Pisec). Йому належать також вісім квартир у прилеглій кам’яниці на Вірменській, 6, та приміщення за адресою Краківська, 9а, що прилягають до обох кам’яниць на Вірменській. Австрієць веде бізнес у галузі деревообробки в Австрії, Україні та Росії – в Архангельській області РФ, де він є співзасновником трьох компаній. Цікаво, що однією із співзасновниць ТОВ «Дендро Індастрі», зареєстрованого на пл. Ринок, 28, в одній з квартир, власником яких є австрієць, є також громадянка РФ.

Дмитро Борисов

Фото із Booking.com та офіційних сайтів готелів

Пошук адреси людини

Як дізнатись адресу проживання людини за прізвищем та ім’ям?

Сервіс шукає адреси людини у відкритих даних. Адреси шукаються в реєстрі нерухомості, за місцем проживання підприємця та за місцем реєстрації бенефіціарних власників юридичних осіб.

Збіги знаходяться за прізвищем ім’я по батькові. Ви можете звузити пошук за допомогою регіону.

Адреса прописки не є відкритими даними. Ці дані заборонено публікувати та розповсюджувати згідно Закону України “Про захист персональних даних”. Але є відкриті та публічні дані, де адреси людини можуть бути. В цих даних ми шукаємо.

Де саме ви шукаєте адреси?

Адреси людей шукаємо в реєстрі нерухомості, за місцем проживання підприємців та за адресою реєстрації бенефіціарних власників юридичних осіб.

Звідки ви берете дані?

Нерухомість шукаємо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Дані про підприємців шукаємо в Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Я зможу побачити, чи нерухомість є в іпотеці?

Так. Повні дані об’єкта нерухомості містять дані про іпотеку, а також дані про обтяження майна.

З якого періоду доступні дані про адреси?

Нерухомість – з 2003 року.
Підприємці – з 2015 року.

Це офіційні дані?

Так, можете на них спиратися. Ці дані отримані законо та легально. Вони є офіційними.

Взагалі, пошук адреси людини – це законно?

Дані в нашому сервісі законі та легальні. Вони отримані законним шляхом, ви можете шукати адресу людини.

У вас є прописка людини?

Ні, прописок людей в нас немає. Ці дані заборонено публікувати. Їх немає у відкритому доступі.

Чи проживає людина за адресами, які вказані в звіті?

Ми не знаємо. Людина може володіти нерухомістю, але не проживати за цією адресою. Людина може вказати адресу проживання при реєстрації себе як підприємця, але не проживати за адресою. А може і проживати.

Як часто ви оновлюєте дані?

Дані про нерухомість отримуємо онлайн безпосередньо від державного підприємства, яке адмініструє ці дані. Якщо запис змінилась, ви одразу побачити зміни.

Дані про підприємців держава оновлює кілька разів на місяць. На сторінці запису є дата останнього оновлення реєстру.

Що крім адреси я отримую?

Звіт включає перевірку за іншими реєстрами, в яких ми шукаємо. Перелік реєстрів є нижче або на головній сторінці.

Ваші послуг платні?

Так, діючі тарифи на сторінці Тарифи.

Чи можно дізнатись адресу людини безкоштовно?

Вибачте, наразі в нас такої можливості немає.

Над Scanbe.io працює команда. Проект має потребу в ресурсах, щоб оплачувати рахунки для підтримки і розвитку сервісу. Тому наші послуги платні.

Що таке “стан” підприємця або компанії?

Стан відображає працює підприємець чи вже закрився. Стани можуть бути “зареєстровано” – діючий підприємець, “припинено” – не здійснює діяльність, “в стані припинення” – наразі йде процедура припинення діяльності.

Зверніть увагу, якщо стан “зареєстровано”, то адреса повинна бути діюча. Підприємець або компанія зобов’язані оновлювати адресу, якщо змінилось місце реєстрації проживання. Якщо стан “припинено”, то адреса була діюча тільки на момент роботи ФОПа або підприємства. Наразі стан адреси невідомий.

Що означає “шукаємо адреси в даних бенефіціарів юридичних осіб”?

Коли реєструється юридична особа, держава зобов’язує вказувати бенефіціарів – тобто кінцевих вигодонабувачів. В даних бенефіціарів повинна бути адреса реєстрації. Ці дані ми і показуємо. Як правило, бенефіціари співпадають з засновниками.

Якщо підприємець змінив адресу, я побачу стару адресу?

Так. Ми зберігаємо старі адреси підприємців.

Яку адресу людина вказує, коли реєструється як підприємець (скорочено називають ФОП тобто “фізична особа-підприємець”)?

Вказується місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з підприємцем.

Яку адресу людина вказує, коли реєструється як бенефіціарний власник?

Вказується адреса реєстрації місця проживання.

Якщо ви не знайшли адресу, я дізнаюсь про це до отримання звіту?

Так, ми повідомляємо, якщо адреси не знайдені до отримання звіту у разі, якщо ви робите запит з цієї сторінки.

Які дані доступні для нерухомості?

Для квартири та дому – повна адреса, частка володіння нерухомістю людини та інші дані. Для земельної ділянки вказується кадастровий номер, точної адреси для земельних ділянок в реєстрі немає.

В звіті ви побачите, якщо на нерухомість наклали арешт або воно знаходиться під іпотекою.

Як дізнатись власника квартири або дому? Хто власник майна?

На нашому сайті введіть ПІБ та натисніть Знайти. Сканбі знайде дім або квартиру за прізвищем, а також покаже дані з інших реєстрів. Повний список реєстрів є на цій сторінці.

Я можу отримати точне місцезнаходження людини в даний момент?

Ні. Це персональні дані. Їх публікація і розповсюдження заборонені.

Я можу отримати адресу за ІПН (податковим номером)?

Вибачте, наразі такої можливості немає.

Сервіс показує ip адресу за прізвищем?

Ні, цих даних в нас немає.

Ви можете знайти адресу за номером телефону?

Вибачте, наразі такої можливості немає.

Ви надаєте виписки?

Ні, “виписок” ми не надаємо. Ви можете зберегти дані на сайті за допомогою кнопки “Зберегти у файл”

Шукаємо адреси людей у відкритих реєстрах

Більше 40 мільйонів записів

  • Єдиний реєстр боржників (стягнення коштів, аліменти, конфіскація майна, виселення та інші)
  • Учасники судових засідань (Злочини, правопорушення, банкрутство, розірвання шлюбу, ДТП та порушення правил дорожнього руху, майнові спори та інші)
  • Автоматизована система виконання проваджень (кредитори, боржники)
  • База розшуку МВС, СБУ, Прокуратури та інших державних органів
  • Безвісно зниклі громадяни
  • Реєстр юридичних осіб (директори та засновники)
  • Реєстр фізичних осіб-підприємців
  • Реєстр громадських формувань
  • Єдиний державний реєстр судових рішень (2006-2023 роки, 2022 частково доступний через війну)
  • Декларації посадовців (2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки)
  • Особи, які зазначені в деклараціях посадовців (2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки)
  • Ліцензійна та спеціальна діяльність
  • Реєстр громадських об‘єднань
  • Реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»
  • Реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення
  • Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори України)
  • Державний реєстр атестованих судових експертів
  • Третейські суди (перевірка суддів)
  • Судові експерти
  • Реєстр політичних партій (пошук серед керівних органів)
  • Реєстр творчих спілок (засновники та керівники)
  • Благодійні організації (засновники та керівники)
  • Реєстр асоціацій (керівники)
  • Стан розгляду судових справ (з 2015 року)
  • Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (Податкові борги, з 2018 року)
  • Нерухомість (з 2003 року)
  • Штрафи (штрафи за ПДР та паркування, фотофіксації)

На відміну від звичайного пошуку в інтернеті, SCANBE.io пропонує зробити це швидше. Ви використовуєте один сервіс замість кілька десятків.

«Читай-місто»: “В регіонах ми заробляємо більше, ніж в Москві”

В останні роки мережа книжкових магазинів “Читай город” відкриває приблизно по 60-70 магазинів в рік, і не планує зменшувати темп. У 2017 році компанія добралася до ювілейних 500 магазинів. Крім того, цієї осені книжковий рітейлер завершив ребрендинг магазинів «Бібліосфера» і «Новий книжковий». Що стримує розвиток книжкової мережі, чому в регіонах розвиватися цікавіше, ніж в столиці, і які книги краще читачі, розповів Михайло Іванцов, г енеральний директор роздрібної мережі магазинів «Читай-місто».

Бренд «Читай-місто» був створений в 2009 році. Він повинен був поступово замінити бренд «Новий книжковий», який не можна було зареєструвати через використання загальновживаних слів. Останніми ребрендовані «Новими книжковими» були магазини в Димитровграді і Енгельсі.

– У 2016 році ми відкрили 63 «Читай-города» і 20 магазинів «Буквоїд» і в 2017 році виходимо на ті ж цифри. Наприклад, в Ростові-на-Дону в цьому році ми відкрили відразу 4 «Читай-города» у всіх великих торгових центрах. Це сталося після 10-річної перерви, з моменту відкриття перших наших магазинів в цьому місті. Ми, нарешті, відкрили перший магазин в Криму, в Сімферополі, в найближчим часом плануємо освоювати цей регіон і далі.

– Наскільки важлива роль торгових центрів у вашій роботі?

– Зараз більшість девелоперів розуміє, що для ТЦ дуже важлива концепція. Завдання девелоперів – не одержати максимальний прибуток сьогодні і будь-якими засобами, а зробити хороший торговий центр, заселити його правильними операторами, створити купівельні потоки і вже завтра, можливо, висувати більш серйозні умови для орендарів. Люди, які так діють, працюють на перспективу.

– Чи займаються торгові центри просуванням орендарів або тільки своєю рекламою?

– У маркетингу є чотири головні складові успіху – продукт, ціна, місце і просування. Але починається все саме з продукту. В даному випадку продуктом є торговий центр. Якщо ТЦ правильно сформований, у нього хороша концепція, то основний акцент, на мій погляд, треба робити на рекламу самого торгового центру. Люди туди прийдуть. Реклама якірних орендарів дозволяє конкретизувати пропозицію для цільової аудиторії і зробити його ще більш привабливим.

– Чи цікавий Вам стріт-рітейл?

– Справа в тому, що у нас мало хорошого і доступного для орендарів стріт-рітейлу. На Заході він формувався століттями. А у нас за радянських часів існували лише поодинокі випадки – центральні торгові вулиці можна було перерахувати по пальцях. Якщо є можливість, ми намагаємося викуповувати магазини в стріт-ритейлі. Так, в нинішньому році ми викупили відразу два магазини – обидва на реальних торгах – у Братську і Кемерово. У Братську ми виграли аукціон у місцевої продуктової мережі і зберегли для городян книжковий. Зробили там ремонт і зараз в самому центрі міста прекрасно працює сучасний книжковий площею 700 кв. м. У Кемерово ми придбали магазин колишньої «Кузбас-книги», поруч з місцевим драматичним театром і відкрили там магазин площею 1100 кв.м. Сьогодні це найбільший книжковий в Кузбасі.

– Наскільки можна порівняти окупність магазинів в регіонах і в Москві?

– Багато торгових мереж констатують, що в регіонах заробляють відчутно більше, ніж в Москві. Ми – не виняток. Наші московські магазини менш рентабельні, ніж регіональні. У столиці все дорожче: площі, витрати. Тому ми цілеспрямовано йдемо в регіони і активно розвиваємося там. Правда, московська ситуація останнім часом поліпшується, якісь можливості з’являються і тут. А були часи, наприклад, в 2007 році перед кризою, коли ми за рік не відкрили в столиці жодного магазину. Ще раз хотілося б підкреслити – необхідно активно будувати – і в Москві, і в інших містах – і торгові площі, і житло, і транспортну інфраструктуру. Є насправді великий внутрішній попит в країні – питання щоб був продукт і формувалася більш доступна ціна.

– Однаковий чи попит на книжкову продукцію в регіонах і Москві?

– Специфіку регіонального попиту можна в тому числі побачити на основі інформації, яку дають online-каси. Наприклад, Москва демонструє високий середній чек при високій зарплаті. У Ростові-на-Дону, на подив, високий середній чек при відносно невисокій зарплаті. Люди заробляють небагато, а витрачають досить. Але є і такі регіони як Омськ, де у людей не така низька середня зарплата, але середній чек просто копійчаний. Подібна статистика підтверджується і нашим власним досвідом. Омськ не відрізняється високими книжковими продажами протягом року, але як тільки ми проводимо тут знижкові акції, виручка зростає в 3 рази.

– Чи використовуєте ви якусь аналітику на основі даних онлайн-кас?

– Поки ніхто з власників цієї інформації не надав на ринку реальний продукт, який можна використовувати як реально працюючий інструмент маркетингової аналітики. Щоб це зробити, необхідно вибудувати інфраструктуру для знімання та обробки інформації, зробити інвестиції, причому не тільки грошові, а й організаційні, інтелектуальні.

– Які перспективи у російського рітейлу в порівнянні із західним?

– На Заході основна проблема в тому, що торгові мережі обтяжені боргами, а рефінансувати їх не вдається. Цього року все бізнес-співтовариство оглушило банкрутство найбільшої в США мережі магазинів іграшок Toys ‘R’ Us. Вона збанкрутувала через те, що не змогла вчасно обслужити борг в 300-400 млн доларів (при тому, що її загальний борг обчислювався декількома мільярдами). У цій компанії був позитивний грошовий потік, некритична динаміка продажів. Вони навіть нарощували рентабельність за рахунок підвищення ефективності. Але рефінансувати свій борг мережа не змогла і збанкрутувала. Другий показовий приклад пов’язаний з відомою американською компанією Nordstrom. Сім’я засновників і нинішніх співвласників фірми захотіла її викупити. Але їм запропонували кредит під 13% річних. Природно, вони змушені були від цієї затії відмовитися. У чому причини сьогоднішнього «апокаліпсису» рітейлу на Заході, про який так багато говорять? Він був створений в реаліях минулого, у нього є свої «скелети в шафі», з якими необхідно розбиратися. А інвестори тепер не дають ритейлу гроші для вирішення проблем, перебудови і розвитку бізнесу. Російському ритейлу також потрібні інвестиції, особливо в розвиток торговельної інфраструктури. Перспективи для успішного розвитку мереж тут є. Впевненість в цьому вселяють міжнародні дослідження. Нещодавно на форумі Російського союзу торгових центрів європейське агентство GFK представило наступний прогноз: до 2020 року в Німеччині перестане рости частка онлайн-рітейлу. Між офлайн і онлайн-рітейлом буде досягнута рівновага. Це говорить про те, що в цілому офлайн-рітейл не просто збережеться, але і буде розвиватися. Інфраструктура рітейлу, підтримана правильними операторами, може бути дуже серйозним об’єктом інвестицій і одним із драйверів економіки.

– Чи проводите ви заходу для читачів, організуєте чи в магазинах спеціальний простір для проведення дозвілля?

– У своїй роботі ми, в першу чергу, спираємося на продукт і робимо магазини європейського рівня всюди, незалежно від величини міста і віддаленості регіону. Що стосується проведення заходів, то їх ефективність не завжди очевидна. Найефективніша і найдорожча сьогодні книжкова мережа в світі WHSmith не проводить ніяких івентів. При цьому у них постійно зростаючий дохід і фантастична капіталізація. Проте, ми заходи проводимо. У нас велика програма зустрічей з авторами, майстер-класів, тренінгів. Затребуваність подібних активностей в різних містах відрізняється. Петербург помітно виділяється на тлі решти Росії. Там досить багато людей, які готові проводити заходи в книжкових, і досить багато людей, які готові їх відвідувати. У Москві вже по-іншому: тут багато авторів, тренерів, майстрів, які готові приходити до книгарень, але мало людей, які готові на них дивитися. Тут дуже багато культурних подій. Людей складно чимось заманити, здивувати. А в регіонах зворотна ситуація. Там люди із задоволенням приходять на зустрічі та заходи, але туди важко привезти авторів або цікавих медіа-персон. У Петербург вони ще приїжджають, а вже в Тулу когось заманити нелегко.

– Які інструменти ви використовуєте для свого розвитку? Може бути, це програми крос-маркетингу або робота з соцмережами?

– У нас вже є спільні програми з крос-маркетингу з мережами кав’ярень, ми опрацьовуємо цю тему з банками, але поки не можемо сказати, щоб це було серйозним драйвером розвитку. Соцмережами ми також активно займаємося, у нас велика кількість передплатників. Але для нас – це не стільки канал просування, скільки спосіб отримання зворотного зв’язку. Зворотній зв’язок цільової аудиторії для нас дуже важлива.

– Як ви оцінюєте тенденції на зарубіжному книжковому ринку? Що там відбувається?

– У цьому році по книжковому ринку дуже добре відзвітувала Англія. У них спостерігається зростання, особливо потужний – по дитячому сегменту. Продажі паперових книг збільшуються, а електронних – падають. В цілому по світу книжковий бізнес також відчуває себе непогано. Офлайн-канали превалюють над онлайн-каналами. Електронний формат затребуваний все менше.

– А в Росії все, схоже, відбувається навпаки? Компанії, що продають електронні книги, говорять про збільшення обсягу продажів. У тому числі через те, що люди поголовно обзаводяться смартфонами.

– Тут є кілька нюансів. По-перше, це точка старту. На Заході електронні книги вже досягли великих обсягів, в Америки частка електронних книг була дуже значна. Ми ж стартували не так давно. У нас частка електронних книг в загальних продажах досі невелика. По-друге, це цінова політика. В Америці практично вирівняли ціни на електронні та паперові книги, і після цього у електронних книг почалися проблеми. У Європі тема близьких цін була спочатку. Тому там електронні книги не досягли такого обсягу, як в США. У Росії ж електронні книги поки дешевше паперових. Треба враховувати, що доходи російського населення невисокі. Інше питання – що можна заробити при такій ціновій політиці. Свого часу я обговорював його з найбільшими видавцями паперових книг. Вони конкурували між собою і змушували працювати своїх регіональних представників практично за собівартістю. Я попереджав, що в результаті ніхто не заробить, галузь не розвиватиметься, інфраструктура не побудується. Так все і сталося. Регіональні дистриб’ютори масово йшли, магазини масово закривалися. А далі почалися жалю, що в Росії взагалі нікому продавати книги.

– Що зараз читають в Росії? Яких авторів?

– Як і раніше, добре продається класика. Щоразу нове покоління освоює цей культурний пласт. Наприклад, Ремарк, Оруелл, Булгаков мають постійні потужні продажу. Влітку, коли в магазини зі списками приходять школярі і їх батьки, продажу класики збільшуються в рази. Ми дивимося на це позитивно. Навіть коли люди читають легкі детективи або дамські романи, це все одно добре.

– Чи треба просувати читання?

– Багато хто вважає, якщо ми не будемо просувати читання, то люди не будуть читати. Це не правда. Люди будуть читати все одно. Без споживання інформації, без її сприйняття через читання зараз просто неможливо жити. Зрозуміло, якщо ми будемо підключати соціальну рекламу і просування, то це дасть хороший ефект. Якщо ми зможемо розповісти людям, що вийшла відмінна книга, і розповісти саме тим, кому ця книга буде цікава, то, в кінцевому підсумку, це буде цінно і для видавців, і для авторів, і для читачів. Одна з важливих проблем сьогодні – це проблема вибору. Споживачеві дуже складно зорієнтуватися в океані товарів. І ми в змозі йому в цьому допомогти. Головне – щоб був хороший контент. Нових авторів, потужних книг, які всі читають захлинаючись, зараз вкрай мало.

– Хіба збирають зараз бібліотеки, як за старих часів?

– Звісно. Нещодавно в наш магазин в Сочі прийшов покупець і буквально скупив півмагазину для домашньої бібліотеки. Домашня бібліотека – показник рівня розвитку, символ приналежності до інтелектуальної еліти. Якщо ти читаєш багато книг, то ти добре освічений і у тебе більше можливостей заробляти гроші, щось робити для себе і суспільства. При цьому не дуже важливо, скільки коштує потрібна книга. Я готовий заплатити будь-які гроші за ті ділові книги, які мені приносять користь у бізнесі і дають важіль в прийнятті рішень.

Хороша книга, інтелектуальний продукт – це найцінніше, що є. І автори повинні отримувати за нього гідні гонорари, а читачі платити оптимальну ціну. Отримувати унікальний контент безкоштовно, завдяки піратству, – значить, підривати основи економіки. Якщо письменник витратив на книгу 2 роки роботи, видавництво ще рік, щоб її підготувати до друку, а читач нічого за неї не заплатив, то наступна книга просто не вийде. У людей, що створюють інтелектуальний продукт, зникають стимули для роботи.

– Чи змінюється співвідношення книг зарубіжних і російських авторів в ваших магазинах? Чи вважаєте ви, що вітчизняна видавнича індустрія не сприяє створенню письменників-зірок? У них менше гонорари, і вони часто реалізують себе в інших областях.

– Я давно замислювався над питанням співвідношення російської та зарубіжної літератури і в нинішньому стані речей не звинувачував би тільки видавничу індустрію. Світ великий, він в десятки разів більше, ніж наша російська дійсність. У ньому створюється величезна кількість інтелектуальних продуктів, і вже немає принципової різниці, російською або англійською мовою була написана книга. Сьогодні у всіх людей є вільний доступ до всієї інформації. Засмучує тільки, коли хороші західні книги у нас довго не переводяться.

Є великі сумніви, що багато з того, що відбувається в країні, стимулює культурний процес. Все залежить від суспільства. Якщо культура затребувана, вона жива, а далі вже починає працювати інфраструктура (видавництво, книжковий магазин і т. П.) Якщо з’явиться стоїть твір, ми його до полиць обов’язково донесемо.

– Чи виправдалися Ваші очікування на цей рік?

– Попередні 2 роки дали дуже добрі результати, навіть рекордні. Але це був такий «ідеальний шторм зі знаком плюс» на тлі ослаблення рубля і падіння витрат. В цьому році вже все інакше. Ніхто не очікував, що інфляція впаде нижче 4%. До того ж, як і передбачалося, активно діють і інші чинники – наприклад, дешева іпотека відтягує кошти споживачів, які і так не виросли. Торгові мережі говорять в кращому випадку про незначне зростання, в гіршому – про падіння продажів. Ми поступово входимо в загальносвітову реальність низької інфляції. При цьому реальні інфляційні очікування людей залишаються на рівні 10%. Такий розрив може призводити до серйозних проблем, які вирішуються тільки через кризу.

Сьогодні всі повинні вчитися жити з низькими підйомами, в тому числі орендодавці. Якщо між ритейлерами і девелоперами буде налагоджений нормальний діалог, то багатьох проблем можна буде уникнути. Багато з орендодавців вже пройшли через кризу 2008 року, порожні торгові центри і розуміють, що треба враховувати ситуацію і домовлятися з орендарями на оптимальних умовах. Тим більше, що онлайн-каси дозволяють контролювати виручку і вчасно бачити падіння трафіку і продажів, а ситуація з кредитуванням покращується. Після 2013 багато орендодавців скаржилися, що у них доларовий кредит, ковенанти, тому вони не можуть знизити орендну плату. Вони просто затиснуті в лещата. Сьогодні ця тема виникає все рідше. Рублеві кредити під прийнятні ставки полегшують життя і ритейлеру, і девелоперу.

– Яка ситуація з персоналом?

– Ми давно зіткнулися з проблемою відсутності кваліфікованих кадрів. Хороших спеціалістів мало, різні галузі конкурують за них між собою. Єдиний вихід – піти по шляху Яндекса і Ощадбанку, які створюють корпоративні університети, і самим навчати і виховувати кадри. У нас вже є центр навчання лінійного персоналу з системою віддаленого доступу. З менеджерами складніше. Ще 1,5 роки тому Національна асоціація мережевої торгівлі (НАСТ) підняла питання про те, що в нашій країні жоден вуз не готує менеджерів для сфери торгівлі. Навіть у великих містах знайти людей, які здатні керувати книгарнею, – справжня проблема. Стан нашої системи навчання настільки сумно, що людина, яка приходить з будь-якими дипломами, може не вміти нічого. Ми багато сил вкладаємо в створення своєї команди професіоналів і дуже дорожимо їй.

– Які ваші очікування на майбутній рік?

– На мою думку, великих позитивних змін НЕ передбачається, но и Нічого особливо поганого, швідше за все, що не состоится. Если Говорити про наші плани, то у нас Досить великий портфель Нових проектів. Ми відкріємо около 60 Нових магазинів, як и в нінішньому году. Одна з основних перспектив – малі міста России. Адже в багатьох великих містах (Петербург, Єкатеринбург, Краснодар, Тюмень) ми вже починаємо щільно займати ринок. Але, з точки зору економіки, прихід в малі міста – складна історія з проблемами оборотності, ліквідності, нестачі торгових площ. Ми дуже розраховуємо, що завдяки більш вигідному кредитування люди почнуть активно інвестувати в торговельну нерухомість і економіку в цілому. Уже сьогодні в багатьох регіонах активно будуються нові об’єкти, розвивається виробництво. Ми також будемо використовувати кредити для розвитку нових напрямків. Але відкривати магазини продовжимо, в основному, на свої кошти. В цьому ми прислухаємося до думки експертів.

– На що ви робите ставки, щоб підвищувати прибутковість?

– Ми підвищуємо свою стійкість і рентабельність за рахунок двох напрямків. Перше – це викуп об’єктів. Сьогодні у нас у власності близько 30 магазинів, в основному регіональних. У регіонах можна досягати розумної окупності. Московська ж нерухомість «завжди в ціні». Другий напрямок – розвиток власних торгових марок по некнижним групам. Це сувенірна продукція, канцтовари, товари для хобі і творчості. У нас є власна дизайнерське бюро, яке створює не менше 1 нового товару в день. Ці унікальні товари виробляються в Росії і Китаї і продаються тільки в наших магазинах. Число найменувань вже вимірюється тисячами. на СТМ припадає 10% від нашого загального обороту. Ця частка продовжує зростати, але вже близька до насичення і не перевищить 15%. Розвиток СТМ, безумовно, дає нам додаткову рентабельність. Адже щоб заробляти, необхідно мати у своєму розпорядженні унікальним торговим пропозицією.

– Чи розглядаєте Ви онлайн-продажу як драйвер розвитку?

– Звісно. Тут є великий резерв зростання за рахунок нашої компетенції в книгах. Цього року наші онлайн-продажі зросли на 75%. Після покупки компанією Amazon мережі Whole food питання омніканальності вже не обговорюється в сфері бізнесу. Кордон між онлайн та офлайн стирається. З покупцем потрібно працювати по всіх каналах.

– Чи є специфіка у книжкового інтернет-ринку? Чи є обмеження по кількості гравців? Або інтернет-магазинів може бути як завгодно багато?

– Якщо ми звернемося до теорії маркетингу, то дізнаємося, що на ринку зазвичай є два лідери, які ділять цей ринок між собою. У людини повинен бути вибір. Якісь люди будуть ходити в цей магазин, а інші – в той. Навіть якщо немає принципової різниці в форматі, концепції магазинів. З третім гравцем завжди складніше. Розвиток інших учасників ринку – це вже більше нишевая стратегія.

– Ви хочете стати другим або першим на книжковому онлайн-ринку?

– У нас є всі підстави стати лідером на книжковому онлайн-ринку, також як ми лідируємо в офлайн-ритейлі. У цьому нам чудово допомагають наші компетенції – товарна експертиза і логістика. У нинішньому році наша компанія стала переможцем громадської премії Retailer of the Year Russia і була визнана «Кращим інтернет-магазином Росії 2017-2018» в категорії «Книги». Перемога присуджувалася тільки за підсумками споживчого онлайн-голосування. Тепер це позитивне сприйняття покупців ми повинні трансформувати в економіку.

Сьогодні № 1 на ринку стане той, хто об’єднує в своїй роботі онлайн і офлайн-канали, використовує напрацювання в одній сфері для розвитку в інший, нарощує компетенції і розвивається не тільки екстенсивно, а й інтенсивно. Ми не обмежуємося тільки розширенням географії мережі та відкриттям нових офлайн-магазинів. Ми приділяємо багато часу інтернет-продажу і СТМ. Якщо у вас є хороша команда, то перед нею треба ставити більше цікавих завдань. А у нас така команда є.