Чому свині верещать

0 Comments

Свиней навчили грати у відеоігри. Їм, схоже, сподобалось

Свиней на ім’я Гамлет, Омлет, Ебоні та Айворі навчили використовувати джойстик, аби керувати курсором. Вони мали влучити в одну з мішеней у вигляді стіни на екрані.

На думку дослідників, лише той факт, що свині розуміли зв’язок між курсором-палицею та грою – “це вже величезний подвиг”.

Тварини продовжували грати, навіть коли поламався роздавач їжі – мабуть, заради соціального контакту.

Зазвичай свиням давали харчові гранули за “виграш” на одному з рівнів гри. Але під час тестування ця система поламалася – і вони продовжували грати, коли їх заохочували добрі слова дослідників.

“Цей тип дослідження важливий, бо, як і з будь-якими живими істотами, те, як ми взаємодіємо зі свинями і що ми робимо з ними, впливає на них і має значення”, – сказала провідна авторка дослідження, докторка Кендіс Кроні.

Автор фото, Candace Croney

Ебоні працює із джойстиком

Як вважають дослідники, неймовірним є сам факт того, що свині взагалі можуть грати у відеоігри – адже вони далекозорі тварини і в них немає рук чи великих пальців.

Але тваринам було нелегко.

З двох йоркширських свиней Гамлет був кращий у грі, за Омлета, але обидва не припиняли боротьбу, коли ставало важко.

Вони могли виконати завдання, якщо на екрані була одна стіна або дві, але не справлялися, коли було три стіни.

Водночас поросята панепінто, Ебоні і Айворі, змогли виконати завдання, коли їм показували три стіни або одну.

Автор фото, Frontiers in Pschology

Тварин спочатку вчили працювати із нефункціонуючим джойстиком, аби вони зрозуміли саму ідею

Дослідники лишилися задоволені: дії тварин були навмисними та цілеспрямованими, а не випадковими.

Це означає, що вони всі “зрозуміли зв’язок між джойстиком та рухом курсору”.

“Я не думаю, що це стане несподіванкою для тих, хто працює зі свинями”, – розповіла BBC Radio 4 Today фермерка Кейт Деніелс.

“Вони не грають у Minecraft, але те, що вони можуть маніпулювати ситуацією, щоб отримати винагороду, зовсім не дивно”, – додала вона.

Автор фото, Eston Martz / Pennsylvania State University

Доктор Кроні каже, що досягнення тварин – надзвичайні

Вона перефразовувала цитату, яку часто приписують Вінстону Черчиллю: “Собаки дивляться на вас знизу, коти – згори, а свині – прямо в очі”.

Схожий експеримент проводили і з шимпанзе та мавпами, які мають великі пальці, і ці тварини змогли задовольнити набагато вищі вимоги дослідників.

Дослідження за участі свиней опубліковане в журналі Frontiers in Psychology.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

✅15 найцікавіших фактів про свиней

Коли ми думаємо про свиней, ми представляємо тварин, які люблять валятися в калюжах бруду і хрюкають. Також, ми знаємо про те, що це найпопулярніше в світі джерело м’яса. Але що нам відомо про свиней ще? По суті, попри широку поширеність і популярність цієї тварини, про нього практично нічого невідомо пересічній людині. І сьогодні ми вирішили це виправити.

У цій статті ми підготували для вас найцікавіші факти про свиней, які повинні бути цікаві як для дітей і школярів, так і для дорослих.

  1. Їхні предки жили за часів динозаврів. Предками свиней є ентеледонти, сімейство вимерлих ссавців з підряду свиноподібних. Вони жили в період раннього міоцену, близько 16.3 мільйонів років тому. Ці ссавці були приблизно 2 метри у висоту і мали масу тіла близько 500 кг. Вважається, що вони ставилися до хижих видів.
  2. З давніх часів їх використовували у військових цілях. Наприклад, Олександр Великий використовував їх для того, щоб вони атакували бойових слонів. Свині не могли заподіяти їм шкоди, проте лякали бойову тварину своїм вереском і рухом. Їх також використовували як і собак, для пошуку ворожих мін.
  3. Вони дуже розумні. На перший погляд, людина, яка тримає свиней, може подумати, що це не дуже та й розумна тварина. Насправді це не так. Пам’ятайте приказку Уїнстона Черчіля: “я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу. Кішки з висока. А свині ставляться до нас як до рівних”» Завдяки дослідженням вчені прийшли до висновку, що вони розумніші за собак і шимпанзе. По суті, вони поступаються рівнем інтелекту тільки людині і дельфінам.
  4. “Потіє як свиня”. Цей вислів часто застосовують на адресу людини, яка сильно потіє. Хоча насправді воно не відповідає дійсності. Свині не можуть потіти апріорі, оскільки у них немає потових залоз. Через це їм доводиться охолоджувати температуру тіла самостійно. Нерідко вони це роблять валяючись в грязі.
  5. Свині – це всеїдні тварини. Вони їдять багато, звідси вислів» ти їси як свиня”, і практично без розбору. Вони можуть їсти як каші, фрукти, овочі і траву, так і м’ясо. Так, вони їдять і м’ясо.
  6. Вони досить охайні тварини. Коли батьки кажуть дитині: “Твоя кімната виглядає як свинарник”, вони мають на увазі бардак. Дійсно, свині мають репутацію бруднуль. Але як ми вже відзначили раніше, купаються в грязі вони через спеку, оскільки не можуть потіти. А забруднюють сарай з тієї причини, що їм нікуди дівати свої відходи. Проведені дослідження показали, що група свиней, яка проживає на досить великій території, створює громадський туалет. І в цей туалет будуть ходити навіть новонароджені поросята.
  7. Тривалість вагітності свиней дуже легко запам’ятати. Це 3/3/3, що відповідає місяцям / тижням / дням. Тобто, близько 114 днів. Середній розмір посліду становить 6-10 поросят. За рік одна свиноматка дає від одного до двох послідів.
  8. Вони мають жахливий зір. При такому зорі як у свиней, людина обов’язково починає носити окуляри. Однак як і у випадку з багатьма “сліпими” тваринами, свині більше покладаються на свій відмінний нюх, ніж на зір. Сьогодні вони активно використовуються у Франції для пошуку трюфелів, оскільки мають відмінний нюх.
  9. Вони є головним джерелом білка на планеті. На 2015 рік на частку свинини припадало близько 40% від усього виробленого м’яса і споживаного м’яса в світі. На птицю припадало 34%, а на яловичину 21%. Обсяги споживання свинини залежать від регіону. Наприклад, на Близькому Сході її практично не їдять, а ось в Азії, Європі, Африці та Америці — це найпоширеніший вид м’яса. Китай є лідером у кількості споживаної свинини на рік. На душу населення припадає близько 40 кг свинини.
  10. У Данії свиней більше ніж людей. Кількість цих тварин істотно перевищує населення країни. Частково це викликано прибутковістю м’ясної промисловості. У Данії більш як 5000 свиноферм, які в цілому виробляють близько 28 мільйонів свиней на рік. При цьому населення Данії на 2019 рік становить всього 5.8 мільйонів осіб.
  11. Вони дуже миролюбні тварини. Свині практично ніколи не проявляють агресії і люблять дружити з людиною. Проявити агресію ця тварина може лише в тих умовах, коли йому або його потомству буде загрожувати небезпека.
  12. Наші домашні свині бігають зі швидкістю близько 17 км/год. Дикі кабани можуть розганятися до 25 км /год. Найшвидшим членом їх сімейства є бородавочник (це той, якого ви могли бачити в мультфільмі «Король лев»). Він може розганятися до 55 км/год. Що ще цікаво про біг свиней, це те, що вони не бігають по прямій траєкторії.
  13. Свиня – це одне з 12 тварин, що фігурують в китайському Зодіаку. Китайська астрологія пов’язує кожну тварину з рядом характерних йому рис. Так, згідно з китайською астрологією, людина, що народилася в рік Свині, буде володіти наступними якостями: чесністю, терплячістю, чутливістю, скромністю. У Китаї свиня є символом удачі. Ще з давніх часів Рік Свині вважається найбільш благополучним для народження дитини.
  14. Ви можете подумати, чому вони постійно хрюкають і верещать. Насправді таким чином вони спілкуються. Вони дуже товариські тварини. Більш короткі звуки, такі як хрюк, Рик і т.д., говорять про нейтральне або позитивне повідомлення. Мами хрюкають коли годують дітей або кличуть їх до себе. Водночас більш тривалі звуки, такі як вереск, означають невдоволення, біль і т. д. Після проведених досліджень вчені дізналися, що мами можуть впізнати свою дитину по її вереску, хрюку.
  15. Вони люблять притулятися один до одного під час сну. Також, вони вміють мріяти. За словами вчених, вони мріють навіть більше ніж люди.

Чому свині верещать

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ще вчора вітер обіймав, кошлатив
Яскравий лайм травиці молодої,
Вигойдував злегка гілля брунькате,
Неначе шепотів комусь свій докір.

А вже сьогодні сунуть сиві хмари,
Божественні сльозини орошають,
Насичують, воложать землю марень

Немає ніяких підстав
Жалітися Богу на долю,
Хоча у житті не зіграв
Намріяних змалечку ролей.
Напевно, нема талану,
Або оминає везіння,
Бо роль пропонують одну
Театри мого покоління.

Присідаєш навпроти
Для розмови за чаєм.
Очей погляд–наркотик
Тонус вмить піднімає.

Все, здається, минуло.
Є свіжіші зітхання.
Та розбурхано вулик

На білий, на рожевий квіт
То град, то хвища.
Якби зима, а то ж весна з учора.
Невже на право жить
І квітці-немовляті треба заробить?
Хіба замало
Пробить асфальт чи камінь розломить,
Аби дихнуть на повні груди

Загули трембіти на всю полонину!
Захитались верби, на гірських вітрах
Покохав до болю – дівчину калину
Явір кучерявий – молодий юнак
Споглядав на неї, з темної вершини
Зомлівало серце, в молодечих снах:

“Ось біжить до нього, наче вся в осонні

За версією Кремля, трагедія Бучі, Ірпеня, Маріуполя – це «постановка для західної аудиторії»…
Документальна стрічка українського митця Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» отримала «Оскар». Під час вручення нагороди режисер сказав, що не хотів би роби

В моїм серці диявол панує,
бо для бога там місця нема,
а душа по одному сумує,
що кохання – суцільна тюрма!

Буцегарня, де холод і туга,
дотлівають згорілі мости,
де кохана лишається другом,

Люблю пописати сонети,
Поплакатись любці в плече.
Відкрито поезії вентиль,
Тепер вже не крапле ,- тече!

Ласкавих словес водоспади
Окроплюють думами світ.
Медв’яно-солодке – не вада,

Весна, весна іде, – дзвенить повітря.
Читаємо від березіля титри.
І сонця лагідність торкає щоки.
І буйноводні бурхають потоки.

Земля розплющила чорненькі очі.
На річці крига весело скрегоче.
І зграями шпаки летять звичайні,

Істина в останній інстанції зійшла з дистанції. Великі дурисвіти виродилися у мізерних придурків. Золота середина уздріла середній палець. Дитячими комплексами вимощена дорога в диктатори. Приваблива термінологія здатна прикрасити найпаскудні

Якщо ти поглянеш на понурені голови квітів та їх зігнуті стебла,
Якщо пильно вдивлятимешся в перший сніг
Запримітиш, як вони відбиваються у тобі тисненням своєї жури.
Як замерзають краплі осінньої музики,
Як ламаються тонкі пагони, що впивалися сока

Б’є вітром у вікно – чи дощ, чи сльози?
І небо хмуре в шибку заглядає.
Птах у саду – співає, чи голосить?
Чи грім, чи гул війни – доносить з далі?

Чи може сон усе це – й зникне з ніччю?
І лютий сонце розіллє надворі.
То лиш приснився – біль і

Півнику аби здійняти ґвалт,
от і надриває він горлянку.
Стрепенувся від писаки сайт,
над «шедевром» рже безперестанку.

Кудкудаче лисий критикан,
заявляє голосно: «Я – майстер!
Мене знають від москви до Канн,

Темніє в озері смеркання
І прохолодою струмить, –
Яскравим світлом зорі ранні
Вгорі спалахують щомить.
Далеким сяйвом ледве-ледве
Покриті тьмяні береги, –
Повсюди висне тиша мертва
В безвітрі повнім навкруги.

Промінням дивним світяться корони.
Безсила проти нього вся жура.
Рентгенівське воно? Інфрачервоне?
Ні! Це такі “промінчики добра”.

Вони не знають, що літають бомби.
Вони не бачать, що іде війна.

До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.

Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів

Нові автори (Поезія):

– Татусю, чому свині верещать
По всім селі, неначе їх хтось ріже?
– А таки ріжуть, щоби з м’ясом свіжим
Усім свята Різдвяні зустрічать.
Сьогодні, синку, Спиридона день.
Уже на літо сонце повертає,
Коротша ніч, день, навпаки, зростає,
Хоча зима не ділася ніде,
А на мороз все більше поверта…
– А хто такий той Спиридон, не знаю?
Чому його у цей день відзначають?-
Допитливий хлопчина запитав.
– Про Спиридона дідуся спитай.
Розповідав колись мені малому.
Та скільки літ минуло вже по тому…
Дідусь якраз з порогу сніг змітав,
Отож , ходить далеко не прийшлось.
– Дідусю, розкажи про Спиридона!
– Чекай, онучку. Ну, куди ти гониш?
Іди до хати. Я закінчу ось
Мести поріг та і також зайду.
Чого б то нам стояти на порозі?
Ми тут і закоцюбнем на морозі.
– Так-так, дідуню. Я до хати. Жду!
Онучок під тепленьку грубу всівсь,
Замерзлі руки став відігрівати.
Тут і дідусь слідом зайшов до хати:
– Ну, що, онучку, ти уже зігрівсь?
Кожуха зняв, теж попід грубку сів
І вже тоді неспішно став казати:
– Було то літ тому назад багато.
В селі одному чоловічок жив,
Що Спиридоном звався. Смілий він
Такий був – навіть, відьом не боявся.
На тому, як боротись з ними, знався.
Хоч молодим в селі був не один
Із парубків, та ж гарний ще й який.
За ним дівчата табуном ходили.
Одна, так ледве поглядом не їла.
Горнулася до нього. Та він їй
Дав одкоша, як вже нахабно пхалась.
А вона ж, клята, відьмою була.
Як посварились, стала така зла.
Що уночі задушить, нахвалялась.
І ось настала темна-темна ніч.
Прийшла вона душити Спиридона
Та думала, що він давно вже сонний.
Він не склепив же й очі, звісна річ.
І чує – вона в кішку обернулась,
Крадеться тихо, очі аж горять.
На груди йому кинулась, він – хвать
За хвіст її. Вона і не сіпнулась,
Як він її об землю тільки хрясь.
Вона і здохла. Викинув до рову.
А вранці люди вигнали корови
Аж мертва жінка звідкись узялась.
Ну, поховали. На могилі хрест
Поставили та й справили поминки,
Бо ж думали, що то звичайна жінка.
Тим часом відьми вже зібрались десь
На раду. Бо ж дізналися вони,
Що їхня мертва. І ті відьми кляті
Рішили Спиридона розірвати
На шмаття й так розправитися з ним.
Бо ж відьми, кажуть, всі гуртом живуть,
Одна за одну мстяться. Порішили
Та виконати все то поспішили.
Лиш ніч, щоб була темна-темна ждуть.
І от настала ота темна ніч.
Зібрались відьми та і полетіли,
У хаті вбити парубка хотіли.
Та ж він не став чекати, звісна річ.
До відьми на могилу поспішив
Та на хресті усівсь на тій могилі.
А хрест, по-перше, має таку силу,
Що вмить його невидимим зробив
Для відьм. Крім того, доки він сидить
На тім хресті – не може відьма встати
З могили, Спиридона щоб дістати.
Аж ось уже і небокрай шумить.
Злетілись відьми, хату оточили,
У неї впхались, а нема його.
Тож на могилу подались бігом,
Туди-сюди круг неї походили –
Не бачать Спиридона. Коли враз
З могили відьма мертва одізвалась:
«Він на хресті! Я встати намагалась,
Але не можу!» Відьми в той же час
І здогадалися, про кого річ.
Хоч і не бачать, але радять раду,
Як би з хреста отого хлопця звадить,
Поки іще навколо глупа ніч.
Коли, нарешті мовила одна:
– А летимо до Києва скоріше,
Там відьма є відома, наймудріша.
Як його взяти, раду дасть вона.
І полетіли… Скоро вже й назад
Вернулися. І з ними відьма знана.
Вона навкруг все обійшла старанно,
Понюхала і каже: – Буде лад,
Як зберете недо́гарків свічок
Дванадцять штук. Тоді ми хрест підпалим,
На землю Спиридона того звалим
І візьмемо за тепленький бочок!»
Вмить розлетілись відьми, почали
Недогарки по всім селу збирати.
Тихенько прошмигнули по всіх хатах,
Зібрали, засвітили узяли
Та й заходились хрест палити тим.
Свічки горять і хрест потроху тліє,
Ізнизу усе тоншає, маліє.
А бідний Спиридон сидить на нім
І бачить, що хрест скоро упаде
І біда буде. Став тоді молитись,
У Господа небесного проситись,
Нехай на поміч парубку прийде:
– О, Боже, своє чудо сотвори,
Укороти хоч трохи тої ночі,
Бо ранку не побачать мої очі.
І раптом тої самої пори
«Ку-ку-рі-ку!» почулось голосне.
Всі відьми розлетілись на всі боки –
Хто куди встиг. Адже їх сила, поки
Півні не піли перед новим днем.
Отак лишився Спиридон живий,
Адже Бог ночі вкоротив для нього,
Навіки так й зосталося від того –
Коротша ніч, як Спиридон святий.

Можлива допомога “Майстерням”
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов’язкові)