Як перенести по складах слово зірки

0 Comments

Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук – 2015 рік

Мета: поглибити знання учнів про склади як частини слова, на які воно ділиться при вимові; розвивати вміння розрізняти в слові кількість складів за кількістю голосних; виховувати любов до рідної мови.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Учні читають описи ромашки.

2. Вправа на повторення

— Уважно прочитайте, що написано на дошці. Розділіть написане на 2 групи.

Вітер, ша, Ні, дме, ти, Та, сильний

— Що ви віднесли до першої групи? (Вітер, дме, сильний)

— Як можна назвати те, що ви віднесли до першої групи? (Слова)

— Доведіть, що це слова. (Вони мають зміст.)

— Що ви віднесли до другої групи? (ша, Та, ти, Ні)

— Як називається те, що ви віднесли до другої групи? (Склад)

— Чим відрізняється склад від слова? (Слово щось означає, а склади нічого не означають.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Тема нашого уроку «Склад». Ми будемо ділити дво-трискладові слова на склади, визначати кількість складів у слові.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

— Що можна скласти зі складів? (Слова)

— З яких складів можна скласти слово. (Тиша)

— Запишіть це слово і поділіть на склади. (Ти — ша)

— Доповніть інші склади до слів. (Ніна, Таня)

— Чому зі складами Ні, Та ви утворили імена? (Склади написані з великої букви — отримали імена.)

— Запишіть ці слова і поділіть на склади.

— Отже, що таке склад? (Склад — частина слова.)

Учитель може дати пораду, як легше розділити слово на склади.

— Уявіть собі, що вам потрібно дуже голосно і повільно прокричати слово, щоб було чутно далеко. Наприклад, вам потрібно назвати ім’я переможця у змаганні. Як ви тоді вимовите імена: Марина, Саша, Наташа? (Діти вимовляють імена, скандуючи.)

— Згадайте, коли люди можуть вимовляти слова по складах.

2. Робота за підручником (с. 15-17)

Учні додають до частин слів склади так, щоб утворилися слова, визначають, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові, роблять висновок і перевіряють його, користуючись правилом: «Скільки в слові голосних, стільки і складів».

— Пригадайте прислів’я, у якому вживаються слова синиця, журавель. (Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі. Журавлі прилетіли — весну принесли. Синиця шкоду робить, а журавель відповідає.)

— Дайте загальну назву словам кожного стовпчика.

Учні читають слова і називають ті, які не можна поділити на склади. Списують спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади; підкреслюють склади, які позначено однією буквою.

— Поміркуйте, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.

Візьміть до уваги!

У кожному складі обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.

Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за.

Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис, орел.

Учні списують слова, поділяючи їх рисками для переносу.

— У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести?

— Визначте слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Візьміть до уваги!

Односкладові слова не поділяються для переносу.

Вправа 40 (робота в парах)

— Які з поданих слів можна перенести.

— Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (див. додаток на с. 10)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що таке склад? (Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря.)

— Як дізнатися, скільки в слові складів? (Потрібно знати, скільки в слові голосних звуків. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.)

Склад. Перенос слів із рядка в рядок

37 1. Додай до частин слів склади так, щоб утворилися слова. Запиши їх.

2. Визнач, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові. Зроби висновок. Перевір його, користуючись правилом.

Пригадай: У слові стільки складів, скільки в ньому голосних звуків.

прислів’я, у якому вживаються перші два слова першого стовпчика.

38. 1. Прочитай. Назви ті слова, які не можна поділити на склади. Поясни свою думку.

Лелека, грак, синиця, горобець, дятел, орел, шпак, зозуля, іволга.

2. Спиши спочатку слова, що містять один склад, потім – два і, нарешті, – три склади. Підкресли склади, які позначено однією буквою.

3. Поміркуй, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.

Візьми до уваги! У кожному складі обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.

Слова переносяться а рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за.

однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис, орел.

39. 1. Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.

Суниця, яблуня, горобина, урожай, лілея, гладіолус.

2. У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести?

3. Визнач слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Візьми до уваги! Односкладові слова не поділяються для переносу.

40. Попрацюйте а парах! 1. Поміркуйте, які з поданих слів можна переносити. Запишіть їх, поділяючи рисками для переносу.

Уроки, урок, читаю, мию, степ, степи, край, краї, грунт, театр, герой.

2. Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.

41. 1. Запиши, поділяючи для переносу імена людей.

Олена” Ірина” Олег, Галина, Софія, Борис, Юрій, Лідія.

2. Назви імена, які не вдалося поділити для переносу. Поясни свою думку.

3. Наведи власні приклади таких імен.

Вересень відчиняє двері осені. Кажуть, що він красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.

2. Поясни, як ти розумієш прочитане. Поміркуй, чому осінь називають золотою,

3. Спиши речення, поділяючи виділені слова для переносу. Назви слово, яке можна перенести різними способами.

Слово про слово

Красне – гарне, любе, прекрасне.

Візьми до уваги! Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: листки, синичка, гострий. Такі слова можна переносити по-різному:

Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з голосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: син-ичка, літечко. Тут розірвано злиття ни, те.

43. Попрацюйте разом! 1. Послухайте загадку і відпадайте її.

Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград.

А пізні яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

І ми її уклінно просим:

– Заходь у гості, щедра… .

2. Послухайте текст загадки ще раз. Запам’ятайте слова, які закінчуються на звуки [д], [д’]-

3. Потренуйтеся у правильному вимовлянні слів зі звуками [д], [д’] в кінці.

4. Розкажіть, які ще фрукти і ягоди достигають у вересні.

5. Запишіть їх назви. Одне слово поділіть для переносу.

44 1. Прочитай народні прикмети.

Грім у вересні – на теплу осінь. Рано опадає листя – на холодну зиму.

2. Випиши слова, які можна поділити для переносу різними способами.

3. Прочитай виділене слово по складах. Полічи, скільки в ньому складів. Поясни, на скільки частин можна поділити його для переносу.

45. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте загадку і відгадайте її.

Тільки дощик прошумів над лужком, над лісом, хтось у небі рушничок вишитий повісив.

2. Розкажіть, якими різними словами в нашій мові називають відгадку.

3. Усно поділіть для переносу слова веселка, райдуга.

Букви й та ь під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви. Перенось так: ліній-ка або лі-нійка, ляль-ка або ля-лька.

46. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним зі способів. Перевірте одне в одного, чи правильно виконали роботу.

Чайка, літає, їжак, жайворонок, сойка, мальви, Юрасик, Василько.

2. Назвіть слово, яке не можна поділити для переносу.

47. 1. Прочитай речення.

1. Над морем пролітає чайка. 2. У небі в’ється жайворонок. 3. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Тарас Шевченко).

2. Запиши слова – назви птахів у стовпчик. Через риску поділи їх для переносу різними способами.

3. Пригадай правило, яким довелося скористатися.

48. 1. Прочитай текст. Розкажи, які ще осінні квіти ти знаєш.

Назва квітки “айстра* походить від німецького слова, що означає зірка. Уважніше придивися до цих квітів. Вони нагадують розкидані по небу зірки (3 журналу).

2. Запиши слова – назви осінніх квітів. Поділи слова для переносу.

1. Прочитай і відгадай загадки. Поділи слова-відгадки для переносу.

1. П’ять братів-близнюків:

А два менші – збоку.

2. Квітка сонячна, красива

Буде згодом сива-сива.

Вітерець її подмуха –

Стане миттю сивим пухом”

2. Спиши одну загадку і відгадку до неї (на вибір).

3. Розкажи правила переносу сліз, якими довелося скористатися.

Українська мова: правила переносу слів

Цікава тема. Корисна не лише для ЗНО, а й для правильного письма щодня. Запам’ятаймо, як переносити слова.

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не варто плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу.

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити частіше всього за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

Не можна:

Залишати чи переносити одну букву: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць).

Але такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, або́, моя́, о́ко, ши́я не діляться для переносу.

Розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не сид-жу), хо-джу (а не ход-жу), ґу-дзик (а не гуд-зик); але: від-жив (а не ві-джив), під-звіт (а не пі-дзвіт і не підз-віт).

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

У складному слові відривати від другої частини одну букву, якщо вона не становить складу: дво-значний (а не двоз-начний), само-скид (а не самос-кид), земле-власник (а не землев-ласник), багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

Розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО, ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

Переносити апостроф і м’який знак: бур’-ян, об’-єм, паль-ці, бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).

Відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не М. С. – Грушевський), проф. Тоцька (а не проф. – Тоцька), 2002 р. (а не 2002 – p.), 25 км (а не 25 – км), 200 куб. см (а не 200 – куб. – см);

Переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не 2- – го), 16-му (а не 16- – му)

Розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін.

Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́й і близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

Ще приклади переносу слів: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний, че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий, роз­-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острі, чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці.