Що потрібно щоб взяли в десант

0 Comments

Збираюся долучитися до лав ЗСУ. Форму дадуть? А берці? А броник? Що взагалі потрібно підготувати? Поради від «Бабеля» та досвідчених бійців

Війна з росією триває, кожного дня до лав ЗСУ, Тероборони та Нацгвардії долучаються українці та українки. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний нагадав тим, хто досі не стоїть чи не поновився на військовому обліку, що це треба зробити. Та підтвердив, що нові люди будуть потрібні армії постійно. Держава забезпечить добровольців та призовників найнеобхіднішим, але не усім, що потрібно для ефективного виконання обов’язків. Є нюанси стосовно підготовки та спорядження, які стають зрозумілими тільки на практиці, тож їх знають лише досвідчені армійці. Разом із колишніми співробітниками «Бабеля» — бійцями ЗСУ Самуїлом Проскуряковим та Дмитром Мрачником — пояснюємо, як підготуватися до служби в армії, які речі вам точно знадобляться, а які краще з собою не брати.

Почнемо з форми. Купувати чи дадуть?

Дадуть, але краще ще й купити. Один комплект тактичної форми ММ-14 держава точно видасть, але другий можуть дати далеко не одразу. Тому краще мати запасний, його можна придбати у воєнторзі. Тактичні штани краще брати не на липучках, а на резинках чи мотузках, бо липучки швидко псуються від прання.

А взуття купувати?

Одну пару берців дадуть. Але краще мати запасні, бо вони зношуються та псуються. Крім того, треба купити кросівки та гумові шльопанці. Перші потрібні для зручності під час виконання різних небойових завдань — їздити по продукти, розвантажувати ті самі харчі чи боєкомплект. У берцях це може бути важко. Існують тактичні кросівки, вони міцніші за звичайні. Без шльопанців можна підчепити грибок та різні шкірні хвороби в душі чи туалеті. Не забувайте, що душ у вас буде спільний з десятками інших людей.

Варто взяти з собою кілька наборів шнурків, а також предмети догляду за взуттям: креми, щітки, ганчірки, протигрибкові засоби. І ще кілька пар тактичних, туристичних чи просто бамбукових устілок — з такими нога менше пітніє.

Добре, який ще одяг варто взяти?

Це звичайні речі, якими треба запастися з огляду на те, що час та можливість їх прати буде не завжди.

  • Краще придбати комплект термобілизни. Один держава дає, але треба мати другий на заміну, якщо не буде часу на регулярне прання.
  • Зручні бавовняні футболки або майки — штук пʼять-шість, щоб регулярно міняти.
  • Труси — пʼять-шість пар, бо держава дає лише одну-дві. А часу на регулярне прання, нагадуємо, може не бути. Пам’ятайте, що інколи доведеться подовгу не роздягатися, тож для чоловіків краще боксерки, аніж плавки чи сімейні труси.
  • Шкарпетки — теж пʼять-шість пар. Найкраще — високі спортивні термошкарпетки, бо звичайні швидко псуються та смердять. Держава дає лише одну-дві пари.
  • Зручний ремінь для штанів або підтяжки. Залежить від того, що вам зручніше. Держава видає ремінь, але це річ індивідуальна, а вам має бути зручно. Підберіть відповідно до статури.
  • Тактична панамка влітку та тепла шапка взимку. Купувати краще панами, а не кепки. Панама розмиває силует обличчя, а кепка звужує огляд і можна зачепитися козирком за гілки у посадках, або навіть за розтяжку. Тепла шапка взагалі не буває зайвою.
  • Баф. Гарно захищає обличчя від пилу.

А з тактичного спорядження все дадуть чи краще щось уже мати?

Бронежилет із плитами та каску держава дає, а щодо всього іншого — буває по-різному. Тож краще мати все своє.

  • Наколінники. Падати на коліно на щебінь або розпечений асфальт не дуже приємно. Але пам’ятайте про камуфлювання. Наколінники мають бути зелені, коричневі, камуфляжні, але не чорні.
  • Налокітники. Необов’язково, але бажано. Особливо якщо ви, наприклад, кулеметник, і вам потрібно часто вести вогонь лежачи. Кольори — ті самі, що й для наколінників.
  • Тактичні окуляри. Знадобляться не лише в бою, бо навіть під час простої поїздки «на броні» БМП в очі летять пил та камінці.
  • Рукавички тактичні. Кольори — зелені, пісочні. Ствол АК перегрівається, а кулемета — й поготів. Крім того, без рукавиць важко взимку.
  • Ремінно-плечова система. Ремінна система трохи зручніша за розвантажувальний жилет — її можна швидко зняти незалежно від бронежилета. Магазини кріпляться не на грудях, як на жилеті, а на стегні: в положенні лежачи легше дістати магазин.

Пам’ятайте, що забагато спорядження не буває. Навіть якщо вам щось зрештою не знадобиться, ви зможете поділитися цінними речами зі своїми товаришами.

А в чому я все це носитиму?

У великому туристичному рюкзаку, який треба купити. Знову ж таки, підберіть колір — зелений, пісочний або камуфляжний. На цей рюкзак ви будете чіпляти спальний мішок та каремат, які теж треба придбати. Навряд вам виділять окреме ліжко, а матрац і ковдру ви можете отримати не одразу. Спати ж на голій підлозі — дуже небезпечно для здоров’я і банально незручно. Військовий має відпочивати настільки комфортно, наскільки це можливо.

Інколи бійці йдуть в армію лише з дорожніми сумками чи баулами, але це не дуже зручно, бо краще, коли руки вільні. Сумка може бути додатком до рюкзака, для речей, які не потрібні вам постійно.

А що з телефоном? Кажуть, треба купити старий кнопковий, щоб гарно тримав батарею та не розбився.

У жодному разі! Старі телефони на фронті — міф. Командир 225 батальйону ОПСП «Азов» Костянтин Немічев ще в березні публічно попереджав, що ворог часто б’є по скупченнях телефонів GSM, звичайні розмови в мережі легко перехопити. Тому, навпаки, краще користуватися сучасним смартфоном, який має певний рівень захисту, а дані передавати лише через Wi-Fi.

Взагалі готуйтеся до того, що більшу частину часу ваш телефон буде вимкнений або в авіарежимі. А інколи — вимкнений і загорнутий у фольгу. Загалом треба вибирати надійні телефони, без підозрілих застосунків, які можуть збирати та передавати інформацію про локацію. Полиште звичку лізти в гугл-мапи з геолокацією, бо її взагалі доведеться вимкнути. Навіть коли користуєтеся телефоном у безпечному місці, у жодному разі не називайте точку вашої дислокації, кількість техніки, солдатів. Не говоріть дружині, чоловікові, татові чи мамі, що ви переміщуєтеся чи йдете у бій.

Я давно не носив годинник на руці, завжди дивлюся час у телефоні…

Треба відмовлятися від такої звички. Телефон буде вимкнений, а знати точний час необхідно. Тому треба купити наручний годинник, краще — з підсвіткою та водонепроникний. Але без Wi-Fi та інших мережевих функцій.

До речі, а що ще треба з гаджетів та інструментів?

Особливих технологічних «наворотів» не треба, але є базові речі, без яких ніяк.

  • Знадобляться налобні ліхтарики, особливо у бліндажі. Сенсорні краще не брати, бо можна махнути рукою і ввімкнути у непідходящий момент.
  • Карабінів штук десять, але не блискучих. Якщо матових не знайшли, то пофарбуйте їх або обмотайте ізострічкою.
  • Мультитул — десь цвях вирвати, приціл коліматорний підкрутити тощо.
  • Електробритва або машинка для стрижки. Барбершопів поруч може не бути.
  • Саперна лопатка, модель «конструктор», компактна та зручна. Інколи треба мінімально окопатися, а велику лопату всюди з собою носити не вийде.
  • Батарейки, павербанки, сонячна батарея. Краще мати все це, тому що джерела живлення не універсальні, інколи потрібні батарейки для ліхтаря в темряві, а іноді є час та погода підзарядити телефон від сонця.
  • Ніж. Найчастіше він знадобиться для їжі, тому треба брати не бойовий тесак, а зручний невеликий ніж, можна й складаний.
  • З несподіваного — гак-кішка. Не обов’язково, але якщо є — треба брати. Трупи окупантів, їхня зброя та інше можуть бути заміновані. Кішка допоможе перевірити їх на відстані.

До речі про їжу. Яке кухонне приладдя взяти?

З собою краще мати простий набір металевого посуду: кухоль, миску, ложку, виделку. Ще знадобиться фляга, щоб завжди під рукою була вода. А ще знезаражувальні пігулки для води, бо у колодязній воді може бути повно збудників різноманітних захворювань.

Якщо ще є місце у рюкзаку, то в пригоді стане станція приготування їжі — балон із пальником. Бо не скрізь можна розвести багаття, а дрова можуть бути сирими. До станції треба взяти кілька пачок сухого спирту.

А медикаменти?

Варто мати набори ліків проти застуди, головного болю, діареї, печії та хвороб травної системи, для нормалізації тиску. Не забудьте свої ліки від хронічних захворювань, якщо такі у вас є, а також від алергії. Можуть знадобитися бинти — звичайні та еластичні, і засоби для дезінфекції пошкоджень. Якщо є можливість, добре придбати гемостатичні бинти чи кровоспинні турнікети. Але дешеві турнікети брати не варто, беріть лише від перевірених виробників, такі як CAT чи SOF.

І про гігієну не забувайте — мило, шампунь, зубна щітка та паста, вологі серветки.

А якщо ви жінка, то у вас є додаткові медичні потреби. Ми вже говорили про них в іншому матеріалі.

Так, з речами зрозуміло. А з тілом? Якось можна підготуватися?

Треба пройти комплексний медогляд у лікаря. Служба в армії — це постійні фізичні навантаження, тож про проблеми з серцем, судинами чи тиском краще знати заздалегідь. Може, вам взагалі не можна в армію. Краще привести себе у форму. Почніть бігати, якщо є час — поступово тренуйтесь із додатковим ваговим навантаженням.

Позбудьтеся шкідливих звичок. Вживання алкоголю — причина травмувань, необережного поводження зі зброєю та інших небезпечних ситуацій. Кинути курити може бути важко. Тоді треба виробити звичку прикривати цигарку долонею та видихати дим униз. Курити в зоні бойових дій можна тільки в укритті, де не помітно тепла, диму та запаху.

Пам’ятайте, що у війську від вашої підготовки та поведінки залежить не лише ваше життя, але й життя ваших побратимів та посестер.

Читайте також:

Ми завжди вдячні нашим експертам за вичерпні та корисні поради, а читачам — за донати. Підтримайте нас:

Як потрапити на війну

Рано чи пізно, багато хто з українців у тилу замислюється про те, щоб піти захищати нашу Батьківщину. До різних людей потреба в цьому приходить у різний час і за різних обставин. Для її задоволення є кілька шляхів.

Перший варіант – піти у центр комплектування (військкомат), де ви прописані, і попросити вас мобілізувати. Там насамперед дивитимуться на вашу військово-облікову спеціальність (ВОС) і розподіляти вас за нею, якщо у ній наразі є потреба.

Якщо у вас немає визначеної військово-облікової спеціальності, будуть дивитись на вашу цивільну професію і орієнтуватись на неї, а якщо вона наразі не затребувана в ЗСУ, відправлятимуть на ті спеціальності, де потрібні люди.

Іноді у військкоматах, це звісно не аксіома, зважають на те, хто приходить сам, а хто за повісткою.

Якщо у вас немає ВОС і ви доброволець, для працівників центру комплектування це може означати мотивацію до служби та навчання. Враховуючи це, вас можуть запитати, у яких саме військах є бажання служити і запропонувати складну спеціальність, наприклад ППО. Звичайно, якщо є набір на відповідні посади.

Після того, як медкомісія скаже, що ви підходите за фізичними та ментальними нормами – ви відправляєтеся на навчання (курс молодого бійця відповідно до вашого ВОС). В залежності від складності, воно може тривати різну кількість часу.

Далі вас розподіляють за підрозділами і там ви будете проходити злагодження з іншими бійцями і після цього – відправлення для виконання бойового розпорядження. Чи будете ви охороняти північний кордон від можливого нападу Білорусі, чи будете брати участь у штурмі на півдні – вам стане відомо незадовго до відправки.

Другий шлях – дочекатися повістки. Він не сильно відрізняється від першого варіанту. Або державі потрібна ваша ВОС, або ви потрібні державі, оскільки просто підпадаєте під мобілізацію. І в першому, і в другому випадку шлях або на передову, або до служби в тилу такий самий.

Третій варіант – піти в добробат (добровольчий батальйон). За різними оцінками їх десь близько 400, всі вони відрізняються за специфікою своєї діяльності.

У лютому-березні, коли було не до бюрократії, Добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) використовувались масово як легка піхота, яка допомагає регулярним частинам. Зараз ситуація така, що більшість ДФТГ рухаються до об’єднання з частинами ЗСУ/НГУ.

Ті добробати, які беруть безпосередню участь у бойових діях, є у підпорядкуванні регулярних частин. Це дає можливість у разі поранення бійця або його загибелі отримати грошову компенсацію родині.

Ключова відмінність від регулярних частин чи тероборони (яка є також регулярною), у ДФТГ є можливість піти за своїм бажанням, така юридична складова типового контракту з добробатом.

Навчання та бойові задачі відрізняються в залежності від підрозділу. Та вони схожі, оскільки зазвичай добробати – це піхота. І посади будуть відповідними до цього: снайпери, стрільці, гранатометники, оператори БПЛА та медики.

І остання головна відмінність від регулярних частин – це відносна близькість до командування, адже у ДФТГ не така велика кількість особового складу, як у регулярних частинах. Це дає можливість розуміти, що твій підрозділ та особисто тебе чекає далі.

Ілля Колдомасов, пресофіцер добровольчого формування Хартія

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.