Як правильно зробити шпаківню своїми руками і встановити на садовій території?

З приходом весни ваш сад знаходить свою справжню красу. Для того, що б ще більше підкреслити його природність і доповнити садовий декор черговим елементом ландшафтного дизайну, зробіть шпаківня своїми руками, і ви обов’язково почуєте приємне чирикание птахів під час свого довгоочікуваного відпочинку!

Види шпаківень

З назви даної споруди можна відразу ж зробити помилковий висновок, що в ній живуть тільки шпаки, а це не так! Для того, що б та інші пернаті друзі могли влаштуватись на вашому садовій ділянці, необхідно правильно підібрати розмір і вид шпаківні. Приміром, синичкам підійде шпаківня, висотою 20-25 см і діаметром вічка 3,5 див. Трясогузкам необхідно споруджувати невеликий трап перед входом в будинок, оскільки вони не мають достатню міцність лапок. Пищуха буде себе комфортно почувати, якщо зробити в шпаківні два отвори (праворуч і ліворуч). Якщо у вашому саду є коти або інші мисливці на птахів, необхідно спорудити декілька вічок в конструкції шпаківень, що б ще краще убезпечити птицю.

Можна так само зробити оригінальний вигляд шпаківні – дуплянку, з шматка деревного стовбура.

Інструменти і матеріали для виготовлення шпаківні

Інструменти для виготовлення шпаківні

Для того, що б виготовити шпаківня нам знадобляться такі інструменти:

• Косинець
• Простий олівець
• Ножівка з середнім зубом
• 2 свердла по дереву (діаметр 5 мм і 4 мм)
• Хрестова викрутка або шуруповерт
• Молоток

Будматеріали необхідні такі:

• Дошка (довжина 1м., ширина 20 см, товщина 2-2,5 см)
• Цвяхи або саморізи
• Дріт (що б підвісити шпаківня)

Розміри шпаківні складуть:

• Довжина 15 см
• Ширина 15 см
• Висота 35-40 см

Відразу ж слід звернути увагу на те, що поверхня внутрішньої передньої стінки шпаківні повинна бути шорсткою, що птах могла без праці вибратися на вулицю. При необхідності зробіть таку поверхню своїми руками за допомогою створення насічок.

У разі якщо шпаківня буде висіти не на дереві, додатково обладнайте його поличкою, що птахи могли відпочивати на них і наповнювати сад своїм співом.

Так само необхідно подбає про те, щоб можна було легко здійснювати чистку шпаківні. Для цього створюють відкидну верхню кришку, завдяки якій чистка шпаківні буде швидкою і безперешкодної.

Інструкція з виготовлення шпаківні своїми руками

Робимо шпаківня своїми руками

Для початку слід підготувати деталі шпаківні: кришку, дно, стінки, жердинку. Для цього необхідно завчасно накресліть схему шпаківні, по типу наступної:

Схема побудови шпаківні

Виробляти розкреслювання деталей слід прямо на дошках за допомогою олівця і косинця. Готові деталі повинні мати розміри:

• Три дошки 30*20 см (верхня кришка, фасад, задня стінка)
• Дві дошки шириною 15 см (бокові стінки)
• Одна дошка 15*15 см (дно)

Кришку необхідно робити на 10 см довше дна, що б вийшов козирок.

Кожну деталь необхідно підписати, що б надалі не переплутати. Першим ділом вирізаємо льоток на передній стінки шпаківні. Діаметр повинен бути такий, що птах не поранилася коли буде забиратися в будиночок. Вічко повинен знаходиться на висоті 5 см від кришки, що кішка не дістала птицю своєю лапою.

Тепер можна з’єднувати всі деталі між собою за допомогою саморізів. Спочатку задню стінку кріплять до бічних, далі вставляють дно і передню стінку, після чого шпаківня монтують на каркас і встановлюють дах.

Як ви бачите, виготовлення шпаківні не вимагає величезних навичок по роботі з деревом, а так само великої кількості вільного часу, все що залишилося, це встановити шпаківня.

Установка шпаківні на садовій ділянці

Установка шпаківні на садовій ділянці

Установка шпаківні на садовій ділянці повинна здійснюватися на відстані не менше 3 метрів від землі (так птахи будуть почувати себе безпечніше). Основою кріплення шпаківні може бути дерево, жердина або стіна. Шпаківня необхідно встановлювати під невеликим нахилом вперед, що б у нього не потрапляв дощ, і птиці було легше вибиратися зсередини.

Ще один з основних нюансів – правильний вибір сторони. Що б холодний вітер не задував у шпаківню, необхідно направляти льоток в південну, східну або південно-східну сторону.

Що стосується часу року, що підходить для установки шпаківні – то це рання весна. Найкраще, що б шпаківня чекав пернатих гостей з кінця березня – початку квітня.

Приємною для садівника стане допомога пташенят, які будуть знищувати шкідників городу – личинок і хрущів. Для цього необхідно розмістити шпаківня поблизу місця врожаю.

Шпаківня своїми руками

Ось власне і всі нюанси, якими ми хотіли поділитися з вами для того, що б створити шпаківня своїми руками. Рекомендуємо так само ознайомитися з схожою статтею – як зробити будиночок для білочки своїми руками!

Сподобалася стаття? Натисни на найкрасивішу кнопку! Будь першим!

Навігація: Сам дизайнер » Елементи ландшафтного дизайну » Аксесуари для саду » МАФ » Елементи ландшафтного дизайну » Як правильно зробити шпаківню своїми руками і встановити на садовій території?

• Планування саду
• Садові стилі
  • Ідеї для саду
  • Будівлі та споруди
  • Газони
  • Квітники і клумби
  • Дерева і крупноміри
  • Паркани та огорожі
  • Аксесуари для саду
  • Відпочинок в саду
  • Альтанки
  • Тераси
  • Меблі
  • Гойдалки
  • Навіси
  • Садова скульптура
  • Арки, гроти, шпалери, містки, перголи, урни
  • Каміння
  • Будиночки для тварин і птахів
  • Світильники
  • Принципи освітлення саду та різних об’єктів в саду
  • Музична підсвічування
  • Свічки
  • Водопади, фонтани, струмки, каскади
  • Декоративні водойми, озеро, ставок
  • Басейн
  • Системи зрошення
  • Дерева
  • Чагарники
  • Трав’янисті
  • Квіти
  • Дренажна система саду, меліорація, полив і зрошення
  • Геопластіка
  • Доріжки, стежки, мощення, вибір матеріалу для мощення
  • Ванна кімната «під дерево»
  • Еклектика
  • Стиль хай-тек
  • Ф’южн
  • Середземноморський стиль
  • Скандинавський стиль
  • Стиль сафарі
  • Романський стиль
  • Стиль рококо
  • Прованс

  УСЕ ПРО САД І ЛАНДШАФТНОМУ ДИЗАЙНІ

  Перейдемо з ландшафтним дизайном і будівництвом на ТИ!

  Всі матеріали сайту samdizajner.com.ua написані спеціально для даного веб-ресурсу, є інтелектуальною власністю адміністратора сайту. Публікація матеріалів сайту на Вашому сайті можлива лише при зазначенні повної активного посилання на джерело.

  Як зробити дуплянку

  Слід відразу зазначити, що самостійно виготовити штучну гніздівлю з дощок значно простіше, аніж дуплянку. Але при виборі місця для виведення нащадків більшість птахів оберуть радше дуплянку замість, збитого з дощок синичника або шпаківні. Це не випадково, адже дуплянці властиві такі важливі риси:

  • Вона більш схожа на дупло дятла, в яких звикли гніздитися птахи
  • Площа дна, при тих же зовнішніх розмірах, у дуплянки більша
  • Втрати тепла в циліндричному місце гніздування будуть значно меншими
  • Таке місце гніздування менш помітно на дереві і в лісі, що допоможе в захисті від хижаків

  П’яте «за» при виборі конструкції будиночка для птахів – це можливість, знайшовши підхоже для цієї мети дерево, зробити з нього велику кількість дуплянок з мінімальними витратами на матеріали. Адже якщо робити все, як розказано нижче, то доведеться докупити лише тільки саморізи, а невеликі обрізки (20-25 см завдовжки) обапола і широких дощок завжди можна знайти на своїй присадибній ділянці або попросити у сусідів, що будують для себе будинок.

  Перше і найскладніше в виготовленні дуплянки це знайти підхоже для цього дерево. Найбільше для основи дуплянки підійде осика, тому за інших рівних умов для пошуку дерева краще вирушити в старий осичняк. Осика часто вигниває зсередини і при цьому, на відміну від берези, у неї залишається цілим товстий шар деревини біля кори. Серед повалених старих осик потрібно знайти дерево з трухлявою вигнилою деревиною, причому необов’язково, щоб в середині була порожнина. Досить того, щоб внутрішня частина її була м’якша, за ту, що біля кори. Для цього доводиться, озброївшись пилкою, кілька разів розпилювати стовбури різних дерев, щоб врешті решт знайти відповідне до наших потреб. Вигнила деревина завжди темніша і податливіша за суху і цілу, а тому іноді можна, пропилявши до половини стовбура, переконатись, що ви знайшли потрібне дерево. Спилявши його, потрібно переконатися, що серцевина гнила і, відмірявши невеликий відтинок стовбура, відпиляти його з іншого боку. Не біда, якщо зовні стовбур має непривабливий вигляд через сиру і брудну кору.

  Головне, щоб деревина була не гнилою біля кори. Діаметр стовбура без кори повинен бути в межах: для синичника – 15-22 см, для шпаківні – 22-30 см.

  Краще відразу очистити стовбур від кори. Тоді його вага відразу зменшиться, а якщо йому дати підсохнути, то об стовбур вже не забруднишся. Далі всі роботи із заготівлею краще здійснювати в майстерні, на верстаті. Автор даної статті виготовляв гніздівлі і в лісі, щоб розвісити їх тут же, але вважає це недоцільним. Зважаючи на відсутність електрики в «польових умовах» всі роботи можна здійснити ручним інструментом або акумуляторним дрилем, до того ж працювати на землі вельми незручно. Коротше кажучи, несемо заготовку на дачну ділянку або на сільське обійстя, щоб спокійно, в непогожі дні, коли прогулятися і спостерігати за птахами проблематично, зайнятися корисною справою.

  Заготівлю слід розділити на частини, щоб вийшов не один будиночок. Висота синичника може бути від 20 до 40 см, але найбільш оптимально – 25 см (для шпаківні 30 см, але можна і до 45 см). Це для того, щоб зручно було вибирати зогнилу деревину – чим менше висота гніздівлі, тим зручніша ця процедура. Бажано відразу продумати в якому місці буде розташовано льоток і, якщо в стовбурі є підгнилий сучок, то льоток краще розташувати саме там. Відпилювати краще: дах – під невеликим нахилом від льотка, дно – перпендикулярно волокнам (рівно). Розпилявши відтинок стовбура на потрібні за висотою і розміром заготовки, починаємо вибирати трухляву серцевину стамескою.

  Якщо серцевина стовбура м’яка, часто вибирати деревину можна самою лише стамескою, підтинаючи і заламуючи гнилі волокна. Головне, орудуючи то з одного, то з іншого боку заготовки проколупнути наскрізний отвір в центрі стовбура, після чого працювати стане легше.

  Біля краю серцевина твердіша, тому, відколюючи стамескою щепу, доводиться братись за киянку або молоток. Якщо наскрізний отвір вже є, то цілі волокна будуть легко відділятися. Їх слід заламувати всередину стовбура.

  Зазвичай, вигнила деревина закінчується недостатньо близько до краю стовбура, але якщо внутрішня його частина очищена від гнилля, то вибрати волокна по всій довжині вздовж стовбура до потрібної товщини стін неважко. Бажано зберегти круглу площу дна. В ідеалі товщина стінок гніздівлі для синичника – 1,5-2 см (для шпаківні – 2-3 см). Чим стінки товщі, тим місце гніздування прослужить довше, але буде важчим. До того ж внутрішній діаметр дуплянки дуже сильно впливає на заселюваність птахами гніздівель. Внутрішній діаметр синичника повинен сягати 10- 16 см, шпаківні – 15-20 см.

  Наступний етап – це свердління льотка. Найлегше зробити льоток можна коронкою по дереву відповідного розміру і дрилем. Але якщо коронки немає льоток потрібно намітити, для синичника – 3-3,5 см (для шпаківні – 5 см). А потім насвердлити по діаметру позначеного кола отворів максимально можливим свердлом і вибити отвір льотка стамескою. В цьому випадку краї краще обробити круглим напилком.

  Дно закріплюємо саморізами (добре підходять чорні потайні саморізи по дереву довжиною 60-80 мм). Підійде обрізок дошки товщиною 1,5-2 см або в крайньому випадку шматок десятишарової фанери (ДСП уникайте за будь-яких обставин, вона розсиплеться від вологи в перший же рік). Тільки-но шматок закріплено, слід обрізати виступаючі за межі стінок його частини.

  Дах можна зробити зі шматка дошки, як біля дна, але краще з обапола. Добре якщо дах виступає над льотком на кілька сантиметрів – це захистить внутрішню частину гніздівлі від дощу. Закріпити дах практичніше на саморізах, адже щороку дуже бажано чистити місце гніздування від будівельного матеріалу колишніх господарів. Тільки будьте обережні – гнізда дуплогніздників часто кишать комахами-паразитами (блохами, кліщами, тощо). Просто витрушувати гніздову підстилку краще подалі від обличчя, намагаючись не вдихати пил. Акумуляторним дрилем найпростіше закрутити 6 саморізів на дах.

  Але спершу, перед закріпленням саморізами, потрібно просвердлити в кришці отвори трохи товщі обраних саморізів, для того щоб дошка не тріснула і щоб пізніше можна було б легко викручувати саморізи вручну. Дитячий пластилін зараз коштує недорого, його зручно використовувати для законопачування щілин між стінками і дном, а також стінками і дахом, коли щілини занадто широкі.

  Пластиліном, замазкою для вікон, варом для садових дерев або іншим пластичним матеріалом слід замазати місця від вигнилих сучків на корпусі дуплянки.

  Зробити це слід для захисту гніздівлі від «вандалізму» з боку дятлів. Останні є найбільш злісними руйнівниками будиночків для птахів. Часто дятли намагаються дістатися до пташенят співочих птахів, пробиваючи діри біля основи гніздівлі. Це відбувається в холодні, сирі роки, коли навесні і влітку дятли не можуть знайти достатньо поживи, щоб прогодувати пташенят. Іноді це відбувається за незрозумілих обставин, що спостерігається, наприклад, за чорною жовною. Птах своїм потужним дзьобом слово ніби заради власної втіхи руйнує стареньку шпаківню.

  Або ще був випадок, коли зовсім невідомо навіщо, один великий строкатий дятел змайстрував у великій шпаківні (яка розташовувалася на садовій ділянці) крім одного, ще три однаково кругленьких, ідеальних льотка – на різній висоті і різних боках гніздівлі.

  В лісі гніздівля «живе своїм життям» і її можуть зруйнувати або пошкодити безліч обставин. Найчастіше «модифікація» розвішаних далеко від людського житла гніздівель знову-таки стається через втручання дятлів. Великий строкатий дятел «модернізує» зручні на його думку гніздівлі, розширюючи льоток. Після цього він використовує місце гніздування як дупло для ночівлі. Одного разу льоток шпаківні зубами розширила куниця, вона влізла всередину і дістала пухових пташенят повзика, а зовні на льотку залишила сліди своїх зубів. Іноді дуплянку займають бджоли, але в практиці автора це стосувалося тільки великих за розміром дуплянок-совівників. Бджоли заліплюють воском великий льоток, залишаючи маленький отвір, у яке може пролетіти тільки комаха. Оси, поселяючись в пташиній гніздівлі, льоток не змінюють. Вони підвішують свої паперові стільники на кришці гніздівлі, але чоловікові в той будиночок краще не лізти доки не прийдуть морози. Совівники і шпаківні можуть займати білки, які в гніздовий період теж є ворогами дуплогніздників. Білку, що оселилася в одному з совівників, в практиці автора, раз взимку спіймала куниця. Хижак залишив частину здобичі не доїденою в тій же пташиній оселі. Взимку одну зі шпаківень, повішену в заплаві річки, використовував як комору сичик-горобець. Сичик не використав ці свої запаси протягом зими і тому навесні, коли автор перевіряв гніздівлю, там була ціла купа решток мишей і полівок. Але все це розповіді про дуплянки, розвішувані в безлюдних місцях. Їх доводилося розвішувати там, щоб привабити рідкісні види птахів, наприклад такі як, біла синиця, чубата синиця, мала мухоловка. Якщо ви повісите синичник недалеко від селища, свого маєтку або міста, то з більшою ймовірністю його заселить синиця велика.

  Цей урбанізований і численний вид має можливість зайняти місце гніздування до прильоту наших мігрантів. Зазвичай, синиці займають найкращі гніздівлі. Наприкінці травня з них вже вилітають пташенята. У синиць у виводку може бути до 12 пташенят, коли пташенята підростають, перед вильотом вони ледь поміщаються в дуплянці.

  Далі синиці можуть взятись за другу кладку, але іноді після них «другим ешелоном» заселяється мухоловка строката. Остання є другим за чисельністю птахом охочим оселитись в дуплянці. Щільність гніздування строкатої мухоловки може бути запаморочлива, здається, що її зупиняє тільки відсутність підхожих для себе місць виведення пташенят.

  Набагато рідше за названі види, штучну гніздівлю-синичник біля будинку може заселити польовий горобець, горихвістка звичайна або ж синиця блакитна.

  Більші гніздівлі, шпаківні – в першу чергу заселять шпаки. Самці будуть самовіддано співати біля дуплянок вже з середини квітня. А в кінці травня шпаки вже годують поршків. Більше біля гніздівель шпаки не з’являться, величезні зграї цих птахів кочують на полях і луках, сінокосах і вигонах. Якщо шпаківень біля вашого будинку багато («багато» – це хоча б 5-6, а не сто, як можна подумати), розвішані вони високо від землі і гілки дерев не знаходяться дуже близько від льотка, то дуже великий шанс, що дуплянки не будуть простоювати порожніми влітку. Їх запросто можуть вподобати серпокрильці. Побачити серпокрильця, який залітає в дуплянку, зовсім непросто – надто швидко влітає він всередину будиночка. Але якщо весь світловий день над вашим будинком літає з пронизливими криками зграя цих птахів, значить колонія серпокрильців таки вподобала ваші споруди.

  Видовий склад птахів, якщо гніздівлі розвісити подалі від людського житла вийде різноманітнішим, але першими за кількістю все одно залишаться великі синиці і строкаті мухоловки. Обидва ці види можуть займати як синичники, так і шпаківні. Але простежити долю навіть звичайного виду наших птахів для справжнього шанувальника завжди цікаво. Адже коли пліч-о-пліч з тобою живе ціла пташина сім’я, мимоволі стаєш свідком ніжних сцен і бійок, конфліктів з ворогами і годування пташенят, стаєш в курсі, коли пташенята вилупилися і покинули гніздо.

  Два слова про розвішування дуплянок. Будиночки для синиць краще закріплювати на дереві біля стовбура, трохи вище середини крони (4-6 м цілком вистачає). Орієнтувати льоток краще на схід. Нахил допускається тільки вперед, тобто в сторону льотка, і ні в якому разі не варто закріплювати гніздівлю закинутою назад – пташенятам буде важко вибратися з такого будиночка. Дуплянки можна закріпити до вузької дошки або до жердини на землі, а потім дошку прикручувати дротом до стовбура дерева. Чим довша дошка, тим коротшу драбину можна використовувати, щоб підняти синичник на необхідну висоту. Це особливо важливо при розвішуванні в лісі, де найчастіше для того, щоб піднятися вище можна використовувати лише наявні на дереві гілки.

  Біля житлових будівель дуплянку-шпаківню краще закріпити на жердину. Шпакам зовсім не заважатимуть гілки дерева, на якому закріплений будиночок. Але якщо ви хочете, щоб місце гніздування заселили чорні серпокрильці варто подбати щоб перед вічком, а також на два метри нижче його не було гілок, які можуть заважати вильоту птахів. Серпокрильці кидаються вниз, вистрибнувши з дуплянки, і лише потім розправляють крила і набирають висоту. Саме тому їм необхідний вільний від перешкод простір під місцем гніздування.

  Кілька слів про великі дуплянки. Дуплянка-совівник виготовляється для приваблення сов, качок-дуплогніздників, голубів-синяків. Потенційних мешканців для цих домівок не так вже й багато і тому заселяються ці гніздівлі не настільки успішно, як дрібніші. Виготовити і підвісити таку гніздівлю справа не одного дня. Часом, щоб доставити його на місце потрібна ціла експедиція. А підняття його на дерево без спеціальних засобів неможливо. Такі гніздівлі розвішуються в певних місцях під конкретний вид птаха, але і тоді ймовірність заселення штучної гніздівлі менша, ніж природної.

  Зробити самостійно синичник-дуплянку або шпаківню не настільки складно, як може здатися з цієї статті. Якщо знайти підхоже сухе дерево, то можна виготовити кілька різноманітних гніздівель і розвісити їх біля будинку або в саду. Будиночки залучать корисних комахоїдних птахів, які боротимуться зі шкідниками врожаю і тоді ви зможете відмовитись від хімічних добрив (хоча від них доведеться відмовитись ще ДО розміщення гніздівлі, адже потруївши комах ви позбавите птахів та пташенят їжі – ред.). Адже не дарма в Європі найперспективнішим видом в практиці лісогосподарських заходів вважається приваблення великих синиць. Але навіть і польові горобці вигодовують пташенят виключно комахами. Одна справа якщо до вас в сад ненадовго прилетить одна синиця, інша – якщо в ньому будуть жити кілька пар, у кожній з яких від 5 до 12 пташенят. Всіх їх треба вигодувати комахами. Так що варто замислитись – вигода для садівника наочна. І ще, дуплогніздники дуже залежні від кількості підхожих місць для виведення пташенят. В саду, лісосмузі або молодому лісі, без дуплистих дерев не заселиться жоден з перелічених вище видів. Але варто людині повісити там дуплянку, одну, дві або три, як цей безмовний зелений закуток оживе, заспіває на різні лади прекрасними голосами наших пернатих супутників, тішачи наш з вами слух. Хіба все це не варте того, щоб трохи попрацювати?

  ділянка

  Багато хто пам’ятає, як на уроках праці хлопчики вчилися майструвати будиночки або годівниці для птахів, які потім розміщували в шкільному саду, а кращого майстра нагороджували похвалою на лінійці. Сьогодні аналогічні заходи проводять дуже нечасто. Тварини, які проживають в природній обстановці, не завжди мають прекрасну можливість самостійно обладнати собі «місце проживання». Через своїх фізичних можливостей люди зобов’язані допомагати їм у цьому, винаходячи дуплянки, шпаківні, годівниці та інші споруди архітектури власноруч. У статті мова піде про те. Як зробити дуплянку власними руками.
  зміст:
  Все, що робиться для тварин або птахів, має бути зроблено тільки з натуральних матеріалів, що нагадують за запахом природне середовище проживання, максимально відповідну реальності. Конструкції синичників дуплянок повинні бути звичайними без лабіринтів і заплутаних ходів. Не має значення, яка власне птах буде в ньому жити. Основне, щоб у такому «житло» їй було зручно і комфортно.

  Через те що птахи в’ють гнізда, в основному, в період висиджування потомства, розмір дуплянки повинен бути досить великий. Використання будь-яких лакофарбових матеріалів абсолютно заборонено. Адже запах хімії просто відлякає птахів від такого гніздування, переводячи всі старання в статус простий вироби.

  Дуплянка власними руками

  Класично для виробництва дуплянки використовують поліно або колода дерева будь-якої породи. Це виріб можна зробити трьох типів:

  • з дуплистого дерева з дном, яке додатково приставляється;
  • довбані;
  • сверлениє.

  Найпримітивніший спосіб виготовлення дуплянки — використання поліна, в якому згнила серцевина. Якщо є план побудувати місце гніздування для птахів власними руками, слід запастися терпінням, потрібними інструментами і сировинним матеріалом.

  Побудувати шпаківню набагато швидше і простіше, ніж дуплянку. Втім більшість птахів віддають перевагу саме завершальний варіанту, думаючи над місцем виведення власного потомства. Пояснення найбільш прості:

  • ця конструкція більше схожа на дупло, звичайне місце проживання птахів;
  • площа дна у дуплянки більше, ніж у шпаківні з аналогічними параметрами;
  • володіють великим показником заощадження тепла;
  • при розміщенні гніздування в лісовій глушині максимально замасковано під природне середовище, так як фіксується на деревину.

  Це досить важливий нюанс, оскільки захист від хижаків потомства — важливе завдання дорослих птахів.
  Особливих матеріальних вкладень в створення дуплянки не буде потрібно. Відшукавши в лісовій глушині одне велике поліно можна за 1 раз зробити дві або три дуплянки для птахів. Найпрекраснішим матеріалом вважається поліно осики, хоча і інші породи дерева теж підійдуть.

  Перш ніж робити дуплянку, потрібно відправитися на пошуки сировини в знаходиться поруч ліс. Рекомендується придивлятися до тих поваленим деревам, де шар знаходиться зверху кори без особливих ушкоджень і тріщин, а серцевина починає трухляві і вигнівать. Якщо вийти відшукати такий екземпляр, то спорудити дуплянку буде нескладно, адже природа вже зробила половину справи, але і залишається лише поліпшити конструкцію гніздування.

  Етапи робіт по створенню дуплянки власними руками

  • Отже, для роботи знадобиться: пила або ножівка по дереву, стамеска, молоток, свердло, дриль, цвяхи.
  • Відповідний діаметр стовбура поліна становить 22 см, без урахування кори. Якщо колода довге, то за допомогою пилки слід розділити стовбур на поліна. Відповідний розмір дуплянки змінюється в межах 20-40 см. Найкраще перед тим як приступити до робіт зняти кору з заготівлі.
  • Отримані поліна розстеляють і оцінюють стан серцевини. Залежно від того, наскільки трухляве вже було дерево, визначають інструмент для проведення наступного етапу робіт.
  • Починають робити отвір з середини поліна, потроху розширюючи його діаметр. Необхідно бути гранично акуратним, оскільки ближче до краєчку серцевина буває більш жорстка і потрібно буде докласти зусиль або скористатися іншим інструментом. Фактично всю роботу можна зробити за допомогою стамески. Потрібно намагатися, щоб простір всередині залишалося максимально круглим. Товщина стінок дуплянки — 1,5 — 2 см.

  У Запоріжжі чоловік виготовляє шпаківні й розвішує їх по місту

  • Якщо ж серцевина поліна ще сирувата, то найкраще скористатися іншим інвентарем — дрилем і свердлом (діаметр не менше 20 мм). Приклавши зусилля потрібно просвердлити, приблизно до половини поліна, отвори по периметру, пам’ятаючи про товщину стінок. Те ж саме зробити і з іншого боку поліна. Причому отвори повинні бути розміщені дуже близько один до одного.
  • За допомогою того ж свердла прибираються перемички, після цього серцевина з поліна забирається без великих зусиль.
  • Хтось надходить по-іншому, замість вирізання просто випалює отвір дуплянки.
  • Далі, приступають до висвердлюванню річка. Досконало, слід вибрати поліно, де є невеликий сучок від поламаної гілки. Якщо ж цей сучок досить великих розмірів, можна прямо в ньому зробити отвір, спорудивши специфічний вхід в дуплянку. Якщо ж його габарити невеликі, то трохи відступивши свердлять отвір — льоток (8-10 см в діаметрі).
  • Щоб птахам було зручно перебувати всередині власного гніздування, слід максимально підчистити простір всередині від нерівностей і зазубрин. Даний процес починають виконувати з того боку, де планується облаштовувати дно. За допомогою напівкруглої стамески покроково забираються всі вади. Втім виконують це тому, щоб залишалися дрібні відколи на стовбурі.
  • Повинно вийти приблизно так, як намальовано на фото. Це маленький секрет і специфічна допомога пташенятам. Підростаючи, вони наче по сходах зможуть добиратися до льотка. Подібним чином, готується основа для дуплянки. Залишилося зробити дно і дах.
  • Отже, колода розпиляно на кілька головешок. Одне з них буде застосовано для виробництва денця. Для цього дбайливо відрізають диск, товщина його коливається в межах 40-50 мм. Поставивши зверху заготовку дуплянки, олівчиком обводять контур всередині, і досить акуратно випилюють. Робиться це трохи на конус, щоб краще трималося. Вганяють денце в середину дуплянки наскільки це реально, а зайве спиливается, вирівнюючи поверхню.
  • Шпаківню дуплянка фактично готова. Залишилося спорудити дах і відправляти на місце проживання. Резервне поліно можна розколоти надвоє і одну з частин застосовувати в якості покрівельного перекриття. Обов’язково частина деревини повинна виступати вперед, створюючи специфічний навіс, що захищає від опадів житло птахів цілий рік. Для фіксування даху досить увігнати два шурупа тому, щоб краю не виступали всередині дуплянки.

  Як закріпити дуплянку до дерева

  Підібравши відповідний дерево, приступаємо до кріпильних робіт. Способів кріплення налічується багато. Який з них буде підібраний, залежить від наявності пристроїв і потрібного інвентарю.

  • Одні прив’язі дуплянки мотузками до дерева, інші прибивають до задньої стінки гнізда планку, яка потім за допомогою цвяхів більшої довжини фіксується до стовбура.
  • Може з’явитися нормальне питання — з якою власне боку дерева краще закріпити дуплянку. Гілки дерев стримують натуральні опади. Якщо є план навісити дуплянку на відкритій місцевості, то завчасно слід піддати аналізу головний напрямок руху вітрів в певному регіоні.
  • Пройде зовсім дуже мало часу і в дуплянці, виготовленої власними руками, обов’язково розміститися пара птахів для висиджування потомства.

  Дуплянка для птахів на земельній ділянці знаходиться в особистому користуванні

  • Такі гніздування, як дуплянка роблять досить в не меншому кількості і розміщують на території заповідних зон. Одночасно відбувається одночасно кілька подій:
  • чистка лісу від старих дерев;
  • майстерне виконання «будиночків» для різних птахів.
  • В основному, розвішування дуплянок починається в холодний лютий, коли багато птахів, що мешкають в наших місцях, а ще кочують, приступають до пошуку гніздування. З цієї причини починати їх виготовлення слід заздалегідь. Збирати поліна найкраще восени, коли дерева вже скинули власну листя.
  • Природний матеріал, який не потрібно піддавати різним обробкам, вважається чудовим сировиною для будівництва дуплянок. Через невеликий період часу деревина потьмяніє, що буде служити додатковим маскуванням. Адже таке місце гніздування стане просто частиною дерева.
  • Крім природного старіння дуплянка може піддаватися іншим руйнівним обставинам. Наприклад, дятел регулярно привносить власні коригування в розташування вічка. Досить нерідко його застосовують тільки для ночівлі більшість різновидів перелітних птахів. Іноді в подібних конструкціях селяться сім’ї диких бджіл.
  • Ніщо не вічне. З цієї причини з певною періодичністю слід оновлять дуплянку, змінюючи старі трухляві на нові. Розміщують їх не тільки в лісах або посадках, а й на території своєї дачної ділянки. Зрозуміло, розташування повинно бути далеко від дому. Птахи не терплять близьке сусідство з людьми. А оскільки в кожному дворі живе таке домашня тварина, як кіт, кріпити «будиночок» для птахів слід вище, обмежуючи можливість доступу домашнього вихованця.
  • Крім того, підбираючи сировинної будівельний матеріал, необхідно звертати свою увагу на стан колоди, оглянувши поліно на наявність різних короїдів і личинок. Зрозуміло, для дятла таке сусідство буде виключно в радість. Однак це буде причиною руйнування дуплянки раніше відведеного експлуатаційного терміну.
  • Великі птахи залітають в такі гніздування дуже нечасто. Головними мешканцями вважаються більш дрібні види, наприклад синиці, горобці, шпаки, повзики і інші. Вони заселяються туди в надії виростити власне потомство.
  • Зрозуміло, фантазії людини немає меж. При бажанні зробити житло для птахів можна з будь-яких матеріалів, який знаходиться в розпорядженні. В одному випадку це виходить специфічний комплекс готелів, в іншому — будиночок для однієї сімейки.
  • для того щоб зробити хоч одну дуплянку знадобиться витратити не 1 день. Гарячка в цій справі є неприйнятною. Всі кроки виконувати слід дуже уважно, відточуючи власну майстерність. Вже на 3-ій — четвертий раз вдаватися стануть більш доступними. Для прискорення процесу висвердлювання внутрішнього отвору можна застосовувати криничний бур, потрібного діаметра.
  • Особливо актуально намагатися остерігатися тріщин в поліні і дуже щільно закривайте денце і покрівлю. Це особливо актуально, якщо в регіоні холодні зими з хуртовинами і хуртовинами. Кріплення повинно бути хорошим.
  • Перед тим як приступити до виготовлення гніздування, потрібно правильно організувати власний простір для роботи. Найкраще відвести для цього, наприклад, майстерню, щоб і інструменти які знадобляться були вчасно під рукою. Крім того, працювати можна буде в будь-який час, не звертаючи уваги на погодні умови.
  • Якщо є бажання розпочати будівельні роботи не однієї, а кількох дуплянок, необхідно заздалегідь вибрати поліна необхідного розміру і якості. Не буде зайвим запастися і резервними колодами, адже під час роботи може трапитися всяке.
  • Працювати в парі завжди цікавіше і швидше. Залучення до процесу дітей дасть можливість не тільки привчити їх до корисної праці, а й ознайомити з цікавими фактами з життя птахів. Уроки природи з практичними здібностями принесе користь всім членам сім’ї. Згуртованість в сім’ї — запорука взаєморозуміння в усьому.
  • Ще 1 істотний фактор розміщення дуплянок на земельній ділянці знаходиться в особистому користуванні. Крім прекрасного співу, птиці, які проживають в місце гніздування, в пошуках їжі для власних пташенят, очистять сад або город від всяких комашок, личинок, комах та інших шкідників.

  Все що щоб це зробити знадобитися — трохи приділяти власного дорогого часу на виготовлення шпаківень, годівниць, дуплянок. Також, єдність з природою приносить ще й умиротворення.

  Дуплянка для птахів власними руками

  Дуплянка — рукодільний шпаківню, синичник, пташник, що виготовляється з обрізка колоди за допомогою видовбування його серцевини. Ставиться на імпровізоване підставу, зверху закривається кришкою, в боковій стінці проробляється отвір для входу. Застосовується в якості штучного місця гніздування для птахів. Розміщується на дереві в лісовій глушині.
  Дуплянка з поліна різниться від простого шпаківні зорової наближеністю до стовбура дерева. У багатьох випадках птахи гніздяться власне в дуплянці. Види дуплянок розрізняються за кількома параметрами, що визначаються породою птахів, для яких призначаються.

  Інструменти і матеріали

  Для виробництва дуплянки власними руками знадобиться Наступного інструментальний набір і пристроїв:

  • верстак;
  • молоток;
  • сокиру;
  • ножівка по дереву;
  • бензинова пила (найкраще);
  • дриль;
  • стамеска по дереву;
  • свердла пір’яні.

  Цей пташник переважно виконувати з осики або липи. Можна застосовувати інші м’які породи дерева з невеликою кількістю смоли.

  КАК СДЕЛАТЬ СКВОРЕЧНИК СВОИМИ РУКАМИ?

  виготовлення

  Зробити такий пташник наважиться не кожен. Необхідно запастися терпінням і ретельністю. Подивимося, як це відбувається покроково.

  заготівля матеріалу

  Примірник обрізка колоди повинен бути стримано сухим, так як повністю висушене дерево з великими труднощами піддається обробці. Занадто сира чурка від дерева, в якому не так давно було сокодвижение, може бути відкинута пернатими. У відповідному для пташника стані деревина знаходиться в осінньо-весняний період.
  Прекрасним же варіантом вважається свіжий хмиз, наявність якого виключає псування лісового масиву з метою заготівлі матеріалу. Якщо середня його частина зворушена гниллю, це не проблема. Птахи часто селяться в дуплах, утворених руйнуванням серединної частини дерева.

  Від колоди з діаметром 20-25 см необхідно спиляти чурбак довжиною 30-40 см. Така довжина дасть можливість досягти кращого результату при мінімум затрат часу і сил. Якщо на поверхні чурки є кора, якщо є можливість її варто зберегти. Вона надає штучного місця гніздування природний вигляд і працює в якості теплоізоляції.
  Якщо кора погано закріплена і намагається відпасти, краще видалити її заздалегідь.

  Село. Купили 40 гусей! Сами в шоке ��

  видовбування серцевини

  для того щоб видалити середню частину з пенька, можна скористатися дрилем і пір’яними свердлами. Кількість останніх може відрізнятися в залежності від щільності деревини. Якщо свердло доступно тільки в єдиному екземплярі, його необхідно іноді заточувати кутовий шлифмашиной або на наждачному верстаті. Свердління затупленим наконечником загрожує витратою дуже багато часу і збільшенням навантаження на електричний двигун дриля.
  На початку висвердлювання слід окреслити внутрішній коло — кордон стінок дуплянки. Ідеальна їх товщина 2-2,5 см без урахування товщини кори. Товщина стінки забезпечує довговічність гніздування. А діаметр внутрішнього «приміщення» впливає на заселяемость птахами і на кількість пташенят, яке вони здатні дозволити собі.
  Свердління проводиться точковим методом. Потрібно, щоб отримувані отвори злегка стикалися між собою. Робота робиться поетапно: серцевина сверлится на глибину 5-10 см, що залежить від довжини свердла. Після проводиться доробка стамескою. Внутрішній стороні стінок надається стан, наближений до рівного. Після чого повторюється точкове свердління і дії зі стамескою до того часу, поки начинка колоди не буде повністю видалена.
  Важливо: під час свердління можна застосовувати масляні матеріали для змащення свердла і зниження тертя. Є ймовірність закріплення технічного запаху в межах дуплянки, що відлякає птахів.
  У більшості випадків можна закінчити виїмку серцевини на відстані кількох сантиметрів від торця пня, протилежного тому, з якого було розпочато свердління. Подібним чином, буде утворено дно шпаківні, що вважається прекрасним виходом з цієї ситуації щодо «статі» пташника.

  Розмір вхідного отвору дуплянки повинен бути знайдений з урахуванням того, які птахи, напевно, заселять це житло. Синиці є представниками виду пернатих, які частіше за інших облаштовують гнізда в штучних будиночках. Діаметр отвору для синичника повинен бути не більше 30 мм. Перевищення цієї величини може привести до поселення в нього дуже великих птахів або до повного ігнорування імпровізованого гніздування. Краї круглого «дверного» прорізу повинні бути рівними, відшліфованими, округленими, що не мають виступів з гострими кутами і скалок.
  Ще одним варіантом благоустрою проходу в гніздо вважається застосування отвори з-під сучка. Щоб це зробити потрібно його витягти з посадкового місця і обробити краї.

  Лайфхак как сделать кормушку для птиц

  кришка

  До вибору елемента, що закриває отвір зверху, необхідно підходити особливо делікатно. Найкраще застосовувати для його виготовлення ту ж породу деревини, з якої зроблений ключовий корпус синичника.
  Важливо виключити ймовірність проникнення вологи і протягу під кришку. Горбиль — дошка з напівкруглої стороною, яка найбільше буде підходити для накриття пташника. Округла форма забезпечить стік вологи в дощову пору. Найкраще підбирати кришку, розмір якої дасть можливість створити виступи «даху» над стінками дуплянки, і козирок достатньої довжини над вхідним отвором. Для створення більшого похилого кута обапола можна спиляти верхню частину пташника під невеликим кутом.
  Місце дотику кришки і стінок колоди необхідно ущільнити за допомогою моху, а через брак останнього — віконної замазкою без запаху. Пригвинтити кришку до стінок пташиного будинку можна шурупами. Щоб дерево не розколювалася в точках вкручування шурупів, слід висвердлити посадкові отвори з діаметром 2-3 мм. По самому центрі кришки закриття підвісний гачок. Він не повинен стирчати зсередини дошки-кришки.
  Важливо: дах дуплянки повинна бути закріплена до корпусу максимально міцно. В разі кріплення гнізда за гачок все навантаження ляже на саморізи для кріплення.
  Застосування гвинтових елементів для приєднання кришки — прекрасний варіант. Даний пташник потребує щорічної очищенні від сміття. Якщо є наявність відгвинчуємо кріплень реалізувати її буде дуже легко.

  Підготовка і установка

  Такого роду пташники потребують підготовки, яка гарантує захист їх цілісності і тривалість функціонування. Багато сторонніх тварин і птахів може проявити інтерес до гніздових. Наприклад, дятли стають основою пошкодження стінок дуплянки, що призводить до того, що оселилися в ній птиці залишають насиджене місце. Хижі тварини на зразок куниці або щури можуть спробувати дістатися до молодих пташенят.
  Серед головних заходів захисту, які використовуються до пташника, можна підкреслити закладення всіх дуже маленьких Сучкова отворів стовбура і навіть тріщин — адже саме в них дятли шукають деревні личинки. Підвішування на гілці дерева далеко від його стовбура допоможе зменшити можливість проникнення в гніздо хижака.

  Постійна перевірка і розумний контроль стану дуплянки зможуть допомогти уникнути шкоди, якої завдають комахи: дикі бджоли, оси, короїди і інші.
  Готове місце гніздування вішається на міцний шнур з урахуванням майбутнього збільшення ваги за рахунок заселення птахів і виникнення пташенят. Місце розміщення повинно розташовуватися на достатній відстані від жвавих доріг і стежок, які могли б налякати пернатих, крім двору власного будинку або ділянки саду.
  Не має потреби в тому вистилали дно будиночка. Птахи зроблять це самостійно. В іншому випадку їх може налякати запах людини, що залишився на підстилці.

  Про те, як зробити дуплянку для птахів власними руками, дивіться в наступному відео.