У якому вигуку є 100 однакових звуків

0 Comments

Урок 5 клас. Звуки мови й звуки мовлення. Компетентнісний підхід

Розробка уроку для 5 класу. У плані уроку зазначено компетентності, що формуюються. Завдання уроку побудовано відповідно до підручника Заболотного 2018 року.

Урок № клас дата
Тема. Звуки мови й звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки .
Мета: поглибити та допомогти систематизувати знання учнів із фонетики, орфоепії та орфографії; закріпити навички розрізнення голосних та приголосних звуків; сприяти розвитку фонематичного слух у , слухової та зоров ої пам’яті; прищеплювати любов та повагу до української мови.
Ключові та надпредметні компетентності, що формуюються на уроці:
– у міння вчитися впродовж життя – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
– обізнаність та самовираження у сфері культури – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
– інформаційно-цифрова – навчати учнів використовувати таблиці як джерело інформації.
– спілкування державною мовою – уміння спілкуватися усно й писемно українською мовою; уміння дотримуватись норм етикету під час спілкування;
Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Фронтальне опитування

— Які розділи науки про мову вам уже відомі?
— Що вивчає кожен із них?
— Як усі ці розділи пов’язані між собою?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
1. Проблемні питання.
(На дошці записано тему розділу, який буде вивчатись, виділені частини підкреслено.)
— Чому розділи науки про мову «Фонетика», «Графіка», «Орфографія», «Орфоепія» вивчаються разом? Що їх об’єднує? Як вони пов’язані між собою?
2. Лексична робота.
Фоно…= поняттю «звук»; графо…= поняттям «письмо», «почерк»; орфо…= поняттю «правильно».
І V . Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1 . Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу стор.80-81
Розминка

2) Виконання вправ і завдань вправа 188(усно), 189 (усно), 193 письмово.
V. Осмислення, узагальнення, систематизація знань
Робота в парах. Робота з підручником . Вправа 191

V І. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Вивчити теоретичний матеріал стор. 82, вправа 194
V І I . Підсумок уроку. Рефлексія
Мовні загадки-жарти.
У якому вигуку є 100 однакових звуків? (Сто-п.)
За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрелили разом кілька гармат? (За-л-п.)
Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пе-че.)
Що знаходиться всередині школи? ( Звук [о].)
Що стоїть між підлогою і стелею? (Звук [і].)
Чим закінчуються і зима, і весна? (Звуком [а].)
Чим закінчуються і вечір, і ніч? (Приголосними.)
Як написати слово робота п’ятьма літерами? А чотирма? (Праця, труд.)
Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити [м] на [ч].)

Матеріали із творчим завданням до уроків української мови.

10) Під час грози ви спостерігаєте блискавку і грім. А що ви чуєте між і ними? (Звук [І]).

Лексика

1. Закінчіть прислів’я, додавши потрібні слова-антоніми:

1) Руки білі, а сумління. 2) Ластівка день починає, а соловей його. .

3) Рідна сторона — мати, а чужа. 4) Радість красить, а . печалить.

5) Добріш горщик, та . борщик. 6) Довгий літній день, та . тиждень.

2. З дужок доберіть такі слова синоніми, щоб слова у вірші римувалися.

1) Як виросту, збудую (будинок, дім, хату). 2) На хап колесо (приладнаю, прикріплю, приб’ю). 3) А там я поселю ( крилату, лепечу, літаючу).

4) Лелеки клекітну (родину, сім’ю, пару). 5) Нехай (розводиться, і гніздиться, селиться). 6) По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях).

7) Нехай мені щоночі (здасться, сниться, ввижається). 8) Що я літаю,наче (пташка, птиця, птах). (Д. Павличко).

3. Відгадайте загадку:

1) Ім’я з займенником з’єднаєш

І назву слів ти прочитаєш.

Живуть слова ці завжди в парі,

Але не в злагоді, а в сварі.

Розгадуючи, пильним будь .

І про сполучник не забудь. (Антоніми)

2) Розрізнити нас не кожен може —

Звуки всі і наголос в нас той же,

А приглянься, як поміж братами,

Є відмінності і між нами. (Омоніми)

3) Сіно я заготовляю

І дівчину прикрашаю,

А у річці чи на морі

Погуляю на просторі. (Коса)

4) 3 якої чашки не нап’єшся? (З колінної)

5) Які поля не орються? (В зошиті, на тканині, футбольні)

6) Який вузол не можна розв’язати? (Залізничний)

7)В нас однакове ім’я

Відгадай: хто брат, хто я?

Я кажу: «дерев лечу».

Каже брат: «По пошті мчу». (Лист)

Схочу — пісню дзвінку заведу.

Схочу — квітну весною в саду (Шпак)

4. До поданого слова доберіть якнайбільше синонімічних епітетів хліб, пам’ять, земля.

Будова слова

1. Запитання-жарти

1) Які іменники складаються з самих лише префіксів? (Проза, доза, поза, спіє)

2) Змінюючи префікси, зробіть антонімами дієслова. (Насипати, зав’язати, приклеїти, підбігти, пересолити) \

3) Назвіть слова, в яких префікс без можна змінити префіксом не (Безвинний, безнадійний, безкоштовний, беззлобний)

4) До поданих нижче слів доберіть синоніми з префіксом не. Наприклад, мало — небагато. (Мовчазний, сміливий, особливий, сумний, сліпий, низький, безсмертний, близький, біда, раб, стійкий)

5) Що треба зробити, щоб перемістився наголос у поданих словах? Земний, бічний, корінний, шкільний, стінний. (Підземний, всебічний, докорінний, дошкільний, настінний)

2. Скласти слова з двома префіксами . ( Винахід , знецінений, запобіжник, наполегливий, недовиконання, непередбачливий, розподіл, перевиробництво).

3. Чи будуть родичами слова? Зверніть увагу на їх будову і лексичне значення:

3. Утворити слова з поданих морфем : пере-клад-ач, на-сол-и-ти, під-зем- н-ий, по-не-вол-и-ти.

Морфологія

1. Відгадайте загадки.

Я іменник і вживаюсь тільки в множині —

А закінчення ви, друзі, замініть мені

Стану травкою, що сохла у погожі дні,

І вживатимусь відтоді тільки в однині. (Сіни, сіно)

Звичайна, друзі, загадка для вас.

Вгадайте, про яке словечко мова:

Простий числівник це, і водночас

Це і наказовий спосіб дієслова. <Три)

Якщо до жарту ви готові,

Назвіть, кмітливі дітлахи,

Ті два займенника у мові,

Що можуть зіпсувать шляхи. ( Я-ми )

А хто з вас, діти, відгадає.

Як будь-хто, перш ніж їстиме,

Трьома займенниками має

Зробити руки чистими. ( Ви-ми-ти)

2. Загадка-жарт. Прочитайте слово:

Г1а, пі2л, ві3ло, поЗвожити, заЗмка, пер6, мі100, 100рона, пі100лет, 100янка.

3. Учитель попросив : «Поклич до мене, будь ласка, Шевченка!», «Кого кликати,— міркує учень,— Андрія чи Оксану? Обоє мають однакове прізвище». Поясніть свої міркування.

3 . Замініть вислів прислівником, поясніть його написання.

Кожен день, українською мовою, власними руками, з дуже давніх часів, незмінно стійко, через день після сьогоднішнього, в будь-якому місці, танцювали присівши, в Осінню пору, ніхто не знає як, хтозна-де.

4. Виправте помилки у вживанні прийменників.

– Екзамен по фізиці, в дев’ять годин; при будь-якій погоді; ліки проти застуди; із-за хвороби, не по пошті, а по телеграфу; по власному бажанню; мрії о майбутнім; твір по роману; навчатися на рідній мові; рухатися по сонцю; видавати по рахунку.

Синтаксис

1. Відгадайте загадки Д. Білоуса .

1) Маленька, менша від мачини.

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні коли треба,

Й людині мову зупиню. ( Крапка)

2) Хоч в усній мові нас немає,

А на папері мовчимо.

Та все, що ти читаєш, друже,

Сприймати правильно вчимо. (Розділові знаки )

3) Він після речення, цитати,

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст — мовчок.

4) Як скласти слово із займенника і ноти,

То слово буде знаком розділовим.

Якщо ж від ноти половинку «відколоти»,

Тоді стріляти можна буде в слові. <Тире)

5) Нумо трішечки напруги.

Ось вам і подробиці:

Перше тут — предмет, а друге —

Що з предметом робиться.

Як би речення словами Не були заклечані,

Досить легко ми їх з вами

6) Коли твір якийсь готую,

Різні речення пишу,

Щось, буває, я цитую,

Мову вводячи чужу.

Але, любий мій читачу,

Як для вас її позначу?

Тут уже не допоможуть ані коми, ані крапки,

У пригоді можуть стати —

2. Не секрет, що від постановки розділових знаків може залежати зміст речень. Іноді неправильно поставлений знак створює явний комічний ефект. Виправте пунктуаційні помилки й поясніть різні варіанти:

1) Громадяни, корови, телята й інша худоба можуть випасатися тільки на спеціально відведених місцях. (3 оголошення)

2) На зимівлю залишено отару овець, яку доглядають троє чабанів і більше двохсот свиней. (З газети)

5) Кравченко, в якого помер брат без ніякого попередження не з’явився на роботу.

3. Поясніть, як зміниться значення поданих речень залежно від пунктуації:

1) Сонце зігріло усе поле берег ліс.

2) їх учнів преміювали.

3) Що він написав?

4) Учениця співала голосно промовляючи всі слова.

4. Один жартівник написав у листі своєму другові такі фрази:

«У нас у селі багато дерев: троянд, соняшників». «Всі речовини до-, водять: вчені складаються з атомів».

А друг не зрозумів жарту і в своїй відповіді обвинуватив автора листа в неуцтві.

• Як треба було правильно поставити розділові знаки в цьому реченні?

Словотвір

1. До країни знань ішов мандрівник і зустрів цікаві складники: поєднались,префікс і числівник — і зробилась назва ріки. Яка це назва? ( Прип’ять)

2. Корінь з «підкладки», префікс з «обшивки», суфікс із «косинки», а все разом — для книжки. ( Обкладинка )

Корінь — в слові вихідний,

Там і перший префікс мій.

Другий — в слові набуття,

Разом — родич відкриття. ( Винахід)

Корінь мій знаходиться в ціні,

Префікс дай від оклику мені.

Суфікс — від лінійки чи від зірки,

Разом — результат я перевірки. ( Оцінка )

3. Утворіть нові слова за допомогою суфікса:

-от- (а). ( Висота, гострота, доброта, повнота, кислота, сліпота, тіснота);

• -ив (а). (Добриво, морозиво, плетиво, печиво, паливо, прядиво, мереживо );

-ощ (і). ( Пустощі, хитрощі, лінощі, гордощі, труднощі).

Утворіть нові слова префіксальним способом за допомогою префікса уз-(узбережжя, узбіччя, узвишшя, узголів’я, узлісся).

4. Назвати українські прізвища, утворені за допомогою складання основ чи злиття слів. ( Білозір, Білоус, Твердохліб, Сивокінь, Чорновіл, Жовтобрюх, Кривоніс)

5. Утворіть складні слова, одна частина яких пов’язана з водою. ( Водогін, водоспад, водонос, водомір, Водохреща, водограй, водотривкий, прісно^ водний, глибоководний, водокачка )

Фразеологія

1. Яких людей характеризують такі фразеологізми?

Величається, як заєць хвостом. В роботі «ох», а їсть за трьох. Торохтить Стеха, як діжка з горохом. Говорить так, ніби три дні хліба не їв. Думкою в небі, а ногами в постелі. Ні за холодну воду не береться. Стоять, як у рота води набравши. Сидить мов на голках.

2. Поясніть значення фразеологізмів.

Давати повний газ, жити на широку ногу, стріляний горобець, голуба кров, білі илями, передати куті меду,,ахіллесова п’ята.

3. Підберіть антонімічні фразеологізми

ходити гоголем як у воду опущений

держати хвіст бубликом повісити носа

розпустити язика тримати язика за зубами

нога за ногу з усіх ніг

вести перед пасти задніх

схожий, як свиня на коня схожий, як дві краплі води

грати першу скрипку пасти задніх

як кіт наплакав хоч греблю гати

5. Підберіть синонімічні фразеологізми.

1) Загнати на слизьке. (Посадити в калошу, підвести під монастир, підкласти свиню, вкрити мокрім рядном) 2) Видимо-невидимо. ( Кури не клюють, хоч греблю гати, хоч лопатами вигрібай) 3) Сидіти, склавши руки. (Байдики бити, на боці лежати, плювати в стелю, ні за холодну воду не братися, палець о палець не вдарити) 4) Брати ноги на плечі. (П’ятами накивати, змотувати вудки, намазати п’яти салом, дати драла, землі під ногами не чути, дати задній хід)

5) Ні в сих ні в тих. (Не в своїй тарілці, ні живий ні мертвий, як у воду опущений)

6. Назвіть відомі вам фразеологізми про тварин (при потребі вчитель називає тварин).

Як кіт наплакав, пробіг чорний кіт. Ведмежа послуга, ведмідь на вухо наступив. Вовчий апетит, морський вовк. Заяча душа. Як Сидорову козу, нагадай козі смерть, встигнемо з козами на торг. Як корова язиком злизала. Узяти бика за роги. Конем не наздоженеш. Волам хвости крутити. Пропав ні за цапову душу. Куряча нам’ять. До третіх півнів. Пригрів гадюку за пазухою.

8. Назвіть відомі вам фразеологізми зі словом ніс.

Зразок : вище ніс, водити за ніс, зарубай собі на носі, не сунь носа до чужого проса, дерти носа, і носом не поведе, Новий рік на носі, комар носа не підточить, утерти носа, залишився з носом, не бачить далі свого носа, тримати ніс за вітром, клювати носом.

Збірка “Загадки, скоромовки на уроках української мови”

Збірка “Загадки, скоромовки на уроках української мови” допоможуть учителеві зробити урок цікавим і пізнавальним. З цими завданнями дітям не буде нудно на уроці і братимуть активну участь у навчанні.

Загадки, скоромовки на уроках української мови

(Упорядник Здрилюк Іванна Михайлівна)

Мстишин – 2018

ПЕРЕДМОВА

Загадка – це короткий, поданий у прихованій формі опис предмета чи явища, який вимагає відгадки. За змістом загадки дуже різноманітні і змінюються за регіонами. Загадки можна вважати своєрідними тестами на кмітливість. Вони розвивають пам’ять дитини, її образне мислення, впливає на швидкість розумових реакцій, адже загадуються вони всім дітям, і кожна дитина хоче першою дати правильну відповідь. Загадка вчить дитину порівнювати ознаки різних предметів, знаходити загальне в них і тим самим формує у неї уміння класифікувати предмети, відкидати їх неістотні ознаки. Отож, за допомогою загадки формуються основи творчого мислення.
Загадка завжди фантастична. Розгадуючи загадку, дитина спостережлива, уважна. Процес мислення якраз і активізується у свідомості дитини, коли вона швидко знаходить схожість між предметами, які подаються в загадці. Процес розгадування загадок для дитини нелегкий, проте захоплюючий. Загадки, як і казки, ігри, повинні відповідати віку і розвитку дитини, тобто бути доступними для сприйняття. Під час розгадування загадок дитина старається знайти відгадку першою, таким чином в класі утворюється так зване змагання. На основі почутих загадок дитина складає власні загадки. Щоб відпочити від навчального процесу на уроці можна використовувати загадки-жарти. Для відпрацювання дикції на уроці української мови найефективнішими є скоромовки.

Загадки

1. У вимові завжди чисті

Звуки ми, ще й голосисті,

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

(Голосні звуки)

2. Чорні криві,

А стануть у ряд, –

Враз заговорять. (Букви)

3 . Коли хочеш ти читати,

то мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

то нічого не вгадаєш.

(Азбука, абетка, алфавіт)

4. З однієї ми родини

Від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

Ми буваємо німі.

Хоч і маєм різні назви

Й добре знаєте всіх нас ви,

Певним станемо рядком –

Ми – писемності основа,

А без нас ніхто ні слова!

Що це таке? (Алфавіт)

Вірш-загадка «А хто я такий?»

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі,

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лише написати ім’я –

Зразу стану потрібний і я.

Вірш-загадка

Це всі повинні знати:

нас не можна роз’єднати.

Відрізняємося ми чим?

Літер дві, а звук один.

(Звуки дж, дз)

Загадка про книжку

Бачить – не бачить, чути – не чує,

мовчки говорить, добре мудрує.

Кривду соромить, правди навчає;

часом жартує, всіх звеселяє.

Люба розмова, – будемо, діти,

з нею довіку жити-дружити.

Вірш-загадка

Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню… (Крапка).

Кома

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?

Знак оклику

Що за знак – стрункий, мов спис,

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику,

Хто ж бо він. (Знак оклику).

Загадка про знак питання

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст – мовчок!

Що це таке. (Знак питання).

Загадка про головні члени речення

Що за дивнії два слова –

Всього речення основа?

Перше того називає,

Хто чи що в нім виступає.

А що робить хтось чи щось,

Другий член розповідає.

Хто загадку розгадає,

Хай правицю підіймає!

Загадка «Хто я?»

* В нас однакове ім’я.

А скажіть, хто брат, хто я?

Я кажу: «З дерева лечу»,

«Поштою мчу». (Лист)

* Журавлиним я буваю,

А деколи й пісні співаю.

(Ключ журавлів, скрипічний ключ)

* Я на дереві гойдаюсь.

Я в конверті відправляюсь

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

( Лист дерева, лист в конверті).

*Я воду закриваю

Я вантажі піднімаю.

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

(( Кран для води, підйомний кран ).

* Він замок відкрити може

І закрутить легко гайку.

Чарівник вам допоможе

Відгадати цю загадку.

(Гайковий ключ , ключ

*Завжди двері відмикаю,

У зошиті з письма

Я коса чи пряма.

І креслити, і мріяти.

А якщо треба, враз

Шикую школу, клас. ( Лінія )

* Я в небі весело сяю.

Я тлю всю поїдаю.

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

( Сонечко – зірка, сонечко – комаха).

Мовні загадки-жарти

З «т» – скрізь тихо,

З «м» – для їжі лихо:

Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша – миша)

З «м» – на городі росте,

З «р» – у воді живе. (Мак – рак)

Без «т» – коли вода кипить,

А з «т» – учень за нею сидить. (Пара – парта)

На клумбах розцвітають,

А без «к» – з дерев звисають. (Квіти – віти)

*Можу все тримати я,

* Журавлиним я буваю. Можу все писати я.

Я не він. А він не я. Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я. Спільне в нас лише ім’я.

( Ключ, що відмикає замок, ( Ручка – орган людини

та журавлиний ключ ). та ручка для письма).

* Я – місце, де лежать товари,

звичайно, в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові:

один чи кілька звуків в слові. ( Склад )

Метаграма

Лінивому не розгадати ніколи,

кмітливому на відповідь – хвилина.

А буде наша загадка така:

три букви означають те, що й поле,

додати м’який знак – і вже тварина

з родини олені, струнка й прудка.

Які це слова? (Лан – лань)

Мовні загадки-жарти

З и я плаваю у морі,

З і – ловлю мишей в коморі . (Кит- кіт )

Коли я з д – росту на гілці,

Коли ж із т – пливу по річці. (Плід – пліт )

З дзвінким усе я заливаю,

З глухим на дереві зростаю. (Злива – слива)

З е бульвари прикрашаю,

З и сокирі помагаю. (Клен – клин )

1.Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звука [о]).

2.Що знаходиться всередині школи? (Звук [о]).

3.Яке слово складається з семи однакових букв ?

4.Яке жіноче ім’я складається з тридцяти букв Я ?

5.Який займенник складається з однієї букви ?

6.Від назв яких двох букв стає жарко , гаряче .

7.Гора й долина .Що між ними ?

8.Чим відрізняється кафе від кофе ?

9.Чим закінчується і зима , і весна ?

10.У якому вигуку є 100 однакових звуків ?

11.Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках ?

12.Що треба зробити , щоб майка злетіла ?

13.Як написати слово робота п’ятьма літерами ? А чотирма ?

14.Якою косою не можна кости ?

15.Чим закінчується вечір і починається ранок ?

16.Назва якої птиці складається з 40 «а» ?

17.Яке слово із 11 букв усі люди пишуть неправильно?

18.Який сполучник треба поставити між двома п’ятими буквами алфавіту , щоб утворити назву людини похилого віку ?

19.За який приголосний звук треба сховати інший приголосний , щоб вистрелили разом кілька гармат ?

Загадка про корінь

Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі на уроці мови

Ти побачиш мене в слові. (Корінь.)

Загадка про частини слова

Ми віддавна і віками

Чесно дружимо з майстрами,

Які вміють нас так вжити,

Щоб нові слова творити. (Суфікс і префікс.)

Суфікс

В слові знаєш де я є?
Після кореня.
А призначення моє –
словотворення.
Я творю нові слова
або форми слова,
щоб красива і жива
розквітала мова.
Хто я?

Загадки з часткою не

(відгадати, назвати дієслова з не )

  • Яке поле не виореш? (Поле зошита).
  • Без чого хліб не спечеш? (Без скоринки).
  • Що іде і не вертається? (Час).
  • Хто не плаче, а сльози течуть? (Дощ).
  • Які ніжки не ходять? (Стола).
  • Який зуб не болить? (Пилки).

Загадка про час дієслова

– Я миюся, ти миєшся … – Який це час: я бігаю,

Який це час, Федоте? ти бігаєш, він бігає,

– Ну, раз ми з вами миємось – вони бігають?

Виходить, що субота. – Велика перерва.

Загадки до вивчення частин мови

* Із двох складів я даю іменник
(в твоїй правиці розгадки нитка):
склад перший – частка, другий –
прийменник,
а разом буде рибальська сітка.
Який це іменник?
Відповідь на загадку: Не – від

* А хто з вас, діти, відгадає,
як будь-хто, перш ніж їстиме,
трьома займенниками має
зробити руки чистими?
Відповідь на загадку: Має ви-ми-ти

* Я іменник і вживаюсь тільки в множині, –
а закінчення ви, друзі, замініть мені –
стану травкою, що сохла у погожі дні,
і вживатимусь відтоді тільки в однині.
Який я іменник?
Відповідь на загадку: Сіни, сіно

* Тож бувають у мові дива!
Це слівце інтригує недаром:
на шість літер – апострофів два,
означає місцину над яром.
Яке це слово?
Відповідь на загадку: Над’яр’я

* Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?
Відповідь на загадку: Розділові знаки

* А хто порадує мене –
скажіть мені, будь ласка:
в якому слові частка не –
підсилювальна частка?
Відповідь на загадку: Нехай

* З однієї ми родини
від Андрія до Ярини.
Як по одному, самі,
ми буваємо німі,
хоч і маєм різні назви
й добре знаєте всіх нас ви.
Певним станемо рядком –
заговоримо ладком.
Ми – писемності основа.
А без нас ніхто ні слова!
Що це таке?
Відповідь на загадку: Літери абетки

* Коли твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як для вас її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки,
у пригоді стати можуть –
здогадались ви?

Відповідь на загадку: Лапки

* Я такий же, як знак розділовий,
і відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім’я –
зразу стану потрібним і я.
Відповідь на загадку: Апостроф

* Нумо трішечки напруги,
ось вам і подробиці:
перше тут – предмет, а друге
що з предметом робиться.
Як би речення словами
не були заклечані,
досить легко ми їх з вами
визначимо в реченні.
Хто вони?
Відповідь на загадку: Підмет і присудок

* Я вам нею натякаю,
нею думать спонукаю,
щоб кмітливий врахував,
що я нею приховав,
вас морочачи навмисне,
і тоді відгадка зблисне.
Що це таке?
Відповідь на загадку: Загадка

Мовні загадки-жарти

1.Які алфавіти складаються з 6 літер ? (Азбука і абетка)

2.В якому слові є сім йотованих ? (Сім ‘ я)

3.Яке слово складається з семи однакових букв ? ( Сім’я)

4.Яке жіноче ім’я складається з тридцяти букв Я ? ( Зоя)

5.Який займенник складається з однієї букви ? (Я)

6.Від назв яких двох букв стає жарко , гаряче . ( Пе Че)

7.Гора й долина .Що між ними ? (Й)

8.Чим відрізняється кафе від кофе ? ( Голосним звуком А-О)

9.Чим закінчується і зима , і весна ? (А)

10. У якому вигуку є 100 однакових звуків ? ( 100П)

11.Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках ? ( Звука Р)

12.Що треба зробити , щоб майка злетіла ? ( Змінити М на Ч (чайка ))

13.Як написати слово робота п’ятьма літерами ? А чотирма ? ( ТРУД)

14. Якою косою не можна косити ? (Дівочою)

15.Чим закінчується вечір і починається ранок ? (Звуком Р)

16.Назва якої птиці складається з 40 «а» ? ( Сорока)

17.Яке слово із 11 букв усі люди пишуть неправильно? (Слово неправильно всі так і пишуть:неправильно)

18.Який сполучник треба поставити між двома п’ятими буквами алфавіту , щоб утворити назву людини похилого віку ? ( Д і Д)

19.За який приголосний звук треба сховати інший приголосний , щоб вистрелили разом кілька гармат ? (За – л – п)

20.Який молочний продукт можна перетворити на злак , прочитавши його справа наліво ? (РИС_СИР)

21.Який синонім прислівника тепер не змінює свого значення , коли його прочитати справа наліво ? (ЗАРАЗ)

22.Воно належить мені , але інші вживають його частіше за мене . (Ім’я)

23.Які два займенники псують шляхи ? ( Ями)

24.За допомогою яких прислівників можна назвати підряд п’ять днів тижня ? (Позавчора , вчора ,сьогодні , завтра ,післязавтра)

25.Які дві частки разом літають ? (Чи – ж).

26.Які частки ріжуть хліб ? ( Ні-ж)

Загадки про частини мови

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.-

Хто чи що, – ви запитайте

і про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я ? Знайте достоменно:

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно.

Відповім я залюбки

На питаннячко -який?

Маю ознаку предмета,

Прикметник

Дуже я люблю всі дії

І що хочеш, я умію,

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Я, відомо, дуже знатний,

Кількість можу означати,

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки –

Запитай мене лиш тільки.

Щоб не буть багатослівним,

числівник.

Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

його ознаку чи кількість,

Ви учіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний , і відносний,

Заперечний і вказівний.

Означальним можу бути,

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я … займенник.

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Задля, посеред, із-за,

До, над, крім, в, під, по, за.

І для мене все знаменно,

Що всі звуть мене….

прийменник.

Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов’язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і –я сурядний,

Що, немов, як, щоб- підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно,

сполучник.

І ще по загадочці…

1.Букви всі — від А до Я, —
як одна міцна сім’я.
Варто всіх у цій родині
знати грамотній дитині.
(Абетка)
2. Хтось на біле полотно
чорне висипав пшоно.
Як зумієш позбирати,
зможеш книжку прочитати.
(Букви)
3. Настрибався зайчик вволю,
білий слід лишав по полю.
Ми за ним спостерігали,
слово «мама» прочитали.
(Крейда)
4. Дерев’яний та довгенький,
хвостик в нього є маленький.
Як у фарби хвіст мочає —
все довкола розцвітає.
(Пензлик)
5. У портфелі є хатинка —
ручки там живуть, резинка,
клей, лінійка, кутники? —
школярів помічники.
(Пенал)
6. Худорлява і вертлява,
на папір біжить у справах,
закарлючки залишає, —
у пеналі спочиває.
(Ручка)

Загадок при вивченні правил правопису

1) Відгадай загадку.
Ніг не маю, а ходжу,
Рота не маю, а скажу-
Коли спати, коли встати,
Коли роботу починати. (Годинник).
2) З гарячого колодязя
Через ніс водиця ллється. (Чайник).
3) Хвостом виляє,

Зубастий, а не кусає. (Щука).
4) Голова вогнем палає,
Тіло тане і згоряє.
Я корисною бути хочу:
Лампи не треба – я посвічу. (Свічка).
5)Розійшлися хлопчики
У темні комори.
Кожен хлопчик
У свій комірчину. (Рукавички).

ЖИ-ШИ
1) Відгадай загадку.
Біжу по доріжці
Дошки на ніжки. (Лижі).
2) Дивна зірочка з неба впала.
Мені на долоню лягла – і пропала. (Сніжинка).
3) Ось голки і шпильки
Виповзають з-під крамниці,
На мене вони дивляться,
Молока вони хочуть. (Їжачок).
4) Де упреться хвостом,
Стане дірка потім. (Шило).
2. Встав склади жи і ши, щоб вийшли слова.
зо…т, по…ття, …тель, …ття.
3. Парні дзвінкі і глухі приголосні
Відгадай загадку. Випиши інші слова на це ж правило.
1) Біла скатертина все поле вкрила. ( Сніг ).
2) Взимку на землі лежало,
Навесні в річку побігло. (Сніг).
3) Два черевця, чотири вушка. (Подушка).
4) М’які лапки, а в лапках царапки. (Кішка).
5) Скаче звірятко,
Чи не рот, а пастка,
Потраплять у пастку
І комар, і мушка. (Жаба).
6) Ні у вогні не горить,
Ні в воді не тоне. (Лід).

Мовні загадки-жарти

  • Чи можна із слова доля, не змінюючи звуків, зробити дві співацькі ноти? («До» і «ля»).
  • Чи можна з кози зробити козака? (Коза+к).
  • Чого багато має золото , менше має озеро , ще менше море , і зовсім не має його річка ? (Букву о).
  • Що мають береза, дуб, буряк, бук, яблуня, а не мають того ні клен, ні вишня? ( Звук [б]).
  • Що знаходиться в середині школи? (Буква о).
  • Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і).
  • Чим закінчується зима і весна? (Буквою а).
  • Чим закінчується вечір і ніч ? (Приголосним).
  • Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити [м] на [ч]).
  • Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка).
  • З якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас ) .
  • Як перетворити простий замок у великий і гарний будинок? (Змінити наголос).

У місто Ребусидія

Всім варто завітати,

І всі його загадки

Вас прошу відгадати.

Розгадайте ребуси

100 лиця пі 2 л

100 ляр г 1 а

о 3 мав 7’ я

с 3 бав 3 буна

Скоромовки на автоматизацію губних звуків

Звук [б]

Бо бобриха й бобренята Будуть булі виробляти.

Звук [в]

Василь взяв вареника,

Варка Василя варехою,

Василь Варку вареником.

вовну, вату, верболіз,

вперся віл, і впало з воза

вісім в’язок верболозу.

Звук [п]

Піймав перепела в полі.

Перепілка — пух з вівса! — переполошилася.

Петрусь на баяні гає,

Полю та Павлика розвеселяє.

Прилип Пилип, прилип Пилип.

Пилип прилип, прилип Пилип,

Прилип, прилип Пилип, Пилип.

Скоромовки на автоматизацію передньоязикових звуків

Звук [д]

Діму дід дудой задів.

Дим димить із димаря,

Вкрилась димом вся земля,

Дим-димище, не дими.

Звук [т]

Трактор бурчить — тракторист мовчить,

Трактор мовчить — тракторист бурчить.

Тхоре, де тхорів нора?

Скоромовки на автоматизацію та диференціацію свистячих та шиплячих звуків

Звук [c], [с´]

Сом сердитий спить на сонці,

Сивий вус сховав в котомці.

Спить старий сердитий сом.

Сниться сому сьомий сон.

Сіла сова з совенятками

В совиній долині.

Сонячний зайчик спати лягає,

Скраю подушки світло дрімає.

Сонце спить, світанок спить,

Сом смачним сніданком снить.

Сам прокидається, скочить із хати

Сонечку-мамі сон розказати.

Звук [з], [з´]

Зайчик зілля з’їв у Зіни,

Захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях:

— Де ж узяти зайцю сіна?

Заєць зяблика зустрів:

— Зебру зжер! Зміюку з’їв!

Зяблик зойкнув: — Значить, заєць — Задавака і зухвалець.

Диференціація звуків [с] – [з]

  1. На засніженій землі видно зайченят сліди.
  2. Сік із берези тік, стік із берези сік.

Звук [ш]

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Маша кашу не доїла.

Машо, кашу доїдай,

Матусю ти не ображай!

Диференціація звуків [с] – [ш]

Заспівав шпак півню:

— Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

  1. Пошили сину шовкову сорочку. Старшому сину пошили свитину. Молодшому сину пошили сині штани.

Звук [ж]

Моржі прибережні — сторожі обережні.

Бо в сніжнім безмежжі — стежки ведмежі.

Жартом, жартом — і у Жені Жвавий жук живе у жмені.

Диференціація звуків [з] – [ж]

Женю бджоли не жаліли Він дражнив — той нажалили!

Змерзли в нього ноженята.

Де ж йому в ріці та знайти штанці?

Тепленькі, зелененькі та в. цяточку!

Диференціація звуків [ш] – [ж]

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку,

Хай піймає кішка мишку.

Скоромовки на автоматизацію африкатів

Звук [ч]

Чапля чапа до водички.

На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

Чомусь з журавликом дружити не хоче — трішечки чудна!

Звук [ц]

Як вийшов стрілець,

То утік горобець.

А кравець за млинець — Та й побіг у танець.

Диференціація звуків [ц] – [ч]

Пролетіла низько птиця: Фур-р-р.

Воду цеберком носила,

На вечерю чай варила.

Сів спочить на стовпчик.

На стовпчик сів спочить.

Звук [ш:]

«В кущах вітрище свище, Гуляє морозище».

А навіщо їм плащі, коли продано дощі?

Скоромовки на автоматизацію звуків [л] та [р]

Звук [л]

Летіла лелека — заклекотіла до лелеченят.

Міла мило упустила.

Упустила Міла мило,

Мишку милом не домила.

Липка листя загубила.

3 липки листя не опало —

Липку кізки общіпали.

Звук [р]

Терпка редька в горлі дерла.

Стерли редьку, мокрій терці

Треба висохти на жердці.

Кіндрат — на Панкрата,

Панкрат — на Марата,

Марат — на Кіндрата.

Пливе на північ пароплав.

В пургу і в шторм в морськім просторі

Він путь до пристані проклав.

Клює курка крупку.

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котко, люльку.

Зашифрована скоромовка