Цифровий друк книг

Під форматом розуміється розмір (ширина і висота) готової книги в міліметрах.
Для зручності, в формі заявки, використовуються основні, стандартні формати. Якщо Вам необхідно надрукувати книгу нестандартного розміру, зазначте в примітках розміри готової книги в міліметрах.

Загальна кількість сторінок у книзі.

1. Рахується саме кількість сторінок, а не листів. Один аркуш дорівнює двом сторінкам. Часта помилка при виданні книг без нумерації сторінок.
2. Враховуються всі сторінки, включаючи чисті.
3. Кількість сторінок обов’язково має бути парною.
4. Для книг в м’якій палітурці, кількість сторінок може бути будь-якою. Однак бажано, щоб загальний обсяг книги не перевищував 400 сторінок. Видання понад 400 сторінок краще друкувати в твердій палітурці.
5. Якщо книга збирається на пружині, допустима кількість сторінок залежить від щільності обраного паперу. При папері щільністю 80г / м2 обсяг книги не повинен перевищувати 200 сторінок (100 аркушів).
6. Для збірки на дві скоби (брошурування) кількість сторінок повинна бути кратна 4-м (4, 8, 12, 16, 20 . тощо). Максимальний обсяг брошури при зборці на дві скоби не повинен перевищувати 120 сторінок.
7. Для твердої палітурки кількість сторінок повинна бути кратна 16-ти (16, 32, 48, 64 . тощо). Загальний обсяг книги в твердій палітурці в принципі не обмежений.

Папір для сторінок внутрішнього блоку книги.

Офсетний папір (Xerox) – звичайний білий папір на зразок того, який використовується в офісних принтерах.

Крейдований папір (G-print) , ще називають глянсовим папером – точно передає кольори і відтінки, тому ідеально підходить для друку зображень. Крейдований папір використовують для друку ілюстрованих книг, глянцевих журналів, каталогів, альбомів, рекламних буклетів та інших видів продукції для яких важлива насиченість фарб і привабливий зовнішній вигляд.

Книжковий папір (Munken pure) – високоякісний папір кремового і сірого відтінків, ідеально підходить для друку, як тексту, так і зображень. Книжкові папери munken мають високу міцність, еластичність та приємні на дотик. Завдяки кремовому відтінку паперу, значно знижується навантаження на зір при читанні.

Приклади:
• Офсетний 80г/м² – стандартний папір для офісних принтерів.
• Крейдований 115-150г/м² – – на такому папері друкують глянцеві журнали, ілюстровані книги, рекламні буклети і флаєри.
• Крейдований 150-170г/м² – більш щільний папір, підходить для друку альбомів, фото-книг, каталогів.

Існує велика кількість видів паперу, від звичайних офісних паперів до дизайнерських картонів. Якщо в формі калькулятора відсутній потрібний Вам вид паперу, вкажіть його в особливих вимогах до заявки або зв’яжіться з менеджером.

Палітурка книги.

Тверда палітурка книги або палітурка 7БЦ – найбільш надійний і довговічний вид палітурки. Внутрішній блок книги зшивається нитками і вставляється в жорстку палітурну кришку (обкладинку). Книги в твердій палітурці виглядають дорого і естетично, книга розкривається на 180 градусів і нею зручно користуватися.
Кількість сторінок в книзі при твердому переплетенні має бути кратна шістнадцяти (16, 32, 48, 64 . тощо).
Термін виготовлення книг в твердій палітурці – 10-14 робочих днів.

М’яка палітурка книги – блок книги (сторінки) скріплюється термоклеєм і вклеюється в обкладинку. Для обкладинки використовують найрізноманітніші матеріали, від звичайного паперу до дизайнерського картону. М’яка палітурка менш довговічна в порівнянні з твердою, але при дотриманні технології виготовлення та використанні якісного клею, книги в м’якій палітурці служать досить довго. До переваг м’якої палітурки можна віднести відносно низьку вартість виготовлення книжок, короткі терміни виконання замовлення. Основні недоліки – це неможливість розкрити книгу на 180 градусів і обмежений обсяг книги, не більше 400 сторінок.
Термін виготовлення книг в м’якій палітурці – 4-6 робочих днів.

Збірка на пружину – дуже практичний вид палітурки. Блок виробу перфорується і потім навивається металева пружина. Такий вид палітурки в основному використовується для ділової поліграфії, виготовлення блокнотів, робочих зошитів, календарів тощо. Виріб, зібраний на пружині розкривається на 360 градусів, з ним дуже зручно працювати – читати і писати. Основний недолік – це обмежений обсяг видання по сторінках – не більше 150.
Термін виготовлення книг на пружині – 4-6 робочих днів.

Зшивка на дві скоби (брошурування) – найпростіший і недорогий вид палітурки. Блок разом з обкладинкою згинаються навпіл і за допомогою степлера скріплюються двома металевими скріпками по центру. Незважаючи на простоту, брошури на скобах довговічні й зручні в експлуатації. Технічно на дві скоби можна зібрати брошуру обсягом не більше 120 сторінок.
Кількість сторінок в брошурі для збірки на дві скоби повинна бути кратна чотирьом (4, 8, 12, 16 . тощо).
Термін виготовлення брошур кріпленням на скоби – 2-3 робочих дня.

Існує велика кількість видів палітурки і оздоблення книг. Якщо перед Вами стоїть нестандартне завдання по палітурним роботам, опишіть його в особливих вимогах до заявки або зв’яжіться з менеджером.

Матеріал для обкладинки книги.

Обкладинки для книг в твердій палітурці друкуються на крейдованому папері щільністю 115г/м². Потім обкладинка ламінується і складається палітурна кришка. Як покривний матеріал для твердої обкладинки також можна використовувати шкіру, шкірозамінник, різні види дизайнерських паперів.

Для м’якої палітурки в якості обкладинки використовується крейдований папір щільністю 200 – 300 г/м². Чим більше щільність паперу, тим він товще

Для збирання на пружину в якості обкладинки (першого аркуша) можна використовувати прозору плівку. Якщо необхідна друкована обкладинка, то використовується крейдований папір щільністю 250г/м².

При зшиванні брошури на 2 скоби обкладинки можна друкувати практично на будь-якому папері щільністю до 200 г/м².

Існує величезна кількість видів паперів і покривних матеріалів для обкладинок, від звичайних офсетних паперів до натуральної шкіри. Якщо в формі калькулятора відсутній потрібний Вам вид матеріалу, вкажіть його в особливих вимогах до заявки або зв’яжіться з менеджером.

Ламінація обкладинки.

Для збільшення терміну служби і надання естетичного зовнішнього вигляду, обкладинки покриваються спеціальною захисною плівкою.

Функції ламінації.
• Захист від вологи, пилу, бруду.
• Захист від вигорання та витирання фарб.
• Надання привабливого зовнішнього вигляду.

Глянцева ламінація робить фарби більш насиченими. Обкладинки, покриті глянсовою плівкою відблискує на світлі.

Матова ламінація приховує світлові відблиски і надає книзі більш престижний зовнішній вигляд, кольори і відтінки залишаються практично незмінними.

Тиснення обкладинки.

Тиснення – нанесення на обкладинку зображень, написів, логотипів за допомогою преса.

Тиснення фольгою – нанесення зображень і написів з металізованим ефектом (золото, срібло).

Сліпе (блінтове) тиснення дозволяє отримати на матеріалі рельєфний відбиток без застосування фольги або плівки.

Обкладинки з елементами тиснення надають книзі більш ексклюзивний і вишуканий зовнішній вигляд.

Розмір тиснення.

Для тиснення обкладинок за допомогою преса необхідно виготовити магнієве кліше. Вартість кліше залежить від його розміру.
Вкажіть розміри напису або зображення, що наноситься в міліметрах.

Друк на форзацах.

Форзаци – це листи, які з’єднують внутрішній блок книги з обкладинкою (перший і останній розвороти в книзі).

Ляссе закладка, Скруглення корінця.

Ляссе – це тонка стрічка-закладка яка вклеюється в корінець книги.

Призначення округлення корінця:
• Ущільнення книги, вирівнювання товщини корінця.
• При округленні корінця книга краще розкривається.
• Надання книзі естетичного вигляду.

Підготовка макета до друку.

Макет готовий до друку – макет повністю відповідає технічним вимогам до друку. В цьому випадку друкарня не несе відповідальності за можливі текстові та графічні помилки, білі поля, відступи до краю різу, зарізані елементи тощо.

• виведення файлів PDF;
• приведення макета до необхідного формату;
• корегування полів книги;
• переведення всіх сторінок в книжкову орієнтацію;
• перевірка на очевидні помилки: нумерація сторінок, з’їхали тексти та зображення, «биті» посилання тощо;
• оформлення другої і останньої сторінки з вихідними даними;
• переведення текстів в векторний формат. Далі макет затверджується із замовником і відправляється до друку.

Верстка сторінок – повна переверстка макета, згідно з усіма ДСТУ і вимогами до друку: формат, відступи, шрифти, колонтитули, зміст, вихідні дані тощо.
Верстка не включає в себе: вичитування, редактуру і коректуру текстів.
Слід враховувати, що після закінчення верстки макету може змінитись початкова кількість сторінок.
Вартість верстки книги залежить від складності макета і на сайті розраховується орієнтовно. Остаточна вартість верстки формується після аналізу макета.

ДО ВЕРСТКИ

ПІСЛЯ ВЕРСТКИ

ДО ВЕРСТКИ

ПІСЛЯ ВЕРСТКИ

ДО ВЕРСТКИ

ПІСЛЯ ВЕРСТКИ

Дизайн обкладинки.

У разі якщо у Вас немає обкладинки, наші дизайнери готові розробити макет обкладинки для Вашої книги. Обкладинку можна зверстати по Вашим вимогам і побажанням, за тематикою книги або по заданому дизайну.
Вартість верстки обкладинки від 200 до 500 грн., в залежності від складності роботи.

Приклади верстання.

Є зображення, потрібно зверстати схожу обкладинку.
Верстання за тематикою книги. Тема – психологія моторної пам’яті.
Верстання по заданому дизайну.
Є обкладинка, але не охайна, потрібно повторити один в один. Результат

Макет сторінок щоденника.

Ви можете надати власний макет сторінок щоденника, замовити розробку дизайну сторінок у наших фахівців або вибрати один із запропонованих макетів.
Вартість дизайну сторінок щоденника від 50 грн. за оригінальну сторінку, в залежності від складності роботи.

Варіанти макетів:

Сторінки в лінію.

Сторінки в клітинку.

Сторінки з точками.

Видавничий пакет.

Номер ISBN – універсальний ідентифікаційний код книги або брошури, який присвоюється книзі або брошурі незалежно від способу її виготовлення, обсягу і тиражу.
Призначення номера ISBN:
• підтвердження і захист авторських прав на видання;
• каталогізація в бібліотечних системах;
• поширення книги в торгових мережах;
• ISBN служить ключем для пошуку видань в міжнародних автоматизованих системах. Номер ISBN фактично є паспортом видання і необхідним елементом вихідних даних. Книга, видана, без номера ISBN не каталогізується в бібліотечних системах і, по суті, є «самовиданням».
  Надаючи номер ISBN, ми здійснюємо бібліотечну розсилку обов’язкових примірників видання по основних бібліотеках України. Кількість примірників для розсилки від 6 до 15 штук, в залежності від тематики книги.

Індекси УДК ББК також є обов’язковими вихідними даними видання.
УДК – універсальна десяткова класифікація. Це система класифікації інформації, яка служить для систематизації творів літератури, науки і мистецтва, періодичної преси, документів.
ББК – бібліотечно-бібліографічна класифікація. Призначена для організації бібліотечних фондів, систематичних каталогів і картотек. За допомогою ББК працівники бібліотек можуть визначити, до якого розділу відноситься книга, не читаючи її.
Авторський знак – це умовне позначення прізвища автора або першого слова заголовка книги. Він складається з однієї літери і двох цифр. Буква – перша з прізвища автора або заголовка. Дві цифри визначаються за спеціальними таблицями: двозначне число виводять з послідовності перших букв прізвища або заголовка книги.

Індекси УДК, ББК і авторський знак Ви можете визначити самостійно практично в будь-якій бібліотеці безкоштовно, або за символічну плату.

Розміри та вага аркушів ДВП

Розміри і вага аркушів ДВП – безумовно, важливі характеристики, які мають велике значення при експлуатації та монтажі. При цьому товщина і довжина плит буває як стандартною, так і нестандартною. Давайте розберемося, який саме варіант підійде для конкретної ситуації.

Для чого потрібно знати габарити

Деревоволокнисті плити, які мають більш щільну структуру, ще називають оргалітом. Сировиною для виробництва плит служать відходи на деревопереробних промисловостях, деревина. У деяких випадках додають паперову макулатуру. Деревну тріску переробляють, подрібнюють у стружку, потім вона перетирається у волокна, які потім перемішують з усіма компонентами. А зв’язковою речовиною є клей або смола.

Такий матеріал підходить як для ремонтних робіт у будинку, так і для конструювання меблів. ДВП володіє нижчою вартістю, ніж натуральна деревина. Також до його головних достоїнств відносять вологостійкість і великий розмір аркушів. Щільні деревноволокнисті плити мають велику пластичність і невелику вагу, а характеристики тривало не змінюються навіть під впливом води.

Під час покупки варто оцінити такі параметри панелей, як їх щільність, вага, умови зберігання і переміщення сировини. Одну з важливих ролей відіграє товщина і площа ДВП. Різновидів панелей безліч, але є певні параметри, які мають важливе значення. Крім цього, розраховується відхилення, яке можна допустити при розмірах вище норми, так як це впливає на робочу площу, міцність виробу, кількість відходів.

Правильно обрана товщина допомагає економити фінанси. Потрібно знати розміри товщини аркушів для того, щоб матеріал можна було використовувати економно і ефективно.

Найпопулярніші розміри у продажу мають довжину від 1 до 3 метрів, а ширину 1-2 метри. Перевозити таку конструкцію досить важко, але вартість компенсує всі мінуси. А великі плити підходять для будівництва в промислових масштабах.

Для оздоблення приміщень застосовують цільні листи. Площа розраховується так, що залишається запасна частина, яка йде на розкройку. Маленькі шматки можна закупити на спеціальних фірмах або деревообробному виробництві. Економну розкройку виконують за допомогою замірів приміщення (стелі, стін і підлоги).

Наступний етап – складання схем і розкроювання матеріалу. Важливо правильно розрахувати параметри кімнати, закупити потрібну кількість аркушів деревоволокнистих плит. У підсумку вибором стає такий варіант, який дасть найбільш ефективну витрату матеріалів. Матеріал з невеликою товщиною і значною площею найлегше деформується. Якщо необхідна більш гнучка група, то варто вибирати більш м’які ДВП.

Стандартні розміри аркушів

Плити з більш щільною структурою називають оргалітом. Такі якості можна отримати за допомогою додавання більшої кількості сировини, яку пресують під тиском. Деревоволокнисті плити мають великі значення ширини і довжини. Крім цього, зберігаються такі достоїнства сировини: мінімальна властивість теплопровідності, висока ізоляція звуку, відсутність шкоди для навколишнього середовища.

ДВП – досить дешевий матеріал, якщо порівнювати з вартістю інших матеріалів за 1 м .

За призначенням і особливостями виробництва плити можна розділити на м’які, тверді, напівтверді і надтверді. Стандарт розмірів всіх плит відповідає технічним вимогам. Всі види м’яких плиток мають довжину в сантиметрах 300, 270, 250, 180, 160, 122, а ширину 170 і 122 сантиметри. Для марки M-20 товщина становить 8 і 12 мм, а для марок M-12 і M-4 – 12, 16 і 25 мм.

Аркуші напівтвердої структури мають товщину 6, 8 і 12 мм. У твердих і надтвьорних товщина становить 0,32, 0,45 і 0,6 см. Максимальна площа панелей буває 610 x 214 см. М’який тип став найбільш універсальним у будівельній промисловості. Такою панеллю утеплюють і проводять звукоізоляцію приміщень.

Отже, м’яку плитку використовують для різних цілей. Наприклад, створення високоякісної теплової ізоляції для кімнат і дахів. Спільно застосовують мінеральну вату, пінопласт. Цей матеріал захищає покриття даху від впливу зовнішніх факторів. Ці плити покращують акустику приміщення. Матеріал застосовують для оздоблення стін з бетону, дерева, цегли.

Також аркуші ДВП можуть служити підкладкою під покриття. Товщина деревноволокнистих плит становить від 7 до 12 мм. Такий тип використовують для меблевого виробництва. Наприклад, цей варіант підходить на місце стінок і ящиків для меблів. Ще одне застосування – підкладка для покриття поверхні підлоги.

Фанера з твердою структурою придатна при конструюванні ящиків, стінок у меблях, дверей у щитову. Щільність такого матеріалу становить приблизно 1000 кг на 1 м3, а товщина буває 4, 5, іноді доходить до 6 мм. Фасадну частину цієї плити облагороджують плівкою з синтетики і меланіну.

Поверхня буває глянцевою і матовою, також імітованою під дерев’яне або плиткове покриття. Ви можете вибрати колір матеріалу за власним смаком. Але у твердого матеріалу буває різна щільність, стійкість і фасадна сторона. Тому виділяють кілька типів фасаду:

• Одна сторона декоративна. Такий формат позначається літерою Т.
• Сторона, яка вважається лицьовою, складається з тонкої деревини. Позначається Т-С.
• Панель з високим рівнем вологостійкості має формат Т-В.
• Т-СВ – позначення для панелей з вологостійкістю і дрібнодисперсним складом.
• З пофарбованою лицьовою стороною – Т-П.
• У пофарбованої сторони дрібнодисперсний склад, що позначається як Т-СП.
• Аркуші з низькою щільністю – НТ.

Надтвьорда панель має щільність близько 950 кг на 1 м ^. Це матеріал з гідним рівнем якості. Він відрізняється значною простотою і зручністю експлуатації. Для того щоб отримати високе значення щільності деревоволокнистої плити, її обробляють пектолом. Такий тип ДВП задіюється у спорудженні арок, перегородочних споруд та дверей.

Також ця плитка має особливу ізоляцію від електрики, що дає можливість вбудовувати її в дверцята для щитків.

Обробляти надкорді панелі досить просто, як і встановлювати в конструкції. Плити з декоративною стороною мають не тільки привабливий зовнішній вигляд, а й відмінну стійкість до вологості. Стирається такий варіант набагато довше звичайного. Формується покриття поступово: наносять шари один за одним.

Ламіновані ДВП бувають задіяні як у чорнових, так і в облицювальних роботах. У продажу найпопулярніші панелі покривають смолами синтетичного складу. Це поверхневе покриття міцніше і вологостійке. Ламінація надає красиву фактуру для такого матеріалу. Ціна за нього варіюється виходячи зі значень висоти, довжини, ширини. Виділяють кілька типів ламінарних ДВП:

• Вагонка – матеріал з оновленою конфігурацією, яка складається зі сполучених планок між собою, візуально походить на дерев’яну конструкцію.
• Виріб з плитки з різноманітною площею. Для любителів нестандартного декору цей варіант стане ідеальним.
• Аркуші з величезним вибором кольорів, кріплень і фактури.

Переважно плити мають товщину від 3 мм до 2,5 см, але для різних груп виділяють свої розміри. До найтовстіших аркушів відносять плити з маленькою і середньою щільністю, а їх параметри діляться на категорії: 8, 10, 12, 16, 25 мм. У напівтвердих плит товщина може приймати значення 6, 8 або 12 мм. Найбільш тверді види плит мають більш щільну структуру, а їх товщина становить 3,2, 6 або 4,5 мм.

Стандартні габарити панелі приблизно мають однаковий розмір, який залежить від виробника. Діапазон довжини знаходиться від 122 до 366 см, а ширини – від 120 і до 214 см. Затверджені нормативи можна знайти в технічній документації.

Крім стандартів, у показниках встановлюють максимальні значення. Наприклад, для м’якого типу ДВП це значення відповідає 5,5 метрам, а для твердого варіанту воно становить 6 метрів.

Іноді замовляють моделі у формі квадратів. У будівельників приватних будівель цей матеріал не користується попитом, але він застосовується на промислових підприємствах.

Щільність і вага

Деревоволокнисті плити виробляють з деревини, яку перемелюють до волокон. Потім під високою температурою волокна спресовуються в однорідну сировину. Також у формуванні плиток допомагає багаття з льону та відходи з тростини. Вихідник подрібнюють у тріски і проварюють у лужному розчині. Після чого отриману сировину пресують під підвищеною температурою і високим тиском (10-50 кгс на 1 см). Залежно від рівня пресування деревоволокнистої тканини, можна виділити кілька видів:

• Плити з надтвердою щільністю мають об’ємну масу від 950 кг на 1 м2.
• Тверді панелі з об’ємною вагою не менше 850 кг на 1 м2.
• Напівтвердні плитки з масою від 400 кг на м2.
• Оздоблювальні панелі з масою 250-350 кг на 1м2.
• Ізоляційні вироби вагою до 250 кг на 1м2.

Однією з важливих характеристик деревоволокнистої плити вважається щільність, що впливає на вагу виробу. Мінімальна щільність дорівнює значенню 800 кг на м , а максимальне значення відповідає 1100 кг на м . Для того щоб визначити, скільки важить вся будівельна сировина, розраховують суму обсягу всієї партії і множать отримане число на значення щільності. Точне число щільності вказують у документах. Потім будівельнику буде відомо, який транспорт варто замовити.

Продукція з м’яким складом і маленькою щільністю виконує декоративну функцію. Максимальне значення становить не більше 400 кг на м3. Мінімальне значення щільності рівняється 100 кг на м3. У панелях з проміжним значенням щільності мінімальне число відповідає 600 кг на м3.

Як вибрати плити за товщиною і довжиною

Деревоволокнисті плити – це популярна сировина в будівельних роботах, яку виробляють на основі деревини. Використовують їх у різноманітних областях, а одна з головних переваг – це низька вартість, що дуже економно при будівництві. До того ж така сировина не підведе в погані погодні умови і відслужить довгі роки. Правильно підібрані параметри виробу привнесуть користь у вигляді ізоляції тепла і звуку, а поверхня перетвориться рівним покриттям.

Для того щоб відходи у виробництві стали мінімальними, важливо безпомилково розрахувати габарити будівельних конструкцій.

Варто перевірити відповідність всіх документів і штампів – інакше можна отримати неякісний товар, що, безумовно, спричинить досить великі фінансові втрати. А перед самою покупкою потрібно ознайомитися з продукцією відразу декількох фірм, потім вже замовляти ДВП.

Пошук сировини ґрунтується на відмінностях у товщині, вартості, розмірах деревоволокнистих панелей. Якість міцності і товщини залежать один від одного. Тому вибирати потрібно залежно від майбутнього призначення матеріалу. Ви можете вибрати декілька цілей:

• М’які плитки з пористим покриттям підходять для обшивки стін і стелі. Їх товщину розраховують за теплотехнічною здатністю. Такий вигляд наділений і звукоізоляційною якістю. Облаштовують підлогу підкладкою з панелі з товщиною від 8 до 12 мм, що допомагає заховати всі нерівності підлоги.

Аркуш

Авторський аркуш — одиниця обсягу твору, що становить 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включно з проміжками між словами, знаками пунктуації, цифрами тощо), або 700 віршованих рядків, або 3 000 см 2 площі зображального матеріалу.

Обліково-видавничий аркуш — обчислюється як сума обсягу матеріалу в авторських аркушах та обсягу додаткового тексту (передмова від видавництва, анотації, вихідні відомості, шмуцтитули, додатки, примітки, колонтитули і колонцифри), а також зображального матеріалу, що не входить до авторського оригіналу (наприклад, внутрішнє оформлення).

Обсяг обліково-видавничого аркуша завжди більший за обсяг авторського. Визначають через аналогічні одиниці: 40 000 друкованих знаків прозового тексту (включно з проміжками між словами, знаками пунктуації, цифрами тощо), або 700 віршованих рядків, або 3 000 см 2 площі зображального матеріалу.

Паперовий аркуш — одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для друкування видання. Основні характеристики паперового аркуша — формат і вага 1 м 2 .

На одному паперовому аркуші розміщуються два друковані аркуші.

Друкований аркуш — одиниця вимірювання обсягу видання, яка відповідає друкованому відбитку на одному боці паперового аркуша стандартного формату або двосторонньому відбитку на половині паперового аркуша.

Розрізняють такі види друкованих аркушів:

Фізичний друкований аркуш — фізичний обсяг друкованого видання, дорівнює площі тих стандартних паперових аркушів, на яких друкується видання (60×90, 70×108).

Якщо для друкування видання витратили 10 паперових аркушів формату 84×108 см, це означає, що отримали 20 фізичних друкованих аркушів. Із фізичного аркуша отримують стільки сторінок видання, скільки позначено у частці: при 1/8 = 8, при 1/16 = 16 сторінок даного формату.

Оскільки поліграфічний папір має різні формати і з нього виготовляють різноформатні видання, то підрахунки обсягів видань у фізичних друкованих аркушах є незручними. Тому для обліку і порівняння обсягів видань, надрукованих на аркушах різних форматів, прийнято одиницю, яка отримала назву умовного друкованого аркуша.

Умовний друкований аркуш визначає обсяг видання на папері будь-якого формату в перерахунку на аркуш формату 60×90 см, який має площу 5 400 см 2 . Кількість умовних друкованих аркушів підраховують шляхом поділу площ аркушів інших форматів на площу аркуша 60×90 см. Таким чином були обчислені коефіцієнти переведення фізичних аркушів в умовні:

60×90 = 1,00 60×70 = 0,78 60×84 = 0,93 60×100 = 1,11 60×108 = 1,2 61×86 = 0,97 70×75 = 0,97 70×84 = 1,09 70×90 = 1,17 70×100 = 1,29 70×108 = 1,4 75×90 = 1,25 80×100 = 1,48 84×90 = 1,4 84×100 = 1,56 84×108 = 1,68 90×100 = 1,67

Для переведення фізичного друкованого аркуша в умовний потрібно обсяг видання у фізичних аркушах помножити на перевідний коефіцієнт. Наприклад, обсяг видання форматом 80×100/16 — 6 фізичних аркушів. Тоді умовних аркушів буде 6 * 1,48 = 8,88.

Застосування

Аркуш використовують як статистично-облікову одиницю для підрахунку виконаної роботи авторів, перекладачів, редакторів, коректорів та ін.

Через обсяг друкованих або обліково-видавничих аркушів у всьому накладі видання обчислюють, по-перше, аркушат конкретного видання; по-друге, загальний наклад видавничої продукції, що дає змогу оцінити потужності субʼєкта видавничої діяльності.

Література

1. Шевченко В. Е. Розмірні характеристики видань: Текст лекції з курсу «Художньо-технічне редагування. Київ : Інститут журналістики, 2005. 76 с.
2. Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування: Підручник. Київ : Видавець Паливода А. В., 2010. С. 112–120.