Як працює бджільництво

0 Comments

Бджоли хочуть жити: правила добросусідства пасічників та аграріїв

Завдяки цим комахам збільшується продуктивність сільськогосподарських культур, а їх унікальний продукт життєдіяльності відомий в усьому світі.

У Європі економічний ефект від запилення оцінюють 22 млрд євро на рік.

В Україні бджільництво було популярним промислом протягом багатьох століть. Зараз це джерело заробітку для малого та середнього бізнесу в селах.

Однак деякі нормативно-правові акти, які регулюють цю сферу, були ухвалені ще за радянських часів і не відповідають сучасним викликам.

Останнім часом питання збереження бджіл стало критичним. Через забруднення атмосфери бджоли опинилися на межі виживання. Одна з ключових загроз для них – отруєння агрохімікатами.

Основна причина – відсутність ефективної комунікації та співробітництва між аграріями та пасічниками. Перші обробляють поля засобами захисту рослин, а другі внаслідок цього втрачають тисячі бджолосімей. Це призводить до мільйонів гривень прямих збитків та сотень мільйонів гривень непрямих.

Економічний ефект від запилення рослин бджолами не вимірюється лише вартістю зібраного меду. Запилення також підвищує врожайність та приносить додаткові прибутки аграрному сектору, проте позитивних кейсів співробітництва пасічників та аграріїв у нашій державі небагато.

Один з них – запилення соняшнику агропромислової групи “Арніка”, для чого було задіяно 2 325 бджолосімей з Полтавської та Черкаської областей. Пасічники отримали мед, а аграрії – добрий урожай.

Бджоли вимагають порозуміння

Задля врегулювання проблемних питань у галузі бджільництва, зокрема стосовно політики добросусідства пасічників та аграріїв, Міністерство економіки та Офіс ефективного регулювання BRDO впродовж трьох років працювали разом із Спілкою пасічників та всіма зацікавленими сторонами.

Результатом цієї співпраці став наказ Мінекономіки №338 “Про деякі питання у сфері бджільництва” від 19 лютого 2021 року. Схвалення цього документа – важливий крок на шляху України до екологічно безпечного навколишнього середовища та охорони біологічного різноманіття.

Зокрема, наказ запроваджує чіткі правила гри для держави та пасічників, створює сучасні та ефективні інструменти регулювання ринку бджільництва.

Ідеться про простий та швидкий порядок реєстрації пасік та видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, дієву інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, запровадження механізму економічної оцінки збитків від отруєння бджіл.

Тепер держава, пасічники та інші зацікавлені сторони зможуть отримувати достовірну інформацію щодо кількості пасік та обсягів виробництва меду. Наказ також запроваджує механізм комунікації між пасічниками та аграріями щодо використання засобів захисту рослин, який запобігатиме отруєнню бджіл.

Наступним кроком має стати ухвалення закону “Про бджільництво”, який комплексно врегулює всі проблемні питання галузі, а також нормативно-правового документа, який врегулює правові відносини щодо запилення.

Як відомо, Україна повинна гармонізувати власне законодавство відповідно до зобов’язань, узятих перед Євросоюзом, і вимог, які ЄС висуває до виробників у частині реалізації політики європейського зеленого курсу (Green Deal).

У рамках цієї політики, запропонованої президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Леєн, опубліковані дві важливі стратегії: Farm to Fork (F2F) та Biodiversity.

Запилювачі, у тому числі бджоли, є частиною обох стратегій. У Biodiversity головний акцент зроблений на охороні та відновленні природних територій, стимулюванні розвитку сталого та органічного сільського господарства.

Biodiversity наголошує на скороченні використання шкідливих пестицидів задля зниження негативного впливу на природні екосистеми та збереження запилювачів. Також бджолам присвячена частина розділу “Повернемо природу назад у землі сільськогосподарського призначення” стратегії F2F.

Влада повинна й надалі створювати в Україні безпечну інфраструктуру для розведення бджіл та умови для доступу виробників сільськогосподарської продукції до ринків ЄС відповідно до цілей “Зеленого курсу”.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Бджільництво як бізнес: бізнес-план із розрахунками

У цій статті ми поговоримо про бджільництво як бізнес. Ви дізнаєтеся, чи вигідно займатися бджільництвом в Україні та скільки потрібно інвестувати в справу. Поділимося інформацією як облаштувати пасіку, вибрати бджіл і доглядати за вуликами, якщо ваша мета — заробити.

Бджільництво: бізнес на пасіці в Україні

Мед, вироблений в Україні, в останні роки тримає лідерські позиції в Європі. Так, наша держава очолює світовий рейтинг виробників цього продукту. Близько 400 000 пасічників утримують понад 2,3 млн бджолосімей і щороку збирають десятки тисяч тонн меду.

Бізнес вигідний тим, що більшість меду відправляється на експорт, а за рахунок низької ціни продукт має стабільний попит. Найкраще такий напрямок фермерства підійде підприємствам, які вирощують рослини-медоноси (гречку, ріпак, соняшник тощо).

Кращі регіони для виробництва меду: Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області. Через воєнні дії ринок скоротився на 30%. Проте завдяки тому, що 90% пасік розташовані в центральній і західній частині України, бджільництво змогло пережити кризу.

Чи вигідно займатися бджільництвом: переваги та ризики

Перед тим як розпочати бізнес, варто зважити всі плюси та мінуси, щоб зрозуміти чи вигідне бджільництво.

  1. Не потрібно значного стартового капіталу — бджільництвом можуть займатися невеликі господарства.
  2. Мінімальна кількість працівників — за 10-20 вуликами може доглядати 1 людина. В період збору можна залучати сезонних працівників.
  3. Немає монополістів на ринку — продукція бджоляра-початківця може мати такий самий високий попит, як і продукція досвідченого фермера.
  4. Сезонна робота — в холодну пору року обмінний процес у бджіл сповільнюється і догляд зводиться до мінімуму.
  5. Стабільний попит — мед користується популярністю серед покупців в будь-яку пору року.
  6. Висока рентабельність — при правильній організації пасіки та бізнесу рентабельність сягає 200%.
  1. Необхідно мати спеціальні знання та вміти доглядати за сімʼями бджіл.
  2. Присутня залежність від погодних умов.
  3. Висока конкуренція — в Україні близько 400 000 виробників меду.
  4. Необхідність постійного піклування — без належного догляду бджоли хворітимуть, а це відобразиться на готовому продукті.

Щоб уникнути втрат, можна застрахувати бджолині сімʼї. А при правильному догляді отримувати прибуток можна цілорічно.

Бджільництво: бізнес-план з розрахунками

Для того, щоб розпочати свою справу, потрібно скласти бізнес-план з бджільництва. Це допоможе порахувати доходи та витрати, знайти інвесторів, розробити маркетингову стратегію та відшукати вигідні канали збуту.

Основні витрати, що включає бізнес-план бджільництва —це придбання матеріалів та обладнання, а саме:

  • інвентар для розпечатування рамок — від 8000 грн;
  • лінії для відкачування меду або медогонки з електроприводом — від 12000 грн;
  • пасічний візок — від 6000 грн;
  • вулики — від 1 500 грн/шт;
  • комплекти рамок — 500 грн за 20 шт;
  • вощина — 300 грн за 20 шт;
  • бджолопакети (виводок бджіл з маткою і 3-4 рамками розплоду) або повноцінні бджолосімʼї. Вартість бджолопакетів коливається від 1100 до 2000 грн;
  • племінні матки — вартість маток закордонних селекціонерів становить від 35 до 120 євро.

Окрім цього, бізнес-план бджолиної пасіки включає витрати на придбання столу для обрізання рамок, ножа для відкриття стільників, костюма пасічника, рукавиць, димаря, щітки для змітання бджіл, тари для меду тощо.

Якщо підсумувати, загальні витрати становитимуть від 200 до 300 тисяч гривень.

Рентабельність пасіки

Вже в перший сезон одна бджолосімʼя приносить 30 кг меду. В наступні сезони, коли з бджолопакетів сформуються повноцінні сімʼї, можна очікувати до 60 кг.

Збільшити прибуток можна, виїжджаючи на кочівлю — підвозити бджолосім’ї на поля з рослинами-медоносами (ріпаком, липою, соняшником, гречкою). Це дозволить отримати вдвічі більше меду.

Бізнес-план бджільництва дозволяє розрахувати прогнозовану рентабельність. Так, прибутковість пасіки становить від 50 до 200%, залежно від величини господарства:

  • малі — до 50 бджолосімей;
  • середні — 600-2500 бджолосімей;
  • великі — від 2500 бджолосімей.

З одного вулика реально отримати 2500 грн. Досягти точки беззбитковості можна за наявності 50 бджолосімей.

Дохід залежить від обраного способу збуту. Так, реалізовуючи мед гуртом, можна отримати прибуток вже до кінця другого сезону. Якщо обрати продаж меду в роздріб — бізнес окупить себе вже в перший рік.

Необхідна документація

Бджільництво як бізнес вимагає оформлення документів в органах місцевого самоврядування та Держпродспоживслужби. Вам необхідно:

  1. Подати заяву для реєстрації пасіки в органах місцевого самоврядування. Для цього надати паспортні дані, вказати найменування господарства та код ЄДРПОУ, контактну інформацію та адресу місцезнаходження. Під час реєстрації пасік, районне управління ветеринарної медицини проводитиме обстеження. Висновок вносять до журналу обліку.
  2. Отримати ветеринарно-санітарний паспорт у територіальних органах Держпродспоживслужби. Він видається головним державним інспектором і скріплюється печаткою. Цей документ засвідчуватиме санітарний стан пасіки.
  3. Племінним пасікам і розплідникам потрібно отримати племінний сертифікат для підтвердження якості бджіл.
  4. Отримати дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини для перевезення комах.

Продаж продукції

Бджільництво як бізнес в Україні — це не лише мед. Високою популярністю серед покупців користується, наприклад, перга (квітковий пилок), вартість якої стартує від 200 грн за 500 г.

Фермер може заробляти на виготовленні та реалізації:

  • маточного молочка;
  • перги;
  • вощини;
  • прополісу;
  • племінного матеріалу.

Основними покупцями меду та супутніх продуктів є фармакологічні, косметологічні компанії, підприємства харчової промисловості та домашні господарства. Підприємства використовують мед для виробництва своїх продуктів: косметики, ліків на основі прополісу, випічки тощо.

Реалізувати продукти бджільництва можна багатьма способами:

  1. Продаж на спеціалізованих ярмарках і ринках — для цього обовʼязковий сертифікат якості, який видається після аналізу продукту та засвідчує його безпеку для споживання. Якість меду оцінюють за показниками: колір, смак, аромат, наявність сторонніх домішок.
  2. Співпраця з супермаркетами та кондитерськими магазинами — відбувається за тією ж схемою, що й продаж на ринку. Потрібно отримати відповідні дозволи, звернутися до магазину та запропонувати співпрацю.
  3. Через сайт або сторінки у соцмережах — це найпростіший та найменш витратний спосіб. Для цього потрібно створити сайт, наповнити його продукцією та підключити спосіб оплати. Доставляти товар можна поштою. Також можна скористатися послугами маркетплейсів.
  4. Продаж гуртом — так можна реалізувати одразу партію меду, проте ціна на продукт буде меншою, ніж у роздріб. Рентабельність пасіки становитиме до 100%.

Бізнес на бджолах: особливості

Розведення бджіл вимагає вивчення найменших нюансів вибору бджіл, догляду за ними та облаштування пасіки.

Медоносні породи бджіл

Дохід фермера напряму залежатиме від породи бджіл. Вони відрізняються за працездатністю, характером і способом вибору медоносних рослин. Щоб знайти оптимальний варіант, варто протестувати всі породи.

Найбільш вигідні породи:

  1. Карпатська. Порода перевищує за продуктивністю інші види бджіл. Комахи швидко знаходять медоноси, не схильні до роїння. Бджоли настільки мирні, що оглядати вулик можна без використання диму.
  2. Українська степова. Краще за інші види переносять зиму. Вони швидко нарощують велику сімʼю для збору меду та не схильні до роїння. Комахи легко повертаються з ройового стану в робочий. Одна сімʼя бджіл здатна давати до 80 кг меду.
  3. Бакфаст. Нерійливий вид бджіл, який добре переносить зимівлю. Бджоли мають миролюбивий характер і показують високу продуктивність.
  4. Карніка. Ідеальна для бджолярського бізнесу: миролюбива, малорійлива, показує високі результати медозбору. Ці бджоли швидко розвиваються навесні та можуть прожити без матки.
  5. Сіра та жовта кавказькі . Найбільш миролюбні породи, за якими легко доглядати. Мають довгі хоботки, тому можуть відвідувати трубчасті квіти. Схильні до високої флороміграції, швидко знаходять медоносні рослини та легко перелітають з одного джерела медозбору на інше. Матки несуть до 1700 яєць на добу.

Від вибору тієї чи іншої бджолосімʼї залежать показники збору меду, особливості догляду та навіть тип вулика. Річ у тому, що одні породи розростаються по вертикалі, а інші — по горизонталі. Тож перед тим, як почати бджільництво як бізнес, врахуйте ці моменти.

Облаштування пасіки

Перший етап — це вибір місця для пасіки. Від цього залежить здатність бджіл перезимувати. Слід надати перевагу ділянкам на сухій місцевості, неподалік від полів з рослинами-медоносами й на великій відстані від тваринницьких ферм.

Другий етап передбачає облаштування вуликів. Як ми говорили раніше, кожен вид бджіл потребує вулика відповідного розміру та типу.

Третій етап — облаштування робочого місця. Для цього потрібно зонувати приміщення для збору меду та супутніх продуктів, а також їх зберігання.

Обладнання для пасіки

Пасічний бізнес потребує спеціального обладнання, яке дозволить швидко збирати мед, прополіс та інші продукти бджільництва та доглядати за вуликами.

Для цього знадобиться:

  • медогонка або лінія для відкачування меду;
  • інвентар для розпечатування рамок;
  • пасічний візок;
  • стіл для обрізання рамок;
  • ніж для відкриття стільників;
  • димар;
  • пилковловлювач;
  • годівниці;
  • медові фільтри;
  • вощина;
  • спецодяг.

Технологія догляду за вуликами

Основний догляд передбачає підготовку бджіл до зимівлі. Так, комахам залишають мед як корм у холодну пору року. Не всі комахи зможуть пережити зиму, тож коли частина гине, з вулика забирають непотрібні рамки.

В середині осені вулики потрібно утеплити за допомогою спеціальних подушок. Нижній вхід закривають, а на верхній ставлять ґратки від гризунів. Вулики не забирають до приміщення на зиму.

Комахи теж потребують особливого догляду. Їх періодично підживлюють, щоб захистити від хвороб і паразитів, а для розвитку весною дають цукровий сироп (2 кг цукру на 1 л води). Перевіряти сімʼї потрібно щотижня, щоб уникнути проблем, повʼязаних з розвитком бджолиного розплоду та роїнням. Також це допомагає контролювати кількість меду.

Як зберігати готову продукцію

В плодоносні роки можна викачувати мед до чотирьох разів за сезон. Після збору вулики відвозять на пасіку. Рамки переміщають в ящиках-переносках і розташовують у заздалегідь підготовленому приміщенні. Зі стільників зрізають кришки та поміщають соти до медогонки, після чого мед стікає в тару.

Для зберігання меду найкраще підходить тара з таких матеріалів, як скло, нержавіюча сталь і харчовий пластик, що герметично закриваються. Зберігати продукцію варто при плюсовій температурі до 20°C, в темному приміщенні.

Якщо неправильно зберігати прополіс, він втрачає аромат і висихає. Тож після збору його пакують у вакуумні пакети.

Основні правила зберігання прополісу:

  • температура від 1 до 25°C;
  • приміщення, де немає впливу прямих сонячних променів;
  • оптимальний рівень вологості.

Бджолиний пилок і перга зберігаються в герметично закритій тарі та в прохолодному приміщенні, де температура не перевищує 25°C.

Для того, щоб розпочати бізнес на бджолах, знадобляться інвестиції. Отримати кошти можна скориставшись сервісом AgroApp . Тут представлені банки, фінансові та дилерські компанії, які пропонують фермерам вигідні умови кредитування. Заповніть форму на сайті та отримайте попереднє рішення протягом доби.

Часті питання про бджільництво як бізнес

Скільки можна заробити на пасіці в Україні

Заробіток залежить від розміру пасіки. З одного вулика можна отримати до 2500 грн за сезон.

Скільки кг меду можна отримати з одного вулика

Одна бджолосімʼя дає в середньому 25-30 кг меду в рік. Проте деякі породи, наприклад, «Українська степова», дають до 80 кг меду в рік з бджолосім’ї.