Травна система коня

0 Comments

§ 3. Органи та системи органів тварин

Ви пам’ятаєте, що орган – це частина організму, яка розташована в певному місці й характеризується притаманними лише їй особливостями будови та виконуваними функціями.

Органи, які спільно виконують в організмі певні функції, утворюють систему органів.

У тварин є такі основні системи органів: опорно-рухова, травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова, органи чуття, статева, ендокринна та імунна. Злагоджена робота органів різних систем забезпечує в організмі тварин обмін речовин, рухи та взаємодію з навколишнім середовищем.

Будова систем органів може значно відрізнятися залежно від виду тварини та способу її життя, але виконувані ними функції загалом однакові.

Які функції основних систем органів тварин?

• Опорно-рухову систему складають скелет і мускулатура. Скелет виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи (мал. 8, 1). До скелета приєднуються м’язи, які забезпечують різноманітні рухи тварин (мал. 8, 2).

Мал. 8. Опорно-рухова система ссавців (на прикладі коня): 1 – скелет; 2 – м’язи

• Травна система складається з органів, що забезпечують надходження, оброблення, перетравлювання їжі та всмоктування поживних речовин (мал. 9). Травної системи не мають деякі паразитичні тварини (як-от стьожкові черви). Поживні речовини з організму хазяїна вони отримують через покриви.

• Видільна система призначена для виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, надлишків води, солей та отруйних сполук (мал. 10).

Мал. 9. Травна система ссавця (коня): 1 – ротова порожнина; 2 – стравохід; 3 – шлунок; 4 – кишківник

Мал. 10. Видільна система ссавця: 1 – нирки; 2 – сечоводи; 3 – сечовий міхур

Мал. 11. Органи дихання: 1 – зябра (у риби); 2 – легені (у ссавця); 3 – трахеї (у комахи)

• Дихальну систему утворюють органи, які забезпечують газообмін. Будова органів дихання залежить від середовища існування тварини. Багато мешканців водойм дихають киснем, розчиненим у воді. Для цього вони мають зябра (багато видів молюсків, ракоподібні, риби) (мал. 11, 1). У мешканців суходолу органи дихання – легені (у хребетних тварин) і трахеї (у комах) – дають змогу ефективно використовувати кисень атмосферного повітря (мал. 11,2, 3). Деякі тварини здатні здійснювати газообмін через тонкі покриви тіла (дощовий черв’як тощо).

• Кровоносна система призначена для транспортування різних речовин, зокрема газів і поживних речовин, а також захисту організму від збудників хвороб і шкідливих речовин. У більшості тварин є спеціальний м’язовий пульсуючий орган – серце, що забезпечує рух крові по судинах – кровообіг (мал. 12).

• У тварин є системи для регуляції злагодженого функціонування всіх частин організму й для реагування на зовнішні подразники. Так, нервова система (мал. 13) забезпечує швидкі реакції у відповідь на дію подразників, аналізує інформацію, що надходить від органів чуття. Вона також зберігає отриману інформацію, що дає можливість тварині використовувати накопичений досвід. У багатьох тварин нервова система має складну будову й поділена на центральну та периферичну. До складу центральної нервової системи хребетних тварин входить головний і спинний мозок (мал. 13). Головний мозок координує діяльність усіх органів та забезпечує складні форми поведінки.

Мал. 12. Кровоносна система ссавця: 1 – серце; 2 – судини

Мал. 13. Нервова система ссавця: 1 – головний мозок; 2 – спинний мозок; 3 – нерви

• Органи чуття тварин здатні сприймати певні подразники. Ступінь освітлення, а часто – кольори й форму предметів сприймають органи зору, звуки – органи слуху, хімічні речовини – органи нюху тощо.

• З нервовою системою тісно взаємопов’язана ендокринна система. Вона складається із залоз, що виділяють гормони та інші спеціальні біологічно активні речовини. Ці речовини разом з нервовою системою координують процеси, що перебігають в організмі.

• Імунна система слугує для захисту організму від чужорідних впливів, зокрема від різноманітних збудників захворювань.

• Статева система призначена для розмноження – відтворення собі подібних. До неї входять статеві залози, які утворюють статеві клітини.

Біологічний словничок: системи органів: опорно-рухова, травна, видільна, дихальна, кровоносна, нервова, ендокринна, імунна, статева.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які системи органів тварин ви знаєте? 2. Які функції опорно-рухової системи? 3. Які органи можуть входити до складу травної системи? Яка її роль у забезпеченні нормального функціонування організму? 4. Які функції видільної системи? 5. Які органи дихання мають тварини – мешканці водойм та суходолу? 6. Які складові кровоносної системи? Які її функції? 7. Які системи органів здійснюють регуляцію життєвих функцій у тварин? 8. Які функції статевої системи?

Обговоріть у парах

Які основні функції систем органів тварин?

Для допитливих і кмітливих

1. Що спільного та відмінного у надходженні їжі до організму грибів, рослин і тварин? 2. Поміркуйте, що спільного й відмінного між органом й органелою.

Творче завдання

Перелічіть усі відомі вам типи рухів, на які здатні тварини й рослини.

З допомогою вчителів та батьків з’ясуйте, яких тварин можна розводити у вашій місцевості. Спробуйте визначити, який прибуток за сприятливих умов (за яких саме) завдяки цьому можна отримати.

Травна система коня і наслідки неправильного годування

Травна система коня налаштована на оптимальне використання рослинної їжі у всіх формах. Завдяки еволюції кінь здатний витягувати поживні речовини навіть із найсухіших кущів. За допомогою губ і зубів кінь вміло відрізняє смачну їжу від неїстівної. Утилізація корму починається з рота. Їх широкі моляри також можуть подрібнювати тверді, зріджені харчові компоненти. Свіжа їжа, що містить воду, наприклад, трава, буквально вичавлюється. У «соку» повно цінних інгредієнтів (білків, цукру), які все ще надходять в організм у шлунку та тонкому кишечнику. Подрібнення корму і, перш за все, ретельне слиновиділення мають велике значення для всіх наступних процесів травлення, з одного боку, тому що кормова м’якоть потім добре ковзає, а з іншого боку, оскільки саме так ініціюються хімічні процеси, пов’язані з травленням. Здорові зуби без гострих країв мають не лише вирішальне значення для хорошої активності рота під час їзди, вони також необхідні для виживання! Крім того, достатня кількість грубих кормів/зеленого корму також гарантує, що зуби зношуються в результаті жувальної діяльності.

Спосіб харчування

Шлунок коня невеликий (приблизно від 15 до 20 літрів) і тому може поглинати лише невелику кількість. У шлунку пюре змішують із шлунковим соком, розріджують і знижують значення рН. Потім він передається у приблизно 20-метрову тонку кишку, яка розділяється на дванадцятипалу кишку, порожню кишку та стегно. Тут обробляють переважно швидкозасвоювані компоненти їжі, тобто цукор, білки та жири. Ферменти розщеплюють поживні речовини, які потім проходять через стінки травного тракту в кров і лімфатичну систему і розподіляються по всьому тілу.

Товстий кишечник довжиною вісім метрів ділиться на апендикс, тонку і товсту кишку і пряму кишку. Товстий кишечник має особливе значення для коня, оскільки саме тут живуть мікроорганізми, здатні перетравлювати сиру клітковину, тобто будівельні блоки рослин (важко розщеплювані вуглеводи, целюлоза, геміцелюлоза та пектин, які містяться в сіні, соломі та Силос, але також у траві, листі тощо). Товстий кишечник працює як камера бродіння, в якій ці рослинні компоненти розщеплюються. Це створює леткі жирні кислоти, які виділяються в кров через слизову кишечника і забезпечують коня енергією. Однак у товстому кишечнику він не тільки руйнується, але й накопичується. Мікроорганізми, що мешкають там, здатні виробляти водорозчинні вітаміни групи В і вітамін С і, таким чином, забезпечувати організм достатніми запасами. Для виживання цим мікроорганізмам регулярно потрібні корми, що містять грубу клітковину. В іншому випадку вони гинуть, що має драматичні наслідки для здоров’я коня.

Весь кишковий тракт вистелений так званими кільцевими м’язами, які сидять під слизовою оболонкою. Ці м’язи гарантують, що сусідні відділи кишечника по черзі розширюються, а потім знову розслабляються. Таким чином, затор транспортується і змішується знову і знову. Ці процеси можна почути ззовні. Якщо ветеринар слухає коня при підозрі на коліки, він слухає, чи чує він кишкові шуми.

Правила утримання коней

Хороший догляд за конем є основою задоволення цієї благородної тварини та її власника. Які ж існують методи та процедури догляду за кіньми? Переважно це регулярне чищення гриви, купання, випас і годування відповідним кормом, огляд у ветеринара тощо. Ми підготували для вас найважливіші факти, які слід знати, якщо ви є власником коня чи плануєте його придбати.

  1. Способи утримання коней
  2. Годівля коней
  3. Вигул та випас коней
  4. Гігієна та здоров’я коня
  5. Місце для утримання коней
  6. Вартість утримання коня
  7. Утримання коней в кінній школі

Перш ніж зайнятися розведенням коней, обов’язково подбайте про те, щоб була можливість комплексно доглядати за ними. Умови перебування позначаться на їхньому зовнішньому вигляді та здоров’ї, це також безпосередньо вплине на ефективність вашого бізнесу. Обов’язково дотримуйтеся головних правил, щоб поголів’я виросло здоровим, а ви – могли отримати бажаний дохід.

Догляд за кіньми передбачає необхідність:

  • створити відповідні умови для проживання коней: побудувати стайню й забезпечити місця, де тварини будуть вигулюватися);
  • підібрати правильний корм і спланувати режим годування;
  • проводити чистку тварин і підковувати їх;
  • забезпечити професійний ветеринарний контроль.

Способи утримання коней

Коні можуть утримуватися різними методами. Вони залежать від клімату й особливостей конкретної місцевості, бажаної мети й фінансової спроможності власника.
Якщо ви бажаєте влаштовувати прогулянки верхи, то не обов’язково створювати велику ферму – в цьому не буде потреби. Якщо ж ви плануєте вирощувати племінних і породистих жеребців, будьте готові вкласти більше грошей і надати оптимальні умови для утримання.

Системи утримання

Можна виділити три основні системи, за якими утримують коней. Ми розкажемо про кожну з них.

Табунна система

Коней утримують в умовах, які за змогою наближені до природних. Завдяки цьому витрати на утримання зменшуються, а поголів’я збільшується швидше. Коней ділять на кілька груп залежно від статі й віку. Наприклад, серед них – жеребці, холості та вагітні кобили.

Реалізувати цю систему на практиці найкраще у степовій і гірській місцевості. Взимку тварин потрібно підгодовувати: розміщувати сіно біля місця, де стоїть табун.Також пам’ятайте, що коней потрібно буде захистити від вітру, забезпечивши відповідне місце.

Стаєнна система

Тварин утримують у стайнях, які спеціально облаштовані для цього. Коли потрібно вигулювати тварин або влаштувати для них тренування, їх виводять на пасовища чи відокремлені майданчики.

Змішана система утримання

Вона передбачає поєднання двох попередніх способів утримання. Коли надворі – тепло, коні перебувають просто неба, а вже взимку їх утримують у стайні. Змішана система найкраще підходить для ферм, де значна кількість тварин.

Особливості утримання та годівлі коней

Оригінальна натуральна їжа для коней – це трава, овес і сіно. Однак у сучасних умовах коні живуть доволі у неприродному середовищі й, таким чином, люди переймають роль природи. Тому вибір правильної їжі – як за якістю, так і за кількістю – відповідальне завдання. Для цих тварин, як і для людини, важлива різноманітність раціону.

Збалансоване харчування

Воно повинне містити правильне співвідношення різних інгредієнтів, таких як вода, білки, клітковина, вуглеводні, жири та мінерали. Важливо також пам’ятати, що взимку кінь потребує достатньо енергії, щоб підтримувати температуру тіла. Тому в цю холодну пору рекомендується давати тваринам необмежену кількість сіна, що містить волокна.

Сьогодні комбікорм також високопоживний. До нього належать: овес, ячмінь, жито, кукурудза, просо, насіння льону, а також горох, квасоля та соя. Лляне насіння покращує шерсть – вона стає більш м’якою та блискучою, а овес постачає коням необхідні поживні речовини. Час від часу буде доцільним збагатити раціон кормом для тварин, наприклад молоком, яйцями чи сиром. Для достатньої кількості мінеральних речовин можна додати добавки, такі як вапняковий корм, кам’яна сіль або різні вітаміни та мінеральні суміші.

Коні зазвичай їдять 30 кг їжі на день. Однак помірні споживачі швидше приймають їжу в менших дозах. Тому краще годувати коня тричі на день та дотримуватися розкладу. Тварина пам’ятає час і місце, де отримує їжу, – бажано поважати цю звичку. У будь-якому випадку, якщо ви вирішили змінити раціон тварини, його потрібно змінювати поступово, щоб травна система звикла до нових раціонів корму.

Також важливо пам’ятати про достатню кількість води. Кінь споживає в середньому 20-50 літрів на день, залежно від пори року, температури та віку тварини. Ця кількість становить приблизно 5% її живої маси. Тому власнику необхідно забезпечити коню постійний доступ до достатньої кількості води.

Основна вимога при годуванні коней концентрованими кормами – чистота. Старі та запилені корми завжди мають меншу енергетичну цінність. Також існує правило не турбувати коня при годуванні чи невдовзі після. Під час процедури збільшується приплив крові до м’язів, при цьому знижується активність травного тракту. Якщо у коня не вистачає часу на поїдання, він також може проковтнути їжу, що не пережовується – а це потім може позначитися на його самопочутті.

Вигул і випас коней

У звичайній природі кінь постійно бродить і пасеться. При цьому він щодня долає великі відстані, тому для свого раціону може вибирати різні види трав і рослин. Через постійно мінливі вимоги до коней, їхнє годування значно змінилося. Коням потрібно багато руху. Для цього потрібно 20-50 м2 загону для дорослого коня й 0,5 га пасовища для випасу.

Коні люблять пастися і взагалі проводять час у широко відкритих просторах. Однак щоб оцінити потенціал кормових пасовищ для задоволення поживних потреб, слід знати типову поведінку коней на випасі. Для пасовища потрібні тривалі випаси для повного або майже повного задоволення харчових потреб коня. Це має сенс, якщо врахувати загальні енергетичні потреби тварини та той факт, що трави пасовища можуть містити 50-80% води.

У середньому коні пасуться приблизно 70% часу. Отже, якщо вони мають 24-годинний доступ до пасовища, то проводитимуть там до 17 годин. Однак на час випасу впливатиме ряд факторів:

  • час, присвячений випасу, зменшується при суворій погоді (холодній чи спекотній);
  • збільшення доступності кормових пасовищ;
  • перебування на самоті;
  • моменти, коли турбують мухи чи інші комахи.

Загалом час випасу обернено пропорційний якості та кількості кормових пасовищ. Тобто кінь витратить менше часу на випас на пишному весняному пасовищі, у порівнянні з сухим пасовищем середнього та пізнього літа з меншою доступністю кормів.

Коли коней утримують у стійлах і годують вільним вибором сіна, вони витрачають аналогічну кількість часу на їжу. Звичайно, більш характерним є те, що лошаки годуються двічі протягом 24-х годин: за цих обставин час споживання становить лише близько 15% від цього періоду.

Правила утримання коней: гігієна і здоров’я

Важливо доглядати за конем протягом усього його життя. Його потрібно чистити й купати, зокрема – очищати копита. Також потрібне належне обслуговування упряжі та спеціальне обладнання для коней, відповідний випас і утримання, регулярні відвідування ветеринара, огляд зубів і вакцинація. Якщо дотримуватися всіх основних правил догляду за тваринами, нагородою стануть щасливі та здорові коні. А це – найбільша радість для їхніх власників.

Чистка і купання коня

Чистка шерсті – основа відповідного догляду за конями. Якщо цим нехтувати, то можуть паразитувати кліщі та воші, що дуже небезпечно для коней. Кінь буде нервувати, також можуть лишатися сліди крові. Тому необхідна регулярна чистка щодня. Це не тільки поліпшує зовнішній вигляд коня, але й діє як масаж та допомога в кровопостачанні шкіри та м’язів.

Догляд за кіньми передбачає наявність відповідного обладнання. Поширені засоби для чищення можуть бути різноманітними й охоплюють: спеціальну щітку, губку, гребінець, гачок для копит, масло для копит тощо. Зазвичай ці та інші засоби для чищення коней легко знайти в інтернет-магазинах.

Догляд за копитами

Один із найважливіших заходів із догляду – це чистка копит, її варто проводити не рідше двох разів на день. Перша проводиться при ранковому огляді коня незалежно від того, буде він працювати чи ні, а друга – після приведення його до стайні. Ранковою операцією потрібно видалити з копит солом’яне добриво, а при повторному забрудненні також слід перевірити їхній стан.

Підковування

Встановлення підкови в наш час є звичайною справою. Вони мають не тільки захисну функцію, але часто також лікувальну. Копита можуть зазнати розриву та деформацій, тому ці уражені частини потрібно часто різати. Спеціальна форма підкови часто може полегшити стан коней під час прогулянки та допомогти їм залікувати ці рани.

Сьогодні копита розрізняються відповідно до використання коня. Гладкі та легкі підкови особливо підходять для гоночних коней, а для роботи коней підходять міцні та важкі підкови.

Ветеринарні обробки

З метою профілактики може проводитися:

  • вакцинація проти грипу, правця, герпес-вірусу за схемами вакцинації;
  • забір крові, мазки на інфекційний метрит;
  • програма для діагностики гельмінтів, обстеження тощо.

Місце для утримання коней

Щоб оцінити добробут сільськогосподарських тварин, можна дотримуватися таких основних критеріїв:

  1. постійний доступ тварин до води (в ручці, на підставці, на загоні та на пасовищі);
  2. оптимальні розміри приміщення;
  3. правильна вентиляція та освітлення тваринницьких будівель;
  4. правильний збір, зберігання та утилізація гною тощо.

Вимоги до обладнання стайні

Коні – тварини, які потребують багато світла й чистого повітря. Тому конюшня повинна бути високою (3,5-4 м), добре освітленою та гарно провітрюваною. Двері до стайні мають бути чотиричастинні, і щоб верхня частина була відчинена якомога частіше.

Дверні коробки повинні мати 2,2 м висоту та бути не вужчими за 1,3 м. Потрібно, щоб вони відкривалися на 180 градусів зовні. Знизу має бути вентиляційна решітка для видалення відходів із підлоги.

Вимоги до освітлення (співвідношення вікна до підлоги) для старших коней 1:15, а для племінних і молодих коней до 1 року 1:10. Жеребців і кобил старше одного року тримають окремо.

У приміщенні для коней повинні бути такі вимоги до мікроклімату:

  • Концентрація вуглекислого газу не має перевищувати 3000 проміле, сірководню – 5 проміле, а аміаку – 20 проміле.
  • Вологість повітря не повинна перевищувати 80%, а рух повітря – 0,3 м/с.
  • Стабільна температура має бути вище 5 °С.

Скільки коштує утримувати коня?

Це дуже індивідуально, адже витрати залежать від того, скільки:

  • грошей піде на те, як облаштуєте конюшню й всі додаткові приміщення для утримання коней;
  • ви витратите на профілактичні та лікувальні процедури;
  • коштуватиме страхування;
  • вартуватиме кінна амуніція й необхідне обладнання тощо.

Тобто сьогодні вартість утримання коней залежить не тільки від ціни безпосередньо коня, а й від витрат на його обслуговування та харчування.

Утримання коней в кінній школі

Багато людей все ще вважають, що коні в школі мають «жорстке» життя і що вони перевтомлюються, не доїдають та стають змученими. Це далеко від істини в хорошій школі верхової їзди. Відпочинковий комплекс «Бухта Вікінгів» пишається своїми тваринами та кінним клубом загалом і забезпечує належний догляд за кіньми.

У нас працює досвідчений кваліфікований персонал, який за усім слідкує. Коли вибираєте школу верхової їзди, варто поїхати та оглянути її – подивитися, який вигляд мають коні, як вони поводяться та поставити питання про них. Команда кінного клубу «Бухти Вікінгів» залюбки продемонструє вам тварин і пояснить, як за ними доглядають. Запрошуємо в гості!

Читайте також

Ви не маєте ідеї, як провести вихідні? Хочете відпочити, щоб одночасно розслабитися й подбати про своє тіло? Візит до SPA – це відмінна ідея добре провести час, доглядаючи за собою. Там ви зможете відпочити зі своїми близькими, друзями чи просто наодинці.

Для організатора конференції дуже важливо, щоб все було професійно підготовлено. Перерва на каву чи обід – важливий елемент такої зустрічі. Вибираючи команду «Бухти Вікінгів», ви орієнтуєтесь на професіоналізм.