Чому відмовилися від патрона 762

0 Comments

Денуклеаризація: що це таке та чому Україна відмовилась від ядерної зброї

Питання застосування ядерної зброї дуже лякає, адже багато хто знає — вона вбиває усе живе та має незворотні наслідки. Саме через це деякі країни обирають роззброєння, допоки інші ж нарощують її потенціал.

LVIV.MEDIA розповідає, що таке денуклеаризація та чому Україна не має ядерної зброї.

Що таке денуклеаризація

Ядерна зброя вперше у світі була застосована армією США у 1945 році проти японських міст Хіросіма та Нагасакі, а вже у 1949 році, коли СРСР отримав ядерну зброю, розпочалася так звана “ядерні перегони”. Зрозумівши, що небезпека від такого інструменту впливу вкрай висока, вже у 1962 році світ опинився перед ядерною катастрофою — США розмістили ракети середньої дальності у Туреччині, тим самим спровокували радянську владу встановити аналогічні ракети в Кубі. Такі дії могли призвести до ядерної війни, тож тоді вперше заговорили про денуклеаризацію, тобто ядерне роззброєння.

Якщо казати простою мовою, денуклеаризація — це відмова країн від ядерної зброї, сюди ж входить: її переміщення та створення зон, у яких ядерну зброю заборонено виготовляти або складувати.

Країни, які відмовилися від ядерної зброї

  • Україна
  • Білорусь
  • Казахстан
  • Аргентина
  • Бразилія
  • Лівія
  • ПАР
  • Нова Зеландія (має статус без’ядерної держави)
  • Монголія (має статус без’ядерної держави)

Окрім того, що вже 7 країн світу відмовились від ядерної зброї, є й локації, у яких заборонено її розміщувати та проводити випробування. Їх називають без’ядерною зоною.

Станом на 2009 рік без’ядерними зонами були оголошені:

  • район Антарктики (договір 1959 року);
  • Латинська Америка (договір Тлателолько 1967 року);
  • південна частина Тихого океану (договір Раротонга 1985 року);
  • південно-східна Азія (бангкокський договір 1995 року);
  • Африка (договір Пеліндаба 1996 року);
  • Середня Азія (семипалатинський договір 2006 року);

Чому Україна відмовилась від ядерної зброї

Після розпаду СРСР, Україна стала третьою у світі за рівнем ядерного потенціалу: у своєму арсеналі мала 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, які здатні завдати ядерний удар.

Однак вже у 1994 році однією з перших країн у світі відмовилась від ядерної зброї. Денуклеаризація відбулася за умови гарантії США, Великої Британії та Росії поважати незалежність та кордони України, не застосовувати зброю та економічно не тиснути на неї. Угоду від ядерної зброї назвали Будапештський меморандум.

На тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році виникло питання — а чи варто було Україні відмовлятися від ядерної зброї. Однак, журналіст Радіо Свобода Ростислав Хотин вважає, що насправді Україна не могла вчинити інакше, і ось чому:

  1. Після розпаду СРСР Київ ніколи не мав контролю над ядерною зброєю, він був у Москви. Максимум, на що Київ міг розраховувати – мати можливість блокувати запуски без своєї згоди. По суті, денуклеаризація стала початком відмови він впливу Росії.
  2. Технічний стан зброї мав чимало питань. Інформація була суперечливою: від «усе в порядку» до попереджень, що «на українських ядерних шахтах назріває «Другий Чорнобиль».
  3. Відмова від ядерки мала економічну вигоду. Замість цього Україна отримала паливо для АЕС, попри кризу у 90-х роках. До того ж відмова від стратегічних бомбардувальників частково погасила борги за газ.
  4. Присутність на території України ядерної зброї поставило б її у дипломатичну ізоляцію. Перший візит у незалежну Україну американського президента Біла Клінтона став показовою демонстрацією тиску і загрози повної ізоляції. Його літак приземлився в Києві в січні 1994 року, але Клінтон навіть не залишив територію аеропорту. На летовище для переговорів довелося їхати українському президенту Леонідові Кравчуку.

Ядерний гриб. Фото ілюстративне, phonoteka.org

Країни, які володіють ядерною зброєю

У світі існують, так звані “ядерні держави”, які здійснюють, виробляють та випробують ядерну зброю:

  • Росія (з 1994 року, перед цим СРСР — з 1949 року) — 5 тисяч 977 боєголовок
  • США (з 1945 року) — 5 тисяч 428 ядерних боєголовок
  • КНР (з 1964 року) — 350 ядерних боєголовок
  • Франція (з 1960 року) — 290 ядерних боєголовок
  • Велика Британія (з 1952 року) — 225 ядерних боєголовок
  • Індія (з 1974 року) — 160 ядерних боєголовок
  • Пакистан (з 1998 року) — 165 ядерних боєголовок
  • КНДР (з 2006 року) — 20 ядерних боєголовок

Водночас є й країни, які підозрюють у виготовленні ядерної зброї, хоч точної інформації про це немає:

  • Ізраїль — різні експерти кажуть, що країна володіє 90 боєголовками та вже має повноцінну стратегічну ядерну тріаду . Країна ані не підтверджує, ані спростовує інформацію про це.
  • Іран — відомо, що країна має достатньо матеріалів для того, аби виготовити ядерну зброю. Крім того, Іран має власну ядерну програму, а підозру на розробку зброї демонструє відмова країни у 2020 році з рамок угоди, яка обмежує створення атомної та ядерної зброї.
  • М’янма — попри підписаний у 1995 році Бангкокський договір про без’ядерну зону, М’янму підозрюють у розробці ядерної зброї у південно-східній Азії.

Зазначимо, що на території кількох держав, які є членами НАТО (Німеччина, Італія, Туреччина, Бельгія, Нідерланди, Канада) та іншими союзниками (імовірно, однак офіційно це заперечується — Японія, Південна Корея), розташована ядерна зброя США.

Нагадаємо, у Білорусі триває підготовка сховищ для ядерної зброї. Втім поки жодної боєголовки туди з Росії не перемістили.

Лише дві країни ЄС відмовилися постачати Україні зброю. Чому?

Лише дві країни ЄС відмовилися постачати Україні зброю. Чому?

30 січня Угорщина та Австрія оголосили, що не поставлятимуть Україні зброю. Це сталося невдовзі після того, як президент Володимир Зеленський звернувся до західних лідерів із закликом прискорити надсилання обіцяних військових ресурсів.

Таку заяву зробив міністр оборони Угорщини Крістоф Салай-Бобровницький спільно зі своєю австрійською колегою Клаудією Таннер на прес-конференції у Будапешті. Він наголосив, що їхні країни не хочуть ескалації війни в Україні.

Позиція цих двох держав, які є членами Європейського Союзу, “визначена”, а рішення відмовитись від надання військової допомоги Києву спрямоване “на запобігання подальшій ескалації конфлікту”, цитує Салая-Бобровницького агентство новин Euractiv.

Салай-Бобровницький підкреслив, що обидві країни хочуть залишатися на стороні світу і що вони надають гуманітарну допомогу українцям, які рятуються від військового конфлікту, який розпочався після того, як президент Росії Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

“Ми живемо у небезпечний час”, – сказав угорський міністр оборони.

Тим часом Таннер додала, що побоюється, що війна може зрештою поширитись на Західну Європу. Вона зазначила, що це може дуже вплинути на питання міграції.

“Наслідки вже відчуваються не лише в Австрії, а й в Угорщині. Зрештою, маршрути пролягають до нас через сусідні країни”, – сказала Таннер.

І Угорщина, і Австрія сильно залежать від російського природного газу, і Відень зобов’язався зберегти нейтральний статус, якого дотримувалася під час холодної війни.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан протягом багатьох років підтримував міцні економічні та політичні зв’язки з Москвою та часто говорив про свої близькі стосунки з Путіним. Будапешт засудив спецоперацію в Україні та погодився з низкою пакетів санкцій ЄС, домігшись для себе звільнення від ембарго ЄС на імпорт російської сирої нафти у травні минулого року.

А от відносини Будапешта з Києвом можна охарактеризувати як напружені. 31 січня Україна висловила протест послу Угорщини після того, як Орбан заявив журналістам, що вона є “нічийною територією” і порівняв її з Афганістаном.

Найближчими місяцями ЗСУ отримають десятки сучасних танків для протидії Росії. Після довгих роздумів і дебатів, які останніми тижнями розгорталися, кілька країн пообіцяли надати їх Україні.

25 січня США оголосили, що відправлять Києву до 31 танка M1 Abrams. Німеччина заявила, що надасть зруйнованій конфліктом країні 14 танків Leopard 2A6 і дозволить державам-партнерам реекспортувати німецькі бойові машини для допомоги Україні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив 26 січня, що танки Leopard 2 надійдуть на Україну наприкінці березня чи на початку квітня. Згідно з повідомленнями, британські Challenger 2 також можуть бути відправлені до кінця березня, в той час, як поставки обіцяних адміністрацією Байдена танків Abrams можуть зайняти кілька місяців.

Західні країни поки що виключають можливість відправки Україні сучасних винищувачів. Очікується, що це питання буде включене до порядку денного на лютневому саміті на авіабазі Рамштайн у Німеччині.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у серпні 2022 року, що тема постачання Києва зброєю більше не є “табу” для всіх членів ЄС, “за винятком Угорщини та Австрії”.

“Усі європейські країни, окрім Австрії та Угорщини, більшою чи меншою мірою направляють Україні військову допомогу”, – сказав він тоді.

Орбан розповів, чому він утримується від постачання зброї до країни, що роздирається війною. 27 січня він заявив, що західні країни, які надають озброєння і гроші для допомоги Києву в конфлікті, що триває, “вже самі стали активними учасниками конфлікту”.

Натомість вони мають домагатися “припинення вогню та мирних переговорів”, додав Орбан в ефірі угорського державного радіо.

“Все почалося із заяви німців про те, що вони готові послати Україні каски, щоб не спрямовувати туди смертоносну зброю, оскільки це означало б участь у військовому конфлікті. Від цього ми й відштовхувалися, — пояснив угорський прем’єр. — А тепер НАТО постачає Україні основні бойові танки, а за океаном уже говорять про літаки”.

На його думку, ті країни ЄС, які пообіцяли або вже надали Києву зброю, “не тільки перебувають у небезпеці, але можуть бути стерті з землі”.

“Якщо ви відправляєте Україні зброю, якщо ви фінансуєте весь річний бюджет однієї із залучених сторін, якщо ви обіцяєте їй все більше й більше сучасних озброєнь, то можете говорити все, що хочете. Але, незважаючи на ваші слова, ви вже берете участь у конфлікті”, – заявив Орбан.