Чому кажуть пари поїздів

0 Comments

Важко нести, шкода кинути. Що відбувається з Дарницьким мостом у Києві

Влада вирішила завершити двадцятилітній проєкт і добудувати Дарницький міст. Проте, схоже, сама не розуміє, для чого.

У червні 2022 року Південний міст у Києві закрили для проїзду приватного транспорту, тож весь потік автомобілів з Позняків, Осокорків, Харківського масиву та Борисполя потягнувся до найближчих сусідніх переправ: Дарницького мосту та мосту Патона.

Під час сигналу повітряної тривоги для автівок у напрямку правого берега Дарницький міст закривають.

Крім того, припиняється рух поїздів метрополітену Сирецько-Печерської гілки на Південному мосту. Дорога з лівого берега столиці до її центральних районів перетворюється на справжній квест.

Рівень заторів на дорогах, прилеглих до Дарницького мосту та мосту Патона, значно зріс. Ситуація погіршилася, коли в березні 2022 року на Дніпровській набережній перекрили кілька смуг руху для будівельних робіт.

Поновлення робіт на автомобільній частині Дарницького мосту – це подія, на яку чекали багато років. Об’єкт почали будувати ще у 2004 році, але не закінчили – не вистачало з’їздів на Дніпровську набережну.

Завершенню робіт заважали кілька проблем. До їх вирішення підходили різні міністри інфраструктури, керівники “Укрзалізниці” та міські голови Києва. Схоже, тільки зараз історія близька до фіналу.

Чому Дарницький міст вирішили добудувати саме зараз? Як цей об’єкт функціонував без запроєктованих розв’язок? Чому експерти вважають добудову мосту прикладом неефективності влади?

Узяв “на слабо”

У 2021 році в активній фазі був конфлікт київського міського голови Віталія Кличка з Офісом президента Володимира Зеленського, окремими представниками уряду та державних компаній.

На хвилі медійного успіху програми “Велике будівництво” тодішній голова “Укравтодору” Олександр Кубраков заявив, що відомство може завершити будівництво Подільського мостового переходу “за один будівельний сезон”, тоді як міська влада не може впоратися з цим тривалий час.

Кличко відповів: спочатку добудуйте Дарницький міст, що перебуває на балансі Південно-західної залізниці. Кубраков виклик прийняв і того ж року підписав меморандум з “Укрзалізницею” (УЗ) про добудову об’єкта.

Кличко розводить мости. Що заважає запустити Подільський міст

Введення в експлуатацію та повноцінна робота споруди була б доречною під час майбутньої реконструкції моста Патона, який з 2017 року перебуває в аварійному стані.

Крім того, київські водії чи не найбільше потерпають від заторів на Південному мосту, де ледь не кожен рік ремонтують покриття та деформаційні шви.

У грудні 2021 року “Укрзалізниця” провела тендер на завершення будівництва Дарницького мосту. Торги виграла компанія “Автострада”, запропонувавши 1,152 млрд грн.

Група компаній “Автострада” є одним з найбільших підрядників робіт у рамках “Великого будівництва”, яке тривало до початку великої війни. Компанія належить власнику холдингу MS Capital Максиму Шкілю .

У Міністерстві інфраструктури та в компанії-підряднику повідомили, що сума договору остаточна і не підлягає підвищенню попри зміну економічної ситуації в країні та девальвацію гривні.

В “Автостраді” заявили, що замовник будівництва, УЗ, востаннє проводив платежі за договором у грудні 2021 року. Після цього жодних розрахунків за виконані роботи генпідрядник не отримував. Компанія будує міст за власні кошти.

“Розуміючи значимість об’єкта для покращення транспортного сполучення в умовах закриття руху мостом “Південний”, група компаній “Автострада”, незважаючи на війну, відновила роботи у 2022 році і продовжує їх виконання у 2023 році за власний кошт”, – ідеться у відповіді компанії.

Не максимальна користь

Автомобільні розв’язки на перетині з Дніпровською набережною будуватимуть за старим проєктом, затвердженим у 2007 році. З Дарницького мосту “Автострада” зведе два з’їзди в бік мосту Патона та Південного мосту.

“З’їзди на Дніпровську набережну з мосту виконуються на підставі розробленої та затвердженої проєктної документації ДП “ПВІТБ “Київдіпротранс”. Будь-яких змін конструктивних рішень у проєкті немає”, – повідомили в “Автостраді”.

Генпідрядник влаштує опори, змонтує прогонові будови, зробить водовідведення, освітлення, асфальтування та дорожню розмітку.

У 2020 році ЕП писала, що Дарницький міст – найбільш незавантажений київський міст. Його завантаженість у середньому становила 80% від пропускної здатності, тоді як завантаженість інших столичних мостів – 130%.

Тоді директор компанії “Про мобільність” Дмитро Беспалов прогнозував, що після добудови з’їздів і заїздів на Дніпровську набережну міст прийде в рівновагу і завантажиться на 120%. Інші київські мости, за прогнозом, мали б втратити кілька відсоткових пунктів.

Зараз ці цифри варто сприймати умовно, каже Беспалов. Транспортна ситуація змінилася, діють обмеження на пересування.

“Важко сказати, хто і куди їздить у 2022-2023 роках, але пропорція зміни відсотків завантаженості Дарницького та інших мостів після добудови Дарницького правильна”, – заявляє експерт.

Французи оплатять будівництво мосту на безлюдний острів у Києві. Що там буде?

Утім, аби міст приносив максимальну користь транспортній системі, необхідно побудувати магістраль від Нивок до Дарницького моста в санітарній зоні залізничного полотна.

“Колись обговорювалося питання трасування додаткової магістралі від Нивок в бік Броварів у коридорі залізниці. Там є санітарна зона вздовж колій шириною кілька десятків метрів, є місце для будівництва дороги. Це об’їзд центру міста. Наразі про будівництво такої магістралі мова не йде і навряд чи піде в найближчі роки”, – каже Беспалов.

Приклад неефективності

Який рівень завантаженості Дарницького моста зараз? Розробники офіційної документації користуються державними будівельними нормами, які важко перекласти на людську мову.

У Мінінфраструктури ЕП повідомили, що відповідно до “Методики визначення рівня завантаженості та пропускної здатності автомобільних доріг” показник завантаженості мосту в березні 2023 року становив 0,364.

Очікуваний показник завантаженості мосту після введення в експлуатацію становитиме 0,406.

“Це співвідношення пропускної здатності та інтенсивності. Англійською мовою цей термін називається Annual average daily traffic. Він рахується як середньорічний. 2023 рік ще триває, тому як вони порахували цей показник у березні – мені незрозуміло”, – каже Беспалов.

На його думку, навіть озвучені цифри “дуже погані” для техніко-економічного обґрунтування об’єкта, оскільки міст матиме надмірну пропускну здатність.

“Міст недовантажений зараз і залишиться недовантаженим після добудови, він має надмірну пропускну здатність. Це означає, що кошти на нього були витрачені даремно. Можна було б досягти того ж результату, але з використанням меншої кількості конструкцій”, – пояснює транспортний експерт.

Заступник Кличка Петро Оленич: Я намагався блокувати резонансні земельні справи. Отримав два штрафи і перестав

Інвестиції в будівництво великих інфраструктурних об’єктів повинні мати економічне обґрунтування. Для цього рахують потенційний економічний ефект від введення в експлуатацію. У Мінінфраструктури цього не робили.

“На момент видачі вихідних даних для розробки проєкту будівництва об’єкта розрахунок економічного ефекту від його завершення не передбачався”, – повідомили у відомстві.

Таку відповідь варто роздрукувати на папері і показувати в музеях як приклад неефективності влади, вважає Беспалов.

“Не робити розрахунку ефективності витрат коштів, вкладених в інфраструктуру, – це все одно, що лікувати без протоколів і діагнозів. Якщо порівняти два факти – незрозумілу методологію завантаження і відсутність розрахунку економічної ефективності – це сходиться до поганого для нас висновку “, – розмірковує директор “Про мобільності”.

“Якщо ухвалювати рішення за натхненням, то можна екстраполювати до нескінченності. Навіщо тоді добудовувати Дарницький міст? Може, варто побудувати щось інше? Наприклад, багаторівневу розв’язку на Галицькій площі. Невідомо, чи покращить вона транспортну ситуацію в місті, але чому б не побудувати?” – іронізує Беспалов.

Подолані і неподолані перепони

Однією з головних перепон у справі завершення будівництва мосту була заборгованість “Укрзалізниці” перед колишнім генпідрядником робіт – турецькою компанією Dogus Insaat ve Ticaret A.S.

У 2010 році турки звернулися до Міжнародного арбітражного суду з вимогою стягнути збитки, включаючи упущену вигоду. У 2013 році суд вирішив стягнути з державної компанії 28,5 млн дол.

В уряді кажуть, що проблема врегульована: у грудні 2021 року підписали мирову угоду, яку затвердив суд.

“Dogus Insaat ve Ticaret не має жодних майнових чи грошових претензій або компенсаційних вимог до Південно-західної залізниці з приводу виконання арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 6 вересня 2013 року”, – повідомило Мінінфраструктури.

Інша неврегульована проблема – ситуація із земельною ділянкою площею 12,3 га на залізничній ділянці Київ-Деміївський – Дарниця, яку в грудні 2019 року КМДА вилучила з постійного користування Південно-західної залізниці.

Крутять стару платівку. Навіщо в Кличка знову планують знесення “хрущовок”

В УЗ кажуть, що право користування цією ділянкою держава внесла до статутного капіталу АТ “Українська залізниця”. “УЗ не погодилася з розпорядженням КМДА та оскаржує його в суді”, – повідомило Мінінфраструктури.

Після введення Дарницького мосту в експлуатацію автомобільна складова споруди буде передана до сфери управління КМДА, залізнична складова – на баланс Південно-західної залізниці.

Потужність залізничної складової об’єкта не зміниться. Пропускна здатність залізничної дільниці Київ-Деміївський – Дарниця становить 182 пари поїздів на добу.

“Розлучення для сну”. Чому пари все частіше сплять окремо і як це позначається на стосунках

Хропіння поруч неможливо було витерпіти, і Сесилія (ім’я змінено на прохання героїні) не могла заснути.

Вона постійно штрикала чоловіка, намагаючись змусити його лягти на інший бік і припинити хропіти. Але все було марно.

У 35-річної жінки просто урвався терпець. Після цього подружжя вирішило: спати разом в одній кімнаті вони більше не будуть.

“Я не могла сфокусуватися на моїй роботі, весь день почувалася втомленою. Пару ночей це можна витримати, але якщо це триває довше, жити просто неможливо”, – розповідає Сесилія ВВС.

“Це не було легким рішенням – ми обидва були дуже засмучені. Але коли зрозуміли, що нарешті можемо спати, я була щасливою”, – додає вона.

Сесилія та її 43-річний партнер пішли на те, що називають “розлучення для сну”.

“Зазвичай вважають, що розлучення для сну буде чимось тимчасовим. Але згодом подружжя розуміє, що нарізно вони починають спати набагато краще, – пояснює Стефані Коллієр, психіатр, яка працює в американській клініці. – І цей тренд стає дедалі популярнішим”.

Автор фото, Getty Images

Феномен, що поширюється серед мілленіалів

Наприкінці минулого року відома американська акторка Камерон Діаз розповіла у подкасті для Lipstick on the Rim, що вони з чоловіком не сплять в одній кімнаті.

“Гадаю, нам треба нормалізувати окремі спальні”, – заявила вона.

Така відвертість викликала тисячі коментарів у соцмережах та розпалила пристрасті в медіа, але випадок із голлівудською зірковою не можна назвати поодиноким.

Згідно із дослідженням Американської академії медицину сну, проведеним у 2023 році, понад третина учасників опитування в США заявили, що вони час від часу або постійно сплять окремо від своїх партнерів для того, щоб покращити якість сну.

Особливо популярним такий тренд є серед мілленіалів (покоління, яким зараз від 28 до 42 років), – серед них кількість тих, хто спить окремо від партнера, становить 43%.

Серед тих, хто народився після Другої світової війни, між 1946 і 1965 (покоління бейбі-бумерів), таких лише 22%. Серед народжених між 1965 та 1980 (покоління Х), нарізно сплять 33%. Наймолодші, народжені між 1997 і 2012 (покоління Z), таких 28%.

“Хоча точно невідомо, чому молодші покоління більш схильні спати нарізно, можна зробити певні припущення. Одне із них полягає у тому, що вони не соромляться самої ідеї. Це зміни в культурі. Вони думають: “Якщо я спатиму краще, я почуватимусь краще. Тож чому б і ні?” – пояснює доктор Коллієр.

Автор фото, Getty Images

Історики кажуть, що спати в окремих кімнатах було властиво людям і раніше. Але в ході історії ідея нарізного спання змінювалася.

Деякі історики припускають, що подружнє або подвійне ліжко є досить сучасним явищем, яке набуло поширення під час промислової революції, коли люди почали жити у більш густонаселених містах.

Але до ХІХ сторіччя для подружніх пар було цілком звично спати в різних кімнатах.

“І чим вищим був соціально-економічний статус, тим поширенішою була ця звичка. Наприклад, так спали члени королівських родин”, – каже Пабло Брокман, сомнолог із медичної школи католицького університету Чілі.

В чому переваги?

Експерти погоджуються, що є кілька переваг для пар, які вирішили спати в різних кімнатах.

“Головна полягає в регулярному і глибокому сні. А гарний сон є дуже важливим для гарного самопочуття”, – пояснює доктор Коллієр.

“Якщо людина не може заснути, це позначається на всьому – від імунної системи до різних функцій організму. До того ж ви легше дратуєтеся. І у вас може навіть розвинутися певна форма депресії”, – додає психіатр.

Лікар вважає, що “розлучення для сну” допомагає зробити стосунки у подружжі “здоровішими”.

“Пари, які погано відпочивають, зазичай більше сперечаються, більш дратівливі та втрачають співчуття”, – каже доктор Коллієр.

Автор фото, Getty Images

Дехто спить краще і глибше, коли спить на самоті

Сіма Косла, пульмонолог і речниця Американської академії медицину сну, погоджується із цим.

“Ми знаємо, що поганий сон може погіршувати настрій, і люди, яких позбавили сну, частіше схильні сперечатися зі своїми партнерами. Та й ставлення до тих, хто заважає гарно виспатися, може погіршуватися”, – каже вона, коментуючи дослідження асоціації щодо “розлучення для сну”.

“Добре виспатися вночі дуже важливо для гарного здоров’я та настрою, тому не дивно, що деякі пари вирішують спати нарізно – для кращого самопочуття”, – додає вона.

А для Сесилії, як вона каже, рішення спати в окремій від її партнера кімнаті, “змінило життя”.

“Це набагато зручніше. Ти краще спиш, маєш більше простору в ліжку і можеш перевертатися, не думаючи, що когось цим потурбуєш”, – каже вона.

“До того ж ти можеш не прокидатися в той сам час, що і твій партнер. Ти прокидаєшся тоді, коли ти хочеш, або коли тобі потрібно”.

А чи є мінуси?

Найочевидніше – те, що така практика вимагає щонайменше окремого ліжка або радше окремої кімнати, тож для більшості пар це навіть не питання вибору.

Але навіть якщо у подружжя і є фізична можливість спати нарізно, це може мати й певні негативні наслідки. Багато людей, каже експертка, побоюються, що втратять близькість із партнером.

“Стосунки, близькість страждають. Але не так серйозно. Думаю, переваги є значнішими”, – каже лікар.

А доктор Коллієр пояснює: для багатьох людей, які працюють цілий день, час, коли вони наодинці із партнером, це саме тоді, коли час лягати спати.

“Тож одним із рішень може бути оптимізація часу, який вони проводять разом”, – каже психіатр.

Автор фото, Getty Images

Деякі пари розвивають “зв’язок уві сні”

Водночас, як каже доктор Брокман, “розлучення для сну” підходить не усім парам.

“У тому, щоб подружжя спало разом, є і свої біологічні переваги. Для багатьох близький зв’язок розвивається уві сні. Наприклад, мати і немовля, зазвичай розвивають цей зв’язок під час вигодовування груддю, коли в них схожі цикли сну, аби вони могли відпочивати разом”.

“Є дослідження, які свідчать, що існують пари, що сплять разом роками, і за ці роки завдяки зв’язку їм вдалося поглибити усі стадії сну. А це загалом покращує якість сну”, – пояснює сомнолог.

Утім, якщо подружжя таки зважиться на “розлучення для сну”, фахівці радять дотримуватися кількох порад.

“Це не працює, коли одна людина хоче цього, а інша – ні, бо це призведе до образ”, – каже доктор Коллієр.

“Деяким людям не подобається спати на самоті. У таких випадках доведеться пошукати рішення, на яке погодяться обидва партнери”.

Доктор Брокман підтримує це.

“Є люди, яким взагалі не подобається (спати в різних ліжках). Загалом, чоловіки частіше ставляться до цього негативно”, – каже він.

Але дослідження показують, що цей тренд набуває поширення, принаймні у певних країнах.

У Британії, за опитуванням, проведеним у 2020 році, 15% пар, які живуть разом, сплять нарізно. Із них 89% – роблять це у різних кімнатах.

Ще у 2009 році дослідження Ради сну показувало, що у різних ліжках спали лише 7% пар. Тобто, частка тих, хто спить нарізно, за десять років зросла удвічі.

Тож коли йдеться про те, де хто спить, дедалі більше пар обирають своїм пріоритетом гарний нічний сон.