Як це латинські літери та цифри
Дана система базується на використанні особливих знаків (літер латинської абетки) для десяткових розрядів I = 1, X = 10, С = 100, М = 1000 та їх половин V = 5, L = 50, D = 500.
Лати́нська абе́тка, або лати́ниця, лати́нка, чи латинський алфавіт — абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької. Виникнення латинської абетки датують 7 ст. до н. е.
Транслітерáція — це процес перетворення тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою чи системою писемності, засобами іншої графічної системи на основі фонетичної подібності. Інакше кажучи, передача однієї алфавітної системи писемності літерами іншої.
У сучасній біологічній термінології використовується новолатинська абетка, що складається з 25 букв. У класичній латинській абетці не було літер Y y, Z z (додані на початку 1 ст. до н.
7 (число)
← 6 7 8 → | |
---|---|
Римська система числення | VII |
Римські числа (unicode) | Ⅶ, ⅶ |
Грецькі префікси | hepta-/hept- |
Латинські префікси | septua– |
У латинській абетці розрізняються великі та малі літери. Це розрізнення було запроваджено в Середньовіччі. Діакритика, лігатури, варіанти