Як розібрати слово синочок

0 Comments

Як розібрати слово синочок

ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийсиночоксиночки
Родовийсиночкасиночків
Давальнийсиночкові, синочкусиночкам
Знахіднийсиночкасиночків
Оруднийсиночкомсиночками
Місцевийна/у синочку, синочковіна/у синочках
Кличнийсиночкусиночки

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Як розібрати слово за будовою?

Значущі частини слова називаються морфемами. Морфема – це найменша частина слова, яка має певне значення, як-от корінь слова. Морфема може складатися з однієї або декількох фонем.

Слово можна поділити на склади (ритмічні граматичні частини) або морфеми (це такі частини слова, які мають певне смислове навантаження, розкриваючи лексичне значення слова). Оскільки морфеми більшою чи меншою мірою розкривають значення слова, їх називають значущими частинами.

Значущі частини слова – це такі важливі складові компоненти слова, які мають особливе значення у творенні унікального смислу слова і завдяки поєднанню яких воно набуває свого особливого лексичного й граматичного значення.

Значущими частинами слова (морфемами) є: корінь, префікс, суфікс, закінчення. При морфемному розборі слова всі частини слова мають графічне позначення.

Усі частини слова мають важливу роль у будові слова і впливають на його значення.

Що таке корінь слова?

Корінь слова – це основна значуща частина слова, яка є неподільною і від якої залежать головний смисл та значення слова. Корінь слова позначається дужкою.

Щоб визначити корінь слова, треба дібрати кілька спільнокореневих слів. Важливо навчити дитину не плутати спільнокореневі слова (споріднені слова, які мають спільний корінь, але можуть належати до різних частин мови і мати хоча й близьке, але різне значення) і форми одного слова (утворюються при відмінюванні слова за відмінками, родами, числами тощо), а також слова з однаковими коренями, які мають зовсім інше значення (корені таких слів можуть мати однаковий звуко-буквений склад, але бути різними за смислом).

Що таке префікс?

Префікс – це значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і допомагає утворити нові слова.

Роль префікса полягає в тому, що він допомагає створити слово з новим відтінком значення. Наприклад, якщо додати префікси до слова мова, отримаємо такі слова: розмова, відмова, змова.

Щоб виокремити префікс, треба визначити корінь. Та частина слова, яка розміщена перед коренем, і буде префіксом. Префікс позначається символом, який нагадує гачок.

Що таке суфікс?

Суфікс – це значуща частина слова, яка стоїть після кореня, допомагає утворити нові слова зі схожим значенням, але з іншим смисловим відтінком. Найчастіше суфікси допомагають утворити слова, значення яких пов’язане з мірою, ступенем порівняння, розміром, якістю тощо. Наприклад, гриб – грибок, сонце – сонечко. Щоб визначити суфікс, треба спершу визначити закінчення й корінь у слові. Та частина, що знаходиться між ними, і буде суфіксом. Суфікс позначається знаком, схожим на дашок.

Що таке закінчення слова?

Закінчення – це змінна значуща частина слова, яка стоїть наприкінці слова і слугує для зв’язку слів у реченні. Саме завдяки закінченню слова змінюють своє граматичне значення, відмінюються, узгоджуються одне з одним у словосполученнях і реченнях.

Закінчення змінюється, коли слово змінює свою форму. Саме за закінченням ми можемо визначити відмінок, число, рід слова. При морфемному розборі слова закінчення позначається квадратиком. Слід зауважити, що не у всіх словах є закінчення. На відміну від префікса й суфікса, якщо закінчення немає, то порожній квадратик (нульове закінчення) все одно слід позначати. Але за умови якщо слово змінюване.

Стежте, щоб учні та учениці початкових класів на етапі ознайомлення із закінченнями виконували завдання саме зі змінюваними словами. Незмінювані слова – це ті, які не мають закінчень, тобто не змінюють своєї форми при відмінюванні (шосе, журі). У них, розбираючи слово за будовою, закінчення не позначаємо навіть за допомогою порожнього квадратика. Якщо у певній формі змінюваних слів закінчення немає, то при відмінюванні воно з’являється (біг, бігом).

Префікс, суфікс і корінь складають основу слова. Закінчення є частиною слова без основи.

Зверніть увагу дитини на те, що не в усіх словах є префікси, суфікси та закінчення. Натомість корінь є завжди. Слово може складатися з одного кореня та нульового закінчення. Прикладами таких слів є, сад, син, біг.

Учень/учениця початкових класів має ознайомитися з усіма основними морфемними поняттями і навчитися розбирати слово за будовою, розуміти значення кожної частини слова та добирати спільнокореневі слова. Але ця тема дуже велика за обсягом, і її ґрунтовне вивчення триватиме в середній та старшій школі.

Як поетапно розібрати слово за будовою?

Розбір слова за будовою крок за кроком допоможе дитині засвоїти всі етапи морфемного аналізу слів. Слово за будовою розбирають за таким алгоритмом.

Крок 1. Визначаємо, змінюване чи незмінюване слово. Для цього треба слово поставити у різні форми. Це дасть змогу з’ясувати, чи має слово закінчення. Якщо слово змінюване, тоді переходимо до кроку 2 (визначаємо закінчення). Якщо незмінюване, то позначаємо основу (все слово) і переходимо відразу до кроку 3 (визначаємо корінь).

Крок 2. Шукаємо закінчення та основу слова. Та частина наприкінці слова, яка змінюється при відмінюванні, є закінченням. Дитині можна сказати, що для того, щоб знайти закінчення слова, зі словом треба трішки погратися, побешкетувати, поставити в іншому роді, числі, відмінку (будівля, будівлі, будівлею). Частина слова, крім закінчення, і буде основою. Графічно позначаємо основу й закінчення.

Крок 3. Визначаємо корінь – найвідповідальніший момент при розборі слова. Для цього треба дібрати декілька споріднених (спільнокореневих слів) і знайти в них спільну незмінювану частину. Позначаємо корінь дужкою.

Крок 4. Визначаємо, чи є у слові префікс. У слові будівля префікса немає. А в слові розбудований є.

Крок 5. Шукаємо суфікс. Суфікс визначати чи не найважче. Для перших вправ давайте дитині слова зі зменшувано-пестливим значенням (малий – маленький). Запитайте дитину, як пестливо можна звернутися до тваринок (собачка, котик, півник) або ж у пестливій формі розказати про предмети навколо (столик, книжечка, диванчик).

Для того, щоб навчити дитину розбирати слово за будовою, пропонуйте їй завдання на визначення різних морфем:

Після цього дайте змогу дитині виконати якомога більше завдань, у яких треба розібрати слово за будовою:

Для закріплення знань варто скористатися завданнями «Вузлики на пам’ять» і «Будова слова: тестові завдання». Усі ці завдання барвисті, яскраві й завжди цікаві дітям. А це важливо, адже навчання, що викликає інтерес, завжди дає кращий результат.

Як розібрати слово як частину мови і навіщо це робити

Здається, що в повсякденному житті нікому з нас не може знадобитися морфологічний розбір слова. Він не допоможе ні спілкуватися з друзями, ні шукати інформацію, ні навіть вирішувати рівняння. І все ж іноді мозок виконує його на рівні підсвідомості і тим самим встановлює, слово якої частини мови ми тільки що написали, які його граматичні ознаки. Від цього залежить написання деяких слів. Ми пишемо «протягом річки» (ім’я існуюче), але «протягом дня» (привід), «у Мар’ї» (родинний падіж), але «до Мар’ї» (запропонований) – часто навіть не замислюючись про це. Ну а тим, чия свідомість не аналізує ці дані моментально і автоматично, корисно згадати, як розібрати слово як частину мови.

Складність такого розбору в тому, що кожна частина мови має свій набір ознак, і вони описуються в певному порядку – в процесі розбору доводиться орієнтуватися в цій різноманітності.

З чого почати розбір

Спочатку потрібно з питання і загального значення встановити (хоча б попередньо), до якої частини мови належить слово, і визначити початкову форму (як слово дано в словниках).

  • Для іменних частин мови це зазвичай іменний падіж єдиного числа (для прикметників також чоловічий рід).
  • Для дієслова – інфінітив, який відповідає на запитання Що робити ?/Що зробити?

Дуже важливо не помилитися з початковою формою, тому що за нею визначається частина ознак слова, що розбирається.

Граматичні ознаки

На наступному етапі встановлюються постійні ознаки (для цього і потрібна початкова форма) і непостійні (це робиться за тією формою, яка дана в реченні). У кожного морфологічного класу вони свої. Тому, щоб розібрати слово як частину мови, дієслово, ім “я існуюче або наречення потребують абсолютно різних підходів.

  • Для існуючого: рід, схиляння, одушевленість, карна ця назва або власна.
  • Для дієслова: вид, сховище, перехідність позначеної ним дії, застава.

Використовуючи цю форму, виділяємо непостійні (змінювані) ознаки. Слід враховувати, що одна й та сама ознака може бути для одних слів постійною, для інших – непостійною. Наприклад, ім’я існуюче не змінює свій рід: для нього це – постійна ознака. А ім’я прикметник і дієслово змінюються по пологах, таким чином, для них це – ознака непостійна.

Роль у реченні

Морфологічний розбір закінчується визначенням синтаксичної ролі слова. Це неможливо, якщо слово дане саме по собі, без контексту. Хоча теоретично неважко зрозуміти, як розібрати слово як частину мови, приклад має велике практичне значення.

Приклади розбору слова

Таким чином, порядок розбору включає три етапи:

  • визначити належність до тієї чи іншої частини мови та початкову форму;
  • виділити постійні та непостійні ознаки;
  • встановити синтаксичну роль.

Спробуємо розібрати слово як частину мови, існуюче і потім дієслово. Візьмемо їх з пропозиції «Повечеряємо в місті?»