Скільки населення на Сахаліні 2021

0 Comments

30 років незалежної України у 30 головних цифрах

Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України.

Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності.

Скільки українців

  • 51,944 млн у 1991 році
  • 41,588 млн у 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу)

Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей.

За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 – 41,588 млн осіб.

Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України.

Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн.

Україна старішає

у віці від 0 до 17 років

  • 13,225 млн у 1991 році
  • 7,459 млн у 2021 році

На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає.

І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років.

Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 – 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше.

За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б.

  • 13,1 млн у 1991 році
  • 10,96 млн у 2021 році

Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 – 10,96 млн.

І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення.

  • 110 карбованців у 1991 році
  • 3778 гривень у 2021 році

У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців – ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом – близько трьох доларів.

Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом.

Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії.

У 1996 році, коли запровадили національну валюту – гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара.

У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам.

Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців.

Скільки заробляють українці

На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом – це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним – не дотягувала і до 20.

У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту – купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше – 208 карбованців за долар.

Звісно, на той момент були й інші – сірі та чорні – курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише “живими грошима”.

Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу.

У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів.

Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч.

Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам.

  • 480 крб у 1991 році
  • 7,3 млн крб у 1995 році
  • 14300 грн у червні 2021- року

У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень – близько 520 доларів.

Гіперінфляція та найбільші гроші України

Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції – це багато, варто згадати перші роки незалежності України.

У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му – перевищила 10 000%.

Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів.

  • 10 256% індекс споживчих цін за 1993 рік

Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно.

Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996.

  • 1000000 найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року

До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців.

Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню.

Скільки виробляє країна

Рахунок валового внутрішнього продукту – всього, що виробляє країна – за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах.

У 1990-му – році, що передував незалежності – ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 – останньому році, за який є повні офіційні дані – понад 4 трлн гривень.

Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах.

Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся – від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів.

  • 167 млрд крб у 1990 році ($81,457 млрд)
  • 4,194 трлн грн у 2020 році ($155,582 млрд)

Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, “ВВП на хліб не намажеш”. І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, – тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та “намазано на хліб” кожного українця.

За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі – із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів – у 2020.

  • $1610 у 1990 році
  • $3540 у 2020 році

Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було “дістати” до того, що можна купити.

За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України.

на 1000 жителів

  • 58 авто у 1991 році
  • 245 авто у 2021 році

Київ має значно вищий показник – майже удвічі більший, ніж загалом по Україні – 407 авто на 1000 жителів.

Нація мігрантів

Очевидно, “середня температура по палаті” не дає уявлення про справжні доходи українців.

За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла – із 8% до 9,7%.

Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном.

Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи.

За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони “не бачать майбутнього України”.

  • 2-5 млн українців живуть і працюють за кордоном

Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців.

Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном.

Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів.

За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку.

За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів.

  • $12,12 млрд обсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами

При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів.

Анексія Криму та конфлікт на Донбасі

Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців.

на квітень 2021

  • 1 464 628 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим

Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань.

За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих – щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів.

від квітня 2014

  • 3 901 цивільних
  • 4 200 українських військових
  • 5 800 членів озброєних груп сепаратистів

Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей.

Чорнобиль

У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС.

За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів.

Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової “Арки” над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років.

Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР.

  • €2,1 млрд коштувало спорудження нового “саркофагу” над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС

Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС – найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн.

Будівництво “Арки” почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019.

Менше викидів. Але чому

За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди діоксиду вуглецю на душу населення.

За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази – із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020.

метричні тонни на душу населення

З іншого боку, таке екологічне “досягнення” можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни.

За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі – від 43% у 1990 році до 21% у 2020.

Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі – із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020.

Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати.

Нація, що читає, чи цифрова країна

За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів.

Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця.

Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка.

За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину.

  • 3,8 книжок видавалося у 1990 на одного українця
  • 0,13 книжки видавалося на одного українця у І кв. 2021 року

Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів.

А от чого зовсім не було у 1991 – так це мобільних телефонів та інтернету.

Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв’язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України.

А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130.

Населення України

За часів незалежності для обліку населення було проведено Всеукраїнський перепис 2001. Наступний, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, призначено на 2023. До того 2010 і 2019 відбулися пробні заходи в окремих адміністративно-територіальних одиницях. В інші роки здійснювалася оцінка чисельності населення, а також демографічні прогнози. Дослідження проводять Державна служба статистики України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, з 1993 спостерігається скорочення загальної кількості населення. Ця тенденція пов’язана зі зменшенням народжуваності та збільшенням смертності.

1991 в Україні мешкало 51,9 млн осіб. Чисельність населення у 2014 становила 45,4 млн осіб, густота (щільність) населення — близько 75,3 особи на км2. Відтоді Державна служба статистики України подає дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, окрема інформація представлена також без урахування тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

2020 кількість населення становила 41,9 млн осіб. За його чисельністю Україна посідає 6-те місце в Європі (за даними Євростату — після Федеративної Республіки Німеччина, Французької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Італійської Республіки, Королівства Іспанії).

Міське населення — 29,1 млн осіб, сільське населення — 12,7 млн осіб. Спостерігається стійка динаміка скорочення населення в міських і сільських населених пунктах, але водночас зростає питома вага міського населення.

Населення розміщено нерівномірно, що зумовлено, зокрема, економічними і природними чинниками. Найвищі показники густоти населення характерні для східних і західних областей та м. Києва.

Таблиця 1. Чисельність наявного населення (за оцінкою) у 1991-2020

Рік Осіб Загальна чисельність населення у % до попереднього року Питома вага міського населення у загальній чисельності, %
Все населення Міське населення Сільське населення
199151 944 40035 085 2006 859 200100,267,5
199252 056 60035 296 90016 759 700100,267,8
199352 244 10035 471 00016 773 100100,467,9
199551 728 40035 118 80016 609 60099,367,9
199651 297 10034 767 90016 529 20099,267,8
199750 818 40034 387 50016 430 90099,167,7
199850 370 80034 048 20016 322 60099,167,6
19999 918 10033 702 10016 216 00099,167,5
200049 429 80033 338 60016 091 20099,067,4
200148 923 20032 951 70015 971 50099,067,4
200248 457 10232 574 37115 882 73199,067,2
200348 003 46332 328 35115 675 11299,167,3
200447 622 43432 146 46615 475 96899,267,5
200547 280 81732 009 32015 271 49799,367,7
200646 929 52531 877 71015 051 81599,367,9
200746 646 04631 777 36714 868 67999,468,1
200846 372 66431 668 75714 703 90799,468,3
200946 143 71431 587 20314 556 51199,568,5
201045 962 94731 524 79514 438 15299,668,6
201145 778 53431 441 64914 336 88599,668,7
201245 633 63731 380 87414 252 76399,768,8
201345 553 04731 378 63914 174 40899,868,9
201445 426 24931 336 62314 089 62699,769,0
201542 929 29829 673 11313 256 18599,769,1
201642 760 51629 584 95213 175 56499,669,2
201742 584 54229 482 31313 102 22999,669,2
201842 386 40329 370 99513 015 40899,569,3
201942 153 20129 256 69612 896 50599,469,4
20201 902 41629 139 34612 763 07099,469,5
Таблиця 2. Щільність наявного населення: порівняння за роками

РегіонЩільність населення, осіб/км2
на 01.01.1991 р. на 01.01.2014 р.
Україна86,175,3
Автономна Республіка Крим82,275,4
Вінницька область72,261,1
Волинська область53,251,7
Дніпропетровська область122,5103,1
Донецька область201,8163,8
Житомирська область50,742,3
Закарпатська область98,998,6
Запорізька область77,265,3
Івано-Франківська область103,899,2
Київська область69,361,4
Кіровоградська область50,640,2
Луганська область107,583,9
Львівська область126,8116,3
Миколаївська область54,647,5
Одеська область79,171,9
Полтавська область61,050,7
Рівненська область58,557,8
Сумська область60,147,5
Тернопільська область85,277,6
Харківська область101,787,1
Херсонська область44,237,7
Хмельницька область73,863,4
Черкаська область73,260,2
Чернівецька область115,9112,2
Чернігівська область44,133,4
м. Київ3 304,33 433,2
м. Севастополь (міськрада)448,1446,8

За даними Державної служби статистики України, загальна кількість наявного населення (перебуває на певній території на момент оцінки; разом з особами, що мешкають там тимчасово) на 01.03.2021 становить 41,5 млн осіб. Тимчасово окуповані території не враховані.

Таблиця 3. Чисельність населення (за оцінкою) на 01.03.2021 р. та середня чисельність населення у січні — лютому 2021 р.

РегіонНаявне населення Постійне населення
на 01.03.2021 р. середня чисельність у січні —лютому 2021 р. на 01.03.2021 р. середня чисельність у січні —лютому 2021 р.
Україна41 527 20541 557 78041 357 56841 388 143
Автономна Республіка Крим
Вінницька область1 526 3331 527 7281 519 2481 520 643
Волинська область1 026 8331 027 1151 024 1051 024 387
Дніпропетровська область3 135 9723 139 0033 132 6633 135 694
Донецька область4 094 9794 097 6294 082 0944 084 744
Житомирська область1 193 1221 194 3081 193 8911 195 077
Закарпатська область1 249 3391 249 7341 246 5061 246 901
Запорізька область1 662 7911 664 6531 662 0021 663 864
Івано-Франківська область1 359 3451 360 2271 356 6191 357 501
Київська область1 788 7081 788 6191 782 9291 782 840
Кіровоградська область917 791918 960911 376912 545
Луганська область2 118 7202 120 0212 114 1232 115 424
Львівська область2 494 2802 496 0152 475 9102 477 645
Миколаївська область1 106 0761 107 2351 105 3611 106 520
Одеська область2 365 6232 366 8652 354 5632 355 805
Полтавська область1 368 8331 370 1811 360 9951 362 343
Рівненська область1 147 5771 148 0171 146 5171 146 957
Сумська область1 050 9531 052 2031 048 7611 050 011
Тернопільська область1 029 2561 029 9091 026 0051 026 658
Харківська область2 628 8692 631 3522 613 2332 615 716
Херсонська область1 014 5661 015 6361 013 1341 014 204
Хмельницька область1 241 6491 242 7181 238 4861 239 555
Черкаська область1 175 5891 176 9271 171 9601 173 298
Чернівецька область895 961896 264892 896893 199
Чернігівська область973 945975 323965 403966 781
м. Київ2 960 0952 961 1382 918 7882 919 831

Народжуваність і смертність. Приріст

Упродовж усіх років незалежності України загалом смертність перевищує народжуваність, відбувається депопуляція населення. Найменше природне скорочення населення було зафіксовано в 1991, найбільше — у 2000. У 2006–2012 негативна динаміка скорочення населення послабилася.

У 1991 найнижчі коефіцієнти народжуваності спостережено в північних і східних областях (зокрема, у Чернігівській — 10,1 ‰, у Донецькій — 10,2 ‰), найвищі — у західних областях (зокрема, у Закарпатській — 16,6 ‰, у Рівненській — 15,2 ‰). У 2019 найменшу народжуваність зафіксовано в Сумській (6 ‰) та Чернігівській (6,1 ‰) областях, лідерами за кількістю живонароджених є Рівненська (10,7 ‰) та Закарпатська (10,4 ‰) області. Підвищилася очікувана тривалість життя при народженні: для чоловіків — 66,9 року, для жінок — 76,9 року (2019, оцінка).

У рік проголошення незалежності України найнижчі показники смертності були в Закарпатській області (10,2 ‰), найвищі — у Чернігівській області (15,8 %). У 2019 найнижча смертність — у Рівненській та Чернівецькій областях (12,3 ‰), найвища — у Чернігівській області (18,6 ‰).

1991 додатний природний приріст населення було зафіксовано в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі, а також у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях. Станом на 2019 у всіх областях загалом констатують природне скорочення населення, позитивну динаміку відзначають лише в окремих районах і містах.

У міських населених пунктах додатний природний приріст населення спостережено лише в рік проголошення незалежності України. Надалі відбувається його скорочення. У сільській місцевості кількість померлих стабільно перевищує кількість народжених від 1991 до 2019 включно. Мінімальне природне скорочення зафіксовано в 1991, максимальне — у 2005.

Чинниками зміни кількості населення є як природний, так і механічний його рух (див. Природний рух населення). Відповідно, розраховується загальний приріст (скорочення) населення як сума природного й міграційного приросту (скорочення). Так, після 1992 помітна негативна динаміка, яка дещо покращується з 2001. Природне скорочення значно переважає міграційне. Міграційний приріст зафіксований у 1991–1993, 2005–2019.

Таблиця 4. Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення в 1991-2019 рр.

РікОсіб На 1 000 осіб наявного населення, ‰
кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-) кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-)
1991630 813669 960-39 14712,112,9-0,8
1992596 785697 110-100 32511,413,4-2,0
1993557 467741 662-184 19510,714,2-3,5
1994521 545764 669-243 12410,014,7-4,7
1995492 861792 587-299 7269,615,4-5,8
1996467 211776 717-309 5069,215,2-6,0
1997442 581754 151-311 5708,714,9-6,2
1998419 238719 954-300 7168,414,4-6,0
1999389 208739 170-349 9627,814,9-7,1
2000385 126758 082-372 9567,815,4-7,6
2001376 478745 952-369 4747,715,3-7,6
2002390 688754 911-364 2238,115,7-7,6
2003408 589765 408-356 8198,516,0-7,5
2004427 259761 261-334 0029,016,0-7,0
2005426 086781 961-355 8759,016,6-7,6
2006460 368758 092-297 7249,816,2-6,4
2007472 657762 877-290 22010,216,4-6,2
2008510 589754 460-243 87111,016,3-5,3
2009512 525706 739-194 21411,115,3-4,2
2010497 689698 235-200 54610,815,2-4,4
2011502 595664 588-161 99311,014,5-3,5
2012520 705663 139-142 43411,414,5-3,1
2013503 657662 368-158 71111,114,6-3,5
2014465 882632 296-166 41410,814,7-3,9
2015411 781594 796-183 01510,714,9-4,2
2016397 037583 631-186 59410,314,7-4,4
2017363 987574 123-210 1369,414,5-5,1
2018335 874587 665-251 7918,714,8-6,1
2019308 817581 114-272 2978,114,7-6,6
Таблиця 5. Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення в міській місцевості в 1991-2019 рр.

РікОсіб На 1 000 осіб наявного населення, ‰
кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-) кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-)
1991419 205380 98838 21711,910,81,1
1992387 696401 849-14 15311,011,4-0,4
1993356 833432 462-75 62910,112,2-2,1
1994328 522450 823-122 3019,312,8-3,5
1995308 408476 434-168 0268,813,6-4,8
1996291 121460 805-169 6848,413,3-4,9
1997274 961444 446-169 4858,013,0-5,0
1998258 724425 521-166 7977,612,6-5,0
1999239 408439 986-200 5787,113,1-6,0
2000238 014457 069-219 0557,213,8-6,6
2001237 228450 329-213 1017,213,8-6,6
2002248 877454 406-205 5297,714,0-6,3
2003266 415459 965-193 5508,314,3-6,0
2004284 361460 492-176 1318,914,4-5,5
2005284 257471 561-187 3048,914,8-5,9
2006306 635461 774-155 1399,614,5-4,9
2007314 065466 253-152 1889,914,7-4,8
2008340 594462 897-122 30310,814,6-3,8
2009339 497432 294-92 79710,813,7-2,9
2010326 587431 130-104 54310,413,7-3,3
2011328 934411 025-82 09110,513,1-2,6
2012341 599411 787-70 18810,913,1-2,2
2013330 284412 553-82 26910,513,2-2,7
2014304 190391 739-87 54910,213,2-3,0
2015266 082358 749-92 66710,413,2-2,8
2016258 688354 634-95 94610,013,2-3,2
2017237 874350 549-112 6759,213,0-3,8
2018220 102363 732-143 6308,513,4-4,9
2019202 646362 660-160 0147,913,4-5,5
Таблиця 6. Народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) населення в сільській місцевості в 1991-2019 рр.

РікОсіб На 1 000 осіб наявного населення, ‰
кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-) кількість живонароджених кількість померлих природний приріст, скорочення(-)
1991211 608288 972-77 36412,617,2-4,6
1992209 089295 261-86 17212,517,6-5,1
1993200 634309 200-108 56612,018,5-6,5
1994193 023313 846-120 82311,618,8-7,2
1995184 453316 153-131 70011,119,1-8,0
1996176 090315 912-139 82210,719,2-8,5
1997167 620309 705-142 08510,218,9-8,7
1998160 514294 433-133 9199,918,1-8,2
1999149 800299 184-149 3849,318,5-9,2
2000147 112301 013-153 9019,218,8-9,6
2001139 250295 623-156 3738,718,6-9,9
2002141 811300 505-158 6949,019,1-10,1
2003142 174305 443-163 2699,119,6-10,5
2004142 898300 769-157 8719,319,6-10,3
2005141 829310 400-168 5719,420,5-11,1
2006153 733296 318-142 58510,319,8-9,5
2007158 592296 624-138 03210,720,1-9,4
2008169 995291 563-121 56811,619,9-8,3
2009173 028274 445-101 41711,918,9-7,0
2010171 102267 105-96 00311,918,6-6,7
2011173 661253 563-79 90212,117,7-5,6
2012179 106251 352-72 24612,617,7-5,1
2013173 373249 815-76 44212,317,7-5,4
2014161 692240 557-78 86512,218,1-5,9
2015145 699236 047-90 34811,318,0-6,7
2016138 349228 997-90 64810,817,6-6,8
2017126 113223 574-97 4619,917,3-7,4
2018115 772223 933-108 1619,217,5-8,3
2019106 171218 454-112 2838,517,2-8,7

Формування приросту (скорочення) чисельності населення України на 1000 осіб наявного населення

Міграція

За даними Державної служби статистики, впродовж 2005–2012 міграційний приріст постійно зростав, у 2012–2017 — дещо зменшився, проте відповідний показник залишався додатним. В останні роки знову простежується тенденція до його нарощення.

Міграція міського населення не має стійкої динаміки. Найзначніший міграційний приріст встановлено у 2012 , проте 2002 і 2016 було зафіксовано скорочення. Водночас відбувається постійна міграція сільського населення — відповідно, йдеться про його скорочення (за винятком періоду 2014–2017).

Статево-віковий склад

З року проголошення незалежності України кількість чоловіків зменшилася на 4,5 млн осіб, жінок — на 5,3 млн осіб (усе приблизно на 20 %).

Переважання чисельності жінок над чисельністю чоловіків спостерігається у всіх регіонах країни. Найбільше це характерно для Донецької (частка жінок — 54,6 %), Чернігівської (54,5 %), Запорізької, Дніпропетровської (по 54,3 %), Луганської та Київської (по 54,2 %) областей. Найменша статева диспропорція відзначена в Закарпатській області, де частка жінок становить 51,9 %.

За Всеукраїнським переписом населення 2001, розподіл постійного населення України за віковими групами: особи віком до 14 років — 16,5 %, з 15 до 24 років — 15,3 %, з 25 до 64 років — 53,7 %, 65 років і більше — 14,5 %. За оцінкою населення 2020, розподіл постійного населення України за віковими групами такий: особи віком до 14 років — 15,3 %, з 15 до 24 років — 9,5 %, з 25 до 64 років — 58 %, 65 років і більше — 17,2 %. Так, за періоду незалежності зросла частка осіб старшого віку — відбувається старіння населення.

Таблиця 8. Чисельність постійного населення за статтю (за оцінкою) у 1991-2020 рр.

Рік Осіб На 1 000 чоловіків припадає жінок
Обидві статі Чоловіки Жінки
199151 623 54723 886 55127 736 9961 161
199251 708 23423 949 44427 758 7901 159
199351 870 43024 046 29027 824 1401 157
199451 715 37523 981 04527 734 3301 157
199551 300 43123 792 36127 508 0701 156
199650 874 10423 591 55627 282 5481 156
199750 400 04123 366 19327 033 8481 157
199849 973 48823 163 46426 810 0241 157
199949 544 80822 963 44726 581 3611 158
200049 114 95022 754 66226 360 2881 158
200148 663 60922 530 40226 133 2071 160
200248 240 90222 316 31725 924 5851 162
200347 823 10822 112 53425 710 5741 163
200447 442 07921 926 80925 515 2701 164
200547 100 46221 753 99325 346 4691 165
200646 749 17021 574 66725 174 5031 167
200746 465 69121 434 68025 031 0111 168
200846 192 30921 297 67824 894 6311 169
200945 963 35921 184 93224 778 4271 170
201045 782 59221 107 06724 675 5251 169
201145 598 17921 032 61624 565 5631 168
201245 453 28220 976 71224 476 5701 167
201345 372 69220 962 74424 409 9481 164
201445 245 89420 918 28824 327 6061 163
201542 759 66119 787 82622 971 8351 161
201642 590 87919 717 88122 872 9981 160
201742 414 90519 644 58022 770 3251 159
201842 216 76619 558 18022 658 5861 159
201941 983 56419 455 27222 528 2921 158
202041 732 77919 343 44022 389 3391 157
Таблиця 9. Чисельність постійного населення за статтю по регіонах (за оцінкою) на 01.01.2020 р.

РегіонОсіб На 1 000 чоловіків припадає жінок
Обидві статі Чоловіки Жінки
Україна41 732 77919 343 44022 389 3391 157
Автономна Республіка Крим
Вінницька область 1 538 331712 703825 6281 158
Волинська область1 028 693485 730542 9631 118
Дніпропетровська область3 173 3391 449 1641 724 1751 190
Донецька область4 118 9231 871 2732 247 6501 201
Житомирська область1 208 981563 137645 8441 147
Закарпатська область1 250 958601 520649 4381 080
Запорізька область1 686 612770 113916 4991 190
Івано-Франківська область1 365 371645 801719 5701 114
Київська область1 775 265813 798961 4671 181
Кіровоградська область926 694427 496499 1981 168
Луганська область2 131 316976 5721 154 7441 182
Львівська область2 493 7141 181 6001 312 1141 110
Миколаївська область1 119 147518 936600 2111 157
Одеська область2 366 1701 114 7591 251 4111 123
Полтавська область1 379 140636 886742 2541 165
Рівненська область1 151 901547 302604 5991 105
Сумська область1 066 055489 387576 6681 178
Тернопільська область1 035 444484 671550 7731 136
Харківська область2 642 8251 225 5171 417 3081 156
Херсонська область1 026 481476 611549 8701 154
Хмельницька область1 251 539581 726669 8131 151
Черкаська область1 188 508546 387642 1211 175
Чернівецька область898 567423 352475 2151 123
Чернігівська область982 752447 037535 7151 198
м. Київ2 926 0531 351 9621 574 0911 164
Таблиця 10. Розподіл постійного населення за статтю та віковими групами (за переписом) на 05.12.2001 р.

ВікОсіб
обидві статічоловікижінки
Все населення48 240 90222 316 31725 924 585
0 – 41 974 1951 012 224961 971
5 – 92 559 1071 311 9431 247 164
10 – 143 416 5611 750 5391 666 022
15 – 193 891 5681 989 5381 902 030
20 – 243 489 5881 766 9851 722 603
25 – 293 402 0101 700 5161 701 494
30 – 343 204 1031 586 0431 618 060
35 – 393 417 0791 660 3971 756 682
40 – 443 828 3311 833 4381 994 893
45 – 493 470 4191 623 1941 847 225
50 – 543 182 5881 454 5501 728 038
55 – 592 062 711892 8521 169 859
60 – 643 364 0501 398 3321 965 718
65 – 692 158 171868 6331 289 538
70 і старше4 800 7611 457 4303 343 331
Вік не вказано19 6609 7039 957
Таблиця 11. Розподіл постійного населення за статтю та віковими групами (за оцінкою) на 01.01.2020 р.

ВікОсіб
обидві статічоловікижінки
Все населення41 732 77919 343 44022 389 339
0 – 41 805 636931 905873 731
5 – 92 354 8021 212 9971 141 805
10 – 142 226 3181 145 7261 080 592
15 – 191 869 743962 396907 347
20 – 242 094 9131 078 1731 016 740
25 – 292 728 6301 399 2561 329 374
30 – 343 463 2881 759 0511 704 237
35 – 393 455 0391 734 8651 720 174
40 – 443 083 0561 511 3641 571 692
45 – 492 950 2321 414 8631 535 369
50 – 542 695 5151 253 5901 441 925
55 – 593 027 4131 344 9041 682 509
60 – 642 831 6951 187 1261 644 569
65 – 692 385 967926 7651 459 202
70 і старше4 760 5321480 4593 280 073

Середній вік

Середній вік населення зріс: у 1991 становив 36,7 року, у 2020 — 41,8 року. При цьому середній вік жінок станом на 2020 — 44,3 року, коли чоловіків — 39 років. Середній вік осіб, що мешкають у сільській місцевості, становить 41,3 року (проти 39,8 року в 1991) і тих, що в міській місцевості — 42 роки (проти 35,2 року в 1991).

Спостерігаються і суттєві регіональні відмінності. Наприклад, середній вік мешканців Закарпатської області — 37,5 року; Луганської області — 46,5 року (2020, оцінка). Тож, західні регіони України загалом є «молодшими».

Шлюбність і розлучуваність

Інформація про шлюби та їх розірвання формується на основі даних актових записів про шлюб і розірвання шлюбу, які заповнюють в органах державної реєстрації актів цивільного стану, та даних Державної судової адміністрації України. Найвищі показники реєстрації шлюбів спостерігалися в перші роки незалежності України, а саме впродовж 1991–1995, найнижчі — у 2014–2019 (мінімально — у 2018). Найбільша кількість шлюбів — у м. Києві, Дніпропетровській, Харківській областях (2019, оцінка), найменша — у Чернігівській області.

Загальний середній вік осіб, що беруть шлюб в Україні, — 31,5 року. Водночас якщо в 1991 середній вік чоловіків, які вперше взяли шлюб, становив 24 роки, у 2019 це 28,6 року. Для жінок — 21,5 року і 25,9 року відповідно. Відбувається скорочення ранньої шлюбності.

Розлучуваність протягом усіх років незалежності України є помірною, з деякими коливаннями. Дещо вищими є відповідні коефіцієнти в 1991–1994, коли середня кількість розірвань шлюбів на 1000 осіб наявного населення становила 4,1. Найменше розлучень було у 2010.

Таблиця 12. Шлюбність і розлучуваність у 1991-2019 рр.

РікКількість зареєстрованих шлюбівКількість розірвань шлюбів
одиницьна 1 000 осіб
наявного населення
одиницьна 1 000 осіб
наявного населення
1991493 0679,5200 8103,9
1992394 0757,6222 6304,3
1993427 8828,2218 9744,2
1994399 1527,7207 5774,0
1995431 7318,4198 3003,8
1996307 5436,0193 0303,8
1997345 0136,8188 2323,7
1998310 5046,2179 6883,6
1999344 8886,9175 7813,5
2000274 5235,6197 2744,0
2001309 6026,4181 3343,7
2002317 2286,6183 5383,8
2003370 9667,8177 1833,7
2004278 2255,9173 1633,6
2005332 1437,1183 4553,9
2006354 9597,6179 1233,8
2007416 4279,0178 3643,8
2008321 9927,0166 8453,6
2009318 1986,9145 4393,2
2010305 9336,7126 06812,7
2011355 8807,8182 4904,0
2012278 2766,1168 5083,7
2013304 2326,7164 9393,6
2014294 9626,9130 6733,0
2015299 0387,8129 3733,3
2016229 4535,9129 9973,3
2017249 5226,5128 7343,3
2018228 4116,0153 9493,9
2019237 8586,3138 0053,6

Національний та етнічний склад

Відповідно до Всеукраїнського перепису 2001, на території України мешкали представники понад 130 етносів. Українці становлять абсолютну більшість населення України. Від 1989, коли також проводився перепис населення, їхня питома вага серед усіх мешканців України зросла на 5,1 %. Водночас за цей період зменшилася частка росіян (з 22,1 % до 17,3 %) і білорусів (з 0,6 % до 0,3 %), проте загалом за чисельністю вони так само посідають друге і третє місця відповідно. Кримські татари становлять 0,5 %.

Українці переважають (частка — понад 50 %) у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, де вони становлять 24,3 % та 22,4 % відповідно. Найближчою до моноетнічного регіону є Тернопільська область, де питома вага українців була 97,8 %. Окрім того, понад 90 % українців — в Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Вінницькій, Львівській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській, Київській, Полтавській, Житомирській та Кіровоградській областях. Відзначено також, що за межами України народилося близько 1 млн українців, зокрема в Російській Федерації — 531 тис. осіб, у Республіці Польща — 135 тис. осіб тощо.

Кримські татари проживали в Автономній Республіці Крим (12 %), м. Севастополі (0,5 %) та в Херсонській області (0,2 %). Караїмів в Україні, відповідно до перепису, — 1196 осіб, кримчаків — 406 осіб. Більшість із них мешкала в Автономній Республіці Крим.

Росіяни були найчисленнішою групою в Автономній Республіці Крим (58,3 %) і м. Севастополі (71,6 %). Майже в усіх регіонах вони посідають друге місце за чисельністю, лише в Закарпатській та Чернівецькій областях — четверте. Найбільше білорусів — в Автономній Республіці Крим (1,4 %) і м. Севастополі (1,6 %), а також у Рівненській області (1 %). Молдовани становили 7,3 % населення Чернівецької області та 5 % — Одеської області.

Структура населення столиці України станом на 2001: українці (82,2 %), росіяни (13,1 %), євреї (0,7 %), білоруси (0,6 %), поляки (0,3 %), вірмени (0,2 %) та інші.

Крім того, частину представників етнографічних груп українського етносу обліковано осібно: гуцули (21,4 тис. осіб), русини (10,1 тис. осіб), лемки (672 особи), бойки (131 особа), литвини (22 особи) і поліщуки (9 осіб).

Таблиця 13. Склад населення за переписами населення 1989 р. та 2001 р.

ГрупаКількість (тис. осіб)У % до підсумку
2001 р.1989 р.
українці37 541,777,872,7
росіяни8 334,117,322,1
білоруси275,80,60,9
молдовани258,60,50,6
кримські татари248,20,50,0
болгари204,60,40,5
угорці156,60,30,4
румуни151,00,30,3
поляки144,10,30,4
євреї103,60,20,9
вірмени99,90,20,1
греки91,50,20,2
татари73,30,20,2
цигани47,60,10,1
азербайджанці45,20,10,0
грузини34,20,10,0
німці33,30,10,1
гагаузи31,90,10,1
інші177,10,40,4

Мовний склад і громадянська ідентичність

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 українську мову вважали рідною 67,5 % мешканців України (що на 2,8 % більше, ніж у 1989), російську — 29,6 %, кримськотатарську — близько 0,5 % тощо.

Зокрема, українську мову вказали рідною понад 90 % населення Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Львівської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Черкаської та Київської областей. Станом на 2001 вона переважала в більшості регіонів України. Для 78 % представників усіх етнографічних груп українського етносу рідною мовою є українська.

Гордість за українське громадянство, %

Згідно з даними національних щорічних моніторингових опитувань Інституту соціології Національної академії наук України, частка населення, що в побуті здебільшого спілкується українською мовою, зросла з 1992 на 8,2 %. Так, 45 % громадян станом на 2019 переважно розмовляли українською. Водночас, якщо 1992 українською та російською мовами спілкувалися 32 % респондентів, у 2019 — 24,1 %.

За даними соціологічних опитувань Інституту соціології НАН України за період незалежності зросла кількість осіб, які насамперед ідентифікують себе як громадяни України (2019 — 59,8 % серед усіх опитаних, коли в 1992 було 45,6 %, максимум у 2014 — 64,4 %). Загалом в останні роки почуття гордості за українське громадянство поділяють 60–70 % осіб. Зокрема, 2019 ним дуже пишалися 29 % респондентів, скоріше пишалися — 49,2 %. Водночас зменшується частка тих осіб, які зовсім або радше не мають такого почуття. Посилення гордості особливо спостерігається після 2013.

Таблиця 14. Мовний склад населення України (за переписом) на 05.12.2001

ГрупаВважали рідною (%)
мову своєї національностіукраїнську мовуросійську мовуіншу мову
українці85,2x14,80,0
росіяни95,93,9x0,2
білоруси19,817,562,50,2
молдавани70,010,717,61,7
кримські татари92,00,16,11,8
болгари64,25,030,30,5
угорці95,43,41,00,2
румуни91,76,21,50,6
поляки12,971,015,60,5
євреї3,113,483,00,5
вірмени50,45,843,20,6
греки6,44,888,50,3
татари35,24,558,71,6
цигани44,721,113,420,8
азербайджанці53,07,137,62,3
грузини36,78,24,40,7
німці12,222,164,71,0
гагаузи71,53,522,72,3
інші32,612,549,75,2

Релігійний склад

Українське суспільство у період незалежності демонструє доволі високий рівень релігійності. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, що здійснює систематичний соціологічний моніторинг стану і тенденцій розвитку релігійності соціуму, в 2000 частка громадян, які визнали себе віруючими, сягнула 57,8 %, в 2010 — перевищила 71 %. Станом на 2020 рівень релігійності населення становив близько 68 % (самодекларація). До невіруючих віднесли себе 4,2 % осіб, до переконаних атеїстів — 3,8 %, до тих, хто вагається — 13 %. Байдужість до питань віри засвідчили 7,4 % респондентів (найвищий показник із 2000).

Віруючими себе вважають (у %):

Маніфестація релігійної віри населенням України

Зберігаються такі сталі закономірності, як-от залежність рівня релігійності від статі, віку, місця проживання. Традиційно він є вищим у старших вікових групах: так, серед осіб віком 18–24 років — 52 % вірян, 60 років і більше — 76 %. Частка релігійних осіб вища серед жінок, порівняно з чоловіками (74 % і 61 % відповідно), і сільських мешканців, порівняно з містянами (74 % і 65 % відповідно). За всі роки спостережень зберігається також виразний регіональний характер релігійного і конфесійного самовизначення українських громадян: Захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності, Південь і Схід — найнижчим.

Поряд із тим високий рівень маніфестованої релігійності громадян дисонує з виконанням норм і приписів релігійної практики (відвідування релігійних служб, молитви, матеріальні пожертви тощо). Так, відвідування релігійних служб і зібрань у 2020 засвідчили в середньому 53 % опитаних (від 84,4 % мешканців західних областей до 33 % — південних), притому відносна більшість (47 %) відвідує їх лише на релігійні свята.

Відвідування релігійних служб і зібрань по регіонах України

За конфесійною орієнтацією більшість вірян відносять себе до православ’я; другою за чисельністю конфесією є греко-католицизм.

Церква за всі роки незалежності продовжує утримувати одну з провідних позицій серед соціальних інститутів за рівнем суспільної довіри: цей показник не спадав нижче за 60 % (досяг максимуму у 2010 — 73 %).

Таблиця 15. Конфесійна орієнтація населення України (за даними соціологічного моніторингу)

До якої релігії Ви себе відносите? (у % опитаних)
2000201020142019
Православ’я66,068,170,264,9
Римо-католицизм0,50,41,01,6
Греко-католицизм7,67,67,89,5
Протестантизм2,01,91,01,8
Просто християнин6,97,26,38,0
Юдаїзм0,30,10,10,1
Іслам0,70,90,20,1
Буддизм0,10,10,20,0
Інше0,60,20,00,3
Не відношу себе до жодного з віросповідань15,313,212,512,8

Рівень освіти

Для населення України характерний високий рівень грамотності — понад 99 %. Відповідно до Всеукраїнського перепису 2001, неписьменними були 235 тис. осіб віком понад 10 років (з них жінки — 78,4 %, чоловіки — 21,6 %). Найбільше неписьменних налічували в сільській місцевості — 152 тис. осіб. Початкової освіти не мали 1,1 млн осіб.

Повну загальну середню освіту мали 15,2 млн осіб. Вищу освіту (повну, базову й неповну — рівні освіти до реформування) станом на 2001 здобули понад 13 млн громадян, з них жінки — 58 %, чоловіки — 42 %. Серед них також 11,1 млн — міське населення і 2,5 млн — сільське.

Таблиця 16. Розподіл постійного населення за рівнем освіти (за переписом) на 05.12.2001 р.

Рівень освітиобидві статічоловікижінки
повна вища5 658 1922 620 3483 037 844
базова вища309 247141 123168 124
неповна вища7 715 4352 951 7874 763 648
повна загальна середня15 249 8897 897 6597 352 230
базова загальна середня7 004 8683 261 0173 743 851
початкова загальна6 226 7522 681 9713 544 781

Джерела

  • Державна служба статистики України (офіційний сайт). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
  • Населення України за 2019 рік. Демографічний щорічник. Київ : Державна служба статистики України, 2020. 181 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2020/zb_nas_2019.pdf
  • Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Всеукраїнський перепис населення 2001 року. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
  • Чисельність населення (за оцінкою) на 1 квітня 2021 року та середня чисельність у січні-березні 2021 року // Населення України. 2021. URl: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp
  • Eurostat (офіційний сайт). URL: https://ec.europa.eu/eurostat
  • International Labour Organization (офіційний сайт). URL: http://www.ilo.org

Література

  1. Думки і погляди населення щодо викладання російської мови в україномовних школах і надання непідконтрольним територіям Донбасу автономії у складі України: березень 2019 рік // Київський міжнародний інститут соціології. 2019. URL: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=832&page=1
  2. Mалиновська О. А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями. Київ : Національна академія державного управління при Президентові України, 2014. 236 с.
  3. Позняк О. В. Зворотна міграція до України: обсяг і характеристики поверненців // Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 82–96.
  4. Публікації // Всеукраїнський перепис населення 2001 року. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/publications/
  5. Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
  6. Українське суспільство: міграційний вимір. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2018. 396 с.
  7. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 6 (20) / Гол. ред.: В. М. Ворона, М. О. Шульга. Київ : Інститут соціології НАН України, 2019. 517 с. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/mon2019.pdf
  8. From «The Ukraine» to Ukraine. A Contemporary History, 1991–2021 / Ed. by M. Minakov, G. Kasianov, M. Rojansky. Stuttgart : Ibidem, 2021. 386 p.
  9. Jansen Y., Celikates R., Bloois J. de. The Irregularization of Migration in Contemporary Europe. Detention, Deportation, Drowning. London; New York : Rowman & Littlefield, 2015. 238 р.

Див. також

Автори ВУЕ

Покликання на цю статтю: Богорадова Ю. В., Єнін М. Н., Арістова А. В. Населення України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Населення України (дата звернення: 13.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів