Сусідство овочів на грядках: таблиця сумісності рослин

Як враховувати сусідство овочевих культур на грядці і планувати посадки. Досвід вирощування овочів і відео допоможуть визначитися з вибором. Конкретні поради по кожному рослині.

Урожай на дачі залежить не тільки від догляду господарів шести соток. Великий моєю помилкою була посадка поруч несумісних культур. Причини слабкого розвитку рослин шукала в освітленні і підгодівлі, поки не дізналася, що сусідство овочів на грядках має велике значення.

Ця тема стикається з сівозміною. Вивчала: в якому порядку садити овочі та квіти, а також як правильно розташовувати їх на грядці. Деякі відомості стали для мене відкриттям.

Приміром, боротьба з в’юком закінчиться перемогою, якщо посадити бархотки. Бур’ян не переносить і гине від виділяються в повітря ароматичних речовин.

Переваги правильного сусідства

1. Головне достоїнство грамотної посадки овочевих культур – захист від комах. Рослини виділяють у повітря непомітні для людини леткі ароматичні сполуки. Для шкідливих комашок такий запах стає відлякуючим фактором. Плануючи посадки навесні, враховуючи цю особливість рослин. В результаті на шести сотках менше стає шкідників, купувати і застосовувати інсектициди також не потрібно.
2. Сидерати або рослини, які збагачують грунт азотом – хороші сусіди на грядці майже для будь-якого овоча. Фацелія також відганяє довгоносика, а боби злегка затінюють посадки від палючого сонця.

Горох: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 12 хвилин 👀 62014 разів 💬 10 коментарів

• Посадка й догляд за горохом
• Овоч горох – опис
• Посадка гороху у відкритий ґрунт
  • Коли садити горох у ґрунт
  • Ґрунт для гороху
  • Після чого можна сіяти горох
  • Після чого можна сіяти горох
  • Як виростити горох
  • Полив гороху
  • Підживлення гороху
  • Підв’язка гороху
  • Обробка гороху
  • Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)
  • Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)
  • Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)
  • Коментарі

  Рослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав’янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися.

  Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

  Посадка й догляд за горохом

  • Посадка: посів насіння в відкритий ґрунт – із кінця квітня, а скоростиглі сорти можна сіяти навіть улітку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, родючий з pH 6,0-7,0, на ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: регулярний (один раз на тиждень). Особливо важливо зволожувати ґрунт у посушливу погоду. Максимальна потреба культури у волозі – в період цвітіння й формування плодів: у цей період горох поливають двічі на тиждень, витрачаючи на м² ділянки 9-10 л води.
  • Прищипування: щоб стимулювати утворення та зростання бічних пагонів, верхівки стебел потрібно прищипнути якомога раніше.
  • Підживлення: рідкими мінеральними добривами – розчином 1 столової ложки Нітроамофоски в 10 л води. Такої кількості достатньо для удобрення 1 м² грядки. У якості органічного добрива можна застосовувати розчин коров’яку (1:10), а також сухі добрива – перегній або компост: перед цвітінням, після нього і при осінній обробці ділянки.
  • Підв’язування: під вагою стручків у міру їх формування горох полягає, тому потребує підв’язування до шпалери: уздовж ряду на відстані півтора метра вкопують кілки, на них натягують дріт або мотузки, за якими направляють вусики гороху.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, бульбочкові довгоносики, плодожерки, листовійки, городні та капустяні совки та їхня гусінь.
  • Хвороби: борошниста роса, пероноспороз, іржа, аскохітоз, бактеріоз і вірусні інфекції.

  Овоч горох – опис

  Коренева система у гороху глибока, стебло порожнисте, розгалужене, досягає у висоту двох із половиною метрів, залежно від сорту звичайне або штамбове, з непарноперистим складним листям, черешки якого закінчуються вусиками, що, чіпляючись за опору, утримують рослину вертикально. Квітки у гороху іноді фіолетові, але зазвичай білі, самозапильні, двостатеві, зацвітають через 30-55 днів після посіву. Перший квітконос у ранніх сортів прокльовується з пазухи 6-8 листка, а у пізніх – із пазух 12-24 листка. Нові квітконоси з’являються кожні два дні або навіть через день. Плоди гороху – боби, що мають залежно від сорту різні відтінки кольору, форму і розмір. У бобах міститься від 4 до 10 гладких або зморшкуватих насінин того ж кольору, що і шкірка стручка. Як і всі бобові, горох збагачує ґрунт азотом: на його корінні в процесі росту розвиваються корисні мікроорганізми – бактерії, що фіксують азот, засвоєний ними з атмосфери.

  Посадка гороху у відкритий ґрунт

  Коли садити горох у ґрунт

  Незважаючи на вибагливість гороху, виростити його на ділянці при дотриманні агротехніки нескладно. Посадка гороху у відкритий ґрунт здійснюється в кінці квітня – з двадцятого числа місяця, як тільки город трохи просохне від поталого снігу. Сходи гороху нормально розвиваються навіть при легких заморозках. Скоростиглі сорти можна висаджувати влітку, аж до кінця першої декади липня. Взагалі ж горох сіють кілька разів: з кінця квітня по початок липня з проміжком між посівами в 10 днів. Перед посадкою насіння прогрівають протягом п’яти хвилин у гарячому (40 ºC) розчині борної кислоти (2 г кислоти на 10 л води) – цей захід знижує ймовірність ураження гороху хворобами та шкідниками, зокрема личинками бульбочкового довгоносика. Після набухання в розчині кислоти насіння гороху має просохнути. Якщо з якоїсь причини ви не встигли намочити насіння для набубнявіння, сійте його сухим – до вечора воно набубнявіє вже в землі.

  Ґрунт для гороху

  Вирощування гороху у відкритому ґрунті вимагає виконання певних умов: ділянку для гороху вибирають сонячну, з глибоким заляганням ґрунтових вод, оскільки коріння рослини йде вглиб на метр і може потерпіти від води. Ґрунт для гороху варто обрати легкий, але родючий, водневий показник ґрунту повинен бути в межах 6-7 одиниць: у кислому ґрунті рослина буде хворою і слабкою. Не любить горох бідних ґрунтів, а також тих, в яких є надлишок легкодоступного азоту. Деякі садівники рекомендують сіяти горох у пристовбурних колах молоденьких яблунь, оскільки їхні крони, що тільки почали розвиватися, не закривають горох від сонця, водночас горох збагачує для дерев ґрунт азотом. Якщо ви зважитеся на такий експеримент, підсипте в пристовбурні кола яблунь родючий ґрунт шаром 10-12 см заввишки.

  Незважаючи на те, що вирощування гороху з насіння стартує ранньою весною, ґрунт для гороху краще приготувати з осені: перекопати, вносячи додатково на кожен м² по 20-30 г калійної солі і по 50-60 г суперфосфату. Кислий ґрунт нейтралізують деревною золою з розрахунку 200-400 г на м² залежно від величини кислотного показника. Наступної весни, перед посадкою, в ґрунт вносять по 10 г селітри на м². Ніколи не використовуйте в якості добрива гороху свіжий гній – рослина його не терпить, але чудово росте на ґрунтах, які угноювали під його попередників.

  Після чого можна сіяти горох

  Добре росте горох після таких рослин, як томат, картопля, капуста, огірок, і гарбуз. Небажані для гороху такі попередники, як квасоля, боби, соя, сочевиця, арахіс і власне горох.

  Після чого можна сіяти горох

  Перед тим, як садити горох, зробіть у грядках борозни завглибшки 5-7 см і завширшки 15-20 см на відстані 50-60 см одна від одної. Внесіть у борозни змішаний із золою компост і присипте його зверху городньою землею так, щоб глибина борозни залишалася приблизно 3-5 см (3 см – для важких ґрунтів, 5 см – для легких). Посів здійснюється з частотою 15-17 насінин на метр борозни, тобто відстань між насінням має бути приблизно 6 см. Борозни з насінням присипають землею, яку потім ущільнюють, аби зберегти в ґрунті вологу, а від птахів горох захищають, накривши ділянку до появи сходів світлопроникною плівкою або рибальською сіткою. Сходи з’являться за тиждень або півтора. У міжряддях гороху ви можете вирощувати редис або салат.

  Догляд за горохом

  Як виростити горох

  Проростає насіння вже при 4-7 ºC, та найбільш комфортною температурою для культури є 10 ºC. А ось спека гороху протипоказана, і від насіння, посадженого у спеку, ви цвітіння не дочекаєтесь.

  Основний догляд за горохом – правильний полив із подальшим розпушуванням і одночасним прополюванням ділянки. Перше розпушування ґрунту проводиться через два тижні після появи сходів і супроводжується підгортанням кущиків гороху. Коли рослини витягнуться на висоту 20-25 см, поставте по ряду опори, за якими горох підійматиметься вгору. Якщо ви хочете отримати багатий урожай, якомога раніше прищипніть верхівку стебла, щоб воно пустило кілька бічних пагонів, які з часом теж можна прищипнути. Найкраще цю маніпуляцію проводити сонячного світанку, щоб до вечора ранка встигла підсохнути. Цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися зі шкідниками чи хворобами гороху, і ви повинні бути готові захистити від них урожай.

  Полив гороху

  Горох дуже болісно реагує на спеку, тому в посушливу пору виникає потреба в посиленому зволоженні. Особливо потребує ця культура вологи, коли на горосі з’являються квітки. Якщо до цього моменту горох поливають у середньому раз на тиждень, то з початком цвітіння і подальшого формування плодів переходять на режим поливу двічі на тиждень. Найчастіше поливають горох і в спекотну пору – двічі на тиждень, і рясно – по 9-10 л на м². Після поливання зазвичай проводять прополювання і розпушування ділянки.

  Підживлення гороху

  Підживлення гороху можна поєднувати з поливанням. Перед тим, як поливати горох, розчиніть у 10 л води столову ложку нітроамофоски – це витрата розчину на 1 м² горохової грядки. Чим удобрювати горох, крім нітроамофоски? Можна використовувати розчин коров’яку. Суху органіку (компост, перегній) і калійно-фосфорні добрива вносять уперше перед цвітінням, а вдруге після нього, а також восени, при обробці ґрунту. Азотні добрива вносять у ґрунт навесні.

  Підв’язка гороху

  Стебла у гороху слабкі, тому, коли починають формуватися плоди, горох полягає під їхньою вагою і потребує підв’язування до опори. В якості опори можна використовувати кілочки або металеві прути, увіткнені уздовж ряду на відстані півтора метрів один від одного. На них натягують горизонтально дріт або мотузки. Направляйте пагони гороху з вусиками по цих розтяжках, щоб рослини прогрівалися на сонечку і провітрювалися, а не лежали на землі, загниваючи від вогкості.

  Шкідники і хвороби гороху

  Ворогами гороху серед комах є горохова плодожерка, листовійка, капустяна і городня совка. Совки, як і листовійки, відкладають яйця на листках гороху. Вилупившись, гусінь совок об’їдає наземні частини рослин, а личинки листовійки, харчуючись листям, загортаються в нього. Метелики-плодожерки відкладають яйця на плоди, листя і квіти гороху, які буквально за тиждень стають їжею для личинок.

  Із хвороб небезпечні для гороху мозаїка і борошниста роса. Мозаїка є вірусним захворюванням, яке вилікувати неможливо, але його можна уникнути, дотримуючись агротехніки виду і сівозміни, а також правильно обробляючи до посадки посівний матеріал. Перші ознаки захворювання – уповільнений ріст і кучерявість листя, а також поява на їхніх краях зубців. Пізніше на листках проступають некротичні плями, а жилки знебарвлюються.

  Грибкове захворювання борошниста роса, або сферотека, проявляється білястим пухким нальотом, який виникає спочатку в низу наземної частини, а потім поширяться на всю рослину. У результаті плоди розтріскуються і гинуть, а уражені листя та пагони з часом чорніють і відмирають.

  Обробка гороху

  Якщо ви з’ясували, чим хворіє горох, вам необхідно знати, чим обробити горох від грибка, тому що позбутися вірусу можна тільки одним способом: видалити хворий екземпляр із ділянки і спалити, а ґрунт, в якому росла хвора рослина, пролити міцним розчином марганцівки і не вирощувати на цьому місці нічого хоча б рік. Із грибком можна боротися фунгіцидами (наприклад, Квадрісом, Топазом, Топсином, Фундазолом, Скором), але найкраще спробувати лікувати сферотеку безпечними для людини народними засобами:

  • у десяти літрах води розчиняють 40 г кальцинованої соди і 40 г тертого мила, ретельно перемішують і обприскують таким складом горох двічі з інтервалом у тиждень;
  • 300 г листя польового осоту заливають відром води, настоюють ніч, проціджують і обприскують горох двічі з інтервалом у сім днів;
  • піввідра подрібнених городніх бур’янів заливають гарячою водою до верху відра і настоюють кілька днів, потім проціджують настій через марлю, розводять водою у співвідношенні 1:10 й обприскують горох.

  Усі обробки по листю проводяться ввечері, щоб уникнути опіку вкритих краплями наземних частин гороху сонячними променями.

  Із гусінню совок, листокруток і плодожерок борються обробкою гороху настоями помідорового бадилля та часнику. Для приготування томатного настою три кілограми подрібненого помідорового бадилля настоюють у 10 л води добу чи дві. Перед тим, як обробити горох по листю, настій проціджують. Часник для приготування лікувального настою в кількості 20 г пропускають через чавилку, заливають десятьма літрами води і настоюють протягом доби, потім проціджують і застосовують. Ці настої добре зарекомендували себе і в боротьбі з попелицями.

  Збирання та зберігання гороху

  Приблизно через місяць після цвітіння горох можна збирати. Плодоношення гороху триває 35-40 днів. Горох – культура багатозборова, стручки знімають через кожен день або два. Першими дозрівають боби в нижній частині куща. За сприятливих умов за один сезон із квадратного метра горохової посадки можна зняти до чотирьох кілограмів бобів.

  Садівники вирощують переважно сорти цукрових і лущильних сортів гороху. Одна з відмінностей цукрового гороху від лущильного – відсутність пергаментного шару в стручках, і тому молодий цукровий горошок можна їсти разом зі стручком. Ніжні стручки цукрового гороху починають поступово збирати з середини червня в міру досягнення технічної зрілості. Якщо регулярно знімати з кущів усі до одного стручки, то в серпні горох може знову зацвісти і дати другий урожай. Намагайтеся знімати стручки обережно, не ламаючи стебел. Лущильні сорти збирають із кінця червня до самої осені також у міру дозрівання плодів: оскільки лущильний горох вирощують заради зеленого горошку, стручки потрібно знімати, поки вони ще гладкі й однотонно пофарбовані. Якщо на стручку промалювалася сітка, він годиться вже тільки на зерно.

  Зелений горошок, тобто горох недозрілий або, як заведено говорити, у стадії технічної зрілості, зберігають у консервованому або замороженому вигляді, оскільки він швидко псується. Є третій спосіб зберігання: горошок відварюють дві хвилини в окропі, відкидають на сито, обполіскують холодною водою, закладають у сушильну шафу і тримають там 10 хвилин при температурі 45 ºC. Потім його виймають, півтори години остуджують при кімнатній температурі і знову поміщають в сушарку в температуру 60 ºC. Можна сушити горошок із додаванням цукру на деку в духовці. Готовий для зберігання горошок має зморшкувату поверхню і темно-зелений колір.

  Стиглий горох, тобто горох у стадії біологічної зрілості, можна зберігати не один рік. Однак для цього необхідно дотриматися таких умов:

  • горох має бути повністю дозрілим;
  • слід добре просушити горох перед закладанням на зберігання;
  • зберігати горох потрібно в місці, недоступному для комах.

  Перед тим, як зберігати горох, його вилущують і сушать у приміщенні з гарною вентиляцією дні два-три, висипавши на чистий папір. Не зберігайте горох ні в папері, ні в тканині, ні в поліетилені, оскільки комахи легко проникають крізь ці матеріали. Найкраще зберігається горох у скляних банках із металевими кришками «твіст», оскільки капронові кришки також не є перепоною для шкідників.

  Види і сорти гороху

  Вид горох посівний, або овочевий (Pistum sativus) генетично різноманітний. Його підвиди розрізняються листям, квітками, плодами і насінням. Але ця класифікація цікава тільки науковцям-ботанікам. Практики поділяють сорти гороху за термінами дозрівання на ранні, середньостиглі та пізньостиглі, а за цільовим призначенням розрізняють сорти:

  Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

  – сорти з гладким насінням, що містять багато крохмалю і не так багато вільних цукрів. Найкращі сорти лущильного гороху:

  • Дакота – стійкий до хвороб ранній і врожайний сорт із великими горошинами;
  • Овочеве диво – середньостиглий, стійкий до захворювань сорт зі стручками завдовжки 10-11 см і насінням чудового смаку, призначеними як для їжі в свіжому вигляді, так і для консервування;
  • Динга – німецький скоростиглий сорт зі слабковигнутими бобами завдовжки 10-11 см і темно-зеленим насінням у кількості від 9 до 11 штук. Сорт придатний для їжі в свіжому вигляді і для консервування;
  • Сомервуд – ядренистий, середньопізній, стійкий до хвороб і урожайний сорт із шістьма-десятьма горошинами в бобі завдовжки 8-10 см;
  • Джоф – середньопізній, стійкий до хвороб сорт із солодким насінням у бобах завдовжки 8-9 см;
  • Бінго – пізньостиглий, стійкий до хвороб високоврожайний сорт із чудовими смаковими якостями, в стручку якого в середньому по 8 насінин.

  Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

  сорти – їхні горошини у стадії біологічної стиглості зморщені, але використовують їх у фазі технічної стиглості. У них багато цукру, тому їх заморожують і використовують для консервування. Найпопулярніші сорти:

  • Альфа – найбільш ранній сорт кущової (не вилягаючої) форми з вегетаційним періодом лише 55 днів, слабковигнутим шаблевидним стручком із гострою верхівкою завдовжки до 9 см із 5-9 насінинами всередині. Сорт чудових смакових якостей;
  • Телефон – аматорський, дуже пізній високоврожайний сорт із довгим (до трьох метрів) стеблом і бобами завдовжки до 11 см з 7-9 солодкими, великими зеленими насінинами;
  • Адагумський – середньостиглий сорт високих смакових якостей із зеленувато-жовтим у стиглому вигляді насінням;
  • Віра – ранній високоврожайний сорт зі стручками завдовжки від 6 до 9 см із 6-10 горошинами.

  Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  – сорти з дрібним і дуже зморшкуватим насінням, що не мають у стручку пергаментного шару, тому їх можна їсти разом зі стручком. Найкращі сорти:

  • Амброзія – скоростиглий сорт, що вимагає при вирощуванні опори;
  • Жегалова 112 – високоврожайний середньостиглий сорт із прямими або слабковигнутими бобами завдовжки від 10 до 15 см із тупою верхівкою і 5-7 солодкими, ніжними насінинами;
  • Цукровий Орегон – середньоранній сорт зі стручками завдовжки до 10 см, у яких зріє по 5-7 насінин;
  • Диво Кельведона – високоврожайний ранньостиглий сорт із 7-8 великими, гладкими темно-зеленими горошинами в стручках завдовжки 6-8 см.

  Що посадити з горохом на одній грядці

  Що таке сумісність культур і як вона впливає на врожайність

  При посадці рослин важливо враховувати, з якими культурами вони будуть сусідами. Також потрібно знати, які овочі росли на тій чи іншій ділянці городу перш (за рік-два до поточного сезону).

  Багато культури несумісні і можуть пригнічувати один одного. Так, наприклад, огірки придушуються томатами, квасоля – цибулею. Необхідно враховувати і розмір рослин, спосіб їх зростання.

  І навпаки: відомі приклади сприятливого сусідства між культурами, коли вони не тільки не пригнічують один одного, але і роблять благотворний дію:

  • горох позитивно діє на картоплю і моркву;
  • гірчиця – на горох;
  • картопля – на квасолю і кукурудзу;
  • цикорій – на цибулю ріпчасту;
  • цибуля ріпчаста – на цикорій і буряк.

  Деякі рослини мають захисні властивості. Відомо, що буряк, капуста, петрушка, салат, морква і кріп стримують розвиток фітофтори. Фітонциди цибулі, редьки та часнику надають згубну дію на конідії і суперечки фітофтори, гриб аскохіт, збудників судинного бактеріозу капусти.

  Інші культури, навпаки, сприяють поширенню хвороб. Наприклад, томат, лобода, огірок, вишня, щавель і гарбуз сприятливо позначаються на розвитку фітофтори.

  Є рослини, які виділяють речовини, згубні для комах-шкідників інших культур. Наприклад, овочі з сімейства капустяних вражає капустяна муха. У свою чергу вона боїться речовин, що виділяються цибулею.

  Також відомо, що боротися зі шкідниками можна за допомогою комах, які паразитують на них. Наприклад, в тіло попелиці сонечко відкладає яйця і харчується її личинками. Для залучення сонечка висаджують кріп і пижмо. До пастернаку злітаються хижі комахи, які знищують шкідників.

  При вирощуванні одних і тих же культур на одному місці тривалий час в грунті можуть накопичуватися збудники бактеріальних і грибкових захворювань, які уражають наступні врожаї.

  У зв’язку з цим необхідно чергувати вирощувані культури. Наприклад, на місце, де росли помідори, не можна висаджувати картоплю і баклажани, так як вони відносяться до сімейства пасльонових і мають однаковий набір шкідників і хвороб.

  Важливо розуміти, який вплив та чи інша культура надає на родючість грунту. Умовно можна розділити їх на три групи:

  1. Дуже вимогливі – всі види капусти і селеру.
  2. Менш вимогливі – більшість коренеплодів.
  3. Поліпшують родючість культури – бобові.

  Овочі з сімейств пасльонових, гарбузових, всі види цибулі і салату, шпинат і кукурудза займають проміжне місце між «дуже» і менш вимогливими.

  З огляду на сумісність рослин за різними критеріями, утворюється змішана посадка овочів на грядці, яка дозволяє боротися зі шкідниками та підвищувати врожайність.

  Переваги змішаних посадок

  Якщо площа городу невелика, а отримати хочеться різноманітні плоди, та побільше, обставини підказують вихід: ущільнені посіви або змішані посадки. Це метод органічного землеробства, коли на грядці обробляють одночасно кілька різних культур: овочів, трав, ягід, квітів, висаджених з урахуванням сумісності рослин упереміш або за певною схемою.

  Змішані посадки: користь і краса

  Закономірним є питання: чи є актуальною тема поєднаних посадок для власників просторих ділянок? Кожен городник, збираючись навесні заселити свою ділянку «зеленими друзями», мріє отримати максимальну віддачу від кожної грядки. При цьому будь-який досвідчений овочівник знає, що для отримання вагомого врожаю необхідні родюча земля, якісне насіння, здорова розсада, застосування ефективних добрив, грамотний догляд за посадками по сусідству.

  Однак мало хто враховує ще одна значуща обставина: аллелопатии. Нехай вас не лякає це наукова назва явища біохімічного впливу одних культур на інші або їх взаємовплив. Аллелопатия здатна забезпечувати взаємовигідні умови співіснування сусідніх на грядці овочів при спільних посадках, але може служити і переважною розвиток окремих видів фактором.

  Суть ефекту в тому, що всі частини рослин виділяють в навколишнє середовище (повітря, грунт) біологічно активні речовини – фітонциди, антибіотики та інші. Ці сполуки, в залежності від виду, можуть або засвоюватися і діяти благотворно на культури, розташовані по сусідству, або пригнічувати побратимів по грядці. Вдалий підбір зелених «співмешканців» дозволяє зняти більший урожай з городу, виростити здорові, гарні плоди з поліпшеним смаком.

  Крім позитивного прояву аллелопатии існує ще чимало профітів, що спонукають до організації спільних посадок на ділянці, якщо навіть на ньому цілком достатньо місця для роздільного вирощування.

  Варто зауважити, що поєднання овочів на грядці не є останнім віянням городньої агротехніки. Ще американським індіанцям здавна було відомо вдале тріо: горох, кукурудза, гарбуз. Класичне співдружність рослин благополучно перекочувало в наші дні і успішно застосовується багатьма городниками: горох збагачує грунт азотом, кукурудза служить йому опорою, гарбуз, вкриваючи землю, бореться з бур’янами.

  Організація спільних посадок – заняття більш перспективне і захоплююче, ніж обробіток монокультур на окремих майданчиках. Однак підхід до планування «комунальних» грядок повинен бути відповідальним. Мало знати, які овочі та інші культури можна посадити поруч, потрібно бути готовим до спостережень, аналізу результатів сусідства. Але люди, які зважилися на експеримент і зняли вже не один урожай з суміщених посадок, відзначають безліч переваг такого підходу:

  • Наявна площа землі використовується раціональніше, урожай з неї знімається більше, ніж при засажіванія монокультури.
  • Овочі на грядці мають гарний зовнішній вигляд, здорові або хворіють менше.
  • Знижується потреба культур в поливі.
  • Відпадає потреба в частій грунтовної прополюванні грядок.
  • Скорочується час на проведення підготовчих городніх робіт.
  • Виникає можливість знизити або скасувати застосування мінеральних добрив, завдяки фіксації азоту бобовими культурами.
  • Запобігає одностороннє виснаження грунту, її «втома», поступово зникає необхідність сівозміни.
  • Стає реальністю відмова від отрутохімікатів, так як багато рослин залучають корисних комах і птахів, знищують шкідників. Є також квіти і трави, що відлякують шкідливих комах, гризунів.
  • Здійснюється отримання врожаю протягом усього сезону, якщо на площу, що звільнилася після ранніх, підсівати інші культури.
  • Є можливість створювати своєрідний мікроклімат на грядці, використовуючи високі стійкі рослини в якості лаштунків для захисту ніжних сусідів від вітрів, прямого сонця.

  Капуста, чорнобривці, календула – прекрасне сусідство

  Що посадити поруч з горохом

  Горох відноситься до сімейства бобових. Він насичує грунт азотом. Також його коріння здатні проникати вглиб грунту і добувати звідти поживні речовини. Це сприятливо позначається на сусідніх рослинах.

  У зв’язку з цим горох корисно використовувати як міжрядний культуру. У цьому сенсі він дуже хороший сусід для картоплі. Досить посіяти горох між рядів, і він буде додатково насичувати картопля потрібними поживними речовинами.

  Розберемося, з чим можна посадити горох. Кращі сусіди для нього: огірок, морква, картопля, редька, кукурудза, пряні трави, капуста білокачанна, салат і шпинат. Вважається, що вони непогано поєднуються один з одним.

  Проростання гороху серед грядок зазначених культур насичує землю азотом.

  Якщо посадити горох поряд з кукурудзою, то вона буде для нього ще й чудовою опорою. А пряні трави своїм різким запахом маскують місцезнаходження овочів, і шкідників складніше їх знайти.

  Чи можна посадити горох поряд з помідорами? Томати – рослини індивідуалісти, але багато хто успішно їх поєднують з іншими культурами. Їх запах допомагає боротися з комахами. Вони негативно ставляться до сусідства з картоплею, кропом, фенхелем і кольрабі. Мелісса і базилік покращують смак томатів, до решти вони ставляться нейтрально.

  Гірчиця – справжній «доктор» для гороху, вона відлякує від посадок горохову плодожерки. Горох не любить сусідства з часником і цибулею. Не дуже добре йому живеться поруч з бобами і будь-якими різновидами квасолі. З іншими овочами він цілком поєднується.

  Правила формування суміщених посадок

  Досвід і спостереження, накопичені городниками, свідчать, що, крім перерахованих переваг, змішане вирощування впливає навіть на смак овочів. Зокрема, такі пряні трави як базилік, селера, монарда, петрушка, покращують смак помідорів. Кущова квасоля здатна зробити більш пікантним редис. Огірок, посаджений поряд з соняшником, порадує особливо солодкими, хрусткими Зеленцями.

  Ці помідори особливо смачні

  Вибрати правильне поєднання овочів між собою на грядці і реалізувати всі переваги вирощування рослин за змішаним типом можливо тільки при дотриманні деяких правил. Плануючи організацію «комунальної» грядки, необхідно:

  1. Враховувати клімат в регіоні.
  2. Вивчити конкретні особливості власного ділянки і орієнтуватися на них: на сонці город або в затіненні, чи захищений від вітрів, які агротехнічні характеристики грунту, чи є можливість поливу.
  3. Орієнтувати грядки таким чином, щоб високорослі екземпляри не затінювали світлолюбних сусідів і, навпаки, притіняти ті, для яких спекотне сонце на шкоду.
  4. Поєднувати рослини з різним вегетаційним періодом. Ранні овочі, зелень (цибуля, редис, китайська капуста, салат) в змішаних посадках слід підсаджувати до культурам з тривалим терміном дозрівання (огіркам, кабачків, баклажанів, буряках, помідорах).
  5. Визначитися, чи достатньою буде площа живлення для всіх «мешканців» грядки. Це залежить від розвиненості їх кореневої системи. Рослини з глибокими, потужними країнами слід розташовувати по сусідству з культурами з поверхневою кореневою системою.

  Схема невеликий грядки з суміщеними посадками

  Як правило, на змішаній грядці вирощують три культури: попередню ранню, основну і рослина-партнер. При достатніх знаннях і досвіді городництва ви складете схеми суміщених посадок самостійно. Якщо на свій досвід не покладаєтеся, скористайтеся готовими схемами посадок, спеціальними таблицями з прикладів нижче.

  Сумісність культур на одній грядці

  Тепер слід зупинитися на сумісності деяких поширених культур з іншими рослинами на загальній грядці і розібратися, яке сусідство для них благотворно, яке допустимо, а яке шкідливо.

  Складно уявити собі раціон українціна без цибулі, кожен дачник сподівається заготовити його на всю зиму. Цікаво з’ясувати, як веде він себе на змішаній грядці, чи не змушує «плакати соседушек».

  Достовірно відомо, що цибуля не тільки корисний для людини – він відмінний компаньйон для багатьох інших культур, старанно захищає їх від хвороб і шкідників. Завдяки цьому розміщені поруч рослини добре розвиваються і дають підвищений урожай. Але городника, націленого на отримання солідного врожаю, цікавить також, яке сусідство сприятливо для самого лука.

  Відразу можна сказати, що цього овочу буде комфортно в компанії з салатами, редискою, помідорами, петрушкою, буряком, огірком, суницею. А від винограду, бобових, шавлії варто тримати його подалі.

  Багатьох городників, які освоюють техніку спільного вирощування овочів, займає питання, чи можна садити на одній грядці цибулю і часник, адже вони такі схожі: мають однакові терміни посіву, вимоги до грунту, освітленості, агротехніці. Однак ці культури із загального сімейства – схожість їх проявляється також у наявності загальних шкідників, хвороб, захистити один одного від яких вони не зможуть.

  У цибулі і часнику коренева система розташована поверхнево, а значить, вони можуть конкурувати в плані харчування, вологи. Мінусів у такому сусідстві більше, ніж плюсів, і садити їх упереміш на невеликій ділянці не варто. В крайньому випадку, можна поділити між ними «житлоплощу» навпіл. Але найкращим варіантом буде посадка цибулі та моркви на одній грядці – це поєднання стало класичним в практиці спільного вирощування овочів.

  Моркву і цибулю дружні

  Моркву і цибулю – дует ідеальний. Вони не просто мирно сусідять – їх позиція активна по відношенню до шкідників один одного. Морква благополучно відлякає лушпиння муху, а морквяна муха не стане навіть наближатися до зони, де пліч-о-пліч з ласим коренеплодом варто захисник-цибулю. Найпростіший приклад такої грядки: центральний ряд лука по її довжині і два ряди моркви по сторонам.

  Однак варто зауважити, що у названих культур різні вимоги до поливу. Коли цибулини налилися і починають дозрівати, вода цибулі не потрібна, навіть шкідлива для нього, а морквині в цей час тільки подавай попити. Якщо в регіоні клімат такий, що овочі без поливу не вирости, доводиться або цибулю залишити тільки в ролі захисника, або попрощатися з частиною врожаю моркви, прагнучи вберегти від гнилі зріють цибулини.

  Виходом з описаної ситуації може стати вирощування спільно з морквою багаторічного лука або ріпчастої на зелень. Або слід з’ясувати, що ще можна посадити на одній грядці з морквою, і реалізувати задум. Вивчивши наведену вище табличку, можна переконатися, що моркви добре поруч з редискою, горохом, салатом, помідорами, шпинатом, часником. Небажано її сусідство з петрушкою, селерою, кропом.

  Моркви комфортно поруч з редискою

  До речі, багатьох дивує, що ажурні гілочки кропу-самосевкі слід видаляти з грядки з морквою. Але все закономірно: ці рослини з одного сімейства змагаються в боротьбі за воду та харчування. Крім того, обидва вони (як і всі зонтичні) привабливі для морквяної мухи. Тому залишати симпатичні кущики кропу серед посівів моркви небажано. Тим більше, неприпустимо свідомо висаджувати моркву і кріп на одній грядці – це невдале сусідство.

  Результат невдалого сусідства

  Часник – чудове рослина, обдаровували простір навколо себе несучими здоров’я фітонцидами. Це природний фунгіцид, відмінно проявляє себе в боротьбі з грибковими інфекціями. Це якість до вподоби більшості сусідів часнику: в його оточенні картопля може впоратися з фітофторою, морква не зашкодять морквяна муха і листоблошки, а полуниця не зазнає нападу шкідливих комах.

  Часник – природний лікар

  Так що посадити поруч з часником на грядці можна безліч овочів, трав, квітів. Він до вподоби моркви, огірків, редису, салату, буряках, томатах, і особливо благоволить до нього селера. І для самого часнику вони кращі сусіди. Багато квіти чудово відчувають себе в присутності ароматного овоча. З тих, з ким дружить часник на грядці особливо, можна назвати троянди і цибулинні квіти: тюльпани, гладіолуси, нарциси.

  Хороші партнери часнику

  Незважаючи на його корисні властивості, сусідство часнику протипоказано гороху, сочевиці, квасолі, арахісу. Їх не можна розміщувати не тільки на одній грядці, а й поблизу від ділянки, засадженого часником, який настільки несприятливо впливає на бобові, що вони перестають нормально розвиватися і майже не плодоносять. Неприпустимо висаджувати поруч з ним також капусту і багаторічний цибулю. Зате для малини, полуниці часник виявиться кращим компаньйоном.

  Для тюльпанів сусідство з часником благотворно

  Облаштовуючи полуничну плантацію, дачники часто замислюються, що можна посадити поруч з полуницею на одній грядці, щоб оберегти ягоду від шкідників і хвороб. Допитливими хліборобами рішення знайдено: лікар від природи, часник, відмінно справляється з цим завданням. Його бояться такі шкідники:

  • попелиці;
  • мурахи;
  • суничний довгоносик;
  • нематоди;
  • дротяники;
  • павутинний кліщ.

  Садова суниця (в побуті – полуниця)

  Славного захисника солодкої ягоди висаджують рядком в міжряддях полуничної грядки і між лунками з ягідними кущами. Полуниця (садова суниця) відповідає часнику взаємністю: головки часнику виростають навіть більший і міцніше, ніж при висадці його на окремій «житлоплощі». Всі, хто практикує вирощування суниці та часнику на одній грядці, впевнені, що їх сусідство вельми вигідно.

  До хорошим компаньйонам для ароматної ягоди можна зарахувати також квасоля, цибуля, баклажани, редис, шпинат, петрушку. Остання відганяє від зреющих ягід слимаків. А ось культур, з якими у полуниці була б погана сумісність, немає: мабуть, вона дуже доброзичлива до сусідів і всіма ними улюблена.

  Краща сусідка полуниці – квасоля

  Відомо, що різні сорти окремих культур (наприклад, картоплі) можуть ворогувати, не тільки будучи посадженими поруч, але навіть при зберіганні врожаю. Тому між власниками городів нерідкі суперечки на тему: чи можна садити на одній грядці різні сорти полуниці або це призведе до розбрату або перезапилення. Боятися того або іншого немає причин: ворогувати кущики суниці садової просто не вміють.

  Перезапилення відбувається, але позначиться воно на вигляді і якості ягід тільки в разі, якщо розмножувати полуницю насінням. При вегетативному розмноженні сортність не порушується – головне, не переплутати, від якого материнської рослини відділяється розетка. З цих міркувань висаджувати різновиду садової суниці варто, якщо і на одній грядці, то окремими групами.

  Петрушка захистить від слимаків

  Пухирчатою хрусткий зеленець – що може бути краще на початку літа? І якщо вже ви налаштовані на спільне вирощування овочів, слід знати, який сусід огірків на грядці буде їм вірним помічником, а який стане гнобити. Огірки не вибагливий, вдале сусідство для них не проблема – в цьому плані вони сумісні з більшістю овочевих культур. Простіше перерахувати ті рослини, з якими відносини у огірків не складаються.

  Кукурудзяні лаштунки захищають від вітру

  • картопля,
  • редис (тут думки фахівців різняться),
  • томати (питання спірне),
  • пряні трави.

  Кріп чудовий партнер огірків

  Набагато більше, ніж сусідство, на розвиток цього овоча впливають мікроклімат і грунт. Тому, вирішуючи, що посадити на грядці з огірками, більше уваги потрібно звертати на здатність компаньйонів захистити зростаючі ліани від агресивного впливу середовища. Наприклад, куліси з кукурудзи стануть відмінним захистом огіркових батогів від вітрів, а квасоля забезпечить їх азотом. З числа пряних трав є один виняток: кріп чудово поєднується з огірками.

  Ще приклад приємного сусідства

  Вирішуючи, з чим посадити буряк, слід орієнтуватися на наукові дані і керуватися здоровим глуздом. Німецький вчений Хубманн, який багато років вивчав сумісність рослин, зробив висновок, що такі рослини як буряк, картопля, томати, кущова квасоля, шпинат можуть відмінно співіснувати, стимулюючи один одного. Хороші сусіди для буряка, на його думку, також цибулю, кольрабі, салат, часник, полуниця.

  Що стосується несумісності буряка з іншими овочами, єдина думка відсутня. Деякі овочівники, на противагу Хубманну, стверджують, що цей коренеплід неважливо росте поряд з картоплею. Однак багато городники успішно вирощують його по краю картопляних гребенів. Ні вчені, ні практики не визначилися і щодо корисності або шкідливості сусідства буряка з кукурудзою, мангольдом, шніт-цибулею.

  Є версія, що речовини, що виділяються корінням буряків, мають властивості антибіотиків і оздоравлівающе впливають на сусідні рослини. Тому вирощування, наприклад, буряка і моркви на одній грядці позначиться позитивно на обох культурах.

  Спільне вирощування буряка, цибулі, моркви

  Правда, потрібно буде подбати про дотримання достатнього інтервалу між рядками, пам’ятаючи, що потужна листя буряка здатна сильно затінити компаньйонів. Хорошим варіантом змішаного вирощування овочів буде грядка, по центру якої висаджена рядок цибулі, по краях ряд буряка і ряд моркви.

  Гарбуз особливих переваг і неприязні по відношенню до зростаючих поруч овочам не відчуває. Однак досить вдалим для неї можна назвати сусідство з уже згаданими раніше кукурудзою, горохом, а також іншими бобовими, редискою, красолею. Іноді городники, прагнучи максимально використовувати площу компостної купи, висаджують на ній спільно з гарбузом кабачки.

  Дружба дружбою, а грядки краще нарізно

  Але хорошими сусідами на одній грядці гарбуза і кабачки бути не можуть. В результаті перезапилення виростають плоди невластивою для обох овочів форми і кольору. Гібриди на кабачках виростають округлими, а на гарбузах продовгуватими. Їх смакові якості також страждають. Це яскравий приклад невдалого застосування системи змішаного вирощування, і вирішуватися на такий експеримент не варто.

  Така компанія для гарбуза краще