Робочий час: повний, скорочений, неповний робочий день, надурочні роботи, робота у вихідні та святкові дні

Робочий день і робочий час в Україні: повний, неповний, ненормований, скорочений робочий день згідно КЗпП. Кількість робочих днів, табель і система підсумованого обліку робочого часу, норма робочого часу

Путівник за статтею

1. Норма робочого часу
2. Тривалість робочого тижня
3. Неповний робочий час
4. Понаднормові роботи
5. Робота у вихідні та святкові дні
6. Робота в нічний час
7. Робочі дні в 2022 році.Скільки робочих днів у місяці
8. Ненормований робочий день
9. Табель обліку робочого часу
10. Робочі дні у 2023 році в умовах воєнного стану
11. Мінімальна зарплата в Україні
12. Індекси інфляції по роках

Норма робочого дня. Робочий тиждень в Україні

Норма робочого часу

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу (але не більшу!) норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством.

Крім того, є певні категорії працівників, для яких встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а саме:

1. для працівників у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень,
2. для осіб у віці від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
3. тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
4. для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більше 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Скорочена тривалість робочого дня для вчителів і лікарів:

• для вчителів I-IV класів – 4 години викладацької роботи в день (24 години на тиждень);
• вчителів V-XI класів – 3 години в день (18 годин на тиждень);
• вихователів шкіл-інтернатів – 5 годин в день (30 годин на тиждень);
• вихователів і вихователів-методистів дошкільних дитячих установ – 6 годин в день (36 годин на тиждень);
• лікарів і середнього медичного персоналу лікарень, пологових будинків, амбулаторно-поліклінічних установ – 6 годин 30 хвилин в день;
• лікарів амбулаторно-поліклінічних установ, зайнятих виключно амбулаторним прийняттям хворих, лікарів-стоматологів, зубних лікарів-ортопедів – 5 годин 30 хвилин в день.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Тривалість робочого тижня

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Неповний робочий час

Від скороченого робочого часу слід відрізняти неповний робочий день (або тиждень).Так, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, в тому числі що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.У той же час, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Понаднормові роботи

Понаднормовими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2. при проведенні суспільно необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5. для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви;в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати:

1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
2. осіб, молодших вісімнадцяти років;
3. працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, що мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Крім того, понаднормові роботи можуть проводитися тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі.Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається!

Робота у вихідні та святкові дні

За загальним правилом, робота у вихідні та святкові дні забороняється.Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

1. для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2. для запобігання нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, призвести до загибелі або псування майна;
3. для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4. для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Робота в нічний час

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботі в нічний час встановлена ​​тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
2. осіб, молодших вісімнадцяти років;
3. інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Не забувайте, кожен працівник може скористатися послугами юристів в сфері працевлаштування:

Робочі дні в 2022 році. Скільки робочих днів у місяці

У 2022 буде всього 365 календарних днів, оскільки рік не високосний. З них: 249 робочих днів; 116 днів, робота в які не проводиться; 105 вихідних днів; 11 святкових днів; 5 днів, що передують святковим.

Робочі дні по місяцях

Січень – 19 (скорочений – 1)

Квітень – 20 (скорочений – 1)

Жовтень – 20 (скорочений – 1)

Грудень – 21 (скорочених – 2).

Неробочі дні в 2022 році в зв’язку зі збігом державного свята з вихідним:

• вихідний 1 січня, Новий рік (субота) переноситься нa понеділок, 3 січня;
• вихідний 24 квітня, Великдень (неділя) переноситься нa понеділок, 25 квітня;
• вихідний 1 травня (неділя) переноситься нa понеділок, 2 травня;
• виxідний 12 червня (неділя) Трійця переноситься нa 13 червня;
• вихідний 25 грудня (неділя), Різдво, переноситься нa понеділок, 26 грудня

Кабінетом Міністрів рекомендовано перенесення таких робочих днів в 2022 році:

• понеділок 7 березня – на суботу 12 березня;
• понеділок 27 червня – на суботу 2 липня

Ненормований робочий день

Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).Міра праці в даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.

На працівників з ненормованим робочим днем ​​поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу.У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватися для керівників, фахівців і робітників, а саме:

• осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

• осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється начастини невизначеної тривалості (сільське господарство);
• осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем ​​щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці затверджені Наказом Міністром Міністерства праці та соціальної політики №7 від 10.10.97р.

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій і посад або трудовим договором.

Табель обліку робочого часу

Табель обліку робочого часу – форма первинної облікової документації.Він потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю за дотриманням встановленого режиму роботи, розрахунків з працівниками по заробітній платі та отримання інформації про відпрацьований час.

Табель обліку робочого часу – це поіменний список працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Типова форма табеля обліку робочого часу затверджена Наказом Державного комітету статистики №489 від 05.12.2008. Скачати табель обліку робочого часу можна на нашому сайті або за посиланням .

Робочі дні у 2023 році в умовах воєнного стану

Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 на період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч.ч. 3 – 5 ст. 67 (перенесення вихідного дня, що збігається зі святковим чи неробочим днем), ст. ст. 71 – 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Кількість робочих днів у місяцях:

• Січень – 22
• Лютий – 20
• Березень – 23
• Квітень – 20
• Травень – 23
• Червень- 22
• Липень – 21
• Серпень – 23
• Вересень- 21
• Жовтень -22
• Листопад – 22
• Грудень- 21

Всього: 260

Читайте також:

• Стажування працівника на підприємстві: умови, порядок оформлення і оплати
• Трудове право та трудові правовідносини
• Трудовий контракт з працівником в Україні
• Трудові спори і страйки на підприємстві
• Час відпусток: кому, коли і на скільки надається щорічна, декретна та інші види відпустки в Україні
• Що корисно знати про звільнення з роботи
• Як нараховуються і оплачуються лікарняні в Україні

Норми робочого часу: встановлення та тривалість

Кому та як установлюють норми тривалості робочого часу, яка специфіка оплати праці при різній тривалості робочого часу та як впливає перенесення вихідних на роботу працівників — читайте в консультації

Чим передбачено встановлення норм тривалості робочого часу

Питання щодо тривалості, складу, режиму та порядку обліку робочого часу регулюються главою IV Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

При цьому робочим часом вважається встановлений законом або на його підставі угодою сторін час, протягом якого працівники згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку повинні виконувати за трудовим договором свої трудові обов’язки.

Розрізняють робочий час:

• нормальної тривалості;
• скороченої тривалості;
• неповний робочий час;

Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні підприємства — через локальні нормативно-правові акти та за угодою сторін трудового договору.

При цьому нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). При цьому підприємства та організації під час укладення колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень.

Стаття 52КЗпП передбачає, що для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

А на тих підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Де бухгалтеру знаходити відповіді на робочі питання? У системі LIGA360: Бухгалтер зібрано 1,4 тисячі алгоритмів дій та інструкцій. Придбайте систему прямо зараз та завжди майте роз’яснення експертів під рукою.

Кому встановлюють скорочені тривалість робочого часу та як її визначати

У ст. 51 КЗпПзазначається, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1. для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2. для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу зазначеного часу.

1. для працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

При цьому Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством. Наразі такий перелік затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163. У Переліку № 163 чітко прописані конкретні професії та посади певних виробництв та цехів, працівники яких мають право на скорочений робочий тиждень. Але у разі, коли виробництва та цехи зазначені в Переліку № 163 без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають (п. 5 Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого наказом Мінпраці від 23.03.2001 р. № 122 ).

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, наприклад, учителів, лікарів тощо.

Так, норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 25.05.2006 р. № 319. А для педагогічних працівників норми робочого часу та специфіка роботи визначені Законами України “Про освіту” від 05.09.2017 р. № 2145-VIII , “Про загальну середню освіту” від 16.01.2020 р. № 463-IX , “Про позашкільну освіту” від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ, “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ, “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. № 1556-VII .

Зважайте, що скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень) передбачено і для інвалідів груп I і II, які працюють на підприємствах, у цехах і на дільницях, що призначені для використання праці цих осіб, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг (п. 6 постанови Ради Міністрів СРСР “Про заходи щодо подальшого удосконалення використання праці пенсіонерів та інвалідів у народному господарстві і пов’язані з цим додаткові пільги” від 14.09.1973 р. № 674). При цьому, на думку Мінпраці, ця норма може застосовуватися тільки при 6-денному робочому тижні, а на 5-денний робочий тиждень не поширюється (лист Мінпраці від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13)

Водночас ст. 51 КЗпП передбачає, що роботодавець може встановлювати скорочену тривалість робочого часу за рахунок власних коштів і для інших катеогрій працівників. Наприклад, для працівників, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі. Однак в даному випадку йдеться про право, а не обов’язок роботодавця.

Як оплачується праця в умовах скороченого робочого часу

Те, що працівнику встановлено скорочений робочий час аж ніяк не впливає на розмір його заробітної плати. Адже час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Маєте питання щодо розрахунку заробітної плати, лікарняних та винагород? Відповіді знайдете в системі LIGA360: Бухгалтер. Тут об’єднані ключові професійні видання “БУХГАЛТЕР&ЗАКОН” та “Інтербух”. Більше переваг дізнайтеся за посиланням.

Коли встановлюють неповний робочий час

Варто врахувати, шо скорочена тривалість робочого часу відрізняється від неповного робочого часу. Так, як ми вже зазначили, скорочений робочий час встановлюється чинним законодавством та в колдоговорі за ініціативи роботодавця, а неповний робочий час — за угодою між працівником і роботодавцем. При цьому неповний робочий час може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом (ч. 1 ст. 56 КЗпП).

Розрізняють наступні форми неповного робочого часу:

• неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
• неповний робочий тиждень (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень).

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у т. ч. таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановити такій працівниці неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому оплата праці працівникам, які працюють неповний робочий час, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Про те, чи скорочується на 1 годину тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів працівникам з неповним робочим часом читайте у матеріалі сучасного медіа для бухгалтерів “Інтербух”. Для отримання доступу до цього та інших матеріалів видання “Інтербух” — скористайтеся тестовим 3-денним доступом або придбайте бухгалтерський cервіс “Інтербух”.

Яка норма тривалості робочого часу на рік та хто її встановлює

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма буде різною для працівників залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. А тому на підприємствах норма тривалості робочого часу на рік повинна визначатися самостійно з дотриманням вимог положень КЗпП.

Водночас щороку (як правило, влітку) Мінекономіки надає роз’яснення щодо норми тривалості робочого часу на наступний рік. Керуючись ним підприємства й обчислюють норму робочого часу на наступний рік для своїх працівників.

При цьому слід ураховувати, що напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Які норми тривалості робочого часу в 2021 році

Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2021 рік Мінекономіки надало у роз’ясненні від 14.08.2020 р. У ньому норми тривалості робочого часу розраховані за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, наводиться нижче. За таких умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2021 рік становить:

• при 40-годинному робочому тижні — 1994 години;
• при 39-годинному робочому тижні — 1950 годин;
• при 38,5-годинному робочому тижні — 1925 годин;
• при 36-годинному робочому тижні — 1800 годин;
• при 33-годинному робочому тижні — 1650 годин;
• при 30-годинному робочому тижні — 1500 годин;
• при 25-годинному робочому тижні — 1250 годин;
• при 24-годинному робочому тижні — 1200 годин;
• при 20-годинному робочому тижні — 1000 годин;
• при 18-годинному робочому тижні — 900 годин.

N

пп

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Усього за 2021 рік

Кількість календарних днів