Що робить весна

0 Comments

Прислів’я та приказки про весну

Коли природа навколо «одягається» в зелену барву, а зранку Тебе будить мелодійний спів пташки за вікном, значить, прийшла весна. Спостерігаючи за весняною порою, українці склали немало приказок і прислів’їв про весну. Нумо читати і запам’ятовувати!

Прислів’я та приказки про весну

Весна — це час пробудження і оновлення всього живого, коли після довгої холодної зими прокидається кожна травинка. Цього не могли не помітити наші предки. Про це — у приказках та прислів’ях про весну і весняне пробудження.

Весна — наші батько й мати.
Весна всім красна.
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
Весняний дощ зайвим не буває.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Весна відмикає джерела й річки.

Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Весною все ожива, танцює й співа.
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.

Прислів’я та приказки про весняні місяці

У прислів’ях та приказках про весну і весняні місяці ти зустрінеш такі назви, як-от: март, марець, апріль, май. Не дивуйся. Це — давньоруські найменування, які були успадковані російською літературною мовою. А от в українській єдиної системи назв місяців не було аж до XVI ст.

З цієї причини у різних куточках України місяці називали по-різному, старі назви співіснували з новими. Березень у народі називали так: сухий, березіль, марець, зимобор, весновій, протальник, сочень, соковик, полютий, капельник, протальник, з гір потоки, красовик, березозорь, заграй-ярочки. Квітень величали такими назвами: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лелечник, пустун, капельник, лукавець. Травень кликали маєм, травником, пісенником, ярцем, громовиком.

Сучасна система назв місяців сформувалася лише наприкінці XVI ст. Вони мають досить прозоре значення, оскільки всі пов’язані з певними явищами природи.

Березень

Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Буває март за всі місяці варт.
Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
Март невірен: то сміється, то плаче.
Март спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде намолотний.
Мартове тепло — як мачушине добро.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
У березні день з ніччю зустрічаються.
У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
Від березневих дощів земля квітне. Березень невірний: то сміється, то плаче.

Квітень

Квітень з водою — травень з травою.
Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай
Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай.
Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

Травень

Два дощики в маю, певно бути врожаю.
Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
Коли прийде май, то за себе кожен дбай.
Май — волам дай, а сам на піч тікай.
Майська роса — краще вівса.
Почекай, маю, я іще тобі заграю — каже мороз.
Травень холодний — рік хлібородний.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травень холодний — не будеш голодний.

Прислів’я та приказки про працю навесні

Відомо, що українці — надзвичайно працьовитий народ. Тому наші предки добре знали: прийшла весна — час братися до роботи в саду і на городі.

На полі в цей час орють землю і сіють зернові культури, а на городі — саджають картоплю. В саду обробляють дерева: підрізають гілля та білять вапном нижню частину стовбура. Про працю навесні — наступна підбірка прислів’їв та приказок.

Весняний день рік годує.
Весна ледачого не любить.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.
Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Весна кличе в поле.
Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.
Сій вчасно — вродить рясно.

Читай також:

Цікаві факти про весну

Весна – це чудова пора року. Мабуть, один з найдовгоочікуваніших сезонів. По-перше, навесні закінчуються люті морози, які приносить нам зима. По-друге, після весни настає літо – найтепліший сезон року. По-третє, це пора року, коли люди відзначають велику кількість свят.

Весною розквітають квіти, дачники виходять на городи, прокидаються тварини, комахи, повертаються птахи. І сьогодні ми вирішили поближче познайомити вас з цією порою року. У статті ми зібрали найцікавіші факти про весну, які мають сподобатися не лише дітям, а й дорослішій аудиторії.

13 цікавих фактів про весну

  1. Ми вже говорили в попередніх статтях, коли писали про осінь та зиму, що є так звані астрономічні та календарні сезони року. У випадку з весною немає жодних винятків. Є календарна весна, а є астрономічна. Календарна – це та, яка настає 1 березня. Астрономічна – 20-21 березня. Саме в цей день настає весняне рівнодення.
  2. Як ми вже зазначили раніше, ця пора року настає 20 або 21 березня (іноді 19). Причина, через яку весняне рівнодення настає не в один і той же день полягає в тому, що Земля робить повний оберт навколо Сонця не рівно за 365 днів, а за 365.25 днів, через що кожні 4 роки у нас з’являється високосний рік.
  3. Незважаючи на те, що ця пора року приносить тепло, квіти, гарні краєвиди, вона є найгіршим часом для народження дітей. Згідно з дослідженнями, діти, народжені навесні, частіше схильні до розвитку біполярного розладу, депресії, анорексії та низки інших захворювань.
  4. Сезони у Південній півкулі протилежні сезонам у Північній півкулі. Тобто, якщо у нас настає зима (а ми живемо у Північній півкулі), то в країнах Південної півкулі настає літо. Якщо в нас настає весна, то в країнах Південної півкулі настає осінь.
  5. Як ми вже говорили раніше, весна – це час квітів. Перші квіти, що розпускаються в цю пору року – це проліски (галантуси), крокуси, ерантиси, фіалки, примули, тюльпани, іриси, кульбаби тощо.
  6. Більшість диких травоїдних тварин, які живуть у частинах світу, де регулярно відбуваються зміни сезонів, дають потомство ранньою весною. Така адаптація викликана тим, що травоїдна тварина, що з’явилася на світ саме в цю пору року, має більше шансів на виживання, тому що встигне вирости і набрати запасів жиру до зими.
  7. З настанням весни птахи починають співати. Їхні співи викликані тим, що самці намагаються привернути увагу самок. Після того як самець знаходить самку, сім’я, що утворилася, починає гніздитися. Також тварини, які знаходилися в сплячці (наприклад, їжаки, ведмеді), вилазять зі своїх нір і починають шукати їжу. Птахи та метелики, які мігрували восени у теплі края, повертаються додому. Тварини, які змінили свій колір на білий (щоб зливатися з навколишнім середовищем у зимову пору року), повертають звичний для них колір.
  8. Весна – це час року з дуже великою кількістю свят. Мабуть, найвідомішим є 8 березня Міжнародний жіночий день. 17 березня святкується День святого Патрика, 21 березня настає Науриз (Новий рік у іранських та тюркських народів). У квітні найвідомішими святами є День сміху (1 квітня), у травні – Великдень, День перемоги (9 травня).
  9. Японія це унікальна країна. Якщо у нас весна настає 1 березня, то в Японії вона настає 3 лютого. І це при тому, що температура у лютому в Японії нічим не відрізняється від нашої. Але чим викликане таке дивне ставлення японців до цього сезону? Вся справа у сакурі, національній квітці країни. 3 лютого у Японії настає так званий Сецубун, перший день весни, він же Новий рік.
  10. Зміна сезонів викликана тим, що наша планета обертається навколо Сонця під нахилом 23.4º. Якби Земля не мала нахилу, то жодних сезонів не було б. Усі 365 днів були б однаковими за тривалістю та температурою.
  11. Стародавні народи мали своє уявлення про зміну пори року. З весною вони асоціювали різних богинь. Наприклад, у саксонських та німецьких племен богинею цієї пори року була Еостра (вона ж Остара). У фінських народів богинею цієї пори року була Бейве. У слов’ян богинею цього сезону була Леля. У валлійців богинею весни була Кредділад. І це лише невеликий список богинь цієї пори року, яким поклонялися давні народи.
  12. У багатьох країнах світу, з приходом цієї пори року на державному рівні забороняється полювання. Але постає питання, чому саме навесні. не взимку, влітку чи восени. Відповідь проста. Більше того, ми дали на нього відповідь в одному з попередніх фактів. У цю пору року багато тварин починають розмножуватися. Саме завдяки цій порі року спостерігається сильне зростання популяції диких тварин та птахів. Тому влада різних країн світу забороняє полювання в цей час з метою не лише зберегти, а й збільшити популяцію диких тварин та птахів у своїй державі.
  13. Ця пора року асоціюється не лише з приходом тепла, появи квітів та танення снігу. Вона також є початком алергічного сезону. На жаль, велика кількість людей у ​​світі страждають від алергії. Приблизно 10-15% від населення планети – алергики. З приходом весни розквітають квіти, починають цвісти дерева, які несуть потенційну загрозу для людей, які страждають від цієї недуги. Тому якщо для деяких ця пора знаменується з приходом тепла та гарним настроєм, то для алергіків весна є одним з найважчих сезонів на рік.

На цьому наша стаття добігла кінця, наші шановні читачі. Дякуємо за те, що приділили увагу нашому інтернет-ресурсу. До зустрічі.