Що робить весна
Зміст:
Прислів’я та приказки про весну
Коли природа навколо «одягається» в зелену барву, а зранку Тебе будить мелодійний спів пташки за вікном, значить, прийшла весна. Спостерігаючи за весняною порою, українці склали немало приказок і прислів’їв про весну. Нумо читати і запам’ятовувати!
Прислів’я та приказки про весну
Весна — це час пробудження і оновлення всього живого, коли після довгої холодної зими прокидається кожна травинка. Цього не могли не помітити наші предки. Про це — у приказках та прислів’ях про весну і весняне пробудження.
Весна — наші батько й мати.
Весна всім красна.
Весна красна квітками, а осінь — плодами.
Весняний дощ зайвим не буває.
Весна днем красна, а на хліб пісна.
Весна відмикає джерела й річки.
Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Весною все ожива, танцює й співа.
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Прислів’я та приказки про весняні місяці
У прислів’ях та приказках про весну і весняні місяці ти зустрінеш такі назви, як-от: март, марець, апріль, май. Не дивуйся. Це — давньоруські найменування, які були успадковані російською літературною мовою. А от в українській єдиної системи назв місяців не було аж до XVI ст.
З цієї причини у різних куточках України місяці називали по-різному, старі назви співіснували з новими. Березень у народі називали так: сухий, березіль, марець, зимобор, весновій, протальник, сочень, соковик, полютий, капельник, протальник, з гір потоки, красовик, березозорь, заграй-ярочки. Квітень величали такими назвами: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лелечник, пустун, капельник, лукавець. Травень кликали маєм, травником, пісенником, ярцем, громовиком.
Сучасна система назв місяців сформувалася лише наприкінці XVI ст. Вони мають досить прозоре значення, оскільки всі пов’язані з певними явищами природи.
Березень
Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами.
Буває март за всі місяці варт.
Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
Март невірен: то сміється, то плаче.
Март спочатку хмарний, в середині болотний — сніп буде намолотний.
Мартове тепло — як мачушине добро.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
У березні день з ніччю зустрічаються.
У березні вже щука-риба може хвостом лід розбити.
Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
У березні сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, зверху ллє, знизу мете.
Від березневих дощів земля квітне. Березень невірний: то сміється, то плаче.
Квітень
Квітень з водою — травень з травою.
Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
Квітневий сніг такий, як жіночий плач.
Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай
Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай.
Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас.
Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
Травень
Два дощики в маю, певно бути врожаю.
Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
Коли прийде май, то за себе кожен дбай.
Май — волам дай, а сам на піч тікай.
Майська роса — краще вівса.
Почекай, маю, я іще тобі заграю — каже мороз.
Травень холодний — рік хлібородний.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травень холодний — не будеш голодний.
Прислів’я та приказки про працю навесні
Відомо, що українці — надзвичайно працьовитий народ. Тому наші предки добре знали: прийшла весна — час братися до роботи в саду і на городі.
На полі в цей час орють землю і сіють зернові культури, а на городі — саджають картоплю. В саду обробляють дерева: підрізають гілля та білять вапном нижню частину стовбура. Про працю навесні — наступна підбірка прислів’їв та приказок.
Весняний день рік годує.
Весна ледачого не любить.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.
Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.
У березні не байдикуватимеш — восени і на зиму до столу матимеш.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Весна кличе в поле.
Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.
Сій вчасно — вродить рясно.
Читай також:
Цікаві факти про весну
Весна – це чудова пора року. Мабуть, один з найдовгоочікуваніших сезонів. По-перше, навесні закінчуються люті морози, які приносить нам зима. По-друге, після весни настає літо – найтепліший сезон року. По-третє, це пора року, коли люди відзначають велику кількість свят.
Весною розквітають квіти, дачники виходять на городи, прокидаються тварини, комахи, повертаються птахи. І сьогодні ми вирішили поближче познайомити вас з цією порою року. У статті ми зібрали найцікавіші факти про весну, які мають сподобатися не лише дітям, а й дорослішій аудиторії.
13 цікавих фактів про весну
- Ми вже говорили в попередніх статтях, коли писали про осінь та зиму, що є так звані астрономічні та календарні сезони року. У випадку з весною немає жодних винятків. Є календарна весна, а є астрономічна. Календарна – це та, яка настає 1 березня. Астрономічна – 20-21 березня. Саме в цей день настає весняне рівнодення.
- Як ми вже зазначили раніше, ця пора року настає 20 або 21 березня (іноді 19). Причина, через яку весняне рівнодення настає не в один і той же день полягає в тому, що Земля робить повний оберт навколо Сонця не рівно за 365 днів, а за 365.25 днів, через що кожні 4 роки у нас з’являється високосний рік.
- Незважаючи на те, що ця пора року приносить тепло, квіти, гарні краєвиди, вона є найгіршим часом для народження дітей. Згідно з дослідженнями, діти, народжені навесні, частіше схильні до розвитку біполярного розладу, депресії, анорексії та низки інших захворювань.
- Сезони у Південній півкулі протилежні сезонам у Північній півкулі. Тобто, якщо у нас настає зима (а ми живемо у Північній півкулі), то в країнах Південної півкулі настає літо. Якщо в нас настає весна, то в країнах Південної півкулі настає осінь.
- Як ми вже говорили раніше, весна – це час квітів. Перші квіти, що розпускаються в цю пору року – це проліски (галантуси), крокуси, ерантиси, фіалки, примули, тюльпани, іриси, кульбаби тощо.
- Більшість диких травоїдних тварин, які живуть у частинах світу, де регулярно відбуваються зміни сезонів, дають потомство ранньою весною. Така адаптація викликана тим, що травоїдна тварина, що з’явилася на світ саме в цю пору року, має більше шансів на виживання, тому що встигне вирости і набрати запасів жиру до зими.
- З настанням весни птахи починають співати. Їхні співи викликані тим, що самці намагаються привернути увагу самок. Після того як самець знаходить самку, сім’я, що утворилася, починає гніздитися. Також тварини, які знаходилися в сплячці (наприклад, їжаки, ведмеді), вилазять зі своїх нір і починають шукати їжу. Птахи та метелики, які мігрували восени у теплі края, повертаються додому. Тварини, які змінили свій колір на білий (щоб зливатися з навколишнім середовищем у зимову пору року), повертають звичний для них колір.
- Весна – це час року з дуже великою кількістю свят. Мабуть, найвідомішим є 8 березня Міжнародний жіночий день. 17 березня святкується День святого Патрика, 21 березня настає Науриз (Новий рік у іранських та тюркських народів). У квітні найвідомішими святами є День сміху (1 квітня), у травні – Великдень, День перемоги (9 травня).
- Японія це унікальна країна. Якщо у нас весна настає 1 березня, то в Японії вона настає 3 лютого. І це при тому, що температура у лютому в Японії нічим не відрізняється від нашої. Але чим викликане таке дивне ставлення японців до цього сезону? Вся справа у сакурі, національній квітці країни. 3 лютого у Японії настає так званий Сецубун, перший день весни, він же Новий рік.
- Зміна сезонів викликана тим, що наша планета обертається навколо Сонця під нахилом 23.4º. Якби Земля не мала нахилу, то жодних сезонів не було б. Усі 365 днів були б однаковими за тривалістю та температурою.
- Стародавні народи мали своє уявлення про зміну пори року. З весною вони асоціювали різних богинь. Наприклад, у саксонських та німецьких племен богинею цієї пори року була Еостра (вона ж Остара). У фінських народів богинею цієї пори року була Бейве. У слов’ян богинею цього сезону була Леля. У валлійців богинею весни була Кредділад. І це лише невеликий список богинь цієї пори року, яким поклонялися давні народи.
- У багатьох країнах світу, з приходом цієї пори року на державному рівні забороняється полювання. Але постає питання, чому саме навесні. не взимку, влітку чи восени. Відповідь проста. Більше того, ми дали на нього відповідь в одному з попередніх фактів. У цю пору року багато тварин починають розмножуватися. Саме завдяки цій порі року спостерігається сильне зростання популяції диких тварин та птахів. Тому влада різних країн світу забороняє полювання в цей час з метою не лише зберегти, а й збільшити популяцію диких тварин та птахів у своїй державі.
- Ця пора року асоціюється не лише з приходом тепла, появи квітів та танення снігу. Вона також є початком алергічного сезону. На жаль, велика кількість людей у світі страждають від алергії. Приблизно 10-15% від населення планети – алергики. З приходом весни розквітають квіти, починають цвісти дерева, які несуть потенційну загрозу для людей, які страждають від цієї недуги. Тому якщо для деяких ця пора знаменується з приходом тепла та гарним настроєм, то для алергіків весна є одним з найважчих сезонів на рік.
На цьому наша стаття добігла кінця, наші шановні читачі. Дякуємо за те, що приділили увагу нашому інтернет-ресурсу. До зустрічі.